ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМIНIСТРАЦIЯ УКРАЇНИ

Про розгляд листа

     Державна податкова адмiнiстрацiя України розглянула лист щодо оподаткування в Українi доходiв нерезидента у виглядi фрахту i повiдомляє наступне.

     Будь-якi доходи, отриманi нерезидентом iз джерелом їх походження з України, вiд провадження господарської дiяльностi (у тому числi на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку i за ставками, визначеними статтею 13 Закону України "Про оподаткування прибутку пiдприємств" (далi - Закон).

     Для цiлей цiєї статтi пiд доходами, отриманими нерезидентом iз джерелом їх походження з України, слiд розумiти, зокрема, фрахт (пп. "в" пункту 13.1 статтi 13 Закону).

     Вiдповiдно до пп. 1.35.1 п. 1.35 статтi 1 Закону фрахт - винагорода (компенсацiя), що сплачується за договорами перевезення, найму або пiднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для цiлей: перевезення вантажiв та пасажирiв морськими або повiтряними суднами; перевезення вантажiв залiзничним або автомобiльним транспортом.

     Згiдно з п. 13.5 статтi 13 Закону сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 вiдсоткiв у джерела виплати таких доходiв за рахунок цих доходiв. При цьому базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту; особами, уповноваженими стягувати цей податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такi доходи, незалежно вiд того, чи є вiн платником цього податку чи нi, а також чи є вiн суб'єктом спрощеного оподаткування чи нi.

     Для цiлей цього Закону вiдповiдно до пп. 1.35.3 статтi 1 Закону пiд термiном "базова ставка фрахту" розумiється сума фрахту, включаючи витрати з навантаження, розвантаження, перевантаження та складування (схову) товарiв, збiльшена на суму витрат за рейс судна або iншого транспортного засобу, сплачуваних (вiдшкодовуваних) фрахтувальником згiдно з укладеним договором фрахтування.

     Крiм того, статтею 1 Закону України вiд 01.07.2004 N 1955-IV "Про транспортно-експедицiйну дiяльнiсть" (далi - Закон N 1955-IV) визначено термiн "транспортно-експедиторська послуга" - це робота, що безпосередньо пов'язана з органiзацiєю та забезпеченням перевезень експортного, iмпортного, транзитного або iншого вантажу за договором транспортного експедирування.

     Експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клiєнта та за його рахунок виконує або органiзовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

     Клiєнт - споживач послуг експедитора (юридична або фiзична особа), який за договором транспортного експедирування самостiйно або через представника, що дiє вiд його iменi, доручає експедитору виконати чи органiзувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору.

     Статтею 4 Закону N 1955-IV передбачено, що експедитори для виконання доручень клiєнтiв можуть укладати договори з перевiзниками, портами, авiапiдприємствами, судноплавними компанiями тощо, якi є резидентами або нерезидентами України.

     Згiдно зi статтею 8 Закону N 1955-IV експедитори надають клiєнтам послуги вiдповiдно до вимог законодавства України та держав, територiєю яких транспортуються вантажi, згiдно з перелiком послуг, визначеним у правилах здiйснення транспортно-експедиторської дiяльностi, а також iншi послуги, визначенi за домовленiстю сторiн у договорi транспортного експедирування.

     Транспортно-експедиторськi послуги надаються клiєнту при експортi з України, iмпортi в Україну, транзитi територiєю України чи iншими державами, внутрiшнiх перевезеннях територiєю України. Експедитори дiють за дорученням клiєнтiв.

     За договором транспортного експедирування (стаття 9 Закону N 1955-IV) одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату i за рахунок другої сторони (клiєнта) виконати або органiзувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Зовнiшньоекономiчнi договори (контракти) транспортного експедирування повиннi вiдповiдати вимогам законодавства про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть.

     У разi залучення експедитором до виконання його зобов'язань за договором транспортного експедирування iншої особи у вiдносинах з нею експедитор може виступати вiд свого iменi або вiд iменi клiєнта.

     Платою експедитору вважаються кошти, сплаченi клiєнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робiт) iнших осiб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборiв (обов'язкових платежiв), що сплачуються при виконаннi договору транспортного експедирування.

     Пiдтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладнi тощо), виданi суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Факт надання послуги експедитора при перевезеннi пiдтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документiв (залiзничних, автомобiльних, авiацiйних накладних, коносаментiв тощо), якi вiдображають шлях прямування вантажу вiд пункту його вiдправлення до пункту його призначення.

     Виходячи з викладеного, звертаємо вашу увагу, що Законом N 1955-IV передбачено надання транспортно-експедицiйних послуг експедитором клiєнту, а не експедитором експедитору.

     У разi якщо експедитор - резидент України з метою виконання договору, укладеного з клiєнтом, залучає до виконання третiх осiб, у тому числi нерезидентiв (як вiд свого iменi, так i вiд iменi клiєнта), виплати таким третiм особам (резидентам i нерезидентам) не будуть вважатися платою експедитору.