ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМIНIСТРАЦIЯ УКРАЇНИ

     Державна податкова адмiнiстрацiя України розглянула лист вiд 10.03.2006 р. N 761/8/15-405 щодо окремих питань оподаткування податком на додану вартiсть i повiдомляє.

     1. Щодо порядку формування податкового кредиту по iмпортним товарам.

     Вiдповiдно до пiдпункту 7.4.1 пункту 7.4 статтi 7 Закону України "Про податок на додану вартiсть" (далi - Закон) податковий кредит звiтного перiоду складається iз сум податкiв, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статтi 6 цього Закону, протягом такого звiтного перiоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарiв (у тому числi при їх iмпортi) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операцiях у межах господарської дiяльностi платника податку; придбанням (будiвництвом, спорудженням) основних фондiв (основних засобiв, у тому числi iнших необоротних матерiальних активiв та незавершених капiтальних iнвестицiй в необоротнi капiтальнi активи), у тому числi при їх iмпортi, з метою подальшого використання у виробництвi та/або поставцi товарiв (послуг) для оподатковуваних операцiй у межах господарської дiяльностi платника податку.

     При цьому згiдно з пiдпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статтi 7 Закону не пiдлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарiв (послуг), не пiдтвердженi податковими накладними чи митними декларацiями (iншими подiбними документами згiдно з пiдпунктом 7.2.6 цього пункту).

     Таким чином, у платника податку - iмпортера право на отримання податкового кредиту виникає на пiдставi належним чином оформленої митної декларацiї, яка пiдтверджує сплату ПДВ, за умови використання ввезених товарiв в оподатковуваних ПДВ операцiях у межах господарської дiяльностi.

     Що стосується визначення бази оподаткування податком на додану вартiсть операцiй з продажу ввезених на митну територiю України товарiв, то вiдповiдно до пункту 4.1 статтi 4 Закону база оподаткування операцiй з поставки товарiв (послуг) визначається виходячи з їх договiрної (контрактної) вартостi, визначеної за вiльними цiнами, але не нижче за звичайнi цiни, з урахуванням акцизного збору, ввiзного мита, iнших загальнодержавних податкiв та зборiв (обов'язкових платежiв), згiдно iз законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартiсть, а також збору на обов'язкове державне пенсiйне страхування на послуги стiльникового рухомого зв'язку, що включається до цiни товарiв (послуг). До складу договiрної (контрактної) вартостi включаються будь-якi суми коштiв, вартiсть матерiальних i нематерiальних активiв, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацiєю вартостi товарiв (послуг).

     При цьому вiдповiдно до пункту 1.18 статтi 1 зазначеного Закону звичайнi цiни розумiються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 статтi 1 Закону України "Про оподаткування прибутку пiдприємств".

     2. Стосовно необхiдностi реєстрацiї платником ПДВ платника єдиного податку за ставкою 10 вiдсоткiв у разi оплати ним нерезиденту послуг, наданих нерезидентом на митнiй територiї України, повiдомляємо.

     Вiдповiдно до пункту 6 Указу Президента України вiд 3 липня 1998 року N 727 "Про спрощену систему оподаткування, облiку та звiтностi суб'єктiв малого пiдприємництва" суб'єкт малого пiдприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на додану вартiсть.

     Поряд з цим пунктом 10.1 статтi 10 Закону визначено, що особами, вiдповiдальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, при наданi послуг нерезидентом - є його постiйне представництво, а при вiдсутностi такого - особа, яка отримує такi послуги, якщо мiсце надання таких послуг знаходиться на митнiй територiї України.

     Враховуючи зазначенi норми законодавства, платники єдиного податку за ставкою 10 вiдсоткiв при отриманнi послуг вiд нерезидента, який не має постiйного представництва на територiї України, не повиннi реєструватися платниками податку на додану вартiсть, але зобов'язанi нарахувати податок на додану вартiсть на вартiсть таких отриманих послуг i перерахувати його до бюджету.