КАБIНЕТ МIНIСТРIВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
Київ

вiд 24 вересня 1999 р.

N 1756

Про заходи щодо створення та функцiонування спецiальних (вiльних) економiчних зон i територiй iз спецiальним режимом iнвестицiйної дiяльностi

     З метою узагальнення досвiду функцiонування спецiальних (вiльних) економiчних зон та територiй iз спецiальним режимом iнвестицiйної дiяльностi, оцiнки соцiальних наслiдкiв їх заснування та вирiшення питання щодо доцiльностi розвитку таких форм економiчної дiяльностi та вiдповiдно до пункту 10.1 Постанови Верховної Ради України вiд 1 липня 1999 р. N 795 "Про основнi напрями бюджетної полiтики на 2000 рiк (бюджетна резолюцiя)" Кабiнет Мiнiстрiв України постановляє:

     1. Затвердити персональний склад урядової частини спiльної парламентсько-урядової комiсiї з комплексного дослiдження функцiонування спецiальних (вiльних) економiчних зон i узагальнення досвiду їх дiяльностi (далi - Комiсiя), що додається.

     Надати право головi урядової частини Комiсiї вносити змiни до її складу.

     За наслiдками проведеної роботи головi урядової частини Комiсiї щокварталу iнформувати Кабiнет Мiнiстрiв України.

     2. До одержання практичних результатiв функцiонування спецiальних (вiльних) економiчних зон i територiй iз спецiальним режимом iнвестицiйної дiяльностi, висновкiв роботи Комiсiї тимчасово запровадити мораторiй на подання до Кабiнету Мiнiстрiв України пропозицiй про створення нових спецiальних (вiльних) економiчних зон та територiй iз спецiальним iнвестицiйним режимом.

     3. Мiнiстерству економiки, Мiнiстерству фiнансiв, Нацiональному агентству з питань розвитку та європейської iнтеграцiї, Державнiй податковiй адмiнiстрацiї, Державнiй митнiй службi разом з iншими центральними та мiсцевими органами виконавчої влади забезпечити розроблення проектiв законодавчих актiв про створення нових спецiальних (вiльних) економiчних зон та територiй iз спецiальним режимом iнвестицiйної дiяльностi з урахуванням вимог законодавства з питань оподаткування та показникiв проектiв державних бюджетiв на наступнi роки.

     4. Мiнiстерству фiнансiв, Державнiй податковiй адмiнiстрацiї, Державнiй митнiй службi разом з вiдповiдними обласними державними адмiнiстрацiями встановити контроль за обсягами надходжень до бюджетiв усiх рiвнiв у регiонах, де створено спецiальнi (вiльнi) економiчнi зони i запроваджено спецiальний режим iнвестицiйної дiяльностi, та щокварталу iнформувати Кабiнет Мiнiстрiв України.

     5. Схвалити Програму розвитку в Українi спецiальних (вiльних) економiчних зон i територiй iз спецiальним режимом iнвестицiйної дiяльностi на перiод до 2010 року (додається).

     6. Державному комiтету статистики разом з Мiнiстерством економiки, Державною податковою адмiнiстрацiєю, Нацiональним агентством з питань розвитку та європейської iнтеграцiї та Державною митною службою подати пропозицiї про запровадження з 1 сiчня 2000 р. статистичної звiтностi щодо дiяльностi спецiальних (вiльних) економiчних зон та територiй iз спецiальним режимом iнвестицiйної дiяльностi.

Прем'єр-мiнiстр України

В. ПУСТОВОЙТЕНКО

Iнд. 27

 

ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 24 вересня 1999 р. N 1756

СКЛАД
урядової частини спiльної парламентсько-урядової комiсiї з комплексного дослiдження функцiонування спецiальних (вiльних) економiчних зон i узагальнення досвiду їх дiяльностi

РОМАНЮК Сергiй Андрiйович	- заступник Мiнiстра економiки, голова   урядової частини Комiсiї
РЕГУРЕЦЬКИЙ Василь Васильович	- заступник Мiнiстра фiнансiв,   заступник голови Комiсiї
БЕНДIКОВ Олег Володимирович	- заступник завiдуючого вiддiлом   апарату Кабiнету Мiнiстрiв України
ЗАГОРОДНIЙ Василь Маратович	- заступник начальника Головного   управлiння - начальник вiддiлу Мiнекономiки
КУШНIРЕНКО Тетяна Олександрiвна	- заступник начальника управлiння   Нацiонального агентства з питань розвитку та європейської iнтеграцiї
ОПЕРЕНКО Григорiй Миколайович	- заступник Голови Державної  податкової адмiнiстрацiї
СИМОНОВА Галина Дмитрiвна	- заступник начальника управлiння  Державної митної служби
СОБОЛЬ Iгор Миколайович	- заступник Голови Державної митної  служби
ШАПОВАЛОВ Олександр Едуардович	- заступник Голови Нацiонального  агентства з питань розвитку та європейської iнтеграцiї.

 

СХВАЛЕНО постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 24 вересня 1999 р. N 1756

ПРОГРАМА
розвитку в Українi спецiальних (вiльних) економiчних зон i територiй iз спецiальним режимом iнвестицiйної дiяльностi на перiод до 2010 року

Загальнi положення

     Реформування соцiально-економiчного становища в Українi вимагає застосування нових форм регiонального розвитку, що базуються на можливостях регiонiв повнiше й ефективнiше використовувати наявнi ресурси i переваги сприятливого економiко-географiчного та геополiтичного розташування.

     Найбiльш дiєвими формами регiональної полiтики, що застосовуються країнами як з високорозвиненою, так i перехiдною економiкою, є створення спецiальних (вiльних) економiчних зон та здiйснення комплексу заходiв, що проводяться центральними i мiсцевими органами виконавчої влади шляхом запровадження спецiальних режимiв iнвестицiйної дiяльностi.

     Станом на вересень 1999 р. в Українi прийнято рiшення про створення таких спецiальних (вiльних) економiчних зон (далi - СЕЗ): "Донецьк" та "Азов" - у Донецькiй, "Закарпаття" - в Закарпатськiй, "Яворiв" та "Курортополiс Трускавець" - у Львiвськiй, "Славутич" - у Київськiй, "Iнтерпорт Ковель" - у Волинськiй, "Миколаїв" - у Миколаївськiй, "Порто-франко" - в Одеськiй областях, "Порт Крим" - в Автономнiй Республiцi Крим та запровадження спецiальних режимiв iнвестицiйної дiяльностi на територiях прiоритетного розвитку (далi - спецiальнi режими): в Автономнiй Республiцi Крим, Донецькiй, Луганськiй, Закарпатськiй, Львiвськiй, Житомирськiй, Чернiгiвськiй, Волинськiй областях, мiстах Шостка Сумської областi та Харковi.

     Регiони України продовжують iнiцiювати створення на їх територiях СЕЗ та запровадження спецiальних режимiв. Неконтрольоване збiльшення кiлькостi СЕЗ та спецiальних режимiв є неприпустимим як з економiчних, так i суспiльно-полiтичних мiркувань.

     Програма розвитку спецiальних (вiльних) економiчних зон i територiй iз спецiальним режимом iнвестицiйної дiяльностi на перiод до 2010 року (далi - Програма) має сприяти активiзацiї процесу розвитку та оптимiзацiї процесу створення СЕЗ i запровадження спецiальних режимiв, водночас запобiгаючи формуванню надмiрної їх кiлькостi та неефективнiй конкуренцiї щодо залучення iнвесторiв.

     Програма складається з двох частин - Пiдпрограми розвитку в Українi спецiальних (вiльних) економiчних зон та Пiдпрограми розвитку в Українi територiй iз спецiальним режимом iнвестицiйної дiяльностi.

I. Пiдпрограма розвитку в Українi спецiальних (вiльних) економiчних зон

     В Українi можуть створюватися спецiальнi (вiльнi) економiчнi зони рiзних функцiональних типiв: зовнiшньоторговельнi, торговельно-виробничi, науково-технiчнi, туристично-рекреацiйнi та iншi. Окремi зони можуть бути комплексними, тобто поєднувати в собi функцiї, властивi рiзним типам спецiальних (вiльних) економiчних зон.

Мета i завдання

      Метою Пiдпрограми є запровадження комплексу заходiв з реалiзацiї державної стратегiї створення СЕЗ, узгоджених з програмами соцiально-економiчного розвитку i структурної перебудови економiки України на перiод до 2010 року, концепцiями державної регiональної економiчної полiтики та науково-технологiчного та iнновацiйного розвитку, концепцiєю створення та функцiонування нацiональної мережi мiжнародних транспортних коридорiв в Українi.

     Пiдпрограма спрямована на створення умов для економiчного зростання, розвитку зовнiшньоекономiчної дiяльностi, залучення iнвестицiй (в тому числi - iноземних), вiдновлення iнновацiйних процесiв, розвитку нацiонального виробництва та експортного потенцiалу, забезпечення зайнятостi населення, полiпшення соцiально-економiчної ситуацiї в регiонах.

     Основними завданнями Пiдпрограми є:

     ефективне використання наявної та створюваної транспортно-комунiкацiйної мережi України;

     залучення внутрiшнiх та iноземних iнвестицiй у господарський комплекс окремих регiонiв;

     створення нових, збереження i модернiзацiя iснуючих робочих мiсць;

     збiльшення податкових надходжень i обов'язкових платежiв до бюджету;

     модернiзацiя матерiально-технiчної бази виробничої та невиробничої сфери;

     сприяння здiйсненню структурної перебудови господарського комплексу окремих регiонiв;

     реструктуризацiя збиткових пiдприємств;

     впровадження нових ресурсозберiгаючих технологiй;

     збiльшення доходiв населення;

     активiзацiя пiдприємницької та зовнiшньоекономiчної дiяльностi;

     освоєння сучасних методiв управлiння;

     збiльшення експорту продукцiї та послуг.

Основнi вимоги до розташування СЕЗ та критерiї вiдбору проектiв їх створення

     Пiд час формування кожного окремого типу СЕЗ повиннi враховуватися такi основнi вимоги:

     сприятливi економiко-географiчнi умови;

     близькiсть до великих транспортних вузлiв i мереж комунiкацiй (морських портiв, автомобiльних дорiг, залiзниць мiждержавного сполучення, мiжнародних аеропортiв, мiжнародних транспортних коридорiв);

     достатнiй ресурсний потенцiал (природно-клiматичнi умови, кориснi копалини, трудовi ресурси, науково-виробничий потенцiал тощо);

     забезпеченiсть об'єктами виробничої та соцiальної iнфраструктури;

     сприятлива екологiчна ситуацiя або вiдсутнiсть обмежень екологiчного характеру (включаючи антропогеннi навантаження на навколишнє природне середовище).

     Окрiм того, необхiдно брати до уваги конкретнi умови, якi визначаються функцiональною спрямованiстю кожної зони, характером її економiчних зв'язкiв за межами зони, ступенем iнтегрованостi в нацiональну та свiтову економiку.

     Для зовнiшньоторговельних зон - це сприятливе географiчне розташування, наявнiсть або близькiсть мереж комунiкацiй (великi транспортнi вузли, морськi порти, автомобiльнi дороги, залiзницi мiждержавного сполучення, мiжнароднi аеропорти, транспортнi коридори), близькiсть до державного кордону, наявнiсть виробничої iнфраструктури.

     Для торговельно-виробничих зон - це сприятливе географiчне розташування, наявнiсть або близькiсть мереж комунiкацiй, достатнiй ресурсний потенцiал (природнi та трудовi ресурси), наявнiсть виробничої бази вiдповiдної спецiалiзацiї, забезпеченiсть об'єктами виробничої та соцiальної iнфраструктури.

     Для науково-технiчних зон - це високий рiвень концентрацiї науково-технiчного потенцiалу, наявнiсть науково-дослiдних i дослiдно-конструкторських центрiв, що мають розробки свiтового рiвня, iснування необхiдної експериментальної та виробничої бази, розвинутої мережi комунiкацiй (транспорт, зв'язок), достатньої невиробничої iнфраструктури.

     Для туристично-рекреацiйних зон - це унiкальний природоресурсний потенцiал для розвитку туризму та оздоровлення, розвинута мережа комунiкацiй, матерiально-технiчна база туризму i рекреацiї, достатня забезпеченiсть об'єктами соцiальної iнфраструктури.

     Критерiями вiдбору проектiв заснування СЕЗ є вiдповiднiсть зазначеним основним вимогам, економiчна доцiльнiсть та соцiально-економiчна ефективнiсть конкретної зони (згiдно з типовими методичними рекомендацiями щодо розроблення технiко-економiчного обгрунтування доцiльностi створення та функцiонування спецiальних (вiльних) економiчних зон).

Етапнiсть та механiзм реалiзацiї

     Пiдпрограма має довгостроковий характер i розрахована на перiод до 2010 року, протягом якого передбачається реалiзацiя найбiльш пiдготовлених проектiв створення вiльних зон зовнiшньоторговельного, виробничого, науково-технiчного, туристично-рекреацiйного типу, а також комплексних зон.

     Формування та розвиток СЕЗ має вiдбуватися за такими етапами:

     I етап - заснування, нормативно-правове забезпечення, органiзацiйне та iнфраструктурне облаштування СЕЗ;

     II етап - iнвестицiйне забезпечення, формування галузевої спецiалiзацiї, визначення стратегiчних iнвесторiв;

     III етап - подальший розвиток, диверсифiкацiя галузевої та функцiональної орiєнтацiї СЕЗ.

     Протягом перших рокiв реалiзацiї мають бути отриманi практичнi результати дiяльностi, визначенi позитивнi та негативнi наслiдки роботи СЕЗ. Це дозволить своєчасно скоригувати державну полiтику розбудови СЕЗ з урахуванням нової соцiально-економiчної ситуацiї в країнi та результатiв дiяльностi створених зон.

     Створення нових СЕЗ здiйснюватиметься пiсля проведення аналiзу функцiонування дiючих зон та з урахуванням стратегiчних напрямiв розвитку нацiональної економiки та першочергових прiоритетiв.

     Пiдпрограма має реалiзуватися за допомогою вiдповiдних актiв законодавства, системи контролю за створенням i функцiонуванням СЕЗ.

     Забезпечення реалiзацiї державної полiтики у сферi створення й функцiонування вiльних економiчних зон, розроблення стратегiї їх розвитку, а також захист правових i економiчних iнтересiв держави здiйснює Мiнекономiки разом з iншими органами виконавчої влади та органами управлiння СЕЗ.

Очiкуванi результати

     Реалiзацiя Пiдпрограми сприятиме практичному втiленню державної полiтики у сферi створення спецiальних (вiльних) економiчних зон i вiдпрацюванню принципiв управлiння та механiзмiв функцiонування СЕЗ рiзних типiв.

     Результатом реалiзацiї заходiв, передбачених у Пiдпрограмi, має бути:

     прямий ефект у виглядi залучення додаткових iноземних iнвестицiй, збiльшення податкових надходжень, збереження та модернiзацiї iснуючих, створення нових робочих мiсць, збiльшення зайнятостi населення та його доходiв тощо;

     опосередкований (непрямий) ефект як наслiдок активiзацiї пiдприємницької та зовнiшньоекономiчної дiяльностi, пiдвищення ефективностi господарювання, технологiчного впливу, сприяння структурнiй перебудовi господарства регiону розташування СЕЗ.

     Функцiонування заснованих спецiальних (вiльних) економiчних зон дозволить до 2010 року забезпечити роботою понад 87 тис. чоловiк, збiльшити обсяг виробництва продукцiї на суму 3,9 млрд. гривень, додатково iнвестувати понад 3,4 млрд. доларiв США.

II. Пiдпрограма розвитку в Українi територiй iз спецiальним режимом iнвестицiйної дiяльностi

     Ця Пiдпрограма спрямована на впорядкування на державному рiвнi процесу надання окремим регiонам України статусу територiй прiоритетного розвитку iз запровадженням спецiального режиму iнвестицiйної дiяльностi.

Мета i завдання

     Метою Пiдпрограми є визначення та реалiзацiя державної стратегiї у сферi формування територiй прiоритетного розвитку iз спецiальним режимом iнвестицiйної дiяльностi, узгодженої з програмами соцiально-економiчного розвитку i структурної перебудови економiки України, концепцiями державної регiональної економiчної полiтики та науково-технологiчного та iнновацiйного розвитку.

     Основним завданням Пiдпрограми є полiпшення економiчної дiяльностi в регiонах та вiдпрацювання механiзмiв надання додаткових функцiй управлiння мiсцевим органам виконавчої влади та органам мiсцевого самоврядування.

     Реалiзацiя передбачених Пiдпрограмою завдань дасть змогу стимулювати соцiально-економiчний розвиток регiонiв, що в свою чергу дозволить:

     скоротити безробiття та сприяти зайнятостi населення, збiльшенню його доходiв;

     розвивати малий та середнiй бiзнес;

     проводити ефективну реструктуризацiю виробництва;

     зберегти та частково вiдновити науково-технiчний потенцiал;

     стимулювати розвиток виробничої та невиробничої сфери;

     залучити iнвестицiї, необхiднi для вiдновлення та розвитку iснуючих i органiзацiї нових видiв економiчної дiяльностi;

     збiльшити податковi надходження та обов'язковi платежi до бюджету;

     пiдвищити ефективнiсть господарювання, сприяти структурнiй перебудовi господарських комплексiв як окремих регiонiв, так i держави в цiлому.

Основнi критерiї вiдбору територiй

     Основними критерiями вiдбору територiй, яким передбачається надати статус територiй прiоритетного розвитку, є:

     спецiалiзацiя в однiй або кiлькох галузях народного господарства;

     необхiднiсть забезпечення подальшого розвитку регiону шляхом проведення реструктуризацiї економiки;

     високий (порiвняно з середнiм по державi) рiвень безробiття;

     наявнiсть наукоємних галузей та науково-технiчного потенцiалу;

     необхiднiсть подолання наслiдкiв техногенної або екологiчної катастрофи.

Органiзацiйне забезпечення

     Реалiзацiю державної полiтики з питань надання окремим регiонам статусу територiй iз спецiальним режимом iнвестицiйної дiяльностi, розроблення стратегiї їх розвитку, а також захист правових i економiчних iнтересiв країни здiйснюють Мiнекономiки, iншi центральнi органи виконавчої влади разом з органами управлiння територiй iз спецiальним режимом iнвестицiйної дiяльностi.

     Необхiдно розробити нормативно-правовi акти, якi мають визначити юридичний статус територiй iз спецiальним режимом iнвестицiйної дiяльностi та процедуру їх створення, регламентувати порядок пiдготовки та розгляду документiв щодо створення територiй iз спецiальним режимом iнвестицiйної дiяльностi (зокрема типовi методичнi рекомендацiї щодо розроблення технiко-економiчного обгрунтування доцiльностi надання статусу територiй iз спецiальним режимом iнвестицiйної дiяльностi, порядок здiйснення монiторингу функцiонування територiй iз спецiальним режимом iнвестицiйної дiяльностi тощо).

     Перелiк першочергових заходiв з нормативно-правового та органiзацiйного забезпечення функцiонування спецiальних (вiльних) економiчних зон i територiй iз спецiальним режимом iнвестицiйної дiяльностi додається.

Очiкуванi результати

     Реалiзацiя Пiдпрограми сприятиме практичному втiленню державної полiтики в сферi розбудови територiй iз спецiальним режимом iнвестицiйної дiяльностi в Українi.

     Функцiонування заснованих територiй iз спецiальним режимом iнвестицiйної дiяльностi дозволить до 2010 року додатково забезпечити роботою 304,3 тис. чоловiк, збiльшити виробництво продукцiї на суму 25 млрд. гривень, iнвестувати понад 13,7 млрд. доларiв США.

 

Додаток до Програми розвитку в Українi спецiальних (вiльних) економiчних зон i територiй iз спецiальним режимом iнвестицiйної дiяльностi на перiод до 2010 року

ПЕРЕЛIК
першочергових заходiв з нормативно-правового та органiзацiйного забезпечення функцiонування спецiальних (вiльних) економiчних зон i територiй iз спецiальним режимом iнвестицiйної дiяльностi