ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

Зi змiнами та доповненнями, внесеними згiдно з
постановою президiї Вищого адмiнiстративного суду України
вiд 10 червня 2009 року N 26

     У зв'язку з виникненням у судовiй практицi питань, пов'язаних iз порядком нарахування штрафних санкцiй за порушення строкiв розрахункiв у зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi, на пiдставi пункту 3 частини першої статтi 39 Закону України "Про судоустрiй України", у порядку надання методичної допомоги Вищий адмiнiстративний суд України вважає за необхiдне повiдомити таке.

     Вiдповiдно до статтi 4 Закону України вiд 23.09.94 N 185/94-ВР "Про порядок здiйснення розрахункiв в iноземнiй валютi" порушення резидентами строкiв повернення валютної виручки або строкiв поставки товару, передбачених статтями 1 i 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пенi за кожний день прострочення у розмiрi 0,3 вiдсотка вiд суми неодержаної виручки (вартостi недопоставленого товару) в iноземнiй валютi, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Нацiонального банку України на день виникнення заборгованостi.

     Частиною другою цiєї ж статтi визначено, що у разi прийняття до розгляду судом, Мiжнародним комерцiйним арбiтражним судом чи Морською арбiтражною комiсiєю при Торгово-промисловiй палатi України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованостi, яка виникла внаслiдок недотримання нерезидентом строкiв, передбачених експортно-iмпортними контрактами, строки, передбаченi статтями 1 i 2 цього Закону, зупиняються i пеня за їх порушення в цей перiод не сплачується.

     У разi прийняття судом рiшення про вiдмову в позовi повнiстю або частково або припинення (закриття) провадження у справi чи залишення позову без розгляду строки, передбаченi статтями 1 i 2 цього Закону, поновлюються i пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи перiод, на який цi строки було зупинено.

     У разi прийняття судом рiшення про задоволення позову пеня за порушення строкiв, передбачених статтями 1 i 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

     Таким чином, Закон України вiд 23.09.94 N 185/94-ВР "Про порядок здiйснення розрахункiв в iноземнiй валютi" передбачає єдину пiдставу для звiльнення резидента вiд вiдповiдальностi у виглядi пенi за порушення строкiв повернення валютної виручки або поставки товару за iмпортними контрактами, а саме прийняття судом рiшення про задоволення позову резидента про стягнення вiдповiдної заборгованостi за зовнiшньоекономiчним договором.

     Виходячи з наведеного врегулювання питання про погашення простроченої заборгованостi мiж резидентом та нерезидентом в iнший спосiб не може розглядатися як пiдстава для звiльнення вiд нарахування пенi за порушення строкiв розрахункiв у зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi. Зазначене стосується також i випадкiв добровiльної сплати боргу нерезидентом, у тому числi пiсля порушення судового провадження за зверненням резидента. У такому разi пеня повинна нараховуватися з моменту виникнення прострочення до моменту погашення боргу.

     При цьому прийняття судом за результатами розгляду спору мiж резидентом та нерезидентом iншого судового рiшення, нiж про задоволення позовних вимог, зокрема про припинення (закриття) провадження у справi, не є пiдставою для звiльнення резидента вiд вiдповiдальностi за порушення строкiв розрахункiв в iноземнiй валютi, навiть якщо таке судове рiшення було постановлене внаслiдок добровiльної сплати боргу нерезидентом. Наведене випливає з приписiв частини третьої статтi 4 Закону України вiд 23.09.94 N 185/94-ВР "Про порядок здiйснення розрахункiв в iноземнiй валютi", яка передбачає поновлення строкiв повернення валютної виручки чи поставки iмпортного товару з вiдповiдним нарахуванням пенi в разi прийняття судом рiшення про вiдмову в позовi повнiстю або частково або припинення (закриття) провадження у справi.

     Зазначене положення Закону поширюється також i на випадки припинення провадження у справi у зв'язку iз затвердженням господарським судом мирової угоди (пункт 7 частини першої статтi 80 Господарського процесуального кодексу України) або припинення арбiтражного розгляду внаслiдок укладення сторонами мирової угоди з постановленням арбiтражного рiшення на узгоджених умовах (стаття 30 Закону України вiд 24.02.94 N 4002-XII "Про мiжнародний комерцiйний арбiтраж").

     Разом iз тим, укладення сторонами i затвердження судом мирової угоди у справi пiсля повного погашення боргу нерезидента згiдно з умовами зовнiшньоекономiчного контракту (сплата коштiв, виконання зобов'язань iз поставки товарiв чи послуг тощо) на момент затвердження судом вiдповiдної угоди за своїми правовими наслiдками дорiвнює постановленню i виконанню рiшення про задоволення позовних вимог. У такому разi слiд надавати перевагу змiсту судового рiшення (ухвали господарського суду про затвердження мирової угоди чи узгодженого рiшення Мiжнародного комерцiйного арбiтражного суду або Морської арбiтражної комiсiї при Торгово-промисловiй палатi України) над його процесуальною формою. При цьому на пiдставi частини четвертої статтi 4 Закону України вiд 23.09.94 N 185/94-ВР "Про порядок здiйснення розрахункiв в iноземнiй валютi" пеня за порушення строкiв, передбачених статтями 1 i 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

     Цей лист необхiдно довести до вiдома суддiв мiсцевих та апеляцiйних адмiнiстративних судiв для врахування при здiйсненнi правосуддя.