УГОДА

мiж Урядом України i Урядом Росiйської Федерацiї про торговельне судноплавство

     Уряд України i Уряд Росiйської Федерацiї, надалi - Договiрнi Сторони,

     бажаючи змiцнювати i розвивати вiдносини мiж двома країнами в галузi торговельного судноплавства,

     виходячи з положень Угоди мiж Урядом України i Урядом Росiйської Федерацiї про принципи спiвробiтництва i умови взаємовiдносин в галузi транспорту вiд 26 травня 1993 року,

     згодились з нижченаведеним:

Стаття 1

     В цiй Угодi:

     1. Термiн "судно Договiрної Сторони" означає будь-яке судно, що внесене до суднового реєстру цiєї Договiрної Сторони i яке ходить пiд її прапором згiдно з її законодавством.

     Цей термiн, однак, не включає вiйськовi кораблi, а також спортивнi i прогуляночнi судна.:

     2. Термiн "член екiпажу судна" означає капiтана i будь-яку iншу особу, яка дiйсно зайнята пiд час рейсу на борту судна виконанням обов'язкiв, що пов'язанi з експлуатацiєю судна або обслуговуванням на ньому i яка включена до суднової ролi.

     3. Термiн "компетентнi органи" означає:

     у вiдношеннi України - Мiнiстерство транспорту України

     у вiдношеннi Росiйської Федерацiї - Департамент морського транспорту Мiнiстерства транспорту Росiйської Федерацiї.

Стаття 2

     Договiрнi Сторони всебiчно сприятимуть свободi торговельного мореплавства i утримуватимуться вiд будь-яких дiй, якi можуть зашкодити нормальному розвитку мiжнародного судноплавства.

Стаття 3

     Договiрнi Сторони продовжуватимуть докладати зусиль з пiдтримки i розвитку двостороннього торговельного судноплавства i ефективного дiлового спiвробiтництва мiж компетентними органами Договiрних Сторiн. Зокрема, Договiрнi Сторони згоджуються проводити взаємнi консультацiї i взаємний обмiн iнформацiєю мiж їх компетентними органами i сприяти тiсному спiвробiтництву мiж їх фрахтовими, судноплавними i пов'язаними з судноплавством пiдприємствами i органiзацiями.

Стаття 4

     1. Договiрнi Сторони згоджуються:

     а) сприяти участi суден Договiрних Сторiн в перевезеннях морем мiж портами їх країн, а також не перешкоджати участi суден однiєї Договiрної Сторони в перевезеннях морем мiж портами iншої Договiрної Сторони;

     б) спiвпрацювати в усуненнi перешкод, якi могли  б завадити розвитку перевезень морем мiж портами їх країн;

     в) не перешкоджати участi суден однiєї Договiрної Сторони в перевезеннях морем мiж портами iншої Договiрної Сторони i портами третiх країн.

     2. Положення пункту 1 цiєї статтi не обмежують право суден третiх країн брати участь у перевезеннях морем мiж портами Договiрних Сторiн.

Стаття 5

     1. Договiрнi Сторони згiдно з дiючим на їх територiях законодавством сприятимуть судноплавним, або пов'язаним iз судноплавством пiдприємствам i органiзацiям однiєї Договiрної Сторони у вiдкриттi ними лiнiй на порти i з портiв iншої Договiрної Сторони, а також у створеннi ними на територiї iншої Договiрної Сторони представництв або спiльних пiдприємств.

     2. Дiяльнiсть зазначених представництв i спiльних пiдприємств буде пiдпорядкована вiдповiдним законам i правилам, що дiють на територiї країни перебування.

Стаття 6

     Кожна Договiрна Сторона надаватиме iншiй Договiрнiй Сторонi та її суднам в усiх питаннях торговельного судноплавства режим найбiльшого сприяння, якщо iнше не передбачено цiєю Угодою.

Стаття 7

     1. Кожна Договiрна Сторона надає суднам iншої Договiрної Сторони таке ж ставлення, яке вона надає своїм суднам, що зайнятi в мiжнародному сполученнi, стосовно вiльного доступу до портiв, використання портiв для навантаження i розвантаження вантажiв, посадки i висадки пасажирiв, сплачування корабельного та iнших портових зборiв, користування послугами, призначеними для судноплавства, i здiйснення звичайних комерцiйних операцiй.

     Валюта платежу визначатиметься згiдно з умовами платiжної угоди мiж Договiрними Сторонами.

     2. Кожна Договiрна Сторона надає суднам пiд прапором третiх країн, якi експлуатуються судноплавними пiдприємствами iншої Договiрної Сторони, ставлення, яке передбачене в пунктi 1 цiєї статтi, якщо це не суперечить її обов'язкам, що виходять з мiжнародних угод, або її законодавству.

     3. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi:

     а) не поширюються на порти, не вiдкритi для заходу iноземних суден;

     б) не стосуються дiяльностi, яку резервує кожна з Договiрних Сторiн для своїх пiдприємств i органiзацiй, включаючи, зокрема, рятування i буксирування;

     в) не зобов'язують одну Договiрну Сторону поширювати на судна iншої Договiрної Сторони винятки з правил обов'язкової лоцманської проводки, що надаються своїм власним суднам.

Стаття 8

     Договiрнi Сторони вживатимуть у межах свого законодавства i портових правил усiх необхiдних заходiв для полегшення i прискорення морських перевезень, скорочення часу стоянки суден у портах, максимально можливого спрощення i прискорення митних та iнших дiючих у портах формальностей.

Стаття 9

     1. Документи щодо реєстрацiї суден, обмiрнi свiдоцтва i про придатнiсть до плавання та iншi судновi документи, виданi i визнанi однiєю з Договiрних Сторiн, визнаватимуться iншою Договiрною Стороною.

     2. Судна кожної з Договiрних Сторiн, що забезпеченi законно виданими обмiрними свiдоцтвами, не пiдлягатимуть повторному вимiрюванню тоннажу в портах iншої Договiрної Сторони i данi, зазначенi в обмiрному свiдоцтвi, прийматимуться за основу обчислення вiдповiдних портових зборiв.

Стаття 10

     1. Кожна з Договiрних Сторiн визнаватиме посвiдчення особи морякiв, якi виданi компетентними властями iншої Договiрної Сторони.

     Такими посвiдченнями особи є:.

для України	- посвiдчення особи моряка, пбо паспорт моряка
для Росiйської Федерацiї	- паспорт моряка.

     2. Кожна Договiрна Сторона, додержуючись її законодавства надаватиме власникам зазначених у пунктi 1 цiєї статтi посвiдчень особи морякiв права, якi передбаченi Конвенцiєю з полегшення мiжнародного морського судноплавства 1965 року i Конвенцiєю про нацiональнi посвiдчення особи морякiв (Конвенцiя МОТ N 108).

Стаття 11

     1. Судовi властi однiєї Договiрної Сторони не прийматимуть до розгляду позови, якi виникають з угоди найму на роботу в ролi члена екiпажу судна iншої Договiрної Сторони.

     2. Коли член екiпажу судна однiєї Договiрної Сторони здiйснить правопорушення на борту цього судна пiд час його перебування у внутрiшнiх водах iншої Договiрної Сторони, властi цiєї iншої Договiрної Сторони не переслiдують його в судовому порядку без згоди компетентної дипломатичної або консульської посадової особи держави прапора судна, крiм випадкiв, коли на думку зазначених властей:

     а) наслiдки правопорушення поширюються на територiю держави, в якiй перебуває судно: або

     б) правопорушення має такий характер, що ним порушується спокiй i добрий порядок держави або її безпека; або

     в) правопорушення здiйснено проти будь-якої особи, крiм членiв екiпажу цього судна; або

     г) переслiдування є необхiдним для припинення незаконної торгiвлi наркотичними засобами або психотропними речовинами.

     3. У випадках, зазначених в пунктi 2 цiєї статтi, прибережна держава на прохання капiтана сповiщає дипломатичну або консульську посадову особу держави прапора судна до прийняття будь-яких заходiв i сприяє встановленню контакту мiж зазначеною посадовою особою i екiпажем судна. У випадках крайньої термiновостi це сповiщення може бути зроблено в той час, коли вживаються зазначенi заходи.

     4. Положення пункту 2 цiєї Статтi не обмежують права контролю i розслiдування, якi властi кожної Договiрної Сторони мають згiдно iз своїм законодавством.

Стаття 12

     1. Якщо судно однiєї з Договiрних Сторiн зазнає корабельної аварiї, буде викинуте на берег, сяде на мiлину, або зазнає будь-якої iншої аварiї бiля берегiв iншої Договiрної Сторони, тодi судно, екiпаж, пасажири i вантаж отримають на територiї цiєї останньої Договiрної Сторони таку ж допомогу, яка надається цiєю Договiрною Стороною її нацiональному судну, екiпажу, пасажирам i вантажу.

     2. Нiякi митнi податки не стягуватимуться однiєю Договiрною Стороною з судна iншої Договiрної Сторони, яке зазнало аварiї, його вантажу або запасiв, якщо тiльки вони переданi не для використання або споживання на територiї iншої Договiрної Сторони.

Стаття 13

     1. З метою впровадження цiєї Угоди, нагляду за  її втiленням, вирiшення спiрних питань, а також обмiну думками з питань мiжнародного торговельного судноплавства, Договiрнi Сторони створять Змiшану комiсiю.

     2. Змiшана комiсiя може створювати робочi групи для обговорення окремих питань i вироблення вiдповiдних рекомендацiй, якi передаватимуться на розгляд Змiшаної комiсiї.

     3. Змiшана комiсiя збирається на прохання однiєї з Договiрних Сторiн. Порядок денний для кожного засiдання визначається компетентними органами Договiрних Сторiн.

Стаття 14

     1. Ця Угода набуває чинностi пiсля закiнчення тридцяти днiв вiд дати останнього повiдомлення про завершення Договiрними Сторонами внутрiшньодержавних процедур, необхiдних для набуття цiєю Угодою чинностi.

     2. Ця Угода лишатиметься чинною протягом трьох рокiв i пiсля цього її буде автоматично продовжено кожного разу на перiод в один рiк, якщо одна з Договiрних Сторiн не повiдомить iншу Договiрну Сторону про свiй намiр припинити дiю цiєї Угоди шляхом письмового повiдомлення за шiсть мiсяцiв до закiнчення вiдповiдного перiоду.

     Здiйснено в м. Києвi 8 лютого 1995 року у двох чинних примiрниках, кожний українською i росiйською мовами, причому обидва тексти однаково чиннi.

За Уряд України

За Уряд Росiйської Федерацiї