УГОДА
мiж Кабiнетом Мiнiстрiв України i Урядом Республiки Хорватiя про морське торговельне судноплавство
Кабiнет Мiнiстрiв України i Уряд Республiки Хорватiя (далi: Договiрнi Сторони),
бажаючи сприяти розвитку комерцiйних i економiчних вiдносин мiж двома державами;
маючи намiр сприяти вiдносинам i досягнути тiсного спiвробiтництва в галузi морського транспорту мiж двома державами:
бажаючи розвивати морськi перевезення мiж двома державами на засадах рiвностi i взаємної вигоди;
бажаючи сприяти розвитку мiжнародного морського транспорту на засадах принципiв свободи мореплавства та недискримiнацiї,
домовились про таке:
СТАТТЯ 1
Метою цiєї Угоди є:
- регулювання i розвиток взаємовiдносин мiж двома державами в сферi морського торговельного судноплавства;
- забезпечення тiсного спiвробiтництва у сферi морського торговельного судноплавства;
- уникнення дiй, що перешкоджають нормальному розвитку морського транспорту.
СТАТТЯ 2
Для цiлей цiєї Угоди:
1. "Судно Договiрної Сторони" означає будь-яке судно, що зареєстроване на територiї держави цiєї Договiрної Сторони i несе її прапор згiдно з нацiональним законодавством.
Цей термiн, однак, не включає:
a) вiйськовi кораблi;
b) цивiльнi судна, якi використовуються за некомерцiйним призначенням;
c) рибальськi судна.
2. "Член екiпажу судна" означає капiтана або будь-яку особу, яка дiйсно зайнята пiд час рейсу на борту судна виконанням обов'язкiв, що пов'язанi з експлуатацiєю й обслуговуванням судна, та чиє iм'я включене до суднової ролi.
СТАТТЯ 3
1. Ця Угода застосовується на територiях держав Договiрних Сторiн, включаючи їх територiальнi моря, внутрiшнi морськi води та iншi морськi простори, над якими Договiрнi Сторони реалiзують свої сувереннi права та здiйснюють юрисдикцiю вiдповiдно до нацiонального законодавства та мiжнародного права.
2. Кожна Договiрна Сторона забезпечує суднам iншої Договiрної Сторони таке саме ставлення, як i до власних суден у частинi вiльного доступу в порти, використання портiв для навантаження i розвантаження вантажiв, посадки i висадки пасажирiв, здiйснення комерцiйних операцiй i користування всiма послугами, що надаються в портах.
3. Положення пункту 2 цiєї Статтi:
a) поширюються тiльки на порти вiдкритi для заходу iноземних суден;
b) не поширюються на види дiяльностi, що зарезервованi кожною з Договiрних Сторiн для своїх установ, органiзацiй або пiдприємств, зокрема на нацiональний каботаж;
c) не зобов'язують Договiрну Сторону розповсюджувати на судна iншої Договiрної Сторони виключення з обов'язкової лоцманської проводки, що надаються своїм власним суднам.
СТАТТЯ 4
Договiрнi Сторони вживають вiдповiдно до законодавства своїх держав усiх можливих заходiв для скорочення перебування суден у своїх портах i спрощення адмiнiстративних, митних i iнших формальностей, що застосовуються у цих портах.
СТАТТЯ 5
1. Документи, що пiдтверджують нацiональнiсть суден, обмiрнi свiдоцтва та iншi судновi документи, якi виданi або визнаються однiєю з Договiрних Сторiн, визнаватимуться iншою Договiрною Стороною.
2. Судна кожної з Договiрних Сторiн, що мають чиннi обмiрнi свiдоцтва, виданi вiдповiдно до Мiжнародної конвенцiї про обмiрювання суден 1969 року, звiльняються вiд повторного вимiрювання тоннажу в портах, розташованих на територiї держави iншої Договiрної Сторони.
СТАТТЯ 6
1. Договiрнi Сторони визнаватимуть посвiдчення особи моряка, виданi Компетентними Органами iншої Договiрної Сторони та гарантують власникам таких документiв права, згiдно Конвенцiї про полегшення мiжнародного морського судноплавства 1965 року та Додатка до неї та Конвенцiї Мiжнародної органiзацiї працi N 108 про нацiональнi посвiдчення особи морякiв 1958 року та права, зазначенi в статтi 7 цiєї Угоди, на передбачених в нiй умовах.
Такими посвiдченнями особи є:
- для українських морякiв - Посвiдчення особи моряка;
- для хорватських морякiв - Посвiдчення особи моряка Хорватiї або паспорт громадянина Хорватiї.
Договiрнi Сторони iнформуватимуть одна одну дипломатичними каналами про будь-якi змiни, що стосуються вищезазначених посвiдчень.
2. Договiрнi Сторони зберiгають, однак, право вiдмовити у в'їздi на територiю своєї держави будь-якiй особi, яка володiє вищезазначеним посвiдченням особи моряка, але яку вони визнають небажаною.
СТАТТЯ 7
1. Власники посвiдчення особи, зазначеного у Статтi 6 цiєї Угоди, можуть без вiзи сходити на берег i перебувати в межах мiста, в якому розташований порт заходу, поки судно залишається в цьому порту, якщо їх iмена внесено до суднової ролi, яка подана капiтаном судна адмiнiстрацiї порту. Як при сходженнi на берег, так i при поверненнi на судно цi особи пiдлягають чинному контролю, необхiдному для перетину державного кордону.
2. Власник посвiдчення особи, зазначеного у Статтi 6 цiєї Угоди, мають право незалежно вiд транспортного засобу в'їжджати на територiю держави iншої Договiрної Сторони для посадки на судно, переходу до iншого судна або повернення в свою країну.
3. В усiх випадках, зазначених у пунктi 2 цiєї Статтi, власники посвiдчення особи повиннi мати вiзу держави iншої Договiрної Сторони. Така вiза надається якомога скорiше.
4. Якщо член екiпажу, що володiє посвiдченням особи, зазначеним у Статтi 6 цiєї Угоди, сходить на берег в порту, розташованому на територiї держави Договiрної Сторони, з причини погiршення стану здоров'я або з iнших причин, прийнятних для Компетентних Органiв, ця Договiрна Сторона дає необхiдний дозвiл члену екiпажу, що зiйшов на берег, на перебування на територiї своєї держави в разi госпiталiзацiї, на повернення до своєї країни проживання або на прямування будь-яким транспортним засобом до iншого порту для посадки на судно.
5. Без порушення положень Статей 6 i 7 цiєї Угоди положення правил в'їзду/виїзду i перебування iноземцiв, що дiють на територiях держав Договiрних Сторiн, залишаються чинними.
СТАТТЯ 8
1. Якщо член екiпажу судна однiєї з Договiрних Сторiн скоїть правопорушення на борту судна, що перебуває в територiальному морi або внутрiшнiх морських водах держави iншої Договiрної Сторони, Компетентнi Органи цiєї iншої Договiрної Сторони не переслiдуватимуть зазначеного члена екiпажу, якщо тiльки:
a) це не забруднення морського середовища;
b) це не порушення стандартiв морської безпеки та захисту середовища, що визначенi мiжнародними договорами, за якими держави Договiрних Сторiн мають зобов'язання;
c) скоєне правопорушення не квалiфiкується як кримiнальний злочин вiдповiдно до нацiонального законодавства держави, де перебуває судно;
d) наслiдки правопорушення не поширюються на територiю держави, де перебуває судно або це не забруднення;
e) правопорушення не порушує громадський порядок та безпеку в державi, де перебуває судно;
f) правопорушення не скоєне проти будь-якої особи, яка не є членом екiпажу цього судна;
g) правопорушення не стосується незаконного перемiщення зброї, наркотикiв та психотропних речовин.
2. У випадках, зазначених у пунктi 1 цiєї статтi Компетентнi Органи iнформують про
правопорушення компетентнi дипломатичнi або консульськi установи держави, чий прапор носить судно, та сприяють встановленню контакту мiж вищезазначеними установами та екiпажем судна.
3. Положення цiєї статтi не впливають на право контролю та слiдства, якi мають Компетентнi Органи кожної з Договiрних Сторiн вiдповiдно до їх нацiонального законодавства.
СТАТТЯ 9
1. Якщо судно однiєї з Договiрних Сторiн зазнає корабельної аварiї, буде викинуте на берег, сяде на мiлину або зазнає iншої аварiї в територiальному морi або внутрiшнiх морських водах держави iншої Договiрної Сторони, таке судно, його екiпаж, пасажири i вантаж на територiї держави цiєї iншої Договiрної Сторони отримають таке ж ставлення, яке надається її власним судну, екiпажу, пасажирам i вантажу.
2. Екiпаж i пасажири, а також саме судно Договiрної Сторони i його вантаж у будь-який час отримають допомогу i сприяння Договiрної Сторони в тому ж обсязi, якi надаються власним суднам.
3. Положення цiєї статтi не стосуються права однiєї з Договiрних Сторiн або уповноважених цiєю Договiрною Стороною фiзичних або юридичних осiб на компенсацiю за будь-якi дiї, вжитi для врятування судна, або будь-яку допомогу, надану судну, екiпажу, пасажирам i вантажу.
4. Якщо судно зазнало пошкоджень, вантаж i майно, вивантаженi або врятованi з судна у випадках, зазначених у пункту 1 цiєї Статтi, не обкладатимуться нiякими митними податками та зборами, за умови, що вони доставленi не для вiльного споживання на територiї держави iншої Договiрної Сторони.
СТАТТЯ 10
Питання, що стосуються застосування цiєї Угоди вирiшуються Компетентними Органами Договiрних Сторiн, якими є:
- вiд Кабiнету Мiнiстрiв України: | Мiнiстерство транспорту та зв'язку України; |
- вiд Уряду Республiки Хорватiя: | Мiнiстерство мореплавства, транспорту та iнфраструктури Республiки Хорватiя; |
СТАТТЯ 11
1. Договiрнi Сторони погоджуються сприяти участi суден Договiрних Сторiн у морських торговельних перевезеннях вантажiв вiдповiдно до їх економiчних iнтересiв.
2. Договiрнi Сторони погоджуються не перешкоджати участi суден однiєї Договiрної Сторони у морських перевезеннях вантажiв мiж портами, розташованими на територiї держави iншої Договiрної Сторони, i портами третiх країн.
3. Умови цiєї Статтi не обмежують право суден третiх країн брати участь у морських перевезеннях мiж портами, розташованими на територiях держав Договiрних Сторiн.
СТАТТЯ 12
Договiрнi Сторони докладатимуть зусиль для розвитку ефективного спiвробiтництва мiж їх Компетентними Органами та в рамках нацiонального законодавства своїх держав сприятимуть спiвпрацi мiж органiзацiями та компанiями, що працюють у сферi морських перевезень, включаючи проведення консультацiй та обмiну iнформацiєю мiж їх судноплавними органiзацiями i пiдприємствами.
СТАТТЯ 13
1. З метою забезпечення застосування цiєї Угоди Компетентнi Органи Договiрних Сторiн утворюють Спiльну Комiсiю.
2. Спiльна Комiсiя збирається на прохання Компетентного Органу Договiрної Сторони.
3. Будь-який спiр, що виникає з тлумачення або застосування цiєї Угоди вирiшуватиметься Спiльною Комiсiєю.
4. Якщо Спiльна Комiсiя не зможе дiйти згоди, спiр буде вирiшено дипломатичними каналами.
СТАТТЯ 14
1. Ця Угода набирає чинностi на тридцятий (30) день з дати отримання останнього письмового повiдомлення про виконання Договiрними Сторонами внутрiшньодержавних процедур, необхiдних для набрання нею чинностi.
2. Ця Угода укладається на невизначений термiн i втрачає чиннiсть через шiсть (6) мiсяцiв з дати отримання однiєю iз Договiрних Сторiн письмового повiдомлення iншої Договiрною Сторони про її намiр припинити дiю цiєї Угоди.
3. До цiєї Угоди за взаємною письмовою згодою Договiрних Сторiн можуть вноситися змiни i доповнення, що оформляються вiдповiдними протоколами, якi становлять невiд'ємну частину цiєї Угоди, та набирають чинностi вiдповiдно до процедури зазначеної в пунктi 1 цiєї статтi.
Вчинено в двох примiрниках, кожний українською, хорватською та англiйською мовами, при цьому тексти є автентичними. У разi виникнення розбiжностей щодо тлумачення положень цiєї Угоди, перевага надається тексту англiйською мовою.
За Кабiнет Мiнiстрiв України | За Уряд Республiки Хорватiя |