МIНIСТЕРСТВО ДОХОДIВ I ЗБОРIВ УКРАЇНИ

     Мiнiстерством доходiв i зборiв України розглянуто звернення щодо застосування при митному оформленнi товарiв норми стосовно конфлiкту iнтересiв, передбаченої пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 та п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України (далi - Кодекс).

     Повiдомляємо, що вiдповiдно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Кодексу презумпцiя правомiрностi рiшення платника податкiв має мiсце у разi, коли норма закону чи iншого нормативно-правового акта, виданого на пiдставi закону, або якщо норми рiзних законiв чи рiзних нормативно-правових актiв припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язкiв платникiв податкiв або контролюючих органiв, внаслiдок чого є можливiсть прийняти рiшення на користь як платника податкiв, так i контролюючого органу (далi - принцип презумпцiї правомiрностi).

     При цьому питання про наявнiсть суперечностей мiж актами законодавства однакової юридичної сили має вирiшуватись виходячи iз загальновизнаних принципiв права, згiдно з якими спецiальний акт має переважну силу над загальним, а прийнятий пiзнiше - над попереднiм.

     Застосування вказаного принципу презумпцiї правомiрностi може мати мiсце пiсля завершення перевiрки контролюючим органом платника податкiв та складання в установленому порядку акта такої перевiрки.

     Зазначене обумовлено тим, що в ходi перевiрки платника податкiв орган доходiв i зборiв не приймає обов'язкових для платника податкiв рiшень, а лише здiйснює вивчення дiяльностi пiдприємства, а у випадку виявлення порушень вимог законодавства фiксує їх в актi перевiрки.

     Рiшення, якi приймаються органами доходiв i зборiв на пiдставi акта перевiрки, мають прийматися з дотриманням принципу презумпцiї правомiрностi.

     У випадку оскарження платником податку рiшення органу доходiв i зборiв, прийнятого на пiдставi акта перевiрки вiдповiдно до ст. 56 Кодексу, застосування принципу презумпцiї правомiрностi передбачено нормами п. 56.21 цiєї статтi Кодексу, згiдно з яким у разi коли норма цього Кодексу чи iншого нормативно-правового акта, виданого на пiдставi цього Кодексу, або коли норми рiзних законiв чи рiзних нормативно-правових актiв, або коли норми одного i того ж нормативно-правового акта суперечать мiж собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язкiв платникiв податкiв або контролюючих органiв, внаслiдок чого є можливiсть прийняти рiшення на користь як платника податкiв, так i контролюючого органу, рiшення приймається на користь платника податкiв.