УГОДА

мiж Урядом України та Урядом Республiки Болгарiя про взаємне сприяння та захист iнвестицiй

     Уряд України та Уряд Республiки Болгарiя /надалi iменуються "Договiрнi Сторони"/,

     бажаючи змiцнювати взаємовигiдне економiчне спiвробiтництво,

     намагаючись створювати та пiдтримувати сприятливi умови для здiйснення iнвестицiй iнвесторами однiєї Договiрної Сторони на територiї iншої Договiрної Сторони,

     визнаючи, що сприяння та взаємний захист iнвестицiй, згiдно з цiєю Угодою, стимулює дiлову iнiцiативу у цiй галузi,

     домовились про нижченаведене:

СТАТТЯ 1
Визначення

     Для цiлей цiєї Угоди:

     1. Термiн "iнвестицiя" означає будь-якi майновi цiнностi та, зокрема:

     /а/ рухоме та нерухоме майно та iншi речовi права;

     /б/ акцiї, вклади та iншi форми участi в товариствах;

     /в/ права вимоги та iншi права, що мають економiчну цiннiсть;

     /г/ права на iнтелектуальну власнiсть /авторськi права, права на винаходи, промисловi зразки, товарнi знаки та найменування мiсця походження/, технологiчнi процеси, ноу-хау та дiлову репутацiю;

     /д/ права на здiйснення господарської дiяльностi, що надаються на пiдставi закону та договору, включаючи, зокрема, права на розвiдку, розробку та експлуатацiю природних ресурсiв.

     Нiяка змiна форми вкладення майнових цiнностей не впливає на їх квалiфiкацiю як iнвестицiй за умови, що така змiна не суперечить законодавству Договiрної Сторони, на територiї якої здiйсненi iнвестицiї.

     2. Термiн "iнвестор" означає вiдносно кожної Договiрної Сторони:

     /а/ будь-яку фiзичну особу, що є громадянином цiєї Договiрної Сторони згiдно з її законодавством;

     /б/ будь-яку компанiю, фiрму, товариство, пiдприємство, органiзацiю чи асоцiацiю, що має чи не має статусу юридичної особи, яка створена згiдно з законодавством кожної з Договiрних Сторiн та знаходиться на її територiї.

     3. Термiн "доходи" означає прибуток, дивiденди, проценти та iншi законнi суми, що отримуються в результатi iнвестицiй.

     4. Термiн "територiя" означає територiю кожної з Договiрних Сторiн, а також виключну економiчну зону та континентальний шельф, над якими вiдповiдна Договiрна Сторона здiйснює сувереннi права та юрисдикцiю згiдно з мiжнародним правом.

СТАТТЯ 2
Сприяння та захист iнвестицiй

     1. Кожна з Договiрних Сторiн заохочує iнвесторiв iншої Договiрної Сторони здiйснювати iнвестицiї на своїй територiї та допускає такi iнвестицiї згiдно з її законодавством.

     2. Кожна з Договiрних Сторiн гарантує згiдно iз своїм законодавством безумовний захист iнвестицiям iнвесторiв iншої Договiрної Сторони.

     3. Доходи вiд iнвестицiй, а у випадку повторної iнвестицiї, доходи вiд повторної iнвестицiї користуються таким же захистом, як i iнвестицiї.

СТАТТЯ 3
Нацiональний режим та режим найбiльшого сприяння

     1. Кожна з Договiрних Сторiн забезпечує на своїй територiї iнвестицiям iнвесторiв iншої Договiрної Сторони та дiяльностi в зв'язку з iнвестицiями справедливий та рiвноправний режим.

     2. Режим, що згадується в п. 1 цiєї Статтi, повинен бути не менш сприятливим, нiж режим, який надається iнвестицiям i дiяльностi в зв'язку з iнвестицiями власних iнвесторiв або iнвесторiв будь-якої третьої Держави.

     3. Кожна з Договiрних Сторiн залишає за собою право визначати галузi та сфери дiяльностi, в яких може бути обмежена дiяльнiсть iноземних iнвесторiв. Будь-яке нове вилучення, встановлене Договiрною Стороною, не застосовуватиметься до iнвестицiй, якi здiйсненi на її територiї iнвесторами iншої Договiрної Сторони до моменту набуття чинностi вилученням.

     4. Режим найбiльшого сприяння, що надається згiдно з п. 2 цiєї Статтi, не розповсюджується на переваги, якi Договiрна Сторона надає або надаватиме в майбутньому:

     у зв'язку з участю в зонi вiльної торгiвлi, митному або економiчному союзi, або iнших подiбних iнституцiях;

     на пiдставi угоди про запобiгання подвiйному оподаткуванню або iнших домовленостей з питань оподаткування.

СТАТТЯ 4
Експропрiацiя, нацiоналiзацiя та компенсацiя за втрати

     1. Iнвестицiї iнвесторiв однiєї з Договiрних Сторiн, якi здiйсненi на територiї iншої Договiрної Сторони, не можуть бути експропрiйованi, нацiоналiзованi або пiдданi заходам, що дорiвнюють за наслiдками експропрiацiї або нацiоналiзацiї /надалi iменується "нацiоналiзацiя"/, за винятком випадкiв, коли такi заходи застосовуються в суспiльних iнтересах, у встановленому законом порядку, не є дискримiнацiйними та супроводжуються виплатою негайної, адекватної та ефективної компенсацiї.

     2. Компенсацiя повинна вiдповiдати ринковiй вартостi нацiоналiзованої iнвестицiї, визначенiй безпосередньо до моменту нацiоналiзацiї. Компенсацiя виплачується у вiльно конвертованiй валютi, в якiй iнвестицiї були початково здiйсненi, або в iншiй валютi, що є прийнятною для iнвестора. З моменту виникнення права на компенсацiю та до моменту її виплати на суму компенсацiї нараховується вiдсоток вiдповiдно до ставки LIBOR.

     3. Потерпiлий iнвестор матиме право на негайний перегляд судовими або iншими незалежними владами цiєї Договiрної Сторони його випадку та оцiнку його iнвестицiї згiдно з принципами, викладеними в цiй Статтi.

СТАТТЯ 5
Iншi втрати

     1. Договiрна Сторона, на територiї якої було завдано шкоди iнвестицiям iнвесторiв iншої Договiрної Сторони у результатi вiйни або iншого збройного конфлiкту, громадських заворушень, введення надзвичайного стану або iнших подiбних обставин, надає таким iнвесторам вiдносно вiдновлення майна, компенсацiї та iнших видiв урегулювання режим не менш сприятливий, нiж режим, який вона надає iнвесторам будь-якої третьої держави.

СТАТТЯ 6
Трансфер

     1. Кожна з Договiрних Сторiн дозволяє iнвесторам iншої Договiрної Сторони пiсля виконання ними всiх податкових зобов'язань безперешкодний переказ платежiв у зв'язку з iнвестицiями та, зокрема:

     а) сум початкової iнвестицiї та додаткових сум для пiдтримки чи збiльшення iнвестицiї;

     б) прибуткiв, як вони визначенi у п. 3 Статтi 1 цiєї Угоди;

     в) сум, отриманих iнвестором у результатi продажу або повної чи часткової лiквiдацiї iнвестицiї;

     г) сум, необхiдних для сплати витрат, якi виходять з функцiонування iнвестицiй;

     д) компенсацiй вiдповiдно до Статей 4 та 5 цiєї Угоди;

     е) заробiтної платнi та iнших винагород, що отримуються громадянами iншої Договiрної Сторони за роботу та послуги, якi виконуються у зв'язку з iнвестицiями, здiйсненими на територiї першої Договiрної Сторони, у розмiрi та порядку, передбаченими її законодавством.

     2. Переказ платежiв, зазначених у п. 1 цiєї Статтi, проводиться без затримки у вiльно конвертованiй валютi за дiючим на день переказу валютним ринковим курсом тiєї Договiрної Сторони, на територiї якої iнвестицiї здiйсненi.

СТАТТЯ 7
Суброгацiя

     1. Якщо Договiрна Сторона проводить платежi своєму iнвестору на пiдставi договору гарантiї або страхування, укладеного у зв'язку з iнвестицiями, iнша Договiрна Сторона визнає передачу першiй Договiрнiй Сторонi прав, що належать iнвестору. Договiрна Сторона, до якої перейшли права iнвестора, має такi ж права, як й iнвестор, iз застереженням вiдносно зобов'язань iнвестора, пов'язаних iз застрахованою таким чином iнвестицiєю.

СТАТТЯ 8
Спори мiж Договiрною Стороною та iнвестором iншої Договiрної Сторони

     1. Будь-який спiр мiж iнвестором однiєї з Договiрних Сторiн та iншою Договiрною Стороною, який виникає у зв'язку iз здiйсненням iнвестицiй, вирiшується по можливостi шляхом переговорiв.

     2. Якщо таким чином спiр не буде вирiшений протягом 6 мiсяцiв з моменту його виникнення, вiн може бути переданий на розгляд до компетентного суду або арбiтражу Договiрної Сторони, на територiї якої iнвестицiї здiйсненi.

     3. Спiр щодо питань розмiру, умов або порядку сплати компенсацiї на пiдставi Статей 4, 5 цiєї Угоди, а також порядку переказу платежiв на пiдставi Статтi 6 цiєї Угоди можуть бути переданi на розгляд Третейського суду "ad hoc" вiдповiдно до Арбiтражного регламенту Комiсiї Органiзацiї Об'єднаних Нацiй з права мiжнародної торгiвлi (ЮНСIТРАЛ) за умови, що iнвестор не скористався правом подати позов згiдно з п. 2 цiєї Статтi.

     Рiшення Третейського суду є остаточним та обов'язковим для обох Сторiн у спорi.

СТАТТЯ 9
Консультацiї

     Договiрнi Сторони за пропозицiєю однiєї з них можуть провести консультацiї з питань, якi стосуються тлумачення або застосування цiєї Угоди.

СТАТТЯ 10
Спори мiж Договiрними Сторонами

     1. Спори мiж Договiрними Сторонами вiдносно тлумачення або застосування цiєї Угоди вирiшуються по можливостi шляхом переговорiв.

     2. Якщо спiр мiж Договiрними Сторонами не може бути таким чином вирiшений протягом шести мiсяцiв з моменту початку переговорiв, то за вимогою будь-якої з Договiрних Сторiн вiд передається на розгляд Третейського суду.

     3. Такий Третейський суд створюється для кожного конкретного випадку наступним чином: протягом трьох мiсяцiв з моменту отримання прохання щодо арбiтражу кожна з Договiрних Сторiн призначає одного члена суду. Два члени суду обирають громадянина третьої держави, який пiсля схвалення обома Договiрними Сторонами призначається Головою суду. Голова Третейського суду повинен бути призначеним протягом двох мiсяцiв з моменту призначення двох iнших членiв суду.

     4. Якщо в зазначенi у п. 3 цiєї Статтi термiни, необхiднi призначення не були здiйсненi, то за вiдсутностi iншої домовленостi кожна з Договiрних Сторiн може звернутися до Голови Мiжнародного суду з проханням здiйснити такi призначення. Якщо Голова є громадянином однiєї з Договiрних Сторiн або за будь-яких iнших обставин не може виконати зазначену функцiю, прохання здiйснити необхiднi призначення може бути звернене до Вiце-Голови Мiжнародного суду. Якщо Вiце-Голова є громадянином однiєї з Договiрних Сторiн або також не може виконати зазначеної функцiї, прохання здiйснити необхiднi призначення може бути звернене до наступного за старшинством члена Мiжнародного суду, який не є громадянином жодної з Договiрних Сторiн.

     5. Третейський суд приймає своє рiшення на пiдставi положень цiєї Угоди, а також загальновизнаних принципiв та норм мiжнародного права. Вiн приймає своє рiшення бiльшiстю голосiв. Таке рiшення є остаточним та обов'язковим для обох Договiрних Сторiн. Суд визначає порядок своєї роботи самостiйно.

     6. Кожна з Договiрних Сторiн несе витрати, пов'язанi з дiяльнiстю призначеного нею члена суду та своїм представництвом в арбiтражному процесi. Витрати, пов'язанi з дiяльнiстю Голови суду, та iншi витрати Договiрнi Сторони несуть в рiвних частинах.

СТАТТЯ 11
Застосування iнших правил

     1. Якщо одна з Договiрних Сторiн згiдно з своїм законодавством або мiжнародною угодою, учасниками якої є обидвi Договiрнi Сторони, надає iнвестицiям iнвесторiв iншої Договiрної Сторони та дiяльностi в зв'язку з iнвестицiями режим бiльш сприятливий, нiж режим, який надається цiєю Угодою, то застосовується бiльш сприятливий режим.

     2. Якщо режим, що надається однiєю Договiрною Стороною iнвесторам iншої Договiрної Сторони згiдно з положеннями контрактiв, є бiльш сприятливим, нiж той, що надається цiєю Угодою, то буде надано бiльш сприятливий режим.

СТАТТЯ 12
Застосування цiєї Угоди

     Ця Угода застосовується до всiх iнвестицiй, якi здiйсненi iнвесторами однiєї Договiрної Сторони на територiї iншої Договiрної Сторони як до, так i пiсля набуття чинностi цiєю Угодою.

СТАТТЯ 13
Набуття чинностi, перiод та припинення дiї цiєї Угоди

     1. Ця Угода пiдлягає ратифiкацiї та набуває чинностi пiсля закiнчення тридцяти днiв з дати письмового повiдомлення Договiрними Сторонами одна однiєї про виконання ними передбачених законодавством процедур, та буде чинною протягом п'ятнадцяти рокiв.

     2. Ця Угода залишається чинною, якщо жодна з Договiрних Сторiн письмово не повiдомить iншу Договiрну Сторону про її намiр припинити дiю цiєї Угоди щонайменше за дванадцять мiсяцiв до припинення строку, визначеного в п. 1 цiєї Статтi.

     3. Пiсля закiнчення початкового п'ятнадцятирiчного термiну чинностi кожна Договiрна Сторона може в будь-який час припинити чиннiсть цiєї Угоди, повiдомивши про свiй намiр письмово другу Договiрну Сторону. Чиннiсть цiєї Угоди припиняється через дванадцять мiсяцiв з дати отримання такого повiдомлення iншою Договiрною Стороною.

     4. Вiдносно iнвестицiй, здiйснених до дати припинення дiї цiєї Угоди, положення Статей 1 - 12 цiєї Угоди залишатимуться чинними протягом подальших п'ятнадцяти рокiв пiсля цiєї дати.

     Здiйснено в м. Києвi 8 грудня 1994 року в двох примiрниках, кожний українською, болгарською та росiйською мовами, до того ж усi тексти мають однакову силу.

     У разi виникнення спорiв з приводу тлумачення цiєї Угоди переважну силу має текст росiйською мовою.

ЗА УРЯД УКРАЇНИ

ЗА УРЯД РЕСПУБЛIКИ БОЛГАРIЯ