.png)
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про обов'язкове страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобiв
Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 22 вересня 2005 року N 2902-IV,
вiд 24 вересня 2008 року N 586-VI,
вiд 2 грудня 2010 року N 2756-VI,
вiд 17 лютого 2011 року N 3045-VI,
вiд 2 червня 2011 року N 3462-VI,
вiд 5 липня 2011 року N 3565-VI,
вiд 7 липня 2011 року N 3610-VI,
вiд 5 липня 2012 року N 5090-VI
(змiни, передбаченi пiдпунктами 13 - 21 пункту 2
роздiлу I
Закону України вiд 5 липня 2012 року N 5090-VI,
набирають чинностi з 5 лютого 2013 року),
вiд 2 жовтня 2012 року N 5316-VI,
вiд 16 жовтня 2012 року N 5459-VI,
вiд 2 липня 2015 року N 580-VIII,
вiд 10 листопада 2015 року N 766-VIII,
вiд 22 травня 2018 року N 2443-VIII,
вiд 12 вересня 2019 року N 79-IX,
вiд 17 червня 2020 року N 720-IX,
вiд 19 червня 2020 року N 738-IX
(У текстi Закону слова "лiмiт вiдповiдальностi страховика" у всiх вiдмiнках замiнено словами "страхова сума" у вiдповiдному вiдмiнку, а слово "директор" у всiх вiдмiнках - словами "генеральний директор" у вiдповiдному вiдмiнку згiдно iз Законом України вiд 5 липня 2012 року N 5090-VI) |
(У текстi Закону слова "Державтоiнспекцiя МВС України" та "пiдроздiли Державтоiнспекцiї МВС" в усiх вiдмiнках i числах замiнено словами "вiдповiднi пiдроздiли МВС України" у вiдповiдному вiдмiнку i числi згiдно iз Законом України вiд 16 жовтня 2012 року N 5459-VI) |
Цей Закон регулює вiдносини у сферi обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобiв (далi - обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi) i спрямований на забезпечення вiдшкодування шкоди, заподiяної життю, здоров'ю та майну потерпiлих при експлуатацiї наземних транспортних засобiв на територiї України.
Роздiл I. ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення основних термiнiв
У цьому Законi термiни вживаються в такому значеннi:
1.1. страхувальники - юридичнi особи та дiєздатнi громадяни, що уклали iз страховиками договори обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi за шкоду, заподiяну життю, здоров'ю, майну третiх осiб пiд час експлуатацiї наземного транспортного засобу;
1.2. страховики - страховi органiзацiї, що мають право на здiйснення обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобiв вiдповiдно до вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про страхування";
1.3. потерпiлi - юридичнi та фiзичнi особи, життю, здоров'ю та/або майну яких заподiяна шкода внаслiдок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу;
| (пункт 1.3 статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 17.02.2011р. N 3045-VI) |
1.4. особи, вiдповiдальнiсть яких застрахована, - страхувальник та iншi особи, якi правомiрно володiють забезпеченим транспортним засобом. Володiння забезпеченим транспортним засобом вважається правомiрним, якщо iнше не встановлено законом або рiшенням суду;
| (пункт 1.4 статтi 1 у редакцiї Законiв України вiд 17.02.2011р. N 3045-VI, вiд 05.07.2012р. N 5090-VI) |
1.5. наземнi транспортнi засоби (далi - транспортнi засоби) - це пристрої, призначенi для перевезення людей та/або вантажу, а також встановленого на ньому спецiального обладнання чи механiзмiв, якi пiдлягають державнiй реєстрацiї та облiку у територiальних органах Мiнiстерства внутрiшнiх справ України та/або допущенi до дорожнього руху, а також ввезенi на митну територiю України для тимчасового користування, зареєстрованi в iнших країнах;
| (абзац перший пункту 1.5 статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 16.10.2012р. N 5459-VI, вiд 10.11.2015р. N 766-VIII) |
У цьому Законi не вважається транспортним засобом пристрiй, який пiдпадає пiд ознаки, зазначенi у цьому пунктi, але щодо якого не встановлено коригуючий коефiцiєнт залежно вiд типу транспортного засобу.
| (пункт 1.5 статтi 1 доповнено абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 17.02.2011р. N 3045-VI) |
1.6. власники транспортних засобiв - юридичнi та фiзичнi особи, якi вiдповiдно до законiв України є власниками або законними володiльцями (користувачами) наземних транспортних засобiв на пiдставi права власностi, права господарського вiдання, оперативного управлiння, на основi договору оренди або правомiрно експлуатують транспортний засiб на iнших законних пiдставах;
| (пункт 1.6 статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.07.2011р. N 3565-VI) |
1.7. забезпечений транспортний засiб - транспортний засiб, зазначений у чинному договорi обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi, за умови його експлуатацiї особами, вiдповiдальнiсть яких застрахована;
| (пункт 1.7 статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 17.02.2011р. N 3045-VI) |
1.8. страхова оцiнка розмiру шкоди - єдина форма внутрiшнього договору страхування, яка посвiдчує укладення такого договору;
| (пункт 1.8 статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 17.02.2011р. N 3045-VI) |
1.9. бонус-малус - коригуючий коефiцiєнт, за допомогою якого страховик коригує страхову премiю залежно вiд того, чи були страховi випадки по вiдношенню до об'єкта страхування у певному промiжку часу;
| (пункт 1.9 статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 05.07.2012р. N 5090-VI) |
1.10. Уповноважений орган - Нацiональний банк України;
| (пункт 1.10 статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 07.07.2011р. N 3610-VI, вiд 12.09.2019р. N 79-IX) |
1.11. страховий сертифiкат "Зелена картка" - страховий сертифiкат єдиної форми, що застосовується в країнах - членах мiжнародної системи автомобiльного страхування "Зелена картка", якi зазначенi i не викресленi у такому сертифiкатi;
1.12. дорожньо-транспортна пригода - подiя, що сталася пiд час руху транспортного засобу, внаслiдок якої загинули або пораненi люди чи завданi матерiальнi збитки.
| (статтю 1 доповнено пунктом 1.12 згiдно iз Законом України вiд 17.02.2011р. N 3045-VI) |
Стаття 2. Законодавство про обов'язкове страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобiв
2.1. Вiдносини у сферi обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобiв регулюються Конституцiєю України, Цивiльним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та iншими законами України i нормативно-правовими актами, прийнятими вiдповiдно до них. Якщо норми цього Закону передбачають iнше, нiж положення iнших актiв цивiльного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
| (пункт 2.1 статтi 2 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 17.02.2011р. N 3045-VI) |
2.2. Якщо мiжнародним договором України, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, встановленi iншi правила, нiж тi, що передбаченi цим Законом, то на територiї України застосовуються правила мiжнародного договору.
Стаття 3. Мета здiйснення обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi
Обов'язкове страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi здiйснюється з метою забезпечення вiдшкодування шкоди, заподiяної життю, здоров'ю та/або майну потерпiлих внаслiдок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових iнтересiв страхувальникiв.
Стаття 4. Суб'єкти обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi
Суб'єктами обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi є страхувальники та iншi особи, вiдповiдальнiсть яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України (далi - МТСБУ), потерпiлi.
| (стаття 4 у редакцiї Закону України вiд 05.07.2012р. N 5090-VI) |
Стаття 5. Об'єкт обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi та умови вiдшкодування шкоди
Об'єктом обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi є майновi iнтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язанi з вiдшкодуванням особою, цивiльно-правова вiдповiдальнiсть якої застрахована, шкоди, заподiяної життю, здоров'ю, майну потерпiлих внаслiдок експлуатацiї забезпеченого транспортного засобу.
Роздiл II. УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРIВ ОБОВ'ЯЗКОВОГО СТРАХУВАННЯ ЦИВIЛЬНО-ПРАВОВОЇ ВIДПОВIДАЛЬНОСТI
Стаття 6. Страховий випадок
Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслiдок якої настає цивiльно-правова вiдповiдальнiсть особи, вiдповiдальнiсть якої застрахована, за шкоду, заподiяну життю, здоров'ю та/або майну потерпiлого.
| (стаття 6 у редакцiї Закону України вiд 05.07.2012р. N 5090-VI) |
Стаття 7. Визначення розмiру страхового платежу
7.1. Розмiр страхового платежу (внеску, премiї) встановлюється страховиком самостiйно шляхом добутку розмiру базового страхового платежу та значень вiдповiдних коригуючих коефiцiєнтiв, що затверджуються вiдповiдно до пункту 7.2 цiєї статтi, а також з урахуванням положень пункту 13.2 статтi 13 цього Закону. Страховику забороняється встановлювати або пропонувати встановити розмiр страхового платежу, розрахований в iнший спосiб.
7.2. Розмiр базового страхового платежу, перелiк, значення коригуючих коефiцiєнтiв та порядок їх застосування затверджуються Уповноваженим органом за поданням МТСБУ. Пропозицiї МТСБУ щодо розмiру базового страхового платежу та значень коригуючих коефiцiєнтiв пiдтверджуються актуарними розрахунками з урахуванням рiвня збитковостi даного виду страхування в цiлому по галузi за останнiй розрахунковий перiод, який становить не менше року, та статистичних даних. Якщо Уповноважений орган протягом 60 календарних днiв з дня внесення МТСБУ пропозицiї не затвердив розмiр базового страхового платежу, перелiк, значення коригуючих коефiцiєнтiв та порядок їх застосування, дiють попереднi коригуючi коефiцiєнти, порядок їх застосування та розмiр базового страхового платежу.
7.3. Для договорiв мiжнародного обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобiв Кабiнет Мiнiстрiв України встановлює максимальнi розмiри страхових платежiв, у межах яких МТСБУ встановлює обов'язковi для своїх повних членiв єдинi розмiри страхових платежiв за такими договорами.
| (стаття 7 у редакцiї Закону України вiд 05.07.2012р. N 5090-VI) |
Стаття 8. Бонус-малус
8.1. Для заохочення безаварiйної експлуатацiї транспортних засобiв, при укладаннi договорiв обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi бiльше нiж на пiвроку, страховики мають право застосовувати коригуючий коефiцiєнт залежно вiд наявностi чи вiдсутностi страхових випадкiв з вини осiб, вiдповiдальнiсть яких застрахована, в перiод дiї попереднiх договорiв обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi (бонус-малус), який розраховується кожним iз страховикiв з урахуванням положень пункту 7.1 статтi 7 цього Закону.
| Клас на початок строку страхування | Коефiцiєнт | Клас по закiнченню строку страхування з урахуванням наявностi страхових випадкiв з вини страхувальника | |||
|---|---|---|---|---|---|
| 0 страхових виплат |
1 страхова виплата |
2 страховi виплати |
3 страховi виплати |
||
| М | 2.45 | 0 | М | М | М |
| 0 | 2.3 | 1 | М | М | М |
| 1 | 1.55 | 2 | М | М | М |
| 2 | 1.4 | 3 | 1 | М | М |
| 3 | 1 | 4 | 1 | М | М |
| 4 | 0.95 | 5 | 2 | М | М |
| 5 | 0.9 | 6 | 3 | 1 | М |
| 6 | 0.85 | 7 | 4 | 1 | М |
| 7 | 0.8 | 8 | 4 | 1 | М |
| 8 | 0.75 | 9 | 5 | 2 | М |
| 9 | 0.7 | 10 | 5 | 2 | 1 |
| 10 | 0.65 | 11 | 6 | 2 | 1 |
| 11 | 0.6 | 12 | 6 | 2 | 1 |
| 12 | 0.55 | 13 | 6 | 2 | 1 |
| 13 | 0.5 | 13 | 7 | 2 | 1". |
| (пункт 8.1 статтi 8 у редакцiї Закону України вiд 22.09.2005р. N 2902-IV, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.07.2012р. N 5090-VI) |
8.2. При укладаннi договору обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi страхувальнику присвоюється клас залежно вiд частоти страхових випадкiв, якi виникли з вини особи, вiдповiдальнiсть якої застрахована.
8.3. При укладаннi договору обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi вперше страхувальнику присвоюється клас 3.
8.4. Залежно вiд кiлькостi страхових випадкiв, якi виникли у перiод дiї попереднiх договорiв обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi при укладаннi з ним такого договору на новий строк, застосовується пiдвищуючий коефiцiєнт страхового тарифу з присвоєнням бiльш низького класу до найнижчого - М чи з урахуванням безаварiйної експлуатацiї транспортного засобу та при вiдсутностi страхових випадкiв, якi виникли з вини страхувальника, - понижуючий коефiцiєнт з присвоєнням бiльш високого класу.
8.5. Значення цього коригуючого коефiцiєнта та порядок його застосування можуть переглядатися Уповноваженим органом вiдповiдно до пункту 7.2 статтi 7 цього Закону.
| (статтю 8 доповнено пунктом 8.5 згiдно iз Законом України вiд 05.07.2012р. N 5090-VI) |
Стаття 9. Страхова сума
9.1. Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здiйснити виплату страхового вiдшкодування вiдповiдно до умов договору страхування.
9.2. Розмiр страхової суми за шкоду, заподiяну майну потерпiлих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпiлого.
У разi якщо загальний розмiр шкоди за одним страховим випадком перевищує п'ятикратну страхову суму, вiдшкодування кожному потерпiлому пропорцiйно зменшується.
9.3. Розмiр страхової суми за шкоду, заподiяну життю та здоров'ю потерпiлих, становить 100 тисяч гривень на одного потерпiлого.
9.4. Страховi виплати за договорами обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi обмежуються страховими сумами, якi дiяли на дату укладення договору та зазначенi в договорi страхування.
9.5. Розмiри страхових сум переглядаються Уповноваженим органом вiдповiдно до рiвня iнфляцiї та iндексу споживчих цiн.
| (стаття 9 у редакцiї Закону України вiд 05.07.2012р. N 5090-VI) |
Стаття 10. Види договорiв обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi та територiя дiї договорiв
10.1. Вiдповiдно до цього Закону укладаються такi види договорiв обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi:
внутрiшнiй договiр обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi (далi - внутрiшнiй договiр страхування);
договiр мiжнародного обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi (далi - договiр мiжнародного страхування).
10.2. Внутрiшнi договори страхування дiють виключно на територiї України.
10.3. Договори мiжнародного страхування дiють на територiї країн, зазначених у таких договорах. Договори мiжнародного страхування, якi дiють на територiї країн - членiв мiжнародної системи автомобiльного страхування "Зелена картка", посвiдчуються вiдповiдним унiфiкованим сертифiкатом "Зелена картка", що визнається i дiє в цих країнах.
10.4. Пiд час в'їзду на територiю України власник транспортного засобу, який зареєстрований в iншiй країнi, зобов'язаний мати на весь термiн перебування такого транспортного засобу на територiї України сертифiкат мiжнародного автомобiльного страхування "Зелена картка" або внутрiшнiй договiр страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi.
Стаття 11. Iнформацiя про договори обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi
Страховик подає iнформацiю про укладенi та достроково припиненi договори обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi до централiзованої бази даних у порядку, встановленому у положеннi про централiзовану базу даних щодо обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi, яке затверджується Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.
Стаття 12. Встановлення франшизи
12.1. Розмiр франшизи при вiдшкодуваннi шкоди, заподiяної майну потерпiлих, встановлюється при укладаннi договору обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi i не може перевищувати 2 вiдсотки вiд страхової суми, в межах якого вiдшкодовується збиток, заподiяний майну потерпiлих.
Страхове вiдшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пiдпункту.
12.2. Франшиза при вiдшкодуваннi шкоди, заподiяної життю та/або здоров'ю потерпiлих, не застосовується.
Стаття 13. Особливостi страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi окремих категорiй громадян України
13.1. Учасники бойових дiй, постраждалi учасники Революцiї Гiдностi та особи з iнвалiднiстю внаслiдок вiйни, що визначенi законом, особи з iнвалiднiстю I групи, якi особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особi з iнвалiднiстю I групи, у її присутностi, звiльняються вiд обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi на територiї України. Вiдшкодування збиткiв вiд дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначенi особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.
| (пункт 13.1 статтi 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.05.2018р. N 2443-VIII) |
13.2. Розмiр страхового платежу за одним внутрiшнiм договором страхування зменшується на 50 вiдсоткiв, за умови, що страхувальником є громадянин України - учасник вiйни, особа з iнвалiднiстю II групи, особа, яка постраждала внаслiдок Чорнобильської катастрофи, вiднесена до I або II категорiї, пенсiонер, а забезпечений транспортний засiб має робочий об'єм двигуна до 2500 сантиметрiв кубiчних включно та належить цьому громадянину на правi власностi. Зазначена пiльга надається за умови особистого керування таким транспортним засобом особою, яка належить до визначених у цьому пунктi категорiй громадян України, без мети надання платних послуг з перевезення пасажирiв або вантажу.
| (пункт 13.2 статтi 13 у редакцiї Закону України вiд 17.02.2011р. N 3045-VI, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 05.07.2012р. N 5090-VI, вiд 22.05.2018р. N 2443-VIII) | |
| (стаття 13 у редакцiї Закону України вiд 22.09.2005р. N 2902-IV) |
Стаття 14. Забезпечення права страхувальника щодо вибору страховика
14.1. Страхувальник має право вибору страховика для укладення договору обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi.
14.2. Страховик не може вiдмовити будь-якому страхувальнику в укладеннi договору обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi.
| (пункт 14.2 статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 17.02.2011р. N 3045-VI) |
14.3. Нав'язування послуг окремих страховикiв органами державної влади та управлiння при укладаннi договорiв обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв транспортних засобiв забороняється.
14.4. Забороняється укладання договорiв обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi в мiсцях проведення реєстрацiї (перереєстрацiї) транспортних засобiв та оформлення дозвiльних документiв, у мiсцях контролю наявностi страхових полiсiв, крiм пунктiв пропуску через державний кордон України.
Укладання договорiв обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi у пунктах пропуску через державний кордон України здiйснюється у порядку, визначеному Уповноваженим органом.
| (пункт 14.4 статтi 14 у редакцiї Закону України вiд 22.09.2005р. N 2902-IV) |
Стаття 15. Виключена
| (статтю 15 доповнено частиною другою згiдно iз Законом України вiд 22.09.2005р. N 2902-IV, виключена згiдно iз Законом України вiд 17.02.2011р. N 3045-VI) |
Стаття 16. Використання страхових сертифiкатiв мiжнародної системи автомобiльного страхування "Зелена картка"
У разi виїзду транспортного засобу, зареєстрованого в Українi, до країн - членiв мiжнародної системи автомобiльного страхування "Зелена картка" власник такого транспортного засобу зобов'язаний мати чинний договiр мiжнародного страхування, посвiдчений вiдповiдним унiфiкованим страховим сертифiкатом "Зелена картка".
Виїзд з України до країн - членiв мiжнародної системи автострахування "Зелена картка" транспортного засобу, зареєстрованого в Українi, у разi вiдсутностi договору мiжнародного страхування, укладеного зi страховиком - повним членом МТСБУ i посвiдченого вiдповiдним унiфiкованим страховим сертифiкатом "Зелена картка", забороняється.
| (статтю 16 доповнено частиною другою згiдно iз Законом України вiд 05.07.2012р. N 5090-VI) |
Стаття 17. Укладання договору страхування
17.1. Страховики зобов'язанi укладати договори обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi (внутрiшнiй договiр страхування, мiжнародний договiр страхування, мiжнародний договiр "Зелена картка") вiдповiдно до цього Закону та чинного законодавства України.
Внутрiшнi договори обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi укладаються строком на один рiк.
| (пункт 17.1 статтi 17 доповнено абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 17.02.2011р. N 3045-VI) |
Укладення внутрiшнiх договорiв обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi на строк менший, нiж один рiк, але не менш як на 15 днiв допускається виключно щодо транспортних засобiв: незареєстрованих - на час до їх реєстрацiї, тимчасово зареєстрованих - на час до їх постiйної реєстрацiї, зареєстрованих на територiї iноземних держав - на час їх перебування на територiї України.
| (пункт 17.1 статтi 17 доповнено абзацом третiм згiдно iз Законом України вiд 17.02.2011р. N 3045-VI) |
Мiжнародний договiр "Зелена картка" може укладатися на строк 15 днiв, 1 мiсяць, 2 мiсяцi, 3 мiсяцi, 4 мiсяцi, 5 мiсяцiв, 6 мiсяцiв, 7 мiсяцiв, 8 мiсяцiв, 9 мiсяцiв, 10 мiсяцiв, 11 мiсяцiв або один рiк.
| (пункт 17.1 статтi 17 доповнено абзацом четвертим згiдно iз Законом України вiд 17.02.2011р. N 3045-VI) |
Договором внутрiшнього страхування протягом строку його дiї може бути визначений перiод використання транспортного засобу, що не може становити менш як шiсть календарних мiсяцiв.
| (пункт 17.1 статтi 17 доповнено абзацом п'ятим згiдно iз Законом України вiд 17.02.2011р. N 3045-VI) |
Договори обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв транспортних засобiв, що пiдлягають обов'язковому технiчному контролю вiдповiдно до Закону України "Про дорожнiй рух", укладаються страховиками за умови проходження зазначеними транспортними засобами обов'язкового технiчного контролю, якщо вони згiдно з протоколом перевiрки технiчного стану визнанi технiчно справними.
| (пункт 17.1 статтi 17 доповнено абзацом шостим згiдно iз Законом України вiд 05.07.2011р. N 3565-VI) |
Договори обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв транспортних засобiв, що пiдлягають обов'язковому технiчному контролю, укладаються на строк, що не перевищує строку чергового проходження транспортним засобом обов'язкового технiчного контролю вiдповiдно до вимог Закону України "Про дорожнiй рух".
| (пункт 17.1 статтi 17 доповнено абзацом сьомим згiдно iз Законом України вiд 05.07.2011р. N 3565-VI) |
17.2. Полiс обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi є документом, технiчний опис, зразки, порядок замовлення, органiзацiї постачання якого затверджуються Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.
| (пункт 17.2 статтi 17 у редакцiї Законiв України вiд 02.12.2010р. N 2756-VI, вiд 02.10.2012р. N 5316-VI) |
17.3. При укладеннi договору обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi страхувальник зобов'язаний повiдомити страховика про всi дiючi договори обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi, укладенi з iншими страховиками, а також, за вимогою страховика, надати iнформацiю про всi вiдомi обставини, що мають iстотне значення для оцiнки страхового ризику.
17.4. У разi втрати страхового полiса страховик зобов'язаний протягом семи календарних днiв безкоштовно видати дублiкат цього полiса на пiдставi заяви страхувальника. У разi втрати дублiката умови його повторної видачi визначаються договором.
17.5. При укладеннi договору обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi страховик зобов'язаний безоплатно видати страхувальнику спецiальний знак, що затверджується Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, та бланк повiдомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також перелiк представникiв страховика, уповноважених виконувати функцiю такого страховика щодо опрацювання претензiй в Автономнiй Республiцi Крим, областях, мiстах Києвi та Севастополi. У разi втрати або використання бланка повiдомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик на пiдставi письмової заяви страхувальника зобов'язаний безоплатно видати йому новий бланк такого повiдомлення.
| (статтю 17 доповнено пунктом 17.5 згiдно iз Законом України вiд 22.09.2005р. N 2902-IV, пункт 17.5 статтi 17 у редакцiї Закону України вiд 17.02.2011р. N 3045-VI) |
17.6. Особливостi укладення договорiв обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi встановлюються у порядку, визначеному Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.
| (статтю 17 доповнено пунктом 17.6 згiдно iз Законом України вiд 17.02.2011р. N 3045-VI) |
17.7. МТСБУ може встановлювати єдинi умови перестрахування договорiв обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi, якi є обов'язковими для членiв МТСБУ.
| (статтю 17 доповнено пунктом 17.7 згiдно iз Законом України вiд 05.07.2012р. N 5090-VI) |
Стаття 18. Дострокове припинення договору страхування з iнiцiативи страхувальника
18.1. Дiя договору обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi може бути достроково припинена:
18.1.1. за письмовою вимогою страхувальника, про що вiн зобов'язаний повiдомити страховика не пiзнiше нiж за 30 днiв до дати припинення дiї договору страхування та надати оригiнал полiса страховику;
18.1.2. у разi виходу транспортного засобу з володiння страхувальника проти його волi або знищення транспортного засобу;
18.1.3. з iнших пiдстав, передбачених законом.
| (пiдпункт 18.1.3 пункту 18.1 статтi 18 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.07.2012р. N 5090-VI) |
18.2. У разi дострокового припинення договору обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi страховик вилучає страховий полiс та анулює його i за умови вiдсутностi виплат страхового вiдшкодування за цим договором повертає страхувальнику частку страхового платежу, яка обчислюється пропорцiйно до перiоду страхування, що залишився до закiнчення строку дiї договору, з утриманням, у передбачених законом випадках, понесених витрат на ведення справи, але не бiльше 20 вiдсоткiв цiєї частки.
Якщо вiдмова страхувальника вiд договору обумовлена порушенням умов договору страховиком, такий страховик повертає страхувальнику сплаченi ним страховi платежi у повному обсязi.
| (пункт 18.2 статтi 18 у редакцiї Закону України вiд 05.07.2012р. N 5090-VI) |
Стаття 19. Дострокове припинення договору страхування з iнiцiативи страховика
19.1. Дiя договору може бути припинена в односторонньому порядку з iнiцiативи страховика у разi, якщо виплачена сума вiдшкодування за чинним договором перевищила агрегатну страхову суму.
Агрегатна страхова сума визначається додаванням страхових сум за шкоду, заподiяну життю i здоров'ю, та за шкоду, заподiяну майну потерпiлих, на одного потерпiлого.
| (абзац перший пункту 19.1 статтi 19 замiнено двома абзацами згiдно iз Законом України вiд 05.07.2012р. N 5090-VI, у зв'язку з цим абзац другий вважати абзацом третiм) |
У цьому випадку страховик зобов'язаний письмово повiдомити страхувальника протягом 24 годин. Договiр вважається дiйсним протягом 10 календарних днiв з дня надiслання повiдомлення щодо припинення договору.
19.2. Пункт 19.2 виключено
| (згiдно iз Законом України вiд 05.07.2012р. N 5090-VI) |
Стаття 20. Чиннiсть договору страхування у разi лiквiдацiї страховика
20.1. У разi лiквiдацiї страховика, правонаступника якого встановлено, договори страхування зберiгають свою силу до закiнчення строку дiї такого договору.
20.2. У разi лiквiдацiї страховика за його власним рiшенням визначенi договором обов'язки цього страховика виконує лiквiдацiйна комiсiя.
20.3. У разi лiквiдацiї страховика за рiшенням визначених законом органiв обов'язки за договорами обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi виконує лiквiдацiйна комiсiя. Обов'язки страховика за такими договорами, для виконання яких у страховика, що лiквiдується, недостатньо коштiв та/або майна, приймає на себе МТСБУ. Виконання обов'язкiв у повному обсязi гарантується коштами вiдповiдного централiзованого страхового резервного фонду МТСБУ на умовах, визначених цим Законом.
| (пункт 20.3 статтi 20 у редакцiї Закону України вiд 05.07.2012р. N 5090-VI) |
Стаття 201. Чиннiсть договору страхування у разi змiни власника забезпеченого транспортного засобу
201.1. У разi змiни власника забезпеченого транспортного засобу договiр страхування зберiгає чиннiсть до закiнчення строку його дiї.
201.2. У разi вiдчуження забезпеченого транспортного засобу права та обов'язки страхувальника переходять до особи, яка прийняла такий транспортний засiб у свою власнiсть.
201.3. У разi смертi страхувальника - фiзичної особи його права та обов'язки за договором страхування переходять до осiб, якi одержали забезпечений транспортний засiб у спадщину.
201.4. Якщо страхувальник - юридична особа припиняється i встановлюються його правонаступники, права i обов'язки страхувальника за договором страхування переходять до правонаступника.
| (Закон доповнено статтею 201 згiдно iз Законом України вiд 05.07.2012р. N 5090-VI) |
Стаття 21. Забезпечення обов'язковостi страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi
21.1. З урахуванням положень пункту 21.3 цiєї статтi на територiї України забороняється експлуатацiя транспортного засобу (за винятком транспортних засобiв, щодо яких не встановлено коригуючий коефiцiєнт в залежностi вiд типу транспортного засобу) без полiса обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi, чинного на територiї України, або полiса (сертифiката) обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi, укладеного в iншiй країнi з уповноваженою органiзацiєю iз страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорiв такого страхування.
Стосовно транспортних засобiв, якi не беруть участi в дорожньому русi, укладення договору страхування є необов'язковим.
Транспортний засiб має вiдповiдати вимогам, передбаченим пунктом 1.7 статтi 1 цього Закону, з моменту взяття ним участi в дорожньому русi на територiї України.
| (абзац третiй пункту 21.1 статтi 21 у редакцiї Закону України вiд 05.07.2012р. N 5090-VI) |
Положення цього пункту не поширюється на осiб, якi звiльненi вiд обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi згiдно з пунктом 13.1 статтi 13 цього Закону.
21.2. Контроль за наявнiстю договорiв обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобiв здiйснюється:
Вiдповiдним пiдроздiлом Нацiональної полiцiї при складаннi протоколiв щодо порушень правил дорожнього руху та оформленнi матерiалiв дорожньо-транспортних пригод;
| (абзац другий пункту 21.2 статтi 21 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 05.07.2011р. N 3565-VI, вiд 10.11.2015р. N 766-VIII) |
органами Державної прикордонної служби України пiд час перетинання транспортними засобами державного кордону України.
21.3. При використаннi транспортного засобу в дорожньому русi особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собi страховий полiс (сертифiкат). Страховий полiс пред'являється посадовим особам органiв, визначених у пунктi 21.2 цiєї статтi, на їх вимогу.
21.4. У разi експлуатацiї транспортного засобу на територiї України без наявностi чинного полiса обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi особа несе вiдповiдальнiсть, встановлену законом.
| (стаття 21 у редакцiї Закону України вiд 24.09.2008р. N 586-VI) |
Роздiл III. ПОРЯДОК ЗДIЙСНЕННЯ СТРАХОВОГО ВIДШКОДУВАННЯ НА ТЕРИТОРIЇ УКРАЇНИ
Стаття 22. Вiдшкодування шкоди, заподiяної третiй особi
22.1. У разi настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полiсi, вiдшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцiнену шкоду, заподiяну внаслiдок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У разi настання подiї, яка є пiдставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої подiї, вiдшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцiнену шкоду, заподiяну внаслiдок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
22.2. Вiдповiдно до цього Закону потерпiлим - юридичним особам страховик, а у випадках, передбачених цим Законом, - МТСБУ вiдшкодовує виключно шкоду, заподiяну майну.
| (стаття 22 у редакцiї Закону України вiд 05.07.2012р. N 5090-VI) |
Стаття 23. Вiдшкодування шкоди, заподiяної життю та здоров'ю потерпiлого
23.1. Шкодою, заподiяною життю та здоров'ю потерпiлого внаслiдок дорожньо-транспортної пригоди, є:
шкода, пов'язана з лiкуванням потерпiлого;
шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатностi потерпiлим;
шкода, пов'язана iз стiйкою втратою працездатностi потерпiлим;
моральна шкода, що полягає у фiзичному болю та стражданнях, яких потерпiлий - фiзична особа зазнав у зв'язку з калiцтвом або iншим ушкодженням здоров'я;
шкода, пов'язана iз смертю потерпiлого.
| (стаття 23 у редакцiї Закону України вiд 05.07.2012р. N 5090-VI) |
Стаття 24. Вiдшкодування шкоди, пов'язаної з лiкуванням потерпiлого
24.1. У зв'язку з лiкуванням потерпiлого вiдшкодовуються обґрунтованi витрати, пов'язанi з доставкою, розмiщенням, утриманням, дiагностикою, лiкуванням, протезуванням та реабiлiтацiєю потерпiлого у вiдповiдному закладi охорони здоров'я, медичним пiклуванням, лiкуванням у домашнiх умовах та придбанням лiкарських засобiв.
Витрати, пов'язанi з лiкуванням потерпiлого в iноземнiй державi, вiдшкодовуються, якщо лiкування було узгоджено з особою, яка має здiйснити страхове вiдшкодування (регламентну виплату).
Зазначенi в цьому пунктi витрати та необхiднiсть їх здiйснення мають бути пiдтвердженi документально вiдповiдним закладом охорони здоров'я.
24.2. Мiнiмальний розмiр страхового вiдшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов'язану з лiкуванням потерпiлого, становить 1/30 розмiру мiнiмальної заробiтної плати у мiсячному розмiрi, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лiкування, пiдтверджений вiдповiдним закладом охорони здоров'я, але не бiльше 120 днiв.
24.3. Якщо страховику (МТСБУ) не наданi документи, що пiдтверджують розмiр витрат, зазначених у пунктi 24.1 цiєї статтi, або їх документально пiдтверджений розмiр є меншим, нiж мiнiмальний розмiр, визначений вiдповiдно до пункту 24.2 цiєї статтi, страховик (МТСБУ) здiйснює вiдшкодування у розмiрi, визначеному в пунктi 24.2 цiєї статтi.
| (стаття 24 у редакцiї Закону України вiд 05.07.2012р. N 5090-VI) |
Стаття 25. Шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатностi потерпiлим
У зв'язку з тимчасовою втратою працездатностi потерпiлим вiдшкодовуються не отриманi доходи за пiдтверджений вiдповiдним закладом охорони здоров'я час втрати працездатностi. Доходи потерпiлого оцiнюються в таких розмiрах:
для працюючої особи (особи, яка працює за трудовим договором) - неотримана середня заробiтна плата, обчислена вiдповiдно до норм законодавства України про працю;
для особи, яка забезпечує себе роботою самостiйно, - неотриманi доходи, якi обчислюються як рiзниця мiж доходом за попереднiй (до дорожньо-транспортної пригоди) календарний рiк та доходом, отриманим у тому календарному роцi, коли особа була тимчасово непрацездатною;
для непрацюючої повнолiтньої особи - допомога у розмiрi, не меншому мiнiмальної заробiтної плати, встановленої чинним законодавством.
Якщо особа була в зазначеному статусi менше вказаних розрахункових термiнiв, то до уваги береться середньомiсячний доход з розрахунку суми сукупного доходу такої особи за попереднiй до настання страхового випадку календарний рiк та доход протягом фактичного термiну (повнi мiсяцi) перебування особи в зазначеному статусi.
Стаття 26. Шкода, пов'язана iз стiйкою втратою працездатностi потерпiлим
26.1. Шкода, пов'язана iз стiйкою втратою працездатностi потерпiлим внаслiдок дорожньо-транспортної пригоди, вiдшкодовується у розмiрах, визначених вiдповiдно до Цивiльного кодексу України.
26.2. Мiнiмальний розмiр страхового вiдшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов'язану iз стiйкою втратою працездатностi потерпiлим внаслiдок дорожньо-транспортної пригоди, становить:
у разi встановлення I групи iнвалiдностi - 36 мiнiмальних заробiтних плат у мiсячному розмiрi, встановлених законом на дату настання страхового випадку;
у разi встановлення II групи iнвалiдностi - 18 мiнiмальних заробiтних плат у мiсячному розмiрi, встановлених законом на дату настання страхового випадку;
у разi встановлення III групи iнвалiдностi - 12 мiнiмальних заробiтних плат у мiсячному розмiрi, встановлених законом на дату настання страхового випадку;
у разi визнання неповнолiтньої (малолiтньої) особи дитиною з iнвалiднiстю - 18 мiнiмальних заробiтних плат у мiсячному розмiрi, встановлених законом на дату настання страхового випадку.
| (абзац п'ятий пункту 26.2 статтi 26 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.05.2018р. N 2443-VIII) |
26.3. Якщо страховику (МТСБУ) не наданi документи, що пiдтверджують розмiр шкоди, пов'язаної iз стiйкою втратою працездатностi потерпiлим, або цей розмiр є меншим, нiж мiнiмальний розмiр, визначений вiдповiдно до пункту 26.2 цiєї статтi, страховик (МТСБУ) здiйснює вiдшкодування в розмiрi, визначеному у пунктi 26.2 цiєї статтi.
| (стаття 26 у редакцiї Закону України вiд 05.07.2012р. N 5090-VI) |
Стаття 261. Вiдшкодування моральної шкоди, заподiяної потерпiлому
Страховиком (у випадках, передбачених пiдпунктами "г" i "ґ" пункту 41.1 та пiдпунктом "в" пункту 41.2 статтi 41 цього Закону, - МТСБУ) вiдшкодовується потерпiлому - фiзичнiй особi, який зазнав ушкодження здоров'я пiд час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмiрi 5 вiдсоткiв страхової виплати за шкоду, заподiяну здоров'ю.
| (Закон доповнено статтею 261 згiдно iз Законом України вiд 05.07.2012р. N 5090-VI) |
Стаття 27. Шкода, пов'язана iз смертю потерпiлого
27.1. Страхове вiдшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпiлого внаслiдок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року пiсля дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслiдком цiєї дорожньо-транспортної пригоди.
27.2. Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здiйснює вiдшкодування шкоди, заподiяної смертю потерпiлого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивiльного кодексу України, кожнiй особi, яка має право на таке вiдшкодування, рiвними частинами. Загальний розмiр страхового вiдшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, нiж 36 мiнiмальних заробiтних плат у мiсячному розмiрi, встановлених законом на день настання страхового випадку.
27.3. Страховик (у випадках, передбачених пiдпунктами "г" i "ґ" пункту 41.1 та пiдпунктом "в" пункту 41.2 статтi 41 цього Закону, - МТСБУ) вiдшкодовує моральну шкоду, заподiяну смертю фiзичної особи, її чоловiку (дружинi), батькам (усиновлювачам) та дiтям (усиновленим). Загальний розмiр такого страхового вiдшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мiнiмальних заробiтних плат у мiсячному розмiрi, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, i виплачується рiвними частинами.
27.4. Страховик (МТСБУ) здiйснює вiдшкодування особi, яка здiйснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документiв, що пiдтверджують такi витрати, та пред'явлення оригiналу свiдоцтва про смерть. Загальний розмiр такого вiдшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мiнiмальних заробiтних плат у мiсячному розмiрi, встановлених законом на день настання страхового випадку.
27.5. Вiдшкодування шкоди, пов'язаної iз смертю потерпiлого, може бути виплачено у виглядi одноразової виплати. Загальний розмiр усiх здiйснених страхових вiдшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподiяну життю та здоров'ю однiєї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.
| (стаття 27 у редакцiї Закону України вiд 05.07.2012р. N 5090-VI) |
Стаття 28. Шкода, заподiяна майну
Шкода, заподiяна в результатi дорожньо-транспортної пригоди майну потерпiлого, - це шкода, пов'язана:
з пошкодженням чи фiзичним знищенням транспортного засобу;
з пошкодженням чи фiзичним знищенням дорiг, дорожнiх споруд, технiчних засобiв регулювання руху;
з пошкодженням чи фiзичним знищенням майна потерпiлого;
з проведенням робiт, якi необхiднi для врятування потерпiлих у результатi дорожньо-транспортної пригоди;
з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпiлого до вiдповiдного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;
з евакуацiєю транспортних засобiв з мiсця дорожньо-транспортної пригоди.
Стаття 29. Шкода, пов'язана з пошкодженням транспортного засобу
У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу вiдшкодовуються витрати, пов'язанi з вiдновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпiлих внаслiдок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацiєю транспортного засобу з мiсця дорожньо-транспортної пригоди до мiсця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до мiсця здiйснення ремонту на територiї України. Якщо транспортний засiб необхiдно, з поважних причин, помiстити на стоянку, до розмiру шкоди додаються також витрати на евакуацiю транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
| (стаття 29 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.09.2005р. N 2902-IV) |
Стаття 30. Шкода, пов'язана з фiзичним знищенням транспортного засобу
30.1. Транспортний засiб вважається фiзично знищеним, якщо його ремонт є технiчно неможливим чи економiчно необґрунтованим. Ремонт вважається економiчно необґрунтованим, якщо передбаченi згiдно з аварiйним сертифiкатом (рапортом), звiтом (актом) чи висновком про оцiнку, виконаним аварiйним комiсаром, оцiнювачем або експертом вiдповiдно до законодавства, витрати на вiдновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартiсть транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
30.2. Якщо транспортний засiб вважається знищеним, його власнику вiдшкодовується рiзниця мiж вартiстю транспортного засобу до та пiсля дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацiю транспортного засобу з мiсця дорожньо-транспортної пригоди.
| (стаття 30 у редакцiї Закону України вiд 05.07.2012р. N 5090-VI) |
Стаття 31. Шкода, пов'язана з пошкодженням чи фiзичним знищенням дороги, дорожнiх споруд та iнших матерiальних цiнностей
31.1. Розмiр шкоди, пов'язаної з пошкодженням чи фiзичним знищенням дороги, дорожнiх споруд та iнших матерiальних цiнностей, визначається на пiдставi аварiйного сертифiката, рапорту, звiту, акта чи висновку про оцiнку, виконаного аварiйним комiсаром, оцiнювачем або експертом вiдповiдно до законодавства.
| (стаття 31 у редакцiї Закону України вiд 05.07.2012р. N 5090-VI) |
Стаття 32. Випадки, коли шкода не вiдшкодовується
Вiдповiдно до цього Закону страховик або МТСБУ не вiдшкодовує:
| (абзац перший статтi 32 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.09.2005р. N 2902-IV) |
32.1. шкоду, заподiяну при експлуатацiї забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивiльно-правової вiдповiдальностi вiдповiдно до закону;
32.2. шкоду, заподiяну забезпеченому транспортному засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду;
32.3. шкоду, заподiяну життю та здоров'ю пасажирiв, якi знаходилися у забезпеченому транспортному засобi, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, та якi є застрахованими вiдповiдно до пункту 6 статтi 7 Закону України "Про страхування";
32.4. шкоду, заподiяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобi, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду;
32.5. шкоду, заподiяну при використаннi забезпеченого транспортного засобу пiд час тренувальної поїздки чи для участi в офiцiйних змаганнях;
32.6. шкоду, яка прямо чи опосередковано викликана чи якiй сприяли iонiзуюча радiацiя, викликане довiльним ядерним паливом радiоактивне отруєння, радiоактивна, токсична, вибухова чи в iншому вiдношеннi небезпечна властивiсть довiльної вибухової ядерної сполуки чи її ядерного компонента;
32.7. шкоду, пов'язану iз втратою товарної вартостi транспортного засобу;
| (пункт 32.7 статтi 32 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.07.2012р. N 5090-VI) |
32.8. шкоду, заподiяну пошкодженням або знищенням внаслiдок дорожньо-транспортної пригоди антикварних речей, виробiв з коштовних металiв, коштовного та напiвкоштовного камiння, бiжутерiї, предметiв релiгiйного культу, картин, рукописiв, грошових знакiв, цiнних паперiв, рiзного роду документiв, фiлателiстичних, нумiзматичних та iнших колекцiй;
32.9. шкоду, заподiяну в результатi дорожньо-транспортної пригоди, якщо вона вiдбулася внаслiдок масових заворушень i групових порушень громадського порядку, вiйськових конфлiктiв, терористичних актiв, стихiйного лиха, вибуху боєприпасiв, пожежi транспортного засобу, не пов'язаної з цiєю пригодою.
32.10. шкоду, заподiяну життю та здоров'ю водiя забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.
| (статтю 32 доповнено пунктом 32.10 згiдно iз Законом України вiд 05.07.2012р. N 5090-VI) |
Стаття 33. Дiї осiб у разi настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути пiдставою для здiйснення страхового вiдшкодування (регламентної виплати)
33.1. У разi настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути пiдставою для здiйснення страхового вiдшкодування (регламентної виплати), водiй транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний:
33.1.1. дотримуватися передбачених правилами дорожнього руху обов'язкiв водiя, причетного до дорожньо-транспортної пригоди;
33.1.2. вжити заходiв з метою запобiгання чи зменшення подальшої шкоди;
33.1.3. поiнформувати iнших осiб, причетних до цiєї пригоди, про себе, своє мiсце проживання, назву та мiсцезнаходження страховика та надати вiдомостi про вiдповiднi страховi полiси;
33.1.4. невiдкладно, але не пiзнiше трьох робочих днiв з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договiр обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повiдомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також вiдомостi про мiсцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водiй транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, вiн має пiдтвердити це документально.
33.2. У разi настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобiв, за умови вiдсутностi травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водiїв цих транспортних засобiв щодо обставин її скоєння, за вiдсутностi у них ознак алкогольного, наркотичного чи iншого сп'янiння або перебування пiд впливом лiкарських препаратiв, що знижують увагу та швидкiсть реакцiї, цi водiї мають право спiльно скласти повiдомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
У такому разi водiї транспортних засобiв пiсля складення зазначеного в цьому пунктi повiдомлення мають право залишити мiсце дорожньо-транспортної пригоди та звiльняються вiд обов'язку iнформувати вiдповiдний пiдроздiл Нацiональної полiцiї про її настання.
| (абзац другий пункту 33.2 статтi 33 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 10.11.2015р. N 766-VIII) |
У разi оформлення документiв про дорожньо-транспортну пригоду без участi уповноважених на те працiвникiв вiдповiдного пiдроздiлу Нацiональної полiцiї розмiр страхової виплати за шкоду, заподiяну майну потерпiлих, не може перевищувати максимальних розмiрiв, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що дiяли на день настання страхового випадку.
| (абзац третiй пункту 33.2 статтi 33 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 05.07.2012р. N 5090-VI, вiд 10.11.2015р. N 766-VIII) |
33.3. Водiї та власники транспортних засобiв, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов'язанi зберiгати пошкоджене майно (транспортнi засоби) у такому станi, в якому воно знаходилося пiсля дорожньо-транспортної пригоди, до тих пiр, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працiвник, аварiйний комiсар або експерт), а також забезпечити йому можливiсть провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобiв).
Особи, зазначенi в цьому пунктi, звiльняються вiд обов'язку збереження пошкодженого майна (транспортних засобiв) у такому станi, в якому воно знаходилося пiсля дорожньо-транспортної пригоди, у разi якщо не з їхньої вини протягом десяти робочих днiв пiсля одержання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) повiдомлення про дорожньо-транспортну пригоду його уповноважений представник не прибув до мiсцезнаходження такого пошкодженого майна.
33.4. У разi оформлення працiвниками вiдповiдного пiдроздiлу Нацiональної полiцiї вiдповiдних документiв про дорожньо-транспортну пригоду вони також встановлюють та фiксують необхiднi вiдомостi щодо обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi учасникiв цiєї пригоди i сприяють представникам страховикiв (МТСБУ) у проведеннi огляду мiсця дорожньо-транспортної пригоди i транспортних засобiв, причетних до неї.
| (пункт 33.4 статтi 33 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 10.11.2015р. N 766-VIII) | |
| (стаття 33 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.09.2005р. N 2902-IV, у редакцiї Закону України вiд 17.02.2011р. N 3045-VI) |
Стаття 331. Сприяння страховику та МТСБУ у розслiдуваннi причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути пiдставою для здiйснення страхового вiдшкодування (регламентної виплати)
331.1. Страхувальник, iнша особа, вiдповiдальнiсть якої застрахована, водiй транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, особа, яка має право на отримання вiдшкодування (потерпiлий), зобов'язанi сприяти страховику та МТСБУ в розслiдуваннi причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, а саме: надати для огляду належний їй транспортний засiб або iнше пошкоджене майно, повiдомити страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) про всi вiдомi їй обставини та надати для огляду та копiювання наявнi у неї документи щодо цiєї дорожньо-транспортної пригоди протягом семи робочих днiв з дня отримання нею вiдповiдної iнформацiї або документа. Якщо зазначенi особи з поважних причин не мали змоги виконати цi дiї, вони мають пiдтвердити це документально.
331.2. На пiдставi письмового запиту страховика або МТСБУ вiдповiдний пiдроздiл Нацiональної полiцiї зобов'язаний надати йому довiдку про дорожньо-транспортну пригоду, форма та порядок видачi якої встановлюється Мiнiстерством внутрiшнiх справ України; заклад охорони здоров'я - довiдку про тимчасову втрату працездатностi (лiкування), форма та порядок видачi якої встановлюється Мiнiстерством охорони здоров'я України, вiдомостi про дiагноз, лiкування та прогноз хвороби потерпiлого, висновки судово-медичної експертизи, а також iншу iнформацiю, необхiдну для вирiшення питання щодо здiйснення страхового вiдшкодування або регламентної виплати; медико-соцiальна експертна комiсiя - документи, що пiдтверджують ступiнь втрати професiйної чи загальної працездатностi потерпiлого; суди та правоохороннi органи - копiї наявних документiв щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, розмiру заподiяної та вiдшкодованої шкоди.
| (абзац перший пункту 331.2 статтi 331 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 10.11.2015р. N 766-VIII) |
Зазначенi в цьому пунктi документи надаються безоплатно.
Строк надання такої iнформацiї (довiдок та iнших документiв) органами державної влади (у тому числi судовими та правоохоронними) та органами мiсцевого самоврядування, медичними закладами, а також iншими юридичними особами не може перевищувати 30 днiв з дня надходження запиту страховика (МТСБУ).
| (Закон доповнено статтею 331 згiдно iз Законом України вiд 17.02.2011р. N 3045-VI) |
Стаття 34. Дiї страховика та МТСБУ пiсля отримання iнформацiї про дорожньо-транспортну пригоду, яка може бути пiдставою для здiйснення страхового вiдшкодування (регламентної виплати)
34.1. Страховик зобов'язаний протягом двох робочих днiв з дня отримання повiдомлення про настання подiї, що мiстить ознаки страхового випадку, розпочати її розслiдування, у тому числi здiйснити запити щодо отримання вiдомостей, необхiдних для своєчасного здiйснення страхового вiдшкодування.
34.2. Протягом 10 робочих днiв з дня отримання повiдомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працiвника, аварiйного комiсара або експерта) на мiсце настання страхового випадку та/або до мiсцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розмiру збиткiв.
34.3. Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпiлий має право самостiйно обрати аварiйного комiсара або експерта для визначення розмiру шкоди. У такому разi страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний вiдшкодувати потерпiлому витрати на проведення експертизи (дослiдження).
34.4. Для визначення причин настання страхового випадку та розмiру збиткiв страховиком та МТСБУ залучаються їх працiвники. Страховиком, МТСБУ та потерпiлими також можуть залучатися аварiйнi комiсари, експерти або юридичнi особи, у штатi яких є аварiйнi комiсари чи експерти.
| (стаття 34 у редакцiї Закону України вiд 22.09.2005р. N 2902-IV, у редакцiї Закону України вiд 17.02.2011р. N 3045-VI) |
Стаття 35. Заява про страхове вiдшкодування
35.1. Для отримання страхового вiдшкодування потерпiлий чи iнша особа, яка має право на отримання вiдшкодування, протягом 30 днiв з дня подання повiдомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове вiдшкодування. У цiй заявi має мiститися:
а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ;
б) прiзвище, iм'я, по батьковi (найменування) заявника, його мiсце проживання (фактичне та мiсце реєстрацiї) або мiсцезнаходження;
в) змiст майнової вимоги заявника щодо вiдшкодування заподiяної шкоди та вiдомостi (за наявностi), що її пiдтверджують;
г) iнформацiя про вже здiйсненi взаєморозрахунки осiб, вiдповiдальнiсть яких застрахована, або iнших осiб, вiдповiдальних за заподiяну шкоду, та потерпiлих;
ґ) пiдпис заявника та дата подання заяви.
35.2. До заяви додаються:
а) паспорт громадянина, а в разi його вiдсутностi iнший документ, яким вiдповiдно до законодавства України може посвiдчуватися особа заявника, якщо заявником є фiзична особа;
б) документ, що посвiдчує право заявника на отримання страхового вiдшкодування (довiренiсть, договiр оренди, свiдоцтво про право на спадщину), у разi якщо заявник не є потерпiлим або його законним представником;
в) довiдка про присвоєння одержувачу коштiв iдентифiкацiйного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фiзична особа;
г) документ, що пiдтверджує право власностi на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разi вимоги заявника про вiдшкодування шкоди, заподiяної майну;
ґ) свiдоцтво про смерть потерпiлого - у разi вимоги заявника про вiдшкодування шкоди, пов'язаної iз смертю потерпiлого;
д) документи, що пiдтверджують витрати на поховання потерпiлого, - у разi вимоги заявника про вiдшкодування витрат на поховання потерпiлого;
є) документи, що пiдтверджують перебування на утриманнi потерпiлого, його доходи за попереднiй (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рiк, розмiри пенсiй, наданi утриманцям внаслiдок втрати годувальника, - у разi вимоги заявника про вiдшкодування шкоди у зв'язку iз смертю годувальника;
є) вiдомостi про банкiвськi реквiзити заявника (за наявностi).
Документи, зазначенi у пiдпунктах "а" - "ґ" цього пункту, надаються для огляду та зняття копiї або в копiях, засвiдчених заявником. Страховик та МТСБУ мають право вимагати для огляду оригiнали зазначених документiв. Решта документiв надаються в оригiналi або належним чином оформленiй копiї. Належно оформленою копiєю документа є копiя, посвiдчена органом, установою чи органiзацiєю, що його видала, або нотарiально посвiдчена або посвiдчена особою, якiй подається заява про страхове вiдшкодування.
35.3. Особа, якiй подається заява про страхове вiдшкодування, зобов'язана надавати консультацiйну допомогу заявнику пiд час складення заяви i на вимогу заявника зобов'язана ознайомити його з вiдповiдними нормативно-правовими актами, порядком обчислення страхового вiдшкодування (регламентної виплати) та документами, на пiдставi яких оцiнено розмiр заподiяної шкоди.
| (стаття 35 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.09.2005р. N 2902-IV, у редакцiї Закону України вiд 17.02.2011р. N 3045-VI) |
Стаття 36. Прийняття рiшення про здiйснення страхового вiдшкодування (регламентної виплати) страховиком та порядок його виплати
36.1. Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рiшення про здiйснення страхового вiдшкодування (регламентної виплати) або про вiдмову у здiйсненнi страхового вiдшкодування (регламентної виплати). Рiшення про здiйснення страхового вiдшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на пiдставi рiшення суду, у разi якщо спiр про здiйснення страхового вiдшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмiр заподiяної шкоди перевищує страхову суму, розмiр страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
| (абзац перший пункту 36.1 статтi 36 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.07.2012р. N 5090-VI) |
У разi оформлення документiв про дорожньо-транспортну пригоду без участi уповноважених на те працiвникiв вiдповiдного пiдроздiлу Нацiональної полiцiї розмiр страхової виплати за шкоду, заподiяну майну потерпiлих, не може перевищувати максимальних розмiрiв, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.
| (абзац другий пункту 36.1 статтi 36 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 10.11.2015р. N 766-VIII) |
36.2. Страховик (МТСБУ) протягом 15 днiв з дня узгодження ним розмiру страхового вiдшкодування з особою, яка має право на отримання вiдшкодування, за наявностi документiв, зазначених у статтi 35 цього Закону, повiдомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пiзнiш як через 90 днiв з дня отримання заяви про страхове вiдшкодування зобов'язаний:
у разi визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рiшення про здiйснення страхового вiдшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо вiдшкодування витрат на проведення вiдновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здiйснюється безпосередньо на рахунок потерпiлої особи (її представника), сума, що вiдповiдає розмiру оцiненої шкоди, зменшується на суму визначеного вiдповiдно до законодавства податку на додану вартiсть. При цьому доплата в розмiрi, що не перевищує суми податку, здiйснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального пiдтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з вiдсутнiстю документiв, що пiдтверджують розмiр заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцiнити її загальний розмiр, виплата страхового вiдшкодування (регламентна виплата) здiйснюється у розмiрi шкоди, оцiненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здiйснювати виплати без проведення експертизи (у тому числi шляхом перерахування коштiв особам, якi надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик i потерпiлий досягли згоди про розмiр та спосiб здiйснення страхового вiдшкодування i не наполягають на проведеннi оцiнки, експертизи пошкодженого майна;
| (абзац другий пункту 36.2 статтi 36 у редакцiї Закону України вiд 05.07.2012р. N 5090-VI) |
у разi невизнання майнових вимог заявника або з пiдстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рiшення про вiдмову у здiйсненнi страхового вiдшкодування (регламентної виплати).
Якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивiльнiй, господарськiй або кримiнальнiй справi, перебiг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало вiдомо про набрання рiшенням у такiй справi законної сили.
У разi якщо заява про здiйснення страхового вiдшкодування чи iншi документи, необхiднi для прийняття рiшення про здiйснення страхового вiдшкодування (регламентної виплати), поданi з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рiшення про здiйснення страхового вiдшкодування (регламентної виплати) та його виплату збiльшується на кiлькiсть днiв такого прострочення.
Протягом трьох робочих днiв з дня прийняття вiдповiдного рiшення страховик (МТСБУ) зобов'язаний направити заявнику письмове повiдомлення про прийняте рiшення.
36.3. У разi якщо вiдповiдальними за заподiяння неподiльної шкоди взаємопов'язаними, сукупними дiями є декiлька осiб, розмiр страхового вiдшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осiб визначається шляхом подiлу розмiру заподiяної шкоди на кiлькiсть таких осiб.
Якщо дорожньо-транспортна пригода сталася за участю декiлькох транспортних засобiв, що перебували у з'єднаннi мiж собою (у складi одного транспортного составу або пiд час буксирування iз застосуванням жорсткого зчеплення чи з частковим навантаженням буксируваного транспортного засобу на платформу або на спецiальний опорний пристрiй), виплата страхового вiдшкодування здiйснюється страховиком, який уклав договiр обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi щодо тягача, а в разi якщо цей тягач незабезпечений, регламентна виплата здiйснюється МТСБУ.
Якщо водiї транспортних засобiв скористалися правом, передбаченим пунктом 33.2 статтi 33 цього Закону, страховик вiдшкодовує виключно шкоду, визначену статтями 29 та 30 цього Закону.
36.4. Виплата страхового вiдшкодування (регламентна виплата) здiйснюється безпосередньо потерпiлому (iншiй особi, яка має право на отримання вiдшкодування) або погодженим з ним особам, якi надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове вiдшкодування за договором майнового страхування (крiм регламентної виплати, передбаченої пiдпунктом "а" пункту 41.1 статтi 41 цього Закону), лiкування потерпiлих та iншi послуги, пов'язанi з вiдшкодуванням збиткiв.
Страховик здiйснює компенсацiю витрат страхувальника або особи, вiдповiдальнiсть якої застрахована, а МТСБУ компенсує витрати особи, звiльненої вiд цього виду обов'язкового страхування на пiдставi пункту 13.1 статтi 13 цього Закону або вiдповiдальнiсть якої застрахована iноземною страховою компанiєю вiдповiдно до умов Мiжнародної системи автомобiльного страхування "Зелена картка", за умови, що такi витрати здiйснюються за згодою страховика (МТСБУ). У компенсацiї витрат може бути вiдмовлено повнiстю або частково, якщо такi витрати здiйсненi без попереднього погодження iз страховиком (МТСБУ).
Виплата страхового вiдшкодування (регламентна виплата) здiйснюється шляхом безготiвкового розрахунку.
36.5. За кожен день прострочення виплати страхового вiдшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особi, яка має право на отримання такого вiдшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвiйної облiкової ставки Нацiонального банку України, яка дiє протягом перiоду, за який нараховується пеня.
36.6. Страхувальником або особою, вiдповiдальною за завданi збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.
36.7. Рiшення страховика (МТСБУ) про здiйснення або вiдмову у здiйсненнi страхового вiдшкодування (регламентної виплати) може бути оскаржено страхувальником чи особою, яка має право на вiдшкодування, у судовому порядку.
| (стаття 36 у редакцiї Закону України вiд 17.02.2011р. N 3045-VI) |
Стаття 37. Вiдмова у здiйсненнi страхового вiдшкодування (регламентної виплати)
37.1. Пiдставою для вiдмови у здiйсненнi страхового вiдшкодування (регламентної виплати) є:
37.1.1. навмиснi дiї особи, вiдповiдальнiсть якої застрахована (страхувальника), водiя транспортного засобу або потерпiлого, спрямованi на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на осiб, дiї яких пов'язанi з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчиненi у станi необхiдної оборони (без перевищення її меж) або пiд час захисту майна, життя, здоров'я. Квалiфiкацiя дiй таких осiб встановлюється вiдповiдно до закону;
37.1.2. вчинення особою, вiдповiдальнiсть якої застрахована (страхувальником), водiєм транспортного засобу умисного кримiнального правопорушення, що призвело до страхового випадку (подiї, передбаченої статтею 41 цього Закону);
| (пiдпункт 37.1.2 пункту 37.1 статтi 37 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 17.06.2020р. N 720-IX) |
37.1.3. невиконання потерпiлим або iншою особою, яка має право на отримання вiдшкодування, своїх обов'язкiв, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливостi страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмiр заподiяної шкоди;
37.1.4. неподання заяви про страхове вiдшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподiяна майну потерпiлого, i трьох рокiв, якщо шкода заподiяна здоров'ю або життю потерпiлого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди;
37.1.5. пiдпункт 37.1.5 пункту 37.1 статтi 37 виключено
| (згiдно iз Законом України вiд 05.07.2012р. N 5090-VI) |
37.2. Рiшення страховика про вiдмову у здiйсненнi страхової виплати повiдомляється страхувальнику у письмовiй формi з обґрунтуванням причин вiдмови.
37.3. Незадовiльне фiнансове становище страховика (МТСБУ) не є пiдставою для вiдмови у здiйсненнi страхового вiдшкодування (регламентної виплати).
| (стаття 37 у редакцiї Закону України вiд 17.02.2011р. N 3045-VI) |
Стаття 38. Регресний позов страховика та МТСБУ
38.1. Страховик пiсля виплати страхового вiдшкодування має право подати регресний позов:
38.1.1. до страхувальника або водiя забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду:
а) якщо вiн керував транспортним засобом у станi алкогольного, наркотичного чи iншого сп'янiння або пiд впливом лiкарських препаратiв, що знижують увагу та швидкiсть реакцiї;
| (пiдпункт 38.1.1 "а" пункту 38.1 статтi 38 у редакцiї Закону України вiд 17.02.2011р. N 3045-VI) |
б) якщо вiн керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом вiдповiдної категорiї;
в) якщо вiн пiсля дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовiльно залишив мiсце пригоди чи вiдмовився вiд проходження вiдповiдно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи iншого сп'янiння або щодо вживання лiкарських препаратiв, що знижують увагу та швидкiсть реакцiї, або вжив алкоголь, наркотики чи лiкарськi препарати, виготовленi на їх основi (крiм тих, що входять до офiцiйно затвердженого складу аптечки або призначенi медичним працiвником);
| (пiдпункт 38.1.1 "в" пункту 38.1 статтi 38 у редакцiї Закону України вiд 17.02.2011р. N 3045-VI) |
г) якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднiм наслiдком невiдповiдностi технiчного стану та обладнання транспортного засобу iснуючим вимогам Правил дорожнього руху;
ґ) якщо вiн не повiдомив страховика у строки i за умов, визначених у пiдпунктi 33.1.2 пункту 33.1 статтi 33 цього Закону;
д) якщо страховий випадок настав з використанням забезпеченого транспортного засобу в перiод, не передбачений договором внутрiшнього страхування (при укладеннi договору страхування з умовою використання транспортного засобу в перiод, передбачений договором страхування);
| (пункт 38.1 статтi 38 доповнено пiдпунктом 38.1.1 "д" згiдно iз Законом України вiд 17.02.2011р. N 3045-VI) |
38.1.2. до пiдприємства, установи, органiзацiї, що вiдповiдає за стан дороги, якщо заподiяна у результатi дорожньо-транспортної пригоди шкода виникла з їх вини;
38.1.3. до особи, яка заподiяла шкоду навмисно.
38.2. МТСБУ пiсля сплати страхового вiдшкодування має право подати регресний позов:
38.2.1. до власника, водiя транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивiльно-правову вiдповiдальнiсть, крiм осiб, зазначених у пунктi 13.1 статтi 13 цього Закону;
| (пiдпункт 38.2.1 пункту 38.2 статтi 38 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 17.02.2011р. N 3045-VI) |
38.2.2. до водiя транспортного засобу, який заволодiв транспортним засобом за допомогою протиправних дiй;
38.2.3. до страховика, якщо забезпечений транспортний засiб, що заподiяв шкоду, було встановлено та страховик був зобов'язаний, але не виплатив страхове вiдшкодування у порядку, встановленому цим Законом;
38.2.4. до пiдприємства, установи, органiзацiї, що вiдповiдають за стан дороги, якщо заподiяна у результатi дорожньо-транспортної пригоди шкода виникла з їх вини;
38.2.5. до особи, визначеної у пунктi 13.1 статтi 13 цього Закону, яка причетна до дорожньо-транспортної пригоди, якщо вона керувала транспортним засобом у станi алкогольного, наркотичного чи iншого сп'янiння або пiд впливом лiкарських препаратiв, що знижують увагу та швидкiсть реакцiї, а також якщо вона вiдмовилася вiд проходження вiдповiдно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи iншого сп'янiння або щодо вживання лiкарських препаратiв, що знижують увагу та швидкiсть реакцiї, та/або вжила алкоголь, наркотики чи лiкарськi препарати, виготовленi на їх основi (крiм тих, що входять до офiцiйно затвердженого складу аптечки або призначенi медичним працiвником), та/або вона керувала транспортним засобом без права на керування транспортним засобом вiдповiдної категорiї, та/або самовiльно залишила мiсце пригоди.
| (пункт 38.2 статтi 38 доповнено пiдпунктом 38.2.5 згiдно iз Законом України вiд 17.02.2011р. N 3045-VI) |
Стаття 381. Вiдповiдальнiсть за порушення умов страхування
381.1. У разi якщо страховик здiйснив страхове вiдшкодування за шкоду, заподiяну пiд час використання забезпеченого транспортного засобу, у сферi, що передбачає бiльше значення коригуючого коефiцiєнта, нiж визначено договором страхування, чи з порушенням умов, передбачених пунктом 13.2 статтi 13 цього Закону (при укладеннi договору страхування iз застосуванням такого пункту), то особа, вiдповiдальна за шкоду, заподiяну внаслiдок дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язана компенсувати страховику 50 вiдсоткiв виплаченого страхового вiдшкодування.
| (пункт 381.1 статтi 381 у редакцiї Закону України вiд 05.07.2012р. N 5090-VI) |
381.2. У разi якщо невиконання (неналежне виконання) особою, вiдповiдальнiсть якої застрахована, водiєм забезпеченого транспортного засобу чи особою, визначеною у пунктi 13.1 статтi 13 цього Закону, обов'язку, передбаченого пунктом 331. 1 статтi 331 цього Закону, призвело до порушення строку здiйснення страхового вiдшкодування (регламентної виплати), страховик (МТСБУ) має право вимагати вiд такої особи компенсацiю в розмiрi 20 вiдсоткiв виплаченого страхового вiдшкодування (регламентної виплати).
| (роздiл III доповнено статтею 381 згiдно iз Законом України вiд 17.02.2011р. N 3045-VI) |
Роздiл IV. МОТОРНЕ (ТРАНСПОРТНЕ) СТРАХОВЕ БЮРО УКРАЇНИ
Стаття 39. Моторне (транспортне) страхове бюро України
39.1. Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховикiв, якi здiйснюють обов'язкове страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобiв за шкоду, заподiяну третiм особам. Участь страховикiв у МТСБУ є умовою здiйснення дiяльностi щодо обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобiв.
МТСБУ є непiдприємницькою (неприбутковою) органiзацiєю i здiйснює свою дiяльнiсть вiдповiдно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту.
Статут МТСБУ затверджується зборами засновникiв (членiв) МТСБУ, погоджується з Уповноваженим органом та реєструється вiдповiдно до вимог законодавства.
МТСБУ не може виступати засновником чи спiвзасновником юридичних осiб, що займаються пiдприємницькою дiяльнiстю та/або мають на метi одержання прибутку.
39.2. Основними завданнями МТСБУ є:
39.2.1. здiйснення виплат iз централiзованих страхових резервних фондiв компенсацiй та вiдшкодувань на умовах, передбачених цим Законом;
39.2.2. управлiння централiзованими страховими резервними фондами, що створюються при МТСБУ для забезпечення виконання покладених на нього функцiй;
39.2.3. забезпечення членства України в мiжнароднiй системi автомобiльного страхування "Зелена картка" та виконання загальновизнаних зобов'язань перед уповноваженими органiзацiями iнших країн - членiв цiєї системи;
39.2.4. збирання необхiдної iнформацiї про обов'язкове страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi для узагальнення та внесення пропозицiй щодо удосконалення механiзму здiйснення обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi;
39.2.5. спiвробiтництво з уповноваженими органiзацiями iнших країн у галузi страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi, координацiя обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв та/або водiїв транспортних засобiв - нерезидентiв у разi в'їзду їх на територiю України та власникiв та/або водiїв транспортних засобiв - резидентiв - у разi їх виїзду за межi України;
39.2.6. спiвробiтництво з органами Мiнiстерства внутрiшнiх справ України та iншими органами державної влади з питань обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi;
39.2.7. розробка зразкiв страхових полiсiв i договорiв обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi, що затверджуються Уповноваженим органом;
39.2.8. надання страховикам iнформацiї щодо страхових випадкiв стосовно конкретних страхувальникiв.
Стаття 40. Повноваження МТСБУ
40.1. МТСБУ є гарантом вiдшкодування шкоди:
на територiї країн - членiв мiжнародної системи автомобiльного страхування "Зелена картка", заподiяної власниками та/або користувачами транспортних засобiв, якщо такi власники та/або користувачi надали iноземним компетентним органам страховий сертифiкат "Зелена картка", виданий вiд iменi страховикiв - членiв МТСБУ;
| (абзац другий пункту 40.1 статтi 40 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.07.2012р. N 5090-VI) |
на територiї України, заподiяної водiями - нерезидентами, на умовах та в обсягах, встановлених законодавством про обов'язкове страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi та принципами взаємного врегулювання шкоди на територiї країн - членiв мiжнародної системи автомобiльного страхування "Зелена картка", за iнших обставин, визначених чинним законодавством про цивiльно-правову вiдповiдальнiсть.
40.2. У разi якщо МТСБУ вiдповiдно до правил мiжнародної системи автомобiльного страхування "Зелена картка" було здiйснене вiдшкодування шкоди за страховика - члена об'єднання або за власника та/або користувача зареєстрованого в Українi транспортного засобу, який використовував за кордоном пiдроблений або змiнений у незаконний спосiб страховий сертифiкат "Зелена картка" та спричинив дорожньо-транспортну пригоду, вiдповiднi витрати МТСБУ та регламентнi виплати з фонду страхових гарантiй мають бути компенсованi такими особами МТСБУ в повному обсязi.
| (пункт 40.2 статтi 40 у редакцiї Закону України вiд 05.07.2012р. N 5090-VI) |
40.3. МТСБУ має право залучати аварiйних комiсарiв, експертiв або юридичних осiб, у штатi яких є аварiйнi комiсари чи експерти у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розмiру збиткiв у випадках, визначених у статтi 41 цього Закону.
| (статтю 40 доповнено пунктом 40.3 згiдно iз Законом України вiд 22.09.2005р. N 2902-IV, пункт 40.3 статтi 40 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 17.02.2011р. N 3045-VI, вiд 05.07.2012р. N 5090-VI) |
Стаття 41. Регламентнi виплати з централiзованих страхових резервних фондiв МТСБУ
41.1. МТСБУ за рахунок коштiв фонду захисту потерпiлих вiдшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разi її заподiяння:
а) транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивiльно-правову вiдповiдальнiсть, крiм шкоди, заподiяної транспортному засобу, який не вiдповiдає вимогам пункту 1.7 статтi 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобi;
| (пiдпункт "а" пункту 41.1 статтi 41 у редакцiї Закону України вiд 22.09.2005р. N 2902-IV) |
б) невстановленим транспортним засобом, крiм шкоди, яка заподiяна майну та навколишньому природному середовищу;
в) транспортним засобом, який вийшов з володiння власника не з його вини, а у результатi протиправних дiй iншої особи;
г) особами, на яких поширюється дiя пункту 13.1 статтi 13 цього Закону;
ґ) у разi недостатностi коштiв та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або лiквiдований, для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi;
д) у разi надання страхувальником або особою, вiдповiдальнiсть якої застрахована, свого транспортного засобу полiцейським та медичним працiвникам закладiв охорони здоров'я згiдно з чинним законодавством.
| (пiдпункт "д" пункту 41.1 статтi 41 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 10.11.2015р. N 766-VIII) |
е) пiдпункт "е" пункту 41.1 статтi 41 виключено
| (згiдно iз Законом України вiд 05.07.2012р. N 5090-VI) |
Регламентнi виплати, зазначенi у пiдпунктах "а" - "д" цього пункту, розподiляються в порядку, встановленому президiєю МТСБУ.
| (абзац дев'ятий пункту 41.1 статтi 41 у редакцiї Закону України вiд 22.09.2005р. N 2902-IV) |
41.2. МТСБУ за рахунок коштiв фонду страхових гарантiй вiдшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разi її заподiяння:
а) у разi недостатностi коштiв та майна страховика - повного члена МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або лiквiдований, для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi;
б) власниками транспортних засобiв, якщо такi власники надали вiдповiдним уповноваженим органам iнших країн страховий сертифiкат "Зелена картка", виданий вiд iменi страховикiв - членiв МТСБУ, та за умови, що такий страховик не вiдшкодував шкоду;
| (пiдпункт "б" пункту 41.2 статтi 41 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.07.2012р. N 5090-VI) |
в) транспортним засобом, зареєстрованим в iншiй країнi, щодо якого був виданий iноземний страховий сертифiкат "Зелена картка", що дiяв на день дорожньо-транспортної пригоди на територiї України. Така регламентна виплата здiйснюється на умовах та в обсягах, встановлених законодавством про обов'язкове страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобiв та принципами взаємного врегулювання шкоди на територiї країн - членiв мiжнародної системи автомобiльного страхування "Зелена картка".
| (пiдпункт "в" пункту 41.2 статтi 41 у редакцiї Закону України вiд 05.07.2012р. N 5090-VI) |
г) пiдпункт "г" пункту 41.2 статi 41 виключено
| (згiдно iз Законом України вiд 05.07.2012р. N 5090-VI) |
Регламентнi виплати, зазначенi у пiдпунктах "а" та "в" цього пункту, розподiляються рiвними частками мiж повними членами МТСБУ.
41.3. МТСБУ не вiдшкодовує шкоду потерпiлим, якщо вони можуть задовольнити вимоги на пiдставi договорiв iнших видiв страхування. В таких випадках МТСБУ вiдшкодовується частина шкоди, яка не компенсована за договорами iнших видiв страхування.
| (статтю 41 доповнено пунктом 41.3 згiдно iз Законом України вiд 22.09.2005р. N 2902-IV) |
41.4. МТСБУ за рахунок коштiв вiдповiдного централiзованого страхового резервного фонду здiйснює оплату послуг осiб, залучених для встановлення причин, обставин подiй, за якими може бути проведена регламентна виплата, та розмiру заподiяної внаслiдок них шкоди, а також банкiвських витрат МТСБУ при здiйсненнi регламентних виплат.
| (статтю 41 доповнено пунктом 41.4 згiдно iз Законом України вiд 22.09.2005р. N 2902-IV, пункт 41.4 статтi 41 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 17.02.2011р. N 3045-VI, у редакцiї Закону України вiд 05.07.2012р. N 5090-VI) |
Стаття 42. Фiнансове забезпечення дiяльностi МТСБУ
Фiнансування статутної дiяльностi МТСБУ здiйснюється за рахунок внескiв страховикiв - членiв МТСБУ, а також за рахунок пасивних доходiв вiд тимчасово розмiщених коштiв цього фонду та iнших джерел, не заборонених законодавством, у порядку, визначеному Статутом МТСБУ, та в обсягах, передбачених кошторисом, що затверджується президiєю МТСБУ.
Стаття 43. Фонди МТСБУ
| (назва статтi 43 у редакцiї Закону України вiд 05.07.2012р. N 5090-VI) |
43.1. Для забезпечення виконання зобов'язань членiв МТСБУ перед страхувальниками i потерпiлими при ньому створюються такi централiзованi страховi резервнi фонди:
43.1.1. фонд страхових гарантiй, призначений для забезпечення платоспроможностi МТСБУ пiд час взаєморозрахункiв з уповноваженими органiзацiями iнших країн у галузi страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi, з якими МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорiв такого страхування та взаємне врегулювання питань стосовно вiдшкодування шкоди. Мiнiмальний розмiр фонду страхових гарантiй встановлюється на рiвнi встановленого Законом України "Про страхування" мiнiмального розмiру статутного фонду страховика, що займається видами страхування iншими, нiж страхування життя;
43.2.1. базовий та додатковi гарантiйнi внески у розмiрi, визначеному МТСБУ;
| (пiдпункт 43.2.1 пункту 43.2 статтi 43 у редакцiї Закону України вiд 05.07.2012р. N 5090-VI) |
43.2. Джерелами формування централiзованих страхових резервних фондiв є:
43.2.1. разовi гарантiйнi внески страховикiв у розмiрi, визначеному цим Законом;
43.2.2. вiдрахування страховикiв з премiй обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi у розмiрi, визначеному Координацiйною радою МТСБУ;
43.2.3. поверненi МТСБУ в регресному порядку кошти за заподiяну у результатi дорожньо-транспортної пригоди шкоду;
43.2.4. добровiльнi внески та пожертвування.
43.3. Порядок i умови формування централiзованих страхових резервних фондiв встановлюються положенням про порядок i умови формування централiзованих страхових резервних фондiв, що затверджується президiєю МТСБУ та погоджується з Координацiйною радою МТСБУ.
43.4. Кошти централiзованих страхових резервних фондiв, створених при МТСБУ, розмiщуються з урахуванням безпечностi, прибутковостi та лiквiдностi i мають бути представленi активами таких категорiй: грошовi кошти на банкiвських рахунках, банкiвськi депозити (вклади), цiннi папери, що емiтуються державою, облiгацiї мiжнародних фiнансових органiзацiй, що розмiщуються на територiї України.
| (абзац перший пункту 43.4 статтi 43 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.06.2020р. N 738-IX) |
Рiшення про використання коштiв централiзованих страхових резервних фондiв вiдповiдно до встановленої мети приймає дирекцiя МТСБУ вiдповiдно до положення про централiзованi страховi резервнi фонди МТСБУ, що затверджується президiєю МТСБУ за погодженням з Координацiйною радою МТСБУ.
Кошти, сплаченi страховиками як базовий гарантiйний внесок до фонду захисту потерпiлих, використовуються виключно для здiйснення регламентних виплат, передбачених пiдпунктом "ґ" пункту 41.1 статтi 41 цього Закону. У першу чергу використовується гарантiйний внесок того страховика, для виконання зобов'язань якого вiн здiйснюється.
| (пункт 43.4 статтi 43 доповнено абзацом третiм згiдно iз Законом України вiд 05.07.2012р. N 5090-VI) |
Кошти, сплаченi страховиком як додатковий гарантiйний внесок до централiзованих страхових резервних фондiв МТСБУ, використовуються для виконання зобов'язань такого страховика перед МТСБУ. Кошти, сплаченi страховиком як додатковий гарантiйний внесок до фонду захисту потерпiлих, також можуть використовуватися для виконання зобов'язань такого страховика за внутрiшнiми договорами страхування перед членами МТСБУ, а сплачений як додатковий гарантiйний внесок до фонду страхових гарантiй - для виконання зобов'язань цього страховика за договорами мiжнародного страхування та правочинами, пов'язаними з перестрахуванням його вiдповiдальностi за договорами мiжнародного страхування.
| (пункт 43.4 статтi 43 доповнено абзацом четвертим згiдно iз Законом України вiд 05.07.2012р. N 5090-VI) |
Забороняються будь-якi стягнення з централiзованих страхових резервних фондiв МТСБУ, крiм пов'язаних з регламентними виплатами, що проводяться вiдповiдно до цього Закону за рахунок такого фонду. У разi банкрутства страховика або його лiквiдацiї залишки коштiв, сплачених ним до централiзованих страхових резервних фондiв МТСБУ, не можуть бути включенi до лiквiдацiйної маси i залишаються у централiзованих страхових резервних фондах МТСБУ.
| (пункт 43.4 статтi 43 доповнено абзацом п'ятим згiдно iз Законом України вiд 05.07.2012р. N 5090-VI) |
Кошти, сплаченi страховиками до централiзованих страхових резервних фондiв МТСБУ, є коштами страхових резервiв з обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобiв таких страховикiв.
| (пункт 43.4 статтi 43 доповнено абзацом шостим згiдно iз Законом України вiд 05.07.2012р. N 5090-VI) |
43.5. За рахунок членських внескiв страховикiв - членiв МТСБУ при МТСБУ створюється цiльовий фонд, призначений для фiнансування дiяльностi МТСБУ, в тому числi для створення, пiдтримки та обслуговування єдиної централiзованої бази даних щодо обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi.
Використання коштiв з фонду фiнансування дiяльностi МТСБУ здiйснюється дирекцiєю МТСБУ вiдповiдно до кошторису, що затверджується президiєю МТСБУ.
Про використання коштiв цього фонду дирекцiя МТСБУ звiтує щорiчно перед Координацiйною радою МТСБУ та президiєю МТСБУ.
43.6. Нагляд за використанням коштiв централiзованих страхових резервних фондiв та цiльового фонду фiнансування дiяльностi МТСБУ здiйснює Координацiйна рада МТСБУ.
Стаття 431. Фонд попереджувальних заходiв МТСБУ
431.1. З метою проведення попереджувальних заходiв, спрямованих на пiдвищення безпеки дорожнього руху та зменшення кiлькостi страхових випадкiв за обов'язковим страхуванням цивiльно-правової вiдповiдальностi, створюється фонд попереджувальних заходiв МТСБУ.
431.2. Джерелами формування фонду попереджувальних заходiв МТСБУ є:
431.2.1 вiдрахування страховикiв з премiй обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi у розмiрi, визначеному президiєю МТСБУ, але не бiльше нiж 1 вiдсоток включно вiд отриманих премiй за внутрiшнiми договорами обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi;
431.2.2 добровiльнi внески та пожертвування;
431.3. Порядок, умови формування та використання коштiв фонду попереджувальних заходiв МТСБУ встановлюються положенням про цей фонд, що затверджується президiєю МТСБУ та погоджується з Координацiйною радою МТСБУ.
Кошти фонду попереджувальних заходiв МТСБУ є коштами МТСБУ, використання цих коштiв здiйснюється дирекцiєю МТСБУ. Про використання коштiв цього фонду дирекцiя МТСБУ звiтує щорiчно перед Координацiйною радою МТСБУ та президiєю МТСБУ.
| (Закон доповнено статтею 431 згiдно iз Законом України вiд 22.09.2005р. N 2902-IV) |
Стаття 44. Органи управлiння та контролю МТСБУ
44.1. Органами управлiння та контролю МТСБУ є:
загальнi збори членiв МТСБУ;
Координацiйна рада МТСБУ;
президiя;
дирекцiя;
iншi визначенi Статутом МТСБУ органи.
44.2. Структура, функцiї, компетенцiя, порядок формування та роботи органiв управлiння та контролю МТСБУ визначаються Статутом МТСБУ з урахуванням положень цього Закону.
Стаття 45. Загальнi збори членiв МТСБУ
45.1. Загальнi збори членiв МТСБУ складаються з усiх страховикiв - асоцiйованих i повних членiв МТСБУ та є вищим органом МТСБУ.
45.2. Загальнi збори членiв МТСБУ скликаються президiєю МТСБУ не менше двох разiв на рiк та вважаються повноважними, якщо на них присутнi члени МТСБУ, обсяг вiдрахувань яких до централiзованих страхових резервних фондiв за останнє календарне пiврiччя, що передує засiданню загальних зборiв, становить бiльше 50 вiдсоткiв вiд загального обсягу таких вiдрахувань за той самий перiод.
45.3. У разi якщо повноважне засiдання загальних зборiв членiв МТСБУ не скликається протягом 210 днiв або скликанi загальнi збори членiв МТСБУ не спроможнi прийняти рiшення, вiдповiднi повноваження загальних зборiв виконуються Координацiйною радою МТСБУ.
45.4. До компетенцiї загальних зборiв членiв МТСБУ належить вирiшення таких питань:
а) визначення основних напрямiв дiяльностi МТСБУ;
б) внесення змiн та доповнень до Статуту МТСБУ;
в) обрання членiв президiї МТСБУ;
г) прийняття страховикiв до членiв МТСБУ та виключення з членiв МТСБУ;
ґ) затвердження рiчних результатiв дiяльностi МТСБУ та висновкiв ревiзiйної комiсiї;
д) затвердження розмiру, порядку та строкiв сплати членських внескiв;
е) iншi повноваження вiдповiдно до Статуту МТСБУ.
Загальнi збори членiв МТСБУ можуть делегувати свої повноваження, крiм зазначених у пiдпунктах "б", "в" i "г" цього пункту, президiї МТСБУ. Статутом МТСБУ можуть бути встановленi iншi обмеження щодо делегування повноважень загальних зборiв членiв МТСБУ.
45.5. Для прийняття рiшень з питань, зазначених у пунктах "а", "б", "в" i "д" пункту 45.4 цiєї статтi, необхiдна бiльшiсть у 2/3 голосiв присутнiх на загальних зборах членiв МТСБУ. Рiшення з iнших питань, вiднесених до компетенцiї загальних зборiв членiв МТСБУ, приймаються простою бiльшiстю голосiв присутнiх на загальних зборах членiв МТСБУ.
45.6. При вирiшеннi будь-яких питань загальними зборами членiв МТСБУ кожен член МТСБУ має один голос, крiм випадкiв, передбачених цим Законом.
Стаття 46. Координацiйна рада МТСБУ
46.1. Координацiйна рада МТСБУ є органом, що здiйснює нагляд та контроль за дiяльнiстю МТСБУ.
До компетенцiї Координацiйної ради МТСБУ належить вирiшення таких питань:
а) здiйснення контролю за виконанням МТСБУ своїх повноважень вiдповiдно до нормативно-правових актiв у сферi страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi;
б) внесення загальним зборам членiв МТСБУ пропозицiї з питань удосконалення дiяльностi МТСБУ;
в) вирiшення у разi потреби питання проведення позачергових ревiзiйних та аудиторських перевiрок фiнансово-господарської дiяльностi МТСБУ;
г) здiйснення тимчасового виконання функцiй загальних зборiв членiв та президiї МТСБУ у випадках, передбачених цим Законом;
ґ) забезпечення взаємодiї МТСБУ з органами виконавчої влади;
д) подання на розгляд Уповноваженого органу та iнших органiв державної влади пропозицiї про вдосконалення нормативно-правових актiв, якi регулюють питання щодо обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi;
е) скликання у разi потреби позачергових засiдань загальних зборiв членiв МТСБУ;
є) встановлення розмiрiв вiдрахувань з премiй обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi до централiзованих страхових резервних фондiв;
ж) погодження призначення дирекцiї МТСБУ та генерального директора МТСБУ;
з) погодження положень про централiзованi страховi фонди МТСБУ;
и) погодження положення про фонд попереджувальних заходiв МТСБУ.
| (пункт 46.1 статтi 46 доповнено пiдпунктом "и" згiдно iз Законом України вiд 22.09.2005р. N 2902-IV) |
Координацiйна рада не має права втручатися в оперативну дiяльнiсть МТСБУ, крiм здiйснення нею функцiй iнших органiв МТСБУ у випадках, передбачених цим Законом.
46.2. Склад Координацiйної ради визначається Статутом МТСБУ.
46.3. Засiдання Координацiйної ради проводяться у разi потреби, але не рiдше одного разу на квартал i скликаються головою ради шляхом письмового повiдомлення не пiзнiше нiж за 7 днiв до дня засiдання. Засiдання Координацiйної ради вважається правомочним, якщо на ньому присутнi не менш як 2/3 членiв Координацiйної ради.
Члени ради беруть участь у роботi Координацiйної ради, мають право вносити на її розгляд пропозицiї з питань обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi та органiзовують пiдготовку матерiалiв для розгляду на її засiданнях.
Якщо член Координацiйної ради не має змоги брати участь у засiданнi ради у зв'язку з тимчасовою непрацездатнiстю, службовим вiдрядженням чи з iнших поважних причин, вiн може надати повноваження своєму представнику з обов'язковим повiдомленням про це голови Координацiйної ради.
46.4. Рiшення Координацiйної ради вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала не менш як половина загальної кiлькостi членiв Координацiйної ради, присутнiх на засiданнi Координацiйної ради. У разi рiвного розподiлу голосiв вирiшальним є голос голови Координацiйної ради, а в разi вiдсутностi голови ради - голос його заступника.
Рiшення Координацiйної ради є обов'язковими для виконання iншими органами та посадовими особами МТСБУ. У разi невиконання органом МТСБУ зазначених рiшень Координацiйна рада може скликати загальнi збори членiв МТСБУ з питання про вiдповiдальнiсть вiдповiдного органу чи посадової особи МТСБУ.
У разi якщо повноважне засiдання Координацiйної ради не скликається протягом 120 днiв або Координацiйна рада не спроможна прийняти рiшення з певного питання у вказаний термiн, функцiї Координацiйної ради виконуються Уповноваженим органом.
Стаття 47. Президiя МТСБУ
47.1. Президiя МТСБУ здiйснює загальне керiвництво дiяльнiстю МТСБУ вiдповiдно до цього Закону, iнших нормативно-правових актiв, Статуту МТСБУ, рiшень загальних зборiв членiв МТСБУ та Координацiйної ради МТСБУ.
47.2. Президiя складається з представникiв семи страховикiв - членiв МТСБУ, якi обираються термiном на один рiк з правом переобрання на наступнi термiни, у такому порядку:
47.2.1. представники трьох страховикiв обираються загальними зборами членiв МТСБУ, причому голоси мiж членами МТСБУ розподiляються пропорцiйно часткам членiв МТСБУ у загальному обсязi вiдрахувань до централiзованих страхових резервних фондiв МТСБУ за останнє календарне пiврiччя, що передує засiданню загальних зборiв;
47.2.2. представники чотирьох страховикiв обираються загальними зборами членiв МТСБУ, причому кожен член МТСБУ має один голос.
47.3. Президiя очолюється президентом МТСБУ, що обирається президiєю.
47.4. До компетенцiї президiї належить:
а) вирiшення будь-яких питань дiяльностi МТСБУ, крiм тих, якi належать до компетенцiї загальних зборiв членiв МТСБУ i Координацiйної ради та дирекцiї МТСБУ;
б) затвердження кошторису витрат на утримання МТСБУ (в тому числi фонду заробiтної плати), штатного розпису МТСБУ;
в) призначення генерального директора та iнших членiв дирекцiї МТСБУ за погодженням з Координацiйною радою МТСБУ;
г) затвердження, за погодженням з Координацiйною радою МТСБУ, положення про порядок i умови формування централiзованих страхових резервних фондiв, положення про порядок розмiщення коштiв централiзованих страхових резервних фондiв та положення про фонд попереджувальних заходiв МТСБУ;
| (пiдпункт "г" пункту 47.4 статтi 47 у редакцiї Закону України вiд 22.09.2005р. N 2902-IV) |
ґ) погодження зразкiв страхових полiсiв та спецiального знака з Уповноваженим органом; погодження положення про централiзовану базу даних щодо обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi, яке затверджується Уповноваженим органом;
| (пiдпункт "ґ" пункту 47.4 статтi 47 у редакцiї Закону України вiд 22.09.2005р. N 2902-IV) |
д) скликання засiдань загальних зборiв членiв МТСБУ.
47.5. Засiдання президiї скликаються президентом не рiдше одного разу на мiсяць. Позачергове засiдання президiї скликається у будь-який час на вимогу будь-яких двох членiв президiї. У разi якщо повноважне засiдання президiї не скликається протягом 45 днiв або президiя не спроможна прийняти рiшення, вiдповiднi повноваження президiї виконуються Координацiйною радою МТСБУ.
Засiдання президiї вважається повноважним, якщо на ньому присутнi не менше п'яти членiв президiї. Рiшення президiї приймаються бiльшiстю голосiв присутнiх на засiданнi президiї. У разi рiвностi голосiв голос президента має перевагу.
Стаття 48. Дирекцiя МТСБУ
48.1. Дирекцiя МТСБУ здiйснює оперативне керiвництво дiяльнiстю МТСБУ i очолюється генеральним директором. Генеральний директор призначається президiєю МТСБУ за погодженням з Координацiйною радою МТСБУ. Генеральний директор пропонує кандидатури своїх заступникiв, якi призначаються президiєю за погодженням з Координацiйною радою МТСБУ.
48.2. Генеральний директор може бути у будь-який час вiдкликаний iз своєї посади або вiдсторонений вiд виконання своїх обов'язкiв Координацiйною радою МТСБУ або президiєю МТСБУ за погодженням з Координацiйною радою МТСБУ у разi невiдповiдностi його дiй вимогам законодавства, Статуту МТСБУ, рiшенням загальних зборiв членiв МТСБУ, президiї або Координацiйної ради МТСБУ.
48.3. Структура, функцiї, компетенцiя, порядок роботи дирекцiї МТСБУ визначаються Статутом МТСБУ.
Роздiл V. ВИМОГИ ДО СТРАХОВИКIВ ТА ЧЛЕНСТВО В МТСБУ
Стаття 49. Умови здiйснення обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi
49.1. Обов'язкове страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi має право здiйснювати страховик, який:
має лiцензiю на здiйснення даного виду страхування;
є членом МТСБУ.
49.2. Пiдставами для отримання лiцензiї на здiйснення обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi є вiдповiднiсть лiцензiйним умовам, що встановлюються Уповноваженим органом та мiстять вимоги щодо розмiру статутного фонду, досвiду роботи на ринку добровiльного страхування цивiльної вiдповiдальностi власникiв транспортних засобiв, сформованих страхових резервiв, наявностi квалiфiкованого персоналу та можливостей опрацювання претензiй на всiй територiї України.
У разi невiдповiдностi страховика лiцензiйним умовам Уповноважений орган має право своїм рiшенням тимчасово зупинити дiю лiцензiї до усунення порушень, виявлених за результатами перевiрки. В разi якщо зазначенi порушення не будуть усунутi в строки, визначенi у рiшеннi Уповноваженого органу, Уповноважений орган має право анулювати лiцензiю такого страховика.
У разi припинення страховиком членства в МТСБУ Уповноважений орган зобов'язаний зупинити дiю лiцензiї.
| (пункт 49.2 статтi 49 доповнено абзацом третiм згiдно iз Законом України вiд 05.07.2012р. N 5090-VI) |
49.3. Страховi агенти мають право здiйснювати посередницьку дiяльнiсть з обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi за умови їх реєстрацiї в МТСБУ в порядку, встановленому Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.
Квалiфiкацiйнi вимоги до страхових агентiв, необхiднi для здiйснення посередницької дiяльностi з обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi, встановлюються Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.
| (статтю 49 доповнено пунктом 49.3 згiдно iз Законом України вiд 02.06.2011р. N 3462-VI, пункт 49.3 статтi 49 у редакцiї Закону України вiд 05.07.2012р. N 5090-VI) |
Стаття 50. Статус членiв МТСБУ
Страховики можуть входити до складу МТСБУ як асоцiйованi та повнi його члени.
Право укладення договорiв мiжнародного страхування надається тiльки повним членам МТСБУ.
Стаття 51. Умови i порядок набуття статусу асоцiйованого та повного члена МТСБУ
51.1. Страховик має право звернутися до МТСБУ iз заявою про набуття членства за умови наявностi в нього лiцензiї на здiйснення обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобiв. Вимоги до заяви встановлюються загальними зборами членiв МТСБУ.
Рiшення за заявою страховика про надання йому статусу асоцiйованого члена МТСБУ приймається на найближчих загальних зборах членiв МТСБУ, але не пiзнiше шести мiсяцiв з дня подання заяви.
Страховик вважається таким, що прийнятий у члени МТСБУ та набув статусу асоцiйованого члена, пiсля прийняття МТСБУ рiшення про задоволення вiдповiдної заяви страховика, укладення мiж МТСБУ та страховиком договору про спiвпрацю щодо внутрiшнiх договорiв страхування, а також сплати цим страховиком вступного внеску до фонду фiнансування дiяльностi МТСБУ, розмiр якого встановлюється МТСБУ, та базового гарантiйного внеску до фонду захисту потерпiлих, розмiр якого визначається положенням про цей фонд та не може бути меншим за суму, еквiвалентну 500 тисячам євро.
МТСБУ не має права вiдмовити в наданнi страховику статусу асоцiйованого члена МТСБУ, якщо такий страховик вiдповiдає вимогам цього Закону.
| (пункт 51.1 статтi 51 у редакцiї Закону України вiд 05.07.2012р. N 5090-VI) |
51.2. Пункт 51.2 статтi 51 виключено
| (згiдно iз Законом України вiд 05.07.2012р. N 5090-VI) |
51.3. Страховик - асоцiйований член МТСБУ має право звернутися до МТСБУ iз заявою про надання йому статусу повного члена. Вимоги до заяви встановлюються вiдповiдно до порядку, визначеного Статутом МТСБУ.
Рiшення за заявою страховика про надання йому статусу повного члена МТСБУ має бути прийняте на найближчих загальних зборах членiв МТСБУ, але не пiзнiше шести мiсяцiв з дня подання заяви.
МТСБУ має право вiдмовити страховику у задоволеннi заяви про надання йому статусу повного члена МТСБУ у разi, якщо вiн не вiдповiдає вимогам лiцензiйних умов провадження обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобiв.
З метою перевiрки фiнансового стану страховика та достовiрностi отриманої вiд нього звiтностi МТСБУ може призначити аудиторську перевiрку такого страховика. Витрати на проведення аудиторської перевiрки страховика здiйснюються за рахунок кошторису витрат на утримання МТСБУ. У разi якщо в результатi аудиторської перевiрки встановлено факт подання страховиком недостовiрної звiтностi, витрати МТСБУ на аудиторську перевiрку компенсуються страховиком.
Страховик - член МТСБУ вважається таким, що набув статусу повного члена, пiсля прийняття МТСБУ рiшення про задоволення вiдповiдної заяви страховика, укладення мiж МТСБУ та страховиком договору про спiвпрацю щодо договорiв мiжнародного страхування, а також сплати цим страховиком гарантiйного внеску до фонду страхових гарантiй, розмiр якого визначається положенням про цей фонд та не може бути меншим за суму, еквiвалентну 1 мiльйону євро.
| (пункт 51.3 статтi 51 у редакцiї Закону України вiд 05.07.2012р. N 5090-VI) |
51.4. Повнi члени МТСБУ зобов'язанi здiйснювати виплату страхового вiдшкодування у разi настання страхового випадку, який спричинили їх страхувальники на територiї iнших держав, з уповноваженими органiзацiями з страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi яких МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорiв такого страхування. Якщо виплату страхового вiдшкодування здiйснило МТСБУ, повнi члени вiдшкодовують йому цю виплату i сплачують пеню за перiод вiд дати виплати, здiйсненої МТСБУ, до дати здiйснення повним членом компенсацiйного платежу на користь МТСБУ, з розрахунку подвiйної облiкової ставки Нацiонального банку України, що дiє у перiод, за який нараховується пеня.
51.5. Повнi члени МТСБУ зобов'язанi виконувати вимоги договорiв про спiвпрацю мiж ними та МТСБУ, а також угод, укладених МТСБУ з уповноваженими органiзацiями iнших країн з страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi.
51.6. Пункт 51.6 статтi 51 виключено
| (згiдно iз Законом України вiд 05.07.2012р. N 5090-VI) |
51.7. У разi лiквiдацiї страховика або визнання його неплатоспроможним (банкрутом) вiдповiдно до закону страховик зобов'язаний передати до МТСБУ всi матерiали щодо укладених ним договорiв обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi. При цьому такий страховик зобов'язаний перерахувати до вiдповiдних централiзованих страхових резервних фондiв кошти в обсягах сум незароблених страхових премiй з цього виду страхування.
51.8. Члени МТСБУ зобов'язанi сплачувати:
а) членськi внески у розмiрi, визначеному загальними зборами членiв МТСБУ;
б) гарантiйнi та iншi внески до фондiв МТСБУ, створених вiдповiдно до цього Закону та положень про порядок i умови формування централiзованих страхових фондiв, а також компенсацiю здiйснених МТСБУ витрат за зобов'язаннями страховикiв.
Розмiри базових гарантiйних внескiв страховика до централiзованих страхових резервних фондiв МТСБУ станом на останнiй день кожного кварталу не можуть бути меншими за розмiри, визначенi положеннями про цi фонди;
| (пiдпункт "б" пункту 51.8 статтi 51 у редакцiї Закону України вiд 05.07.2012р. N 5090-VI) |
в) вiдрахування з премiй обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi вiдповiдно до цього Закону.
У разi несвоєчасного внесення платежiв до фонду страхових гарантiй та фонду захисту потерпiлих страховик сплачує на користь МТСБУ пеню у розмiрi подвiйної облiкової ставки, встановленої Нацiональним банком України, що дiє у перiод, за який нараховується пеня.
51.9. Гарантiйнi внески, сплаченi страховиком до централiзованих страхових резервних фондiв МТСБУ, з урахуванням iнвестицiйного доходу, отриманого вiд розмiщення таких внескiв, та з вирахуванням коштiв, сплачених МТСБУ, пiдлягають поверненню страховику за умови, що стосовно нього не здiйснюється процедура лiквiдацiї та/або банкрутства. Строк такого повернення з фонду захисту потерпiлих становить три роки з дня припинення асоцiйованого членства страховика в МТСБУ, з фонду страхових гарантiй - п'ять рокiв з дня припинення його повного членства в МТСБУ, але не ранiше наступного дня пiсля виконання зобов'язань за договорами мiжнародного страхування та перестрахування або передачi зобов'язань iншому страховику - повному члену МТСБУ.
У разi якщо стосовно страховика здiйснюється процедура лiквiдацiї та/або банкрутства, а також у разi його лiквiдацiї зазначенi кошти не пiдлягають поверненню.
51.10. Страховик, який протягом двох мiсяцiв має заборгованiсть перед МТСБУ щодо сплати у повному обсязi внескiв, вiдрахувань до фондiв МТСБУ, створених вiдповiдно до цього Закону, або компенсацiї витрат, здiйснених МТСБУ за його зобов'язаннями, втрачає вiдповiдний статус асоцiйованого та/або повного члена МТСБУ.
51.11. Норми Статуту МТСБУ та рiшення органiв управлiння МТСБУ, прийнятi в межах їхнiх повноважень, є обов'язковими для виконання усiма членами МТСБУ та можуть мiстити додатковi вимоги до страховикiв.
У разi порушення членом МТСБУ вимог законодавства, положень Статуту МТСБУ, рiшень органiв управлiння МТСБУ або договорiв про спiвпрацю з МТСБУ до такого страховика можуть бути застосованi заходи впливу, визначенi Статутом МТСБУ.
51.12. Умови та порядок укладення договорiв страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобiв, дiя яких поширюється на територiю країн - членiв мiжнародної системи автострахування "Зелена картка", встановлюються страховиками - повними членами МТСБУ в порядку, визначеному Статутом МТСБУ.
| (статтю 51 доповнено пунктом 51.10 згiдно iз Законом України вiд 22.09.2005р. N 2902-IV, замiнено пунктами 51.9 - 51.12 згiдно iз Законом України вiд 05.07.2012р. N 5090-VI) |
Стаття 52. Порядок припинення членства в МТСБУ
52.1. Членство страховика в МТСБУ припиняється у разi виключення такого страховика iз членiв МТСБУ або втрати цим страховиком статусу асоцiйованого члена МТСБУ.
52.2. Виключення страховика з членiв МТСБУ та/або позбавлення статусу повного члена МТСБУ здiйснюється рiшенням загальних зборiв членiв МТСБУ за поданням дирекцiї МТСБУ з таких пiдстав:
а) подання страховиком заяви про припинення членства в МТСБУ або позбавлення статусу повного члена МТСБУ;
б) вiдсутнiсть у страховика лiцензiї на обов'язкове страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi або її анулювання;
в) припинення дiї договору про спiвпрацю мiж МТСБУ та страховиком - членом МТСБУ згiдно iз законодавством;
г) виключення страховика - члена МТСБУ з Державного реєстру страховикiв (перестраховикiв);
ґ) неплатоспроможнiсть (банкрутство) страховика - члена МТСБУ;
д) лiквiдацiя страховика - члена МТСБУ як юридичної особи;
е) наявнiсть заборгованостi страховика - члена МТСБУ з оплати перестрахувальних платежiв за договорами перестрахування, укладеними вiдповiдно до вимог МТСБУ, понад шiсть мiсяцiв;
є) порушення страховиком - членом МТСБУ вимог законодавства, положень Статуту МТСБУ, рiшень органiв управлiння МТСБУ або договору про спiвпрацю з МТСБУ.
52.3. Повне членство страховика в МТСБУ припиняється у разi позбавлення страховика - повного члена МТСБУ такого статусу, втрати цим страховиком статусу асоцiйованого члена МТСБУ або виключення такого страховика iз членiв МТСБУ.
52.4. Страховик у разi припинення його членства в МТСБУ втрачає право укладати будь-якi договори обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi. Припинення повного членства в МТСБУ позбавляє страховика права укладати договори мiжнародного страхування.
52.5. Страховик, членство (у тому числi повне) якого припинено, зобов'язаний виконати свої зобов'язання згiдно з укладеними ним договорами обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi.
| (стаття 52 у редакцiї Закону України вiд 05.07.2012р. N 5090-VI) |
Роздiл VI. IНФОРМАЦIЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА КОНТРОЛЬ
Стаття 53. Обов'язки вiдповiдних пiдроздiлiв Нацiональної полiцiї щодо перевiрки та контролю обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi
| (назва статтi 53 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 24.09.2008р. N 586-VI, вiд 10.11.2015р. N 766-VIII) |
Посадовi особи вiдповiдних пiдроздiлiв Нацiональної полiцiї, що мають право здiйснювати контроль за дотриманням правил дорожнього руху, перевiряють документи водiя транспортного засобу, якi пiдтверджують наявнiсть чинного договору обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi.
| (стаття 53 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 24.09.2008р. N 586-VI, вiд 10.11.2015р. N 766-VIII) |
Стаття 54. Обов'язки органiв Державної прикордонної служби України щодо перевiрки обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi при перетинаннi транспортним засобом державного кордону України
| (назва статтi 54 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5459-VI) |
54.1. Посадовi особи вiдповiдних органiв Державної прикордонної служби України здiйснюють перевiрку наявностi чинного на територiї України договору обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобiв, якi перетинають державний кордон України, незалежно вiд належностi та мiсця реєстрацiї транспортного засобу.
54.2. Якщо водiй транспортного засобу при в'їздi на територiю України не може пред'явити документ, який пiдтверджує наявнiсть чинного на територiї України договору обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi, подальший рух транспортного засобу допускається лише пiсля укладення вiдповiдного договору обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi.
Стаття 55. Єдина централiзована база даних
55.1. З метою органiзацiї обмiну iнформацiєю про обов'язкове страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi та контролю за його здiйсненням створюється єдина централiзована база даних, яка мiстить вiдомостi про чиннi та припиненi договори обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi, страховi випадки, що мали мiсце, транспортнi засоби та їх власникiв.
55.2. Оператором єдиної централiзованої бази даних є МТСБУ. Користування iнформацiйними ресурсами єдиної централiзованої бази даних є вiльним i загальнодоступним, за винятком iнформацiї, яка вiдповiдно до законодавства є iнформацiєю обмеженого доступу.
55.3. Користування iнформацiєю обмеженого доступу здiйснюється на безоплатнiй основi страховиками та МТСБУ, а також органами державної влади вiдповiдно до їх компетенцiї, яка встановлена законом.
55.4. Перелiк iнформацiї, що надається в обов'язковому порядку органами державної влади, страховиками, iншими особами для формування iнформацiйних ресурсiв єдиної централiзованої бази даних, порядок надання користувачам iнформацiї, що в нiй мiститься, органи та органiзацiї, вiдповiдальнi за збiр та обробку вказаних iнформацiйних ресурсiв, а також порядок користування централiзованою базою даних та iнформацiєю, отриманою з централiзованої бази даних, визначаються в положеннi про єдину централiзовану базу даних щодо обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi, яке затверджується Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.
| (пункт 55.4 статтi 55 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.07.2012р. N 5090-VI) |
55.5. Створення та утримання централiзованої бази даних фiнансується за рахунок коштiв МТСБУ, джерелом формування яких є членськi внески страховикiв - членiв МТСБУ.
Стаття 56. Iнформацiйна взаємодiя
56.1. Органи державної влади, органи мiсцевого самоврядування, юридичнi особи та громадяни зобов'язанi безоплатно надавати на запит страховикiв та МТСБУ iнформацiю, якою вони володiють, у тому числi конфiденцiйну, з обмеженим доступом та таку, що мiстить персональнi данi, що пов'язана з страховими випадками з обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi або з подiями, що були пiдставою для подання потерпiлими вимог про вiдшкодування шкоди МТСБУ. Територiальнi органи Мiнiстерства внутрiшнiх справ України також надають безоплатно страховикам та МТСБУ на їх запити вiдомостi про реєстрацiю транспортних засобiв, з власниками яких цi страховики укладають договори обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi, а органи Нацiональної полiцiї - вiдомостi про дорожньо-транспортнi пригоди, що мали мiсце.
| (пункт 56.1 статтi 56 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 24.09.2008р. N 586-VI, вiд 05.07.2012р. N 5090-VI, вiд 10.11.2015р. N 766-VIII) |
56.2. Страховики та МТСБУ зобов'язанi дотримуватися встановлених законом режиму захисту та обробки конфiденцiйної iнформацiї, що отримується, а також порядку її використання.
56.3. Страховики зобов'язанi надавати вiдповiдним пiдроздiлам Нацiональної полiцiї на їх запити вiдомостi про укладенi, недiйснi та тi, що припинили свою дiю, договори обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi.
| (пункт 56.3 статтi 56 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 24.09.2008р. N 586-VI, вiд 10.11.2015р. N 766-VIII) |
Роздiл VII. ПРИКIНЦЕВI ТА ПЕРЕХIДНI ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинностi з 1 сiчня 2005 року, крiм пункту 21.4 статтi 21 та пiдпункту "а" пункту 41.1 статтi 41 цього Закону, якi набирають чинностi через три мiсяцi з дня набрання чинностi цим Законом.
2. Кабiнету Мiнiстрiв України привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть з цим Законом.
3. Уповноваженому органу:
а) в шестимiсячний термiн з дня опублiкування цього Закону розробити та затвердити нормативно-правовi акти, що випливають iз цього Закону;
б) протягом трьох мiсяцiв з дня опублiкування цього Закону затвердити план заходiв щодо впровадження системи щоденного контролю за формуванням страхових резервiв страхових органiзацiй, що мають право укладати договори обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв транспортних засобiв.
4. Протягом одного року з дня набрання чинностi цим Законом вiдрахування страховикiв з премiй обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi становлять:
а) до фонду страхових гарантiй - 5 вiдсоткiв з премiй, отриманих за мiжнародними договорами обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi;
б) до фонду захисту потерпiлих - 5 вiдсоткiв з премiй, отриманих за внутрiшнiми договорами обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi.
5. Протягом двох мiсяцiв з дня опублiкування цього Закону МТСБУ розраховує актуарним методом на пiдставi статистичних даних базовий платiж, передбачений пунктом 7.1 статтi 7 цього Закону, та подає його на узгодження до Уповноваженого органу. Розмiр базового страхового платежу затверджується Уповноваженим органом у термiн, не бiльший за 45 календарних днiв з дня подання МТСБУ вiдповiдної пропозицiї до Уповноваженого органу. Якщо протягом такого строку Уповноважений орган не затверджує розмiр базового страхового платежу, то його розмiр встановлюється на рiвнi 100 гривень.
6. Протягом одного року з дня набрання чинностi цим Законом застосовуються такi коригуючi коефiцiєнти до страхових платежiв:
| Тип коригуючого коефiцiєнта залежно вiд: | Договiр I типу |
Договiр II типу |
Договiр III типу |
| I. типу транспортного засобу | |||
| 1. легковий автомобiль | |||
| 1) до 1600 кубiчних сантиметрiв | 0,71 | 1,41 | 0,71 |
| 2) 1600 - 2000 кубiчних сантиметрiв | 0,94 | 1,41 | 0,94 |
| 3) 2000 - 3000 кубiчних сантиметрiв | 1,39 | 1,41 | 1,39 |
| 4) 3000 кубiчних сантиметрiв i бiльше | 1,41 | 1,41 | 1,41 |
| 2. причепи до легкових автомобiлiв | 0,27 | 0,27 | 0,27 |
| 3. автобуси з кiлькiстю мiсць для сидiння | |||
| 1) до 20 чоловiк | 3,04 | 3,58 | 3,04 |
| 2) бiльше 20 чоловiк | 3,58 | 3,58 | 3,58 |
| 4. вантажнi автомобiлi вантажопiдйомнiстю | |||
| 1) до 2 тонн | 1,68 | 1,86 | 1,68 |
| 2) понад 2 тонни | 1,86 | 1,86 | 1,86 |
| 5. причепи до вантажних автомобiлiв | 0,57 | 0,57 | 0,57 |
| 6. мотоцикли та моторолери | |||
| 1) до 300 кубiчних сантиметрiв | 0,27 | 0,54 | 0,27 |
| 2) 300 кубiчних сантиметрiв та бiльше | 0,54 | 0,54 | 0,54 |
| II. територiї переважного використання транспортного засобу | |||
| 1) мiсто Київ | 1,5 - 1,8 | 1,5 - 1,8 | 1,5 - 1,8 |
| 2) мiста з населенням бiльше 1 мiльйона чоловiк | 1,2 - 1,5 | 1,5 - 1,8 | 1,2 - 1,5 |
| 3) мiста з населенням 1 мiльйон - 500 тисяч чоловiк | 1 - 1,2 | 1,5 - 1,8 | 1 - 1,2 |
| 4) мiста з населенням 500 - 100 тисяч чоловiк | 0,8 - 1 | 1,5 - 1,8 | 0,8 - 1 |
| 5) населенi пункти з населенням менше 100 тисяч чоловiк | 0,5 - 0,8 | 1,5 - 1,8 | 0,5 - 0,8 |
| III. сфери використання транспортного засобу | |||
| 1) автомобiль, який використовується юридичною особою | 1,1 - 1,2 | 1,1 - 1,2 | 1,1 - 1,2 |
| 2) автомобiль, який використовується фiзичною особою | 1 | 1,1 - 1,2 | 1 |
| IV. водiйського стажу осiб, вiдповiдальнiсть яких застрахована за договором | |||
| 1) до 1 року | 1,2 - 1,5 | 1,2 - 1,5 | 1,2 - 1,5 |
| 2) 1 - 3 роки | 1,2 - 1,5 | 1 - 1,1 | 1 - 1,1 |
| 3) 3 - 10 рокiв | 1,2 - 1,5 | 1 | 1 |
| 4) бiльше 10 рокiв | 1,2 - 1,5 | 0,9 - 1 | 0,9 - 1 |
| V. кiлькостi зазначених у договорi осiб | |||
| 1) одна особа | 1 | ||
| 2) двi особи | 1 - 1,1 | ||
| 3) 3 - 5 осiб | 1,2 - 1,4 | ||
| VI. наявностi або вiдсутностi у страхувальника (протягом попереднього року) доведених у судовому порядку спроб страхового шахрайства або випадкiв, що були пiдставою для пред'явлення регресного позову згiдно iз статтею 38 цього Закону | |||
| 1) наявнiсть | 2 | 2 | 2 |
| 2) вiдсутнiсть | 1 | 1 | 1. |
7. Пункт 7 роздiлу VII виключено
| (згiдно iз Законом України вiд 05.07.2012р. N 5090-VI) |
8. Пункт 8 роздiлу VII виключено
| (пункт 8 роздiлу VII у редакцiї Закону України вiд 22.09.2005р. N 2902-IV, виключено згiдно iз Законом України вiд 05.07.2012р. N 5090-VI) |
9. Пункт 9 роздiлу VII виключено
| (згiдно iз Законом України вiд 05.07.2012р. N 5090-VI) |
10. Пункт 10 роздiлу VII виключено
| (згiдно iз Законом України вiд 05.07.2012р. N 5090-VI) |
11. Кошти фонду захисту потерпiлих МТСБУ, вiльнi вiд зобов'язань, якi на момент набрання чинностi цим Законом були внесенi страховиками до фонду захисту потерпiлих МТСБУ, зараховуються пропорцiйно вiдрахуванням страховикiв як частина гарантiйного внеску до фонду захисту потерпiлих, встановленого цим Законом.
111. Пункт 111 роздiлу VII виключено
| (роздiл VII доповнено пунктом 111 згiдно iз Законом України вiд 22.09.2005р. N 2902-IV, виключено згiдно iз Законом України вiд 05.07.2012р. N 5090-VI) |
12. Внести змiни до таких законодавчих актiв України:
1) абзац перший частини третьої статтi 126 Кодексу України про адмiнiстративнi правопорушення (Вiдомостi Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122) доповнити словами "а у випадках, передбачених законодавством, страхового полiса про укладання договору обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобiв";
2) пiдпункт 2 пункту 12 роздiлу VII втратив чиннiсть
| (у зв'язку з втратою чинностi Законом України вiд 20.12.90р. N 565-XII згiдно iз Законом України вiд 02.07.2015р. N 580-VIII) |
3) абзац другий частини другої статтi 16 Закону України "Про дорожнiй рух" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1993 р., N 31, ст. 338; 2003 р., N 29, ст. 233) доповнити словами "а у випадках, передбачених законодавством, страховий полiс (сертифiкат) про укладання договору обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобiв";
4) у Законi України "Про страхування" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2002 р., N 7, ст. 50, N 16, ст. 114; 2004 р., N 2, ст. 6):
а) пункт 9 частини першої статтi 7 викласти у такiй редакцiї:
"9) страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобiв";
б) статтю 13 викласти в такiй редакцiї:
"Стаття 13. Об'єднання страховикiв
Страховики можуть утворювати спiлки, асоцiацiї та iншi об'єднання для координацiї своєї дiяльностi, захисту iнтересiв своїх членiв та здiйснення спiльних програм, якщо їх утворення не суперечить законодавству України. Цi об'єднання не можуть займатися страховою дiяльнiстю.
Об'єднання страховикiв дiють на пiдставi статутiв i набувають прав юридичної особи пiсля їх державної реєстрацiї. Орган, що здiйснює реєстрацiю об'єднань страховикiв, у десятиденний строк з дня реєстрацiї повiдомляє про це Уповноважений орган.
Страховики, яким дозволено займатися страхуванням авiацiйних ризикiв, та страховики, яким дозволено займатися страхуванням морських ризикiв, можуть створити Авiацiйне страхове бюро та Морське страхове бюро, якi мають бути юридичними особами, що утримуються за рахунок коштiв страховикiв.
Страховики, якi мають дозвiл на страхування вiдповiдальностi операторiв ядерних установок за шкоду, що може бути заподiяна внаслiдок ядерного iнциденту, зобов'язанi утворити ядерний страховий пул, який має бути юридичною особою, що утримується за рахунок коштiв страховикiв";
в) статтю 31 пiсля частини першої доповнити двома новими частинами такого змiсту:
"Страховики зобов'язанi формувати i вести облiк страхових резервiв у порядку та обсягах, встановлених цим Законом, станом на кожен день.
Установити, що страховики, якi мають право укладати договори обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобiв, формують та ведуть облiк страхового резерву збиткiв, якi виникли, але не заявленi, та страхового резерву коливань збитковостi в обов'язковому порядку".
У зв'язку з цим частини другу - двадцяту вважати вiдповiдно частинами четвертою - двадцять другою.
| Президент України | Л. КУЧМА |
м. Київ
1 липня 2004 року
N 1961-IV
