ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УЗАГАЛЬНЕННЯ

Практика розгляду судами адмiнiстративних справ щодо спорiв, пов'язаних зi справлянням податкiв i зборiв митними органами

(Витяг)*

____________
     * Витяг з узагальнення до друку пiдготовлено суддею Верховного Суду України М. Б. Гусаком, науковим консультантом управлiння вивчення та узагальнення судової практики Верховного Суду України О. Г. Литвишко та головним консультантом цього управлiння Н. В. Мархай.

     Вiдповiдно до Плану роботи Верховного Суду України у 2009 р. Верховний Суд України узагальнив практику розгляду судами адмiнiстративних справ щодо спорiв, пов'язаних зi справлянням податкiв i зборiв митними органами. Цей витяг з узагальнення судової практики оприлюднюється для врахування в роботi судами загальної юрисдикцiї.

     1. Вирiшуючи спори за участю митних органiв у справах, пов'язаних iз оподаткуванням податком на додану вартiсть (далi - ПДВ) товарiв при ввезеннi на митну територiю України фiзичними особами - пiдприємцями (платниками єдиного податку), судам потрiбно враховувати, що згiдно з п. 2.4 ст. 2 Закону вiд 3 квiтня 1997 р. N 168/97-ВР "Про податок на додану вартiсть" (далi - Закон N 168/97-ВР) платником ПДВ є будь-яка особа, що iмпортує (для фiзичних осiб - ввозить (пересилає)) товари (супутнi послуги) на митну територiю України для їх використання або споживання на митнiй територiї України, незалежно вiд того, який режим оподаткування вона використовує згiдно iз законодавством. Виняток становлять фiзичнi особи, не зареєстрованi платниками податку, якi ввозять (пересилають) товари (предмети) у супроводжувальному багажi або отримують їх як поштове вiдправлення у межах неторгового обороту в обсягах, що не пiдлягають оподаткуванню вiдповiдно до митного законодавства (крiм ввезення транспортних засобiв чи запасних частин до них такими фiзичними особами), та нерезидентiв, якi пересилають поштовi вiдправлення згiдно з правилами Мiжнародного поштового союзу на митну територiю України, та отримувачiв таких поштових вiдправлень.

     Отже, платник єдиного податку, який iмпортує товари на митну територiю України, не звiльняється вiд сплати ПДВ, а положення Указу Президента України вiд 3 липня 1998 р. N 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, облiку та звiтностi суб'єктiв малого пiдприємництва" про звiльнення вiд сплати цього податку стосується тiльки випадкiв, коли платник єдиного податку здiйснює операцiї з поставки товарiв (супутнiх послуг) у межах митної територiї України.

     2. При розглядi справ, пов'язаних зi сплатою ПДВ та митних зборiв, судам необхiдно враховувати, що згiдно з п. 10.3 ст. 10 Закону N 168/97-ВР платники податку, якi iмпортують товари на митну територiю України, вiдповiдають за дотримання правил надання iнформацiї для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митними органами.

     Вiдповiдно до пiдпункту 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону вiд 21 грудня 2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платникiв податкiв перед бюджетами та державними цiльовими фордами" (далi - Закон N 2181-III) якщо згiдно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, то платник податкiв не несе вiдповiдальностi за своєчаснiсть, достовiрнiсть та повноту нарахування такої суми, проте несе вiдповiдальнiсть за своєчасне i повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цiєї суми в установленому цим Законом порядку.

     Таким чином, якщо митнi органи, приймаючи вантажнi митнi декларацiї та пропускаючи товар на митну територiю України, погоджувалися з вiдомостями щодо звiльнення позивача вiд сплати ПДВ, чи з кодом товарної номенклатури, зазначеної iмпортером, то вiдповiдно до п. 10.3 ст. 10 Закону N 168/97-ВР та пiдпункту 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону N 2181-III Митниця не має правових пiдстав для прийняття податкових повiдомлень-рiшень про нарахування податкових зобов'язань у зв'язку з помилковим визначенням коду товарної номенклатури, зокрема, з посиланням на результати камеральної перевiрки та на положення пiдпункту "в" пiдпункту 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону N 2181-III, дiя якого не поширюється на митнi органи.

     3. Якщо пiд час проходження митного оформлення (контролю) вiддiл номенклатури Митницi прийняв рiшення, в якому визначив iнший код iмпортованого товару, нiж зазначений в експортнiй митнiй декларацiї країни-вiдправника, суди повиннi виходити з того, що ст. 313 Митного кодексу України (далi - МК) передбачено, що класифiкацiю товарiв, тобто вiднесення їх до зазначених в УКТЗЕД класифiкацiйних групувань, покладено на митнi органи, рiшення яких iз цього питання є обов'язковими для пiдприємств i громадян.

     Таким чином, рiшення митних органiв про визначення коду iмпортованого товару i вiдмову в його пропуску на митну територiю України за кодом, який зазначено, зокрема iмпортером, породжує для останнього певнi правовi наслiдки та є обов'язковим. Однак така обов'язковiсть не є перешкодою для оскарження такого рiшення митних органiв до адмiнiстративного суду.

     4. Вирiшуючи справи щодо митного оформлення товарiв з застосуванням вексельної форми розрахункiв та встановленої ст. 63 Закону вiд 28 грудня 2007 р. N 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рiк та про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України" (далi - Закон N 107-VI) заборони на надання вiдстрочок зi сплати податкiв, слiд виходити з того, що податковий вексель на вiдстрочення сплати податкового зобов'язання з ПДВ видається платником податку при iмпортуваннi товарiв на митну територiю України за власним бажанням, а вiдстрочення податкових зобов'язань платника податку надається вiдповiдним органом державної влади за наявностi вiдповiдних пiдстав. Таким чином, врегульоване ст. 14 Закону N 2181-III та заборонене на 2008 р. ст. 63 Закону N 107-VI надання вiдстрочок зi сплати податкових зобов'язань суб'єктам господарювання за податками, зборами (обов'язковими платежами) та право платникiв податку при iмпортуваннi товарiв на митну територiю України надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання, передбачене п. 11.5 ст. 11 Закону N 168/97-ВР, мають рiзну правову природу та сутнiсть. У першому випадку вольову дiю здiйснює вiдповiдний контролюючий орган, а в другому - платник податкiв самостiйно використовує вексель, тобто здiйснює вольову дiю.

     Слiд зазначити, що способом захисту у випадку, коли митнi органи вiдмовляються здiйснити митне оформлення товару, зокрема, за кодом Товарної номенклатури, який вказав власник (декларант) товару, чи з наданням податкових векселiв, має бути не визнання нечинними (недiйсними) карток вiдмови у прийняттi митної декларацiї, митного оформлення чи пропуску товарiв i транспортних засобiв через митний кордон України, а визнання протиправним (незаконним) такого рiшення - вiдмови.

     5. У справах щодо обґрунтованостi застосування декларантом митного режиму тимчасового ввезення (вивезення) при виявленнi декларованого товару в iншому митному режимi, судам необхiдно враховувати, що митний режим тимчасового ввезення передбачено лише для iноземних товарiв, товарiв (транспортних засобiв), власниками яких є нерезиденти. При цьому для того, щоб можна було скористатися правами на пiльги, що надаються, товари, якi ввозяться з частковим звiльненням вiд сплати податкiв, повиннi належати особi, яка зареєстрована або постiйно проживає за межами територiї тимчасового ввезення товарiв. Питання про тимчасове ввезення (вивезення) товарiв врегульовано Конвенцiєю про тимчасове ввезення вiд 26 червня 1990 р. (набула чинностi 22 вересня 2004 р.), гл. 34 МК, Законом вiд 13 вересня 2001 р. N 2681-III "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарiв та транспортних засобiв, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територiю України".

     6. Вiдповiдно до п. 3 ч. 2 ст. 17 Кодексу адмiнiстративного судочинства України компетенцiя адмiнiстративних судiв не поширюється на публiчно-правовi спори щодо провадження у справах про порушення митних правил, за якi передбачено адмiнiстративну вiдповiдальнiсть, накладення адмiнiстративних стягнень за порушення митних правил, а також оскарження постанов суддi (суду) у справi про порушення митних правил. Судове провадження таких категорiй справ здiйснюється в порядку, передбаченому МК та Кодексом України про адмiнiстративнi правопорушення, i не належать до компетенцiї адмiнiстративних судiв.