НТФ "Інтес"

УГОДА

мiж Україною та Японiєю про сприяння та захист iнвестицiй

Україна та Японiя (далi - "Договiрнi Сторони"),

Бажаючи сприяти залученню iнвестицiй з метою змiцнення економiчних вiдносин мiж Договiрними Сторонами;

Маючи намiр створити стабiльнi, справедливi, сприятливi та прозорi умови для збiльшення iнвестицiй iнвесторiв однiєї Договiрної Сторони на територiї iншої Договiрної Сторони;

Визнаючи зростаючу важливiсть поступової лiбералiзацiї iнвестування для стимулювання iнiцiативи iнвесторiв та для сприяння процвiтанню Договiрних Сторiн;

Визнаючи, що цi цiлi можуть бути досягнутi без погiршення заходiв загального застосування в сферi здоров'я, безпеки та екологiї;

Визнаючи важливiсть колективної спiвпрацi мiж працiвниками та керiвництвом у сприяннi iнвестицiям мiж Договiрними Сторонами;

Будучи впевненими, що ця Угода сприятиме подальшому розвитку всебiчних вiдносин мiж Договiрними Сторонами;

Домовилися про таке:

Стаття 1

Для цiлей цiєї Угоди,

(1) Термiн "iнвестицiя" означає всi види активiв, що належать або контролюються, прямо або опосередковано, iнвестором, у тому числi:

(a) пiдприємство та фiлiя пiдприємства;

(b) акцiї, цiннi папери або iншi форми участi в акцiонерному капiталi пiдприємства, у тому числi похiднi права;

Примiтка: Незважаючи на пiдпункт (c):

(i) позика або борговий iнструмент, випущений фiнансовою установою є iнвестицiєю тiльки там, де вона розглядається як регулятивний капiтал Договiрною Стороною, на територiї якої ця фiнансова установа знаходиться;

(ii) позика, що надається фiнансовою установою або борговий iнструмент, що їй належить, крiм позики для або боргового iнструменту фiнансової установи, зазначених в пунктi (i), не є iнвестицiєю; та

(iii) позика для, або борговий iнструмент, випущений Договiрною Стороною або його державним пiдприємством не є iнвестицiєю.

(d) права за договорами, в тому числi "пiд ключ", будiвництва, управлiння, виробництва i контрактами про розподiл доходiв;

(e) вимоги за грошовими зобов'язаннями i зобов'язаннями щодо вчинення будь-яких дiй вiдповiдно до договорiв, що мають фiнансову цiннiсть;

(f) права iнтелектуальної власностi, включаючи авторськi i сумiжнi права, патентнi права i права, якi стосуються корисних моделей, товарних знакiв, промислових зразкiв, топографiй iнтегральних мiкросхем, нових сортiв рослин, фiрмових найменувань, зазначень походжень чи географiчних позначень i нерозкритої iнформацiї;

(g) права, що надаються вiдповiдно до законодавства або контрактiв, такi як концесiї, лiцензiї, погодження та дозволи, в тому числi на розвiдку та експлуатацiю природних ресурсiв; а також

(h) будь-яке iнше матерiальне i нематерiальне, рухоме i нерухоме майно, i будь-якi пов'язанi з ними права власностi, такi як оренда, iпотека, застава та порука.

Iнвестицiї також можуть включати суми, одержанi вiд iнвестицiй, якi реiнвестованi, зокрема, прибуток, вiдсотки, прирiст капiталу, дивiденди, роялтi та винагороди. Змiна форми, в якiй активи iнвестованi не впливає на їх характер як iнвестицiй.

Примiтка: Цим пiдтверджується, що нiщо в цiй Угодi не поширюється на iнвестицiї, якi здiйснюються iнвесторами однiєї з Договiрних Сторiн з порушенням дiючого законодавства кожної з або обох Договiрних Сторiн.

(2) Термiн "iнвестор Договiрної Сторони" означає:

(a) фiзичну особу, яка має громадянство цiєї Договiрної Сторони вiдповiдно до її чинного законодавства; або

(b) пiдприємство цiєї Договiрної Сторони,

що здiйснює iнвестицiї на територiї iншої Договiрної Сторони.

(3) Термiн "пiдприємство Договiрної Сторони" означає будь-яку юридичну особу чи будь-яку iншу органiзацiю належним чином створену та таку що здiйснює свою дiяльнiсть вiдповiдно до чинного законодавства цiєї Договiрної Сторони, незалежно вiд того, чи створена вона з метою отримання прибутку, знаходиться в приватнiй або державнiй власностi або пiд контролем, включаючи будь-яку корпорацiю, траст, партнерство, iндивiдуальне приватне пiдприємство, спiльне пiдприємство, об'єднання, органiзацiю або компанiю.

(4) Термiн "iнвестицiйна дiяльнiсть" означає здiйснення, управлiння, утримання, використання, володiння i продаж або iнше розпорядження iнвестицiями.

(5) Термiн "територiя" означає:

(a) стосовно Японiї: її територiю, а також виключну економiчну зону та континентальний шельф, у вiдношеннi яких Японiя здiйснює сувереннi права або юрисдикцiю вiдповiдно до мiжнародного права; i

(b) стосовно України: сухопутнi територiї, внутрiшнi води та територiальнi води України та повiтряний простiр над такими територiями, а також морську зону за межами територiальних вод, включаючи морське дно та надра, над якими Україна здiйснює сувереннi права або юрисдикцiю згiдно з дiючим нацiональним законодавством i мiжнародним правом.

(6) Термiн "вiльно використовувана валюта" означає вiльно використовувану валюту, як це визначено вiдповiдно до Статей Угоди Мiжнародного валютного фонду.

(7) Термiн "податкова конвенцiя" означає конвенцiю про уникнення подвiйного оподаткування чи iнший мiжнародний договiр чи домовленiсть в галузi оподаткування.

(8) Термiн "Угода СОТ" означає Маракеську Угоду про створення Свiтової органiзацiї торгiвлi, вчинену в м. Маракеш 15 квiтня 1994 року.

Стаття 2

1. Кожна Договiрна Сторона заохочує та створює сприятливi умови для iнвесторiв iншої Договiрної Сторони для здiйснення iнвестицiй на своїй територiї.

2. Кожна Договiрна Сторона, вiдповiдно до своїх прав на здiйснення повноважень згiдно iз її чинним законодавством, включаючи тi, що стосуються iноземних власностi та контролю, допускає iнвестицiї iнвесторiв iншої Договiрної Сторони.

Стаття 3

Нiщо в цiй Угодi не буде тлумачитись як таке, що применшує:

(a) законодавство, адмiнiстративну практику та процедури або адмiнiстративнi чи юридичнi рiшення кожної Договiрної Сторони;

(b) зобов'язання за мiжнародними угодами, якi вступили в силу мiж Договiрними Сторонами; або

(c) зобов'язання, якi кожна Договiрна Сторона може взяти на себе щодо iнвестицiй, здiйснених iнвестором iншої Договiрної Сторони;

якi дають право iнвестицiям або iнвестицiйнiй дiяльностi на бiльш сприятливий режим, нiж наданий цiєю Угодою.

Стаття 4

1. Кожна Договiрна Сторона на своїй територiї надаватиме iнвесторам iншої Договiрної Сторони та їх iнвестицiям режим не менш сприятливий, нiж режим, який вона надає за подiбних обставин своїм власним iнвесторам та їх iнвестицiям вiдносно iнвестицiйної дiяльностi.

2. Незважаючи на пункт 1, кожна Договiрна Сторона може встановлювати спецiальнi вимоги стосовно iнвестицiйної дiяльностi iнвесторiв iншої Договiрної Сторони на її територiї, за умови, що такi спецiальнi вимоги не зменшують обсяг прав таких iнвесторiв в рамках цiєї Угоди.

Стаття 5

1. Кожна Договiрна Сторона на своїй територiї надаватиме iнвесторам iншої Договiрної Сторони та їх iнвестицiям, режим не менш сприятливий, нiж режим, який вона надає в подiбних обставинах iнвесторам, що не є Договiрною Стороною та їх iнвестицiям вiдносно iнвестицiйної дiяльностi.

2. Кожна Договiрна Сторона на своїй територiї буде прагнути надавати iнвесторам iншої Договiрної Сторони та їх iнвестицiям режим не менш сприятливий, нiж той, що вона надає за подiбних обставин iнвесторам, що не є Договiрною Стороною та їх iнвестицiям стосовно створення, придбання i розширення iнвестицiй. З цiєю метою, перша Договiрна Сторона на прохання iншої Договiрної Сторони сумлiнно проводитиме консультацiї.

3. Ця стаття не повинна тлумачитися як зобов'язуюча одну Договiрну Сторону поширювати на iнвесторiв iншої Договiрної Сторони вигоди будь-якого режиму, преференцiй чи привiлеїв, якi можуть бути поширенi на першу Сторону, в силу будь-якого митного союзу, зони вiльної торгiвлi, валютного союзу, подiбних мiжнародних угод, якi ведуть до таких союзiв або зон вiльної торгiвлi, в тому числi подiбних угод про асоцiацiю, або iнших форм регiонального економiчного спiвробiтництва, в яких обидвi Договiрнi Сторони є або можуть стати учасниками.

4. Для бiльшої визначеностi, є зрозумiлим, що режим, визначений у цiй статтi не включає в себе режим, що надається iнвесторам держави, яка не є Договiрною Стороною, та їхнiм iнвестицiям вiдповiдно до положень, щодо врегулювання iнвестицiйних спорiв, таких як механiзм викладений у Статтi 18, який передбачений в iнших мiжнародних двостороннiх i багатостороннiх угодах мiж Договiрною Стороною i державою, яка не є Договiрною Стороною або державами, якi не є Договiрними Сторонами.

Стаття 6

1. Кожна Договiрна Сторона на своїй територiї надаватиме iнвестицiям iнвесторiв iншої Договiрної Сторони режим вiдповiдно до мiжнародного права, включаючи справедливе i рiвне ставлення та повний захист i безпеку.

2. Жодна Договiрна Сторона на своїй територiї жодним чином не перешкоджатиме iнвестицiйнiй дiяльностi iнвесторiв iншої Договiрної Сторони за допомогою необґрунтованих заходiв.

3. Кожна Договiрна Сторона дотримуватиметься всiх зобов'язань, якi вона може набути стосовно iнвестицiй та iнвестицiйної дiяльностi iнвесторiв iншої Договiрної Сторони.

4. Кожна Договiрна Сторона вживатиме вiдповiдних заходiв щодо подальшого полiпшення iнвестицiйного клiмату на її територiї на благо iнвесторiв iншої Договiрної Сторони i їх iнвестицiй. У зв'язку з цим кожна Договiрна Сторона вживатиме заходiв до скорочення або лiквiдацiї її обмежувальних заходiв, що iснують на дату набрання чинностi цiєю Угодою, по вiдношенню до iнвесторiв iншої Договiрної Сторони та їх iнвестицiй стосовно iнвестицiйної дiяльностi, а також створення, придбання i розширення iнвестицiй.

Стаття 7

Кожна Договiрна Сторона на своїй територiї надаватиме iнвесторам iншої Договiрної Сторони режим не менш сприятливий, нiж режим, який вона надає в подiбних обставинах своїм власним iнвесторам або iнвесторам держав, якi не є Договiрною Стороною щодо доступу до судових органiв, органiв адмiнiстративної юстицiї та установ усiх рiвнiв юрисдикцiї, як щодо переслiдування так i щодо захисту таких прав iнвесторiв.

Стаття 8

1. Жодна з Договiрних Сторiн не встановлюватиме та не нав'язуватиме, як умову для iнвестицiйної дiяльностi на своїй територiї iнвестору iншої Договiрної Сторони, будь-яку з наступних вимог:

(a) експортувати певну кiлькiсть або вiдсоток товарiв або послуг;

(b) забезпечити певний рiвень або вiдсоток мiсцевої частки;

(c) придбати, використати або надати перевагу продукцiї, що виробляється або послугам, якi надаються на її територiї, або придбати товари чи послуги вiд фiзичних чи юридичних осiб або будь-якої iншої особи на її територiї;

(d) встановити будь-яким чином залежнiсть обсягу чи вартостi iмпорту вiд обсягу чи вартостi експорту або обсягу надходження iноземної валюти, пов'язаної з iнвестицiями такого iнвестора;

(e) обмежити на своїй територiї продаж товарiв або послуг, якi виробляються або надаються iнвестицiями таких iнвесторiв, шляхом встановлення залежностi таких продажiв будь яким чином вiд обсягу чи вартостi експортованої ними продукцiї чи отриманої валютної виручки;

(f) обмежити експорт або продаж на експорт;

(g) передавати технологiї, виробничi процеси чи iншi власнi знання фiзичнiй або юридичнiй особi або iншiй особi на своїй територiї, крiм випадкiв коли:

(i) вимога виноситься або виконується за рiшенням суду, органу адмiнiстративної юстицiї або органу з питань конкуренцiї для усунення передбачуваного порушення законiв про конкуренцiю;

або

(ii) вимога стосується передачi прав iнтелектуальної власностi, яка здiйснюється в порядку, що не суперечить Угодi про торговельнi аспекти прав iнтелектуальної власностi Додаток 1C до Угоди СОТ;

(h) розмiстити штаб-квартиру такого iнвестора для конкретного регiону або свiтового ринку на своїй територiї;

(i) найняти певне число або вiдсоток своїх громадян;

(j) досягнути певного рiвня або вартостi дослiджень та розробок на своїй територiї; або

(k) поставляти один або декiлька товарiв, якi iнвестор виробляє чи послуги, якi iнвестор надає для певного регiону або свiтового ринку, виключно з територiї першої Договiрної Сторони.

2. Пункт 1 не перешкоджає будь-якiй з Договiрних Сторiн створювати умови для отримання або продовження отримання переваг, у зв'язку з iнвестицiйною дiяльнiстю на її територiї iнвестора iншої Договiрної Сторони, за умови дотримання усiх вимог, викладених у пiдпунктах 1 (g) - (k).

Стаття 9

1. Кожна Договiрна Сторона негайно публiкуватиме або iншим чином робитиме загальнодоступними її закони, нормативнi документи, адмiнiстративнi процедури i правила, судовi рiшення загального застосування, а також мiжнароднi угоди, якi стосуються або зачiпають реалiзацiю i дiю цiєї Угоди.

2. Кожна Договiрна Сторона, на прохання iншої Договiрної Сторони, оперативно вiдповiдатиме на конкретнi питання i забезпечуватиме iншу Договiрну Сторону iнформацiєю з питань, викладених у пунктi 1, в тому числi, пов'язаних з контрактом у якому кожна Договiрна Сторона братиме участь у зв'язку з iнвестицiєю.

3. Пункти 1 i 2 не будуть тлумачитися як зобов'язання будь-якої з Договiрних Сторiн розголошувати конфiденцiйну iнформацiю, розголошення якої могло б перешкоджати виконанню закону, або iншим чином суперечило б суспiльним iнтересам, або яке може спричинити порушення конфiденцiйностi або заподiяти збитки законним комерцiйним iнтересам.

Стаття 10

Кожна Договiрна Сторона, вiдповiдно до її законодавства, прагнутиме забезпечити, за винятком випадкiв крайньої необхiдностi або суто незначного характеру, розумну можливiсть для коментарiв громадськостi до прийняття, змiни або скасування правил загального застосування, що впливають на будь-яке питання, що охоплюється цiєю Угодою.

Стаття 11

Кожна Договiрна Сторона гарантуватиме вжиття заходiв та докладання зусиль для запобiгання та боротьби з корупцiєю з питань, охоплених цiєю Угодою, у вiдповiдностi зi своїм законодавством.

Стаття 12

Кожна Договiрна Сторона, згiдно з її дiючим законодавством, доброзичливо ставитиметься до заявок для в'їзду, перебування i проживання фiзичної особи, що має громадянство iншої Договiрної Сторони, яка хоче в'їхати на територiю першої Договiрної Сторони i залишатись на нiй для цiлей пiдприємницької дiяльностi пов'язаної iз iнвестицiями.

Стаття 13

1. Жодна з Договiрних Сторiн не експропрiюватиме або ж не нацiоналiзує iнвестицiї на її територiї iнвесторiв iншої Договiрної Сторони та не вживатиме будь-якi заходи еквiвалентнi експропрiацiї або нацiоналiзацiї (далi - "експропрiацiя"), за винятком:

(a) для суспiльних цiлей;

(b) недискримiнацiйним шляхом;

(d) вiдповiдно до належної правової процедури i Статтi 6.

2. Компенсацiя повинна бути еквiвалентна справедливiй ринковiй вартостi експропрiйованих iнвестицiй на момент коли про експропрiацiю було публiчно оголошено або коли сталася експропрiацiя, залежно вiд того що мало мiсце ранiше. Справедлива ринкова вартiсть не повинна вiдображати змiну вартостi, що вiдбувається, тому що про експропрiацiю стало публiчно вiдомо ранiше.

3. Компенсацiя виплачується без затримки i повинна включати в себе вiдсотки за комерцiйно обґрунтованими ставками, беручи до уваги тривалiсть часу до моменту платежу. Вона повинна ефективно реалiзовуватись, вiльно переводитись та вiльно конвертуватись у валюту Договiрної Сторони iнвестора, а також у вiльно використовуванi валюти, за курсом, що дiє на ринку на дату експропрiацiї.

4. Без шкоди для положень Статтi 18, iнвестори, що постраждали вiд експропрiацiї мають право на доступ до суду або органiв адмiнiстративної юстицiї або органiв Договiрної Сторони, що здiйснює експропрiацiю, з метою швидкого перегляду справ таких iнвесторiв а також сум компенсацiї у вiдповiдностi з принципами викладеними у цiй Статтi.

Стаття 14

1. Кожна Договiрна Сторона надає iнвесторам iншої Договiрної Сторони, якi постраждали вiд втрат або пошкоджень, пов'язаних з їхнiми iнвестицiями на територiї першої Договiрної Сторони, у результатi збройного конфлiкту або надзвичайного стану, таких як революцiя, повстання, громадянськi заворушення або будь-яких iнших аналогiчних подiй на територiї такої першої Договiрної Сторони, режим, що стосується реституцiї, вiдшкодування, компенсацiї або будь-який iнший шлях врегулювання, який є не менш сприятливий, нiж той, який вона надає своїм власним iнвесторам або iнвесторам держави, яка не є Договiрною Стороною, в залежностi вiд того який є бiльш сприятливим для iнвесторiв iншої Договiрної Сторони.

2. Будь-який платiж, як засiб врегулювання, згаданий в пунктi 1, повинен ефективно реалiзуватись, вiльно переводитись i вiльно конвертуватись за ринковим курсом, що дiє на момент сплати, у валюту Договiрної Сторони зацiкавлених iнвесторiв i у вiльно використовуванi валюти.

Стаття 15

Якщо Договiрна Сторона або уповноважений нею орган здiйснює платiж будь-якому iнвесторовi цiєї Договiрної Сторони в порядку вiдшкодування збиткiв, гарантiї або договору страхування, що стосується iнвестицiй такого iнвестора на територiї iншої Договiрної Сторони, остання Договiрна Сторона визнаватиме передачу першiй Договiрнiй Сторонi або уповноваженому нею органу будь-якого права або вимоги такого iнвестора на рахунок якого такий платiж здiйснено i визнаватиме право першої Договiрної Сторони або уповноваженого нею органу використовувати в силу суброгацiї будь-яке таке право або вимогу в тiй же мiрi, що й первиннi права чи вимоги iнвестора. Що стосується оплати, яку необхiдно здiйснити такiй першiй Договiрнiй Сторонi або уповноваженому нею органу внаслiдок такої передачi права або вимоги, i передачi вiдповiдного платежу, Статтi 13, 14 i 16 застосовуються з вiдповiдними змiнами.

Стаття 16

1. Кожна Договiрна Сторона забезпечуватиме щоб всi перекази, пов'язанi з iнвестицiями на її територiї iнвестором iншої Договiрної Сторони, могли бути вiльно здiйсненi на її територiю та з її територiї без затримки. Такi перекази включатимуть, зокрема, але не виключно:

(a) стартовий капiтал та додатковi суми для пiдтримки або збiльшення обсягу iнвестицiй;

(b) прибутки, вiдсотки, доходи вiд приросту капiталу, дивiденди, роялтi, винагороди, та iншi надходження вiд iнвестицiй;

(d) доходи вiд повного або часткового продажу або лiквiдацiї iнвестицiї;

(e) доходи i винагороди, одержуванi громадянами iншої Договiрної Сторони яким було надано дозвiл на працевлаштування у зв'язку з iнвестицiями на територiї першої Договiрної Сторони;

(f) виплати вiдповiдно до Статей 13 i 14; та

(g) платежi, що випливають з вирiшення спору згiдно зi Статтею 18.

2. Кожна Договiрна Сторона надалi гарантуватиме також, що такi перекази можуть здiйснюватися без затримки у вiльно використовуванiй валютi за ринковим курсом, що дiяв на дату кожного переказу.

3. Незалежно вiд положень пунктiв 1 i 2, Договiрна Сторона може затримати або запобiгти переказу шляхом справедливого, недискримiнацiйного i сумлiнного застосування свого законодавства, що стосується:

(a) банкрутства, неспроможностi або захисту прав кредиторiв;

(b) випуску, торгiвлi або операцiй з цiнними паперами;

(d) забезпечення дотримання наказiв або судових рiшень пiд час судового розгляду.

Стаття 17

1. Кожна Договiрна Сторона забезпечуватиме доброзичливий розгляд i адекватну можливiсть для консультацiй з питань, що стосуються претензiй, якi iнша Договiрна Сторона може заявити з будь-якого питання, що впливає на виконання цiєї Угоди.

2. Будь-який спiр мiж Договiрними Сторонами щодо тлумачення або застосування цiєї Угоди, що неврегульований дипломатичним шляхом, повинен бути переданий на розгляд Арбiтражної комiсiї. Така Арбiтражна комiсiя буде складатися з трьох арбiтрiв, при цьому кожною Договiрною Стороною призначається по одному арбiтру протягом тридцяти (30) днiв з дати отримання однiєю з Договiрних Сторiн вiд iншої Договiрної Сторони повiдомлення з вимогою арбiтражного розгляду спору, а третiй арбiтр, узгоджується в ролi Голови двома iншими арбiтрами протягом наступних тридцяти (30) днiв, за умови, що третiй арбiтр не може бути громадянином жодної з Договiрних Сторiн.

3. Якщо третiй арбiтр не узгоджений мiж арбiтрами, призначеними кожною Договiрною Стороною протягом наступних тридцяти (30) днiв, зазначених в пунктi 2, Договiрнi Сторони звернуться до Президента Мiжнародного Суду з проханням призначити третього арбiтра, який не буде громадянином жодної з Договiрних Сторiн.

4. Арбiтражна комiсiя приймає свої рiшення протягом обґрунтованого строку бiльшiстю голосiв. Таке рiшення є остаточним i обов'язковим.

5. Кожна Договiрна Сторона покриватиме витрати на арбiтра, якого вона обрала i витрати на його участь в арбiтражному розглядi. Витрати Голови Арбiтражної комiсiї пов'язанi з виконанням його або її обов'язкiв, та iншi витрати Арбiтражної комiсiї буде роздiлено порiвну мiж Договiрними Сторонами.

Стаття 18

1. Для цiлей цiєї Статтi, "iнвестицiйний спiр" є спором мiж Договiрною Стороною та iнвестором iншої Договiрної Сторони, який понiс втрати або зазнав шкоди з причини, або внаслiдок, можливого порушення будь-яких зобов'язань першою Договiрною Стороною в рамках цiєї Угоди щодо iнвестора iншої Договiрної Сторони або його iнвестицiй на територiї першої Договiрної Сторони.

2. З урахуванням пiдпункту (b) пункту 7, нiщо в цiй Статтi не повинно тлумачитися таким чином, щоб перешкоджати iнвестору, який є стороною iнвестицiйного спору (далi в цiй Статтi - "Iнвестор") в пошуку адмiнiстративного або судового способу вирiшення спору на територiї Договiрної Сторони, яка є стороною iнвестицiйного спору (далi в цiй Статтi - "Сторона спору").

3. Будь-який iнвестицiйний спiр, наскiльки це можливо, має бути вирiшено умирний спосiб, шляхом консультацiй мiж Iнвестором та Стороною спору (далi в цiй Статтi - "Сторони спору").

4. Якщо iнвестицiйний спiр не може бути вирiшений шляхом проведення таких консультацiй протягом шести мiсяцiв з дати, коли Iнвестор звернувся у письмовому виглядi до Сторони спору щодо проведення консультацiй, Iнвестор може, з урахуванням пiдпункту (a) пункту 7, передати iнвестицiйний спiр для врегулювання згiдно з однiєю з наступних мiжнародних процедур арбiтражу:

(a) арбiтражу у вiдповiдностi з Конвенцiєю про порядок вирiшення iнвестицiйних спорiв мiж державами та iноземними особами, вчиненої у Вашингтонi 18 березня 1965 року (далi в цiй Статтi - "Конвенцiя МЦВIС"), до тих пiр, поки Конвенцiя МЦВIС буде чинною для Договiрних Сторiн;

(b) арбiтражу у вiдповiдностi з Додатковими Правилами Мiжнародного центру по вирiшенню iнвестицiйних спорiв, за умови, що будь-яка з Договiрних Сторiн, але не обидвi, є Стороною Конвенцiї МЦВIС;

(c) арбiтражу вiдповiдно до Арбiтражного регламенту Комiсiї Органiзацiї Об'єднаних Нацiй по Праву Мiжнародної Торгiвлi, прийнятого Комiсiєю Органiзацiї Об'єднаних Нацiй по Праву Мiжнародної Торгiвлi; i

(d) за згодою Сторони спору до будь-якого арбiтражу у вiдповiдностi з iншими правилами арбiтражу.

5. Кожна Договiрна Сторона цим дає згоду на передання iнвестицiйних спорiв Iнвестором для процедур арбiтражу, зазначених у пунктi 4 обраних Iнвестором.

6. Незважаючи на положення пункту 5, iнвестицiйнi спори не можуть бути переданi для арбiтражу, зазначеного у пунктi 4, якщо бiльш нiж три роки минуло з моменту, коли Iнвестор дiзнався або повинен був дiзнатись, залежно вiд того що було ранiше, про те, що Iнвестор зазнав втрат або шкоди, згаданих у пунктi 1.

7. (a) У разi, якщо iнвестицiйний спiр був переданий для розгляду до суду або органу адмiнiстративної юстицiї чи установи або будь-якого iншого обов'язкового способу врегулювання спорiв вiдповiдно до законодавства Сторони спору, будь-який арбiтраж, зазначений у пунктi 4, може бути iнiцiйований тiльки тодi, коли Iнвестор вiдкличе, вiдповiдно до законодавства Сторони спору, його позов з такої мiсцевої установи врегулювання спорiв до прийняття нею остаточного рiшення у справi.

(b) У випадку, якщо iнвестицiйний спiр був переданий на вирiшення в рамках одного з арбiтражiв, зазначених у пунктi 4, той же iнвестицiйний спiр не буде передано для вирiшення судами, органами адмiнiстративної юстицiї або установами, або для будь-якого iншого обов'язкового способу врегулювання спору вiдповiдно до законодавства Сторони спору.

8. Сторона спору повинна надати iншiй Договiрнiй Сторонi:

(a) письмове повiдомлення про iнвестицiйний спiр переданий до арбiтражу, не пiзнiше нiж через тридцять (30) днiв пiсля дати, коли iнвестицiйний спiр був поданий; i

(b) копiї всiх скарг поданих до арбiтражу.

9. Якщо Договiрнi Сторони не домовляться про iнше, арбiтраж проводиться в країнi, яка є учасником Конвенцiї про визнання i приведення у виконання iноземних арбiтражних рiшень, укладеної в м. Нью-Йорк, 10 червня 1958 року (далi в цiй Статтi - "Нью-Йоркська Конвенцiя").

10. Рiшення, винесене арбiтражним судом, є остаточним i обов'язковим для Сторiн спору. Це рiшення повинно бути виконане згiдно з чинним законодавством, а також вiдповiдно до норм мiжнародного права в тому числi Конвенцiї МЦВIС i Нью-Йоркської Конвенцiї, стосовно введення арбiтражного рiшення в силу в країнi, де передбачено таке виконання.

Стаття 19

1. Незважаючи на будь-якi iншi положення цiєї Угоди, за винятком положень Статтi 14, кожна з Договiрних Сторiн може запроваджувати будь-якi заходи:

(a) якi вона вважає необхiдними для захисту суттєвих iнтересiв своєї безпеки;

(i) якi запроваджуються пiд час вiйни або збройного конфлiкту або iнших надзвичайних обставин у цiй Договiрнiй Сторонi, або у мiжнародних вiдносинах; або

(ii) якi стосуються реалiзацiї нацiональної полiтики або мiжнародних угод щодо нерозповсюдження зброї масового знищення; або

(b) у вiдповiдностi iз своїми зобов'язаннями за Статутом Органiзацiї Об'єднаних Нацiй для пiдтримання мiжнародного миру i безпеки.

2. У випадках, коли Договiрна Сторона запроваджує будь-якi заходи, вiдповiдно до пункту 1, якi не вiдповiдають зобов'язанням згiдно з положеннями цiєї Угоди, за винятком положень Статтi 14, така Договiрна Сторона не повинна використовувати такi заходи, як засiб уникнення її зобов'язань.

Стаття 20

1. Договiрна Сторона може запроваджувати або продовжити застосування заходiв, якi не вiдповiдають її зобов'язанням за Статтею 4, стосовно операцiй з транскордонного перемiщення капiталу та Статтi 16:

(a) у разi значних труднощiв платiжного балансу та зовнiшнiх фiнансiв або їх загрози; або

(b) у випадку, коли, за виняткових обставин, рух капiталу завдає або загрожує завдати серйознi труднощi макроекономiчному управлiнню, зокрема, грошово-кредитнiй та курсовiй полiтицi.

2. Заходи, згаданi в пунктi 1:

(a) вiдповiдатимуть Статтям Угоди Мiжнародного валютного фонду, до тих пiр, поки Договiрна Сторона, що вживає заходiв, є учасником зазначених Статей;

(b) не перевищуватимуть тих, що необхiднi для врегулювання обставин, зазначених у пунктi 1;

(d) будуть негайно доведенi до вiдома iншої Договiрної Сторони; i

3. Нiщо в цiй Угодi не повинно розглядатися як змiна прав, якими користується Договiрна Сторона та зобов'язань, якi прийняла на себе Договiрна Сторона в якостi учасника Статей Угоди Мiжнародного валютного фонду.

Стаття 21

1. Незважаючи на будь-якi iншi положення цiєї Угоди, Договiрнiй Сторонi, не може бути вiдмовлено у застосуваннi заходiв, пов'язаних з фiнансовими послугами з пруденцiйних мiркувань, включаючи заходи для захисту iнтересiв iнвесторiв, вкладникiв, власникiв полiсiв або осiб, перед якими мають фiдуцiарне зобов'язання пiдприємства, що надають фiнансовi послуги, або для забезпечення цiлiсностi i стабiльностi її фiнансової системи.

2. Якщо заходи, застосованi Договiрною Стороною вiдповiдно до пункту 1 не вiдповiдають цiй Угодi, вони не повиннi використовуватися в якостi засобу, що дозволяє уникнути зобов'язань Договiрної Сторони в рамках цiєї Угоди.

Стаття 22

1. Договiрнi Сторони будуть надавати та гарантувати адекватний та ефективний захист прав iнтелектуальної власностi, та сприяти пiдвищенню ефективностi та прозоростi в управлiннi системою охорони iнтелектуальної власностi. Для цього Договiрнi Сторони будуть негайно проводити консультацiї один з одним на прохання однiєї з Договiрних Сторiн. У залежностi вiд результатiв консультацiй, кожна Договiрна Сторона, вiдповiдно до свого чинного законодавства, вживатиме вiдповiдних заходiв для усунення чинникiв, якi визнанi як такi, що спричиняють негативнi наслiдки для iнвестицiй iнвесторiв iншої Договiрної Сторони.

2. Нiщо в цiй Угодi не повинно тлумачитися як вiдступ вiд прав i обов'язкiв у рамках багатостороннiх угод у сферi захисту прав iнтелектуальної власностi сторонами яких є Договiрнi Сторони.

3. Нiщо в цiй Угодi не повинно тлумачитися таким чином, щоб зобов'язувало будь-яку з Договiрних Сторiн поширювати на iнвесторiв iншої Договiрної Сторони та їх iнвестицiї режим, наданий iнвесторам держави, яка не є Договiрною Стороною та їх iнвестицiям в силу багатостороннiх угод у сферi захисту прав iнтелектуальної власностi, учасницею якої є перша Договiрна Сторона.

Стаття 23

1. Нiщо у цiй Угодi не застосовується щодо податкових заходiв за винятком випадкiв, прямо передбачених у пунктах 3, 4 та 5 цiєї Статтi.

2. Нiщо в цiй Угодi не зачiпає прав i зобов'язань кожної з Договiрних Сторiн вiдповiдно до будь-якої податкової конвенцiї. У випадку суперечностей мiж цiєю Угодою, i будь-якою такою конвенцiєю, вiдповiдна конвенцiя має переважну силу в суперечливiй частинi.

3. Статтi 1, 6, 7, 9, 13 i 28 застосовуватимуться до заходiв з оподаткування.

4. Статтi 17 i 18 застосовуються до спорiв, що стосуються заходiв з оподаткування, в обсязi визначеному пунктом 3.

5. Стаття 24 застосовується у питаннях, що стосуються заходiв оподаткування, в обсязi визначеному пунктом 3.

Стаття 24

1. Договiрнi Сторони створять Спiльну комiсiю (далi - "Комiсiя") з метою досягнення цiлей цiєї Угоди. Функцiями Комiсiї будуть:

(a) обговорення та аналiз виконання i функцiонування цiєї Угоди; та

(b) обмiн iнформацiєю та обговорення будь-яких iнших питань, пов'язаних з iнвестицiями, якi стосуються цiєї Угоди, з метою пiдтримання сприятливих умов для iнвесторiв Договiрних Сторiн.

2. Комiсiя може, при необхiдностi, надавати вiдповiднi рекомендацiї на основi консенсусу Договiрним Сторонам для бiльш ефективного функцiонування або досягнення цiлей цiєї Угоди.

3. Комiсiя складатиметься з представникiв урядiв Договiрних Сторiн. Комiсiя може, за взаємною згодою Договiрних Сторiн, запрошувати представникiв вiдповiдних структур, крiм урядiв Договiрних Сторiн, що володiють необхiдним досвiдом щодо питань, якi будуть обговорюватися, i проводити спiльнi зустрiчi з приватним сектором.

4. Комiсiя встановлює свiй регламент для виконання своїх функцiй.

5. Комiсiя може створювати пiдкомiсiї й делегувати певнi завдання таким пiдкомiсiям.

6. Комiсiя i пiдкомiсiї, створенi вiдповiдно до пункту 5, повиннi проводити зустрiчi на вимогу будь-якої з Договiрних Сторiн.

Стаття 25

Договiрнi Сторони визнають недоречним для однiєї Договiрної Сторони залучення iнвестицiй iнвесторiв iншої Договiрної Сторони i держав, якi не є Договiрною Стороною, шляхом послаблення заходiв у сферi здоров'я, безпеки чи охорони навколишнього середовища, або за рахунок зниження стандартiв у сферi охорони працi. У зв'язку з цим кожна Договiрна Сторона не повинна вiдмовлятися чи вiдходити вiд таких заходiв i стандартiв, як заохочення внесення, придбання або розширення iнвестицiй на її територiї iнвесторами iншої Договiрної Сторони та держав, що не є Договiрною Стороною.

Стаття 26

1. Договiрна Сторона може вiдмовити у перевагах цiєї Угоди iнвестору iншої Договiрної Сторони, який є пiдприємством iншої Договiрної Сторони та його iнвестицiям, якщо пiдприємство належить або контролюється iнвестором держави, яка не є Договiрною Стороною, та Договiрна Сторона, що вiдмовляє:

(a) не пiдтримує дипломатичнi вiдносини з державою, яка не є Договiрною Стороною; або

(b) вводить або продовжує застосовувати заходи по вiдношенню до держави, яка не є Договiрною Стороною, якi забороняють операцiї з пiдприємством або якi будуть порушенi або iншим чином обiйденi, якщо переваги цiєї Угоди буде надано пiдприємству або його iнвестицiям.

2. Договiрна Сторона може вiдмовити у перевагах цiєї Угоди iнвестору iншої Договiрної Сторони, який є пiдприємством iншої Договiрної Сторони i його iнвестицiям, якщо пiдприємство належить або контролюється iнвестором не Договiрної Сторони i пiдприємство не має значної комерцiйної дiяльностi на територiї iншої Договiрної Сторони.

Примiтка: Для цiлей цiєї Статтi, пiдприємство:

(a) "належить" iнвестору, якщо бiльше п'ятдесяти (50) вiдсоткiв капiталу у ньому належить iнвестору; а також

(b) "контролюється" iнвестором, якщо iнвестор має право призначати бiльшiсть його директорiв або iншим чином законно керувати його дiяльнiстю.

Стаття 27

На запит будь-якої Договiрної Сторони, Договiрнi Сторони здiйснюють перегляд цiєї Угоди з метою подальшого сприяння та поступової лiбералiзацiї iнвестицiйної дiяльностi мiж Договiрними Сторонами.

Стаття 28

1. Ця Угода набирає чинностi на тридцятий день з дати отримання дипломатичними каналами останнього письмового повiдомлення про виконання Договiрними Сторонами всiх внутрiшньодержавних процедур, необхiдних для набрання чинностi цiєю Угодою.

2. Ця Угода залишається чинною протягом десяти (10) рокiв з дати набрання нею чинностi та продовжуватиме залишатися чинною, якщо тiльки не буде припинена у порядку визначеному в пунктi 3.

3. Договiрна Сторона може, шляхом надання попереднього повiдомлення за один рiк у письмовому виглядi iншiй Договiрнiй Сторонi, припинити дiю цiєї Угоди в кiнцi початкового десятирiчного перiоду або в будь-який час пiсля цього.

4. Не зважаючи на пункт 2, щодо iнвестицiй, здiйснених до дати припинення дiї цiєї Угоди, положення цiєї Угоди продовжують дiяти протягом десяти (10) рокiв з дати припинення дiї цiєї Угоди.

5. Ця Угода також застосовується до всiх iнвестицiй iнвесторiв будь-якої Договiрної Сторони, набутих на територiї iншої Договiрної Сторони вiдповiдно до дiючого законодавства такої iншої Договiрної Сторони до набрання чинностi цiєю Угодою.

6. Ця Угода не застосовується до претензiй, що випливають з подiй, якi вiдбулися, або претензiй, якi були врегульованi, до набрання нею чинностi.

У ПОСВIДЧЕННЯ ЧОГО тi що нижче пiдписались, будучи належним чином на те уповноваженi, пiдписали цю Угоду.

Учинено в м. Київ, 5 лютого 2015 року в двох примiрниках українською, японською та англiйською мовами, при цьому усi тексти є рiвно автентичними. У разi виникнення розбiжностей у тлумаченнi переважну силу матиме текст англiйською мовою.

ЗА УКРАЇНУ:

ЗА ЯПОНIЮ:

Ви є тут

Головне меню

Навігатор ЗЕД

Інформаційна підтримка

Дошка оголошень