ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

09.11.2010	N 29/6-10.2/4996-ЕП

 

Начальникам регiональних митниць, митниць

     На виконання доручення першого заступника Голови Служби О.М.Дороховського (лист вiд 02.11.10 N 11/2-10.16/13276-ЕП) щодо посилення заходiв контролю за митним оформленням руд металiв, надаємо для використання у роботi методичнi рекомендацiї щодо вiдбору проб та зразкiв руд, концентратiв, вiдходiв металургiйного виробництва чорних та кольорових металiв, розробленi спецiалiстами Центрального митного управлiння лабораторних дослiджень та експертної роботи, затвердженi навчально-методичною радою та введенi в дiю наказом Управлiння вiд 09.11.10 N 255, що додаються.

     Додаток: методичнi рекомендацiї щодо вiдбору проб та зразкiв руд, концентратiв, вiдходiв металургiйного виробництва чорних та кольорових металiв на 20 арк.

Т.в.о. начальника Управлiння

В.А.Соболь

 

	Додаток до наказу Центрального митного управлiння лабораторних дослiджень та експертної роботи вiд 09.11.10 N 255
	Затверджено рiшенням навчально-методичної ради Центрального митного управлiння лабораторних дослiджень та експертної роботи вiд 08.11.10 N 10

МЕТОДИЧНI РЕКОМЕНДАЦIЇ
по вiдбору проб i зразкiв руд, концентратiв, вiдходiв металургiйного виробництва чорних та кольорових металiв

ВСТУП

     Методичнi рекомендацiї по вiдбору проб i зразкiв руд, концентратiв, вiдходiв металургiйного виробництва чорних та кольорових металiв розроблено для використання в роботi пiдроздiлiв митних органiв та експертних пiдроздiлiв Центрального митного управлiння лабораторних дослiджень та експертної роботи.

     В методичних рекомендацiях описано методи вiдбору проб i зразкiв руд, концентратiв, а також вiдходiв виробництва чорних та кольорових металiв (шлаку, скрапу тощо). Враховуючи, що зазначенi товари у багатьох випадках є неоднорiдними за хiмiчним та фазовим складом, вирiшальне значення для отримання правильних результатiв експертизи має правильнiсть вiдбору проб та зразкiв товарiв.

     Таким чином, порядок вiдбору проб i зразкiв вiдповiдно до вимог чинної нормативно-технiчної документацiї запропонований з метою забезпечення подальшого проведення об'єктивного дослiдження товарiв та їх iдентифiкацiї для цiлей класифiкацiї за УКТЗЕД.

1. Загальнi положення

     1.1. Сфера застосування

     Цi методичнi рекомендацiї встановлюють порядок та методи вiдбору проб i зразкiв проб i зразкiв товарiв, якi заявленi для митного оформлення як руди, концентрати, а також вiдходи виробництва чорних та кольорових металiв (шлаки, скрапи тощо).

     Методичнi рекомендацiї призначенi для посадових осiб митних органiв, якi здiйснюють вiдбiр проб i зразкiв та надають їх для проведення дослiджень до експертних пiдроздiлiв Центрального митного управлiння лабораторних дослiджень та експертної роботи.

     1.2. Призначення

     Данi методичнi рекомендацiї мають цiль допомогти в роботi пiдроздiлiв митних органiв та експертних пiдроздiлiв митної служби при здiйсненнi вiдбору проб i зразкiв руд, концентратiв, а також вiдходiв виробництва чорних та кольорових металiв (шлаку, скрапу тощо) вiд певних партiй iз накопичувальних ємностей, залiзничних та автоцистерн, бочок, барабанiв, мiшкiв, контейнерiв, пакетiв тощо з метою проведення лабораторного дослiдження при здiйсненнi митного контролю товарiв для їх митного оформлення.

     Дотримання зiбраних у методичних рекомендацiях настанов щодо порядку та методiв вiдбору проб i зразкiв дозволить зменшити кiлькiсть спiрних питань, якi можуть виникнути у ходi проведення експертиз з метою iдентифiкацiї зазначених товарiв.

     1.2. Нормативнi посилання

     Цi методичнi рекомендацiї мiстять посилання на такi законодавчi та нормативнi документи:

     - Митний кодекс України.

     - Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 12.12.2002 N 1862 "Про затвердження Порядку взяття (надання) проб i зразкiв товарiв, проведення дослiджень (аналiзу, експертизи) з метою їх митного оформлення, а також розпорядження зразками" (iз змiнами та доповненнями).

     - Наказ Державної митної служби України вiд 14.01.2009 N 19 "Про затвердження Порядку взаємодiї митних органiв з Центральним митним управлiнням лабораторних дослiджень та експертної роботи при проведеннi митного контролю та митного оформлення товарiв i транспортних засобiв"

     - Наказ Державної митної служби України вiд 18.04.2005 N 302 "Про затвердження форми акта про взяття проб i зразкiв товарiв".

     - Наказ Державної митної служби вiд 23.12.2002 N 719 "Про затвердження Нормативiв вiдбору проб i зразкiв товарiв для проведення дослiджень (аналiзу, експертизи)" у редакцiї наказу Державної митної служби України вiд 14.09.2007 N 760.

     - ГОСТ 28192-89. Отходы цветных металлов и сплавов. Методы отбора, подготовки проб и методы испытаний.

     - ДСТУ 3195-95. Руди залiзнi i марганцевi. Методи вiдбору проб.

     - ДСТУ 3196-95. Руди залiзнi i марганцевi. Методи пiдготовки проб.

     - ГОСТ 14180-80. Руды и концентраты цветных металлов. Методы отбора и подготовки проб для химического анализа и определения влаги.

     1.3. Термiни та визначення

     1.3.1. Партiя - кiлькiсть товару, однорiдного за якiстю та найменуванням, виготовленого протягом визначеного iнтервалу часу в одних i тих же умовах, призначеного для iмпорту/експорту, оформленого одним документом, що засвiдчує якiсть.

     1.3.2. Вибiрка - кiлькiсть одиниць товару, якi вiдбирають вiд загальної кiлькостi товарних одиниць для перевiрки.

     1.3.3. Об'єм вибiрки - кiлькiсть товару, що вiдбирають з кожної партiї.

     1.3.4. Зразок - окрема одиниця дослiджуваного об'єкту (товару).

     1.3.5. Проба - кiлькiсть нештучного товару чи частина зразка, яка вiдiбрана з партiї, що дослiджується, тотожна складу i ознакам партiї.

     1.3.6. Точкова проба - проба, вiдiбрана за один прийом вiд продукцiї. Вона характеризує якiсть товару в одному об'єктi чи тарному мiсцi або на певному заданому рiвнi резервуару чи транспортного засобу.

     1.3.7. Об'єднана проба - проба, складена з ретельно перемiшаних точкових проб, вiдiбраних у вiдповiдному порядку, об'єднаних у вказаному спiввiдношеннi та для якої характернi середнi значення характеристик товару.

     1.3.8. Середня проба - частина об'єднаної проби, яку отримують методом квартування що складається iз двох рiвноцiнних проб - аналiтичної та контрольної.

     1.3.9. Аналiтична проба - частина середньої проби, яка використовується для лабораторного дослiдження.

     1.3.10. Контрольна проба - частина середньої проби, яка зберiгається в лабораторiї протягом двох мiсяцiв i використовується для арбiтражних дослiджень.

     1.3.11. Квартування - метод, що полягає у послiдовному виконаннi за встановленими правилами розподiлу об'єднаної проби, розмiщеної рiвним шаром на площинi у виглядi кола або прямокутника, з метою її зменшення для одержання аналiтичної та контрольної проб.

     1.3.12. Руда (рос. руда, англ. ore) - природне мiнеральне утворення, що мiстить метали та їх сполуки у кiлькостях та у виглядi, придатних i економiчно доцiльних для їх промислового використання. Iнодi рудами називають також деякi види неметалевої сировини, наприклад, азбестова, баритова, графiтова, сiрчана, п'єзокварц, флюорит та iншi. Згiдно УКТЗЕД у товарних позицiях 2601 - 2617 термiн "руди" означає мiнерали, що фактично використовуються в металургiйнiй промисловостi для видобування ртутi, металiв товарної позицiї 2844 або металiв роздiлу XIV чи XV, навiть якщо вони призначенi для неметалургiйних цiлей.

     1.3.13. Концентрат (рос. концентрат, англ. concentrate) - основний продукт збагачення корисних копалин, в якому вмiст цiнного компонента вищий, нiж у вихiднiй гiрничiй масi, що надходить на збагачення.

     1.3.14. Шлак (див. зображення NN 1, 2, 3, 4) - металургiйний розплав (пiсля твердiння - кам'янистоподiбна або склоподiбна речовина), що зазвичай покриває поверхню рiдкого металу при металургiйних процесах - плавцi сировини, обробцi розплавлених промiжних продуктiв i рафiнуваннi металiв.

     1.3.15. Скрап (див. зображення NN 3, 4) - це зашлакований метал, що утворюється пiд час випуску, транспортування, розливання сталi, i являє собою спеченi, зашлакованi, покритi окалиною дрiбнi стальнi частки, що розлiтаються пiд час випуску сталi, або сталь, що розлилась на пiдлогу пiд час транспортування та розливання у виливницi чи налипла на стiнки та дно ковша пiд час її розливання. Часто за зовнiшнiм виглядом майже не вiдрiзняється вiд шлаку, але в основi своїй мiстить металеву складову.

     1.3.16. Штабелi - до штабелiв, згiдно ДСТУ 3195, слiд вiдносити руду на складах, в вагонах при надходженнi їх на мiсце призначення, рiчкових та морських судах.

Зображення 1. Зразки шлаку. Кам'янистоподiбнi грудки.
Зображення 2. Вiдколотi шматки шлаку. У шлаковiй масi спостерiгаються металевi включення та корольки.
Зображення 3. Зразки товару товару, заявленого як шлак. Вiзуально подiбнi до зразкiв шлакових кускiв на зображеннях 1-2.	Зображення 4. Тi ж самi куски пiсля розрiзання. Як можна побачити, повнiстю складаються з металу.

     1.4. Загальний порядок взяття проб i зразкiв товарiв

     1.4.1. Взяття проб i зразкiв товарiв проводиться вiдповiдно до вимог ст.75 Митного Кодексу України та Постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 12.12.2002 N 1862 "Про затвердження Порядку взяття (надання) проб i зразкiв товарiв, проведення дослiджень (аналiзу, експертизи) з метою їх митного оформлення, а також розпорядження зразками".

     1.4.2. Проби та зразки товарiв беруться у мiнiмальний кiлькостi, яка забезпечує можливiсть проведення їх дослiдження за нормами, затвердженими вiдповiдними нормативними документами.

     1.4.3. Проба (зразок) повинна узагальнювати типовi властивостi товару всiєї партiї.

     1.4.4. Пiд час проведення вiдбору проб та зразкiв товару, необхiдно дотримуватись вимог правил технiки безпеки та охорони працi.

     З метою уникнення пiд час вiдбору проб та зразкiв негативного впливу на органiзм людини таких факторiв, як пилоутворення, механiчне потрапляння матерiалу руд, концентратiв, вiдходiв металургiйного виробництва тощо на вiдкритi дiлянки шкiри та в очi, необхiдно уживати заходiв з безпеки. Для цього пiд час вiдбору проб та зразкiв потрiбно користуватись засобами iндивiдуального захисту: рукавицi, захисна маска, захисний халат тощо.

     1.4.5. Митнi органи не вiдшкодовують витрат, понесених декларантом в результатi взяття проб та зразкiв товарiв.

     1.5. Вiдбiр проб i зразкiв руд, концентратiв, вiдходiв металургiйного виробництва чорних та кольорових металiв згiдно вимог чинної нормативно-технiчної документацiї.

     1.5.1. Порядок вiдбору проб (зразкiв) руд, концентратiв, вiдходiв металургiйного виробництва чорних та кольорових металiв.

     Вiдбiр проб (зразкiв) руд, концентратiв, вiдходiв металургiйного виробництва чорних та кольорових металiв виконують, як правило, в процесi вантажно-розвантажувальних робiт в такiй послiдовностi:

     а) визначають вид руди, масу контрольованої партiї або її частини згiдно наданої документацiї;

     б) визначають максимальний розмiр грудки;

     в) визначають фактичну масу точкової проби залежно вiд максимального розмiру грудки, вiд методу вiдбору проб i застосовуваних механiзмiв та iнструментiв;

     г) проводять оцiнку ступеня однорiдностi (варiацiї якостi) продукцiї;

     д) визначають кiлькiсть точкових проб, якi необхiдно вiдiбрати вiд контрольованої партiї;

     є) визначають iнтервал вiдбору точкових проб у тоннах в разi вiдбору проб на основi маси або в хвилинах в разi вiдбору проб на основi часу;

     ж) визначають схему вiдбору точкових проб;

     з) визначають мiсце i метод вiдбору проб;

     i) проводять вiдбiр точкових проб протягом усього перiоду навантаження i розвантаження контрольованої партiї;

     к) визначають схеми об'єднання точкових проб i складання за необхiдностi об'єднаної проби.

     Примiтка, В разi поточного опробування одного i того самого виду руди схема вiдбору проб може бути скорочена.

     1.5.2. Визначення максимального розмiру грудки

     Максимальний розмiр грудки визначають вiзуально.

     У разi розбiжностей у вiзуальнiй оцiнцi крупностi грудки слiд виконати ситовий аналiз згiдно з ДСТУ 3210.

     1.5.3. Визначення фактичної маси точкової проби залежно вiд максимального розмiру грудки, виду методу вiдбору проб i застосовуваних механiзмiв та iнструментiв.

     Вiдбiр проб може здiйснюватися механiзованим або ручним методом.

     Механiзований вiдбiр проб доцiльно застосовувати у випадку високих швидкостей стрiчки конвеєра або великих мас транспортованої руди.

     При завантаженнi та розвантаженнi вагонiв, суден, бункерiв для зберiгання руди, при створеннi штабелiв за допомогою транспортних пристроїв безперервної дiї вiдбiр проб здiйснюють на перепадi потоку руди механiчним пробовiдбiрником.

     Для механiзованого вiдбору використовують секторнi, ковшовi, лотковi, скрепернi, шибернi, секторнi та iншi пробовiдбiрники та вiдсiкаючи рами.

     Технiчнi вимоги до пробовiдбiрникiв разом з типовими прикладами застосування повиннi бути викладенi в керiвництвi з монтажу та експлуатацiї систем механiзованого вiдбору проб.

     Для того щоб не допускати систематичну похибку пiд час вiдбору точкових проб, конструкцiя пробовiдбiрника повинна задовольняти такi вимоги:

     а) пiд час експлуатацiї не допускається перевантаження або витiкання проби iз пробовiдбiрника;

     б) пiд час експлуатацiї максимально виключають змiшування проб, а також засмiчення пробовiдбiрника;

     в) в пробовiдбiрнику не повинно виникати опору потоку руди;

     г) пробовiдбiрник повинен бути самоочищувального типу, матерiал у ньому не повинен затримуватися;

     д) пробовiдбiрник не повинен змiнювати якiсть вiдiбраної проби, наприклад розмiр грудок, що входять до складу проби, якщо проба вiдiбрана для визначення гранулометричного складу, або масової частки вологи, якщо проба вiдiбрана для визначення вологи;

     е) пробовiдбiрник повинен повнiстю перетинати поперечний перерiз потоку руди;

     ж) пробовiдбiрник повинен перетинати потiк руди перпендикулярно;

     з) пробовiдбiрник повинен рухатись у потоцi руди зi сталою швидкiстю з вiдхиленням ± 5 %;

     i) ширина вiдсiчного отвору пробовiдбiрника повинна в три рази перевищувати максимальний розмiр грудки;

     к) за один рух пробовiдбiрник повинен вiдбирати масу руди, що дорiвнює або перевищує значення, встановлене в таблицi 1;

     л) стичнi з вiдiбраною рудою поверхнi пробовiдбiрника повиннi бути виготовленi з абразивно- i корозiйностiйких матерiалiв;

     м) мiсткiсть пробовiдбiрника повинна бути достатньою для вiдбору всiєї маси точкової проби за одну вiдсiчку без втрат;

     н) повинна бути передбачена можливiсть проведення експериментiв для визначення варiацiї якостi, перевiрки похибки вiдбору, пiдготовки та вимiрювання, а також систематичної похибки вiдбору проб.

     В тих випадках, коли неможливо органiзувати механiзований вiдбiр (з поверхнi руди у штабелях, залiзничних вагонах та iнших транспортних засобах), допускається проводити вiдбiр проб вручну.

     Для ручного вiдбору проб застосовують такi iнструменти:

     а) щiлинний резервуар згiдно ДСТУ 3195;

     б) вiдсiчну раму згiдно ДСТУ 3195;

     в) пробник;

     г) совок;

     д) бур;

     ж) щуп;

     з) молоток масою вiд 0,4 до 0,9 кг.

     Вiдбiр проб совком здiйснюється у разi необхiдностi вiдбору iз свiжо утвореної поверхнi руди, що перевантажується без викопування лунок. Також вiдбiр проб совком та молотком здiйснюється при наявностi в рудi кускiв розмiром 50 мм та бiльше. Вiдбiр проб вiд руди крупнiстю менш нiж 20 мм дозволяється проводити за допомогою щупа. При цьому щуп занурюють на усю глибину пробовiдбiрної частини.

     При вiдборi кускових проб при розмiрi грудок до 100 мм в означених точках викопують лунки глибиною 40 см; вздовж стiнки лунки знизу вверх совком вiдбирають пробу i засипають у тару. Вiдбiр проб вiд грудок розмiрами бiльше 100 мм здiйснюють вiдрiзанням або вiдколюванням шматкiв.

     Мiнiмальну масу точкової проби (m₁), яку вiдбирають вiд потоку руди або пiд час розвантаження на кiнцi стрiчки конвеєра механiзованим способом, у кiлограмах, обчислюють за формулою

m₁ = (Q*l₁)/(3,6*V), (1)

     де Q - середня продуктивнiсть конвеєра, т/годину;

     l₁ - ширина щiлини пробовiдбiрника;

     V- швидкiсть пробовiдбiрника, м/сек.

     Мiнiмальну масу точкової проби (т2): яку вiдбирають з поверхнi зупиненого конвеєра, у кiлограмах, обчислюють за формулою

m₂ = (R*l₂*3d_max*p)/2, (2)

     де R - висота шару руди в середнiй частинi стрiчки, м;

     l₂ - ширина шару руди, м;

     d_max - максимальний розмiр грудки, м;

     p - насипна щiльнiсть руди, кг/м³.

     Мiнiмальна маса точкової проби в разi вiдбору вручну з вагонiв, трюмiв, штабелiв, трубопроводiв, жолобiв залежно вiд максимального розмiру грудки згiдно ДСТУ 3195 повинна бути не меншою за наведену в таблицi 1.

Таблиця 1.

Максимальний розмiр грудки (частинки), мм		Мiнiмальна маса точкової проби, кг
понад	до i включно
	1	0,1
1	10	0,3
10	20	0,8
20	50	4,0
50	100	12,0

     Примiтка 1. Мiнiмальна маса точкової проби для будь-якої промiжної крупностi руди може бути визначена лiнiйною iнтерполяцiєю.
     Примiтка 2. Мiнiмальна маса точкової проби в разi вiдбору совком i молотком повинна бути не меншою як 1 кг незалежно вiд максимального розмiру грудки.

     Розбiг за масою окремих точкових проб має бути не бiльшим 20%.

     1.5.4. Визначення кiлькостi точкових проб, якi необхiдно вiдiбрати вiд контрольованої партiї.

     Мiнiмальну кiлькiсть точкових проб, в залежностi вiд заданої похибки вiдбору проб руд, розраховують з урахуванням величини варiацiї якостi руди за вмiстом основного компоненту.

     Величину варiацiї якостi руди за вмiстом основного компоненту виражають середнiм квадратичним вiдхиленням (s) вмiсту цього компоненту в точкових пробах та визначають експериментально для кожного виду руди.

     Варiацiю якостi руди за визначуваним показником встановлюють згiдно з

     ДСТУ 3197. Всю руду, варiацiя якостi якої невiдома, розглядають як руду з "великою" варiацiєю якостi. Якщо проба призначена для визначення бiльш як одного показника якостi, варiацiю якостi класифiкують за показником, який має найбiльшу варiацiю якостi.

     Варiацiя якостi для залiзної та марганцевої руди вказана в таблицi 2.

Таблиця 2.

Варiацiя якостi	Середнє квадратичне вiдхилення вмiсту основного компоненту
Мала	До 1 (для марганцевої руди) До 1,5 (для залiзної руди)
Середня	Вiд 1 до 2 (для марганцевої руди) Вiд 1,5 до 2 (для залiзної руди)
Велика	Вiд 2

     Мiнiмальна кiлькiсть точкових проб (n) в залежностi вiд заданої похибки вiдбору проб руд залiзних та марганцевих розраховують за формулою

n = (K* s/b_вiд)² (4)

     де К - коефiцiєнт, що дорiвнює 2 при 95% вiрогiдностi;

     s - середнє квадратичне вiдхилення вмiсту компоненту в рудi;

     b_вiд - похибка вiдбору проб. Задана похибка вiдбору проб означає, що в середньому в 95% випадкiв вмiст основного компоненту в об'єднанiй пробi не буде вiдрiзнятись вiд його вмiсту в партiї бiльше нiж на b_вiд процентiв.

     Чисельнiсть точкових проб марганцевої руди може бути прийнята за таблицею 3.

Таблиця 3.

Маса партiї, т	Похибка вiдбору проб bвiд	Чисельнiсть точкових проб при варiацiї якостi
		малiй	середнiй	великiй
До 500	0,70	5	25	40
Вiд 500 до 1000	0,55	8	45	70
Вiд 1000 до 2000	0,46	11	60	100
Вiд 2000 до 5000	0,42	13	70	115
Вiд 5000 до 15000	0,39	15	80	135
Вiд 15000 до 30000	0,37	17	90	150
Вiд 30000 до 45000	0,35	19	100	170

     Чисельнiсть точкових проб залiзної руди може бути прийнята за таблицею 4.

Таблиця 4.

Маса партiї, т	Похибка вiдбору проб bвiд	Чисельнiсть точкових проб при варiацiї якостi
		малiй	середнiй	великiй
До 500	0,90	8	15	30
Вiд 500 до 1000	0,79	10	20	40
Вiд 1000 до 2000	0,65	15	30	60
Вiд 2000 до 5000	0,56	20	40	80
Вiд 5000 до 15000	0,50	25	50	100
Вiд 15000 до 30000	0,45	30	60	120
Вiд 30000 до 45000	0,42	35	70	140
Вiд 45000 до 70000	0,39	40	80	160
Вiд 70000 до 100000	0,37	45	90	180

     Для партiй руди або концентратiв кольорових металiв, якщо коефiцiєнт варiацiї вмiсту компоненту невiдомий, то його приймають рiвним граничному значенню в неоднорiдних партiях: для руди - 35%, для концентрату за основним компонентом - 5%; за компонентами домiшками - 15%.

     При опробуваннi партiї руди або концентрату кольорових металiв, що знаходиться у нерухомому станi, мiнiмальну кiлькiсть точкових проб (N) встановлюють у вiдповiдностi до маси партiї та коефiцiєнту варiацiї вмiсту компоненту та має бути не меншим розрахованого за формулою

N = 0,075*V*(M)^1/2 (5)

     Де V - коефiцiєнт варiацiї;

     М - маса партiї, що знаходиться на опробуваннi в тонах.

     1.5.5. Визначення мiсця вiдбору проб та iнтервалу вiдбору точкових проб у тоннах в разi вiдбору проб на основi маси або в хвилинах в разi вiдбору проб на основi часу.

     При опробуваннi концентратiв крупнiстю до 1 мм точковi проби вiдбирають точковим методом в довiльно вибраних мiсцях.

     Вiдбiр проб провадять через рiвнi промiжки часу (Т) в хвилинах або пiсля проходження визначеної маси руди (m₃).

     Перiод вiдбору точкових проб (Т) в хвилинах руди або концентрату, що знаходиться у станi завантаження або розвантаження, розраховують за формулою

Т = (60*М)/(Q* N) (6)

     де Q - виробнича потужнiсть потоку руди, т/год;

     М - маса контрольованої партiї, т;

     N - число точкових проб, що розраховуються за формулами (4), (5).

     Очевидно, що

m₃ = М/N (7)

     Вiдбiр проб з стрiчки транспортеру може проводитись механiзованим та ручним методами. Пробовiдсiкаючу раму щiльно встановлюють на повну ширину стрiчки. Усю руду мiж площинами включають в пробу. Куски, що заважають введенню рами, не включають в пробу, якщо вони знаходяться лiворуч, i включають в пробу, якщо вони знаходяться праворуч.

     Зупинення транспортеру проводять з iнтервалом, що розраховується за формулою (6).

     1.5.6. Визначення схеми вiдбору та об'єднання точкових проб

     Точковi проби вiдбирають згiдно з вимогами ДСТУ 3195.

     При вiдборi проб з залiзничних вагонiв число точкових проб n₁, що вiдбирають з одного вагону розраховують за формулою

n₁ = N/ N_в (8)

     де N - число точкових проб, що розраховуються за формулами (4), (5);

     N_в - кiлькiсть вагонiв.

     Одержаний результат округлюють до цiлого числа в бiльшу сторону.

     Точки вiдбору проб розташовують в встановленому порядку, на вiдстанi 0,5-0,7 м вiд борту вагона.

     Приблизне розташування точок вiдбору проб з транспортних засобiв зображено на схемi 1.

Схема 1

При вiдборi чотирьох точкових проб Конуси рiвний шар

При вiдборi трьох точкових проб

При вiдборi двох точкових проб

При вiдборi однiєї точкової проби

     При розташуваннi руди в транспортних засобах у виглядi конусiв вiдбiр проб здiйснюють з поверхнi частини конусу, що виступає. Точки вiдбору при цьому по можливостi розташовують по утворюючiй конусу, що має здвиг приблизно 40° по вiдношенню до довшої осi вагону на висотi, що не перевищує 2/3 конусу.

     Вiдбiр проб руди з штабелiв проводять при неможливостi опробування в процесi перевантаження. При крупностi руди до 50 мм в точках вiдбору проб роблять лунки глибиною вiд 0,2 до 0,5 м та вздовж стiнок лунок знизу у верх по прямiй лiнiї вiдбирають точкову пробу. Руда не повинна бути вiдiбрана з дна лунки та пересипатися через край совка. При крупностi руди бiльш як 50 мм вiдбiр проб проводять совком та молотком без викопування лунок.

     При висотi шару менш нiж 1,5 м всю поверхню штабелю, що пiдлягає опробуванню або частину його розбивають на квадрати, кiлькiсть яких має бути рiвним кiлькостi точкових проб. При висотi шару 1,5 м пробу вiдбирають з мiсць взяття або висипання руди грейфером, а також з поверхнi при пошаровому розкриттi.

     При опробуваннi руди пiд час перевантаження циклiчно дiючими механiзмами (грейферами, ковшами, скипами та iн.) точковi проби мають вiдбирати вручну з мiсць взяття або висипання руди без викопування лунок, з перiодом (r) через встановлену чисельнiсть робочих циклiв вантажного механiзму, який розраховується за формулою

r = М/( N* m₅) (9)

     де М - маса партiї, що знаходиться на опробуваннi в тонах;

     N - кiлькiсть точкових проб, що розраховуються за формулами (4), (5);

     m₅ - маса руди, яка перемiщується за один цикл вантажного механiзму, т.

     Об'єднану пробу складають шляхом об'єднання усiх точкових проб в процесi вiдбору або пiсля їх iндивiдуальної пiдготовки. Об'єднану пробу нумерують у вiдповiдностi до прийнятої системи облiку та доставляють до примiщення пiдготовки проб, де пiддають негайної обробцi. Схема пiдготовки проби руди, яка може бути змiнена та прийнята з конкретними умовами та технiчними можливостями постачальника або користувача, зображена на схемi 2.

     Мiнiмально необхiдну масу об'єднаної проби (m₃) в кiлограмах, що пiдлягає скороченню в залежностi вiд максимального розмiру грудки в рудi, розраховують за формулою

m₃ = К₁ * d²_max (10)

     де К₁ - коефiцiєнт, що дорiвнює 0,1;

     d_max - максимальний розмiр грудки, мм.

     1.5.7. Отримання об'єднаної проби та її скорочення квартуванням.

     Всi вiдiбранi точковi проби сполучають разом, ретельно перемiшують i отримують об'єднану пробу. Для забезпечення однорiдностi та ретельного перемiшування крупнi грудки проби подрiбнюють за допомогою молотка, лопати або совка.

     Для отримання об'єднаної проби великого об'єму слiд знайти рiвну площадку на яку перенести всi точковi проби. Точковi проби перемiшують мiж собою, насипають у кучу конусом (Схема 3, а) та, знiмаючи з вершини конуса, розрiвнюють його у виглядi прямокутника.

     Для зменшення маси об'єднаної проби доцiльно використовувати скорочення об'єднаної проби за схемою 2.

Схема 2. Скорочення об'єднаної проби методом квартування (20 частин).

Розмiстити об'єднану пробу у виглядi прямокутника з товщиною шару за таблицею 7.

Роздiлити на 20 рiвних частин, тобто 5 рiвних частин у довжину i 4 рiвнi частини в ширину.

Набрати повний совок вiд кожної частини i об'єднати 20 повних совкiв у скорочену пробу.

Вiдiбрати точкову пробу, використовуючи вiдбiйну пластину, як зображено на рисунку.

Таблиця 7.

Розмiр грудок руди мм	Товщина шару мм
30,00	60 до80
20,00	50 -"- 60
15,00	40 -"- 50
10,00	30 -"- 40
5,00	25 -"- 35
3,00	20 -"- 30
1,00	10 -"- 20
0,50	10 -"- 15
0,16	5 -"- 10
0,10	5 -"- 10

     Для скорочення об'єднаної проби руди дрiбної фракцiї можливе використання квартуванням на 4 частини.

     Пробу насипають у кучу конусом (Схема 3, а) та, натискуючи на вершину конуса (Схема 3, б), розрiвнюють його у виглядi кола (Схема 3, в). Для квартування проби до маси, яка задовольняє вимогам нормативної документацiї, розрiвняну пробу дiлять двома взаємно перпендикулярними дiаметрами на чотири сектори. З двох протилежних секторiв пробу забирають (Схема 3, г), а тi частини, якi залишились, знов перемiшують та квартують поки не буде отриманий залишок у необхiднiй кiлькостi.

Схема 3. Скорочення об'єднаної проби методом квартування (4 частини).

     1.5.8. Пiдготовка аналiтичної проби для проведення дослiджень

     Точковi проби, вiдiбранi згiдно з вимогами ДСТУ 3195, готують згiдно з ДСТУ 3196. Приблизна схема пiдготовки аналiтичних проб наведена нижче.

                            Об'єднана проба
                                   Ї
                          Подрiбнення до 40 мм
                                   Ї
                          Подрiбнення до 20 мм
                                   Ї
                              Змiшування
                                   Ї
                              Скорочення
                                   Ї
                                   Ї------------------------Ї
                          Подрiбнення до 10 мм          залишок
                                   Ї
                             перемiшування
                                   Ї
                              Скорочення
                                   Ї
­­---------------------Ї----------------------Ї-----------------Ї
­            Подрiбнення до 3 мм      проба на вологiсть    залишок
­                       Ї                      Ї
¬¬ бiльше 3 мм ¬ Грохочення         Ї--Ї-------------Ї
                        Ї           наважки       залишок
                   Змiшування    Об'єднана проба концентрату
                        Ї
                   скорочення
­­---------------------Ї----------------------Ї-----------------Ї
­                     сушка                    Ї            залишок
­            подрiбнення до 0,5 мм    проба на вологiсть
¬¬ бiльше 0,5 мм ¬ Грохочення       Ї--Ї-------------Ї
                        Ї            наважки      залишок
                   змiшування
                        Ї
                   скорочення
­­---------------------Ї----------------------Ї
­            подрiбнення до 0,16 мм       залишок
­                       Ї
¬¬ бiльше 0,16 мм ¬ Грохочення
                        Ї
               Ї------------------Ї
              Наважки        залишок

2. Особливостi вiдбору проб руд в митних цiлях.

     Враховуючи, що iмпортерами руд металiв є великi пiдприємства, якi постiйно iмпортують одну й ту ж продукцiю, а також враховуючи вимоги наказу Держмитслужби вiд 13.10.2010 N 1205 "Про встановлення часових нормативiв митного контролю та оформлення за ВМД" та лист Держмитслужби вiд 02.11.2010 N 11/2-10.16/13276-ЕП для зменшення часу митного оформлення, при неможливостi вiдбору проб руд металiв у вiдповiдностi з нормами, затвердженими державними стандартами, при митному оформленнi, можливо запроваджувати вiдбiр проб та зразкiв наступним чином.

     Максимальний розмiр грудки руди визначають вiзуально. Мiнiмальна маса точкової проби в разi вiдбору вручну з вагонiв, трюмiв, штабелiв, трубопроводiв, жолобiв залежно вiд максимального розмiру грудки повинна бути не меншою за наведену в таблицi 5.

Таблиця 5.

Максимальний розмiр грудки (частинки), мм		Мiнiмальна маса точкової проби, кг
понад	до i включно
	1	0,1
1	10	0,3
10	20	0,8
20	50	3,0
50	100	6,0

     Примiтка 1. Мiнiмальна маса точкової проби для будь-якої промiжної крупностi руди може бути визначена лiнiйною iнтерполяцiєю.
     Примiтка 2. Мiнiмальна маса точкової проби в разi вiдбору совком i молотком повинна бути не меншою як 1 кг незалежно вiд максимального розмiру грудки.

     Розбiг за масою окремих точкових проб має бути не бiльшим 20%.

     Чисельнiсть точкових проб руди може бути прийнята за таблицею 6.

Таблиця 6.

Маса партiї, т	Чисельнiсть точкових проб
До 500	4
Вiд 500 до 1000	5
Вiд 1000 до 2000	7
Вiд 2000 до 5000	20
Вiд 5000 до 15000	12
Вiд 15000 до 30000	15
Вiд 30000 до 45000	17
Вiд 45000 до 70000	20
Вiд 70000 до 100000	22

     Точковi проби вiдбирають з використанням схеми 1, опису способiв вiдбору згiдно п.1.5.6 та таблицi 6. Не допускається вiдбiр проб з поверхневого шару.

     Всi вiдiбранi точковi проби сполучають разом, ретельно перемiшують i отримують об'єднану пробу та здiйснюють скорочення згiдно п. 1.5.7.

     Процедуру скорочення шляхом квартування повторюють до отримання об'єму руди необхiдного для робочої та контрольної проби вiдповiдно до вимог наказу ДМСУ вiд 23.12.2003 N 719. Контрольну та робочу проби переносять до полiетиленових пакетiв, накладають митне забезпечення та прикрiплюють маркувальнi етикетки вiдповiдно до вимог наказу ДМСУ вiд 14.01.09 N 19.

Висновки

     Данi методичнi рекомендацiї мають цiль допомогти в роботi пiдроздiлам митних органiв, експертним пiдроздiлам Управлiння та регiональним службам з експертного забезпечення митних органiв. Дотримання зiбраних у методичних рекомендацiях настанов щодо порядку та методiв вiдбору проб i зразкiв руд, концентратiв, а також шлаку, скрапу та iнших вiдходiв виробництва чорних та кольорових металiв, якi надаються для митного оформлення, дозволить зменшити кiлькiсть спiрних питань, якi можуть виникнути у ходi проведення експертиз та iдентифiкацiї вказаних або подiбних товарiв.

     У разi виникнення питань щодо практичних застосувань методичних рекомендацiй звертатися до експертних пiдроздiлiв Центрального митного управлiння лабораторних дослiджень та експертної роботи.

Виконавець: Антонов С.О.