.png)
КОНВЕНЦIЯ
Органiзацiї Об'єднаних Нацiй про договори мiжнародної купiвлi-продажу товарiв
вiд 11 квiтня 1980 року
ДАТА ПIДПИСАННЯ: 11.04.80
р.
ДАТА ПРИЄДНАННЯ УКРАЇНОЮ: 23.08.89 р.
ДАТА НАБУТТЯ ЧИННОСТI ДЛЯ
УКРАЇНИ: 01.02.91 р.
Держави - учасницi цiєї Конвенцiї,
беручи до уваги загальнi цiлi резолюцiй, прийнятих шостою спецiальною сесiєю Генеральної Асамблеї Органiзацiї Об'єднаних Нацiй, про встановлення нового мiжнародного економiчного порядку,
вважаючи, що розвиток мiжнародної торгiвлi на основi рiвностi i взаємної вигоди є важливим елементом у справi сприяння розвитковi дружнiх вiдносин мiж державами,
договори мiжнародної купiвлi-продажу товарiв та враховують рiзнi суспiльнi, економiчнi й правовi системи, сприятимуть усуненню правових бар'єрiв у мiжнароднiй торгiвлi та розвитковi мiжнародної торгiвлi,
домовилися про таке:
ЧАСТИНА I
СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ ТА ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ
ГЛАВА I
Сфера застосування
Стаття 1
1. Ця Конвенцiя застосовується до договорiв купiвлi-продажу товарiв мiж сторонами, комерцiйнi пiдприємства яких перебувають у рiзних державах:
a) коли цi держави є Договiрними державами; або
b) коли згiдно з нормами мiжнародного приватного права застосовано право Договiрної держави.
2. Та обставина, що комерцiйнi пiдприємства сторiн розмiщенi в рiзних державах, не береться до уваги, якщо це не випливає нi з договору, нi з дiлових вiдносин або обмiну iнформацiєю мiж сторонами, що мали мiсце до чи в момент його укладення.
3. Нi нацiональна належнiсть сторiн, нi їх цивiльний чи торговельний статус, нi цивiльний чи торговельний характер договору не беруться до уваги при визначеннi застосовностi цiєї Конвенцiї.
Стаття 2
Ця Конвенцiя не застосовується до продажу:
a) товарiв, придбаних для особистого, сiмейного чи домашнього використання, крiм випадкiв, коли продавець у будь-який час до чи в момент укладення договору не знав i не мiг знати, що товари придбанi для такого використання;
b) з аукцiону;
c) у порядку виконавчого провадження чи iншим чином згiдно iз законом;
d) фондових паперiв, акцiй, забезпечувальних паперiв, оборотних документiв та грошей;
e) суден водного й повiтряного транспорту, а також суден на повiтрянiй подушцi;
f) електроенергiї.
Стаття 3
1. Договори на поставку товарiв, якi потребують подальшого виготовлення або виробництва, вважаються договорами купiвлi-продажу, якщо сторона, що замовляє товар, не бере на себе зобов'язання поставити iстотну частину матерiалiв, необхiдних для виготовлення або виробництва таких товарiв.
2. Ця Конвенцiя не застосовується до договорiв, у яких зафiксовано, що зобов'язання сторони, яка поставляє товари, полягають переважно у виконаннi роботи або в наданнi iнших послуг.
Стаття 4
1. Ця Конвенцiя регулює тiльки укладення договорiв купiвлi-продажу та тi права й зобов'язання продавця i покупця, якi випливають з такого договору. Зокрема, оскiльки iнше безпосередньо не передбачено Конвенцiєю, вона не стосується:
a) дiйсностi самого договору, чи яких-небудь його положень, чи будь-якого звичаю;
b) наслiдкiв, якi може мати договiр щодо права власностi на проданий товар.
Стаття 5
Ця Конвенцiя не застосовується щодо вiдповiдальностi продавця за завдану товаром шкоду здоров'ю особи або заподiяну смерть.
Стаття 6
Сторони можуть виключати застосування цiєї Конвенцiї або, за умови додержання статтi 12, вiдступати вiд будь-якого з її положень чи змiнювати його.
ГЛАВА II
Загальнi положення
Стаття 7
1. При тлумаченнi цiєї Конвенцiї належить враховувати її мiжнародний характер та необхiднiсть сприяти досягненню однакового її застосування й додержання сумлiнностi в мiжнароднiй торгiвлi.
2. Питання, що стосуються предмета регулювання цiєї Конвенцiї, якi безпосередньо в нiй не вирiшенi, пiдлягають вирiшенню згiдно iз загальними принципами, на яких вона грунтується, за умови вiдсутностi таких принципiв - згiдно з правом, застосованим вiдповiдно до норм мiжнародного приватного права.
Стаття 8
1. Для мети цiєї Конвенцiї заяви чи iнша поведiнка сторони тлумачаться згiдно з її намiром, якщо iнша сторона знала або не могла не знати, який був цей намiр.
2. Якщо попереднiй пункт незастосовний, то заява чи iнша поведiнка сторони тлумачаться згiдно з тим розумiнням, яке мала б розумна особа, котра виступає в тiй самiй якостi, що й iнша сторона за аналогiчних обставин.
3. При визначеннi намiру сторони чи розумiння, яке мала б розумна особа, необхiдно враховувати всi вiдповiднi обставини, включаючи переговори, будь-яку практику, яку сторони встановили у своїх вiдносинах, звичаї i будь-яку наступну поведiнку сторiн.
Стаття 9
1. Сторони зв'язанi будь-яким звичаєм, щодо якого вони домовилися, та практикою, яку вони встановили у своїх вiдносинах.
2. За вiдсутностi iнших домовленостей вважається, що сторони мали на увазi застосування до їх договору чи до його укладення звичаю, про який вони знали чи мали знати i який в мiжнароднiй торгiвлi широко вiдомий i постiйно додержується сторонами в договорах такого роду й вiдповiднiй галузi торгiвлi.
Стаття 10
Для цiлей цiєї Конвенцiї:
a) якщо сторона має бiльше нiж одне комерцiйне пiдприємство, її комерцiйним пiдприємством вважається те, яке, з урахуванням обставин, вiдомих сторонам або передбачуваних ними в будь-який час до чи в момент укладення договору, має найтiснiший зв'язок з договором та його виконанням;
b) якщо сторона не має комерцiйного пiдприємства, береться до уваги її постiйне мiсце проживання.
Стаття 11
Не вимагається, щоб договiр купiвлi-продажу укладався чи пiдтверджувався в письмовiй формi або пiдпорядковувався iншiй вимозi щодо форми. Вiн може доводитися будь-якими засобами, включаючи свiдчення.
Стаття 12
Будь-яке положення статтi 11, статтi 29 частини II цiєї Конвенцiї, яке допускає, щоб договiр купiвлi-продажу, його змiна та припинення за згодою сторiн або оферта, акцепт чи будь-яке iнше вираження намiру здiйснювалися не в письмовiй, а в будь-якiй iншiй формi, незастосовне, якщо хоча б одна зi сторiн має своє комерцiйне пiдприємство в договiрнiй державi, яка зробила заяву на пiдставi статтi 96 цiєї Конвенцiї. Сторони не можуть вiдступати вiд цiєї статтi чи змiнювати її дiю.
Стаття 13
Для цiлей цiєї Конвенцiї пiд "письмовою формою" розумiються також повiдомлення телеграфом i телетайпом.
ЧАСТИНА II
УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРУ
Стаття 14
1. Пропозицiя про укладення договору, адресована однiй чи кiльком конкретним особам, є офертою, якщо вона досить виразна й висловлює намiр оферента вважати себе зв'язаним у разi акцепту. Пропозицiя є достатньо виразною, якщо в нiй зазначено товар та безпосередньо чи опосередковано встановлюються його кiлькiсть i вартiсть або передбачено порядок їх визначення.
2. Пропозицiя, адресована невизначеному колу осiб, розглядається лише як запрошення робити оферти, якщо iнше прямо не зазначене особою, яка зробила таку пропозицiю.
Стаття 15
1. Оферта набуває чинностi, коли вона одержана адресатом оферти.
2. Оферта, навiть коли вона є невiдкличною, може бути скасована оферентом, якщо повiдомлення про скасування одержано адресатом оферти ранiше, нiж сама оферта, чи одночасно з нею.
Стаття 16
1. Поки договiр не укладено, оферта може бути вiдкликана оферентом, якщо повiдомлення про вiдкликання буде одержано адресатом оферти до вiдправлення ним акцепту.
2. Однак оферта не може бути вiдкликана:
a) якщо в офертi зазначено шляхом встановлення певного строку акцепту чи iншим чином, що вона є невiдкличною; або
b) якщо для адресата оферти було розумним розглядати оферту як невiдкличну й адресат оферти дiяв вiдповiдно.
Стаття 17
Оферта, навiть якщо вона є невiдкличною, втрачає чиннiсть пiсля одержання оферентом повiдомлення про вiдхилення оферти.
Стаття 18
1. Заява чи iнша поведiнка адресата оферти, що висловлює згоду з офертою, є акцептом. Мовчання чи бездiяльнiсть самi по собi не є акцептом.
2. Акцепт оферти набуває чинностi в момент, коли зазначена згода одержана оферентом. Акцепт не має чинностi, якщо оферент не одержує зазначеної згоди в установлений ним строк, а якщо строк не встановлено, то в розумний строк, беручи до уваги обставини угоди, у тому числi швидкiсть використаних оферентом засобiв зв'язку. Усна оферта повинна бути акцептована негайно, якщо з обставин не випливає iнше.
3. Однак, якщо через оферту або в результатi практики, встановленої сторонами у своїх взаємних вiдносинах, чи звичаю адресат оферти може, не повiдомляючи оферента, висловити згоду шляхом вчинення якої-небудь дiї, зокрема дiї, що стосується вiдправлення товару чи оплати вартостi, акцепт набуває чинностi в момент вчинення такої дiї за умови, що вона вчинена в межах строку, передбаченого у попередньому пунктi.
Стаття 19
1. Вiдповiдь на оферту, яка має на метi бути акцептом, але мiстить доповнення, обмеження чи iншi змiни, є вiдхиленням оферти i являє собою зустрiчну оферту.
2. Однак вiдповiдь на оферту, яка має на метi бути акцептом, але мiстить додатковi чи вiдмiннi умови, якi iстотно не змiнюють умов оферти, є акцептом, якщо оферент без невиправданої затримки не заперечить усно проти цих розходжень або не надiшле повiдомлення про це. Якщо вiн цього не робить, то умовами договору будуть умови оферти зi змiнами, що мiстяться в акцептi.
3. Додатковi чи вiдмiннi умови щодо, поряд з iншим, вартостi, платежу, якостi й кiлькостi товару, мiсця й строку поставки, обсягу вiдповiдальностi однiєї зi сторiн перед iншою або вирiшення спорiв вважаються такими, що iстотно змiнюють умови оферти.
Стаття 20
1. Перебiг строку для акцепту, встановленого оферентом у телеграмi чи листi, розпочинається з моменту подання телеграми для вiдправлення, або з дати, зазначеної в листi, або, якщо така дата не зазначена, з дати, зазначеної на конвертi. Перебiг строку для акцепту, встановленого оферентом за допомогою телефону, телетайпу чи iнших засобiв моментального зв'язку, розпочинається з моменту одержання оферти її адресатом.
2. Державнi свята чи неробочi днi, що мають мiсце протягом строку для акцепту, не виключаються при пiдрахуваннi цього строку. Однак, якщо повiдомлення про акцепт не може бути доставлене на адресу оферента в останнiй день зазначеного строку внаслiдок того, що цей день у мiсцi перебування комерцiйного пiдприємства оферента припадає на державне свято чи неробочий день, строк подовжується до першого наступного робочого дня.
Стаття 21
1. Запiзнiлий акцепт, однак, зберiгає свою чиннiсть акцепту, якщо оферент без затримки повiдомить про це адресата оферти усно чи надiшле йому вiдповiдне повiдомлення.
2. Коли з листа чи iншого письмового повiдомлення, що мiстить запiзнiлий акцепт, видно, що якби пересилання було нормальним, цей акцепт був би одержаний завчасно, запiзнiлий акцепт зберiгає чиннiсть акцепту, якщо оферент без затримки не повiдомить адресата оферти усно, що вiн вважає свою оферту такою, що втратила чиннiсть, або не надiшле повiдомлення про це.
Стаття 22
Акцепт може бути скасовано, якщо повiдомлення про скасування одержане оферентом ранiше того моменту чи в той момент, коли акцепт мав би набути чинностi.
Стаття 23
Договiр вважається укладеним, коли акцепт оферти набуває чинностi вiдповiдно до положень цiєї Конвенцiї.
Стаття 24
Для цiлей частини II цiєї Конвенцiї оферта, заява про акцепт або будь-яке iнше висловлення намiру вважаються "одержаними" адресатом, якщо вони повiдомленi йому усно чи доставленi будь-яким засобом йому особисто, в його комерцiйне пiдприємство чи на його поштову адресу, або, якщо вiн не має комерцiйного пiдприємства чи поштової адреси, на його постiйне мiсце проживання.
ЧАСТИНА III
КУПIВЛЯ-ПРОДАЖ ТОВАРIВ
ГЛАВА I
Загальнi положення
Стаття 25
Порушення договору, допущене однiєю iз сторiн, є iстотним, якщо воно тягне за собою таку шкоду для iншої сторони, що остання значною мiрою позбавляється того, на що вона мала право розраховувати на пiдставi договору, крiм випадкiв, коли сторона, що порушила договiр, не передбачала такого результату, i розумна особа, що дiє в тiй самiй якостi за аналогiчних обставин, не передбачала б його.
Стаття 26
Заява про розiрвання договору має чиннiсть лише в тому разi, якщо вона зроблена iншiй сторонi шляхом повiдомлення.
Стаття 27
Оскiльки iнше прямо не передбачене частиною III цiєї Конвенцiї, у разi, коли сповiщення, запит чи iнше повiдомлення дано або зроблено стороною вiдповiдно до частини III та засобами, належними за даних обставин, затримка чи помилка при передачi повiдомлення або його недоставлення за призначенням не позбавляє цю сторону права посилатися на своє повiдомлення.
Стаття 28
Якщо вiдповiдно до положень цiєї Конвенцiї одна iз сторiн має право вимагати виконання якогось зобов'язання iншої сторони, суд не буде зобов'язаний виносити рiшення про виконання, в натурi, крiм випадкiв, коли вiн зробив би це на пiдставi свого власного закону щодо аналогiчних договорiв купiвлi-продажу, не регульованих цiєю Конвенцiєю.
Стаття 29
1. Договiр може бути змiнений або припинений шляхом простої згоди сторiн.
2. Письмовий договiр, в якому мiститься положення, яке вимагає, щоб будь-яка змiна договору або його припинення за згодою сторiн здiйснювалися в письмовiй формi, не може iншим чином бути змiнений або припинений за згодою сторiн. Однак поведiнка сторони може виключити для неї можливiсть посилатися на зазначене положення тiєю мiрою, якою iнша сторона розраховувала на таку поведiнку.
ГЛАВА II
Зобов'язання продавця
Стаття 30
Продавець зобов'язаний поставити товар, передати документи, що стосуються його, та передати право власностi на товар вiдповiдно до вимог договору та цiєї Конвенцiї.
Роздiл 1
Поставка товару й передача документiв
Стаття 31
Якщо продавець не зобов'язаний поставити товар в якомусь iншому визначеному мiсцi, його зобов'язання стосовно поставки полягають:
a) якщо договiр купiвлi-продажу передбачає перевезення товару,- у здачi товару першому перевiзниковi для передачi покупцевi;
b) якщо у випадках, що не пiдпадають пiд дiю попереднього пiдпункту, договiр стосується товару, визначеного iндивiдуальними ознаками, або неiндивiдуалiзованого товару, який має бути взятий з визначених запасiв або виготовлений чи зроблений, i сторони в момент укладення договору знали про те, що товар знаходиться або має бути виготовлений чи вироблений у певному мiсцi,- в наданнi товару в розпорядження покупця в цьому мiсцi;
c) в iнших випадках - у наданнi товару в розпорядження покупця в мiсцi, де в момент укладення договору знаходилось комерцiйне пiдприємство продавця.
Стаття 32
1. Якщо продавець вiдповiдно до договору або цiєї Конвенцiї передає товар перевiзниковi i якщо товар чiтко не iдентифiкований для мети договору шляхом маркiрування, шляхом вiдвантажувальних документiв або iншим чином, продавець повинен надiслати покупцевi повiдомлення про вiдправлення iз зазначенням товару.
2. Якщо продавець зобов'язаний забезпечити перевезення товару, вiн повинен укласти такi договори, якi необхiднi для перевезення товару в мiсце призначення належними за даних обставин засобами транспортування та на умовах, звичайних для такого транспортування.
3. Якщо продавець не зобов'язаний страхувати товар при його перевезеннi, вiн повинен на прохання покупця подати йому всю наявну iнформацiю, необхiдну для здiйснення такого страхування покупцем.
Стаття 33
Продавець повинен поставити товар:
a) якщо договiр встановлює чи дає можливiсть визначити дату поставки - в цю дату;
b) якщо договiр визначає чи дає можливiсть визначити перiод часу для поставки - в будь-який момент у межах цього перiоду, оскiльки з обставин не випливає, що дата поставки призначається покупцем; або
c) в будь-якому iншому разi - в розумний строк пiсля укладення договору.
Стаття 34
Якщо продавець зобов'язаний передати документи, що стосуються товару, вiн повинен зробити це в строк, у мiсцi й у формi, що передбаченi за договором. Якщо продавець передав документи ранiше зазначеного строку, вiн може до закiнчення цього строку усунути будь-яку невiдповiднiсть у документах за умови, що здiйснення ним цього права не завдає покупцю нерозумних незручностей чи нерозумних витрат. Покупець, однак, зберiгає право вимагати вiдшкодування збиткiв вiдповiдно до цiєї Конвенцiї.
Роздiл 2
Вiдповiднiсть товару i права третiх осiб
Стаття 35
1. Продавець повинен поставити товар, який за кiлькiстю, якiстю й описанням вiдповiдає вимогам договору i який затарований чи упакований так, як це вимагається за договором.
2. Крiм випадкiв, коли сторони домовилися про iнше, товар не вiдповiдає договору, якщо вiн:
a) не придатний для тих цiлей, для яких такий товар звичайно використовується;
b) не придатний для будь-якої конкретної мети, про яку продавця прямо чи опосередковано було повiдомлено пiд час укладення договору, крiм тих випадкiв, коли з обставин випливає, що покупець не розраховував або що для нього було нерозумним розраховувати на компетентнiсть i мiркування продавця;
c) не має якостей товару, представленого продавцем покупцевi як зразок чи модель;
d) не затарований чи не упакований звичайним для таких товарiв способом, а за вiдсутностi такого - способом, який є належним для збереження й захисту даного товару.
3. Продавець не несе вiдповiдальностi на пiдставi пiдпунктiв a - d попереднього пункту за будь-яку невiдповiднiсть товару, якщо пiд час укладення договору покупець знав чи не мiг не знати про таку невiдповiднiсть.
Стаття 36
1. Продавець несе вiдповiдальнiсть за договором i за цiєю Конвенцiєю за будь-яку невiдповiднiсть товару, яка iснує в момент переходу ризику на покупця, якщо навiть ця невiдповiднiсть стає очевидною тiльки пiзнiше.
2. Продавець також несе вiдповiдальнiсть за будь-яку невiдповiднiсть товару, яка виникає пiсля моменту, зазначеного в попередньому пунктi, i є наслiдком порушення ним будь-якого свого зобов'язання, включаючи порушення будь-якої гарантiї того, що протягом того чи iншого строку товар буде залишатися придатним для звичайних цiлей чи якої-небудь конкретної цiлi, або буде зберiгати обумовленi якостi чи властивостi.
Стаття 37
У разi дострокової поставки продавець зберiгає право до настання передбаченої для поставки дати поставити частину чи кiлькiсть товару, якої не вистачає, або новий товар замiсть поставленого товару, який не вiдповiдає договору, або усунути будь-яку невiдповiднiсть у поставленому товарi за умови, що здiйснення ним цього права не спричиняє покупцевi нерозумних незручностей чи нерозумних витрат. Покупець, однак, зберiгає право вимагати вiдшкодування збиткiв вiдповiдно до цiєї Конвенцiї.
Стаття 38
1. Покупець повинен оглянути товар або забезпечити його огляд у такий короткий строк, який практично можливий за даних обставин.
2. Якщо договором передбачається перевезення товару, огляд може бути вiдкладений до прибуття товару в мiсце його призначення.
3. Якщо мiсце призначення товару змiнене пiд час його перебування в дорозi або товар перевiдправлений покупцем i при цьому покупець не мав розумної можливостi оглянути його, а продавець пiд час укладення договору знав чи повинен був знати про можливiсть такої змiни чи такого перевiдправлення, огляд товару може бути вiдкладено до його прибуття в нове мiсце призначення.
Стаття 39
1. Покупець втрачає право посилатися на невiдповiднiсть товару, якщо вiн не повiдомляє продавця про характер невiдповiдностi, в розумний строк пiсля того, як вона була чи повинна була бути виявленою покупцем.
2. У будь-якому разi покупець втрачає право посилатися на невiдповiднiсть товару, якщо вiн повiдомляє продавця про нього не пiзнiше, нiж у межах дворiчного строку, рахуючи з дати фактичної передачi товару покупцевi, оскiльки цей строк не суперечить строку гарантiї.
Стаття 40
Продавець не має права посилатися на положення статей 38 i 39, якщо невiдповiднiсть товару пов'язана з фактами, про якi вiн знав чи не мiг не знати та про якi вiн не повiдомив покупця.
Стаття 41
Продавець зобов'язаний поставити товар вiльним вiд будь-яких прав чи домагань третiх осiб, крiм тих випадкiв, коли покупець погодився прийняти товар, обтяжений таким правом чи домаганням. Однак, якщо такi права чи домагання грунтуються на промисловiй власностi або iнтелектуальнiй власностi, то зобов'язання продавця регулюються статтею 42.
Стаття 42
1. Продавець зобов'язаний поставити товар вiльним вiд будь-яких прав чи домагань третiх осiб, що ґрунтуються на промисловiй власностi або iншiй iнтелектуальнiй власностi, про якi на момент укладення договору продавець знав чи не мiг не знати, за умови, що такi права чи домагання грунтуються на промисловiй власностi або iнтелектуальнiй власностi:
a) за законами держави, де товар буде перепродаватися або використовуватися iншим чином, якщо в момент укладення договору сторони припускали, що товар буде перепродаватися iншим чином в цiй державi; або
b) в будь-якому iншому випадку - за законом держави, в якiй знаходиться комерцiйне пiдприємство покупця.
2. Зобов'язання продавця, передбачене в попередньому пунктi, не поширюється на випадки, якщо:
a) в момент укладення договору покупець знав чи не мiг не знати про такi права й домагання; або
b) такi права чи домагання є наслiдком додержання продавцем технiчних креслень, проектiв, формул чи iнших вихiдних даних, поданих покупцем.
Стаття 43
1. Покупець втрачає право посилатися на положення статтi 41 або 42, якщо вiн не повiдомляє продавця про характер прав чи домагань третьої особи, в розумний строк пiсля того, як вiн дiзнався чи повинен був дiзнатися про таке право чи домагання.
2. Продавець не має права посилатися на положення попереднього пункту, якщо вiн знав про право чи домагання третьої особи та про характер такого права чи домагання.
Стаття 44
Незважаючи на положення пункту 1 статтi 39 та пункту 1 статтi 43, покупець може знизити цiну вiдповiдно до статтi 50 або вимагати вiдшкодування збиткiв, за винятком упущеної вигоди, якщо у нього є розумне виправдання того, чому вiн не надав повiдомлення, що вимагається.
Роздiл 3
Засоби правового захисту в разi порушення
договору продавцем
Стаття 45
1. Якщо продавець не виконує яке-небудь iз своїх зобов'язань за договором або за цiєю Конвенцiєю, покупець може:
a) здiйснити права, передбаченi у статтях 46 - 52;
b) вимагати вiдшкодування збиткiв, як це передбачено у статтях 74 - 77.
2. Здiйснення покупцем свого права на iншi засоби правового захисту не позбавляє його права вимагати вiдшкодування збиткiв.
3. Жодне вiдстрочення не може бути надане продавцю судом чи арбiтражем, якщо покупець вдається до якого-небудь засобу правового захисту вiд порушення договору.
Стаття 46
1. Покупець може вимагати виконання продавцем своїх зобов'язань, якщо тiльки покупець не вдався до засобу правового захисту, не сумiсного з такою вимогою.
2. Якщо товар не вiдповiдає договору, покупець може вимагати замiни товару тiльки в тому разi, коли така невiдповiднiсть є iстотним порушенням договору й вимогу про замiну товару заявлено або одночасно з повiдомленням, даним вiдповiдно до статтi 39, або в розумний строк пiсля нього.
3. Якщо товар не вiдповiдає договору, покупець може вимагати вiд продавця усунення цiєї невiдповiдностi шляхом виправлення, крiм випадкiв, коли це є нерозумним з урахуванням усiх обставин. Вимога про усунення невiдповiдностi товару договоровi має бути заявлена або одночасно з повiдомленням, даним вiдповiдно до статтi 39, або в розумний строк пiсля нього.
Стаття 47
1. Покупець може встановити додатковий строк розумної тривалостi для виконання продавцем своїх зобов'язань.
2. Крiм випадкiв, коли покупець одержав повiдомлення вiд продавця про те, що вiн не здiйснить виконання протягом встановленого таким чином строку, покупець не може протягом цього строку вдаватися до яких-небудь засобiв правового захисту вiд порушення договору. Покупець, однак, не позбавляється цим права вимагати вiдшкодування збиткiв за прострочення у виконаннi.
Стаття 48
1. За умови додержання статтi 49 продавець може, навiть пiсля встановлення дати поставки, усунути за свiй власний рахунок будь-який недолiк у виконаннi ним своїх зобов'язань, якщо вiн може зробити це без нерозумної затримки й не створюючи для покупця нерозумних незручностей чи невизначеностi щодо компенсацiї продавцем витрат, зроблених покупцем. Покупець, однак, зберiгає право вимагати вiдшкодування збиткiв вiдповiдно до цiєї Конвенцiї.
2. Якщо продавець просить покупця повiдомити, чи прийме вiн виконання, i покупець не виконує це прохання протягом розумного строку, продавець може здiйснити виконання в межах строку, зазначеного в його запитi. Покупець не може протягом цього строку вдаватися до якого-небудь засобу правового захисту, не сумiсного з виконанням зобов'язання продавцем.
3. Якщо продавець повiдомляє покупця про те, що вiн здiйснить виконання в межах певного строку, вважається, що таке повiдомлення включає також прохання до покупця повiдомити про своє рiшення вiдповiдно до попереднього пункту.
4. Запит або повiдомлення з боку продавця вiдповiдно до пунктiв 2 i 3 цiєї статтi не мають чинностi, якщо вони не одержанi покупцем.
Стаття 49
1. Покупець може заявити про розiрвання договору:
a) якщо невиконання продавцем будь-якого з його зобов'язань за договором або за цiєю Конвенцiєю є iстотним порушенням договору; або
b) у разi непоставки, якщо продавець не поставляє товар протягом додаткового строку, встановленого покупцем вiдповiдно до пункту 1 статтi 47, або заявляє, що вiн не здiйснить поставки протягом установленого таким чином строку.
2. Однак у разi, коли продавець поставив товар, покупець втрачає право заявити про розiрвання договору, якщо вiн не зробить цього:
a) щодо прострочення у поставцi - протягом розумного строку пiсля того, як вiн довiдався про те, що поставка здiйснена;
b) щодо будь-якого iншого порушення договору, крiм прострочення в поставцi, - протягом розумного строку:
i) пiсля того як вiн довiдався чи повинен був довiдатися про таке порушення;
ii) пiсля закiнчення додаткового строку, встановленого покупцем вiдповiдно до пункту 1 статтi 47, чи пiсля того як продавець заявив, що вiн не виконає своїх зобов'язань протягом такого додаткового строку; або
iii) пiсля закiнчення будь-якого додаткового строку, зазначеного продавцем вiдповiдно до пункту 2 статтi 48, чи пiсля того як покупець заявив, що вiн не прийме виконання.
Стаття 50
Якщо товар не вiдповiдає договору й незалежно вiд того, чи була вартiсть вже оплачена, покупець може знизити цiну в тiй пропорцiї, в якiй вартiсть, котру фактично поставлений товар мав на момент поставки, спiввiдноситься з вартiстю, яку на той момент мав би товар, вiдповiдний договору. Однак, якщо продавець усуває недолiки на виконання своїх зобов'язань вiдповiдно до статтi 37 чи статтi 48, або, якщо покупець вiдмовляється прийняти виконання з боку продавця згiдно з цими статтями, покупець не може знизити цiни.
Стаття 51
1. Якщо продавець поставляє лише частину товару або якщо лише частина поставленого товару вiдповiдає договору, положення статей 46 - 50 застосовуються щодо частини, якої не вистачає, або частини, що не вiдповiдає договору.
2. Покупець може заявити про розiрвання договору цiлком лише в тому разi, якщо часткове невиконання або часткова невiдповiднiсть товару договоровi є iстотним порушенням договору.
Стаття 52
1. Якщо продавець поставляє товар до встановленої дати, покупець може прийняти поставку або вiдмовитися вiд її прийняття.
2. Якщо продавець поставляє бiльшу кiлькiсть товару, нiж передбачено договором, покупець може прийняти поставку або вiдмовитися вiд прийняття надмiрної кiлькостi поставки. Якщо покупець приймає поставку всiєї або частини надмiрної кiлькостi, вiн повинен сплатити за неї вiдповiдно до договiрної ставки.
ГЛАВА III
Зобов'язання покупця
Стаття 53
Покупець зобов'язаний сплатити вартiсть товару i прийняти поставку товару згiдно з вимогами договору та цiєї Конвенцiї.
Роздiл 1
Виплата вартостi
Стаття 54
Зобов'язання покупця сплатити вартiсть включає вжиття таких заходiв i додержання таких формальностей, якi можуть вимагатися згiдно з договором або згiдно з законами i правилами для того, щоб зробити можливим здiйснення платежу.
Стаття 55
У тих випадках, коли договiр був юридично правильно укладений, але в ньому прямо чи опосередковано не встановлено вартiсть або не передбачено порядок її визначення, вважається, що сторони, у разi вiдсутностi якої-небудь вказiвки про iнше, мали на увазi посилання на вартiсть, яка в момент укладення договору звичайно стягувалася за такi товари, що продавалися за таких же обставин у вiдповiднiй галузi торгiвлi.
Стаття 56
Якщо вартiсть встановлена залежно вiд ваги товару, то в разi сумнiву вона визначається за вагою нетто.
Стаття 57
1. Якщо покупець не зобов'язаний сплатити вартiсть у будь-якому визначеному мiсцi, то вiн повинен сплатити її продавцевi:
a) в мiсцi розмiщення комерцiйного пiдприємства продавця; або
b) якщо платiж має бути зроблений при передачi товару чи документiв,- в мiсцi їх передачi.
2. Збiльшення витрат на здiйснення платежу, викликане змiнами пiсля укладення договору мiсцезнаходження комерцiйного пiдприємства продавця, вiдноситься на рахунок продавця.
Стаття 58
1. Якщо покупець не зобов'язаний сплатити вартiсть у будь-який iнший конкретний строк, вiн повинен сплатити її, коли продавець згiдно з договором та цiєю Конвенцiєю передає або сам товар, або товаророзпорядчi документи в розпорядження покупця. Продавець може обумовити передачу товару або документiв здiйсненням такого платежу.
2. Якщо договiр передбачає перевезення товару, продавець може вiдправити його на умовах, за якими товар або товаророзпорядчi документи не будуть переданi покупцю iнакше як проти виплати вартостi.
3. Покупець не зобов'язаний сплачувати вартiсть доти, доки в нього не з'явилася можливiсть оглянути товар, крiм випадкiв, коли погоджений сторонами порядок поставки або платежу несумiсний з очiкуванням появи такої можливостi.
Стаття 59
Покупець зобов'язаний сплатити вартiсть у день, який встановлено чи може бути визначено згiдно з договором та цiєю Конвенцiєю, без необхiдностi якогось запиту або виконання яких-небудь формальностей з боку продавця.
Роздiл 2
Прийняття поставки
Стаття 60
Зобов'язання покупця прийняти поставку полягає:
a) в здiйсненнi ним усiх дiй, яких можна було б розумно очiкувати вiд нього для того, щоб дозволити продавцю здiйснити поставку; i
b) в прийняттi товару.
Роздiл 3
Засоби правового захисту в разi порушення
договору покупцем
Стаття 61
1. Якщо покупець не виконує яке-небудь iз своїх зобов'язань за договором або за цiєю Конвенцiєю, продавець може:
a) здiйснити права, передбаченi статтями 62 - 65;
b) вимагати вiдшкодування збиткiв, як це передбачено у статтях 74 - 77.
2. Здiйснення продавцем його права на iншi засоби правового захисту не позбавляє його права вимагати вiдшкодування збиткiв.
3. Жодне вiдстрочення не може бути надано покупцевi судом або арбiтражем, якщо продавець вдається до якого-небудь засобу правового захисту вiд порушення договору.
Стаття 62
Продавець може вимагати вiд покупця сплати цiни, прийняття поставки або виконання ним iнших зобов'язань, якщо тiльки продавець не вдався до засобу правового захисту, не сумiсного з такою вимогою.
Стаття 63
1. Продавець може встановлювати додатковий строк розумної тривалостi для виконання покупцем своїх зобов'язань.
2. Крiм випадкiв, коли продавець одержав повiдомлення вiд покупця про те, що вiн не здiйснить виконання зобов'язань протягом встановленого таким чином строку, продавець не може протягом цього строку вдаватися до будь-яких заходiв правового захисту вiд порушень договору. Продавець, однак, не позбавляється цим права вимагати вiдшкодування збиткiв за прострочення у виконаннi.
Стаття 64
1. Продавець може заявити про розiрвання договору:
a) якщо невиконання покупцем будь-якого з його зобов'язань за договором або за цiєю Конвенцiєю є iстотним порушенням договору; або
b) якщо покупець не виконує протягом додаткового строку, встановленого продавцем вiдповiдно до пункту 1 статтi 63, свого зобов'язання сплатити цiну чи прийняти поставку товару або заявляє про те, що вiн не зробить цього протягом встановленого таким чином строку.
2. Однак у випадках, коли покупець сплатив цiну, продавець втрачає право заявити про розiрвання договору, якщо вiн не зробить цього:
a) щодо прострочення виконання з боку покупця - до того, як продавець дiзнався про здiйснення виконання; або
b) щодо будь-якого iншого порушення договору, крiм прострочення у виконаннi,- протягом розумного строку:
i) пiсля того як вiн дiзнався про таке порушення; або
ii) пiсля закiнчення додаткового строку, встановленого продавцем вiдповiдно до пункту 1 статтi 63, або пiсля того, як покупець заявив, що не виконає своїх зобов'язань протягом такого додаткового строку.
Стаття 65
1. Якщо на пiдставi договору продавець повинен визначити форму, розмiри чи iншi данi, що характеризують товар, i якщо вiн не складе такої специфiкацiї або в погоджений строк, або в розумний строк пiсля одержання запиту вiд продавця, останнiй може без шкоди для будь-яких iнших прав, якi вiн може мати, сам скласти цю специфiкацiю згiдно з такими вимогами покупця, якi можуть бути вiдомi продавцю.
2. Якщо продавець сам складає специфiкацiю, вiн повинен детально iнформувати покупця про її змiст та встановити розумний строк, протягом якого покупець може скласти iншу специфiкацiю. Якщо пiсля одержання повiдомлення вiд продавця покупець не зробить цього у встановлений таким чином строк, специфiкацiя, складена продавцем, буде обов'язковою.
ГЛАВА IV
Перехiд ризику
Стаття 66
Втрата чи пошкодження товару пiсля того як ризик перейшов на покупця, не звiльняє його вiд зобов'язання сплатити цiну, якщо тiльки втрата чи пошкодження не були викликанi дiями або недоглядом продавця.
Стаття 67
1. Якщо договiр купiвлi-продажу передбачає перевезення товару i продавець не зобов'язаний передати його в якомусь визначеному мiсцi, ризик переходить на покупця, коли товар здано першому перевiзниковi для передачi покупцевi згiдно з договором купiвлi-продажу. Якщо продавець зобов'язаний здати товар перевiзниковi в якомусь визначеному мiсцi, ризик не переходить на покупця, поки товар не зданий перевiзниковi в цьому мiсцi. Та обставина, що продавець має право затримати товаророзпорядчi документи, не впливає на перехiд ризику.
2. Але ризик не переходить на покупця, поки товар чiтко не iдентифiковано для цiлей даного договору шляхом маркiрування, через вивантажувальнi документи, надiсланим покупцевi повiдомленням чи iншим чином.
Стаття 68
Покупець переймає на себе ризик щодо товару, проданого пiд час його перебування в дорозi з моменту укладання договору. Однак при певних обставинах покупець переймає на себе ризик з моменту здачi товару перевiзниковi, який видав документи, що пiдтверджують договiр перевезення. Але якщо в момент укладення договору купiвлi-продажу продавець знав або повинен був знати, що товар втрачено чи пошкоджено й не повiдомив про це покупця, така втрата чи пошкодження припадають на ризик продавця.
Стаття 69
1. У випадках, що не пiдпадають пiд дiю статей 67 i 68, ризик переходить на покупця, коли товар приймається ним або, якщо вiн не робить цього в належний строк,- з моменту, коли товар наданий у його розпорядження й вiн допускає порушення договору, не приймаючи поставки.
2. Однак, якщо покупець зобов'язаний прийняти товар не в тому мiсцi, де перебуває комерцiйне пiдприємство продавця, а в якомусь iншому мiсцi, ризик переходить, коли настав строк поставки й покупець ознайомлений з тим, що товар надано в його розпорядження в цьому мiсцi.
3. Якщо договiр стосується ще неiдентифiкованого товару, вважається, що товар не наданий в розпорядження покупця, поки його чiтко не iдентифiковано для мети даного договору.
Стаття 70
Якщо продавець допустив iстотне порушення договору, положення статей 67, 68 i 69 не впливають на наявнi у покупця засоби правового захисту в зв'язку з таким порушенням.
ГЛАВА V
Положення, спiльнi для продавця та покупця
Роздiл 1
Передбачуване порушення договору та договори на
поставку товарiв окремими партiями
Стаття 71
1. Сторона може зупинити виконання своїх зобов'язань, якщо пiсля укладення договору стає видно, що iнша сторона не виконає значної частини своїх зобов'язань у результатi:
a) серйозного недолiку в її спроможностi здiйснити виконання чи її кредитоспроможностi; або
b) її поведiнки пiд час пiдготовки виконання чи здiйснення виконання договору.
2. Якщо продавець уже вiдправив товар до того як з'ясувалися пiдстави, зазначенi в попередньому пунктi, вiн може перешкодити передачi товару покупцевi, навiть якщо покупець має документ, що дає йому право одержати товар. Цей пункт стосується лише прав на товар у вiдносинах мiж покупцем i продавцем.
3. Сторона, що зупинила виконання, незалежно вiд того, робиться це до чи пiсля вiдправки товару, повинна негайно повiдомити про це iншу сторону й повинна продовжувати здiйснення виконання, якщо iнша сторона надає достатнi гарантiї виконання своїх зобов'язань.
Стаття 72
1. Якщо до встановленої для виконання договору дати стає очевидно, що одна iз сторiн вчинить iстотне порушення договору, iнша сторона може заявити про його розiрвання.
2. Якщо дозволяє час, сторона, яка має намiр заявити про розiрвання договору, повинна надiслати розумне повiдомлення iншiй сторонi, щоб надати їй можливiсть представити достатнi гарантiї виконання нею своїх зобов'язань.
3. Вимоги попереднього пункту не застосовнi, якщо iнша сторона заявила, що вона не буде виконувати своїх зобов'язань.
Стаття 73
1. Якщо договiр передбачає поставку товару окремими партiями, i невиконання однiєю iз сторiн яких-небудь з її зобов'язань вiдносно будь-якої партiї є iстотним порушенням договору щодо цiєї партiї, iнша сторона може заявити про розiрвання договору щодо цiєї партiї.
2. Якщо невиконання однiєю стороною якого-небудь з її зобов'язань щодо будь-якої партiї дає iншiй сторонi виправданi пiдстави вважати, що iстотне порушення договору матиме мiсце щодо майбутнiх партiй, вона може заявити про розiрвання договору на майбутнє за умови, що зробить це в розумний строк.
3. Покупець, який заявляє про розiрвання договору щодо якої-небудь партiї товару, може одночасно заявити про його розiрвання щодо вже поставлених чи таких, що мають бути поставленi, партiй товару, якщо через їх взаємозв'язок вони не можуть бути використанi для мети, визначеної сторонами в момент укладання договору.
Роздiл 2
Збитки
Стаття 74
Збитки за порушення договору однiєю iз сторiн становлять суму, що дорiвнює тiй шкодi, включаючи упущену вигоду, якої зазнала iнша сторона внаслiдок порушення договору. Такi збитки не можуть перевищувати шкоди, яку сторона, що порушила договiр, передбачала чи повинна була передбачати в момент укладення договору як можливий наслiдок його порушення, враховуючи обставини, про якi вона в той час знала чи повинна була знати.
Стаття 75
Якщо договiр розiрвано i якщо розумним чином i в розумний строк пiсля розiрвання покупець купив товар на замiну чи продавець перепродав товар, сторона, що вимагає вiдшкодування збиткiв, може стягнути рiзницю мiж договiрною цiною й цiною, встановленою поза угодою, а також будь-якi додатковi збитки, якi можуть бути стягнутi на пiдставi статтi 74.
Стаття 76
1. Якщо договiр розiрвано i якщо є поточна цiна на даний товар, сторона, що вимагає вiдшкодування збиткiв, може, якщо вона не здiйснила закупку чи перепродаж на пiдставi статтi 75, вимагати рiзницю мiж цiною, встановленою в договорi, i поточною цiною на момент розiрвання договору, а також вiдшкодування будь-яких додаткових збиткiв, якi можуть бути стягнутi на пiдставi статтi 74. Однак, якщо сторона, що вимагає вiдшкодування збиткiв, розiрвала договiр пiсля прийняття товару, замiсть поточної цiни на момент розiрвання договору застосовується поточна цiна на момент такого прийняття.
2. Для цiлей попереднього пункту поточною цiною є цiна, що є переважною в мiсцi, де мала бути здiйснена поставка, або, якщо в цьому мiсцi немає поточної цiни,- цiною в такому iншому мiсцi, яке є розумною замiною, з урахуванням рiзницi у витратах на транспортування товару.
Стаття 77
Сторона, що посилається на порушення договору, повинна вжити таких заходiв, якi є розумними за даних обставин для зменшення шкоди, включаючи упущену вигоду, що виникає внаслiдок порушення договору. Якщо вона не вживає таких заходiв, то сторона, що порушила договiр, може вимагати зменшення вiдшкодування збиткiв на суму, на яку вони могли бути зменшенi.
Роздiл 3
Вiдсотки
Стаття 78
Якщо сторона допустила прострочення у виплатi цiни чи iншої суми, iнша сторона має право на вiдсотки з простроченої суми, без шкоди для будь-якої вимоги про вiдшкодування збиткiв, якi можуть бути стягнутi на пiдставi статтi 74.
Роздiл 4
Звiльнення вiд вiдповiдальностi
Стаття 79
1. Сторона не несе вiдповiдальностi за невиконання будь-якого iз своїх зобов'язань, якщо доведе, що воно було викликане перешкодою поза її контролем i що вiд неї нерозумно було очiкувати прийняття до уваги цiєї перешкоди пiд час укладення договору або уникнення чи подолання цiєї перешкоди чи її наслiдкiв.
2. Якщо невиконання стороною свого зобов'язання викликане невиконанням третьою особою, залученою нею для виконання всього чи частини договору, ця сторона звiльняється вiд вiдповiдальностi тiльки в тому разi, якщо:
a) вона звiльняється вiд вiдповiдальностi на пiдставi попереднього пункту; i
b) залучена нею особа також була б звiльнена вiд вiдповiдальностi, якби положення зазначеного пункту були застосованi до цiєї особи.
3. Звiльнення вiд вiдповiдальностi, передбачене цiєю статтею, залишається лише на той перiод, протягом якого iснує дана перешкода.
4. Сторона, яка не виконує свого зобов'язання, повинна повiдомити iншу сторону про перешкоду i про її вплив на її здатнiсть здiйснити виконання. Якщо це повiдомлення не отримане iншою стороною протягом розумного строку пiсля того, як про цю перешкоду стало чи повинно було стати вiдомо не виконуючiй свого зобов'язання сторонi, ця остання сторона несе вiдповiдальнiсть за збитки, якi є результатом того, що таке повiдомлення не було отримане.
5. Нiщо в цiй статтi не перешкоджає жоднiй iз сторiн здiйснювати будь-якi iншi права, крiм вимоги вiдшкодування збиткiв на пiдставi цiєї Конвенцiї.
Стаття 80
Сторона не може посилатися на невиконання зобов'язання iншою стороною тiєю мiрою, якою це невиконання викликане дiями чи недолiками першої сторони.
Роздiл 5
Наслiдки розiрвання договору
Стаття 81
1. Розiрвання договору звiльняє обидвi сторони вiд їх зобов'язань за договором у разi збереження права на стягнення збиткiв, що можуть пiдлягати вiдшкодуванню. Розiрвання договору не торкається яких-небудь положень договору, що стосуються порядку врегулювання спорiв чи прав i зобов'язань сторiн у разi його розiрвання.
2. Сторона, що виконала договiр повнiстю або частково, може вимагати вiд другої сторони повернення всього того, що було поставлене чи сплачене за договором. Якщо обидвi сторони зобов'язанi здiйснити повернення отриманого, вони повиннi це зробити одночасно.
Стаття 82
1. Покупець втрачає право заявити про розiрвання договору або вимагати вiд продавця замiни товару, якщо для покупця неможливо повернути товар у тому ж станi, в якому вiн його одержав.
2. Попереднiй пункт не застосовується:
a) якщо неможливiсть повернути товар чи повернути товар у тому ж станi, в якому вiн був одержаний покупцем, не викликана його дiєю чи недолiком;
b) якщо товар або частина товару стали непридатними чи зiпсувалися внаслiдок огляду, передбаченого у статтi 38; або
c) якщо товар чи його частина були проданi в порядку нормального ведення торгiвлi або були спожитi чи переробленi покупцем в порядку нормального використання до того, як вiн виявив чи повинен був виявити невiдповiднiсть товару договоровi.
Стаття 83
Покупець, який втратив право заявити про розiрвання договору або вимагати вiд продавця замiни товару вiдповiдно до статтi 82, зберiгає право на всi iншi засоби правового захисту, передбаченi договором i цiєю Конвенцiєю.
Стаття 84
1. Якщо продавець зобов'язаний повернути вартiсть, вiн повинен також сплатити вiдсотки з неї, рахуючи з дати оплати вартостi.
2. Покупець повинен передати продавцю весь прибуток, який покупець одержав вiд товару або його частини:
a) якщо вiн зобов'язаний повернути товар повнiстю чи частково; або
b) якщо для нього неможливо повернути товар повнiстю чи частково або повернути товар повнiстю чи частково в тому ж станi, в якому вiн отримав його, але вiн, однак, заявив про розiрвання договору чи зажадав вiд продавця замiни товару.
Роздiл 6
Збереження товару
Стаття 85
Якщо покупець допускає прострочення у прийняттi поставки або в тих випадках, коли виплата цiни й поставка товару повиннi бути проведенi одночасно, якщо покупець не сплачує цiни, а продавець або ще володiє товаром, або iншим чином у змозi контролювати розпорядження ним, продавець повинен вжити таких заходiв, якi є розумними за даних обставин для збереження товару. Вiн має право утримувати товар, поки його розумнi витрати не будуть компенсованi покупцем.
Стаття 86
1. Якщо покупець отримав товар i має намiр здiйснити право вiдмовитися вiд нього на пiдставi договору або цiєї Конвенцiї, вiн повинен вжити таких заходiв, якi є розумними за даних обставин для збереження товару. Вiн має право утримувати товар, поки його розумнi витрати не будуть компенсованi продавцем.
2. Якщо товар, вiдправлений покупцевi, було надано в його розпорядження в мiсцi призначення, й вiн здiйснює право на вiдмову вiд нього, покупець повинен вступити у володiння товаром за рахунок продавця за умови, що це може бути зроблене без сплати цiни й без нерозумних незручностей або нерозумних витрат. Дане положення не застосовується в тому разi, якщо продавець чи особа, уповноважена на прийняття товару за його рахунок, перебуває в мiсцi призначення товару. Якщо покупець вступає у володiння товаром на пiдставi цього пункту, його права та обов'язки регулюються положеннями попереднього пункту.
Стаття 87
Сторона, яка зобов'язана вжити заходiв щодо збереження товару, може здати його на склад третьої особи за рахунок iншої сторони, якщо тiльки пов'язанi з цим витрати не є нерозумними.
Стаття 88
1. Сторона, яка зобов'язана вжити заходiв для збереження товару вiдповiдно до статтi 85 чи 86, може продати його будь-яким належним чином, якщо iнша сторона допустила нерозумну затримку iз вступом у володiння товаром, або з прийняттям його назад, або з виплатою цiни чи витрат на збереження, за умови, що iншiй сторонi було надiслано розумне повiдомлення про намiри продати товар.
2. Якщо товар здатний швидко псуватися або його збереження спричиняє нерозумнi витрати, сторона, яка зобов'язана зберiгати товар вiдповiдно до статтi 85 чи 86, повинна вжити розумних заходiв для його продажу. В межах можливого вона має повiдомити iншу сторону про свiй намiр здiйснити продаж.
3. Сторона, що продає товар, має право утримати з одержаної вiд продажу виручки суму, що дорiвнює витратам на збереження та продаж товару. Залишок вона повинна передати iншiй сторонi.
ЧАСТИНА IV
ЗАКЛЮЧНI ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 89
Депозитарiєм цiєї Конвенцiї призначається Генеральний секретар Органiзацiї Об'єднаних Нацiй.
Стаття 90
Ця Конвенцiя не торкається дiї будь-якої мiжнародної угоди, яка вже укладена чи може бути укладена i яка мiстить положення з питань, якi є предметом регулювання цiєї Конвенцiї, за умови, що сторони мають свої комерцiйнi пiдприємства в державах - учасницях такої угоди.
Стаття 91
1. Ця Конвенцiя вiдкрита для пiдписання на заключному засiданнi Конференцiї Органiзацiї Об'єднаних Нацiй з договорiв мiжнародної купiвлi-продажу товарiв; вона залишатиметься вiдкритою для пiдписання всiма державами в центральних установах Органiзацiї Об'єднаних Нацiй у Нью-Йорку до 30 вересня 1981 року.
2. Ця Конвенцiя пiдлягає ратифiкацiї, прийняттю чи схваленню державами, що її пiдписали.
3. Ця Конвенцiя вiдкрита для приєднання всiх держав, що не пiдписали її, з дати вiдкриття її для пiдписання.
4. Ратифiкацiйнi грамоти, документи про прийняття, схвалення i приєднання здаються на зберiгання Генеральному секретаревi Органiзацiї Об'єднаних Нацiй.
Стаття 92
1. Договiрна держава може пiд час пiдписання, ратифiкацiї, прийняття, схвалення або приєднання заявити, що вона не буде зв'язана частиною II цiєї Конвенцiї або що вона не буде зв'язана частиною III цiєї Конвенцiї.
2. Договiрна держава, що зробила вiдповiдно до попереднього пункту заяву щодо частини II або частини III цiєї Конвенцiї, не вважається Договiрною державою в розумiннi пункту 1 статтi 1 цiєї Конвенцiї щодо питань, регульованих тiєю частиною Конвенцiї, на яку поширюється ця заява.
Стаття 93
1. Якщо Договiрна держава має двi чи бiльше територiальнi одиницi, в яких згiдно з її конституцiєю застосовуються рiзнi системи права з питань, якi є предметом регулювання цiєї Конвенцiї, то вона може в момент пiдписання, ратифiкацiї, прийняття, схвалення або приєднання заявити, що ця Конвенцiя поширюється на всi її територiальнi одиницi або тiльки на одну чи кiлька з них, i може змiнити свою заяву шляхом подання iншої заяви в будь-який час.
2. Цi заяви доводяться до вiдома депозитарiю, i в них повиннi ясно зазначатися територiальнi одиницi, на якi поширюється Конвенцiя.
3. Якщо внаслiдок заяви, зробленої згiдно з даною статтею, ця Конвенцiя поширюється на одну чи кiлька територiальних одиниць, а не на всi територiальнi одиницi Договiрної держави i якщо комерцiйне пiдприємство сторони розмiщено в цiй державi, то для мети цiєї Конвенцiї вважається, що це комерцiйне пiдприємство не розмiщено в такiй Договiрнiй державi, якщо тiльки воно не перебуває в територiальнiй одиницi, на яку поширюється ця Конвенцiя.
4. Якщо Договiрна держава не робить заяви згiдно з пунктом 1 цiєї статтi, Конвенцiя поширюється на всi територiальнi одиницi цiєї держави.
Стаття 94
1. Двi чи бiльше Договiрних держав, що застосовують аналогiчнi чи подiбнi правовi норми з питань, регульованих цiєю Конвенцiєю, можуть у будь-який час заявити про незастосовнiсть Конвенцiї до договорiв купiвлi-продажу або до їх укладення в тих випадках, коли комерцiйнi пiдприємства знаходяться в цих державах. Такi заяви можуть бути зробленi спiльно або шляхом взаємних одностороннiх заяв.
2. Договiрна держава, яка з питань, регульованих цiєю Конвенцiєю, застосовує правовi норми, аналогiчнi чи подiбнi до правових норм однiєї або кiлькох держав, якi не є учасниками цiєї Конвенцiї, може в будь-який час заявити про незастосовнiсть Конвенцiї до договорiв купiвлi-продажу або до їх укладення в тих випадках, коли комерцiйнi пiдприємства сторiн перебувають у цих державах.
3. Якщо держава, щодо якої робиться заява вiдповiдно до попереднього пункту, потiм стає Договiрною державою, то зроблена заява з дати набуття чинностi цiєю Конвенцiєю щодо цiєї нової Договiрної держави має чиннiсть заяви, зробленої вiдповiдно до пункту 1, за умови, що ця нова Договiрна держава приєднується до такої заяви або робить взаємну односторонню заяву.
Стаття 95
Будь-яка держава може заявити при здачi на зберiгання своєї ратифiкацiйної грамоти, документа про прийняття, схвалення або приєднання, що вона не буде зв'язана положеннями пiдпункту b пункту 1 статтi 1 цiєї Конвенцiї.
Стаття 96
Договiрна держава, законодавство якої вимагає, щоб договори купiвлi-продажу були укладенi або пiдтвердженi в письмовiй формi, може в будь-який час зробити заяву згiдно зi статтею 12 про те, що будь-яке положення статтi 11, статтi 29 або частини II цiєї Конвенцiї, яке допускає, щоб договiр купiвлi-продажу, його змiна чи припинення за згодою сторiн або оферта, акцепт чи будь-яке iнше вираження намiру здiйснювалися не в письмовiй, а в будь-якiй iншiй формi, незастосовне, якщо хоча б одна iз сторiн має своє комерцiйне пiдприємство в цiй державi.
Стаття 97
1. Заяви згiдно з цiєю Конвенцiєю, зробленi пiд час пiдписання, пiдлягають пiдтвердженню при ратифiкацiї, прийняттi чи схваленнi.
2. Заяви i пiдтвердження заяв мають бути зробленi в письмовiй формi та офiцiйно повiдомленi депозитарiєвi.
3. Заява набуває чинностi одночасно з набуттям чинностi цiєю Конвенцiєю щодо вiдповiдної держави. Однак заява, про яку депозитарiй отримує офiцiйне повiдомлення пiсля такого набуття чинностi, набуває чинностi в перший день мiсяця, що настає через шiсть мiсяцiв пiсля дати її одержання депозитарiєм. Взаємнi одностороннi заяви, зробленi згiдно зi статтею 94, набувають чинностi в перший день мiсяця, що настає через шiсть мiсяцiв пiсля отримання депозитарiєм останньої заяви.
4. Будь-яка держава, що зробила заяву згiдно з цiєю Конвенцiєю, може вiдмовитися вiд неї в будь-який час шляхом офiцiйного повiдомлення в письмовiй формi на iм'я депозитарiю. Така вiдмова набуває чинностi в перший день мiсяця, що настає через шiсть мiсяцiв пiсля дати отримання повiдомлення депозитарiєм.
5. Вiдмова вiд заяви, зробленої вiдповiдно до статтi 94, тягне за собою також припинення дiї, з моменту набуття чинностi цiєю вiдмовою, будь-якої взаємної заяви, зробленої iншою державою вiдповiдно до цiєї статтi.
Стаття 98
Не допускаються жоднi застереження, крiм тих, що прямо передбаченi цiєю Конвенцiєю.
Стаття 99
1. Ця Конвенцiя набуває чинностi, за умови додержання положень пункту 6 цiєї статтi, в перший день мiсяця, що настає через дванадцять мiсяцiв пiсля дати здачi на зберiгання десятої ратифiкацiйної грамоти або документа про прийняття, схвалення або приєднання, включаючи документ, що мiстить заяву, зроблену вiдповiдно до статтi 92.
2. Якщо держава ратифiкує, приймає, схвалює цю Конвенцiю або приєднується до неї пiсля здачi на зберiгання десятої ратифiкацiйної грамоти чи документа про прийняття, схвалення або приєднання, ця Конвенцiя, за винятком неприйнятої частини, набуває чинностi для даної держави за умови додержання положень пункту 6 цiєї статтi у перший день мiсяця, що настає через дванадцять мiсяцiв пiсля дати здачi на зберiгання її ратифiкацiйної грамоти чи документа про прийняття, схвалення або приєднання.
3. Держава, яка ратифiкує, приймає, схвалює цю Конвенцiю або приєднується до неї i яка є стороною Конвенцiї про єдиний Закон про укладення договорiв про мiжнародну купiвлю-продаж товарiв, вчиненої у Гаазi 1 липня 1964 року (Гаазька конвенцiя про укладення договорiв 1964 року), або стороною Конвенцiї про єдиний Закон про мiжнародну купiвлю-продаж товарiв, вчиненої в Гаазi 1 липня 1964 року (Гаазька конвенцiя про купiвлю-продаж 1964 року), або стороною обох цих Конвенцiй, одночасно денонсує, залежно вiд обставин, одну чи обидвi Гаазькi конвенцiї - Гаазьку конвенцiю про купiвлю-продаж 1964 року i Гаазьку конвенцiю про укладення договорiв 1964 року,- повiдомивши про це уряд Нiдерландiв.
4. Держава-учасник Гаазької конвенцiї про купiвлю-продаж 1964 року, яка ратифiкує, приймає, схвалює цю Конвенцiю або приєднується до неї та робить чи зробила згiдно iз статтею 92 заяву про те, що вона не буде зв'язана частиною II цiєї Конвенцiї, пiд час ратифiкацiї, прийняття, схвалення або приєднання денонсує Гаазьку конвенцiю про купiвлю-продаж 1964 року, повiдомивши про це уряд Нiдерландiв.
5. Держава-учасник Гаазької конвенцiї про укладення договорiв 1964 року, яка ратифiкує, приймає, схвалює цю Конвенцiю або приєднується до неї та робить чи зробила згiдно iз статтею 92 заяву про те, що вона не буде зв'язана частиною III цiєї Конвенцiї, пiд час ратифiкацiї, прийняття, схвалення або приєднання денонсує Гаазьку конвенцiю про укладення договорiв 1964 року, повiдомивши про це уряд Нiдерландiв.
6. Для мети даної статтi ратифiкацiя, прийняття, схвалення цiєї Конвенцiї або приєднання до неї держав-учасниць Гаазької конвенцiї про укладення договорiв 1964 року чи Гаазької конвенцiї про купiвлю-продаж 1964 року не набуває чинностi доти, доки така денонсацiя, яка може вимагатися вiд цих держав, у вiдношеннi двох останнiх Конвенцiй, не набуде чинностi. Депозитарiй цiєї Конвенцiї проводить консультацiї з урядом Нiдерландiв, що є депозитарiєм Конвенцiй 1964 року, щоб забезпечити необхiдну координацiю.
Стаття 100
1. Ця Конвенцiя застосовується до укладення договору тiльки в тих випадках, коли пропозицiя про укладення договору робиться в день набуття чи пiсля набуття чинностi цiєю Конвенцiєю для Договiрних держав, зазначених у пiдпунктi а пункту 1 статтi 1, або Договiрної держави, зазначеної у пiдпунктi b пункту 1 статтi 1.
2. Ця Конвенцiя застосовується тiльки до договорiв, укладених у день набуття чи пiсля набуття чинностi цiєю Конвенцiєю для Договiрних держав, зазначених у пiдпунктi а пункту 1 статтi 1, або Договiрної держави, зазначеної у пiдпунктi b пункту 1 статтi 1.
Стаття 101
1. Договiрна держава може денонсувати цю Конвенцiю, або частину II, або частину III цiєї Конвенцiї, надiславши депозитарiєвi офiцiйне письмове повiдомлення.
2. Денонсацiя набуває чинностi в перший день мiсяця, що настає через дванадцять мiсяцiв пiсля отримання депозитарiєм повiдомлення. Якщо в повiдомленнi зазначено бiльш тривалий перiод набуття денонсацiєю чинностi, то денонсацiя набуває чинностi по закiнченнi цього бiльш тривалого перiоду пiсля одержання депозитарiєм такого повiдомлення.
ВЧИНЕНО у Вiднi одинадцятого квiтня тисяча дев'ятсот вiсiмдесятого року в одному примiрнику, тексти якого англiйською, арабською, iспанською, китайською, росiйською i французькою мовами є цiлком автентичними.
НА ПОСВIДЧЕННЯ ЧОГО нижчепiдписанi уповноваженi представники, належним чином уповноваженi своїми урядами, пiдписали цю Конвенцiю.
* * *
Вiдповiдно до Указу Президiї Верховної Ради Української РСР вiд 23 серпня 1989 року N 7978-XI Україна приєдналася до Конвенцiї про договори мiжнародної купiвлi-продажу товарiв з такою заявою:
"Українська Радянська Соцiалiстична Республiка згiдно зi статтями 12 та 96 Конвенцiї заявляє, що будь-яке положення статтi 11, статтi 29 або частини II Конвенцiї, яке допускає, щоб договiр купiвлi-продажу, його змiна або припинення угодою сторiн чи оферта, акцепт або будь-яке iнше вираження намiру здiйснювалися не в письмовiй, а в будь-якiй формi, незастосовне, якщо хоча б одна iз сторiн має своє комерцiйне пiдприємство в Українськiй РСР ("Вiдомостi Верховної Ради Української РСР", 1989, N 36, ст. 108).
