ПРОЕКТ TACIS UK02

КОНСУЛЬТАЦIЇ ПО ЗНИЖЕННЮ СТАВОК ВВIЗНОГО МИТА В РАМКАХ ГЕНЕРАЛIЗОВАНОЇ СИСТЕМИ ПРЕФЕРЕНЦIЙ ЄС

КЕРIВНИЦТВО
ПО ПРАВИЛАХ ПОХОДЖЕННЯ
(матерiали станом на 06.2001)

Неофiцiйний переклад

ЗМIСТ

     ВСТУП

     1. Преференцiї та застосування правил походження для їх отримання; юридична база

     2. Основна структура правил походження

     2.1. Статус походження, що отримується внаслiдок базових операцiй - продукцiя, повнiстю отримана на територiї країни
     2.2. Визначення "достатнього ступеню обробки або переробки"
     2.3. Перелiк операцiй, якi вважаються достатньою обробкою або переробкою
        2.3.1. Критерiй змiни класифiкацiї за товарною номенклатурою
        2.3.2. Критерiй доданої вартостi
        2.3.3. Критерiй спецiального процесу
     2.4. Визначення "недостатнього ступеню обробки або переробки"
     2.5. Перелiк операцiй, якi вважаються недостатньою обробкою або переробкою
     2.6. Накопичення (кумуляцiя) походження
     2.7. Правило максимального вмiсту матерiалiв, що не мають статусу походження; положення щодо комплектiв та нейтральних елементiв; вiльнi зони; упаковка

     3. Документальне пiдтвердження походження

     3.1. Документи, якi використовуються для пiдтвердження походження
     3.2. Органи або особи, якi видають документи про походження

     4. Правила перевезень

     4.1. Застосування прямих перевезень для запобiгання зловживанням з ГСП
     4.2. Умови перевезень територiєю третiх країн
     4.3. Виключення для товарiв, що пересилаються на виставки

     5. Спецiальнi умови для сертифiкатiв походження за формою А: термiн дiї, видача пiсля вивозу продукцiї; замiна викрадених, знищених або загублених сертифiкатiв

     5.1. Термiн дiї
     5.2. Видача пiсля вивозу продукцiї
     5.3. Замiна загублених, викрадених або знищених сертифiкатiв

     6. Адмiнiстративне спiвробiтництво мiж країною-експортером та країною-iмпортером

     6.1. Органи країни-бенефiцiара, що видають сертифiкати за формою А
     6.2. Запити вiд митних органiв ЄС про перевiрку (верифiкацiю) сертифiкатiв; зберiгання документiв
     6.3. Органи в Українi, вiдповiдальнi за верифiкацiю сертифiкатiв

     Додаток 1 - Порядок заповнення сертифiкату походження за формою А

     Додаток 2 - Порядок визначення походження товарiв

 

ПРАВИЛА ПОХОДЖЕННЯ, ЯКI ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ У ГЕНЕРАЛIЗОВАНIЙ СИСТЕМI ПРЕФЕРЕНЦIЙ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

ВСТУП

     Мiжнароднi угоди, правила та процедури, що регулюють торгiвлю, розроблялися протягом останнiх 50 рокiв, починаючи з Генеральної угоди з тарифiв i торгiвлi (ГАТТ). Головним етапом цього процесу стало заснування у 1994 роцi Свiтової органiзацiї торгiвлi (СОТ).

     Практично всi аспекти торгiвлi товарами i навiть значний сегмент торгiвлi послугами стали предметами таких мiжнародних правил та угод.

     Генералiзована система преференцiй (ГСП) та правила походження товарiв також є частиною правил мiжнародної торгiвлi.

     Одним з фундаментальних елементiв СОТ є так званий режим найбiльшого сприяння (РНС). Вiн вимагає вiд кожного члена мiжнародного торговельного спiвтовариства, який є членом СОТ, надавати всiм iншим членам СОТ однаковий режим торгiвлi товарами. Це означає, що по вiдношенню до товарiв, якi ввозяться на територiю члена СОТ та походять з територiї будь-яких членiв СОТ, повинен iснувати рiвний режим застосування iмпортних мит та iнших заходiв по регулюванню iмпорту.

     Виключення з РНС можливi, але пiдпадають пiд дуже жорсткi правила.

     Генералiзована система преференцiй є виключенням з РНС; а правила та обмеження її застосування встановленi Рiшенням Договiрних сторiн ГАТТ вiд 28.11.79 р., так званим Дозвiльним положенням. Це положення дозволяє застосовувати до продукцiї країн, що розвиваються, бiльш сприятливий режим тарифних i нетарифних заходiв. Країни, якi користуються таким преференцiйним режимом, називаються країнами- бенефiцiарами.

     Розвиненi країни, якi надають такий преференцiйний режим, називаються країнами-донорами. Вони почали застосовувати такi торговельнi заходи з 1971 року.

     У 1993 роцi декiлька розвинених країн розпочали надання преференцiйного режиму країнам з перехiдною економiкою колишнього Радянського Союзу. Європейський Союз (ЄС) надає Українi ГСП з 1993 року.

1. ПРЕФЕРЕНЦIЇ ТА ЗАСТОСУВАННЯ ПРАВИЛ ПОХОДЖЕННЯ ДЛЯ ЇХ ОТРИМАННЯ.

ЮРИДИЧНА БАЗА

     Для застосування преференцiйного режиму до товарiв, що походять з визначених країн-бенефiцiарiв, i лише з цих країн, необхiдно було встановити правила походження. Такi правила були потрiбнi для запобiгання зловживанням при використаннi преференцiйного режиму до товарiв, якi не є реально вирощеними або виробленими у країнах- бенефiцiарах, а лише перевозяться територiєю країни-бенефiцiара з метою отримання преференцiйного режиму.

     Для розроблення принципiв правил походження товарiв в рамках Уругвайського раунду торговельних переговорiв ГАТТ були проведенi переговори про укладення вiдповiдної угоди. Важливим елементом заключного пакету документiв Уругвайського раунду, який також призвiв до заснування СОТ у 1994 роцi, стала Угода про правила походження. Ця Угода стосується лише непреференцiйної торгiвлi та застосування таких непреференцiйних iнструментiв, як захиснi, антидемпiнговi та компенсацiйнi заходи; дискримiнацiйнi кiлькiснi обмеження або тарифнi квоти.

     Преференцiйнi торговельнi угоди, аналогiчнi угодам мiж членами зон вiльної торгiвлi, а також правила походження у преференцiйнiй торгiвлi, якi були предметом переговорiв, не регулюються Угодою про правила походження.

     Проте, у Спiльнiй декларацiї до цiєї Угоди були погодженi деякi принципи застосування правил походження для преференцiйної торгiвлi. Цi принципи застосовуються також i до правил походження в рамках Генералiзованої системи преференцiй.

     Принципи правил походження у преференцiйних угодах або одностороннiх заходах по наданню преференцiйного режиму передбачають наступнi вимоги:

     · публiчнiсть;

     · зрозумiлiсть;

     · точнiсть;

     · незастосування змiн, що мають зворотну силу;

     · право виробника на подання обгрунтованих запитiв щодо попередньої оцiнки можливостi застосування преференцiйного режиму до його товару.

     Україна ще не є членом СОТ, але подала заявку про вступ до цiєї органiзацiї. Отже, на цей час вона не має юридичного права вимагати застосування до неї Угоди про правила походження та Спiльної декларацiї, яке надається членством у СОТ. Проте, оскiльки ЄС є членом СОТ i виконує вимоги СОТ щодо правил преференцiйного походження, Україна отримує вiд ЄС такий режим, якби вона була членом СОТ. Україна користується РНС з боку ЄС на пiдставi Угоди про партнерство та спiвробiтництво (УПС) мiж Україною та ЄС, i при цьому застосовуються правила Угоди СОТ про правила походження.

2. ОСНОВНА СТРУКТУРА ПРАВИЛ ПОХОДЖЕННЯ

     У розумiннi ГСП ЄС товари вважаються такими, що походять з країни- бенефiцiара, якщо вони:

     · повнiстю отриманi в цiй країнi, або

     · у достатньому ступеню переробленi або обробленi в цiй країнi.

     2.1. Статус походження, що отримується внаслiдок базових операцiй, тобто продукцiя, повнiстю отримана на територiї країни

     Термiн "повнiстю отримана" означає, що виробництво продукцiї вiдбувалося лише в однiй країнi. Для квалiфiкацiї продукцiї як "повнiстю отриманої" не допускається участь iнших країн у виробничому процесi.

     У вiдповiднiй Постановi ЄС мiститься вичерпний перелiк продукцiї, яка може вважатися повнiстю отриманою:

     a. мiнеральнi продукти, якi було видобуто з надр землi або з морського дна;

     b. рослинна продукцiя, яку було зiбрано у країнi;

     c. живi тварини, народженi та вирощенi у країнi;

     d. продукцiя живих тварин, вирощених у країнi;

     e. продукцiя, отримана шляхом полювання або риболовства, що велося у країнi;

     f. продукцiя морського риболовства та iнша продукцiя, отримана з моря за межами територiальних вод країни на її суднах;

     g. продукцiя, вироблена на борту її плавучих рибозаводiв виключно з продукцiї, зазначеної у пiдпараграфi (f);

     h. вироби, що були у використаннi, якi було зiбрано у країнi, i якi придатнi лише для вiдновлення з них сировини;

     i. вiдходи та брухт, якi отримуються в результатi виробничих операцiй, що ведуться у країнi;

     j. продукцiя, що видобувається з морського дна та його надр за межами територiальних вод країни, за умови, що вона має виключнi права на розробку такого дна та його надр;

     k. товари, якi вироблено у країнi виключно з продукцiї, яку зазначено у пiдпараграфах (a)-(j).

     Пiд територiальними водами розумiється мiжнародне правило щодо 12- мiльної зони.

     Термiни "судна" та "плавучi рибозаводи" у цьому положеннi поширюються на судна та плавучi заводи:

     · капiтан та всi офiцери яких та

     · принаймнi 75 вiдсоткiв команди яких є громадянами країнибенефiцiара або країни-члена ЄС;

     · якi зареєстровано або якi ходять пiд прапором країнибенефiцiара або країни-члена ЄС;

     · якi задовольняють деяким спецiальним умовам щодо власностi судна.

     2.2. Визначення "достатнього ступеню обробки або переробки"

     Iснує лише декiлька видiв промислової продукцiї, якi виробляється лише в однiй країнi. Процес глобалiзацiї призвiв до широкої диверсифiкацiї виробничих процесiв, залучаючи до них навiть бiльше, нiж двi країни.

     Проте, у бiльшостi випадкiв за допомогою низки економiчно обгрунтованих правил можна встановити країну походження.

     Для набуття статусу походження з країни-бенефiцiара необхiдно, щоб матерiали, якi походять з iншої країни та були ввезенi до країни- бенефiцiара, були пiдданi "достатнiй обробцi або переробцi".

     Операцiї, якi вважаються достатнiми у цьому контекстi, залежать вiд виду продукцiї.

     2.3. Перелiк операцiй, якi вважаються достатньою обробкою або переробкою

     У ЄС затверджено перелiк, в якому для всiх видiв продукцiї встановленi умови, якi повиннi виконуватися для набуття статусу походження.

     Цей перелiк мiститься у Додатку 15 Постанови (ЄЕК) N 2454/93 зi змiнами i доповненнями, внесеними Постановами Європейської Комiсiї (ЄК) NN 12/97 та 1602/2000.

     У Додатку 14 до цiєї Постанови мiстяться 7 вступних зауважень з поясненнями щодо використання i тлумачення перелiку.

     Назва перелiку сама по собi дає уяву про його призначення i змiст:

     "Перелiк видiв обробки або переробки, яку повиннi пройти матерiали, що не походять з територiї країни, для набуття виробленою продукцiєю статусу походження".

     Опис продукцiї, а також обробки та переробки у цьому перелiку надаються на основi номенклатури Гармонiзованої системи (ГС) на 4- значному рiвнi.

     Отже, для встановлення походження продукцiї необхiдно спершу правильно класифiкувати за ГС продукцiю, яка обробляється та переробляється, а також матерiали, що використовуються у її виробництвi.

     Остання версiя ГС (ГС 1996) використовується у Єдиному митному тарифi ЄС, а отже є вiдповiдним джерелом для отримання iнформацiї.

     Вищезазначений перелiк складається з чотирьох стовпчикiв:

     · у першому зазначена товарна позицiя або номер групи. Якщо до номеру позицiї або групи вказано "ex" (українською мовою "з" або "з групи"), це означає, що специфiкацiї в iнших стовпчиках застосовуються лише до частини позицiї або групи;

     · у другому стовпчику наведено опис продукцiї, яка пiдпадає пiд товарну позицiю або групу;

     · у третьому та четвертому стовпчиках перелiченi операцiї з обробки або переробки, необхiднi для отримання статусу походження продукцiєю, яка вироблена з матерiалiв, що не походять з країни.

     Якщо для певної продукцiї або товарної групи критерiї походження зазначенi в обох стовпчиках, експортер може обирати, який критерiй вiн бажає застосувати до своїх товарiв. У всiх випадках цi критерiї застосовуються лише до матерiалiв, що не походять з країни.

     Основними критерiями, покладеними в основу розроблення перелiку та визначення достатнього ступеню обробки або переробки, були:

     2.3.1. Змiна класифiкацiї за товарною номенклатурою

     Це означає, що продукцiя, отримана вiд обробки або переробки, класифiкується за iншою 4-значною позицiєю, нiж всi матерiали, використанi у її виробництвi, якi не мають статусу походження.

     Простим прикладом є виробництво корзини з iмпортної соломи. Корзина класифiкується за позицiєю ГС 4602. Критерiєм достатньої обробки або переробки для всiєї товарної групи 46 є "виробництво, в якому всi матерiали класифiкуються за iншою товарною позицiєю, нiж сам товар".

     Солома класифiкується за товарною позицiєю 1401, отже критерiй "змiни класифiкацiї" виконується.

     Iншим прикладом є виробництво м'яких дерев'яних крiсел (товарна позицiя 9401), виготовлених з прямої фанери (4412) та прямих розпиляних лiсоматерiалiв (4407), якi пiд впливом пару вигинаються для формування сидiння, рами та пiдлокiтникiв.

     У цьому випадку знов вiдбувається змiна класифiкацiї, передбачена стовпчиком 3 у рядку "з Групи 94" (меблi).

     2.3.2. Критерiй доданої вартостi, який встановлює максимальну частку матерiалiв, що не мають статусу походження, у цiнi продукцiї на умовах франко-пiдприємство.

     Прикладом є виробництво парасольок -- позицiя 6601, у стовпчику 3 якої записано: "виробництво, в якому вартiсть всiх використаних матерiалiв не перевищує 50% вiд цiни товару на умовах франко- пiдприємство".

     Iншим прикладом є збирання автомобiлiв (товарна позицiя 8703), при якому вартiсть використаних матерiалiв, якi не мають статусу походження, не повинна перевищувати 40% вiд цiни готового автомобiля на умовах франко-пiдприємство.

     Термiни "франко-пiдприємство" та "вартiсть" визначенi у параграфах (f) та (g) Постанови ЄС.

     Коротко кажучи, термiн "цiна на умовах франко-пiдприємство" означає цiну, що сплачується виробниковi, на пiдприємствi якого вiдбулися останнi обробка або переробка, за мiнусом внутрiшнiх податкiв, якi вiдшкодовуються при експортi.

     Термiн "вартiсть" у контекстi матерiалiв, що не мають статусу походження, означає митну вартiсть у визначеннi Статтi VII ГАТТ та вiдповiдної Угоди СОТ.

     У ЄС вартiстю вважається цiна на умовах CIF, що сплачується iмпортером експортеровi, який не пов'язаний з ним органiзацiйно.

     2.3.3. Критерiй спецiального процесу передбачає, що у певних випадках спецiальнi виробничi операцiї або стадiї виробництва повиннi здiйснюватися з використанням матерiалiв, що не мають статусу походження.

     Багато прикладiв застосування такого критерiю можна знайти у текстильнiй промисловостi. Наприклад, для отримання преференцiйного режиму при виробництвi одягу необхiдно, щоб двi стадiї виробництва вiдбулися в однiй країнi. Отже, предмети одягу (група 62) повиннi вироблятися з пряжi у країнi-бенефiцiарi.

     Спецiальнi стадiї виробництва передбаченi для певних хiмiчних речовин (група 28); а у виробництвi предметiв з камiння (група 25) сировина повинна розрiзуватися до встановленої мiнiмальної товщини.

     2.4. Недостатня обробка або переробка

     Перед визначенням достатньої обробки або переробки необхiдно спершу перевiрити, чи операцiї з виробництва продукцiї не включенi до перелiку операцiй, що вважаються "недостатньою обробкою або переробкою". Якщо виробничi операцiї знаходяться у такому перелiку, то вони не вважатимуться достатньою обробкою або переробкою, незважаючи навiть на те, що вони можуть вiдповiдати вимогам перелiку у Додатку 15.

     2.5. Перелiк операцiй, якi вважаються недостатньою обробкою або переробкою

     Вiдповiдний перелiк у Статтi 70 Постанови мiстить досить широкий опис операцiй, якi вважаються недостатньою обробкою або переробкою для надання статусу походження.

     Наступнi операцiї вважаються недостатньою обробкою або переробкою:

     · операцiї iз забезпечення утримання продукцiї у належному станi пiд час її перевезення або зберiгання (вентиляцiя, розстилання, сушка, охолодження, утримання в солi, двооксидi сiрки або iнших водяних розчинах, видалення пошкоджених частин та аналогiчнi операцiї);

     · простi операцiї, якi складаються з видалення пилу, просiювання або вiдсiювання, сортування, класифiкацiї, комплектування (у тому числi збирання комплектiв виробiв), мийка, фарбування, пiдрiзання;

     · змiна упаковки, а також розукомплектування i укомплектування пакувальних одиниць;

     · просте розмiщення у пляшки, флакони, торби, ящики, коробки, закрiплення на картках або дошках тощо, а також iншi простi операцiї з пакування;

     · наклеювання марок, етикеток та iнших розпiзнавальних знакiв та продукцiю або її упаковку;

     · просте змiшування продукцiї, одного або рiзних видiв, коли один або бiльше компонентiв такого змiшування не вiдповiдають умовам цього Роздiлу для того, щоб такi компоненти могли вважатися як такi, що походять з країни-бенефiцiара або країни-члена ЄС;

     · просте збирання частин для того, щоб вони разом складали закiнчений вирiб;

     · комбiнацiя двох або бiльше операцiй, зазначених у пiдпараграфах (a)-(f);

     · забiй худоби.

     Проте, при визначеннi достатньої або недостатньої обробки та переробки всi операцiї по виробництву певного товару, як у країнi- бенефiцiарi, так i в ЄС, повиннi розглядатися разом.

     Необхiдно розумiти, що перелiк операцiй, якi вважаються недостатньою обробкою або переробкою, застосовується лише при використаннi матерiалiв, що не мають статусу походження, i лише у випадках, коли не здiйснювалася будь-яка iнша обробка або переробка.

     Можна навести наступнi приклади:

     · Просте збирання кiнцевої продукцiї з частин не надає статусу походження. Проте, приклад по збиранню автомобiлiв у пунктi 2.3.2 свiдчить, що комплексне збирання може надавати кiнцевiй продукцiї статус походження.

     · У виробництвi продукцiї здiйснюються операцiї, що вважаються недостатньою обробкою або переробкою, та використовуються матерiали, якi не мають статусу походження Проте, оскiльки були також використанi матерiали походженням з країни, продукцiя може вважатися такою, що не пiдпадає пiд дiю Статтi 70 Постанови, а отже може розглядатися за критерiями перелiку операцiй з достатньої обробки або переробки (Додаток 15).

     Можна навести приклад з виробництвом фруктового соку (товарна позицiя 2009) у країнi-бенефiцiарi, в якому використовуються фрукти та цукор, повнiстю виробленi у данiй країнi. Виробник розливає сiк у iмпортнi пляшки, що не мають статусу походження.

     Хоча виробник "пакує" товар у пляшки, якi не мають статусу походження (i це пiдпадає пiд пiдпараграф (с)(ii) перелiку операцiй з недостатньої обробки або переробки), такий розлив, звичайно, не позбавляє сiк статусу походження, за умови що всi використанi матерiали класифiкуються за iншою позицiєю, нiж 2009, i що вартiсть цукру та iнших матерiалiв з групи 17 не перевищує 30% вiд цiни кiнцевої продукцiї на умовах франко-пiдприємство (див. стовпчик 3 позицiї 2009 у Додатку 15).

     - Продукцiя, отримана шляхом простого збирання матерiалiв, що не мають статусу походження, яка згодом була пофарбована, упакована або етикетована, не набуває статусу походження згiдно пiдпараграфу (g) перелiку операцiй з недостатньої обробки або переробки.

     - Продукцiя отримується шляхом забою худоби, що не має статусу походження (група 1), а отримане м'ясо упаковується, етикетується i заморожується. Всi цi операцiї окремо вважаються недостатнiми. Проте, оскiльки до складу виробничого процесу входить забiй худоби (пiдпараграф (h)), їх комбiнацiя вже не вважається недостатньою.

     Отже, вироблену продукцiю можна розглядати за критерiями походження упакованого та замороженого м'яса (група 2), передбаченими Додатком 15.

     Проте, ця продукцiя все одно не отримає статусу походження, оскiльки всi використанi матерiали, що класифiкуються у групах 1-2, повиннi походити з країни-бенефiцiара.

     2.6. Накопичення (кумуляцiя) походження

     Принцип кумуляцiї використовується для сприяння та розвитку спiвробiтництва мiж рiзними країнами-бенефiцiарами, або мiж країнами- бенефiцiарами та країнами-донорами. Цей принцип передбачає, що операцiї з обробки або переробки, якi вiдбулися у двох або бiльше зазначених країн, вважаються здiйсненими в однiй країнi.

     У випадку України принцип кумуляцiї застосовується до преференцiйної торгiвлi з країнами ЄС.

     Таким чином, матерiали походженням з ЄС, якi в Українi були пiдданi обробцi або переробцi, що не включена до перелiку недостатньої, для цiлей застосування ГСП вважаються матерiалами походженням з України.

     Для виконання умов кумуляцiї в України повинна вiдбутися достатня обробка або переробка. Така кумуляцiя називається "двосторонньою кумуляцiєю" або "вмiстом донорської країни".

     У бiльшостi випадкiв виробництва текстильних виробiв та одягу з давальницької сировини принцип кумуляцiї надає кiнцевiй продукцiї українське походження, i така продукцiя вiдповiдає вимогам для застосування знижених тарифiв за ГСП.

     Наприклад, сорочки (6205) або блузи (6206), виробленi в Українi з тканин, що походять з ЄС, отримають статус походження з України. Двi стадiї виробництва - виготовлення тканини та розрiзування i пошив, -- через застосування принципу кумуляцiї вважаються здiйсненими в однiй країнi-бенефiцiарi.

     Принцип кумуляцiї також застосовується до певних угруповань країн, що розвиваються, наприклад Асоцiацiї держав Пiвденно-Схiдної Азiї (АСЕАН), Центральноамериканського єдиного ринку (CACM), Андської групи та Пiвденноазiйської асоцiацiї регiонального спiвробiтництва (SAARC). В межах кожного з цих регiонiв статус походження, як правило, закрiплюється за країною-членом, в якiй вiдбувалася остання достатня обробка або переробка. У певних випадках визначення країни походження в регiональному угрупованнi залежить вiд вартостi, доданої у кожнiй країнi-бенефiцiарi, що належать до одного угруповання.

     Звичайно, положення щодо кумуляцiї розширюють можливостi преференцiйної торгiвлi для країн-учасникiв. Серед держав-членiв СНД таких угруповань ще не створено.

     2.7. Правило максимального вмiсту матерiалiв, що не мають статусу походження; положення щодо комплектiв та нейтральних елементiв; вiльнi зони; упаковка

     · Правило максимального вмiсту (Стаття 71 Постанови) дозволяє використання у виробництвi певного товару матерiалiв, що не мають статусу походження, якщо їх вартiсть не перевищує 10% вiд цiни товару на умовах франко-пiдприємство. Проте, якщо у перелiку Додатку 15 передбачена iнша частка таких матерiалiв, правило максимального вмiсту не дiє, i застосовуються вимоги перелiку.

     Правило максимального вмiсту не поширюється на текстильнi вироби та одяг (групи 50-63).

     Проте, для певних видiв одягу (групи 61-65) застосовується Вступне зауваження 6 Додатку 14, яке дозволяє використання матерiалiв (окрiм пiдкладок i прокладок), що не мають статусу походження, якщо їх вартiсть не перевищує 8% вiд цiни кiнцевої продукцiї, i якщо такi матерiали не класифiкуються за тiєю ж позицiєю, що i кiнцева продукцiя.

     · Комплекти мають статус походження лише у випадку, коли їх складовi мають статус походження. Проте, комплект, складений з продукцiї, що походить i не походить з країни, набуває статус походження, якщо вартiсть складових, якi не походять з країни, не перевищує 15вiдсоткiв вiд цiни комплекту на умовах франкопiдприємство. Прикладом може бути комплект вартiстю 65 євро, що складається з жiночої блузи (вартiстю 25 євро) та сорочки (вартiстю 35 євро) походженням з країни-бенефiцiара, а також iмпортованої краватки- метелика (вартiстю 5 євро), що не походить з країни-бенефiцiара. Отже, комплект матиме статус походження з країни-бенефiцiара, оскiльки вартiсть краватки не перевищує 8% цiни комплекту.

     · Енергоносiї та пальне, промислове устаткування та обладнання, а також машини та iнструменти, якi використовуються в обробцi або переробцi товарiв, вважаються нейтральними елементами при визначеннi походження кiнцевої продукцiї; i їх походження не має значення. Такий самий принцип застосовується до товарiв, якi не входять до кiнцевого складу продукцiї.

     · Вiльнi зони, тобто зони в межах країни, якi не вважаються її митною територiєю, i в яких застосовуються спецiальнi митнi правила, вважаються частиною країни; а до товарiв, вироблених в таких зонах, застосовуються звичайнi правила походження ГСП.

     · Упаковка, яка для цiлей класифiкацiї включається до складу продукцiї (Загальне правило N5 Гармонiзованої системи), також включається до складу продукцiї i для цiлей визначення походження.

     Прикладами є кейси та чохли для музичних iнструментiв, зброї, креслярських iнструментiв тощо, якi спецiально сформованi або обладнанi для зберiгання цих товарiв, зазвичай продаються з ними та придатнi для довготривалого користування. iншими прикладами є пакувальнi матерiали та контейнери (окрiм транспортних), якi продаються разом з товарами.

3. ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ПIДТВЕРДЖЕННЯ ПОХОДЖЕННЯ

     3.1. Документи, якi використовуються для пiдтвердження походження

     В залежностi вiд процедурних вимог використовуються три основних форми документiв про походження:

     · Сертифiкат походження за формою А (як правило, називається "Формою А")

     · Декларацiя на рахунку-фактурi

     · Сертифiкат про пересування EUR1

     3.2. Органи та особи, якi видають документи про походження

     Форма А та EUR1 повиннi видаватися компетентними органами.

     Декларацiя на рахунку-фактурi може видаватися експортером у країнi-бенефiцiарi, якщо вартiсть партiї не перевищує 6000 євро.

     Експортери в ЄС також можуть використовувати цей спосiб для перевезення матерiалiв:

     · якщо вартiсть партiї не перевищує 6000 євро; або

     · якщо вiн є уповноваженим експортером. У цьому випадку вiн навiть не повинен заповнювати декларацiю.

     Декларацiя на рахунку-фактурi може здiйснюватися на самому рахунку, накладнiй або iнших комерцiйних документах, якi супроводжують партiю товару.

     Вона виконується англiйською або французькою мовою та скрiплюється пiдписом. Декларацiя повинна стосуватися лише однiєї партiї товару, а експортер у будь-який час повинен бути готовий на вимогу надати всю вiдповiдну документацiю для пiдтвердження походження партiї.

     Для товарiв:

     · якi пересилаються у малих пакетах вартiстю не бiльше 500 євро; або

     · якi становлять частину особистого багажу пасажирiв, i вартiсть яких не перевищує 1200 євро,

     не потребується документального пiдтвердження походження.

     Форма А в Українi видається Торгово-промисловою палатою та її представництвами.

     Це є винятком, оскiльки зазвичай форма А видається митними органами або урядовою установою; але перед ЄС було доведено, що ТПП уповноваженi виконувати цi функцiї.

     Безумовну вiдповiдальнiсть за точнiсть та правильнiсть даних про походження, внесених у заявку на отримання сертифiкату походження за формою А, несе експортер. Вiн повинен знати та виконувати правила походження. У разi сумнiвiв вiн повинен проконсультуватися у вiдповiдних органах.

     Виявлення при iмпортi або пiсляекспортнiй перевiрцi неправильних або сфальсифiкованих вiдомостей про походження товарiв призведе до стягнення з експортера в ЄС мита у повному обсязi.

     Вибiрково або у випадку обгрунтованих сумнiвiв митнi органи iмпортуючої країни-члена ЄС на пiдставi Статтi 94 Постанови можуть вимагати верифiкацiї сертифiкатiв походження за формою А та декларацiй на рахунку-фактурi (пiсляекспортнi перевiрки, див. Роздiл 6.2).

     У Додатку 1 наведена iнформацiя про заповнення сертифiкатiв походження за формою А.

     ТПП має право визначати, якi супровiднi документи вимагати для посвiдчення декларацiї експортера.

     Отже, доцiльно подавати декларацiю до того, як партiя буде готова до вiдвантаження.

     Сертифiкат про пересування EUR1 видається митними органами країн- членiв ЄС; вiн використовується для матерiалiв, якi вiдправляються для обробки або переробки в Україну, якщо застосування декларацiї на рахунку-фактурi неможливе.

4. ПРАВИЛА ПЕРЕВЕЗЕНЬ

     4.1. Застосування прямих перевезень для запобiгання зловживанням з ГСП

     Для запобiгання махiнацiям пiд час перевезень територiєю третiх країн, товари, якi експортуються з країни-бенефiцiара, повиннi перевозитися безпосередньо до країни призначення.

     4.2. Умови перевезень територiєю третiх країн

     Якщо перевезення здiйснюється територiєю третьої країни, або якщо перевезення або тимчасового складування у третiй країнi не можна запобiгти, вони повиннi здiйснюватися пiд контролем митних органiв такої країни.

     Продукцiя, яка транспортується територiєю iншої країни у трубопроводi, отримує преференцiї, якщо таке транспортування здiйснюється безперервно.

     Виконання вимог прямих перевезень пiдтверджується або єдиним транспортним документом, або митними органами, якi безпосередньо оформлювали перевезення. При цьому надаються точний опис товарiв, дати розвантаження та перевантаження, назви суден чи iнших використаних транспортних засобiв.

     4.3. Виключення для товарiв, що пересилаються на виставки

     Товари, якi були вiдправленi на виставку до iншої країни, а пiсля цього проданi до ЄС, також можуть отримати преференцiйний режим за умови, що вони були вiдправленi до ЄС негайно пiсля виставки i не були використанi з iншими цiлями, нiж для виставки.

     Виставка повинна бути публiчною демонстрацiєю або ярмарком, органiзованими не у приватних цiлях.

     При iмпортi товарiв з виставки повинна подаватися форма А iз зазначенням назви виставки.

     Протягом виставки продукцiя повинна залишатися пiд митним контролем.

5. СПЕЦIАЛЬНI УМОВИ ДЛЯ СЕРТИФIКАТIВ ПОХОДЖЕННЯ ЗА ФОРМОЮ А: ТЕРМIН ДIЇ, ВИДАЧI ПIСЛЯ ВИВОЗУ ПРОДУКЦIЇ; ЗАМIНА ВИКРАДЕНИХ, ЗНИЩЕНИХ АБО ЗАГУБЛЕНИХ СЕРТИФIКАТIВ

     5.1. Термiн дiї

     Форма А, як правило, дiйсна протягом десяти мiсяцiв з дати видачi. Iснують виключення, якi повиннi вiдповiдати спецiальним вимогам (Стаття 90b).

     5.2. Видача пiсля вивозу продукцiї

     У виняткових випадках форма А може видаватися пiсля експорту товарiв, якщо вона не була видана пiд час вивозу через помилки, ненавмиснi упущення або iншi особливi обставини, або не була прийнята з технiчних причин.

     Органи, що видають такий форму А пiсля вивозу, повиннi перевiрити виконання всiх вiдповiдних вимог до таких сертифiкатiв.

     Графа 4 форми А повинна мiстити примiтку "Issued retrospectively" або "Dйlivrй a posteriori" (Стаття 85).

     5.3. Замiна викрадених, знищених або загублених сертифiкатiв за формою А

     Експортер може звертатися до компетентних органiв з проханням про видачу дублiкату сертифiкату в разi його втрати, викрадення або знищення.

     Графа 4 сертифiкату повинна мiстити примiтку "Duplicate" або "Duplicata", а також дату та порядковий номер оригiналу.

6. АДМIНIСТРАТИВНЕ СПIВРОБIТНИЦТВО МIЖ КРАЇНОЮ-ЕКСПОРТЕРОМ ТА КРАЇНОЮ-IМПОРТЕРОМ

     6.1. Органи країни-бенефiцiара, що видають сертифiкати за формою А

     Уряд країни-бенефiцiара повинен надати Європейськiй Комiсiї назви органiв, уповноважених видавати сертифiкат походження за формою А, разом зi зразками використовуваних печаток та iменами уповноважених осiб. Європейська Комiсiя передає цi вiдомостi митним органам країн- членiв ЄС. Аналогiчно надаються назви та адреси органiв, вiдповiдальних за контроль декларацiй на рахунку-фактурi.

     Як виняток iз загальної практики, в Українi ТПП мають статус органiв, що видають сертифiкати.

     У випадку застосування двосторонньої кумуляцiї з матерiалами, що походять з ЄС, українськi уповноваженi органи можуть повертати до ЄС сертифiкат про пересування EUR1.

     6.2. Запити вiд митних органiв ЄС про перевiрку (верифiкацiю) сертифiкатiв; зберiгання документiв

     Вiдповiднi органи країни-бенефiцiара повиннi щонайменше протягом трьох рокiв зберiгати копiї виданих сертифiкатiв походження за формою А та супровiдних документiв.

     Вiдповiдь на запит про верифiкацiю надається протягом шести мiсяцiв. Якщо iснує обгрунтований сумнiв щодо правильностi оформлення сертифiкату, а органи, якi видали сертифiкат, протягом чотирьох мiсяцiв не надали вiдповiдь на другий запит, право на тарифнi преференцiї може бути скасовано (Стаття 94).

     6.3. Органи в Українi, вiдповiдальнi за верифiкацiю сертифiкатiв

     Згiдно з вимогою ЄС, митнi органи України є вiдповiдальними за надання вiдповiдей на запити країн-членiв ЄС.

 

ДОДАТОК 1

     Слiд використовувати офiцiйний бланк форми А. На його зворотi мiстяться деякi вказiвки по заповненню, перелiк країн, якi використовують форму А для застосування ГСП, а також деякi особливi вимоги iнших країн-донорiв.

     Форма А заповнюється англiйською або французькою мовою.

     a. У графi 1 слiд зазначити повну назву та службову адресу експортера.

     b. Графа 2: заповнювати цю графу необов'язково, але рекомендується вказати назву вантажоотримувача, якщо вона вiдома; якщо товар направляється на виставку, слiд зазначити її назву та мiсце проведення.

     c. У графi 3 слiд, якщо можливо, надати вiдомостi про перевезення.

     d. Графа 4 призначена для службового використання органом, який засвiдчує сертифiкат.

     e. Графа 5: якщо у партiю входять товари рiзних видiв, цi види повиннi бути пронумерованi, а номер виду товару зазначений у цiй графi.

     f. У графi 6 слiд вказати позначки та номери, що мiстяться на зовнiшнiй сторонi упаковок.

     g. У графi 7 слiд зазначити кiлькiсть i тип упаковок (або "насипом", якщо товар не упаковано), кiлькiсть товарiв вiдповiдно до рахункуфактури; опис товарiв вiдповiдно до рахунку-фактури (якщо у рахунку наведено детальний опис, то у сертифiкатi можна описати товари бiльш загально). Невикористане мiсце слiд прокреслити лiтерою "Z" для того, щоб запобiгти дописувань.

     h. Графа 8 є вирiшальною для визначення походження партiї товарiв i повинна заповнюватися правильно. У нiй зазначається правило походження, яке було застосоване до товарiв. Якщо у розумiннi правил походження товар був "повнiстю отриманий у країнi-бенефiцiарi", перед номером товарної позицiї слiд поставити лiтеру "w".

     i. У графi 10 слiд зазначити номер i дату рахунку-фактури.

     j. Графа 11 призначена для використання органом, що засвiдчує сертифiкат.

     k. У графi 12 експортер або особа, уповноважена ним, повиннi задекларувати правильнiсть наведених вiдомостей та поставити пiдпис (надання невiрних вiдомостей може призвести до стягнень); зазначити країну походження та країну призначення (або "Європейський Союз" або назву країни-члена ЄС).

 

ДОДАТОК 2

Порядок визначення походження товарiв

     Схема визначення походження товарiв для отримання преференцiйного режиму:

     1. Чи була продукцiя повнiстю отримана у країнi-бенефiцiарi (див. Роздiл 2.1)?

     Так: статус походження для преференцiйного режиму надається

     Нi: переходьте до наступного пункту

     2. Чи здiйснювалися з продукцiєю, яка не походить з країнибенефiцiара, лише мiнiмальнi операцiї (див. Роздiл 2.5)?

     Так: статус походження для преференцiйного режиму не надається

     Нi: переходьте до наступного пункту

     3. Чи вiдповiдає продукцiя вимогам достатньої обробки або переробки (див. Роздiл 2.3)?

     Так: статус походження для преференцiйного режиму надається

     Нi: переходьте до наступного пункту

     4. Чи вiдповiдає частка матерiалiв у кiнцевiй продукцiї, якi не мають статусу походження, вимогам щодо максимального вмiсту таких матерiалiв (див. Роздiл 2.7)?

     Так: статус походження для преференцiйного режиму надається

     Нi: статус походження для преференцiйного режиму не надається