ЗАКОН УКРАЇНИ
Про засади запобiгання та протидiї корупцiї
Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 23 грудня 2009 року N 1787-VI,
вiд 10 березня 2010 року N 1962-VI
Цей Закон визначає основнi засади запобiгання та протидiї корупцiї в публiчнiй i приватнiй сферах суспiльних вiдносин, вiдшкодування завданої внаслiдок вчинення корупцiйних правопорушень шкоди, поновлення порушених прав, свобод чи iнтересiв фiзичних осiб, прав чи iнтересiв юридичних осiб, iнтересiв держави.
Роздiл I
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термiнiв
1. У цьому Законi термiни вживаються в такому значеннi:
близькi особи - подружжя, дiти, батьки, рiднi брати i сестри, дiд, баба, онуки, усиновлювачi, усиновленi, а також iншi особи за умови їх постiйного проживання разом iз суб'єктом, визначеним у частинi першiй статтi 2 цього Закону, i ведення з ним спiльного господарства;
конфлiкт iнтересiв - реальнi або такi, що видаються реальними, протирiччя мiж приватними iнтересами особи та її службовими повноваженнями, наявнiсть яких може вплинути на об'єктивнiсть або неупередженiсть прийняття рiшень, а також на вчинення чи невчинення дiй пiд час виконання наданих їй службових повноважень;
корупцiйне правопорушення - умисне дiяння, що мiстить ознаки корупцiї, вчинене особою, зазначеною у частинi першiй статтi 2 цього Закону, за яке законом встановлено кримiнальну, адмiнiстративну, цивiльно-правову та дисциплiнарну вiдповiдальнiсть;
корупцiя - використання особою наданих їй службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей з метою одержання неправомiрної вигоди або прийняття обiцянки/пропозицiї такої вигоди для себе чи iнших осiб або вiдповiдно обiцянка/пропозицiя чи надання неправомiрної вигоди такiй особi або на її вимогу iншим фiзичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей;
неправомiрна вигода - грошовi кошти або iнше майно, переваги, пiльги, послуги матерiального або нематерiального характеру, що їх обiцяють, пропонують, надають або одержують безоплатно чи за цiною, нижчою за мiнiмальну ринкову, без законних на те пiдстав.
Стаття 2. Суб'єкти вiдповiдальностi за корупцiйнi правопорушення
1. Суб'єктами вiдповiдальностi за корупцiйнi правопорушення є:
1) особи, уповноваженi на виконання функцiй держави або органiв мiсцевого самоврядування:
а) Президент України, Голова Верховної Ради України та його заступники, Прем'єр-мiнiстр України та iншi члени Кабiнету Мiнiстрiв України, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор України, Голова Нацiонального банку України, Голова Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Голова Верховної Ради Автономної Республiки Крим, Голова Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим;
б) народнi депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республiки Крим, депутати мiсцевих рад;
в) державнi службовцi;
г) посадовi особи мiсцевого самоврядування;
ґ) вiйськовi посадовi особи Збройних Сил України та iнших утворених вiдповiдно до законiв вiйськових формувань;
д) суддi Конституцiйного Суду України, професiйнi суддi, народнi засiдателi i присяжнi;
е) особи рядового i начальницького складу органiв внутрiшнiх справ, податкової мiлiцiї, державної кримiнально-виконавчої служби, органiв та пiдроздiлiв цивiльного захисту, Державної служби спецiального зв'язку та захисту iнформацiї України;
є) посадовi особи i працiвники органiв прокуратури, дипломатичної служби, митної служби, державної податкової служби;
ж) посадовi та службовi особи iнших органiв державної влади;
2) особи, якi для цiлей цього Закону прирiвнюються до осiб, уповноважених на виконання функцiй держави або органiв мiсцевого самоврядування:
а) посадовi особи юридичних осiб публiчного права, якi не зазначенi в пунктi 1 частини першої цiєї статтi, але одержують заробiтну плату за рахунок державного чи мiсцевого бюджету;
б) члени окружних/територiальних та дiльничних виборчих комiсiй;
в) керiвники громадських органiзацiй, якi частково фiнансуються з державного чи мiсцевого бюджету;
г) помiчники-консультанти народних депутатiв України та iнших виборних осiб, якi не є державними службовцями, посадовими особами мiсцевого самоврядування, але одержують заробiтну плату за рахунок державного чи мiсцевого бюджету;
ґ) особи, якi не є державними службовцями, посадовими особами мiсцевого самоврядування, але надають публiчнi послуги (аудитори, нотарiуси, експерти, оцiнювачi, арбiтражнi керуючi, незалежнi посередники чи члени трудового арбiтражу пiд час розгляду колективних трудових спорiв, третейськi суддi, а також у встановлених законом випадках iншi особи);
д) посадовi особи iноземних держав (особи, якi обiймають посади в законодавчому, виконавчому, адмiнiстративному або судовому органi iноземної держави, а також iншi особи, якi здiйснюють функцiї держави для iноземної держави, зокрема для державного органу або державного пiдприємства);
е) посадовi особи мiжнародних органiзацiй (працiвники мiжнародної органiзацiї чи будь-якi iншi особи, уповноваженi такою органiзацiєю дiяти вiд її iменi);
3) особи, якi постiйно або тимчасово обiймають посади, пов'язанi з виконанням органiзацiйно-розпорядчих чи адмiнiстративно-господарських обов'язкiв, або особи, спецiально уповноваженi на виконання таких обов'язкiв в юридичних особах, а також фiзичнi особи - пiдприємцi;
4) посадовi особи юридичних осiб, фiзичнi особи - у разi одержання вiд них особами, зазначеними в пунктах 1 - 2 частини першої цiєї статтi, або за участю цих осiб iншими особами неправомiрної вигоди;
5) юридичнi особи - у визначених законом випадках.
Стаття 3. Суб'єкти, якi здiйснюють заходи щодо запобiгання та протидiї корупцiї
1. Президент України, Верховна Рада України, Кабiнет Мiнiстрiв України, органи прокуратури України здiйснюють заходи щодо запобiгання та протидiї корупцiї в межах повноважень, визначених Конституцiєю України та законами.
2. Органи державної влади здiйснюють заходи щодо запобiгання та протидiї корупцiї або беруть участь у їх здiйсненнi в межах повноважень, визначених законами та iншими виданими на їх основi нормативно-правовими актами.
3. Координацiю i контроль за дiяльнiстю органiв виконавчої влади щодо запобiгання та протидiї корупцiї здiйснює Кабiнет Мiнiстрiв України.
Формування державної антикорупцiйної полiтики, реалiзацiю антикорупцiйної стратегiї, що визначається Верховною Радою України, а також координацiю дiяльностi центральних органiв виконавчої влади з цих питань здiйснює спецiально уповноважений орган (особа) з питань антикорупцiйної полiтики.
4. Спецiально уповноваженi суб'єкти, якi в межах своєї компетенцiї безпосередньо здiйснюють заходи щодо виявлення, припинення та розслiдування корупцiйних правопорушень (далi спецiально уповноваженi суб'єкти у сферi протидiї корупцiї), визначаються законом.
Спецiально уповноваженими суб'єктами у сферi протидiї корупцiї є спецiальнi пiдроздiли по боротьбi з органiзованою злочиннiстю Мiнiстерства внутрiшнiх справ України, податкової мiлiцiї, по боротьбi з корупцiєю та органiзованою злочиннiстю Служби безпеки України, Вiйськової служби правопорядку у Збройних Силах України, якщо iнше не передбачено законом.
Координацiю дiяльностi правоохоронних органiв з питань протидiї корупцiї здiйснюють в межах наданих повноважень, визначених законами, Генеральний прокурор України та пiдпорядкованi йому прокурори.
5. Суб'єктами, якi беруть участь у запобiганнi, виявленнi, а в установлених законом випадках i у здiйсненнi заходiв щодо припинення корупцiйних правопорушень, вiдновленнi порушених прав чи iнтересiв фiзичних та юридичних осiб, iнтересiв держави, а також в iнформацiйному i науково-дослiдному забезпеченнi здiйснення заходiв щодо запобiгання та протидiї корупцiї, у мiжнародному спiвробiтництвi в цiй сферi, є:
1) уповноваженi пiдроздiли органiв державної влади;
2) мiсцевi органи виконавчої влади, органи мiсцевого самоврядування;
3) пiдприємства, установи, органiзацiї незалежно вiд пiдпорядкованостi та форми власностi, їх посадовi особи, а також громадяни, об'єднання громадян за їх згодою.
6. Керiвники органiв державної влади, юридичних осiб, їх структурних пiдроздiлiв у разi виявлення корупцiйного правопорушення чи одержання iнформацiї про вчинення такого правопорушення працiвниками вiдповiдних органiв державної влади, юридичних осiб зобов'язанi в межах своїх повноважень вжити заходiв щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повiдомити про його вчинення спецiально уповноваженого суб'єкта у сферi протидiї корупцiї.
Роздiл II
ЗАХОДИ ЩОДО ЗАПОБIГАННЯ ТА ПРОТИДIЇ КОРУПЦIЇ
Стаття 4. Обмеження, спрямованi на запобiгання та протидiю корупцiї
1. Особам, зазначеним у пунктах 1 - 3 частини першої статтi 2 цього Закону, забороняється:
1) використовувати своє службове становище з метою одержання неправомiрної вигоди або прийняття обiцянки/пропозицiї такої вигоди для себе чи iнших осiб, у тому числi:
а) неправомiрно сприяти фiзичним або юридичним особам у здiйсненнi ними господарської дiяльностi, одержаннi субсидiй, субвенцiй, дотацiй, кредитiв, пiльг, укладаннi контрактiв (у тому числi на закупiвлю товарiв, робiт i послуг за державнi кошти);
б) неправомiрно сприяти призначенню на посаду особи, яка не має переваг перед iншими кандидатами на цю посаду;
в) неправомiрно втручатися в дiяльнiсть iнших органiв державної влади, органiв мiсцевого самоврядування або посадових осiб;
г) неправомiрно надавати перевагу фiзичним або юридичним особам у зв'язку з пiдготовкою проектiв, виданням нормативно-правових актiв та прийняттям рiшень, затвердженням (погодженням) висновкiв;
2) займатися iншою оплачуваною або пiдприємницькою дiяльнiстю (крiм викладацької, наукової та творчої дiяльностi, медичної практики, iнструкторської та суддiвської практики iз спорту, що здiйснюються в позаробочий час) безпосередньо або через iнших осiб, якщо iнше не передбачено законом;
3) входити, у тому числi через iнших осiб, до складу органу управлiння чи наглядової ради пiдприємства або органiзацiї, що має на метi одержання прибутку (крiм випадкiв, коли особи здiйснюють функцiї з управлiння акцiями (частками, паями), що належать державi, та представляють iнтереси держави в радi товариства (спостережнiй радi), ревiзiйнiй комiсiї господарського товариства), якщо iнше не передбачено законом;
4) вiдмовляти фiзичним або юридичним особам в iнформацiї, надання якої передбачено законом, надавати недостовiрну чи не в повному обсязi iнформацiю.
Обмеження, передбаченi пунктами 2 - 3 частини першої цiєї статтi, не поширюються на депутатiв Верховної Ради Автономної Республiки Крим, депутатiв мiсцевих рад (крiм тих, якi здiйснюють свої повноваження у вiдповiднiй радi на постiйнiй основi), а також на осiб, зазначених у пунктi 2 частини першої статтi 2 цього Закону.
2. Фiзичним та юридичним особам забороняється здiйснювати фiнансування органiв державної влади чи органiв мiсцевого самоврядування, у тому числi надавати їм матерiальну та/або нематерiальну допомогу, безоплатно виконувати роботи, надавати послуги, передавати кошти та iнше майно, крiм випадкiв, передбачених законами та чинними мiжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку.
Стаття 5. Обмеження щодо одержання подарункiв
1. Особам, зазначеним у пунктах 1 - 2 частини першої статтi 2 цього Закону, у зв'язку з виконанням ними функцiй держави або органiв мiсцевого самоврядування забороняється приймати подарунки, за винятком випадкiв, передбачених цим Законом та iншими законами.
2. Особи, зазначенi в пунктах 1 - 2 частини першої статтi 2 цього Закону, можуть приймати особистi подарунки, якi вiдповiдають загальновизнаним уявленням про гостиннiсть, за умови, що вартiсть одного подарунка не перевищує розмiру однiєї податкової соцiальної пiльги.
3. Особи, зазначенi в пунктах 1 - 2 частини першої статтi 2 цього Закону, передають органу державної влади, органiзацiї або iншiй юридичнiй особi, де вони працюють, подарунки, одержанi пiд час проведення офiцiйних заходiв, у триденний строк в порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.
Стаття 6. Обмеження щодо роботи близьких осiб
1. Особи, зазначенi в пiдпунктах "а", "в" - "ж" пункту 1 та пiдпунктах "а" - "б" пункту 2 частини першої статтi 2 цього Закону (крiм народних засiдателiв i присяжних), не можуть мати в безпосередньому пiдпорядкуваннi або бути безпосередньо пiдпорядкованими у зв'язку з виконанням повноважень близьким їм особам.
Особа, зазначена в пiдпунктах "а", "в" - "ж" пункту 1 та пiдпунктах "а" - "б" пункту 2 частини першої статтi 2 цього Закону (крiм народних засiдателiв i присяжних), зобов'язана повiдомити керiвництво органу, на посаду в якому вона претендує, про працюючих у цьому органi близьких їй осiб.
2. У разi виникнення обставин, що порушують вимоги частини першої цiєї статтi, вiдповiднi особи, близькi їм особи вживають заходiв щодо усунення таких обставин у п'ятнадцятиденний строк. Якщо в даний строк цi обставини добровiльно не усунуто, вiдповiднi особи та/або близькi їм особи в мiсячний строк пiдлягають переведенню в установленому порядку на iншу посаду, що виключає безпосереднє пiдпорядкування.
У разi неможливостi такого переведення особа, яка перебуває в пiдпорядкуваннi, пiдлягає звiльненню iз займаної посади, крiм випадкiв, передбачених законодавством, що регулює питання доброчесної поведiнки осiб, уповноважених на виконання функцiй держави, органiв мiсцевого самоврядування.
3. Особам, зазначеним у пiдпунктах "а", "в" - "ж" пункту 1 та пiдпунктах "а" - "б" пункту 2 частини першої статтi 2 цього Закону (крiм народних засiдателiв i присяжних), забороняється брати участь у роботi колегiальних органiв пiд час розгляду питань щодо призначення на посаду близьких їм осiб та в будь-який iнший спосiб впливати на прийняття такого рiшення.
Стаття 7. Обмеження щодо осiб, якi звiльнилися з посад або припинили дiяльнiсть, пов'язану з виконанням функцiй держави, органiв мiсцевого самоврядування
1. Установленi цим Законом або iншими законами обмеження щодо осiб, зазначених у пунктах 1 - 2 частини першої статтi 2 цього Закону, зберiгаються протягом двох рокiв пiсля звiльнення таких осiб з посад або припинення ними в установленому порядку дiяльностi, пов'язаної з виконанням функцiй держави, органiв мiсцевого самоврядування, за умови якщо обов'язки цих осiб на новiй посадi у приватному секторi безпосередньо пов'язанi з функцiями, якi виконували особи, перебуваючи на попереднiй посадi.
Стаття 8. Обмеження щодо юридичних осiб, яких притягнуто до вiдповiдальностi за вчинення корупцiйного правопорушення
1. Органи державної влади або органи мiсцевого самоврядування, юридичнi особи публiчного права, юридичнi особи, що фiнансуються з державного чи мiсцевого бюджету, не можуть надавати юридичним особам, яких притягнуто до вiдповiдальностi за вчинення корупцiйного правопорушення, кошти i майно протягом п'яти рокiв з дня набрання рiшенням суду законної сили.
Юридичним особам, яких притягнуто до вiдповiдальностi за вчинення корупцiйного правопорушення, протягом п'яти рокiв з дня набрання рiшенням суду законної сили забороняється провадити дiяльнiсть вiд iменi держави чи будь-яку iншу дiяльнiсть з надання державних послуг на договiрних засадах.
2. Кабiнет Мiнiстрiв України визначає порядок накопичення та оприлюднення iнформацiї про юридичних осiб, притягнутих до вiдповiдальностi за корупцiйнi правопорушення.
Стаття 9. Спецiальна перевiрка щодо осiб, якi претендують на зайняття посад, пов'язаних iз виконанням функцiй держави або органiв мiсцевого самоврядування
1. Стосовно осiб, якi претендують на зайняття посад, пов'язаних з виконанням функцiй держави або органiв мiсцевого самоврядування, проводиться спецiальна перевiрка, у тому числi щодо вiдомостей, поданих особисто.
Органiзацiя проведення спецiальної перевiрки покладається на керiвника органу державної влади, органу мiсцевого самоврядування, на зайняття посади в якому претендує особа.
До проведення спецiальної перевiрки залучаються спецiально уповноваженi суб'єкти у сферi протидiї корупцiї, а в разi потреби - iншi центральнi органи виконавчої влади.
2. Спецiальнiй перевiрцi пiдлягають вiдомостi про:
1) притягнення особи до кримiнальної вiдповiдальностi та вiдповiдальностi за корупцiйнi правопорушення;
2) достовiрнiсть iнформацiї про доходи, їх джерела та зобов'язання фiнансового характеру, у тому числi за кордоном, щодо особи, яка претендує на посаду, та близьких їй осiб;
3) наявнiсть у особи та близьких їй осiб корпоративних прав;
4) особу, яка претендує на зайняття посади, у тому числi про стан її здоров'я, освiту, наявнiсть наукового ступеня, вченого звання, пiдвищення квалiфiкацiї.
3. Спецiальна перевiрка проводиться у п'ятнадцятиденний строк за письмовою згодою особи, яка претендує на зайняття посади, зазначеної в пунктi 1 i пiдпунктах "а" - "ґ" пункту 2 частини першої статтi 2 цього Закону.
У разi вiдсутностi зазначеної згоди питання щодо такої кандидатури не розглядається.
Положення щодо органiзацiї проведення спецiальної перевiрки затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.
Стаття 10. Фiнансовий контроль
1. Особи, зазначенi в пунктi 1 i пiдпунктах "а" - "ґ" пункту 2 частини першої статтi 2 цього Закону, зобов'язанi подавати вiдомостi про майно, доходи, витрати, зобов'язання фiнансового характеру, у тому числi за кордоном, у порядку та обсягах, визначених законами та iншими виданими на їх основi нормативно-правовими актами.
Порядок оприлюднення зазначених вiдомостей визначається законом.
2. У разi вiдкриття валютного рахунку в установi банку-нерезидента особа, зазначена в пунктi 1 i пiдпунктах "а" - "ґ" пункту 2 частини першої статтi 2 цього Закону, зобов'язана в десятиденний строк письмово повiдомити про це орган державної податкової служби за мiсцем проживання iз зазначенням номера рахунку i мiсцезнаходження банку-нерезидента.
3. Особа, яка претендує на зайняття посади, зазначеної в пунктi 1 i пiдпунктах "а" - "ґ" пункту 2 частини першої статтi 2 цього Закону, до призначення або обрання на вiдповiдну посаду подає в установленому законодавством порядку вiдомостi про майно, доходи, зобов'язання фiнансового характеру, у тому числi за кордоном.
У разi неподання або подання недостовiрних вiдомостей зазначена особа не може бути призначена (обрана) на вiдповiдну посаду, а призначена особа пiдлягає звiльненню, якщо iнше не передбачено Конституцiєю України.
Стаття 11. Кодекси поведiнки
1. Загальнi вимоги до поведiнки осiб, зазначених у пунктах 1 - 2 частини першої статтi 2 цього Закону, якими вони зобов'язанi керуватися пiд час виконання своїх службових повноважень, пiдстави та порядок притягнення до вiдповiдальностi за порушення цих вимог встановлюються законом.
2. Законодавством, що визначає органiзацiю i порядок дiяльностi органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування, надання окремих видiв державних послуг або дiяльностi категорiй осiб, уповноважених на виконання функцiй держави, органiв мiсцевого самоврядування, можуть встановлюватися спецiальнi вимоги щодо поведiнки таких осiб.
3. Держава сприяє закрiпленню норм професiйної етики та iнших вимог щодо здiйснення окремих видiв дiяльностi в кодексах поведiнки пiдприємцiв, представникiв вiдповiдних професiй.
Стаття 12. Врегулювання конфлiкту iнтересiв
1. Особи, зазначенi в пунктах 1 - 2 частини першої статтi 2 цього Закону, зобов'язанi вжити заходiв щодо недопущення будь-якої можливостi виникнення конфлiкту iнтересiв.
2. Закони та iншi нормативно-правовi акти, що визначають повноваження органiв державної влади, органiв мiсцевого самоврядування, порядок надання окремих видiв державних послуг та провадження iнших видiв дiяльностi, пов'язаних з виконанням функцiй держави, органiв мiсцевого самоврядування, мають передбачати порядок та шляхи врегулювання конфлiкту iнтересiв.
Стаття 13. Антикорупцiйна експертиза проектiв нормативно-правових актiв
1. З метою виявлення у проектах нормативно-правових актiв норм, що можуть сприяти вчиненню корупцiйних правопорушень, розроблення рекомендацiй стосовно їх усунення спецiально уповноважений орган (особа) з питань антикорупцiйної полiтики проводить антикорупцiйну експертизу проектiв нормативно-правових актiв.
Порядок i методологiя проведення антикорупцiйної експертизи та порядок оприлюднення її результатiв визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.
Результати антикорупцiйної експертизи пiдлягають обов'язковому розгляду пiд час прийняття рiшення щодо видання вiдповiдного нормативно-правового акта.
2. Антикорупцiйнiй експертизi пiдлягають:
проекти законiв України;
проекти актiв Президента України, Кабiнету Мiнiстрiв України, центрального органу виконавчої влади за рiшенням вiдповiдно Президента України, Кабiнету Мiнiстрiв України, зверненням центрального органу виконавчої влади.
3. За iнiцiативою фiзичних осiб, об'єднань громадян, юридичних осiб може проводитися громадська антикорупцiйна експертиза проектiв нормативно-правових актiв.
Проведення громадської антикорупцiйної експертизи проектiв нормативно-правових актiв та оприлюднення її результатiв здiйснюються за рахунок вiдповiдних фiзичних осiб, об'єднань громадян, юридичних осiб або iнших джерел, не заборонених законодавством.
Стаття 14. Вимоги щодо прозоростi iнформацiї у приватнiй сферi
1. Не є конфiденцiйною та не може становити комерцiйну або банкiвську таємницю iнформацiя про:
1) розмiри, види благодiйної та iншої допомоги, що надається фiзичним та юридичним особам чи одержується вiд них особами, зазначеними в пунктах 1 - 2 частини першої статтi 2 цього Закону;
2) розмiри, види винагороди, що одержують особи, зазначенi в пунктах 1 - 2 частини першої статтi 2 цього Закону, а також правочини, пов'язанi з одержанням подарункiв цими особами або близькими їм особами;
3) працевлаштування, виконання робiт, надання послуг за цивiльно-правовими угодами близьким особам осiб, зазначених у пунктах 1 - 2 частини першої статтi 2 цього Закону, якщо iнше не передбачено законом.
Роздiл III
УЧАСТЬ ГРОМАДСЬКОСТI В ЗАХОДАХ ЩОДО ЗАПОБIГАННЯ
ТА ПРОТИДIЇ КОРУПЦIЇ
Стаття 15. Участь громадськостi в заходах щодо запобiгання та протидiї корупцiї
1. Об'єднання громадян та їх члени або уповноваженi представники, а також окремi громадяни в дiяльностi щодо запобiгання, виявлення та протидiї корупцiйним правопорушенням можуть (крiм випадкiв, коли це вiднесено законом до виключної компетенцiї спецiально уповноважених суб'єктiв у сферi протидiї корупцiї):
1) брати участь у дiяльностi щодо виявлення фактiв вчинення корупцiйних правопорушень та встановлення осiб, якi їх вчинили, у межах повноважень, визначених законом;
2) повiдомляти про виявленi факти вчинення корупцiйних правопорушень спецiально уповноваженим суб'єктам у сферi протидiї корупцiї, iншим органам, зазначеним у статтi 3 цього Закону, керiвництву та колективу пiдприємства, установи чи органiзацiї, в яких були вчиненi цi правопорушення, а також громадськостi;
3) запитувати та одержувати в установленому порядку вiд органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування iнформацiю про дiяльнiсть щодо запобiгання та протидiї корупцiї;
4) проводити, замовляти проведення громадської антикорупцiйної експертизи проектiв нормативно-правових актiв, подавати за результатами експертизи пропозицiї до вiдповiдних органiв державної влади або органiв мiсцевого самоврядування;
5) брати участь у вiдкритих парламентських слуханнях з питань запобiгання та протидiї корупцiї;
6) вносити пропозицiї суб'єктам права законодавчої iнiцiативи щодо вдосконалення законодавчого регулювання вiдносин, що виникають у сферi запобiгання та протидiї корупцiї;
7) проводити, замовляти проведення дослiджень, у тому числi наукових, соцiологiчних тощо, з питань запобiгання та протидiї корупцiї;
8) проводити заходи щодо iнформування населення з питань запобiгання та протидiї корупцiї;
9) здiйснювати громадський контроль за дотриманням законiв, спрямованих на запобiгання та протидiю корупцiї, з використанням при цьому таких форм контролю, якi не суперечать чинному законодавству.
2. Об'єднанню громадян, фiзичнiй, юридичнiй особi не може бути вiдмовлено в наданнi доступу до iнформацiї стосовно компетенцiї суб'єктiв, якi здiйснюють заходи щодо запобiгання та протидiї корупцiї, та основних напрямiв їх дiяльностi.
3. Законопроекти та проекти iнших нормативно-правових актiв, що передбачають надання пiльг, переваг окремим суб'єктам господарювання, а також делегування функцiй, повноважень органiв виконавчої влади або органiв мiсцевого самоврядування, у тому числi недержавним органiзацiям, з метою їх громадського обговорення пiдлягають опублiкуванню в офiцiйних виданнях Верховної Ради України та Кабiнету Мiнiстрiв України у десятиденний строк з дня їх внесення суб'єктом права законодавчої iнiцiативи, але не пiзнiше нiж у семиденний строк до дня їх розгляду.
4. Органи державної влади та органи мiсцевого самоврядування зобов'язанi узагальнювати результати громадського обговорення законопроектiв та iнших нормативно-правових актiв, що передбачають надання пiльг, переваг окремим суб'єктам господарювання, а також делегування функцiй, повноважень органiв виконавчої влади або органiв мiсцевого самоврядування недержавним органiзацiям, та оприлюднювати їх у засобах масової iнформацiї.
Стаття 16. Iнформування громадськостi про заходи щодо запобiгання та протидiї корупцiї
1. Спецiально уповноваженi суб'єкти у сферi протидiї корупцiї в межах вiдповiдного адмiнiстративно-територiального утворення та в державi в цiлому зобов'язанi щороку не пiзнiше 10 лютого оприлюднювати iнформацiю про вжитi заходи щодо протидiї корупцiї та про осiб, притягнутих до вiдповiдальностi за вчинення корупцiйних правопорушень.
2. Спецiально уповноважений орган (особа) з питань антикорупцiйної полiтики щороку не пiзнiше 1 квiтня готує та оприлюднює у визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України порядку звiт про результати проведення заходiв щодо запобiгання та протидiї корупцiї.
У звiтi мають вiдображатися такi вiдомостi:
1) статистичнi данi про результати дiяльностi спецiально уповноважених суб'єктiв у сферi протидiї корупцiї з обов'язковим зазначенням таких показникiв:
а) кiлькiсть осiб, щодо яких складено протоколи про вчинення корупцiйних правопорушень;
б) кiлькiсть осiб, щодо яких набрав законної сили обвинувальний вирок суду або на яких накладено адмiнiстративне стягнення за корупцiйне правопорушення;
в) данi окремо за категорiями осiб, зазначених у частинi першiй статтi 2 цього Закону, i за видами вiдповiдальностi за корупцiйнi правопорушення;
г) данi про розмiри завданих корупцiйними правопорушеннями збиткiв, стан та обсяги їх вiдшкодування;
2) узагальненi результати антикорупцiйної експертизи проектiв нормативно-правових актiв;
3) iнформацiя про результати виконання органами державної влади заходiв щодо запобiгання та протидiї корупцiї, у тому числi в рамках мiжнародного спiвробiтництва;
4) результати соцiологiчних дослiджень, що проводяться державними та недержавними науково-дослiдними установами, з питань поширення корупцiї.
Стаття 17. Державний захист осiб, якi надають допомогу в запобiганнi та протидiї корупцiї
1. Особи, якi надають допомогу в запобiганнi та протидiї корупцiї, перебувають пiд захистом держави.
Держава забезпечує здiйснення правоохоронними органами правових, органiзацiйно-технiчних та iнших заходiв, спрямованих на захист вiд протиправних посягань на життя, житло, здоров'я та майно осiб, якi надають допомогу в запобiганнi та протидiї корупцiї, а також близьких їм осiб.
2. Державний захист осiб, якi надають допомогу в запобiганнi та протидiї корупцiї, здiйснюється вiдповiдно до Закону України "Про забезпечення безпеки осiб, якi беруть участь у кримiнальному судочинствi".
Роздiл IV
ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ ЗА КОРУПЦIЙНI ПРАВОПОРУШЕННЯ
Стаття 18. Види вiдповiдальностi за корупцiйнi правопорушення
1. За вчинення корупцiйних правопорушень особи, зазначенi в частинi першiй статтi 2 цього Закону, притягаються до кримiнальної, адмiнiстративної, цивiльно-правової або дисциплiнарної вiдповiдальностi у встановленому законом порядку.
2. Вiдомостi про осiб, яких притягнуто до вiдповiдальностi за вчинення корупцiйних правопорушень, у триденний строк з дня набрання вiдповiдним рiшенням суду законної сили, притягнення до цивiльно-правової вiдповiдальностi, накладення дисциплiнарного стягнення заносяться до Єдиного державного реєстру осiб, якi вчинили корупцiйнi правопорушення.
Стаття 19. Особливостi звiльнення з роботи осiб, якi вчинили корупцiйнi правопорушення
1. Особа, щодо якої винесено постанову про притягнення як обвинуваченої у вчиненнi злочину у сферi службової дiяльностi або складено протокол про вчинення адмiнiстративного корупцiйного правопорушення, пов'язаного з порушеннями обмежень, передбачених пунктами 1 - 3 частини першої статтi 4, статтею 5 цього Закону, в тому числi в юридичних особах приватного права, пiдлягає вiдстороненню вiд виконання повноважень на посадi в порядку, визначеному законом, до розгляду справи судом, якщо iнше не передбачено Конституцiєю України.
2. Дострокове припинення повноважень особи на виборнiй посадi, звiльнення особи з посади, що здiйснюється Президентом України, Верховною Радою України, Кабiнетом Мiнiстрiв України, звiльнення з вiйськової служби вiйськової посадової особи, яку притягнуто до вiдповiдальностi за корупцiйне правопорушення, проводиться вiдповiдно до законодавства.
Iншi особи, яких притягнуто до кримiнальної або адмiнiстративної вiдповiдальностi за корупцiйне правопорушення, пов'язане з порушеннями обмежень, передбачених пунктами 1 - 3 частини першої статтi 4, статтею 5 цього Закону, пiдлягають звiльненню з вiдповiдних посад у триденний строк з дня набрання рiшенням суду законної сили, якщо iнше не передбачено законом.
3. Про звiльнення особи з посади у зв'язку з притягненням до вiдповiдальностi за корупцiйне правопорушення, пов'язане з порушеннями обмежень, передбачених пунктами 1 - 3 частини першої статтi 4, статтею 5 цього Закону, керiвник органу державної влади, органу мiсцевого самоврядування, пiдприємства, установи, органiзацiї у триденний строк письмово повiдомляє суд, який постановив обвинувальний вирок або прийняв постанову про накладення адмiнiстративного стягнення за корупцiйне правопорушення, та спецiально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань державної служби.
4. З метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупцiйного правопорушення, або невиконання вимог цього Закону за поданням спецiально уповноваженого суб'єкта у сферi протидiї корупцiї, за рiшенням керiвника особи, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслiдування в порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України.
5. Обмеження щодо заборони особi, звiльненiй iз займаної посади у зв'язку з притягненням до вiдповiдальностi за корупцiйне правопорушення, займатися дiяльнiстю, пов'язаною з виконанням функцiй держави, органiв мiсцевого самоврядування, або такою, що прирiвнюється до цiєї дiяльностi, встановлюється виключно за вмотивованим рiшенням суду, якщо iнше не передбачено законом.
Роздiл V
УСУНЕННЯ НАСЛIДКIВ КОРУПЦIЙНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ
Стаття 20. Вiдшкодування шкоди, завданої державi внаслiдок вчинення корупцiйного правопорушення
1. Шкода, завдана державi внаслiдок вчинення корупцiйного правопорушення, пiдлягає вiдшкодуванню в установленому законом порядку.
Стаття 21. Незаконнi нормативно-правовi акти та правочини
1. Нормативно-правовi акти, рiшення, прийнятi внаслiдок вчинення корупцiйного правопорушення, можуть бути скасованi органом або посадовою особою, уповноваженими на прийняття чи скасування вiдповiдних актiв та рiшень, або визнанi незаконними в судовому порядку за заявою заiнтересованих фiзичних осiб, об'єднань громадян, юридичних осiб, прокурора, органiв державної влади, органiв мiсцевого самоврядування.
2. Правочин, укладений внаслiдок корупцiйного правопорушення, є нiкчемним.
Стаття 22. Вiдновлення прав i законних iнтересiв та вiдшкодування збиткiв, завданих фiзичним та юридичним особам внаслiдок вчинення корупцiйного правопорушення
1. Фiзичнi та юридичнi особи, права яких порушено внаслiдок вчинення корупцiйного правопорушення, якi зазнали моральної або майнової шкоди, мають право на вiдновлення прав, вiдшкодування збиткiв у встановленому законом порядку.
2. Збитки, завданi фiзичнiй або юридичнiй особi внаслiдок незаконних дiй суб'єктiв, якi здiйснюють заходи щодо запобiгання та протидiї корупцiї, вiдшкодовуються з Державного бюджету України у встановленому законом порядку.
Держава, Автономна Республiка Крим, орган мiсцевого самоврядування, якi вiдшкодували збитки, завданi суб'єктом, що здiйснює заходи щодо запобiгання та протидiї корупцiї, мають право зворотної вимоги (регресу) до особи, яка завдала шкоди, у розмiрi виплаченого вiдшкодування, якщо обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили, у дiях цiєї особи встановлено склад злочину.
Стаття 23. Вилучення незаконно одержаного майна
1. Кошти та iнше майно, одержанi внаслiдок вчинення корупцiйного правопорушення, пiдлягають вилученню в установленому законом порядку, а вартiсть незаконно одержаних послуг та пiльг стягненню на користь держави.
Роздiл VI
КОНТРОЛЬ I НАГЛЯД ЗА ВИКОНАННЯМ ЗАКОНIВ У СФЕРI
ЗАПОБIГАННЯ ТА ПРОТИДIЇ КОРУПЦIЇ
Стаття 24. Контроль за виконанням законiв у сферi запобiгання та протидiї корупцiї
1. Контроль за виконанням законiв у сферi запобiгання та протидiї корупцiї здiйснюється Верховною Радою України безпосередньо, а також Комiтетом Верховної Ради України з питань боротьби з органiзованою злочиннiстю i корупцiєю, органами державної влади в межах їх повноважень у встановленому законом порядку.
2. Комiтет Верховної Ради України з питань боротьби з органiзованою злочиннiстю i корупцiєю, здiйснюючи контроль за виконанням законiв у сферi запобiгання та протидiї корупцiї, щороку не пiзнiше 15 квiтня представляє Верховнiй Радi України доповiдь про стан запобiгання та протидiї корупцiї в Українi, що пiдлягає опублiкуванню в офiцiйних виданнях Верховної Ради України.
Стаття 25. Громадський контроль за виконанням законiв у сферi запобiгання та протидiї корупцiї
1. Громадський контроль за виконанням законiв у сферi запобiгання та протидiї корупцiї здiйснюється на пiдставi та в порядку, визначеному цим Законом та iншими законами.
Стаття 26. Прокурорський нагляд
1. Нагляд за виконанням законiв у сферi запобiгання та протидiї корупцiї здiйснюється Генеральним прокурором України та пiдпорядкованими йому прокурорами.
Роздiл VII
МIЖНАРОДНЕ СПIВРОБIТНИЦТВО
Стаття 27. Мiжнародне спiвробiтництво у сферi запобiгання та протидiї корупцiї
1. Україна вiдповiдно до укладених нею мiжнародних договорiв здiйснює спiвробiтництво у сферi запобiгання та протидiї корупцiї з iноземними державами, мiжнародними органiзацiями, якi здiйснюють заходи щодо запобiгання та протидiї корупцiї.
2. Правова допомога та iншi види мiжнародного спiвробiтництва у справах про корупцiйнi правопорушення здiйснюються компетентними органами вiдповiдно до законодавства та мiжнародних договорiв України, згоду на обов'язковiсть яких надано Верховною Радою України.
Стаття 28. Мiжнароднi договори України у сферi запобiгання та протидiї корупцiї
1. У разi якщо мiжнародними договорами України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України, встановлено iншi правила, нiж тi, що передбаченi законодавством про запобiгання та протидiю корупцiї, застосовуються правила мiжнародних договорiв.
Стаття 29. Мiжнародний обмiн iнформацiєю у сферi запобiгання та протидiї корупцiї
1. Компетентнi органи України можуть надавати вiдповiдним органам iноземних держав та одержувати вiд них iнформацiю, у тому числi з обмеженим доступом, з питань запобiгання та протидiї корупцiї з додержанням вимог законодавства та мiжнародних договорiв України, згоду на обов'язковiсть яких надано Верховною Радою України.
2. Надання органам iноземних держав iнформацiї з питань, пов'язаних iз запобiганням та протидiєю корупцiї, можливе лише в разi, якщо цi органи та вiдповiдний компетентний орган України можуть встановити такий режим доступу до iнформацiї, який унеможливлює розкриття iнформацiї для iнших цiлей чи її розголошення в будь-який спосiб, у тому числi шляхом несанкцiонованого доступу.
Стаття 30. Заходи щодо повернення в Україну доходiв, одержаних внаслiдок корупцiйних правопорушень, та розпоряджання вилученими доходами, одержаними внаслiдок корупцiйних правопорушень
1. Україна здiйснює заходи щодо повернення в Україну коштiв та iншого майна, одержаних внаслiдок корупцiйних правопорушень, та розпоряджається цими коштами та майном вiдповiдно до законодавства та мiжнародних договорiв України.
Роздiл VIII
ПРИКIНЦЕВI ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинностi з дня його опублiкування i вводиться в дiю з 1 сiчня 2011 року.
(пункт 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 23.12.2009р. N 1787-VI, вiд 10.03.2010р. N 1962-VI) |
2. Визнати такими, що втрачають чиннiсть з 1 сiчня 2011 року:
(абзац перший пункту 2 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 23.12.2009р. N 1787-VI, вiд 10.03.2010р. N 1962-VI) |
Закон України "Про боротьбу з корупцiєю" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1995 р., N 34, ст. 266; 1997 р., N 19, ст. 136; 1998 р., N 26, ст. 149; 1999 р., N 16, ст. 97, N 26, ст. 213; 2000 р., N 24, ст. 185; 2002 р., N 40, ст. 289, N 43, ст. 315; 2003 р., N 29, ст. 233; 2005 р., N 16, ст. 263; 2006 р., N 32, ст. 272; 2007 р., N 9, ст. 67);
Постанову Верховної Ради України вiд 5 жовтня 1995 року "Про порядок введення в дiю Закону України "Про боротьбу з корупцiєю" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1995 р., N 34, ст. 267).
3. Кабiнету Мiнiстрiв України у тримiсячний строк з дня набрання чинностi цим Законом:
внести на розгляд Верховної Ради України пропозицiї щодо проекту антикорупцiйної стратегiї та приведення законодавчих актiв у вiдповiднiсть iз цим Законом;
забезпечити прийняття нормативно-правових актiв, передбачених цим Законом;
привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом;
забезпечити приведення у вiдповiднiсть iз цим Законом нормативно-правових актiв мiнiстерств та iнших центральних органiв виконавчої влади.
Президент України | В. ЮЩЕНКО |
м. Київ
11 червня 2009 року
N 1506-VI