УГОДА
мiж Урядом України та Урядом Литовської Республiки про морське торговельне судноплавство
Уряд України та Уряд Литовської Республiки, надалi Договiрнi Сторони,
бажаючи змiцнювати i розвивати стосунки мiж двома сторонами в галузi морського торговельного судноплавства,
сприяти розвитку мiжнародного морського торговельного судноплавства на основi принципiв свободи судноплавства,
погодились з таким:
Стаття 1
В цiй Угодi:
1. Термiн "судно Договiрної Сторони" означає будь-яке торговельне судно, яке внесене до суднового реєстру або iншого вiдповiдного офiцiйного перелiку цiєї Договiрної Сторони та несе прапор цiєї Договiрної Сторони вiдповiдно до її правових розпоряджень. Цей термiн не включає вiйськовi кораблi, рибальськi, гiдрографiчнi та науково-дослiдницькi судна.
2. Термiн "член екiпажу" означає капiтана i будь-яку iншу особу, дiйсно зайняту пiд час рейсу на борту судна виконанням обов'язкiв, пов'язаних з експлуатацiєю судна або обслуговуванням на ньому, та яка включена до суднової ролi.
3. Компетентними органами Договiрних Сторiн є:
в Українi - Мiнiстерство транспорту України;
в Литовськiй Республiцi - Мiнiстерство сполучення Литовської Республiки.
Стаття 2
1. Договiрнi Сторони сприятимуть розвитку двостороннього торговельного судноплавства, керуючись при цьому принципами рiвноправностi та взаємної вигоди.
2. У перевезеннях вантажiв двосторонньої зовнiшньої торгiвлi Договiрнi Сторони сприятимуть тiсному спiвробiтництву мiж їх фрахтовими, судноплавними та причетними до судноплавства пiдприємствами та органiзацiями.
Стаття 3
1. Договiрнi Сторони погоджуються:
a) сприяти участi суден Договiрних Сторiн у перевезеннях морем мiж портами їхнiх країн;
b) спiвробiтничати щодо усунення перешкод, якi могли б утруднювати розвиток перевезень мiж портами їхнiх країн;
с) не заважати суднам однiєї Договiрної Сторони брати участь у перевезеннях мiж портами iншої Договiрної Сторони i портами третiх країн.
2. Положення цiєї статтi не торкаються права суден третiх країн брати участь у перевезеннях мiж портами Договiрних Сторiн.
Стаття 4
Договiрнi Сторони згiдно з чинним на їх територiї законодавством сприятимуть судноплавним чи причетним до судноплавства пiдприємствам i комерцiйним органiзацiям однiєї Договiрної Сторони у вiдкриттi ними лiнiй з портiв iншої Договiрної Сторони, а також у заснуваннi ними на територiї iншої Договiрної Сторони представництв, умови дiяльностi яких повиннi бути визначенi окремими угодами.
Стаття 5
1. Кожна Договiрна Сторона надаватиме суднам iншої Договiрної Сторони всiляке сприяння стосовно вiльного доступу до портiв, надання мiсць бiля причалу, використання портiв для навантаження та розвантаження вантажiв, посадки та висадки пасажирiв, сплати корабельних та iнших портових зборiв та використання послуг, передбачених для морського судноплавства.
Зазначений режим не поширюватиметься на порти, не вiдкритi для заходу iноземних суден.
2. Кожна Договiрна Сторона надасть суднам пiд прапором третiх країн, що експлуатуються морськими судноплавними пiдприємствами iншої Договiрної Сторони, ставлення, передбачене пунктом 1, якщо це не суперечить її зобов'язанням, що випливають з мiжнародних угод, або її вiдповiдним правовим розпорядженням.
Стаття 6
Кожна Договiрна Сторона вживатиме у рамках своїх законiв i портових правил усiх необхiдних заходiв до полегшення i прискорення морських перевезень, запобiгання затримкам суден, не викликаних необхiднiстю, та максимально можливого прискорення i спрощення здiйснення митних та iнших формальностей у портах.
Стаття 7
1. Судновi документи, якi виданi або визнаються однiєю з Договiрних Сторiн, i перебувають на борту судна, визнаватимуться i iншою Договiрною Стороною.
2. Судна однiєї Договiрної Сторони, забезпеченi належним чином виданими документами, якi вiдповiдають вимогам мiжнародної Конвенцiї про вантажну марку, пiдписаної у 1965 р., звiльняються вiд нового обмiру у портах iншої Договiрної Сторони. Цi документи прийматимуться за основу пiд час начислення портових зборiв.
Стаття 8
1. Кожна з Договiрних Сторiн визнає посвiдчення осiб морякiв, якi виданi компетентними органами iншої Договiрної Сторони та надає їх власникам права, зазначенi у статтi 9 цiєї Угоди.
Такими посвiдченнями особи є:
стосовно України - посвiдчення особи моряка або паспорт моряка;
стосовно Литовської Республiки - книжка моряка.
Стаття 9
Власнику одного з зазначених у статтi 8 посвiдчень особи моряка дозволяється:
а) як члену екiпажу судна Договiрної Сторони, яка видала це посвiдчення, в перiод перебування судна в порту iншої Договiрної Сторони без вiзи сходити на берег та тимчасово перебувати у портовому мiстi вiдповiдно до дiючих там правил;
b) за наявностi вiзи заїжджати будь-яким видом транспорту на територiю iншої Договiрної Сторони або прямувати її територiєю транзитом, коли зазначена особа прямує на своє судно або переїжджає на iнше судно, прямує на батькiвщину, або їде з будь-якою iншою метою, яка не суперечить законодавству цiєї iншої Договiрної Сторони.
Стаття 10
Положення статей 8 та 9 застосовуються до будь-якої особи, яка не є громадянином нi України, нi Литовської Республiки, але володiє посвiдченням особи, яке видано компетентними органами Договiрних Сторiн.
Стаття 11
1. За умови дотримання статей 8 - 10 на територiї Договiрних Сторiн зберiгають свою силу правила стосовно в'їзду, перебування та виїзду iноземцiв.
2. Кожна з Договiрних Сторiн зберiгає за собою право вiдмовити у в'їздi та перебуваннi на своїй територiї особам, яких вона вважає небажаними.
Стаття 12
Судноплавнi компанiї, якi заснованi на територiї Договiрних Сторiн, не оподатковуватимуться iншою Договiрною Стороною нiякими податками на прибуток, одержаний вiд перевезення вантажiв з портiв цiєї останньої Договiрної Сторони у порти першої Договiрної Сторони, а також у порти третiх країн.
Дiя цiєї статтi може бути призупинена з моменту набуття чинностi Мiжурядової українсько-литовської Угоди про виключення подвiйного оподаткування.
Стаття 13
Судовi властi однiєї Договiрної Сторони не прийматимуть до розгляду позови, якi випливають з угоди найму на роботу в ролi члена екiпажу судна iншої Договiрної Сторони.
Стаття 14
1. У разi коли член екiпажу судна однiєї Договiрної Сторони здiйснить правопорушення на борту цього судна пiд час перебування судна у територiальних або внутрiшнiх водах iншої Договiрної Сторони, властi цiєї iншої Договiрної Сторони не переслiдуватимуть його за законом без згоди на те компетентної дипломатичної або консульської посадової особи держави прапору, крiм випадкiв, коли на думку зазначених властей:
а) наслiдки правопорушення поширюються на територiю держави, в якiй перебуває судно, або
b) правопорушення такого роду, що ним порушується громадський порядок у цiй державi або її безпека, або
с) правопорушення здiйснено проти будь-якої особи, яка не є членом екiпажу цього судна;
d) переслiдування є необхiдним для припинення незаконного перевезення зброї, наркотичних засобiв або психотропних речовин.
2. У випадках, зазначених в пунктi 1 цiєї статтi, прибережна держава на прохання капiтана повiдомляє дипломатичну або консульську посадову особу держави прапору до вжиття будь-яких заходiв i сприяє встановленню контакту мiж зазначеною посадовою особою та екiпажем судна. У термiнових випадках це повiдомлення може бути зроблено у той час, коли вживаються зазначенi заходи.
3. Положення пункту 1 цiєї Статтi не торкаються права контролю та розслiдування, яке властi кожної з Договiрних Сторiн мають вiдповiдно до свого законодавства.
Стаття 15
1. Якщо судно однiєї Договiрної Сторони зазнає лиха, або корабельної аварiї, бiля берегiв iншої Договiрної Сторони, то судно, його екiпаж, пасажири i вантажi користуватимуться тими ж перевагами та пiльгами, якi надаються цiєю iншою Договiрною Стороною у таких випадках своєму судну, його екiпажу, пасажирам i вантажу.
2. Предмети, врятованi з судна, зазначеного у пунктi 1, не обкладатимуться нiяким митом, якщо тiльки цi предмети не призначатимуться для використання або споживання на територiї iншої Договiрної Сторони.
Стаття 16
1. Договiрнi Сторони докладатимуть своїх зусиль для пiдтримки та розвитку ефективних дiлових стосункiв мiж компетентними органами, а також заохочуватимуть розвиток контактiв мiж їх вiдповiдними пiдприємствами та органiзацiями, зокрема з метою:
ефективного використання морського торговельного флоту i портiв, розширення економiчних та науково-технiчних зв'язкiв та обмiну досвiдом;
обмiну думками стосовно дiяльностi у мiжнародних органiзацiях, якi займаються проблемами морського торговельного судноплавства, та участi у мiжнародних договорах з морського транспорту.
2. Для здiйснення цiлей, зазначених у пунктi 1, та нагляду за застосуванням цiєї Угоди створюється Змiшана комiсiя, до складу якої входять представники компетентних органiв Договiрних Сторiн.
Змiшана комiсiя:
вирiшуватиме шляхом прямих переговорiв будь-який спiр стосовно тлумачення або застосування цiєї Угоди. Якщо Змiшана комiсiя не досягає на переговорах згоди, то спiр вирiшуватиметься дипломатичними каналами;
обговорюватиме питання, якi представляють взаємний iнтерес i випливають iз застосування цiєї Угоди, зокрема, питання двостороннього морського торговельного судноплавства, а також загальнi питання мiжнародного морського торговельного судноплавства.
Змiшана комiсiя може створювати робочi групи для обговорення окремих питань та вироблення вiдповiдних рекомендацiй, якi подаватимуться на розгляд Змiшаної комiсiї.
3. Змiшана комiсiя збирається на прохання однiєї з Договiрних Сторiн не пiзнiше нiж за 3 (три) мiсяцi пiсля отримання заяви. Порядок денний для кожного засiдання Змiшаної комiсiї визначається за узгодженням мiж компетентними органами Договiрних Сторiн.
Стаття 17
Права та обов'язки Договiрних Сторiн, якi випливають з укладених ними договорiв, цiєю Угодою не заторкуються.
Стаття 18
1. Ця Угода набуває чинностi на 30-й день з дня обмiну письмовими повiдомленнями про те, що всi процедури, необхiднi для набуття нею чинностi вiдповiдно до внутрiшнього законодавства Договiрних Сторiн, виконанi.
2. Ця Угода лишатиметься чинною протягом 5 (п'яти) рокiв. Якщо жодна з Договiрних Сторiн не пiзнiше нiж за 6 (шiсть) мiсяцiв до закiнчення п'ятирiчного термiну дiї не вiдмовиться вiд цiєї Угоди, то її дiя продовжиться на невизначений термiн, i вона лишатиметься чинною доти, доки одна з Договiрних Сторiн її не денонсує, попередивши про це iншу Договiрну Сторону не пiзнiше нiж за 6 (шiсть) мiсяцiв.
Здiйснено в м.Києвi 4 квiтня 1996 року в двох примiрниках, кожний українською, литовською i росiйською мовами, при цьому всi тексти мають однакову юридичну чиннiсть. У разi виникнення розбiжностей у тлумаченнi тексту цiєї Угоди, за основу береться текст росiйською мовою.
За Уряд України | За Уряд Литовської Республiки |