ДОГОВIР
про дружбу i спiвробiтництво мiж Україною i Китайською Народною Республiкою
Україна i Китайська Народна Республiка, далi - Договiрнi Сторони,
керуючись iсторично сформованими традицiями дружби мiж народами України та Китаю,
вважаючи, що подальше змiцнення i всебiчний розвиток довготривалих i стабiльних вiдносин дружби i спiвробiтництва мiж ними вiдповiдає корiнним iнтересам двох держав i їхнiх народiв, сприяє збереженню миру, безпеки та стабiльностi у свiтi,
виявляючи рiшучiсть передавати дружбу мiж Україною i Китаєм iз поколiння в поколiння,
пiдтверджуючи свої зобов'язання за Статутом Органiзацiї Об'єднаних Нацiй, iншими мiжнародними договорами, учасницями яких вони є,
пiдтверджуючи свою прихильнiсть принципам, зафiксованим у полiтичних документах, укладених двома державами з дати встановлення дипломатичних вiдносин у 1992 роцi,
прагнучи i надалi поглиблювати вiдносини стратегiчного партнерства мiж Україною та Китайською Народною Республiкою,
домовилися про таке:
Стаття 1
Договiрнi Сторони на довгостроковiй основi всебiчно розвиватимуть вiдносини дружби, спiвпрацi, рiвноправного i довiрливого стратегiчного партнерства, вiдповiдно до загальновизнаних принципiв i норм мiжнародного права, на принципах взаємної поваги до суверенiтету i територiальної цiлiсностi, взаємного ненападу, невтручання у внутрiшнi справи одна одної, рiвностi та взаємної вигоди, а також мирного спiвiснування.
Стаття 2
Договiрнi Сторони зобов'язуються у своїх вiдносинах не використовувати силу або погрозу її застосування, не здiйснювати тиск одна на одну шляхом використання економiчних та iнших важелiв, вирiшувати спори мiж собою мирними засобами згiдно з основними цiлями i принципами Статуту ООН, iншими загальновизнаними принципами i нормами мiжнародного права.
Стаття 3
Договiрнi Сторони поважають шлях полiтичного, економiчного, соцiального та культурного розвитку, обраний кожною з Договiрних Сторiн вiдповiдно до своїх нацiональних умов, забезпечують довгостроковий i стабiльний розвиток вiдносин мiж двома державами, виконують досягнутi домовленостi, а також постiйно наповнюють двостороннє спiвробiтництво новим практичним змiстом.
Стаття 4
Китайська Сторона високо оцiнює рiшення Української Сторони в односторонньому порядку позбутися ядерної зброї i в статусi держави, що не володiє ядерною зброєю, приєднатися до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї вiд 1 липня 1968 року.
Пiдтверджуючи змiст Заяви Уряду КНР вiд 4 грудня 1994 року про надання Українi гарантiй безпеки, Китайська Сторона зобов'язується за жодних умов не застосовувати ядерну зброю i не погрожувати її застосуванням проти України як держави, що не володiє ядерною зброєю.
Стаття 5
Українська Сторона пiдтримує полiтику Китайської Сторони, спрямовану на захист єдностi i територiальної цiлiсностi Китайської Народної Республiки.
Українська Сторона пiдтверджує незмiннiсть своєї принципової позицiї з тайванського питання, викладеної у полiтичних документах, пiдписаних i ухвалених главами обох держав у перiод з 1992 по 2013 роки.
Українська Сторона визнає, що у свiтi iснує лише один Китай, Уряд Китайської Народної Республiки є єдиним законним урядом, який представляє весь Китай, а Тайвань є невiд'ємною частиною Китаю.
Китайська Сторона пiдтримує полiтику Української Сторони щодо захисту єдностi i територiальної цiлiсностi України.
Стаття 6
Жодна з Договiрних Сторiн не вживає будь-яких дiй, що завдають шкоди суверенiтету, безпецi або територiальнiй цiлiсностi iншої Договiрної Сторони.
Жодна з Договiрних Сторiн не допускає використання своєї територiї третiми державами на шкоду державному суверенiтету, безпецi або територiальнiй цiлiсностi iншої Договiрної Сторони.
Жодна з Договiрних Сторiн вiдповiдно до свого законодавства i мiжнародних договорiв, учасницями яких є Договiрнi Сторони, не допускає створення та забороняє дiяльнiсть на своїй територiї будь-яких сепаратистських, терористичних та екстремiстських органiзацiй або угруповань, що завдають шкоди суверенiтету, безпецi або територiальнiй цiлiсностi iншої Договiрної Сторони.
Стаття 7
У разi ускладнення мiжнародної та регiональної ситуацiї або виникнення кризи, що може становити загрозу миру, суверенiтету, єдностi або територiальнiй цiлiсностi будь-якiй з Договiрних Сторiн, Договiрнi Сторони проведуть невiдкладнi консультацiї з метою вироблення заходiв щодо усунення цiєї загрози.
Стаття 8
Договiрнi Сторони розширюватимуть спiвробiтництво в рамках Органiзацiї Об'єднаних Нацiй, її Ради Безпеки та спецiалiзованих установ, вживатимуть заходiв, спрямованих на змiцнення провiдної ролi ООН у мiжнародних справах як найбiльш унiверсальної, представницької та авторитетної мiжнародної органiзацiї.
Договiрнi Сторони також поглиблюватимуть взаємодiю у рамках iнших мiжнародних i регiональних органiзацiй, учасницями яких вони є.
Стаття 9
Договiрнi Сторони змiцнюватимуть стратегiчне партнерство, використовуючи i удосконалюючи механiзм регулярних зустрiчей на високому та iнших рiвнях, своєчасно проводитимуть обмiн думками з питань двостороннiх вiдносин, важливих i актуальних проблем, що становлять обопiльний iнтерес.
Стаття 10
Договiрнi Сторони на засадах рiвностi i взаємної вигоди розширюватимуть i поглиблюватимуть спiвпрацю в торговельно-економiчнiй, сiльськогосподарськiй, гiрничодобувнiй, енергетичнiй, транспортнiй, iнфраструктурнiй, авiакосмiчнiй, фiнансовiй, iнвестицiйнiй, науково-технiчнiй, телекомунiкацiйнiй та iнших сферах, що становлять взаємний iнтерес.
Договiрнi Сторони розвиватимуть спiвпрацю в рамках мiжнародних фiнансових структур, економiчних органiзацiй та форумiв.
Договiрнi Сторони забезпечуватимуть охорону прав iнтелектуальної власностi, у т. ч. патентних прав, прав на торговельну марку, авторського права i сумiжних прав тощо, вiдповiдно до свого законодавства та мiжнародних договорiв, учасницями яких вони є.
Стаття 11
Договiрнi Сторони заохочуватимуть взаємодiю та спiвпрацю в галузях культури, освiти, науки, туризму, медицини та охорони здоров'я, засобiв масової iнформацiї, соцiального забезпечення та спорту, охорони навколишнього середовища, а також iнших сферах, що становлять взаємний iнтерес.
Стаття 12
Договiрнi Сторони на засадах ранiше досягнутих домовленостей i укладених угод здiйснюють вiйськове i вiйськово-технiчне спiвробiтництво, не спрямоване проти третiх держав, вживають необхiдних заходiв з метою змiцнення мiжнародної безпеки та безпеки кожної з Договiрних Сторiн.
Стаття 13
Договiрнi Сторони вiдповiдно до свого законодавства i мiжнародних зобов'язань кожної з них на двостороннiх i багатостороннiх засадах розвиватимуть спiвробiтництво у боротьбi з: тероризмом, сепаратизмом та екстремiзмом; органiзованою злочиннiстю; нелегальною мiграцiєю; торгiвлею людьми; незаконним обiгом наркотичних засобiв, психотропних речовин та їх прекурсорiв, отруйних речовин та радiоактивних матерiалiв, зброї; розповсюдженням зброї масового знищення та засобiв її доставки; iншими видами транснацiональної злочинностi; у забезпеченнi iнтересiв двох держав у сферi iнформацiйної безпеки.
Стаття 14
Договiрнi Сторони сприяють змiцненню дружнiх зв'язкiв i взаємовигiдному спiвробiтництву мiж областями i провiнцiями та мiстами-побратимами, створюючи необхiднi для цього умови, вiдповiдно до свого законодавства.
Стаття 15
Договiрнi Сторони всiляко сприятимуть розширенню контактiв мiж громадянами, державними i недержавними органiзацiями, профспiлками, бiзнес-спiвтовариствами, асоцiацiями, навчальними i культурними закладами, науково-дослiдними установами, засобами масової iнформацiї, молодiжними i спортивними органiзацiями двох держав.
Договiрнi Сторони вживатимуть необхiдних заходiв щодо створення бiльш сприятливих умов для взаємних поїздок громадян двох держав в iнтересах змiцнення взаєморозумiння та дружби мiж двома народами.
Стаття 16
Договiрнi Сторони на основi взятих на себе мiжнародних зобов'язань та законодавства будуть здiйснювати спiвпрацю у галузi сприяння забезпечення основних свобод i прав людини.
Договiрнi Сторони, виходячи з мiжнародних зобов'язань, та згiдно з власним законодавством, вживатимуть ефективних заходiв для захисту безпеки, законних прав та iнтересiв юридичних i фiзичних осiб однiєї Договiрної Сторони на територiї iншої Договiрної Сторони, а також надаватимуть одна однiй правову допомогу в цивiльних та кримiнальних справах.
Вiдповiднi органи Договiрних Сторiн розглядатимуть i вирiшуватимуть проблеми i спiрнi питання, що можуть виникати у ходi спiвпрацi та господарської дiяльностi юридичних i фiзичних осiб однiєї Договiрної Сторони на територiї iншої Договiрної Сторони, вiдповiдно до свого законодавства.
Стаття 17
З метою виконання цього Договору Договiрнi Сторони активно сприятимуть укладенню угод у конкретних галузях, що становлять взаємний iнтерес.
Стаття 18
Цей Договiр не суперечить правам i зобов'язанням Договiрних Сторiн за iншими мiжнародними договорами, учасницями яких вони є, i не спрямований проти будь-якої третьої держави.
Стаття 19
За взаємною згодою Договiрних Сторiн, до цього Договору можуть бути внесенi змiни i доповнення, якi оформлюються окремими Протоколами, що є невiд'ємною частиною цього Договору, i набирають чинностi вiдповiдно до процедури, передбаченої статтею 21 цього Договору.
Стаття 20
Договiрнi Сторони вирiшуватимуть будь-якi спори, пов'язанi з тлумаченням або застосуванням цього Договору, шляхом двостороннiх переговорiв та консультацiй.
Стаття 21
Цей Договiр пiдлягає ратифiкацiї вiдповiдно до внутрiшньодержавних процедур кожної з Договiрних Сторiн i набирає чинностi в день обмiну ратифiкацiйними грамотами.
Цей Договiр укладається на 25 рокiв. Термiн дiї цього Договору автоматично продовжуватиметься на наступнi п'ятирiчнi перiоди, якщо жодна з Договiрних Сторiн не менш, нiж за один рiк до завершення вiдповiдного перiоду не повiдомить дипломатичними каналами у письмовiй формi iншiй Договiрнiй Сторонi про свiй намiр припинити його дiю.
Учинено у м. Пекiн 5 грудня 2013 року у двох примiрниках, кожний українською, китайською та росiйською мовами, при цьому всi тексти є автентичними.
У разi виникнення спорiв щодо тлумачення цього Договору, переважну силу матиме текст, викладений росiйською мовою.
За Україну | За Китайську Народну Республiку |