МIНIСТЕРСТВО ФIНАНСIВ УКРАЇНИ

Щодо розгляду пропозицiй

     Мiнiстерство фiнансiв України на виконання доручення Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 17.08.2015 N 33023/1/1-15 до листа Адмiнiстрацiї Президента України вiд 06.08.2015 N 44-01/2550 розглянуло пропозицiї Асоцiацiї пiдприємств iнформацiйних технологiй України та Асоцiацiї "Українськi iмпортери побутової технiки" щодо необхiдностi вжиття заходiв для подолання проблеми тiньового iмпорту та, в межах компетенцiї, повiдомляє.

     Щодо взаємодiї ДФС з галузевими органiзацiями стосовно укладення

     Меморандумiв про взаємодiю Дорученням Уряду (доручення Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 20.03.2014 N 6598/1/1-14), протокольними рiшеннями апаратних нарад Мiнiстерства фiнансiв України вiд 01.04.2014 та вiд 08.04.2014, окремим дорученням Мiнiстра фiнансiв України вiд 24.04.2014 N 08300-04/495 ДФС наданi доручення щодо пiдписання з галузевими асоцiацiями меморандумiв про взаємодiю та спiвробiтництво з метою отримання iнформацiї щодо цiн на товари, якi ввозяться на митну територiю України.

     Щодо доступу до митної статистики

     Вiдповiдно до частини 5 статтi 449 Митного кодексу України ДФС регулярно оприлюднює данi митної статистики України, в тому числi шляхом розмiщення їх на вiдомчому сайтi у мережi Iнтернет з вiльним доступом для усiх зацiкавлених осiб.

     Вiдповiдно до вимог статей 11, 452 Митного кодексу України, зазначенi данi знеособленi та агрегованi вiдповiдно до кодiв УКТЗЕД та країн - торгових партнерiв України. Данi розмiщуються щомiсячно, накопичувальним пiдсумком з початку року.

     Статтею 453 Митного кодексу України визначено цiлi використання даних митної статистики, а саме - складання торговельного та платiжного балансiв України, планування i проведення валютно-фiнансової полiтики, проведення аналiзу та прогнозування зовнiшньоекономiчної полiтики i ситуацiї, що склалася чи складатиметься на свiтовому ринках, визначення за результатами аналiзу стратегiї, тактики та основних напрямiв розвитку зовнiшньоекономiчної дiяльностi.

     Положення Митного кодексу України щодо розповсюдження i використання даних митної статистики та практика їх застосування вiдповiдають мiжнародним нормам, зокрема, викладеним в "Статистицi мiжнародної торгiвлi товарами: концепцiї та визначення, 2010 рiк" (СМТТ-2010, офiцiйне видання ООН ST/ESA/STAT/SER.M/52/Rev.3), "Статистицi торгiвлi товарами - посiбник користувача" (офiцiйне видання Статистичного офiсу ЄС N KS-BM-06-001-EN-N, 2006 рiк iз змiнами та доповненнями) та Єдинiй методологiї митної статистики зовнiшньої торгiвлi держав - учасниць Спiвдружностi Незалежних Держав, затвердженiй Рiшенням Ради Голiв урядiв СНД вiд 20.10.2013.

     Зазначеними вище нормами встановлено, зокрема, що розповсюдження статистичних даних необхiдно розглядати в якостi невiд'ємної частини нацiональної програми статистики торгiвлi i здiйснювати їх розповсюдження iз забезпеченням необхiдної конфiденцiйностi iнформацiї щодо постачальникiв даних.

     Для статистики мiжнародної торгiвлi загальноприйнятою практикою є запобiгання на системнiй основi можливостi виявлення будь-якої одиницi статистичного облiку в рамках поширення даних та розкриття приватного характеру iнформацiї.

     Iндивiдуальнi данi, зiбранi статистичними закладами для статистичної обробки, незалежно вiд того, стосуються вони фiзичних або юридичних осiб, повиннi носити виключно конфiденцiйний характер та використовуватися тiльки в статистичних цiлях. Iнформацiя, отримана при агрегуваннi даних у розрiзi окремих товарiв чи країни-партнера, не повинна дозволяти отримати данi щодо окремих учасникiв торгiвлi (особливо коли суб'єкт займає монопольне становище в окремому сегментi ринку).

     Таким чином, дiючi норми Митного кодексу України, якi регулюють питання формування, обробки, використання та оприлюднення даних митної статистики, вiдповiдають мiжнародним стандартам.

     Вiдповiдно до зобов'язань, взятих на себе Україною при вступi до СОТ, законодавство України з питань митної оцiнки приведено у вiдповiднiсть з нормами i стандартами, якi передбаченi угодами та конвенцiями ГАТТ/СОТ.

     Вiдповiдно до статтi 10 Угоди про застосування статтi VII ГАТТ уся iнформацiя, яка за своєю природою конфiденцiйна або надається на конфiденцiйнiй основi для цiлей обчислення митної вартостi, має вважатися суворо конфiденцiйною вiдповiдними органами влади, яким не розкривають її без конкретного дозволу особи чи уряду, котрий надає таку iнформацiю, за винятком того, що може вимагатися її розкриття у зв'язку з судовим розглядом.

     Щодо порiвняння експорту з iноземних країн з iмпортом в Україну

     За iнформацiєю ДФС порiвняльний аналiз даних митної статистики України та вiдповiдних їм даних країн - торгiвельних партнерiв проводиться на постiйнiй основi. Зазначенi роботи здiйснюються, як в межах мiждержавних мiжвiдомчих угод про обмiн даними митної статистики, так i з використанням вiдкритих джерел даних за країнами, з якими такi угоди вiдсутнi.

     Всього, за перiод з 1998 року до теперiшнього часу, було укладено 2 багатостороннi угоди (в межах СНД) i 18 двостороннiх угод про обмiн даними митної статистики. На даний час, перiодичний обмiн даними митної статистики зовнiшньої торгiвлi здiйснюється з 15 країнами свiту (у тому числi з Китайською Народною Республiкою), з них - 9 країн СНД, 3 країни-члени ЄС.

     Вживаються заходи з розширення кола країн-партнерiв, на завершальному етапi знаходиться пiдписання угод з компетентними органами Держави Iзраїль i Туреччиною, продовжується переговорний процес з митними адмiнiстрацiями Польщi, Румунiї, Словакiї та Сербiї.

     Певнi складнощi з укладання угод з країнами ЄС становить позицiя Європейської комiсiї, яка негативно вiдноситься до практики укладання двостороннiх угод. Зокрема, це стало в попереднiх роках причиною вiдмови з боку компетентних органiв Литви, Фiнляндiї та у 2014 роцi Департаменту митниць, акцизiв та ПДВ Мiнiстерства фiнансiв Республiки Кiпр (лист МЗС України вiд 19.06.2014 N 630/14-612/1-2772).

     Для порiвняльного аналiзу даних митної статистики України та країн, з якими вiдсутнi угоди про обмiн даними, використовуються вiдкритi джерела iнформацiї, зокрема бази даних - "СОМЕХТ" (Європейського статистичного вiдомства "ЄвроСтат"), "COMTRADE" (Статистичного вiддiлу ООН), "DOTS" (МВФ), а також вiдомчi сайти митних та статистичних вiдомств країн свiту.

     Крiм того, необхiдно враховувати, що порiвняльний аналiз даних митної статистики взаємної торгiвлi оперує агрегованими (узагальненими) даними митної статистики, без зазначення конкретних поставок, товарiв або суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi. Зазначене обумовлено законодавчо закрiпленою, як в Українi - статтею 11 Митного кодексу, так i за кордоном, необхiднiстю забезпечення конфiденцiйностi даних, якi надаються суб'єктами пiдприємницької дiяльностi митним органам при оформленнi товарiв.

     З огляду на зазначене, вважаємо, що доцiльнiсть нового доручення Кабiнету Мiнiстрiв України щодо укладання угод про обмiн даними митної статистики з країнами ЄС та Китаєм на сьогоднi вiдсутня.

     Щодо введення реєстраторiв розрахункових операцiй для торгiвлi iмпортними товарами

     Для вдосконалення механiзму застосування реєстраторiв розрахункових операцiй та запобiгання можливим порушенням з боку суб'єктiв господарювання, якi здiйснюють готiвковi розрахунки за товари (послуги), Законом України вiд 28.12.2014 N 71-VIII "Про внесення змiн до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актiв України щодо податкової реформи" внесено змiни до Податкового кодексу та Закону України "Про застосування реєстраторiв розрахункових операцiй у сферi торгiвлi, громадського харчування та послуг", якими було розширено сферу застосування РРО за рахунок їх обов'язкового використання, зокрема:

     - платниками єдиного податку другої i третьої (фiзичнi особи - пiдприємцi) груп, крiм тих, якi здiйснюють продаж товарiв на ринках та через засоби пересувної мережi (автомагазини, автокафе тощо);

     - при продажу товарiв через iнтернет-торгiвлю.

     Разом з тим, Верховною Радою України 1 липня 2015 року прийнято Закон України N 569 "Про внесення змiн до Податкового кодексу України та деяких законiв України щодо застосування реєстраторiв розрахункових операцiй", згiдно з яким реєстратори розрахункових операцiй не застосовуються платниками єдиного податку першої, другої i третьої груп (фiзичним особами - пiдприємцями) незалежно вiд обраного ними виду дiяльностi з обсягом доходу до 1 млн. грн. на рiк.

     Щодо коригування використання спрощеної системи оподаткування в залежностi вiд обраного виду економiчної дiяльностi за КВЕД

     Правовi засади спрощеної системи оподаткування, облiку та звiтностi (далi - ССО) визначенi главою 1 роздiлу XIV Податкового кодексу України. Зокрема, стаття 291 Податкового кодексу визначає види дiяльностi, в яких вона може застосовуватися, а також види дiяльностi, дозволенi в межах тiєї чи iншої групи.

     До того ж, пунктом 293.7 Кодексу встановлено, що у разi здiйснення платником єдиного податку 1 та 2 груп кiлькох видiв дiяльностi для них застосовуються максимальний розмiр ставки податку.

     Слiд вiдмiтити, що ССО є результатом компромiсних рiшень мiж представниками бiзнесу i владою з метою пiдтримки та сприяння розвитку малого пiдприємництва та одночасного обмеження її використання як iнструментарiю уникнення вiд оподаткування.

     При цьому подальша модернiзацiя ССО має забезпечити баланс iнтересiв пiдприємцiв та держави, сприяти збiльшенню довiри мiж ними, зростанню економiки та, як результат, пiдвищенню рiвня добробуту українських громадян. Водночас, цiльовою командою з проведення податкової реформи, до складу якої увiйшли представники виконавчої та законодавчої влади, бiзнесу, наукових кiл, мiжнародних експертiв та громадськостi, в рамках 16 проведених iндустрiальних платформ були обговоренi проблеми, виклики та перспективи розвитку окремих галузей.

     Основними спiльними проблемами рiзних iндустрiй було визначено високий рiвень тiньової економiки, нерiвномiрне податкове навантаження на бiзнес, значне навантаження на фонд заробiтної плати, велику частку контрабандної продукцiї, нестабiльнiсть податкового законодавства, вiдшкодування ПДВ, непрозору систему адмiнiстрування податкiв.

     З метою створення сприятливого податкового середовища, детiнiзацiї економiки, Мiнiстерством фiнансiв найближчим часом буде представлено на розгляд Уряду проект нового Податкового кодексу України.

     Щодо кодiв IМЕI

     Вiдповiдно до iнформацiї наданої Нацiональною комiсiєю, що здiйснює державне регулювання у сферi зв'язку та iнформатизацiї (далi - НКРЗI) розроблено проект Порядку ввезення з-за кордону радiоелектронних засобiв та випромiнювальних пристроїв (далi - проект Порядку), який направлено на погодження до вiдповiдних центральних органiв виконавчої влади.

     Проектом Порядку, зокрема, передбачається, що юридичнi та фiзичнi особи, якi перемiщуються через митний кордон України радiообладнання, що має електронний код (iдентифiкатор) кiнцевого обладнання, що призначене для пiдключення до телекомунiкацiйної мережi оператора рухомого (мобiльного) зв'язку (мiжнароднi серiйнi коди IMEI, ESN, MEID) протягом 10 робочих днiв з дати завершення митного оформлення можуть надавати УДЦР повiдомлення про ввезення на митну територiю України радiообладнання, що має iдентифiкатори.

     Обмiн iнформацiєю мiж Державною фiскальною службою України та ДП "Український державний центр радiочастот" здiйснюється вiдповiдно до частини другої статтi 29 Закону України "Про радiочастотний ресурс України".