МIНIСТЕРСТВО ЕКОНОМIЧНОГО РОЗВИТКУ I ТОРГIВЛI УКРАЇНИ

     Мiнекономрозвитку опрацювало лист Мiнiстерства доходiв i зборiв України вiд 23.04.2014 N 7579/5/99-99-24-01-03-16 щодо звернення Харкiвської митницi Мiндоходiв стосовно роз'яснення застосування положення частини першої статтi 223 Митного кодексу України (далi - МКУ) та вимог статтi 37 Закону України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" (далi - Закон) та в межах компетенцiї повiдомляє наступне.

     Частина перша статтi 223 МКУ мiстить загальнi положення щодо порядку перемiщення припасiв через митний кордон України. Зокрема, визначено, що при дотриманнi умов, установлених цим Кодексом, припаси перемiщуються через митний кордон України iз звiльненням вiд оподаткування митними платежами та без застосування до них заходiв нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi.

     В той же час, пункт 13 статтi 4 МКУ визначає заходи нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi як не пов'язанi iз застосуванням мита до товарiв, що перемiщуються через митний кордон України, встановленi вiдповiдно до закону заборони та/або обмеження, спрямованi на захист внутрiшнього ринку, громадського порядку та безпеки, суспiльної моралi, на охорону здоров'я та життя людей i тварин, охорону навколишнього природного середовища, захист прав споживачiв товарiв, що ввозяться в Україну, а також на охорону нацiональної культурної та iсторичної спадщини.

     В пунктi 14.1.61 статтi 14 Податкового кодексу України лiцензування зовнiшньоекономiчних операцiй визначається як один iз заходiв нетарифного регулювання.

     Тобто, в розрiзi визначення поняття "лiцензування", як одного з видiв заходiв нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi, розумiється встановлення обмежень (заборон) для захисту внутрiшнього ринку, громадського порядку та безпеки, суспiльної моралi, на охорону здоров'я та життя людей i тварин, охорону навколишнього природного середовища, захист прав споживачiв товарiв, що ввозяться в Україну, а також на охорону нацiональної культурної та iсторичної спадщини.

     Тобто, лiцензування як захiд нетарифного регулювання носить превентивний (запобiжний) характер i застосовується з метою недопущення порушення законодавства України.

     Вiдповiдно до частини першої статтi 238 Господарського кодексу України (далi - ГКУ) за порушення встановлених законодавчими актами правил здiйснення господарської дiяльностi до суб'єктiв господарювання можуть бути застосованi уповноваженими органами державної влади або органами мiсцевого самоврядування адмiнiстративно-господарськi санкцiї, тобто заходи органiзацiйно-правового або майнового характеру, спрямованi на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та лiквiдацiю його наслiдкiв.

     Стаття 239 ГКУ визначає iндивiдуальний режим лiцензування як вид адмiнiстративно-господарських санкцiй.

     Вiдповiдно до статтi 37 Закону за порушення цього або пов'язаних з ним законiв України до суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi або iноземних суб'єктiв господарської дiяльностi можуть бути застосованi такi спецiальнi санкцiї:

     - накладення штрафiв;

     - застосування до суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi та iноземних суб'єктiв господарської дiяльностi iндивiдуального режиму лiцензування;

     - тимчасове зупинення зовнiшньоекономiчної дiяльностi.

     Положення Закону щодо застосування спецiальних санкцiй мiстять загальний характер та можуть бути застосованi до всiх суб'єктiв господарської дiяльностi, якi порушують вiдповiднi норми законодавства України.

     Пункт 1.5 Положення про порядок видачi разових (iндивiдуальних) лiцензiй, затвердженого наказом Мiнiстерства економiки України вiд 17.04.2000 N 47 визначає, що разова (iндивiдуальна) лiцензiя є пiдставою для митного оформлення товарiв та здiйснення розрахункових операцiй у зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi, до яких застосованi спецiальнi санкцiї.

     Вiдповiдно до частини першої статтi 246 МКУ метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного облiку ввезення на митну територiю України, вивезення за її межi i транзиту через її територiю товарiв.

     Згiдно з пунктом 23 статтi 4 МКУ пiд митним оформленням розумiється виконання вiдповiдних митних формальностей.

     Глава 34 Митного кодексу України визначає митнi формальностi щодо припасiв.

     Виходячи з вищенаведеного, положення частини першої статтi 223 МКУ та статтi 37 Закону мiстять норми, якi вiдрiзняються за своїм законодавчим врегулюванням, змiстом, порядком застосування та, вiдповiдно, породжують рiзнi правовi наслiдки.

     З метою уникнення неоднозначного тлумачення норм законодавства щодо спiввiдношення понять лiцензування як виду нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi та iндивiдуального режиму лiцензування як виду спецiальної санкцiї, застосованої до суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi, вважаємо за необхiдне вiдокремити питання незастосування заходiв нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi при перемiщеннi припасiв через митний кордон України вiд спецiальних санкцiй, що застосовуються до суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi України за порушення Закону та пов'язаних з ним законiв України, шляхом внесення змiн до Митного кодексу України.

     Враховуючи викладене та з метою дотримання положень Закону, який передбачає вiдповiдальнiсть суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi за порушення у сферi ЗЕД, вважаємо, що здiйснення митного оформлення товарiв, якi постачаються в якостi припасiв суб'єктам зовнiшньоекономiчної дiяльностi, до яких застосована спецiальна санкцiя у виглядi iндивiдуального режиму лiцензування, передбачена статтею 37 Закону, можливе за наявностi отриманої вiдповiдно до норм законодавства разової (iндивiдуальної) лiцензiї.

     В той же час зазначаємо, що листи мiнiстерств, iнших центральних органiв виконавчої влади мають роз'яснювальний, iнформацiйний характер i не встановлюють правових норм.