МIЖРЕГIОНАЛЬНЕ ГОЛОВНЕ УПРАВЛIННЯ ДФС - ЦЕНТРАЛЬНИЙ ОФIС З ОБСЛУГОВУВАННЯ ВЕЛИКИХ ПЛАТНИКIВ

     Спецiалiзована державна податкова iнспекцiя з обслуговування великих платникiв у м. Запорiжжi МГУ ДФС розглянула звернення вiд 03.08.2015 року щодо уникнення подвiйного оподаткування мiж Урядом України i Урядом Швецiї, за результатами розгляду та в межах своїх повноважень повiдомляємо наступне.

     Доходи, отриманi нерезидентом iз джерелом їх походження з України оподатковуються в порядку i за ставками, якi визначенi п. 141.4 ст. 141 роздiлу III Податкового кодексу України вiд 2 грудня 2010 року N 2755-VI (в редакцiї, яка дiє з 1 сiчня 2015 року) (далi - ПКУ). Зокрема, до перелiку доходiв нерезидентiв, якi пiдлягають оподаткуванню, вiднесено дивiденди, якi виплачуються резидентом (пп. "б" пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ).

     Вiдповiдно до пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ резидент або постiйне представництво нерезидента, що здiйснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крiм постiйного представництва нерезидента на територiї України), будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом вiд провадження господарської дiяльностi (у тому числi на рахунки нерезидента, що ведуться в нацiональнiй валютi), утримують податок з таких доходiв, зазначених у пп. 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмiрi 15 % (крiм доходiв, зазначених у пунктах 141.4.3 - 141.4.6 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету пiд час такої виплати, якщо iнше не передбачено положеннями мiжнародних договорiв України з країнами резиденцiї осiб, на користь яких здiйснюються виплати, що набрали чинностi.

     Порядок застосування мiжнародного договору України про уникнення подвiйного оподаткування стосовно повного або часткового звiльнення вiд оподаткування доходiв нерезидентiв iз джерелом їх походження з України визначено ст. 103 ПКУ.

     Згiдно з пунктами 103.1 - 103.5 ст. 103 ПКУ застосування правил мiжнародного договору України здiйснюється шляхом звiльнення вiд оподаткування доходiв iз джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення рiзницi мiж сплаченою сумою податку i сумою, яку нерезиденту необхiдно сплатити вiдповiдно до мiжнародного договору України.

     Особа (податковий агент) має право самостiйно застосовувати звiльнення вiд оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену вiдповiдними мiжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефiцiарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу i є резидентом країни, з якою укладено мiжнародний договiр України.

     Застосування мiжнародного договору України в частинi звiльнення вiд оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тiльки за умови надання нерезидентом особi (податковому агенту) документа, який пiдтверджує статус податкового резидента згiдно з вимогами пункту 10.4 цiєї статтi.

     Бенефiцiарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цiлей застосування пониженої ставки податку згiдно з правилами мiжнародного договору України до дивiдендiв, процентiв, роялтi, винагород тощо нерезидента, отриманих iз джерел в Українi, вважається особа, що має право на отримання таких доходiв.

     При цьому бенефiцiарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фiзична особа, навiть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номiнальним утримувачем (номiнальним власником) або є тiльки посередником щодо такого доходу.

     Пiдставою для звiльнення (зменшення) вiд оподаткування доходiв iз джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 i 103.6 цiєї статтi, особi (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довiдки (або її нотарiально засвiдченої копiї), яка пiдтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено мiжнародний договiр України (далi - довiдка), а також iнших документiв, якщо це передбачено мiжнародним договором України.

     Довiдка видається компетентним (уповноваженим) органом вiдповiдної країни, визначеним мiжнародним договором України, за формою, затвердженою згiдно iз законодавством вiдповiдної країни i повинна бути належним чином легалiзована, перекладена вiдповiдно до законодавства України.

     Конвенцiя мiж Урядом України i урядом Швецiї про уникнення подвiйного оподаткування доходiв та попередження податкових ухилень пiдписана 15 серпня 1995 року (далi - Конвенцiя) i набула чинностi з 4 червня 1996 року.

     При застосуваннi Конвенцiї слiд мати на увазi, що Положення законодавства України застосовується до оподаткування доходiв, одержаних резидентами Швецiї iз України в тiй частинi, яка не суперечить Конвенцiї. При практичному застосуваннi Конвенцiї, зокрема в частинi оподаткування дивiдендiв, слiд враховувати наступне.

     Згiдно з положеннями ст. 10 Конвенцiї дивiденди, що сплачуються компанiєю, яка є резидентом Договiрної Держави, резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi. Однак такi дивiденди можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач фактично має право на дивiденди, податок, що стягується, не повинен перевищувати:

     а) 5 процентiв загальної суми дивiдендiв, якщо право на дивiденди фактично має компанiя (на вiдмiну вiд товариства) i ця компанiя є власником принаймнi 20 процентiв капiталу компанiї, яка сплачує дивiденди;

     б) 10 процентiв загальної суми дивiдендiв в iнших випадках.

     Цей пункт не дiє вiдносно оподаткування прибуткiв компанiї, з яких виплачуються дивiденди (п. 1 - п. 2 ст. 10 Конвенцiї).

     Незважаючи на положення пункту 2, такi дивiденди будуть оподатковуватися тiльки в Договiрнiй Державi, якщо фактичний власник дивiдендiв є резидентом цiєї Держави, коли фактичним власником є компанiя (на вiдмiну вiд партнерства), яка безпосередньо володiє принаймнi 25 процентами акцiй, що мають право голосу компанiї, яка сплачує дивiденди, i принаймнi 50 процентами акцiй, що мають право голосу компанiї яка є фактичним власником дивiдендiв, дивiденди одержуються резидентами цiєї Договiрної Держави (п. 3 ст. 10 Конвенцiї).

     Термiн "дивiденди" при використаннi в цiй статтi означає доход вiд акцiй чи iнших прав, якi не є борговими зобов'язаннями, що дають право на участь у прибутку, також доход вiд корпоративних прав, який пiдлягає такому ж оподаткуванню як доходи вiд акцiй вiдповiдно до податкового законодавства Держави, резидентом якої є компанiя, що розподiляє прибуток (п. 4 ст. 10 Конвенцiї).

     Положення пунктiв цiєї статтi 1, 2 i 3 цiєї статтi не застосовується, якщо особа, що фактично має право на дивiденди, яка є резидентом Договiрної Держави, здiйснює або здiйснила комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, через розташоване в нiй постiйне представництво, або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої в нiй постiйної бази, i холдiнг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдносяться до таких постiйного представництва або постiйної бази. В такому разi, залежно вiд обставин, застосовується положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Конвенцiї (п. 5 ст. 10 Конвенцiї).

     У разi коли компанiя, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, одержує прибуток або доходи з другої Договiрної Держави, ця друга Держава може не стягувати будь-яких податкiв на дивiденди, що сплачуються компанiєю, за винятком випадкiв, коли цi дивiденди сплачуються резиденту цiєї другої Держави, або коли холдiнг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до постiйного представництва або постiйної бази, розташованих в цiй другiй Державi. З нерозподiленого прибутку не стягуються податки на нерозподiлений прибуток, навiть якщо дивiденди сплачуються або нерозподiлений прибуток складається повнiстю або частково з прибутку або доходу, що утворюється в цiй Державi (п. 6 ст. 10 Конвенцiї).

     Враховуючи вищевикладене, при виплатi суми доходу у виглядi дивiдендiв акцiонеру - нерезиденту Швецiї має можливiсть застосовувати положення п. 3 ст. 10 Конвенцiї.