ДОДАТКОВИЙ ПРОТОКОЛ

до Антидопiнгової Конвенцiї

м. Варшава, 12 вересня 2002 року

Офiцiйний переклад

     Держави-сторони цього Протоколу до Антидопiнгової конвенцiї (ETS N 135), пiдписаної в м. Страсбурзi 16 листопада 1989 року (далi - "Конвенцiя"),

     враховуючи те, що загальне погодження на взаємне визнання антидопiнгового контролю зазначеного у статтях 4.3.d та ст.7.3.b Конвенцiї пiдвищило б ефективнiсть цього контролю, сприяючи гармонiзацiї, прозоростi та ефективностi iснуючих та майбутнiх двостороннiх та багатостороннiх угод про допiнг, досягнутих у цiй галузi, та надаючи необхiднi повноваження для такого контролю у разi вiдсутностi будь-якої угоди з цього питання,

     бажаючи покращити та посилити застосування положень Конвенцiї,

     домовились про таке:

Стаття 1 - Взаємне визнання допiнгового контролю

     1. Беручи до уваги положення статей 3.2, 4.3.d та 7.3.b Конвенцiї, Сторони взаємно визнають повноваження спортивних або нацiональних антидопiнгових органiзацiй на проведення допiнг-контролю на їхнiй територiї у спортсменiв i спортсменок iншої Сторони Конвенцiї, вiдповiдно до нацiональних правил, якi застосовуються у країнi, де проводиться цей допiнг-контроль. Результати такого контролю одночасно повiдомляються нацiональнiй антидопiнговiй органiзацiї та нацiональнiй спортивнiй федерацiї, спортсмен або спортсменка яких проходили даний контроль, нацiональнiй антидопiнговiй органiзацiї країни, де проводився контроль, та мiжнароднiй спортивнiй федерацiї.

     2. Сторони вживають заходiв необхiдних для таких контролiв, якi можуть проводитися на додаток до тих, якi проводяться на основi попередньої двосторонньої або iншої окремої угоди. Для забезпечення вiдповiдностi стандартам, визнаним на мiжнародному рiвнi, спортивнi або нацiональнi антидопiнговi органiзацiї повиннi бути сертифiкованi вiдповiдно до стандартiв якостi для допiнг-контролю Мiжнародної органiзацiї зi стандартизацiї (МОС), що визнаються Монiторинговою групою, заснованою згiдно зi статтею 10 Конвенцiї.

     3. Сторони також визнають повноваження Всесвiтнього Антидопiнгового Агентства (ВАДА) та iнших органiзацiй з допiнг-контролю, якi здiйснюють свою роботу пiд його контролем, проводити допiнг-контроль своїх спортсменiв i спортсменок поза змаганнями на їхнiй територiї або у будь-якому iншому мiсцi. Результати цих тестувань повiдомляються нацiональнiй антидопiнговiй органiзацiї, спортсмени або спортсменки якої проходили контроль. Будь-який такий контроль здiйснюється за погодженням зi спортивними органiзацiями згаданими у статтi 4.3.c Конвенцiї, вiдповiдно до дiючих правил та положень нацiонального законодавства країни, де вiн проводиться.

Стаття 2 - Посилення застосування Конвенцiї

     1. Монiторингова група, утворена згiдно зi статтею 10 Конвенцiї, контролює застосування i виконання Конвенцiї кожною зi Сторiн Конвенцiї. Контроль здiйснюється експертною групою, члени якої призначаються з цiєю метою Монiторинговою групою. Члени експертної групи вiдбираються на основi їхньої компетенцiї в антидопiнговiй сферi.

     2. Експертна група розглядає нацiональнi звiти, якi подаються вiдповiдними Сторонами заздалегiдь, та, у разi потреби, виїздить на мiсця. На основi своїх спостережень щодо виконання Конвенцiї вона подає до Монiторингової групи звiт з результатами своїх спостережень, який мiстить її висновки та можливi рекомендацiї. Звiти експертної групи оприлюднюються. Заiнтересована Сторона має право зробити зауваження щодо висновкiв експертної групи, якi включаються до звiту.

     3. Пiдготовка нацiональних звiтiв та вiзити експертної групи здiйснюються згiдно з графiком, затвердженим Монiторинговою групою пiсля консультацiї з вiдповiдними Сторонами. Сторона дає дозвiл на вiзит експертної групи та зобов'язується заохочувати вiдповiднi нацiональнi органи до широкої спiвпрацi з експертною групою.

     4. Дiючi процедури для проведення оцiнки (включаючи погоджену схему для проведення оцiнки виконання Конвенцiї, вiзитiв та перевiрки виконання визначенi у правилах, затверджених Монiторинговою групою.

Стаття 3 - Застереження

     Щодо положень цього Протоколу не можуть робитися жоднi застереження.

Стаття 4 - Згода на обов'язковiсть

     1. Цей Протокол є вiдкритим для пiдписання державами-членами Ради Європи та iншими Державами, якi пiдписали Конвенцiю, або є її Сторонами, якi можуть висловити свою згоду на обов'язковiсть для них за допомогою:

     a) пiдписання без застереження щодо ратифiкацiї, прийняття чи схвалення, або

     b) пiдписання, яке пiдлягає ратифiкацiї, прийняттю або схваленню, з наступною ратифiкацiєю, прийняттям або схваленням.

     2. Держава, яка пiдписала Конвенцiю, не може нi пiдписати цей Протокол без застережень щодо ратифiкацiї, прийняття чи схвалення, нi здати на зберiгання ратифiкацiйну грамоту, документ про прийняття або схвалення, якщо вона попередньо або одночасно не висловить свою згоду на обов'язковiсть для неї Конвенцiї.

     3. Ратифiкацiйнi грамоти, документи про прийняття чи схвалення зберiгаються у Генерального секретаря Ради Європи.

Стаття 5 - Набуття чинностi

     1. Цей Протокол набуває чинностi в перший день мiсяця, який настає пiсля закiнчення тримiсячного перiоду пiсля дати, на яку п'ять держав-сторiн Конвенцiї висловлять свою згоду на обов'язковiсть для них Протоколу згiдно з положеннями статтi 4.

     2. Для будь-якої Держави, яка згодом висловить свою згоду на обов'язковiсть для неї Протоколу, вiн набуває чинностi в перший день мiсяця, який настає пiсля закiнчення тримiсячного перiоду пiсля дати пiдписання або здачi на зберiгання ратифiкацiйної грамоти, документа про прийняття чи схвалення.

Стаття 6 - Приєднання

     1. Пiсля того, як Протокол було вiдкрито для пiдписання, будь-яка Держава, яка приєднається до Конвенцiї, може також приєднатися до Протоколу.

     2. Приєднання до Протоколу здiйснюється шляхом передачi на зберiгання Генеральному секретарю Ради Європи документа про приєднання, який набирає чинностi в перший день мiсяця, який настає пiсля закiнчення тримiсячного перiоду пiсля здачi його на зберiгання.

Стаття 7 - Територiальне застосування

     1. Будь-яка Держава може, пiд час пiдписання або здачi на зберiгання своєї ратифiкацiйної грамоти, документа про прийняття, схвалення або приєднання, зазначити територiю або територiї, до яких цей Протокол буде застосовуватися.

     2. Будь-яка Держава може будь-коли пiзнiше, шляхом направлення заяви на iм'я Генерального секретаря Ради Європи, поширити застосування цього Протоколу на будь-яку iншу територiю зазначену в заявi. Для такої територiї Протокол набуває чинностi в перший день мiсяця, який настає пiсля закiнчення тримiсячного перiоду пiсля дати отримання такої заяви Генеральним секретарем.

     3. Будь-яка заява, зроблена вiдповiдно до двох попереднiх пунктiв, стосовно будь-якої територiї, зазначеної у такiй заявi, може вiдкликатися повiдомленням, яке направляється на iм'я Генерального секретаря Ради Європи. Таке вiдкликання набуває чинностi в перший день мiсяця, який настає пiсля закiнчення тримiсячного перiоду пiсля дати отримання повiдомлення Генеральним секретарем.

Стаття 8 - Денонсацiя

     1. Будь-яка Сторона може в будь-який час денонсувати цей Протокол, шляхом направлення повiдомлення Генеральному секретарю Ради Європи.

     2. Така денонсацiя набуває чинностi у перший день мiсяця, який настає пiсля закiнчення шестимiсячного перiоду пiсля дати отримання повiдомлення Генеральним секретарем.

Стаття 9 - Повiдомлення

     Генеральний секретар Ради Європи повiдомляє державам-членам Ради Європи, iншим Державам, якi пiдписали Конвенцiю або є її сторонами, та будь-якiй iншiй Державi, яку було запрошено приєднатися до неї, про:

     a) будь-яке пiдписання;

     b) здачу на зберiгання ратифiкацiйної грамоти, документа про прийняття, схвалення або приєднання;

     c) будь-яку дату набуття чинностi цим Протоколом згiдно зi статтями 5, 6 та 7;

     d) будь-яку денонсацiю;

     e) будь-який iнший акт або повiдомлення, що стосується цього Протоколу.

     На посвiдчення чого належним чином уповноваженi представники пiдписали цей Протокол.

     Вчинено у м. Варшавi дванадцятого дня вересня мiсяця 2002 року англiйською та французькою мовами, причому обидва тексти є рiвно автентичними, в одному примiрнику, який передається на зберiгання до архiву Ради Європи. Генеральний секретар Ради Європи передає завiренi копiї кожнiй державi-члену Ради Європи, iншим Державам, якi пiдписали Конвенцiю або є її сторонами, i будь-якiй Державi, яку запросили приєднатися до Конвенцiї.