МIЖРЕГIОНАЛЬНЕ ГОЛОВНЕ УПРАВЛIННЯ ДФС - ЦЕНТРАЛЬНИЙ ОФIС З ОБСЛУГОВУВАННЯ ВЕЛИКИХ ПЛАТНИКIВ

Щодо митного оформлення iмпортних товарiв та податкового облiку

     Мiжрегiональне головне управлiння ДФС - Центральний офiс з ОВП розглянуло лист пiдприємства та в межах своїх повноважень повiдомляє.

     Згiдно з Мiжнародними правилами iнтерпретацiї комерцiйних термiнiв (Iнкотермс) при укладеннi зовнiшньоекономiчних договорiв термiн DDP означає, що продавець безпосередньо погоджується зробити те, що випливає з самої розшифровки назви термiна - "Доставлено, мито оплачене", тобто очистити товар для iмпорту i сплатити будь-якi збори, що випливають iз цього.

     Узявши на себе зобов'язання за договором нести витрати, пов'язанi з митним очищенням товару, постачальник-нерезидент не має можливостi самостiйно сплатити цi витрати при наданнi вантажної митної декларацiї. Фактично такi витрати несе, вiдповiдно до ст. 293 Митного кодексу України (далi - МК), декларант.

     Згiдно зi статтею 4 МК визначено, що декларант - особа, яка самостiйно здiйснює декларування або вiд iменi якої здiйснюється декларування. Взаємовiдносини митного брокера з особою, яку вiн представляє, визначаються вiдповiдним договором (ст. 417 МК).

     Вiдповiдно до статтi 416 МК митний брокер - це пiдприємство, що надає послуги з декларування товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, якi перемiщуються через митний кордон України.

     Дiї, пов'язанi з пред'явленням митному органу товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, а також документiв, потрiбних для здiйснення їх митного контролю та митного оформлення, безпосередньо виконує в iнтересах особи, яку представляє митний брокер, агент з митного оформлення (фiзособа-резидент, що перебуває в трудових вiдносинах з митним брокером) (ст. 418 МК).

     Згiдно з пунктом 180.1 Податкового кодексу України (ПК) встановлено, що для цiлей оподаткування платником ПДВ є будь-яка особа, що ввозить товари на митну територiю України в обсягах, якi пiдлягають оподаткуванню, та на яку покладається вiдповiдальнiсть за сплату податкiв у разi перемiщення товарiв через митний кордон України вiдповiдно до МК.

     Згiдно з пунктом 187.8 ПК датою виникнення податкових зобов'язань у разi ввезення товарiв на митну територiю України є дата подання митної декларацiї для митного оформлення.

     Для операцiй iз ввезення на митну територiю України товарiв датою виникнення права на вiднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згiдно з пунктом 187.8 ПК (п. 198.2 ПК).

     Дата збiльшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платникiв податку, що здiйснюють постачання/отримання товарiв/послуг у межах договорiв комiсiї (консигнацiї), поруки, доручення, довiрчого управлiння, iнших цивiльно-правових договорiв та без права власностi на такi товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 i 198 ПК (п. 189.4 ПК).

     Таким чином, якщо вiдповiдно до договору, укладеного мiж митним брокером та iмпортером, сплата ПДВ до бюджету при розмитненнi товарiв здiйснюється через митного брокера, то такий iмпортер - власник товарiв має право вiднести суму ПДВ до податкового кредиту на пiдставi митної декларацiї, в якiй вiн має бути вказаний як одержувач (власник) товару, за умови перерахування ним коштiв митному брокеру до моменту розмитнення товару. Якщо хоч одна з вищевказаних умов не виконується, то iмпортер - власник товарiв не матиме права на вiднесення до податкового кредиту таких сум ПДВ.

     Згiдно з пунктом 198.3 статтi 198 Податкового кодексу України податковий кредит звiтного перiоду визначається виходячи з договiрної (контрактної) вартостi товарiв/послуг та складається з сум податкiв, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статтi 193 цього Кодексу, протягом такого звiтного перiоду у зв'язку з:

     - придбанням або виготовленням товарiв (у тому числi при їх iмпортi) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операцiях у межах господарської дiяльностi платника податку;

     - придбанням (будiвництвом, спорудженням) основних фондiв (основних засобiв, у тому числi iнших необоротних матерiальних активiв та незавершених капiтальних iнвестицiй у необоротнi капiтальнi активи), у тому числi при їх iмпортi, з метою подальшого використання в оподатковуваних операцiях у межах господарської дiяльностi платника податку.

     Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно вiд того, чи такi товари/послуги та основнi фонди почали використовуватися в оподатковуваних операцiях у межах господарської дiяльностi платника податку протягом звiтного податкового перiоду, а також вiд того, чи здiйснював платник податку оподатковуванi операцiї протягом такого звiтного податкового перiоду.

     Таким чином, оскiльки при безоплатному отриманнi iмпортних товарiв вiдсутнiй факт придбання товарiв, як це передбачено у пунктi 198.3 статтi 198 Податкового кодексу України, право на податковий кредит вiдсутнє.

     Вiдповiдно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний нарахувати податковi зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної вiдповiдно до пункту 189.1 статтi 189 цього Кодексу, та скласти не пiзнiше останнього дня звiтного (податкового) перiоду i зареєструвати в Єдиному реєстрi податкових накладних в термiни, встановленi цим Кодексом для такої реєстрацiї, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарiв/послуг, необоротних активiв, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разi, якщо пiд час такого придбання або виготовлення суми податку були включенi до складу податкового кредиту), у разi якщо такi товари/послуги, необоротнi активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

     а) в операцiях, що не є об'єктом оподаткування вiдповiдно до статтi 196 цього Кодексу (крiм випадкiв проведення операцiй, передбачених пiдпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статтi 196 цього Кодексу);

     б) в операцiях, звiльнених вiд оподаткування вiдповiдно до статтi 197, пiдроздiлу 2 роздiлу XX цього Кодексу, мiжнародних договорiв (угод) (крiм випадкiв проведення операцiй, передбачених пiдпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статтi 197 цього Кодексу);

     в) в операцiях, що здiйснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числi передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активiв до складу невиробничих необоротних активiв;

     г) в операцiях, що не є господарською дiяльнiстю платника податку.

     Листом ДФС України вiд 07.08.2015 N 29163/7/99-99-19-03-02-17 наведене наступне роз'яснення: "По товарах/послугах, необоротних активах, придбаних без податку на додану вартiсть як до 01.07.2015 року так i пiсля цiєї дати, що використовуються (починають використовуватись) в неоподатковуваних операцiях, податковi зобов'язання не нараховуються".

     Вiдповiдно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток iз джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збiльшення або зменшення) фiнансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фiнансовiй звiтностi пiдприємства вiдповiдно до нацiональних положень (стандартiв) бухгалтерського облiку або мiжнародних стандартiв фiнансової звiтностi, на рiзницi, якi виникають вiдповiдно до положень роздiлу III Податкового кодексу України.