.png)
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМIНIСТРАЦIЯ УКРАЇНИ
| вiд 10.07.2009 р. | N 14487/7/15-0417 |
|---|
| Головам державних податкових адмiнiстрацiй в областях, Автономнiй Республiцi Крим, мiстах Києвi та Севастополi |
Про використання оглядового листа по єдиному
податку з юридичних осiб
(Витяг)
Оглядовий лист з питань застосування спрощеної системи оподаткування, облiку та звiтностi зi сплатою єдиного податку суб'єктами малого пiдприємництва - юридичними особами.
В листi встановленi наступнi скорочення:
Закон України вiд 28.12.94 N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку пiдприємств" (у редакцiї Закону України вiд 22.05.97 N 283/97-ВР) - Закон N 334;
Закон України вiд 21.12.2000 N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платникiв податкiв перед бюджетами та державними цiльовими фондами" зi змiнами та доповненнями - Закон N 2181;
Закон України вiд 03.04.97 N 168/97-ВР "Про податок на додану вартiсть" зi змiнами та доповненнями - Закон N 168;
Закон України вiд 06.07.95 N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторiв розрахункових операцiй у сферi торгiвлi, громадського харчування та послуг" зi змiнами та доповненнями - Закон N 265;
Закон України вiд 18.09.2008 N 523-VI "Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України з питань регулювання пiдприємницької дiяльностi" - Закон N 523;
Закон України вiд 19.10.2000 N 2063-III "Про державну пiдтримку малого пiдприємництва" зi змiнами та доповненнями - Закон N 2063;
Указ Президента України вiд 03.07.98 N 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, облiку та звiтностi суб'єктiв малого пiдприємництва" (у редакцiї Указу Президента України вiд 28.06.99 N 746/99) - Указ;
Наказ ДПА України вiд 01.03.2000 N 79 "Про затвердження Положення про реєстрацiю платникiв податку на додану вартiсть", зареєстрований в Мiн'юстi України 03.04.2000 р. за N 208/4429, зi змiнами та доповненнями, - Положення N 79;
Наказ ДПА України вiд 23.06.2006 N 352 "Про затвердження Узагальнюючого податкового роз'яснення щодо застосування положень Указу Президента України вiд 3 липня 1998 року N 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, облiку та звiтностi суб'єктiв малого пiдприємництва" - наказ N 352;
Наказ ДПА України вiд 28.02.2003 N 98 "Про затвердження форми Розрахунку сплати єдиного податку суб'єктом малого пiдприємництва - юридичною особою та Порядку його складання", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 19.03.2003 за N 221/7542, - наказ N 98;
Наказ ДПА України вiд 13.10.98 N 477 (у редакцiї наказу ДПАУ вiд 12.10.99 р. N 554) "Порядок ведення Книги облiку доходiв i витрат суб'єкта малого пiдприємництва - юридичної особи, який застосовує спрощену систему оподаткування, облiку та звiтностi", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 27.10.98 за N 689/3129, - наказ N 554;
Наказ ДПА України вiд 13.10.98 N 476, iз змiнами та доповненнями, внесеними наказом ДПА України вiд 12.10.99 N 555, "Форма та Порядок видачi Свiдоцтва про право сплати єдиного податку суб'єктом малого пiдприємництва - юридичною особою", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 27.10.98 за 688/3128, - наказ N 555;
Положення (стандарт) бухгалтерського облiку 7 "Основнi засоби", затверджене наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 27.04.2000 р. N 92, зареєстроване в Мiнiстерствi юстицiї України 18.05.2000 за N 288/4509, - П(С)БО 7;
Iнструкцiя про порядок вiдкриття, використання i закриття рахункiв у нацiональнiй та iноземних валютах, затверджена постановою Правлiння Нацiонального банку України N 492 вiд 12.11.2003 р. (зi змiнами та доповненнями), зареєстрованою у Мiнiстерствi юстицiї України 17.12.2003 за N 1172/8493, - Iнструкцiя N 492.
З метою правильностi адмiнiстрування єдиного податку та забезпечення повноти та своєчасностi сплати до бюджету цього податку повiдомляємо наступне.
1. Щодо порядку переходу на спрощену систему оподаткування, облiку та звiтностi суб'єктiв малого пiдприємництва - юридичних осiб.
На перший погляд спрощена система оподаткування здається досить привабливою для суб'єктiв господарювання, проте перш нiж перейти на сплату єдиного податку необхiдно проаналiзувати плюси i мiнуси її застосування. Перш за все розглянемо процедуру переходу юридичної особи iз загальної системи оподаткування на спрощену та звернемо увагу на деякi особливостi такого переходу.
Спрощена система оподаткування, облiку та звiтностi для суб'єктiв малого пiдприємництва може застосовуватись суб'єктом пiдприємницької дiяльностi за його бажанням на умовах визначених Указом.
Вона запроваджується для суб'єктiв малого пiдприємництва, зокрема, юридичних осiб - суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi будь-якої органiзацiйно-правової форми та форми власностi, в яких за рiк середньооблiкова чисельнiсть працюючих не перевищує 50 осiб i обсяг виручки яких вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг) за рiк не перевищує 1 млн. гривень.
Запитання, що виникали при застосуваннi термiну "рiк" у розумiннi Указу, врегульовано прийняттям Постанови N 507, якою визначено, що у розумiннi Указу пiд термiном "рiк" вживається термiн "календарний рiк", що розпочинається 1 сiчня та триває по 31 грудня включно.
Суб'єкт малого пiдприємництва - юридична особа при переходi на спрощену систему оподаткування повинен враховувати ряд умов, зазначених п. 7 Указу та iншими законодавчими актами, а саме платниками єдиного податку не можуть бути:
довiрчi товариства, страховi компанiї, банки, ломбарди, iншi фiнансово-кредитнi та небанкiвськi фiнансовi установи;
суб'єкти пiдприємницької дiяльностi, якi здiйснюють обмiн iноземної валюти;
суб'єкти пiдприємницької дiяльностi, якi провадять дiяльнiсть у сферi грального бiзнесу (в тому числi дiяльнiсть, пов'язану iз влаштуванням казино, iнших гральних мiсць (домiв), гральних автоматiв з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (у тому числi державних) та розiграшiв з видачею грошових виграшiв у готiвковiй або майновiй формi), здiйснюють обмiн iноземної валюти;
суб'єкти пiдприємницької дiяльностi, якi є виробниками пiдакцизних товарiв, здiйснюють господарську дiяльнiсть, пов'язану з експортом, iмпортом та оптовим продажем пiдакцизних товарiв, оптовим та роздрiбним продажем пiдакцизних;
суб'єкти пiдприємницької дiяльностi, якi здiйснюють: видобуток та виробництво дорогоцiнних металiв i дорогоцiнного камiння, дорогоцiнного камiння органогенного утворення; оптову, роздрiбну торгiвлю промисловими виробами з дорогоцiнних металiв, що пiдлягають лiцензуванню вiдповiдно до Закону N 1775;
Дiя Указу також не поширюється на суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi, у статутному фондi яких частки, що належать юридичним особам - учасникам та засновникам даних суб'єктiв, якi не є суб'єктами малого пiдприємництва, перевищують 25 вiдсоткiв.
Слiд згадати про прийняття Закону N 523, яким внесено змiни до ст. 63 Господарського кодексу та до ст. 1 Закону N 2063 в частинi визначення суб'єктiв малого пiдприємництва. Вiдповiдно до внесених змiн суб'єктами малого пiдприємництва - юридичними особами є суб'єкти пiдприємницької дiяльностi будь-якої органiзацiйно-правової форми та форми власностi, в яких середньооблiкова чисельнiсть працюючих за звiтний перiод (календарний рiк) не перевищує 50 осiб та обсяг рiчного валового доходу не перевищує 70 млн. гривень.
Проте, незважаючи на змiни, внесенi Законом N 523, спрощену систему оподаткування, облiку та звiтностi зi сплатою єдиного податку мають право застосовувати лише тi суб'єкти малого пiдприємництва, якi вiдповiдають вимогам Указу, тобто у яких вiдповiдно до ст. 1 Указу обсяг виручки вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг) за рiк не перевищує 1 млн. гривень.
Отже, прийняття Закону N 523 не призвело до змiни критерiїв щодо визначення права на застосування спрощеної системи оподаткування, установлених Указом. При цьому, збiльшення граничної межi обсягiв рiчного валового доходу (з 500 тис. євро до 70 млн. грн.) для суб'єктiв малого пiдприємництва надало право на розширення засновницького кола юридичних осiб - суб'єктiв малого пiдприємництва, якi виявляють бажання переходу на спрощену систему оподаткування.
При подачi заяв на перехiд на спрощену систему оподаткування суб'єкти малого пiдприємництва мають взяти до уваги внесенi змiни i при цьому дотримуватись вимог Указу. Зокрема, у разi переходу суб'єктами малого пiдприємництва на спрощену систему оподаткування, слiд звертати увагу на недопущення перевищення 25 вiдсоткiв частки у статутному фондi, яка належить юридичним особам - учасникам та засновникам даного суб'єкта, якi не є суб'єктами малого пiдприємництва.
З питання поширення чинностi Указу на пiдприємства, заснованi на державнiй та комунальнiй формах власностi, у яких не сформований (вiдсутнiй) статутний фонд, надано Узагальнююче податкове роз'яснення, затверджене наказом N 352, в якому надається роз'яснення щодо заборони застосування спрощеної системи оподаткування, облiку та звiтностi суб'єктами малого пiдприємництва з державною та комунальною формами власностi.
Рiшення про перехiд на спрощену систему оподаткування, облiку та звiтностi суб'єкт господарювання може прийняти не бiльше одного разу за календарний рiк, самостiйно обравши одну з наступних ставок єдиного податку:
6 вiдсоткiв суми виручки вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг) без врахування акцизного збору у разi сплати ПДВ;
10 вiдсоткiв суми виручки вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг), за винятком акцизного збору, у разi включення ПДВ до складу єдиного податку.
Важливо зазначити, що платники єдиного податку - юридичнi особи обов'язково повиннi дотримуватись вимоги щодо дотримання обсягу виручки вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг) за рiк не бiльше 1 млн. гривень. В iншому випадку вони з наступного звiтного перiоду (кварталу) переходять на загальну систему оподаткування.
Розглянемо позитивнi сторони переходу на спрощену систему оподаткування.
Спрощена система зменшує податкове навантаження на платникiв, скорочує документообiг, суттєво захищає вiд впливу контролюючих органiв. Суб'єкти малого пiдприємництва при виборi спрощеної системи оподаткування звiльняються вiд сплати ряду податкiв i зборiв, а також мають можливiсть самостiйно визначатись щодо реєстрацiї платниками податку на додану вартiсть, обравши вiдповiдну ставку податку.
Якщо у Статутi суб'єкта малого пiдприємництва зазначенi види дiяльностi, на якi не поширюється дiя Указу, а на момент подання заяви про видачу вищевказаного Свiдоцтва вiн не здiйснює зазначеної дiяльностi та не отримав вiдповiдної лiцензiї, про що вiн письмово повiдомляє орган ДПС, такий суб'єкт може отримати Свiдоцтво про право сплати єдиного податку суб'єктом малого пiдприємництва - юридичною особою.
Однiєю з умов переходу на спрощену систему оподаткування є вiдсутнiсть заборгованостi по сплатi установлених податкiв та обов'язкових платежiв, термiн сплати яких настав на дату подання заяви. Але буває так, що податковi зобов'язання по основних податках i зборах сплаченi, проте iснує заборгованiсть по сплатi штрафних санкцiй, нарахованих органами ДПС за порушення вимог Закону N 265, якi не є податковими зобов'язаннями у розумiннi Закону N 2181, а тому норми цього Закону не поширюються на такi штрафнi санкцiї.
Отже, у разi несплати таких штрафних санкцiй вони не набувають статусу податкового боргу, i вiдповiдно не є пiдставою для вiдмови на застосування спрощеної системи оподаткування.
Однiєю з умов переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкта пiдприємницької дiяльностi є сплата ним усiх установлених податкiв i обов'язкових платежiв за попереднiй звiтний (податковий) перiод, а надання розстрочення податкового боргу не лiквiдує заборгованостi платника податкiв, в такому випадку пiдстави для переходу на спрощену систему оподаткування, облiку та звiтностi суб'єкта пiдприємницької дiяльностi вiдсутнi.
Окремо слiд зупинитись на питаннях, пов'язаних iз застосуванням норм Закону N 168 при переходi на спрощену систему оподаткування.
Якщо платник перейшов на сплату єдиного податку за ставкою 10 вiдсоткiв, то вiн повинен анулювати Свiдоцтво про реєстрацiю платника ПДВ, i вiдповiдно втрачається право на нарахування податку при здiйсненнi операцiй з продажу товарiв (робiт, послуг), виписування податкових накладних, отримання податкового кредиту при здiйсненнi операцiй з придбання товарiв (робiт, послуг), отримання бюджетного (експортного) вiдшкодування.
Процедура зняття з облiку платника ПДВ при переходi на спрощену систему оподаткування регламентується Положенням N 79. При цьому зазначенi платники зобов'язанi здати до податкового органу за мiсцем реєстрацiї оригiнал Свiдоцтва платника ПДВ i всi завiренi податковим органом його копiї, а також подати до податкового органу податкову декларацiю з ПДВ, до якої повиннi бути включенi всi операцiї за останнiй звiтний перiод, по яких виникали податковi зобов'язання (в тому числi iз умовним продажем товарних залишкiв та основних фондiв) та внести до бюджету суми ПДВ, що пiдлягають сплатi згiдно iз зазначеною декларацiєю.
Крiм того, вiдповiдно до п. 12.2 вказаного Положення не зареєстрована платником податку на додану вартiсть юридична особа, яка згiдно з Указом переходить на спрощену систему оподаткування та обрала ставку єдиного податку 6 вiдсоткiв, пiдлягає обов'язковiй реєстрацiї як платник податку на додану вартiсть, починаючи з першого числа того звiтного перiоду (кварталу), з якого здiйснено перехiд на спрощену систему оподаткування за ставкою єдиного податку 6 вiдсоткiв.
Тобто, застосування платником єдиного податку ставки 6 вiдсоткiв можливе лише за умови обов'язкової реєстрацiї такого суб'єкта господарювання платником податку на додану вартiсть на загальних пiдставах та забезпечення ним сплати податку на додану вартiсть.
Водночас, п. 14.1 Положення N 79 визначено, що податковий орган вправi вiдмовляти в реєстрацiї платником податку на додану вартiсть та видачi Свiдоцтва, якщо заявник не пiдпадає пiд означення платника податку або виникають пiдстави для анулювання реєстрацiї такого платника.
У разi виключення суб'єкта господарювання з категорiї платникiв податку на додану вартiсть, такий платник єдиного податку втрачає право на застосування спрощеної системи оподаткування за ставкою 6 вiдсоткiв i повинен перейти на загальну систему оподаткування або змiнити ставку єдиного податку на 10 вiдсоткiв.
Але змiна ставки дозволена лише у цьому випадку, в iнших випадках змiнювати ставку протягом календарного року не дозволяється.
Слiд мати на увазi, що свiдоцтво чинне лише до кiнця календарного року, виписується на бланку суворої звiтностi та пiдлягає поверненню до органу податкової служби, що його видав.
А як бути, коли всерединi року платник змiнив мiсцеперебування?
Тут виникає наступна ситуацiя.
Оскiльки наразi чинне законодавство зобов'язує платникiв податкiв до кiнця бюджетного року сплачувати податки до бюджету за попереднiм мiсцем реєстрацiї, то для переходу на спрощену систему оподаткування на наступний календарний рiк суб'єкт пiдприємництва - юридична особа в установленi термiни подає заяву до податкового органу за попереднiм мiсцем реєстрацiї. У цiй же податковiй iнспекцiї в установленому порядку видається свiдоцтво. Це свiдоцтво надає право на застосування спрощеної системи оподаткування i є чинним за новим мiсцем перебування, але по закiнченню термiну його дiї повертається у податковий орган, що його видав.
При прийнятi рiшення на перехiд на спрощену систему оподаткування виникає також ряд iнших питань, якi також неможливо залишити поза увагою.
Зокрема, щодо права переходу на спрощену систему оподаткування, облiку та звiтностi суб'єкта малого пiдприємництва - юридичної особи, який має засновника (одного iз засновникiв) - нерезидента (юридичну чи фiзичну особу) незалежно вiд його частки у статутному фондi пiдприємства.
Слiд зазначити, що вiдповiдно до ст. 7 Указу його дiя не поширюється на суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi, у статутному фондi яких частки, що належать юридичним особам - учасникам та засновникам даних суб'єктiв, якi не є суб'єктами малого пiдприємництва, перевищують 25 вiдсоткiв.
У разi, якщо суб'єкт пiдприємництва, що має засновника-нерезидента - юридичну особу, який не є суб'єктом малого пiдприємництва i якому належить бiльше 25 вiдсоткiв статутного фонду пiдприємства, такий суб'єкт пiдприємництва не може перейти на спрощену систему оподаткування, облiку та звiтностi зi сплатою єдиного податку.
Ще одним питанням. на якому слiд зупинитися, це чи може перейти на спрощену систему оподаткування, облiку та звiтностi суб'єкт малого пiдприємництва - юридична особа, який має засновника - фiзичну особу i частка внескiв якого до статутного фонду пiдприємства перевищує 25 вiдсоткiв. Обмежень щодо засновникiв - фiзичних осiб Указом не передбачено.
Таким чином, якщо засновником пiдприємства виступає фiзична особа, то незалежно вiд її частки у статутному фондi пiдприємства та у разi вiдповiдностi вимогам Указу стосовно обсягу виручки вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг) i середньооблiкової чисельностi працюючих, а також за умови сплати всiх установлених податкiв та обов'язкових платежiв за попереднiй звiтний (податковий) перiод, пiдприємство може перейти на спрощену систему оподаткування, облiку та звiтностi зi сплатою єдиного податку.
Актуальним є питання переходу на спрощену систему оподаткування суб'єктiв господарювання що мають фiлiї. У цьому випадку слiд звернути увагу на те, що платником єдиного податку може бути лише суб'єкт пiдприємницької дiяльностi зi статусом юридичної особи, тому фiлiї без статусу юридичної особи не можуть перейти на спрощену систему оподаткування, облiку та звiтностi окремо вiд юридичної особи.
У разi, якщо пiдприємство переходить на спрощену систему оподаткування, облiку та звiтностi разом з фiлiями, то при подачi заяви про видачу Свiдоцтва про право сплати єдиного податку до органу ДПС вказується також iдентична iнформацiя по фiлiях. Перелiк фiлiй зазначається у Свiдоцтвi про право сплати єдиного податку.
Що стосується неприбуткових установ та органiзацiй, то вони також не можуть перейти на спрощену систему оподаткування, оскiльки такi установи не є суб'єктами господарювання.
2. Щодо порядку ведення податкового облiку для суб'єктiв малого пiдприємництва - юридичних осiб, що застосовують спрощену систему оподаткування та порядок оподаткування єдиним податком.
Передусiм слiд зауважити, що Порядок передбачає необхiднiсть вiдображення в дохiднiй частинi Книги крiм виручки, що надiйшла на поточний рахунок або (та) до каси, а також позареалiзацiйних доходiв та виручки вiд iнших операцiй (графа 5 Книги).
Застосування спрощеної системи оподаткування не дозволяє суб'єктам пiдприємницької дiяльностi - юридичним особам застосовувати iнший спосiб розрахункiв за вiдвантажену продукцiю крiм готiвкового та безготiвкового розрахункiв коштами.
Тож виникають питання, чи можуть платники єдиного податку застосовувати вексельну форму розрахунку.
Умова щодо проведення розрахункiв iз застосуванням векселiв вiдображається у вiдповiдному договорi, який укладається у письмовiй формi. У разi видачi (передачi) векселя вiдповiдно до договору припиняються грошовi зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошовi зобов'язання щодо платежу за векселем. Тобто пiсля отримання векселя зобов'язання по договору поставки продукцiї погашаються у не грошовiй формi.
Указом також встановлена заборона на здiйснення платниками єдиного податку розрахункiв шляхом бартерних операцiй, якi вiдповiдно до Закону N 334 передбачають проведення розрахункiв за товари (роботи, послуги) у будь-якiй формi, iншiй, нiж грошова, включаючи будь-якi види залiку та погашення взаємної заборгованостi, в результатi яких не передбачається зарахування коштiв на рахунки продавця для компенсацiї вартостi таких товарiв (робiт, послуг).
З огляду на зазначене, платники єдиного податку юридичнi особи не мають право здiйснювати вексельнi та бартернi розрахунки за вiдвантажену продукцiю.
При цьому, згiдно зi статтею 5 Указу у разi порушення зазначених вимог платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, починаючи з наступного звiтного перiоду (кварталу).
У разi якщо за реалiзовану продукцiю отримано виручку у валютi, слiд звернути увагу на такi особливостi.
У вiдповiдностi до вимог пiдпункту 5.3 пункту 5 Iнструкцiї N 492 на поточнi рахунки в iноземнiй валютi юридичних осiб зараховуються кошти, зокрема, перерахованi з-за кордону нерезидентами за зовнiшньоекономiчними контрактами (договорами, угодами) через розподiльчi рахунки.
Вiдповiдно до Плану рахункiв бухгалтерського облiку банкiв України розподiльчi рахунки суб'єктiв господарювання вiдкриваються банком для облiку надходжень, що пiдлягають розподiлу або додатковому попередньому контролю. Валютнi кошти можуть перебувати на розподiльчому рахунку пiдприємства до моменту їх зарахування на поточний рахунок до п'яти днiв.
Отже враховуючи, що розподiльчi рахунки виконують суто технiчну функцiю, розрахунок бази оподаткування єдиного податку вiдбувається виходячи з суми валютної виручки, зарахованої на поточний рахунок суб'єкта господарювання.
Слiд звернути увагу, що наразi банкiвський термiн "розрахунковий рахунок" замiнено на "поточний рахунок".
Порядком ведення Книги облiку доходiв i витрат передбачено, що в дохiднiй частинi Книги вiдображаються всi надходження, отриманi на поточний рахунок та в касу суб'єкта малого пiдприємництва вiд продажу продукцiї (товарiв, робiт, послуг), майна, включаючи основнi фонди, якi належать суб'єкту малого пiдприємництва й реалiзованi у звiтному (податковому) перiодi, позареалiзацiйнi доходи та виручка вiд iншої реалiзацiї.
На пiдставi щоквартальних пiдсумкiв цiєї Книги заповнюється Розрахунок, який подається до державної податкової iнспекцiї за мiсцем реєстрацiї.
Нагадуємо, що базою для обчислення єдиного податку згiдно зi статтею 3 Указу для юридичних осiб є сума виручки вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг). Тобто платники єдиного податку з метою визначення виручки застосовують касовий метод, при якому податковi зобов'язання вiдображаються не за першою подiєю, а лише пiд час надходження грошових коштiв на поточний рахунок або (та) в касу у зв'язку iз здiйсненням операцiй з продажу.
Також звертаємо увагу, що пiдприємства, якi застосовують ставку єдиного податку в розмiрi 6 %, повиннi включати до суми виручки вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг) i суми ПДВ. Це пов'язано з тим, що на пiдставi ст. 3 Указу єдиним податком за цiєю ставкою обкладається виручка без урахування лише акцизного збору. На це вказують також положення п. 6 Порядку ведення Книги облiку доходiв i витрат (наказ N 554).
Отже, суми ПДВ входять до складу виручки i включаються до бази оподаткування єдиним податком.
Необхiдно звернути увагу на оподаткування операцiй особливого виду.
Оподаткування єдиним податком транзитних коштiв.
Оподаткування єдиним податком виручки вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг) суб'єктiв малого пiдприємництва - юридичних осiб, якi здiйснюють свою дiяльнiсть на пiдставi договорiв комiсiї та iнших цивiльно-правових договорiв (експедиторськi, брокерськi пiдприємства, комiсiйна торгiвля), здiйснюється наступним чином.
Оскiльки кошти, якi надходять на розрахунковий рахунок таких платникiв єдиного податку, є транзитними i вони не мають права власностi на такi кошти, то при визначеннi суми виручки вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг) для нарахування єдиного податку цi кошти не включаються до бази оподаткування.
Таким чином, для суб'єктiв малого пiдприємництва - юридичних осiб, якi здiйснюють свою дiяльнiсть на пiдставi договорiв комiсiї та iнших цивiльно-правових договорiв (експедиторськi, брокерськi пiдприємства, комiсiйна торгiвля) оподаткуванню єдиним податком пiдлягає виручка вiд реалiзацiї своєї продукцiї (товарiв, робiт, послуг), а саме, сума комiсiйної винагороди, що залишається у розпорядженнi цих суб'єктiв малого пiдприємництва.
Оподаткування дотацiй та субсидiї, одержаних з бюджету та використаних для часткового фiнансування фонду заробiтної плати та плати за енергоносiї.
Статтею 1 Указу визначено, що виручкою вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом пiдприємницької дiяльностi на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здiйснення операцiй з продажу продукцiї (товарiв, робiт, послуг). Тобто при застосуваннi спрощеної системи оподаткування застосовується касовий метод обчислення виручки, при якому враховуються всi надходження коштiв, отриманi на розрахунковий рахунок або (та) в касу суб'єкта малого пiдприємництва.
У бюджетi з метою державного регулювання цiн можуть передбачатися асигнування для компенсацiї витрат пiдприємств i органiзацiй певних галузей, пов'язаних з подорожчанням сировини, матерiалiв, обладнання, збiльшенням iнших виробничих витрат, тощо у виглядi субсидiй, поточних трансфертних виплат та капiтальних трансфертiв.
Дохiд платника податку, одержаний ним з бюджету у виглядi дотацiй, субсидiй в цiлях державного регулювання цiн, вважається доходом вiд позареалiзацiйних операцiй i включається до бази оподаткування.
Враховуючи наведене, суб'єкт господарювання - юридична особа для оподаткування єдиним податком повинен враховувати всi надходження коштiв, отриманi на розрахунковий рахунок та в касу вiд продажу продукцiї (товарiв, робiт, послуг), суми позареалiзацiйних доходiв, включаючи кошти, отриманi з бюджету та використанi для часткового фiнансування фонду заробiтної плати та плати за енергоносiї, виручку вiд iншої реалiзацiї.
Оподаткування єдиним податком зворотної тари.
Згiдно з Порядком складання Розрахунку сплати єдиного податку суб'єктом малого пiдприємництва - юридичною особою, затвердженого наказом N 98, у рядку 4 Розрахунку вiдображається загальна сума коштiв, отримана на розрахунковий рахунок або (та) в касу суб'єкта малого пiдприємництва з урахуванням коштiв, отриманих вiд реалiзацiї основних фондiв.
Вiдповiдно до пункту 5.1 статтi 5 Закону N 2181, якщо у майбутнiх податкових перiодах (з урахуванням строкiв давностi, визначених статтею 15 цього Закону) платник податкiв самостiйно виявляє помилки у показниках ранiше поданої податкової декларацiї, такий платник податкiв має право надати уточнюючий розрахунок або вiдобразити уточненi показники у складi податкової декларацiї за будь-який наступний податковий перiод, протягом якого такi помилки були самостiйно виявленi.
Тобто, згiдно з наказом N 98 платник єдиного податку - продавець у рядку 7 Розрахунку зможе вiдобразити поверненi кошти покупцю за повернуту йому тару або подати уточнюючий розрахунок згiдно з додатком.
Таким чином, оскiльки застосовується касовий метод обчислення виручки, то пiдприємство для оподаткування єдиним податком повинно враховувати всi надходження коштiв на розрахунковий рахунок або (та) в касу вiд продажу продукцiї (товарiв, робiт, послуг), суми позареалiзацiйних доходiв, виручки вiд iншої реалiзацiї, включаючи кошти, якi надiйшли на розрахунковий рахунок або (та) в касу пiдприємства за тару.
Оподаткування операцiй вiд реалiзацiї основних фондiв.
Вiдповiдно до статтi 1 Указу у разi здiйснення операцiй з продажу основних фондiв виручкою вiд реалiзацiї вважається рiзниця мiж сумою, отриманою вiд реалiзацiї цих фондiв, та їх залишковою вартiстю на момент продажу.
Тобто, суб'єкт малого пiдприємництва, який здiйснює операцiї з продажу основних фондiв для оподаткування єдиним податком, повинен враховувати всi кошти, отриманi на поточний рахунок та в касу вiд реалiзацiї основних фондiв, якi належать суб'єкту малого пiдприємництва й реалiзованi у звiтному (податковому) перiодi, зменшенi на суму залишкової вартостi на момент продажу, яка розраховується вiдповiдно до П(С)БО 7.
Також для обкладання єдиним податком суб'єкти господарювання, що застосовують спрощену систему оподаткування, також включають поворотну та безповоротну фiнансову допомогу, проценти банку, суми штрафiв та пеню, а також суми отриманого страхового вiдшкодування.
Грошовi кошти, перерахованi засновником в статутний фонд платника єдиного податку є джерелом формування майна суб'єкта малого пiдприємництва - юридичної особи в обмiн на корпоративнi права, не вважаються виручкою вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг) i для оподаткування єдиним податком не враховуються.
3. Щодо термiнiв сплати єдиного податку та порядку заповнення Розрахунку сплати єдиного податку суб'єктом малого пiдприємництва - юридичною особою.
На пiдставi щоквартальних пiдсумкiв Книги облiку доходiв i витрат суб'єкта малого пiдприємництва - юридичної особи заповнюється Розрахунок, який подається до державної податкової iнспекцiї за мiсцем реєстрацiї.
Слiд зауважити: оскiльки на пiдставi Розрахунку здiйснюються нарахування i сплата єдиного податку, то такий Розрахунок у розумiннi Закону N 2181 є податковою декларацiєю, i тому на нього поширюються всi без винятку норми Закону N 2181.
Термiн подачi Розрахунку вiдрiзняється вiд встановлених Законом N 2181 термiнiв для квартального звiтного перiоду. Але сам Закон N 2181 дозволяє допускати такi особливостi для окремих платежiв.
Так, пунктом 1.11 статтi 1 Закону N 2181 передбачено, що податкова декларацiя, розрахунок (далi - податкова декларацiя) подається платником податкiв до контролюючого органу у строки, встановленi законодавством, на пiдставi якого здiйснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Статтею 4 Указу встановлено, що за результатами господарської дiяльностi за звiтний (податковий) перiод (квартал) суб'єктами малого пiдприємництва - юридичними особами до вiдповiдного органу державної податкової служби подається Розрахунок про сплату єдиного податку з подачею платiжних доручень на сплату єдиного податку за звiтний перiод iз позначкою банку про зарахування цих коштiв у термiн до 20 числа мiсяця, наступного за звiтним (податковим) перiодом.
Тобто кiнцевими термiнами для подачi таких розрахункiв є 19 число мiсяця, наступного за звiтним кварталом. Слiд зазначити, що у разi протермiнування або неподання у встановлений термiн Розрахунку Законом N 2181 передбачена вiдповiдальнiсть у виглядi штрафу (десять неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або 170 гривень) за кожне таке протермiнування або неподання (пiдпункт 17.1.7 пункту 17.1 статтi 17 Закону N 2181).
Якщо останнiй день строку подання податкової декларацiї припадає на вихiдний або святковий день, то останнiм днем строку вважається наступний за вихiдним або святковим операцiйний (банкiвський) день.
Податкова звiтнiсть (у нашому випадку - Розрахунок), отримана контролюючим органом вiд платника податкiв як податкова декларацiя, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларацiя, якщо в нiй:
не зазначено обов'язкових реквiзитiв, її не пiдписано вiдповiдними посадовими особами, не скрiплено печаткою платника податкiв. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податкiв з письмовою пропозицiєю надати нову податкову декларацiю з виправленими показниками (iз зазначенням пiдстав неприйняття попередньої), то такий платник податкiв має право:
надати таку нову декларацiю разом зi сплатою вiдповiдного штрафу;
оскаржити рiшення податкового органу в порядку апеляцiйного узгодження. Розрахунок подається платником незалежно вiд того, чи виникло у звiтному перiодi у цього платника податкове зобов'язання чи нi, та заповнюється у гривнях, без копiйок, з вiдповiдним округленням за загальновстановленими правилами.
У розрахунку зазначаються усi передбаченi в ньому показники. Якщо будь-який рядок не заповнюється через вiдсутнiсть операцiї (суми), то такий рядок прокреслюється.
Данi, наведенi в розрахунку, повиннi пiдтверджуватись первинними документами облiку та вiдповiдати податковому облiку (звiтностi), а їх достовiрнiсть пiдтверджується пiдписами керiвника.
Звертаємо увагу, що пiдприємства, якi застосовують ставку єдиного податку в розмiрi 6 вiдсоткiв, повиннi включати до суми виручки вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг) i суми ПДВ. Це пов'язано з тим, що на пiдставi ст. 3 Указу єдиним податком за цiєю ставкою обкладається виручка без урахування лише акцизного збору. На це вказують також положення п. 6 наказу N 554.
Отже, суми ПДВ входять до складу виручки для цiлей обкладення єдиним податком.
У разi порушення вимог, установлених статтею 1 Указу, зокрема, якщо обсяг виручки вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг) за рiк перевищує 1 млн. грн. для юридичних осiб - суб'єктiв господарювання, такi платники єдиного податку повиннi перейти на загальну систему оподаткування, облiку та звiтностi, починаючи з наступного звiтного перiоду (кварталу).
Суб'єкт малого пiдприємництва - платник єдиного податку може самостiйно прийняти рiшення про вiдмову вiд застосування спрощеної системи оподаткування, облiку та звiтностi i повернутись до загальної системи оподаткування з початку наступного звiтного (податкового) перiоду (кварталу) у разi подання вiдповiдної заяви до органу державної податкової служби не пiзнiше, нiж за 15 днiв до закiнчення попереднього звiтного (податкового) перiоду (кварталу).
Роз'яснення, наданi на iндивiдуальнi запити платникiв єдиного податку.
Акцiонерне товариство - суб'єкт малого пiдприємництва (далi - СМП), з моменту реєстрацiї перебуває на спрощенiй системi, на 2008 рiк отримало свiдоцтво про право сплати єдиного податку за ставкою 10 вiдсоткiв, при чому у 2007 роцi працювало за ставкою 6 вiдсоткiв, основний вид дiяльностi - роздрiбна торгiвля продуктами харчування, звiтний перiод - I квартал 2008 року, чисельнiсть працюючих - 7 чол.
Ситуацiя 1. У I кварталi отримано виручку вiд реалiзацiї товарiв у сумi 54117 грн., здiйснено продаж непотрiбного для використання торгiвельного обладнання, при чому результат такої реалiзацiї має збитковий результат (-320 грн.), у лютому мiсяцi виплачено засновникам дивiденди (за результатами 2007 року), на якi нараховано та сплачено авансовий внесок з податку на прибуток у сумi 400 грн., виправлено помилку, допущену у поданому за III квартал минулого року Розрахунку (не враховано при визначеннi бази оподаткування суму кредиторської заборгованостi, по якiй у серпнi 2007 року минув термiн позовної давностi) на суму 2000 грн.
Ситуацiя 2. При даних 1 ситуацiї виправлення помилки здiйснено не у звiтному Розрахунку, а шляхом подачi уточненого розрахунку.
Ситуацiя 3. У I кварталi СМП не здiйснював торгiвельної дiяльностi за обставинами, що склалися. Разом з тим отримано проценти банку на депозити у сумi 425 грн., продав акцiї, рiзниця вiд продажу яких має додатнiй показник - 3000 грн. та виявлено допущену у Розрахунку за II квартал 2007 року помилку (допущено арифметичну помилку при обрахуваннi загальної суми виручки у бiк завищення на загальну суму 100 грн.)
Ситуацiя 4. При даних 3 ситуацiї виправлення помилки здiйснено не у звiтному Розрахунку, а шляхом подачi уточненого розрахунку.
Практичне заповнення Розрахунку за звiтний перiод (I квартал 2008 року) у вищенаведених ситуацiях наводиться в табличнiй формi.
Таблиця
(грн.)
| Розрахунок за I квартал 2008 року | |||||
| Показники | Код рядка | Значення | |||
| Ситуацiя 1 | Ситуацiя 2 | Ситуацiя 3 | Ситуацiя 4 | ||
| Середньооблiкова чисельнiсть | 01 | 7 | 7 | 7 | 7 |
| Виручка вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг) без урахування акцизного збору | 02 | 54117 | 54117 | 3425 | 3425 |
| Виручка вiд реалiзацiї основних фондiв | 03 | 0 | 0 | 4300 | 4300 |
| Усього виручка вiд реалiзацiї (р. 2 + р. 3) | 04 | 54117 | 54117 | 7725 | 7725 |
| Сума єдиного податку за ставкою (10) % | 05 | 5412 | 5412 | 773 | 773 |
| Внески, нарахованi на суму дивiдендiв | 06 | 400 | 400 | 0 | 0 |
| Сума самостiйно виявлених помилок за результатами минулих податкових перiодiв | 07 | 120 (2000*6/100) |
0 | -6 (-100*6/100) |
0 |
| Податковi зобов'язання до сплати (р. 5 + р. 6 + (-) р. 7) | 08 | 5932 | 5812 | 767 | 773 |
| Сума штрафу, самостiйно нарахована платником у зв'язку з виправленням помилки | 09 | 6 | 0 | 0 | 0 |
| Уточнений розрахунок за I квартал 2008 року | |||||
| Показники | Код рядка |
Сума | |||
| Сума помилки, не врахованої або зайво врахованої у попереднiх звiтних податкових перiодах, що призвела до заниження (-) або завищення (+) об'єкта оподаткування (рядок 4 Розрахунку) | 1 | Х* | 2000 | Х* | -100 |
| Сума заниженого (-) або завищеного (+) єдиного податку у попереднiх звiтних податкових перiодах за ставкою (6) % (рядок 5 Розрахунку) | 2 | Х | 120 | Х | -6 |
| Сума занижених (-) або завищених (+) внескiв, нарахованих на суму дивiдендiв у попереднiх звiтних податкових перiодах (рядок 6 Розрахунку) | 3 | Х | 0 | Х | 0 |
| Сума заниженого (-) або завищеного (+) податкового зобов'язання, нарахованого у зв'язку з виправленням помилки (рядок 2 + рядок 3) | 4 | Х | 120 | Х | -6 |
| Сума штрафу, самостiйно нарахована платником єдиного податку у зв'язку з виправленням помилки | 5 | Х | 6 | Х | 0 |
____________
* У 1 та 3 ситуацiї уточнений
розрахунок не подавався.
Деякi особливостi заповнення Розрахунку.
У наведених ситуацiях СМП у 2008 роцi є платником єдиного податку за ставкою 10 вiдсоткiв, що вiдображається в ряд. 05 Розрахунку.
Разом з тим, у звiтному перiодi, за який проводиться виправлення допущеної помилки, СМП працювало за ставкою 6 вiдсоткiв Зазначену особливiсть не слiд забувати, коли здiйснюється обрахунок зобов'язання за звiтний перiод (р. 05) та визначеннi коригуючої суми зобов'язання (р. 07).
У ряд. 06 Розрахунку вiдображається сума авансових внескiв з податку на прибуток, нарахована (та сплачена) на загальну суму дивiдендiв.
Зауважу, що значення ряд. 08 Розрахунку може бути як позитивним, так i вiд'ємним, оскiльки у окремих випадках значення рядку 07 може мати вiд'ємне значення (коли допущена у попередньому звiтному перiодi помилка призвела до завищення податкового зобов'язання), при чому сума такого завищення перевищує нараховану суму у звiтному перiодi (р. 05 + р. 06).
Данi рядка 04 Уточненого розрахунку також можуть бути як позитивними, так i вiд'ємними.
Зобов'язання зi сплати єдиного податку, нарахованi за звiтний перiод, заносяться до картки особового рахунку платника виключно на пiдставi даних ряд. 08 Розрахунку та даних 04 та 05 Уточненого розрахунку у разi його подання.
Всi iншi наданi податковi роз'яснення дiють у частинi, що не суперечить цьому оглядовому листу.
| Заступник Голови ДПА України | С. В. Чекашкiн |
