МIНIСТЕРСТВОМ ЮСТИЦIЇ УКРАЇНИ

Щодо доручення Кабiнету Мiнiстрiв України

     На виконання доручення Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 21 квiтня 2005 року N 19927/1/1-05 Мiнiстерством юстицiї України розглянуто листи Державної митної служби України вiд 15 квiтня 2005 року N 25/2-09-17/4095, N 25/2-09-17/4109 стосовно функцiонування спецiальних (вiльних) економiчних зон та, в межах компетенцiї, повiдомляється.

     Законом України "Про внесення змiн до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рiк" та деяких iнших законодавчих актiв України" вiд 25 березня 2005 року N 2505-IV внесено змiни до вiдповiдних Законiв України про спецiальнi економiчнi зони та територiї прiоритетного розвитку, згiдно з якими, зокрема:

     - скасовано податковi пiльги, спецiальний митний режим для суб'єктiв спецiальних економiчних зон та суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi, що реалiзують iнвестицiйнi проект на територiях прiоритетного розвитку;

     - виключено норму щодо державних гарантiй стабiльностi правового режиму функцiонування вiдповiдних СЕЗ та територiй прiоритетного розвитку, що були встановленi вiдповiдними законами на весь термiн, визначений цими законами.

     Таким чином, з дня набрання чинностi Законом України вiд 25 березня 2005 року N 2505-IV, а саме з 31 березня 2005 року, оподаткування суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi, що реалiзують iнвестицiйнi проекти в спецiальних (вiльних) економiчних зонах та на територiях прiоритетного розвитку, здiйснюється на загальних пiдставах, визначених вiдповiдними законами України з питань оподаткування.

     При цьому, статтею 217 Митного кодексу України (далi - Кодекс) визначено, що спецiальна митна зона - це митний режим, вiдповiдно до якого до товарiв, якi ввозяться на територiї вiдповiдних типiв спецiальних (вiльних) економiчних зон iз-за меж митної територiї України, а також до товарiв, якi вивозяться з територiй зазначених зон за межi митної територiї України, не застосовуються заходи тарифного i нетарифного регулювання, якщо iнше не передбачено законом.

     Згiдно зi статтею 218 Кодексу спецiальними митними зонами с частий територiї України, на яких запроваджено митний режим спецiальної митної зони. Для цiлей оподаткування товари, ввезенi на територiї спецiальних митних зон, розглядаються як такi, Iдо знаходяться за межами митної територiї України. Ввезення на митну територiю України цих товарiв у незмiнному станi або товарiв, повнiстю вироблених, достатньо перероблених або оброблених у таких зонах, здiйснюється в режимi iмпорту.

     Спецiальнi митнi зони створюються вiдповiдно до законодавства України про спецiальнi (вiльнi) економiчнi зони шляхом прийняття окремого закону для кожної спецiальної митної зони з визначенням її статусу, територiї, строку, на який вона створюється, та особливостей застосування законодавства України на її територiї.

     Разом з цим, слiд враховувати, що вiдповiднi спецiальнi економiчнi зони та територiї прiоритетного розвитку Законом України вiд 25 березня 2005 року N 2505-IV не лiквiдованi, оскiльки вiдповiдно до частин першої та п'ятої статтi 24 Закон України "Про загальнi засади створення i функцiонування спецiальних (вiльних) економiчних зон" спецiальна (вiльна) економiчна зона вважається лiквiдованою з моменту закiнчення строк, на який її було створено, якщо його не буде продовжено Верховною Радою України або з моменту прийняття вiдповiдного закону про її лiквiдацiю.

     У зв'язку з чим, мова про лiквiдацiю спецiальної митної зони, як митного режиму, який передбачає ввезення (вивезення) товару на територiю (з територiї) вiдповiдної спецiальної (вiльної) економiчної зони не може йти.

     Разом з цим, зазначаємо, що вiдповiдно до статтi 13 Закону України "Про загальнi засади створення i функцiонування спецiальних (вiльних) економiчних зон" па всi об'єкти та суб'єкти економiчної дiяльностi спецiальної (вiльної) економiчної зони поширюється система державних гарантiй захисту iнвестицiй, передбачена законодавством України про iнвестицiйну дiяльнiсть та iноземнi iнвестицiї.

     Так, гарантiї прав суб'єктiв iнвестицiйної дiяльностi i захист iнвестицiй регулюється роздiлом IV Закону України "Про iнвестицiйну дiяльнiсть" згiдно з частиною першою статтi 18 Закону держава гарантує стабiльнiсть умов здiйснення iнвестицiйної дiяльностi, додержання прав i законних iнтересiв її суб'єктiв.

     Умови договорiв, укладених мiж суб'єктами iнвестицiйної дiяльностi, зберiгають свою чиннiсть на весь строк дiї цих договорiв i у випадках, коли пiсля їх укладення законодавством (крiм податкового, митного та валютного законодавства, а також законодавства з питань лiцензування певних видiв господарської дiяльностi) встановлено умови, що погiршують становище суб'єктiв або обмежують їх права, якщо вони не дiйшли згоди про змiну умов договору.

     Частиною першою статтi 19 зазначеного Закону встановлено, що захист iнвестицiй - це комплекс органiзацiйних, технiчних та правових заходiв, спрямованих на створення умов, якi сприяють збереженню iнвестицiй, досягненню цiлi внесення iнвестицiй, ефективнiй дiяльностi об'єктiв iнвестування та реiнвестування, захисту законних прав та iнтересiв iнвесторiв, у тому числi права на отримання прибутку (доходу) вiд iнвестицiй.

     З метою забезпечення сприятливого та стабiльного iнвестицiйного режиму держава встановлює державнi гарантiї захисту iнвестицiй.

     Державнi гарантiї захисту iнвестицiй - це система правових норм, якi спрямованi на захист iнвестицiй та не стосуються питань фiнансово-господарської дiяльностi учасникiв iнвестицiйної дiяльностi та сплати ними податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв). Державнi гарантiї захисту iнвестицiй не можуть бути скасованi або звуженi стосовно iнвестицiй, здiйснених у перiод дiї цих гарантiй.