ТОРГОВЕЛЬНА УГОДА

мiж Урядом України i Урядом Республiки Корея

     Уряд України та Уряд Республiки Корея, якi надалi iменуються "Договiрнi Сторони",

     бажаючи розвивати та розширяти торговельнi вiдносини мiж двома країнами на базi рiвностi i взаємної вигоди,

     вважаючи, що економiчнi зв'язки є важливим i необхiдним елементом у змiцненнi їх двостороннiх вiдносин,

     домовились про наступне:

Стаття 1

     Сторони Угоди вживають усiх необхiдних заходiв вiдповiдно до законодавства i положень кожної з двох країн для сприяння i полегшення торговельних вiдносин мiж двома країнами.

Стаття 2

     1. Кожна Договiрна Сторона гарантує одна однiй режим найбiльш сприятливої нацiї в усiх справах, що стосуються торгiвлi, зокрема у вiдношеннi до:

     а) митних зборiв та податкiв будь-якого виду, що накладаються у зв'язку з iмпортом чи експортом, включаючи спосiб i стягнення таких зборiв та податкiв;

     б) способiв платежiв за iмпорт та експорт i мiжнародних перерахувань таких платежiв;

     в) правил та формальностей у зв'язку з iмпортом та експортом, включаючи тi, що стосуються митних формальностей, транзиту, складування та перевантажень;

     г) податкiв та iнших внутрiшнiх зборiв будь-якого виду, що накладаються безпосередньо на iмпортнi товари;

     д) правил щодо продажу, купiвлi, транспортування, розподiлу, зберiгання та використання товарiв на внутрiшньому ринку.

     2. Договiрнi Сторони надають товарам, якi походять з митної територiї однiєї з Договiрних Сторiн i призначенi для митної територiї iншої Договiрної Сторони, недискримiнацiйний режим стосовно використання кiлькiсних обмежень, надання лiцензiй та валютних правил.

     3. Положення параграфiв 1 i 2 цiєї Статтi не повиннi застосовуватися до:

     а) переваг, якi кожна Договiрна Сторона гарантувала чи може гарантувати сусiднiм з нею країнам для полегшення прикордонної торгiвлi;

     б) переваг, якi виникають з митного союзу чи зони вiльної торгiвлi, гарантом яких є чи може стати будь-яка з Договiрних Сторiн; або

     в) переваг, якi кожна iз Договiрних Сторiн гарантувала чи може гарантувати будь-якiй країнi, що розвивається, згiдно з Генеральною Угодою з Тарифiв та Торгiвлi та iншими мiжнародними угодами.

Стаття 3

     1. Торгiвля товарами та послугами повинна здiйснюватися шляхом контрактiв мiж фiзичними та юридичними особами обох країн, у вiдповiдностi зi звичними комерцiйними мiркуваннями, як цiна, якiсть, строки поставки та умови оплати.

     2. Жодна з Договiрних Сторiн не вимагає вiд юридичних та фiзичних осiб обох країн здiйснення операцiй, спрямованих проти торгiвлi, чи спонукає їх до таких операцiй. Проте, коли вони вирiшать вжити таких операцiй, Договiрнi Сторони повиннi забезпечити одна однiй всю необхiдну iнформацiю для таких дiй.

Стаття 4

     Юридичнi та фiзичнi особи кожної країни повиннi одержувати режим найбiльшого сприяння нацiї по вiдношенню до захисту їх осiб та майна пiд час здiйснення комерцiйної дiяльностi на територiї iншої країни.

Стаття 5

     1. Якщо мiж сторонами конкретної операцiї не узгоджено iнше, всi комерцiйнi операцiї мiж юридичними та фiзичними особами обох країн повиннi здiйснюватися у вiльно конвертованiй валютi, згiдно з законами та правилами, що дiють в кожнiй iз країн.

     2. Жодна з Договiрних Сторiн не повинна вводити обмежень на переведення вiльно конвертованої валюти, одержаної законним шляхом у зв'язку з торгiвлею товарами та послугами, що здiйснюються юридичними та фiзичними особами обох країн.

     3. Без дерогацiї параграфу 2 цiєї Статтi, у зв'язку з торгiвлею товарами та послугами, кожна з Договiрних Сторiн повинна гарантувати юридичним та фiзичним особам iншої Сторони режим найбiльш сприятливої нацiї по вiдношенню до:

     а) вiдкриття та пiдтримання рахункiв, як в iноземнiй, так i в мiсцевiй валютi i наявностi доступу до фондiв, депонованих у фiнансових органiзацiях, що розташованi на територiї її країни;

     б) платежiв, компенсацiї та перерахування вiльно конвертованих валют чи фiнансових документiв, якi представляють цi валюти, мiж територiями обох країн, а також мiж територiєю своєї країни та будь-якої третьої країни;

     в) курсу обмiну, що пропонується фiнансовими органiзацiями, уповноваженими здiйснювати операцiї в iноземнiй валютi, та офiцiйних засобiв одержання вiльно-конвертованої валюти; та

     г) прийняття та використання мiсцевої валюти.

Стаття 6

     Договiрнi Сторони повиннi згiдно з чинними законами та правилами, що дiють в кожнiй iз двох країн, звiльняти наступнi товари вiд митних зборiв, податкiв та iнших сплат за їх iмпорт та експорт:

     а) зразки та рекламнi матерiали, що не мають комерцiйної цiнностi,

     в) iнструменти та речi, iмпортованi з метою зборки чи ремонту, при умовi, що такi iнструменти та речi будуть реекспортованi,

     с) предмети для експериментiв та тестiв,

     d) товари, що будуть виставлятися на виставках та ярмарках, за умови, що такi товари будуть реекспотрованi,

     e) спецiалiзованi контейнери та пакети типу, що використовуються як оборотна тара в мiжнароднiй торгiвлi.

Стаття 7

     1. Договiрнi Сторони заохочуватимуть зацiкавлених фiзичних та юридичних осiб в обох країнах у пошуках можливостей для поширення двосторонньої торгiвлi, включаючи обмiн iнформацiєю з метою продовження такої торгiвлi.

     2. Договiрнi Сторони намагаються забезпечити вiдповiдну пiдтримку малих i середнiх пiдприємств шляхом сприяння створенню систем дiлового спiвробiтництва, якi полегшать пошук партнерiв для бiзнесу, доступ до публiкацiй та баз даних i iнформацiю про наявнiсть технiчних новацiй.

     3. Кожна Договiрна Сторона полегшує та сприяє участi здiйсненню рекламних торговельних заходiв, таких як ярмарки, виставки, вiзити та семiнари на територiї iншої країни.

     Вiдповiдно, Договiрнi Сторони мають також полегшувати i сприяти участi релевантних органiзацiй, громадян та компанiй обох країн у таких заходах.

Стаття 8

     Торговельнi суда обох країн з грузами на них повиннi мати режим найбiльш сприятливої нацiї по вiдношенню до заходження, перебування i виходу з портiв iншої країни, що гарантуються вiдповiдними законами, правилами та нормами судам пiд прапором третьої країни, за винятком судiв, якi беруть участь у каботажi.

Стаття 9

     Договiрнi Сторони повиннi у вiдповiдностi до чинних законiв та правил, що дiють в кожнiй з двох країн, сприяти проходженню i транзиту товарiв, якi:

     а) походять з територiї iншої країни i мають призначатися для третьої країни; або

     б) походять з третьої країни i мають призначатися для iншої країни.

Стаття 10

     1. Кожна Договiрна Сторона повинна дозволяти створення в межах її територiї комерцiйних структур (включаючи представництва) або юридичних осiб iншої країни i повинна надавати таким структурам режим, не менш сприятливий, нiж той що надається комерцiйним структурам або юридичним особам будь-яких третiх країн.

     2. Кожна Договiрна Сторона повинна дозволяти згiдно з вiдповiдними законами та правилами комерцiйним офiсам iншої Договiрної Сторони доступ до мiсця пiд структуру та житловi примiщення, а також засобiв телекомунiкацiї, мунiципальних чи соцiальних послуг.

Стаття 11

     Юридичним та фiзичним особам обох країн повинно бути надано нацiональне становище по вiдношенню до доступу до всiх судiв та адмiнiстративних органiв на територiї iншої країни як позивачi, захисники чи iнше. Вони не повиннi вимагати чи користуватися iмунiтетом проти позовiв чи виконання рiшення суду, розшукових дiй та здiйснення рiшень арбiтражу чи проти iншої вiдповiдальностi на територiї iншої сторони, по вiдношенню до комерцiйних операцiй. Вони також не повиннi вимагати чи користуватися iмунiтетом вiд оподаткування в зв'язку з комерцiйними операцiями, за винятком випадкiв, обумовлених в iнших двостороннiх угодах.

Стаття 12

     1. Договiрнi Сторони повиннi сприяти застосуванню арбiтражу для вирiшення спорiв, що виникають з комерцiйних операцiй, здiйснених мiж фiзичними та юридичними особами обох країн. Такий арбiтраж може передбачатися в контрактах чи окремих письмових угодах мiж ними, згiдно з будь-якими мiжнародно визнаними правилами арбiтражу.

     2. Нiщо в цiй Статтi не повинно розглядатися як заборона, i Договiрнi Сторони не повиннi забороняти сторонам в такому спорi погоджуватися на будь-яку iншу форму арбiтражу чи вирiшення спорiв, яку вони обидвi вважають кращою i яка краще вiдповiдає їх конкретним потребам.

     3. Обидвi Договiрнi Сторони повиннi забезпечити наявнiсть на своїй територiї ефективних засобiв визнання та втiлення в життя рiшень арбiтражу.

Стаття 13

     Положення цiєї Угоди не обмежують право кожної iз Договiрних Сторiн застосовувати заборони чи обмеження на iмпорт, експорт та транзит товарiв, якi призначенi для:

     а) захисту нацiональної безпеки;

     б) охорони громадського здоров'я або недопущення хвороб людини, рослин чи тварин, або

     в) збереження нацiональних скарбiв, що мають художню, iсторичну або археологiчну цiннiсть.

     Такi заборони чи обмеження не повиннi використовуватися як засоби нерозумної дискримiнацiї чи обмеження торгiвлi мiж двома країнами.

Стаття 14

     Договiрнi Сторони погоджуються створити Спiльну Комiсiю, що складається з представникiв обох Договiрних Сторiн. Спiльна Комiсiя повинна розглядати втiлення в життя цiєї Угоди та рекомендувати Договiрним Сторонам заходи по розвитку та розширенню торгiвлi у взаємноузгодженi дати, по черзi в Республiцi Корея та Українi.

Стаття 15

     1. Ця Угода набуває чинностi в день, коли Договiрнi Сторони повiдомлять одна одну про виконання всiх юридичних вимог, необхiдних для набуття нею чинностi.

     2. Ця Угода залишається чинною на перiод в п'ять рокiв i подовжується на наступнi перiоди по п'ять рокiв кожний, якщо жодна iз Договiрних Сторiн не повiдомить письмово iншу Договiрну Сторону про своє бажання припинити дiю Угоди за шiсть мiсяцiв до закiнчення строку дiї цiєї Угоди.

     3. Положення цiєї Угоди повиннi продовжувати застосовуватися пiсля її закiнчення до всiх комерцiйних договорiв укладених на протязi перiоду її чинностi але не виконаних повнiстю до дати закiнчення її дiї.

     На посвiдчення чого, уповноваженi на те належним чином представники Урядiв, пiдписали цю Угоду.

     Вчинено в м. Сеулi 30 листопада 1995 р. в двох примiрниках, кожний українською, корейською та англiйською мовами, причому всi тексти є рiвно автентичними. В разi розбiжностей в тлумаченнi переважатиме англiйськiй текст.

За Уряд України

За Уряд Республiки Корея