ДЕРЖАВНИЙ КОМIТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ТЕХНIЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА СПОЖИВЧОЇ ПОЛIТИКИ

НАКАЗ

вiд 24 грудня 2004 року	N 289

Про затвердження Технiчного регламенту з пiдтвердження вiдповiдностi паковання (пакувальних матерiалiв) та вiдходiв паковання

Зареєстровано в Мiнiстерствi юстицiї України 25 сiчня 2005 р. за N 95/10375

     Вiдповiдно до Закону України "Про пiдтвердження вiдповiдностi", постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 26 грудня 2003 року N 2022 "Про делегування Державному комiтету з питань технiчного регулювання та споживчої полiтики повноважень на затвердження нормативно-правових актiв" та з метою забезпечення високого рiвня захисту довкiлля шляхом удосконалення системи переробки та утилiзацiї паковання i вiдходiв паковання наказую:

     1. Затвердити Технiчний регламент з пiдтвердження вiдповiдностi паковання (пакувальних матерiалiв) та вiдходiв паковання (додається).

     2. Доручити АТ "ВНДIХiмпроект" Мiнпромполiтики України (Миголь В. I.), яке веде секретарiат технiчного комiтету ТК 120 "Пакування, тара, пакувальнi матерiали", здiйснювати розробку та перегляд нацiональних стандартiв, що можуть сприйматись як доказ вiдповiдностi вимогам Технiчного регламенту з пiдтвердження вiдповiдностi паковання (пакувальних матерiалiв) та вiдходiв паковання.

     3. Управлiнню стандартизацiї (Нелепов А. А.) забезпечити щорiчне внесення до Плану державної стандартизацiї робiт з розробки та перегляду нацiональних стандартiв, що можуть сприйматись як доказ вiдповiдностi вимогам Технiчного регламенту з пiдтвердження вiдповiдностi паковання (пакувальних матерiалiв) та вiдходiв паковання.

     4. Державному пiдприємству "Український науково-дослiдний i навчальний центр проблем стандартизацiї, сертифiкацiї та якостi" (Жарков Ю. В.) забезпечити публiкацiю в "Бюлетенi iнформацiйних матерiалiв зi стандартизацiї, метрологiї та сертифiкацiї" перелiку уповноважених органiв з пiдтвердження вiдповiдностi та нацiональних стандартiв, що можуть сприйматись як доказ вiдповiдностi вимогам Технiчного регламенту з пiдтвердження вiдповiдностi паковання (пакувальних матерiалiв) та вiдходiв паковання.

     5. Департаменту технiчного регулювання (Онопрiєнко В. В.):

     5.1. У п'ятиденний термiн з дня пiдписання цього наказу забезпечити його подання на державну реєстрацiю до Мiнiстерства юстицiї України.

     5.2. У тримiсячний термiн з дня реєстрацiї в Мiнiстерствi юстицiї України цього наказу забезпечити розроблення проекту плану поетапного впровадження Технiчного регламенту з пiдтвердження вiдповiдностi паковання (пакувальних матерiалiв) та вiдходiв паковання.

     6. Вiдповiдальнiсть за виконання цього наказу покласти на директора Департаменту технiчного регулювання Онопрiєнка В. В.

     7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Черепкова С. Т.

Голова	Л. Школьник
ПОГОДЖЕНО:
Заступник Мiнiстра охорони навколишнього природного середовища України	А. Гриценко
Перший заступник Мiнiстра промислової полiтики України	А. I. Мангул
Голова Державного комiтету України з питань регуляторної полiтики та пiдприємництва	Ю. Авксентьєв

 

	ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Державного комiтету України з питань технiчного регулювання та споживчої полiтики вiд 24 грудня 2004 року N 289
	Зареєстровано в Мiнiстерствi юстицiї України 25 сiчня 2005 р. за N 95/10375

ТЕХНIЧНИЙ РЕГЛАМЕНТ
З ПIДТВЕРДЖЕННЯ ВIДПОВIДНОСТI ПАКОВАННЯ (ПАКУВАЛЬНИХ МАТЕРIАЛIВ) ТА ВIДХОДIВ ПАКОВАННЯ

1. ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     1.1. Технiчний регламент з пiдтвердження вiдповiдностi паковання (пакувальних матерiалiв) та вiдходiв паковання (далi - Технiчний регламент) розроблено вiдповiдно до Директиви Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу вiд 20.12.94 про паковання та вiдходи паковання (94/62/ЄС).

     У Технiчному регламентi основнi термiни використовуються у значеннях, наведених у Законах України "Про захист прав споживачiв", "Про стандартизацiю", "Про пiдтвердження вiдповiдностi", "Про акредитацiю органiв з оцiнки вiдповiдностi", "Про вiдходи".

     Модулi оцiнки вiдповiдностi, що наводяться у Технiчному регламентi, вiдповiдають постановi Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 7 жовтня 2003 року N 1585 "Про затвердження Технiчного регламенту модулiв оцiнки вiдповiдностi та вимог щодо маркування нацiональним знаком вiдповiдностi, якi застосовуються в технiчних регламентах з пiдтвердження вiдповiдностi".

     Дiя Технiчного регламенту поширюється на:

     виробникiв паковання;

     уповноважених виробниками осiб - резидентiв України;

     осiб, що вiдповiдають за введення паковання в обiг та поводження з вiдходами паковання (у разi, якщо виробник або уповноважена ним особа не проводить дiяльностi на територiї України);

     центральний орган виконавчої влади, на який покладенi функцiї технiчного регулювання в сферi паковання (далi - ЦОВВ);

     органiзацiї будь-якої форми власностi, на якi покладенi функцiї з координацiї та реалiзацiї заходiв щодо системи переробки та утилiзацiї паковання та вiдходiв паковання (далi - уповноваженi органiзацiї);

     уповноваженi органи iз сертифiкацiї, вимоги до яких визначенi постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 28 березня 2002 року N 376 "Про затвердження Порядку надання органам iз сертифiкацiї повноважень на проведення робiт з пiдтвердження вiдповiдностi у законодавчо регульованiй сферi" (далi - уповноваженi органи);

     спецiалiзованi пiдприємства, що мають лiцензiї на збирання й заготiвлю вiдходiв як вторинної сировини та умови для надання послуг iз збирання, сортування, перевезення, переробки та утилiзацiї використаної тари (паковання) (далi - спецiалiзованi пiдприємства).

     Технiчний регламент стосується всього паковання, що розмiщено на ринку в Українi, та всiх вiдходiв паковання незалежно вiд того, чи використовувались та створювались вони на промисловому, комерцiйному, офiсному рiвнях, у крамницях, побутових службах чи в домашньому господарствi або на будь-якому iншому рiвнi незалежно вiд матерiалу, що використовується.

     1.2. Технiчний регламент має за мету гармонiзувати нацiональнi заходи щодо системи переробки та утилiзацiї паковання та вiдходiв паковання для того, щоб, з одного боку, запобiгти будь-якому впливу на довкiлля або зменшити такий вплив i таким чином забезпечити високий рiвень захисту довкiлля та, з iншого боку, забезпечити функцiонування внутрiшнього ринку та уникнення перешкод для торгiвлi та порушення чи обмеження конкуренцiї в межах держави.

     1.3. Технiчний регламент установлює положення, що мають на метi, по-перше, запобiгати створенню вiдходiв паковання, а по-друге, забезпечувати вторинне використання паковання, вторинну переробку та iншi форми вiдновлення вiдходiв паковання, що сприятиме суттєвому зменшенню остаточного видалення таких вiдходiв.

2. ОСНОВНI ТЕРМIНИ ТА ЇХ ВИЗНАЧЕННЯ

     У Технiчному регламентi застосовують термiни в такому значеннi:

     2.1. Паковання - усi продукти, виробленi з будь-яких матерiалiв будь-якої природи, що використовуються для вмiщення, захисту, перемiщення, доставки та презентацiї товарiв, вiд сировини до готових виробiв, починаючи вiд виробника i закiнчуючи користувачем чи споживачем.

     Паковання складається виключно з:

     а) споживчої тари, тобто паковання, що становить товарну одиницю для кiнцевого користувача чи споживача в момент купiвлi;

     б) групової тари, що становить на момент купiвлi групу певної кiлькостi одиниць товару незалежно, чи продається остання як така кiнцевому користувачу або споживачу, чи вона слугує лише як засiб доповнення у момент продажу; її можна зняти з продукту, не завдаючи шкоди його характеристикам;

     в) транспортної тари, що полегшує перемiщення та транспортування певної кiлькостi одиниць товару чи згрупованих товарiв з метою уникнення механiчного пошкодження при транспортуваннi. Транспортна тара не включає автомобiльнi, залiзничнi, морськi чи авiацiйнi контейнери.

     Визначення "паковання" надалi ґрунтується на критерiях, сформульованих нижче:

     1) предмети вважаються пакованням, якщо вони задовольняють вищезазначенi означення без шкоди iншим функцiям, якi паковання також може здiйснювати, окрiм випадкiв, коли предмет є складовою частиною продукту i необхiдний для того, щоб умiщати, пiдтримувати та захищати цей продукт протягом строку служби, й усi елементи призначенi для використання, споживання чи утилiзацiї разом;

     2) предмети, розробленi та призначенi для наповнення в момент продажу, i предмети разової тари, що продаються, наповнюються та призначенi для наповнення в момент продажу, уважаються пакованням за умови, що вони виконують функцiю паковання;

     3) пакувальнi матерiали та допомiжнi пакувальнi засоби, що iнтегрованi в паковання, уважаються частиною паковання, у яке вони iнтегрованi. Допомiжнi пакувальнi засоби, що приєднанi до продукту або долученi до нього та якi здiйснюють функцiю паковання, уважаються пакованням, окрiм випадкiв, коли вони є невiд'ємною частиною цього продукту та всi елементи призначенi для споживання чи утилiзацiї разом.

     2.2. Вiдходи паковання - будь-яке паковання чи пакувальний матерiал, якi утворюються у процесi людської дiяльностi i не мають подальшого використання за мiсцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилiзацiї чи видалення, крiм виробничих залишкiв.

     2.3. Поводження з вiдходами - дiї, спрямованi на запобiгання утворенню вiдходiв, їх збирання, перевезення, зберiгання, оброблення, утилiзацiю, видалення, знешкодження i захоронення, включаючи контроль за цими операцiями та нагляд за мiсцями видалення.

     2.4. Система перероблення та утилiзацiї вiдходiв паковання - використання вiдходiв як вторинних матерiальних чи енергетичних ресурсiв.

     2.5. Запобiгання - зменшення кiлькостi та шкiдливостi для довкiлля:

     матерiалiв та речовин, що мiстяться в пакованнi та вiдходах паковання;

     паковання та вiдходiв паковання пiд час процесу виробництва, торгiвлi, а також на етапах розподiлу, розмiщення на ринку та утилiзацiї, розвиваючи, зокрема, "чистi" продукти та технологiї.

     2.6. Вторинне використання - будь-яка операцiя, за допомогою якої паковання, що було розроблено та створено для здiйснення в межах свого життєвого циклу мiнiмальної кiлькостi перемiщень чи обiгу, повторно наповнюється чи використовується з цiєю самою метою, задля якої воно було створено, за допомогою чи без допомоги допомiжних продуктiв, наявних на ринку, що дають змогу повторно використовувати паковання. Таке повторно використане паковання стає вiдходами паковання, коли бiльше не є предметом вторинного використання.

     2.7. Оброблення, перероблення - здiйснення будь-яких технологiчних операцiй, пов'язаних iз змiною фiзичних, хiмiчних чи бiологiчних властивостей вiдходiв, з метою пiдготовки їх до екологiчно безпечного зберiгання, перевезення, утилiзацiї чи видалення.

     2.8. Вторинне перероблення - переробка за умов виробничого процесу матерiалiв, що є вiдходами для первинної мети або для iнших завдань, уключаючи органiчну вторинну переробку, але за винятком вiдновлення енергiї.

     2.9. Вiдновлення енергiї - використання горючих вiдходiв паковання як засобу генерацiї енергiї шляхом безпосереднього спалювання з iншими вiдходами чи без них, проте з вiдновленням тепла.

     2.10. Органiчне вторинне перероблення - аеробна (компостна) чи анаеробна (бiометанiзацiя) обробка за контрольованих умов та iз застосуванням мiкроорганiзмiв, частин вiдходiв паковання, що розкладаються пiд впливом мiкроорганiзмiв, обробка, яка продукує стабiльнi органiчнi залишки чи метан. Закопування вiдходiв не вважається формою органiчного вторинного перероблення.

     2.11. Видалення - здiйснення операцiй з вiдходами, що не призводять до їх утилiзацiї.

     2.12. Економiчнi оператори стосовно паковання - постачальники пакувальних матерiалiв, виробники паковання та спецiалiзованi пiдприємства, пакувальники та користувачi, iмпортери, продавцi та дистрибутори.

3. ВИМОГИ ДО ПАКОВАННЯ ТА ВIДХОДIВ ПАКОВАННЯ

     3.1. Вимоги до складу та природи паковання, яке пiдлягає вторинному використанню та вiдновленню, включаючи вторинне перероблення

     3.1.1. Вимоги щодо виробництва та складу паковання.

     Паковання повинно виготовлятися так, щоб мiсткiсть паковання та вага були зменшенi до мiнiмальної адекватної величини для пiдтримання необхiдного рiвня безпеки, гiгiєни та прийнятностi для продукту в пакованнi та для споживача.

     Паковання повинно розроблятися, виготовлятися та реалiзовуватися з метою його вторинного використання чи вiдновлення, уключаючи вторинне перероблення, та з метою мiнiмiзацiї його впливу на довкiлля, коли усуваються вiдходи паковання та залишки операцiй з переробки та утилiзацiї вiдходiв паковання.

     Паковання виготовляється так, щоб наявнiсть токсичних та iнших шкiдливих речовин i матерiалiв як складникiв пакувального матерiалу або будь-яких iнших компонентiв паковання була мiнiмiзована з урахуванням їх наявностi у викидах, золi чи стiчних водах, коли паковання або залишки операцiй iз перероблення та утилiзацiї вiдходiв паковання спалюються або закопуються.

     3.1.2. Вимоги до рiвня концентрацiї важких металiв, наявних у пакованнi:

     1) рiвнi концентрацiї свинцю, кадмiю, ртутi та шестивалентного хрому, що наявнi в пакованнi чи компонентах паковання, не повиннi послiдовно перевищувати таких значень:

     600 частин на мiльйон за вагою;

     250 частин на мiльйон за вагою;

     100 частин на мiльйон за вагою.

     Термiни досягнення зазначених рiвнiв концентрацiї важких металiв установлюються планом поетапного впровадження Технiчного регламенту;

     2) рiвнi концентрацiї, зазначенi в пiдпунктi 1 пункту 3.1.2, не застосовуються до паковання, що цiлком виготовлене з свинцевого кришталю;

     3) уповноваженi органiзацiї визначають умови, згiдно з якими зазначенi вище рiвнi концентрацiї не застосовуються до повторно перероблених матерiалiв та циклiв продукту, якi перебувають в тiсному та контрольованому ланцюгу.

     3.1.3. Вимоги щодо паковання, яке пiдлягає вторинному використанню.

     Водночас повиннi бути дотриманi такi вимоги:

     фiзичнi властивостi та характеристики паковання повиннi уможливлювати певну кiлькiсть перемiщень або обiгiв за нормальних передбачуваних умов використання;

     можливiсть переробки використаного паковання з метою дотримання вимог охорони здоров'я та безпеки для робочої сили;

     виконання вимог щодо паковання, що пiдлягає вiдновленню, коли паковання бiльше не використовується повторно й вiдтак стає вiдходами.

     3.1.4. Вимоги до паковання, що пiдлягає вiдновленню.

     3.1.4.1. Паковання, що пiдлягає вiдновленню, у формi вторинного перероблення матерiалу.

     Паковання повинно вироблятися в такий спосiб, щоб уможливити вторинне перероблення певного вiдсотка ваги матерiалiв, що використанi для виробництва ринкових продуктiв, вiдповiдно до чинних стандартiв України. Визначення такого вiдсотка може бути рiзним залежно вiд типу матерiалу, з якого паковання складається.

     3.1.4.2. Паковання, що пiдлягає вiдновленню, у формi вiдновлення енергiї.

     Вiдходи паковання, переробленi з метою вiдновлення енергiї, повиннi мати мiнiмально низький показник теплотворностi, щоб дозволити оптимiзацiю вiдновлення енергiї.

     3.1.4.3. Паковання, що пiдлягає вторинному використанню, у формi компостування.

     Вiдходи паковання, що пiдлягають переробцi з метою компостування, повиннi характеризуватися здатнiстю розкладатися пiд впливом мiкроорганiзмiв, що не повинно перешкоджати їхньому окремому збиранню та процесу компостування або дiяльностi, у яку їх запроваджено.

     3.1.4.4. Паковання, що розкладається пiд впливом мiкроорганiзмiв.

     Вiдходи паковання, що розкладаються пiд впливом мiкроорганiзмiв, повиннi характеризуватися тим, що вони мають зазнавати фiзичного, хiмiчного, термального чи бiологiчного розкладу так, щоб бiльша частина завершеного компосту цiлковито розкладалась на двоокис вуглецю, бiомасу та воду.

     3.2. Запобiгання утворенню вiдходiв паковання

     3.2.1. Уповноваженi органiзацiї додатково до заходiв, що запобiгають утворенню вiдходiв паковання вiдповiдно до пункту 3.1, можуть запроваджувати iншi запобiжнi заходи.

     Такi заходи можуть складатися з програм та проектiв iз запровадження вiдповiдальностi виробника за мiнiмiзацiю впливу на довкiлля паковання або подiбних заходiв, що ухвалюються, якщо це необхiдно, пiсля консультацiї з економiчними операторами, та розроблятися з метою поєднання та використання iнiцiатив, що реалiзуються в державi щодо запобiжних заходiв.

     3.3. Вiдновлення та вторинне перероблення

     3.3.1. Послiдовно мають бути досягнутi такi вимоги:

     а) вiд 50 до 65 % маси вiдходiв паковання вiдновлюватимуться чи спалюватимуться на заводах, де спалюються вiдходи з вiдновленням енергiї;

     б) принаймнi 60 % маси вiдходiв паковання вiдновлюватимуться чи спалюватимуться на заводах, де спалюються вiдходи з вiдновленням енергiї;

     в) вiд 25 до 45 % загальної маси пакувальних матерiалiв, що мiстяться у вiдходах паковання, повторно перероблятимуться 15 % вiд маси кожного пакувального матерiалу;

     г) вiд 55 до 80 % ваги вiдходiв паковання повторно перероблятимуться;

     ґ) мiнiмальнi рiвнi вторинної переробки матерiалiв, що мiстяться у вiдходах паковання, складатимуть:

     60 % маси скла;

     60 % маси паперу та картону;

     50 % маси металiв;

     22,5 % маси пластмаси, ураховуючи тiльки матерiали, якi знов перероблюються у пластмаси;

     15 % маси деревини.

     Термiни досягнення зазначених вимог установлюються планом поетапного впровадження Технiчного регламенту.

     3.3.2. Заходи та мета, зазначенi в пунктi 3.3.1, оприлюднюються та є предметом iнформацiйної кампанiї для громадськостi та економiчних операторiв.

     3.3.3. Територiальнi структурнi пiдроздiли уповноважених органiзацiй надають їм звiт про результати запровадження Технiчного регламенту та його вплив на довкiлля i на функцiонування внутрiшнього ринку. У звiтi беруться до уваги особливi обставини в кожному регiонi. Вiн охоплює таке:

     а) оцiнку ефективностi, запровадження та виконання iстотних вимог;

     б) додатковi запобiжнi заходи для зменшення впливу паковання на довкiлля, за можливостi не погiршуючи його основних функцiй;

     в) можливу розробку iндикатора впливу паковання на довкiлля з метою виразити запобiжнi заходи щодо вiдходiв паковання у бiльш простiй та ефективнiй формi;

     г) планування запобiжних заходiв щодо вiдходiв паковання;

     ґ) сприяння вторинному використанню та, зокрема, порiвняння витрат i прибуткiв вiд вторинного використання та перероблення;

     д) намагання зменшити надалi та, якщо необхiдно, повнiстю вилучити з виробництва паковання важкi метали та iншi небезпечнi матерiали.

     До звiту, вiдповiдно, додаються пропозицiї з перегляду вiдповiдних положень Технiчного регламенту, якщо такi пропозицiї до того часу ще не були представленi.

     3.3.4. У звiтi викладаються питання вiдповiдно до пункту 3.3.3, а також iншi питання щодо довкiлля, зокрема вiдповiдної стратегiї щодо вторинного перероблення та рацiонального використання ресурсiв.

     3.4. Системи повернення, збору та вiдновлення

     3.4.1. Уповноваженi органiзацiї повиннi вжити необхiдних заходiв для забезпечення створення систем, якi передбачають виконання завдань, установлених у Технiчному регламентi:

     а) повернення та (або) збiр використаного паковання та (або) вiдходiв паковання вiд споживача, iншого кiнцевого користувача чи з потоку вiдходiв з метою спрямування його в найбiльш вiдповiднi альтернативнi напрями дiяльностi з перероблення та утилiзацiї вiдходiв;

     б) вторинне використання, включаючи вторинне перероблення паковання та (або) зiбраних вiдходiв паковання.

     Цi системи повиннi бути вiдкритi для участi економiчних операторiв.

     Вони також застосовуються до iмпортованих продуктiв на умовах недискримiнацiї, включаючи детальнi домовленостi та будь-якi тарифи, що встановлюються для доступу до систем та розробляються, щоб запобiгти бар'єрам для торгiвлi, порушенням конкуренцiї.

     3.5. Система маркування та iдентифiкацiї

     3.5.1. Для сприяння збору, сортуванню, транспортуванню, вторинному використанню та вiдновленню, що включає вторинне перероблення, на пакованнi з метою його iдентифiкацiї та класифiкацiї має бути зазначено: вiдповiдна галузь промисловостi, тип пакувального(их) матерiалу(iв).

     3.5.2. Паковання мiстить вiдповiдне маркування чи безпосередньо на самому пакованнi, чи на ярлику, яке має бути чiтко видне та легко розпiзнаване. Маркування має бути зносостiйке та надiйне, включаючи випадки, коли паковання вiдкрите.

4. СТАНДАРТИЗАЦIЯ

     4.1. Вiдповiдно до роздiлу 3 Технiчного регламенту мають бути розробленi нацiональнi стандарти, гармонiзованi з європейськими та мiжнародними нормами, що стосуються:

     критерiїв та методологiї аналiзу життєвого циклу паковання;

     методiв вимiрювання та встановлення присутностi важких металiв та iнших небезпечних речовин у пакованнi та їх потрапляння в довкiлля з паковання та вiдходiв паковання;

     критерiїв мiнiмального вмiсту повторно перероблених матерiалiв у пакованнi для вiдповiдних типiв паковання;

     критерiїв вторинного перероблення;

     критерiїв методiв компостування та виробленого компосту;

     критерiїв маркування паковання.

5. IНФОРМАЦIЙНI СИСТЕМИ

     5.1. Уповноваженi органiзацiї вживають необхiдних заходiв для забезпечення створення баз даних про паковання та вiдходи паковання.

     5.2. Бази даних мають мiстити iнформацiю про значення, характеристики та зростання потокiв паковання та вiдходiв паковання (уключаючи iнформацiю про токсичнiсть чи небезпечнiсть пакувальних матерiалiв та компонентiв, що використовуються для їх виробництва) згiдно з додатком 1 з урахуванням особливих проблем малих та середнiх пiдприємств стосовно надання детальних даних.

     5.3. Бази даних про паковання та вiдходи паковання мають ґрунтуватись на об'єктивних вiдомостях територiальних структур уповноважених органiзацiй.

6. IНФОРМАЦIЯ ДЛЯ КОРИСТУВАЧIВ ПАКОВАННЯ

     Уповноваженi органiзацiї вживають заходiв, щоб користувачi паковання, включаючи, зокрема, споживачiв, отримали необхiдну iнформацiю про:

     системи повернення, збору та вiдновлення, що їм доступнi;

     їхню роль у внесок до вторинного використання, вiдновлення та вторинного перероблення паковання та вiдходiв паковання;

     значення маркування на пакованнi, що присутнє на ринку.

     Уповноваженi органiзацiї сприяють проведенню кампанiй з iнформування та пiдвищення обiзнаностi споживачiв.

7. МОДУЛI ОЦIНКИ ВIДПОВIДНОСТI

     7.1. Для оцiнки вiдповiдностi паковання та вiдходiв паковання застосовуються модулi Aa та F.

     7.1.1. Модуль Aa

     Виробник або вповноважена ним особа - резидент України складає декларацiю про вiдповiднiсть (додаток 2) та проставляє нацiональний знак вiдповiдностi на вирiб, ярлик або супроводжувальну документацiю.

     Виробник або вповноважена ним особа - резидент України складає технiчну документацiю, що дає змогу оцiнити вiдповiднiсть паковання та вiдходiв паковання вимогам Технiчного регламенту.

     Технiчна документацiя охоплює:

     загальний опис паковання та вiдходiв паковання;

     тип та вид паковання та вiдходiв паковання, данi про їх виготовлення тощо;

     описи i пояснення, що стосуються функцiонування паковання та вiдходiв паковання;

     протоколи випробувань, за допомогою яких виробник пiдтверджує вiдповiднiсть зразкiв паковання та вiдходiв паковання вимогам нацiональних стандартiв з офiцiйно опублiкованого спецiально вповноваженим центральним органом виконавчої влади у сферi пiдтвердження вiдповiдностi перелiку нацiональних стандартiв;

     перелiк використаних нацiональних стандартiв;

     адреси мiсць виготовлення та зберiгання паковання та вiдходiв паковання;

     копiю декларацiї про вiдповiднiсть.

     Виробник або вповноважена ним особа - резидент України разом з технiчною документацiєю зберiгає копiю декларацiї про вiдповiднiсть протягом 10 рокiв пiсля виготовлення останнього виробу i надає їх на вимогу визначеним законодавством органам виконавчої влади.

     У разi вiдсутностi виробника або вповноваженої ним особи - резидента України технiчна документацiя та копiя декларацiї про вiдповiднiсть зберiгаються особою, яка ввела паковання та вiдходи паковання в обiг.

     Обраний виробником або вповноваженою ним особою - резидентом України вповноважений орган проводить перевiрку паковання та вiдходiв паковання на вiдповiднiсть вимогам Технiчного регламенту. Зразок кiнцевої продукцiї повинен бути дослiджений i випробуваний на вiдповiднiсть нацiональним стандартам, зазначеним у Технiчному регламентi.

     Виробник повинен проставляти на пакованнi (або супроводжувальнiй документацiї) iдентифiкацiйний номер обраного ним уповноваженого органу.

     Виробник повинен ужити заходiв для того, щоб виробничий процес забезпечував вiдповiднiсть виготовленого паковання технiчнiй документацiї та вимогам Технiчного регламенту.

     7.1.2. Модуль F

     Виробник або вповноважена ним особа - резидент України перевiряє i засвiдчує, що продукцiя вiдповiдає вимогам Технiчного регламенту.

     Виробник або вповноважена ним особа - резидент України складає декларацiю про вiдповiднiсть та проставляє на кожному виробi нацiональний знак вiдповiдностi на вирiб, ярлик або супроводжувальну документацiю. Виробник або вповноважена ним особа - резидент України зберiгає копiю декларацiї про вiдповiднiсть протягом 10 рокiв пiсля виготовлення останнього виробу.

     Виробник або вповноважена ним особа - резидент України складає технiчну документацiю згiдно з пунктом 7.1.1 Технiчного регламенту, зберiгає її протягом 10 рокiв пiсля виготовлення останнього зразка i надає на вимогу визначеним законодавством органам виконавчої влади для перевiрки.

     У разi вiдсутностi виробника або вповноваженої ним особи - резидента України технiчна документацiя та копiя декларацiї про вiдповiднiсть зберiгаються особою, яка ввела паковання та вiдходи паковання в обiг.

     Виробник повинен ужити заходiв, щоб виробничий процес забезпечував вiдповiднiсть паковання та вiдходiв паковання вимогам Технiчного регламенту.

     Уповноважений орган проводить за вибором виробника дослiдження i випробування продукцiї iз застосуванням статистичних методiв. Статистична перевiрка проводиться у такому порядку:

     а) виробник надає уповноваженому органу для перевiрки продукцiю у виглядi однорiдних партiй i вживає заходiв для забезпечення однорiдностi кожної виробленої партiї;

     б) уповноважений орган робить випадкову вибiрку виробiв з кожної партiї, дослiджує i випробовує кожний вiдiбраний вирiб згiдно з вiдповiдним(ими) стандартом(ами) з перелiку нацiональних стандартiв або проводить рiвноцiннi випробування для перевiрки вiдповiдностi кожного такого виробу вимогам Технiчного регламенту та приймає рiшення щодо вiдповiдностi партiї продукцiї, з якої було зроблено вибiрку продукцiї, вимогам Технiчного регламенту;

     в) у разi, якщо партiя продукцiї вiдповiдає встановленим вимогам, уповноважений орган проставляє або дає розпорядження виробнику щодо нанесення свого iдентифiкацiйного номера на кожний вирiб з цiєї партiї, ярлик або супроводжувальну документацiю i видає сертифiкат вiдповiдностi на пiдставi проведених випробувань. Усi вироби з такої партiї можуть бути розмiщенi на ринку, крiм тих вiдiбраних виробiв, що не вiдповiдають установленим вимогам.

     Якщо партiя продукцiї не вiдповiдає встановленим вимогам, уповноважений орган або ЦОВВ уживає заходiв згiдно iз законодавством для запобiгання розмiщенню цiєї партiї продукцiї на ринку. У разi неодноразового виявлення невiдповiдностi партiй встановленим вимогам уповноважений орган може припинити статистичну перевiрку i здiйснювати перевiрку кожного виробу;

     г) виробник або вповноважена ним особа - резидент України надає в установленому законодавством порядку органам виконавчої влади або зацiкавленим сторонам сертифiкати вiдповiдностi.

Начальник управлiння пiдтвердження вiдповiдностi

О. Я. Сердюков

 

Додаток 1 до пункту 5.2 Технiчного регламенту з пiдтвердження вiдповiдностi паковання (пакувальних матерiалiв) та вiдходiв паковання

ДАНI, ЩО ПОВИННI ВКЛЮЧАТИСЯ В БАЗИ ДАНИХ ПРО ПАКОВАННЯ ТА ВIДХОДИ ПАКОВАННЯ

     1. Для споживчої, групової та транспортної тари:

     а) кiлькiсть для кожної широкої категорiї матерiалу паковання, що споживається в межах країни (вироблене + iмпортоване - експортоване) (табл. 1);

     б) кiлькiсть, що повторно використовується (табл. 2).

     2. Для побутових та непобутових вiдходiв паковання:

     а) кiлькiсть для кожної широкої категорiї матерiалу паковання, що вiдновлюється та усувається в межах країни (вироблене + iмпортоване - експортоване) (табл. 3);

     б) кiлькiсть, що утилiзується, та кiлькiсть, що вiдновлюється, для кожної широкої категорiї матерiалу (табл. 4).

Таблиця 1

Кiлькiсть паковання (споживчої, групової та транспортної тари), що споживається в межах України

	Тоннаж паковання, що виробляється	- Тоннаж паковання, що експортується	+ Тоннаж паковання, що iмпортується	= Разом
Скло
Пластмаса
Папiр/картон (уключаючи комбiноване)
Метал
Дерево
Iншi
Разом

Таблиця 2

Кiлькiсть паковання (споживчої, групової та транспортної тари), що повторно використовується в межах України

	Тоннаж паковання, що споживається	Паковання, що повторно використовується
		Тоннаж	Вiдсоток
Скло
Пластмаса
Папiр/картон (уключаючи комбiноване)
Метал
Дерево
Iншi
Разом

Таблиця 3

Кiлькiсть вiдходiв паковання, що повторно використовується та розмiщується в межах України

	Тоннаж вiдходiв, що виробляються	- Тоннаж вiдходiв, що експортуються	+ Тоннаж вiдходiв, що iмпортуються	= Разом
Побутовi вiдходи
Скляна тара
Пластмасова тара
Паперова/ картонна тара
Картонна комбiнована тара
Металева тара
Дерев'яна тара
Побутовi вiдходи паковання разом
Непобутовi вiдходи
Скляна тара
Пластмасова тара
Паперова/ картонна тара
Картонна комбiнована тара
Металева тара
Дерев'яна тара
Непобутовi вiдходи паковання разом

 

Таблиця 4

Кiлькiсть вiдходiв паковання, що повторно переробляються або повторно використовуються в межах України

	Загальний тоннаж вiдходiв, що повторно використовуються та розмiщуються	Кiлькiсть, що утилiзована		Кiлькiсть, що повторно використана
		Тоннаж	Вiдсоток	Тоннаж	Вiдсоток
Побутовi вiдходи
Скляна тара
Пластмасова тара
Паперова/ картонна тара
Картонна комбiнована тара
Металева тара
Дерев'яна тара
Побутовi вiдходи паковання разом
Непобутовi вiдходи
Скляна тара
Пластмасова тара
Паперова/ картонна тара
Картонна комбiнована тара
Металева тара
Дерев'яна тара
Непобутовi вiдходи паковання разом

Начальник управлiння пiдтвердження вiдповiдностi

О. Я. Сердюков

 

Додаток 2 до пункту 7.1.1 Технiчного регламенту з пiдтвердження вiдповiдностi паковання (пакувальних матерiалiв) та вiдходiв паковання

ДЕКЛАРАЦIЯ ПРО ВIДПОВIДНIСТЬ

(повна назва виробника або його вповноваженої особи, якi є резидентами України, або постачальника;

їх мiсцезнаходження, iдентифiкацiйний код)

в особi
	(посада, прiзвище, iм'я та по батьковi уповноваженої особи)

пiдтверджує, що паковання		,
	(повна назва паковання, тип, вид)

якi випускаються за		,
	(назва та позначення документацiї)

вiдповiдають Технiчному регламенту з пiдтвердження вiдповiдностi паковання (пакувальних матерiалiв) та вiдходiв паковання згiдно з

(назва та позначення нормативних документiв за наявностi)

та пiдлягають пiдтвердженню вiдповiдностi згiдно з модулем Aa чи F роздiлу 7 зазначеного Технiчного регламенту.

Сертифiкат вiдповiдностi*

(номер сертифiката вiдповiдностi, дата його реєстрацiї, термiн дiї, назва та мiсцезнаходження

	.
уповноваженого органу iз сертифiкацiї)

Декларацiю складено пiд цiлковиту вiдповiдальнiсть виробника / уповноваженої особи / постачальника.

(посада)		(пiдпис)		(iнiцiали та прiзвище)
М. П.
		(дата)

____________
     * Наведений абзац застосовується за умови пiдтвердження вiдповiдностi за пунктом 7.1.2 Технiчного регламенту з пiдтвердження вiдповiдностi паковання (пакувальних матерiалiв) та вiдходiв паковання.

Начальник управлiння пiдтвердження вiдповiдностi

О. Я. Сердюков