УГОДА

мiж Кабiнетом Мiнiстрiв України та Урядом Республiки Кiпр про морське торговельне судноплавство

     Кабiнет Мiнiстрiв України та Уряд Республiки Кiпр, далi - "Договiрнi Сторони",

     бажаючи змiцнювати дружнi вiдносини, що iснують мiж двома країнами та посилювати економiчне спiвробiтництво;

     маючи на метi розвивати та сприяти спiвробiтництву мiж Україною та Республiкою Кiпр у сферi морського торговельного судноплавства на взаємовигiдних умовах;

     домовились про таке:

Стаття 1
Визначення

     Для цiлей цiєї Угоди:

     а) термiн "судно Договiрної Сторони" означає будь-яке торговельне судно, що зареєстроване у судновому реєстрi держави цiєї Договiрної Сторони i несе прапор держави цiєї Договiрної Сторони згiдно з її нацiональним законодавством.

     Це визначення не поширюється на вiйськовi кораблi, рибальськi судна, гiдрографiчнi, океанографiчнi та науково-дослiдницькi судна та iншi судна, якi призначенi та використовуються в некомерцiйних цiлях;

     б) термiн "члени екiпажу" означає капiтана або будь-яку особу, яка дiйсно зайнята пiд час рейсу на борту судна будь-якої Договiрної Сторони виконанням обов'язкiв, чиє iм'я включено до суднової ролi та яка володiє посвiдченням особи моряка, виданим або таким, що визнається кожною з Договiрних Сторiн;

     в) термiн "порти держав Договiрних Сторiн" означає морськi порти з їх iнфраструктурою, включаючи їх акваторiю та рейди, розташованi на територiї держави будь-якої Договiрної Сторони, якi призначенi та вiдкритi для мiжнародного судноплавства;

     г) термiн "судноплавна компанiя" означає юридичну особу, зареєстровану вiдповiдно до законодавства, що дiє на територiї однiєї Договiрної Сторони, яка володiє чи експлуатує судна та здiйснює перевезення пасажирiв чи/або вантажiв та може поширюватись на фiзичну особу, що займається тiєю ж дiяльнiстю;

     д) термiн "каботажнi перевезення" означає перевезення вантажiв та/або пасажирiв мiж портами держави однiєї Договiрної Сторони.

Стаття 2
Застосування

     Ця Угода застосовується на територiї України та територiї Республiки Кiпр, включаючи їхнi територiальнi моря.

Стаття 3
Компетентнi органи

     1. Питання щодо застосування цiєї Угоди вирiшуватимуться компетентними органами Договiрних Сторiн.

     Компетентними органами є:

     - вiд Кабiнету Мiнiстрiв України - Мiнiстерство iнфраструктури України та, з питань працевлаштування морякiв - Мiнiстерство соцiальної полiтики України;

     - вiд Уряду Республiки Кiпр - Мiнiстерство комунiкацiй та працi Республiки Кiпр.

     2. У разi будь-яких змiн щодо зазначених у цiй статтi компетентних органiв, про назву нового органу буде повiдомлено iншу Договiрну Сторону дипломатичними каналами.

Стаття 4
Спiвробiтництво щодо перевезень

     1. Договiрнi Сторони погоджуються:

     а) гарантувати участь судноплавних компанiй, так само як i суден кожної Договiрної Сторони у морських перевезеннях мiж портами держав обох Договiрних Сторiн та не перешкоджати їх участi у морських перевезеннях мiж їхнiми портами та портами третiх держав; та

     б) спiвпрацювати з метою уникнення всiх перешкод, що можуть зашкодити розвитку морської торгiвлi мiж портами держав обох Договiрних Сторiн та рiзним видам дiяльностi, пов'язаним з такою торгiвлею.

     2. Положення цiєї статтi не обмежуватимуть право судноплавних компанiй третiх держав, так само як i суден пiд прапором третiх держав, брати участь в перевезеннях товарiв i вантажiв у рамках двостороннiх торгових вiдносин мiж Договiрними Сторонами.

Стаття 5
Використання прибуткiв та переказ доходiв

     1. Доходи та прибутки судноплавних компанiй будь-якої Договiрної Сторони, отриманi за надання послуг судноплавства на територiї держави iншої Договiрної Сторони можуть, у вiдповiдностi з нацiональним законодавством цiєї iншої Договiрної Сторони, бути використанi для здiйснення платежiв на територiї цiєї iншої Договiрної Сторони або переведенi за кордон у вiльно конвертованiй валютi вiдповiдно до нацiонального законодавства цiєї Договiрної Сторони за офiцiйним курсом на день переказу;

     2. Такi перекази можливо здiйснювати на регулярнiй основi та без будь-яких затримок згiдно з офiцiйними курсами обмiну для поточних платежiв або, у разi вiдсутностi офiцiйних курсiв, за превалюючими ставками мiжнародних ринкових курсiв обмiну для поточних платежiв. Жоднi розрахунки, окрiм банкiвських, не можуть бути застосованi для здiйснення таких переказiв.

Стаття 6
Ставлення до суден у портах

     1. Кожна Договiрна Сторона забезпечує суднам iншої Договiрної Сторони у своїх портах та територiальних водах пiд своєю суверенною юрисдикцiєю таке ж ставлення, як i до своїх власних суден у частинi нарахування портових зборiв та податкiв, доступу до портiв, користування послугами порту, використання портових засобiв для завантаження й розвантаження вантажiв i для посадки й висадки пасажирiв, здiйснення звичайних комерцiйних операцiй та користування всiма вiдповiдними послугами.

     2. Положення пункту 1 цiєї Статтi не поширюються на види дiяльностi, що законодавчо зарезервованi кожною з Договiрних Сторiн для своїх суден, зокрема на каботажнi перевезення, операцiї пов'язанi з рятуванням та буксирування;

     3. Договiрнi Сторони вживають вiдповiдно до свого нацiонального законодавства усiх можливих заходiв для скорочення часу перебування суден у своїх портах i спрощення адмiнiстративних та iнших формальностей, чинних у цих портах.

Стаття 7
Постiйнi представництва

     Судноплавнi компанiї, що здiйснюють операцiї на територiї держави однiєї Договiрної Сторони, можуть вiдкривати вiдповiднi представництва на територiї держави iншої Договiрної Сторони згiдно з її нацiональним законодавством.

Стаття 8
Взаємне визнання суднових документiв

     1. Кожна Договiрна Сторона визнає нацiональну приналежнiсть суден iншої Договiрної Сторони згiдно з бортовими документами цих суден, що виданi компетентним органом iншої Договiрної Сторони, згiдно з її нацiональним законодавством;

     2. Судновi документи, включаючи документи, що стосуються екiпажу, якi виданi та визнаються однiєю Договiрною Стороною, визнаватимуться iншою Договiрною Стороною;

     3. Судна держави кожної з Договiрних Сторiн, забезпеченi обмiрними свiдоцтвами, виданими вiдповiдно до Мiжнародної конвенцiї про обмiрювання суден 1969, звiльняються вiд повторного вимiрювання тоннажу в портах iншої Договiрної Сторони.

Стаття 9
Визнання посвiдчення особи

     1. Кожна Договiрна Сторона визнає посвiдчення особи моряка видане компетентними органами iншої Договiрної Сторони.

     2. Зазначеними документами є:

     - для України - посвiдчення особи моряка;

     - для Республiки Кiпр - "Iдентифiкацiя моряка та записна книжка Морської служби" та паспорт виданий вiдповiдними кiпрськими органами.

Стаття 10
Тимчасове сходження на берег

     1. Пiд час перебування судна однiєї Договiрної Сторони в порту держави iншої Договiрної Сторони кожен член екiпажу цього судна повинен мати дозвiл на тимчасове сходження на берег на територiї мiста в якому розташований порт, а також на територiях пiдпорядкованих мiськiй адмiнiстрацiї без вiзи, за умови, якщо ця особа володiє вiдповiдним посвiдченням особи. Однак, сходження на берег може бути дозволено тiльки за умови подання капiтаном судна до вiдповiдних властей порту суднової ролi, в якiй зазначено цю особу, та вiдповiдно до правил чинних у порту.

     2. Пiд час сходу на берег та повернення на судно всi члени екiпажу пiдлягають чинному контролю та митним формальностям, якi є чинними в портах держав Договiрних Сторiн.

Стаття 11
Права щодо в'їзду, транзиту та перебування членiв екiпажу в портах

     1. Члени екiпажу однiєї Договiрної Сторони, якi володiють вiдповiдними посвiдченнями особи, мають право, незалежно вiд виду транспорту, в'їжджати на територiю держави iншої Договiрної Сторони або прямувати транзитом через її територiю для посадки на своє судно, пересадки на iнше судно, повернення до своєї країни, проїзду з будь-якою iншою метою, за умови, що вони мають вiдповiдну вiзу та iнший документ, який пiдтверджує, що вiн/вона приєднаються до визначеного судна у визначеному порту.

     2. Якщо член екiпажу однiєї Договiрної Сторони сходить на берег у порту держави iншої Договiрної Сторони з причин, пов'язаних з погiршенням здоров'я, виконанням службових обов'язкiв або iнших причин, прийнятних для вiдповiдних органiв цiєї iншої Договiрної Сторони, цi органи надають необхiдний дозвiл для забезпечення перебування цього члену екiпажу на територiї держави цiєї iншої Договiрної Сторони, отримання медичної допомоги або госпiталiзацiї та повернення до своєї країни будь-якими видами транспорту або для посадки в iншому порту.

     3. Будь-якому члену екiпажу, однiєї Договiрної Сторони, надається в'їздна або транзитна вiза, необхiдна для в'їзду на територiю держави iншої Договiрної Сторони, за умови, що вiдповiднi органи держави походження або проживання, якi видали йому проїзнi документи, гарантують її/його реадмiсiю.

Стаття 12
Вiдмова у в'їздi

     1. Положення законiв та правил Договiрних Сторiн, що стосуються в'їзду та перебування iноземцiв, залишаються чинними без порушення положень статей 10 та 11 цiєї Угоди.

     2. Положення статей 10 та 11 не обмежують право будь-якої Договiрної Сторони вiдмовити у в'їздi на територiю її держави будь-якому члену екiпажу, якого вони визнають небажаним.

Стаття 13
Працевлаштування морякiв

     1. Судновласник однiєї Договiрної Сторони для безпечного укомплектування судна персоналом може, вiдповiдно до її нацiонального законодавства та правил, найняти квалiфiкований персонал з громадян iншої Договiрної Сторони.

     2. Умови працевлаштування морякiв повиннi бути схваленi компетентними органами чи профсоюзами морякiв країни походження морякiв. Кожна Договiрна Сторона докладає зусиль для дотримання умов працевлаштування, що включенi до трудового контракту членiв екiпажу судна згiдно з їх нацiональним законодавством. Один екземпляр пiдписаного трудового контракту повинен бути переданий моряку.

     3. Вирiшення спорiв, що випливають з трудового контракту мiж судновласником однiєї Договiрної Сторони та моряком iншої Договiрної Сторони, здiйснюється вiдповiдно до нацiонального законодавства держав Договiрних Сторiн та пiдпадає пiд виключну юрисдикцiю компетентних судiв держав Договiрних Сторiн.

Стаття 14
Застосування нацiонального законодавства до членiв екiпажу

     1. У випадку здiйснення членом екiпажу судна однiєї Договiрної Сторони правопорушення на борту судна пiд час його перебування в територiальному морi держави iншої Договiрної Сторони, вiдповiднi органи влади останньої не переслiдуватимуть зазначеного члена екiпажу, крiм наступних випадкiв:

     - правопорушення квалiфiкується за законодавством цiєї держави як тяжке;

     - наслiдки правопорушення поширюються на територiю держави, в якiй перебуває судно;

     - порушується громадський порядок i безпека в цiй державi;

     - правопорушення скоєне проти осiб, якi не є членами екiпажу цього судна;

     - правопорушення скоєне проти члена екiпажу судна, що є громадянином держави перебування або iноземним громадянином, що постiйно проживає на територiї цiєї держави;

     - правопорушення пов'язане з транспортуванням зброї, наркотичних засобiв чи психотропних речовин.

     У зазначених випадках вiдповiдний орган держави Договiрної Сторони, в територiальних водах якої вчинено правопорушення, до прийняття будь-яких заходiв на прохання капiтана судна держави iншої Договiрної Сторони, повiдомляє дипломатичну або консульську посадову особу держави прапора судна i сприяє встановленню контакту мiж зазначеною посадовою особою й екiпажем судна.

     2. Положення пункту 1 цiєї статтi не обмежують права контролю i розслiдування, якi вiдповiднi органи кожної Договiрної Сторони здiйснюють згiдно з нацiональним законодавством її держави.

Стаття 15
Морськi подiї

     1. Якщо судно однiєї Договiрної Сторони зазнало аварiї, сiло на мiлину, було викинуте на берег або зазнало будь-яких iнших пошкоджень бiля берегiв iншої Договiрної Сторони, судно та вантаж на територiї держави останньої Договiрної Сторони отримають таке саме ставлення, як i судна та вантаж цiєї Договiрної Сторони. Капiтан, член екiпажу та пасажири, а також саме судно та вантаж у будь-який час отримають таку ж допомогу, як i у випадку з нацiональним судном.

     2. Вантаж, обладнання, оснащення, корабельнi запаси або iншi речi врятованi з судна, якi постраждали внаслiдок iнциденту, зазначеному у пунктi 1 цiєї статтi, не обкладаються митними зборами або iншими податками, що застосовуюся при iмпортi, за умови, що вони доставленi не для споживання або використання на територiї держави iншої Договiрної Сторони.

     3. Жодне з положень пункту 2 цiєї статтi не повинно трактуватись таким чином, щоб уникнути застосування нацiонального законодавства Договiрних Сторiн, що стосується тимчасового зберiгання товарiв.

     4. Жодне з положень цiєї статi не створюватиме перешкод для звернення з будь-яким запитом про рятування щодо надання допомоги чи сприяння судну та його вантажу.

     5. Компетентнi органи однiєї Договiрної Сторони, на територiї держави якої судно iншої Договiрної Сторони зазнало аварiї, зазначеної в пунктi 1 цiєї статтi, негайно iнформують про подiю найближче консульське представництво iншої Договiрної Сторони та проводять розслiдування щодо причини аварiї або надають всiляку можливу допомогу в проведеннi такого розслiдування.

Стаття 16
Закритi порти

     Не зважаючи на положення даної Угоди, судна однiєї Договiрної Сторони не мають права заходити до порту держави iншої Договiрної Сторони, закритого для заходу iноземних суден останньою Договiрною Стороною.

Стаття 17
Спiльний Морський Комiтет

     1. Для ефективного застосування цiєї Угоди та сприяння морським перевезенням мiж територiями держав Договiрних Сторiн компетентнi органи Договiрних Сторiн створюють Спiльний морський комiтет, який складається з їхнiх представникiв.

     2. Спiльний морський комiтет збирається раз на рiк в разi вiдсутностi iнших домовленостей. Компетентний орган однiєї Договiрної Сторони може звернутися з пропозицiєю органiзувати позачергове засiдання Спiльного морського комiтету. В цьому разi засiдання вiдбудеться не пiзнiше трьох мiсяцiв пiсля передачi такого запиту компетентному органу iншої Договiрної Сторони.

     3. В рамках Спiльного морського комiтету:

     а) розглядатимуться питання стосовно двостороннiх та мiжнародних морських перевезень;

     б) вивчатимуться шляхи покращення спiвпрацi в морськiй сферi;

     в) обговорюватимуться питання, якi можуть виникнути iз застосування цiєї Угоди та будь-якi iншi питання, що стосуватимуться подальшого покращення морських транспортних вiдносин.

     4. Рекомендацiї, якi Спiльний морський комiтет вважатиме необхiдними, надаються компетентним органам Договiрних Сторiн.

     5. Правила процедури проведення засiдань Спiльного морського комiтету встановлюються за згодою компетентних органiв Договiрних Сторiн.

Стаття 18
Врегулювання спорiв

     1. Будь-якi спори, що стосуються тлумачення i застосування цiєї Угоди, вирiшуються шляхом переговорiв мiж компетентними органам Договiрних Сторiн.

     2. У разi неможливостi досягти згоди, спори вирiшуватимуться дипломатичними каналами.

Стаття 19
Внесення змiн та доповнень

     Змiни та доповнення до цiєї Угоди вносяться за взаємною згодою Договiрних Сторiн та оформлюються у виглядi Додаткових протоколiв, якi є невiд'ємною частиною цiєї Угоди.

Стаття 20
Набрання чинностi та денонсацiя

     1. Ця Угода набирає чинностi через 30 (тридцять) днiв з дати отримання Договiрними Сторонами дипломатичними каналами останнього письмового повiдомлення про виконання внутрiшньодержавних процедур, необхiдних для набрання нею чинностi.

     2. Ця Угода залишається чинною на невизначений перiод часу. Вона може бути денонсована в будь-який час будь-якою Договiрною Стороною шляхом письмового повiдомлення дипломатичними каналами. У такому випадку Угода залишається чинною протягом 6 (шести) мiсяцiв пiсля отримання такого повiдомлення.

     На посвiдчення чого, тi, що пiдписали нижче, вiдповiдним чином уповноваженi своїми Урядами, пiдписали цю Угоду.

     Вчинено в м. Нiкосiя 8 листопада 2012 р. у двох примiрниках, кожний українською, грецькою та англiйською мовами, всi тексти є рiвно автентичними. У разi будь-яких розбiжностей у тлумаченнi, текст англiйською мовою матиме преважну силу.

За Кабiнет Мiнiстрiв України

За Уряд Республiки Кiпр