УГОДА
мiж Кабiнетом Мiнiстрiв України та Урядом Туркменiстану про сприяння та взаємний захист iнвестицiй
Кабiнет Мiнiстрiв України та Уряд Туркменiстану, якi надалi iменуються "Договiрнi Сторони",
прагнучи створити сприятливi умови для розширення економiчного спiвробiтництва мiж Договiрними Сторонами,
маючи намiр створити i пiдтримувати сприятливi умови для взаємних iнвестицiй,
визнаючи, що залучення та взаємний захист iнвестицiй буде сприяти змiцненню пiдприємницької дiяльностi та значному збiльшенню вкладу в справу розвитку економiчних стосункiв мiж Договiрними Сторонами,
домовились про нижченаведене:
Стаття 1
Визначення
Для цiлей цiєї Угоди наступнi термiни означають:
1. Термiн "iнвестицiя" охоплює всi види цiнностей, вкладених iнвесторами однiєї Договiрної Сторони на територiї iншої Договiрної Сторони згiдно з її нацiональним законодавством, та включатиме, зокрема, але не виключно:
а) рухоме та нерухоме майно (будiвлi, споруди, обладнання та iншi матерiальнi цiнностi) i пов'язанi з ним майновi права, такi як iпотека, права застави, забезпечення по позицi та iнше;
б) грошовi кошти, акцiї, вклади та iншi цiннi папери;
в) грошовi вимоги i права на вимогу виконання договiрних зобов'язань;
г) права iнтелектуальної власностi, включаючи авторськi права, винаходи, патенти, промисловi проекти та зразки, торговi знаки, фiрмовi назви, вказiвники походження, технологiя, "ноу-хау" та iншi;
д) права на здiйснення господарської дiяльностi, включаючи право на концесiю, яка виражається в розвiдцi, розробцi, видобутку або експлуатацiї природних ресурсiв, iнших об'єктiв експлуатацiї, якi отриманi за законом або договором.
2. Термiн "iнвестор" означає по вiдношенню до кожної з Договiрних Сторiн:
а) фiзичну особу, що є громадянином будь-якої з Договiрних Сторiн i здiйснює iнвестицiю на територiї iншої Договiрної Сторони згiдно з її законодавством;
б) юридичну особу, iншi товариства або об'єднання з правом юридичної особи або без нього, засновану вiдповiдно до законодавства будь-якої з Договiрних Сторiн, яка має своє мiсцезнаходження на її територiї та здiйснює iнвестицiю на територiї iншої Договiрної Сторони.
3. Термiн "доходи" означає суми, отриманi в результатi iнвестицiй, зокрема, але не виключно: прибуток, дивiденди, авторськi гонорари, комiсiйнi винагороди.
4. Термiн "територiя" означає:
а) вiдносно Туркменiстану - державну територiю Туркменiстану, а також визначенi згiдно з мiжнародним правом райони, де може здiйснюватися дiяльнiсть, по вiдношенню до якої застосовується законодавство Туркменiстану в галузi iнвестицiй;
б) вiдносно України - площi, охопленi суходольними кордонами, а також територiю моря, морське дно, його надра, якi знаходяться поза територiальними водами, над якими Україна здiйснює свої сувереннi права та юрисдикцiю у вiдповiдностi зi своїми законами, правилами i мiжнародним правом.
Стаття 2
Сприяння та захист iнвестицiй
1. Кожна iз Договiрних Сторiн буде сприяти та створювати сприятливi умови для iнвесторiв iншої Договiрної Сторони для здiйснення iнвестицiй на своїй територiї згiдно зi своїм нацiональним законодавством.
2. Iнвестицiї, як вони визначенi згiдно з пунктом 1 Статтi 1, i пов'язанi з ними доходи користуватимуться повним захистом згiдно з цiєю Угодою. Не зашкоджуючи положенням пункту 1 цiєї Статтi, те ж саме стосується i всiх доходiв, що отриманi у випадку реiнвестицiй таких доходiв. Розширення, змiна або трансформацiя iнвестицiй, якi здiйсненi в рамках закону, не впливатиме на їх характер, як iнвестицiй.
Стаття 3
Нацiональний режим iнвестицiй
1. Кожна з Договiрних Сторiн зобов'язується забезпечувати на своїй територiї по вiдношенню до iнвестицiй iнвесторiв iншої Договiрної Сторони i дiяльностi в зв'язку з iнвестицiями справедливий та рiвноправний режим, що виключає застосування заходiв дискримiнацiйного характеру, якi б могли перешкоджати iнвесторам в управлiннi та розпорядженнi iнвестицiями.
2. Режим, згаданий в пунктi 1 цiєї Статтi, буде не менш сприятливий нiж режим, який надається по вiдношенню до iнвестицiй нацiональних iнвесторiв або iнвесторiв будь-якої третьої Держави та дiяльностi, пов'язаної з такими iнвестицiями.
3. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї Статтi не тлумачитимуться з тим, щоби зобов'язати одну Договiрну Сторону розповсюджувати на iнвесторiв iншої Договiрної Сторони пiльги та привiлеї, якi Договiрна Сторона надає або буде надавати в майбутньому iнвесторам будь-якої третьої Держави, або їх iнвестицiям на пiдставi:
а) її участi в зонi вiльної торгiвлi, митному або економiчному союзi, органiзацiї економiчної взаємодопомоги або в мiжнароднiй угодi, яка передбачає пiльги та привiлеї, подiбнi до тих, якi надаються Договiрною Стороною учасникам зазначених органiзацiй;
б) мiжнародної угоди про уникнення подвiйного оподаткування або iншої домовленостi з податкових питань;
в) домовленостi з питань прикордонної торгiвлi.
Стаття 4
Компенсацiя за втрати
1. Iнвесторам однiєї Договiрної Сторони, iнвестицiї яких зазнали втрат на територiї iншої Договiрної Сторони через вiйну або iнший збройний конфлiкт, надзвичайний стан, державний переворот або iнше подiбне явище, на територiї останньої Договiрної Сторони надаватиметься режим не менш сприятливий по вiдношенню до вiдшкодування збиткiв та компенсацiї, нiж той, який вона надає нацiональним iнвесторам або iнвесторам будь-якої третьої Держави. Платежi, що здiйснюються при цьому, будуть конвертованими та такими, що вiльно переказуються.
2. Не зашкоджуючи умовам пункту 1 цiєї Статтi iнвестори однiєї Договiрної Сторони, якi пiд час будь-яких iз зазначених в цьому пунктi ситуацiй зазнали втрат на територiї iншої Договiрної Сторони, що виникли внаслiдок реквiзицiй та руйнування їх власностi її органами влади, якi не були спричиненi вiйськовими дiями або не вимагались необхiдною ситуацiєю, мають право на швидку та адекватну компенсацiю.
Стаття 5
Експропрiацiя
1. Iнвестицiї iнвесторiв однiєї з Договiрних Сторiн, здiйсненi на територiї iншої Договiрної Сторони, не можуть бути нацiоналiзованi, експропрiйованi або пiдданi iншим заходам, якi мають аналогiчнi нацiоналiзацiї або експропрiацiї наслiдки (в подальшому iменується "експропрiацiя"), за винятком випадкiв, коли такi заходи застосовуються в суспiльних iнтересах, якi вiдповiдають встановленому законодавством порядку, на недискримiнацiйнiй основi та супроводжуються виплатою швидкої, адекватної та ефективної компенсацiї.
2. Компенсацiя, вказана в пунктi 1 цiєї Статтi, розраховується на основi поточних ринкових цiн та/або обгрунтованої оцiнки, пiдтвердженої визнаним аудитором або аудиторською фiрмою, визначається на момент припинення права власностi, сплачується без затримки i повинна бути конвертованою та такою, що вiльно переказується. Компенсацiя повинна сплачуватися у валютi, в якiй була здiйснена iнвестицiя або в будь-якiй iншiй прийнятнiй для iнвестора валютi з нарахуванням вiдсоткiв за ставкою LIBOR з момента виникнення права на таку компенсацiю i до момента її виплати.
3. Потерпiлi в результатi експропрiацiї iнвестори матимуть право згiдно з законодавством Договiрної Сторони, що здiйснила експропрiацiю, на швидкий розгляд їх випадкiв судовим або iншим незалежним органом цiєї Договiрної Сторони та на визначення вартостi його iнвестицiй, вiдповiдно до принципiв, викладених в цiй Статтi.
4. Якщо одна Договiрна Сторона експропрiює iнвестицiї iнвесторiв вiдповiдно до пункту 2 Статтi 4 в компанiї, створенiй або заснованiй згiдно з чинним законодавством на будь-якiй частинi своєї територiї, i в якiй iнвестори iншої Договiрної Сторони володiють акцiями або iншими правами власностi, то буде гарантовано застосування положень пункту 1 цiєї Статтi в тiй мiрi, наскiльки це необхiдно для забезпечення швидкої, адекватної та ефективної компенсацiї по вiдношенню до iнвестицiй iнвесторiв iншої Договiрної Сторони, якi володiють такими акцiями або iншими правами власностi.
Стаття 6
Перекази
1. Кожна Договiрна Сторона гарантує iнвесторам iншої Договiрної Сторони всi права на вiльний переказ платежiв, якi стосуються iнвестицiй та прибутку вiд iнвестицiйної дiяльностi згiдно з чинним законодавством Договiрних Сторiн. Перекази проводитимуться без будь-яких обмежень та затримок. Такi перекази включатимуть, зокрема, але не виключно:
а) капiтал та iншi грошовi суми, необхiднi для пiдтримки та збiльшення iнвестицiй;
б) доходи;
в) кошти вiд повної або часткової лiквiдацiї iнвестицiй;
г) кошти вiд повернення позик на пiдставi iнвестицiй;
д) компенсацiї, зазначенi в Статтях 4 та 5 цiєї Угоди.
2. Для цiлей цiєї Угоди обмiнними курсами будуть вважатися офiцiйнi курси, якi згiдно з чинним законодавством Договiрних Сторiн дiйснi для поточних угод на дату переказу, якщо не домовлено про iнше.
Стаття 7
Суброгацiя
1. Якщо одна Договiрна Сторона або її уповноважений орган здiйснює виплату своїм iнвесторам згiдно з гарантiєю, яка була надана в зв'язку з iнвестицiєю на територiї iншої Договiрної Сторони, друга Договiрна Сторона визнає:
а) передачу згiдно з законом або у вiдповiдностi з правовою трансакцiєю будь-яких прав або вимог iнвестора першої Договiрної Сторони або її уповноваженого органу, та
б) що перша Договiрна Сторона або її уповноважений орган отримали право в результатi суброгацiї здiйснити право та реалiзовувати вимоги iнвестора та приймати на себе зобов'язання, якi стосуються iнвестицiй.
2. Суброгованi права або вимоги не будуть перевищувати початковi права або вимоги iнвестора.
3. Суброгованi права та зобов'язання застрахованого iнвестора стосуються також i переказу платежiв, здiйснених згiдно зi Статтею 6 цiєї Угоди.
Стаття 8
Врегулювання спорiв мiж Договiрними Сторонами
1. Спори мiж Договiрними Сторонами стосовно тлумачення та застосування цiєї Угоди вирiшуватимуться, якщо це можливо, шляхом переговорiв мiж Договiрними Сторонами.
2. Якщо спiр, вказаний в п. 1 цiєї Статтi, мiж Договiрними Сторонами не може бути вирiшений протягом шести мiсяцiв з моменту, коли одна з Договiрних Сторiн письмово повiдомила iншу Договiрну Сторону, вiн буде на прохання однiєї з Договiрних Сторiн переданий до Арбiтражного Суду.
3. Арбiтражний Суд, згаданий в пунктi 2 цiєї Статтi, створюватиметься на основi ad hoc для кожного iндивiдуального випадку наступним чином: протягом двох мiсяцiв пiсля отримання письмового звернення про арбiтраж кожна Договiрна Сторона призначить по одному члену цього Суду. Протягом двох мiсяцiв обидва члена за взаємною згодою оберуть третього арбiтра-громадянина третьої Держави, який пiсля схвалення Договiрними Сторонами буде призначений Головою Суду.
4. Якщо протягом строкiв, визначених в пунктi 3 цiєї Статтi призначення не будуть здiйсненi, кожна Договiрна Сторона матиме змогу за вiдсутностi iншої домовленостi, запросити Голову Мiжнародного Суду Справедливостi (International Court of Justice) здiйснити необхiднi призначення. Якщо Голова є громадянином однiєї з Договiрних Сторiн, або якщо iншi причини перешкоджають йому виконувати вказану функцiю, необхiднi призначення має здiйснити заступник Голови. Якщо з'ясується, що заступник Голови також є громадянином однiєї з Договiрних Сторiн, або що вiн не може виконувати вказану функцiю, необхiднi призначення повинен зробити член Мiжнародного Суду Справедливостi, наступний за старшинством, та який не є громадянином будь-якої з Договiрних Сторiн.
5. Арбiтражний Суд досягатиме своїх рiшень на основi положень цiєї Угоди, а також на основi загальнопризнаних норм мiжнародного права. Арбiтражний суд прийматиме свої рiшення бiльшiстю голосiв. Його рiшення мають остаточний характер i є обов'язковими для обох Договiрних Сторiн. Арбiтражний Суд встановлює свою власну процедуру розгляду спорiв.
6. Кожна з Договiрних Сторiн буде нести витрати вiдносно своїх членiв суду та свого представництва в арбiтражному процесi. Витрати вiдносно Голови та iншi витрати обидвi Договiрнi Сторони нестимуть в рiвних частках.
Разом з тим Суд своїм рiшенням може визначити iнший розподiл витрат.
Стаття 9
Рiшення спорiв мiж Договiрною Стороною та
iнвестором iншої Договiрної Сторони
1. Спори мiж iнвестором однiєї Договiрної Сторони та iншою Договiрною Стороною в зв'язку iз зобов'язаннями останньої, якi виникають iз цiєї Угоди вiдносно iнвестицiй, здiйснених iнвестором першої Договiрної Сторони, вирiшуватимуться, наскiльки це можливо шляхом переговорiв.
2. Якщо спори, згаданi в пунктi 1 цiєї Статтi, не можуть бути вирiшенi шляхом переговорiв протягом шести мiсяцiв, обидвi сторони спору можуть передавати спiр на вирiшення до компетентного суду Договiрної Сторони, яка є стороною спору.
3. Замiсть застосування пункту 2 цiєї Статтi iнвестор кожної Договiрної Сторони може направити спiр на арбiтражне вирiшення:
а) ad hoc Арбiтражного Суду згiдно з Арбiтражними Правилами Комiсiї ООН з Права Мiжнародної Торгiвлi (ЮНСIТРАЛ);
б) Мiжнародного центру з вирiшення iнвестицiйних спорiв, створеного згiдно з Конвенцiєю про вирiшення iнвестицiйних спорiв мiж державами та громадянами iнших держав, яка вiдкрита для пiдписання в м. Вашингтонi, Округ Колумбiя, 18 травня 1965 року (Конвенцiя ICSID), у випадку, коли обидвi Договiрнi Сторони стали учасницями цiєї Конвенцiї.
4. Рiшення Арбiтражного Суду будуть остаточними i обов'язковими для обох сторiн в спорi, воно виконуватиметься згiдно з законами та правилами Договiрних Сторiн.
Кожна Договiрна Сторона забезпечить визнання та набуття чинностi арбiтражним рiшенням вiдповiдно до своїх законiв i правил.
Стаття 10
Застосування iнших правил
Якщо положення законодавства будь-якої з Договiрних Сторiн або зобов'язання згiдно з мiжнародним правом, якi iснують на цей час або встановленi в майбутньому мiж Договiрними Сторонами на додаток до цiєї Угоди, мiстять правила, як загальнi, так i специфiчнi, якi дають право iнвестицiям iнвесторiв iншої Договiрної Сторони на режим бiльш сприятливий нiж той, що передбачений цiєю Угодою, такi правила превалюватимуть над цiєю Угодою в тiй мiрi, в якiй вони бiльш сприятливi.
Стаття 11
Вiдносини мiж Договiрними Сторонами
Представники Договiрних Сторiн проводять консультацiї у випадку необхiдностi в зв'язку з питаннями, якi стосуються цiєї Угоди. Консультацiї будуть проводитись за пропозицiєю однiєї з Договiрних Сторiн в час i в мiсцi, якi з'ясованi по дипломатичних каналах.
Стаття 12
Застосування Угоди
1. Ця Угода буде застосовуватися до всiх без винятку iнвестицiй, якi здiйсненi на територiї однiєї з Договiрних Сторiн згiдно з її законами та правилами iнвесторами iншої Договiрної Сторони як до, так i пiсля набуття чинностi цiєю Угодою.
2. До цiєї Угоди можуть бути внесенi змiни та доповнення за письмовою згодою Договiрних Сторiн.
Стаття 13
Набуття чинностi, тривалiсть та припинення дiї
1. Кожна з Договiрних Сторiн повiдомить iншу Договiрну Сторону письмово по дипломатичних каналах про виконання ними вiдповiдних внутрiшньодержавних процедур, якi забезпечують набуття чинностi цiєю Угодою. Угода набуває чинностi з дати письмового останнього повiдомлення.
2. Ця Угода укладається на перiод в десять рокiв i буде автоматично продовжуватися на наступнi перiоди по п'ять рокiв, якщо жодна з Договiрних Сторiн письмово не повiдомить iншу Договiрну Сторону за дванадцять мiсяцiв до закiнчення вiдповiдного термiну про свiй намiр припинить дiю цiєї Угоди.
3. Вiдносно iнвестицiй, здiйснених до дати припинення дiї цiєї Угоди, положення статей 1 - 12 будуть залишатися чинними протягом наступних десяти рокiв з дати припинення дiї цiєї Угоди.
Вчинено в м. Ашгабадi 29 сiчня 1998 р. в двох примiрниках, кожний українською, туркменською та росiйською мовами, причому всi тексти мають однакову силу. В разi розбiжностей при тлумаченнi тексту цiєї Угоди за основу буде прийнятий текст росiйською мовою.
За Кабiнет Мiнiстрiв України | За Уряд Туркменiстану |