.png)
УГОДА
мiж Кабiнетом Мiнiстрiв України та Урядом Йорданського Хашимiтського Королiвства про морське торговельне судноплавство
Кабiнет Мiнiстрiв України та Уряд Йорданського Хашимiтського Королiвства, далi - "Договiрнi Сторони",
маючи намiр сприяти розвитку вiдносин та розширювати спiвробiтництво мiж Договiрними Сторонами в галузi морського судноплавства;
бажаючи сприяти розвитку комерцiйних й економiчних вiдносин мiж двома країнами вiдповiдно до принципiв рiвностi, взаємної вигоди, суверенiтету та принципiв мiжнародного права,
домовилися про таке:
Стаття 1
ВИЗНАЧЕННЯ
Для цiлей цiєї Угоди наведенi нижче термiни мають таке значення:
1. "Судно держави Договiрної Сторони" - будь-яке судно, що зареєстроване на територiї держави цiєї Договiрної Сторони й що несе її прапор згiдно з нацiональним законодавством. Цей термiн не включає:
- вiйськовi кораблi;
- цивiльнi судна, що використовуються за некомерцiйним призначенням;
- рибальськi судна.
2. "Член екiпажу судна" - капiтан чи будь-яка особа, яка дiйсно зайнята пiд час рейсу на борту судна виконанням обов'язкiв, що пов'язанi з експлуатацiєю й обслуговуванням судна, та яку включено до списку екiпажу.
3. "Каботаж" - перевезення вантажiв та (або) пасажирiв судном держави однiєї Договiрної Сторони мiж портами держави iншої Договiрної Сторони. Зазначенi перевезення можуть супроводжуватися видачею коносаменту.
4. "Компетентнi органи Договiрних Сторiн":
- вiд Кабiнету Мiнiстрiв України - Мiнiстерство транспорту та зв'язку;
- вiд Уряду Йорданського Хашимiтського Королiвства - Мiнiстерство транспорту.
Про будь-якi змiни, що стосуються зазначених вище Компетентних органiв, Договiрнi Сторони повiдомляють одна одну дипломатичними каналами.
Стаття 2
СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
Ця Угода застосовується на територiях держав Договiрних Сторiн, якi включають внутрiшнi води й територiальне море України, з одного боку, та внутрiшнi води й територiальне море Йорданського Хашимiтського Королiвства, з iншого боку.
Стаття 3
СТАВЛЕННЯ В ПОРТАХ
1. Кожна Договiрна Сторона забезпечує суднам держави iншої Договiрної Сторони таке саме ставлення, як i до власних суден у частинi вiльного доступу в порти, використання портiв для навантаження i розвантаження вантажiв, посадки i висадки пасажирiв, здiйснення звичайних комерцiйних операцiй i користування всiма послугами для мореплавства, а також стосовно сплати портових зборiв i стягнень.
2. Положення пункту 1 цiєї статтi не зобов'язують Договiрну Сторону поширювати на судна держави iншої Договiрної Сторони винятки з обов'язкової лоцманської проводки, що надаються своїм власним суднам та не поширюються на:
- порти, закритi для заходу iноземних суден;
- види дiяльностi, що зарезервованi кожною з Договiрних Сторiн для своїх органiзацiй i пiдприємств, зокрема нацiональний каботаж i морське рибальство.
Стаття 4
СВОБОДА РУХУ
Договiрнi Сторони пiдтверджують дотримання принципiв свободи торговельного судноплавства i погоджуються уникати дiй, що завдають шкоди дiяльностi суден держав Договiрних Сторiн та нормальному розвитку мiжнародного судноплавства.
Договiрнi Сторони вживають у межах нацiонального законодавства своїх держав всiх можливих заходiв для скорочення, наскiльки це можливо, простоїв суден держав Договiрних Сторiн у портах i спрощення адмiнiстративних, митних та iнших формальностей.
Стаття 5
ВИЗНАННЯ СУДНОВИХ ДОКУМЕНТIВ
1. Документи, що пiдтверджують нацiональнiсть суден, обмiрнi свiдоцтва та iншi судновi документи, якi виданi або якi визнаються однiєю з Договiрних Сторiн вiдповiдно до Мiжнародних морських конвенцiй, визнаються iншою Договiрною Стороною.
2. Судна держави кожної Договiрної Сторони, забезпеченi обмiрними свiдоцтвами, виданими вiдповiдно до Мiжнародної конвенцiї про обмiрювання суден 1969 року, звiльняються вiд повторного вимiрювання тоннажу в портах держави iншої Договiрної Сторони.
3. Положення цiєї Угоди не порушують права i обов'язки держав Договiрних Сторiн, якi виникають з мiжнародних договорiв, учасниками яких вони є, або з участi держав Договiрних Сторiн в мiжнародних органiзацiях.
Стаття 6
ВИЗНАННЯ ПРОЇЗНИХ ДОКУМЕНТIВ ЧЛЕНIВ ЕКIПАЖУ
1. Кожна Договiрна Сторона визнає посвiдчення особи моряка, якi виданi Компетентними органами iншої Договiрної Сторони, i гарантує власникам таких посвiдчень права, якi передбаченi мiжнародними Конвенцiями, сторонами яких є держави Договiрних Сторiн.
Такими посвiдченнями особи моряка є:
- для морякiв України - Посвiдчення особи моряка;
- для морякiв Йорданського Хашимiтського Королiвства - Книга моряка.
Обидвi Договiрнi Сторони iнформують одна одну дипломатичними каналами про будь-якi змiни, що стосуються зазначених вище посвiдчень.
Стаття 7
В'ЇЗД, ТРАНЗИТ ТА ПЕРЕБУВАННЯ ЧЛЕНIВ ЕКIПАЖУ
1. Будь-яка особа, що володiє посвiдченням особи моряка, зазначеним у статтi 6 цiєї Угоди, може без вiзи сходити на берег i перебувати в межах мiста, в якому розташований порт заходу, доки судно залишається в цьому порту, якщо її внесено до суднової ролi, поданої капiтаном судна адмiнiстрацiї порту.
2. У всiх випадках сходу на берег та повернення на судно такi особи пiдлягають чинному контролю.
3. Будь-яка особа, що володiє посвiдченням особи, виданим однiєю з Договiрних Сторiн i зазначеним у статтi 6 цiєї Угоди, має право незалежно вiд транспортного засобу в'їжджати на територiю держави iншої Договiрної Сторони для посадки на своє судно, переходу до iншого судна або повернення в свою країну.
4. В усiх випадках, застережених у пунктi 3 цiєї статтi, власники посвiдчення особи повиннi мати вiзу держави iншої Договiрної Сторони. Така вiза надається якомога скорiше.
5. Якщо член екiпажу, що володiє посвiдченням особи, зазначеним у статтi 6 цiєї Угоди, сходить на берег в порту держави Договiрної Сторони з причини погiршення стану здоров'я або з iншої причини, прийнятної для вiдповiдних органiв цiєї Договiрної Сторони, останнi дають необхiдний дозвiл для зазначеної особи на перебування на територiї своєї держави, а також, у разi госпiталiзацiї, на повернення до своєї держави проживання, або на слiдування до iншого порту для посадки на судно будь-яким транспортним засобом.
6. Положення правил в'їзду-виїзду i перебування iноземцiв, що дiють на територiях держав Договiрних Сторiн, залишаються чинними без порушення положень цiєї статтi.
7. Члени екiпажу судна держави однiєї Договiрної Сторони, пiд час перебування судна в порту держави iншої Договiрної Сторони, дотримуються нацiонального законодавства держави iншої Договiрної Сторони.
8. Договiрнi Сторони зберiгають, однак, право вiдмовити у в'їздi на свою територiю будь-якiй особi, яка має зазначене вище посвiдчення особи моряка, але яку вони визнають небажаною.
Стаття 8
ЗАСТОСУВАННЯ НАЦIОНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА ДО
ЧЛЕНIВ ЕКIПАЖУ СУДЕН
1. У випадку здiйснення членом екiпажу судна держави однiєї Договiрної Сторони правопорушення на борту цього судна пiд час його перебування в територiальних водах держави iншої Договiрної Сторони, вiдповiднi органи влади останньої не переслiдуватимуть зазначеного члена екiпажу, крiм таких випадкiв:
a) скоєний злочин квалiфiкується за законодавством цiєї держави як тяжкий;
b) наслiдки правопорушення поширюються на територiю держави, у якiй перебуває судно;
c) порушується громадський порядок i безпека в цiй державi;
d) правопорушення скоєне проти будь-якої особи, що не є членом екiпажу цього судна;
e) правопорушення скоєне проти члена екiпажу судна, що є громадянином держави перебування або iноземним громадянином, що постiйно проживає на територiї цiєї держави;
i) переслiдування є необхiдною умовою для запобiгання незаконному транспортуванню i торгiвлi зброєю, наркотичними засобами чи психотропними речовинами.
У зазначених випадках вiдповiдний орган держави однiєї Договiрної Сторони до вжиття будь-яких заходiв на прохання капiтана судна держави iншої Договiрної Сторони, на борту якого вiдбулося правопорушення, iнформує дипломатичну або консульську посадову особу держави прапора судна i сприяє встановленню контакту мiж зазначеною посадовою особою й екiпажем судна.
2. Положення пункту 1 цiєї статтi не обмежують права контролю i розслiдування, якi вiдповiднi органи кожної Договiрної Сторони мають здiйснювати згiдно з законодавством своїх держав.
Стаття 9
НАДЗВИЧАЙНI МОРСЬКI ПОДIЇ
1. Якщо судно держави однiєї з Договiрних Сторiн буде викинуте на берег, сяде на мiлину або зазнає iнших пошкоджень в територiальному морi держави iншої Договiрної Сторони, судно або його уламки, екiпаж, пасажири i вантаж цiєї iншої Договiрної Сторони, отримують таке саме ставлення, як i її власнi судна.
2. Екiпаж i пасажири, а також саме судно i його вантаж у будь-який час отримують допомогу i сприяння в тому самому обсязi, як i у випадку з нацiональним судном.
3. Положення цiєї статтi не стосуються права однiєї з Договiрних Сторiн або уповноважених цiєю Договiрною Стороною на вiдповiдну компенсацiю за будь-якi дiї, вжитi для врятування судна, чи будь-яку допомогу, надану судну, екiпажу, пасажирам i вантажу.
4. Якщо судно зазнало пошкоджень, вантаж i майно, вивантаженi або врятованi з судна у випадках, зазначених у пунктi 1 цiєї статтi, не обкладаються податками i зборами (обов'язковими платежами) за умови, що вони доставленi на територiю держави iншої Договiрної Сторони не для використання чи споживання.
Стаття 10
СПIВРОБIТНИЦТВО
1. Договiрнi Сторони дiйшла згоди щодо застосування таких положень, без порушень нацiонального законодавства своїх держав:
a) обмiнюватися досвiдом та проводити навчання працiвникiв у рiзних сферах морської дiяльностi;
b) спiвпрацювати у сферi розвитку портiв, суднобудування, ремонту суден та усунення недолiкiв.
2. Договiрнi Сторони погоджуються не перешкоджати участi суден будь-якої держави Договiрної Сторони в перевезеннях вантажiв морської торгiвлi мiж портами держави iншої Договiрної Сторони i портами третiх країн.
Положення цiєї статтi не обмежують право суден третiх країн брати участь у перевезеннях вантажiв морської торгiвлi мiж портами держави Договiрних Сторiн.
3. Договiрнi Сторони вiдповiдно до нацiонального законодавства докладатимуть зусиль для пiдтримки i розвитку ефективного спiвробiтництва мiж владою i комерцiйними органiзацiями, що працюють у сферi морських перевезень у цих країнах. Зокрема, Договiрнi Сторони погоджуються проводити взаємнi консультацiї та обмiн iнформацiєю мiж їхнiми вiдповiдними судноплавними органiзацiями i пiдприємствами.
Стаття 11
СПIЛЬНИЙ МОРСЬКИЙ КОМIТЕТ
З метою забезпечення виконання цiєї Угоди, розвитку вiдносин в галузi морського транспорту та обмiну досвiдом Компетентнi органи Договiрних Сторiн створюють Спiльний Морський Комiтет.
Спiльний Морський Комiтет збирається кожнi 2 роки в Українi або Йорданському Хашимiтському Королiвствi почергово. У разi необхiдностi проводитиметься позачергове засiдання в термiн пiсля 60 днiв з моменту отримання письмового повiдомлення будь-якою Договiрною Стороною.
Будь-якi спори, що виникають пiд час тлумачення або застосування цiєї Угоди вирiшуватимуться Спiльним Морським Комiтетом.
Якщо Спiльний Морський Комiтет не зможе дiйти згоди, спiр буде вирiшено дипломатичними каналами.
Стаття 12
ВНЕСЕННЯ ЗМIН
Змiни та доповнення до цiєї Угоди оформлюються у виглядi Додаткового протоколу, який є невiд'ємною частиною цiєї Угоди.
Стаття 13
НАБУТТЯ ЧИННОСТI, ТЕРМIН ДIЇ ТА ПРИПИНЕННЯ ДIЇ
Ця Угода набуває чинностi з дати отримання останнього письмового повiдомлення про виконання Договiрними Сторонами внутрiшньодержавних процедур, необхiдних для набуття нею чинностi.
Ця Угода укладена на невизначений термiн i залишається чинною протягом шести мiсяцiв вiд дати, коли одна з Договiрних Сторiн письмово повiдомить дипломатичними каналами iншiй Договiрнiй Сторонi про свiй намiр припинити дiю цiєї Угоди.
На посвiдчення чого тi, що пiдписалися нижче, будучи належним чином уповноваженими вiдповiдними урядами, пiдписали цю Угоду.
Вчинено в м. Київ 30 листопада 2005 року в двох примiрниках українською, арабською та англiйською мовами, причому всi тексти є автентичними. У випадку будь-яких розбiжностей у тлумаченнi перевага вiддається тексту англiйською мовою.
| За Кабiнет Мiнiстрiв України | За Уряд Йорданського Хашимiтського Королiвства |
