ДЕРЖАВНА ФIСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

Про узагальнення судової практики

     Державна фiскальна служба України за результатами узагальнення судової практики Верховного Суду України (далi - ВСУ) з питань оскарження дiй митниць щодо повернення надмiрно сплачених митних платежiв у зв'язку iз скасуванням в судовому порядку рiшень про коригування митної вартостi товарiв повiдомляє про таке.

     Законодавство з питань державної митної справи передбачає можливiсть виникнення правової ситуацiї, пов'язаної з поверненням помилково та/або надмiрно сплачених митних платежiв.

     Такi платежi повертаються декларанту в порядку i на умовах, що встановленi у статтi 301 Митного кодексу України, статтi 43 Податкового i статтi 45 Бюджетного кодексiв України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення коштiв, що облiковуються на вiдповiдних рахунках митного органу як передоплата, i митних та iнших платежiв, помилково та/або надмiрно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здiйснюється митними органами, затвердженим наказом Держмитслужби вiд 20.07.2007 N 618 (далi - Порядок повернення).

     Iз порядку, визначеного вказаними нормативно-правовими актами, слiдує, що повернення помилково та/або надмiрно сплачених митних платежiв з Державного бюджету України є виключними повноваженнями митниць та органiв Державного казначейства України, а вiдтак суд не може пiдмiняти державний орган i вирiшувати питання про стягнення таких платежiв.

     На сьогоднi суди при вирiшеннi справ щодо оскарження рiшень про коригування митної вартостi товарiв враховують наступний висновок ВСУ¹.

____________
     ¹ Рiшення Верховного Суду України вiд 15.04.2014 N 21-21а14, вiд 25.11.2014 N 21-207а14.

     У разi незгоди з рiшенням чи дiєю митних органiв щодо визначення, призначення, заявлення, з'ясування достовiрностi, коригування та/чи iнших дiй щодо митної вартостi; митного контролю i митного оформлення, декларант (суб'єкт господарювання, пiдприємство) може пiддати цi дiї чи рiшення судовому контролю.

     Якщо суд визнає рiшення i дiї митних органiв iз зазначених питань протиправними, зобов'яже вчинити певнi дiї вiдповiдно до вимог митного законодавства i коли у рiшеннi суду буде констатована неправильнiсть чи хибнiсть рiшень чи дiй митних органiв, якi зумовили (призвели, потягли) помилкову та/або надмiрну сплату сум митних платежiв, цi платежi повертаються декларанту в порядку i на умовах, встановлених у статтi 301 МК, статтi 43 ПК i статтi 45 БК, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення та Порядком взаємодiї митних органiв з органами Державного казначейства України в процесi повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмiрно зарахованих до бюджету митних та iнших платежiв, контроль за справлянням яких покладається на митнi органи, затвердженим наказом Держмитслужби, Державного казначейства України вiд 20.07.2007 N 611/147, на пiдставi його заяви та у мiсячний термiн з дня прийняття висновку митного органу, що здiйснював оформлення митної декларацiї, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмiрно зарахованих до бюджету митних та iнших платежiв, контроль за справлянням яких покладається на митнi органи. Цей порядок не передбачає повернення помилково та/або надмiру сплачених обов'язкових платежiв у спосiб судового стягнення безпосередньо (водночас) iз здiйсненням судового контролю над рiшеннями, дiями чи бездiяльнiстю митних органiв з питань, пов'язаних з розмитненням i справлянням митних платежiв.

     Слiд зазначити, що наказ Держмитслужби, Державного казначейства України вiд 20.07.2007 N 611/147 втратив чиннiсть 25.02.2014. На сьогоднi такi правовiдносини регулюються наказом Мiнфiну вiд 15.12.2015 N 1146.

     Отже, для повернення помилково та/або надмiру сплачених сум митних платежiв платником податкiв до митницi, яка здiйснювала оформлення митної декларацiї, подається заява довiльної форми, яка пiдписується керiвником i головним бухгалтером суб'єкта господарської дiяльностi або фiзичною особою iз зазначенням причин повернення коштiв, напрямом перерахування коштiв та вiдповiдним перелiком документiв.

     Заява разом з пакетом документiв передається до вiддiлу митних платежiв митницi для перевiрки обґрунтованостi повернення заявлених сум. Вiддiл перевiряє факт перерахування митних та iнших платежiв з вiдповiдного рахунку до Державного бюджету України та наявнiсть переплати.

     В бiльшостi випадкiв, як свiдчить практика, митницi вiдмовляють у пiдготовцi висновку з наступних пiдстав:

     - питання повернення коштiв не було предметом розгляду судової справи про визнання протиправним та скасування рiшення про коригування митної вартостi або визначення коду товару;

     - митницею подано касацiйну скаргу на судовi рiшення у справi про визнання протиправним та скасування рiшення про коригування митної вартостi;

     - повернення коштiв з державного та мiсцевого бюджетiв здiйснюється на пiдставi виконавчих документiв виключно органами Державної казначейської служби України у вiдповiдностi до постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 03.08.2011 N 845.

     Такий пiдхiд до опрацювання заяв про повернення надмiрно сплачених коштiв призводить до виникнення iншої категорiї спорiв, пов'язаної з оскарженням бездiяльностi.

     У данiй категорiї справ за наявностi рiшень судiв, якими визнано протиправними та скасовано спiрнi рiшення митницi про коригування митної вартостi товарiв, та заяви платника податкiв, поданої до митницi у встановленому порядку, колегiя суддiв Судової палати в адмiнiстративних справах ВСУ доходить висновку, що митниця не виконала процедурних обов'язкiв щодо алгоритму дiй, покладених на неї зазначеними вище порядками, а тому така бездiяльнiсть митного органу є протиправною².

____________
     ² Рiшення Верховного Суду України вiд 24.03.2015 N 21-3а15, вiд 03.11.2015 N 21-422а15.

     Окрiм того, говорячи про те, що спосiб вiдновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальшi протиправнi рiшення, дiї чи бездiяльнiсть суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рiшення не виникала б необхiднiсть повторного звернення до суду, а здiйснювалося примусове виконання рiшення, ВСУ зазначає наступне.

     Вимога позивача зобов'язати митний орган прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України надмiрно сплачених митних платежiв та подати його для виконання вiдповiдному органовi, що здiйснює казначейське обслуговування бюджетних коштiв, може бути вказiвкою на спосiб вiдновлення порушеного права³.

____________
     ³ Рiшення Верховного Суду України вiд 16.09.2015 N 21-1465а15, вiд 02.02 2016 N 21-4125а15, вiд 03.02.2016 N 21-4107а15.

     З огляду на висновки судiв остання категорiя спорiв може мати судову перспективу за умови наявностi передбачених законодавством пiдстав для неповернення таких коштiв (про що безпосередньо має бути зазначено у листi митницi), в iншому випадку такi справи не матимуть судової перспективи.

     Законом України вiд 22.05.2015 N 484-VIII "Про внесення змiн де деяких законодавчих актiв України щодо сплати судового збору", який набрав чинностi з 01.09.2015, внесено змiни до Закону України "Про судовий збiр" (далi - Закон N 3674-VI). Цим Законом збiльшено ставки судового збору, уточнено порядок сплати та повернення сплаченого судового збору, позбавлено пiльг зi сплати цього збору ряд органiв державної влади, в тому числi ДФС.

     Отже, формальний пiдхiд до опрацювання заяв платникiв податкiв призводить не тiльки до збiльшення кiлькостi неперспективних справ, навантаженостi на юристiв, але i до додаткових витрат у виглядi стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань митницi понесених судових витрат та у разi оскарження рiшення суду судового збору.

     Звертаємо увагу на положення частини першої статтi 244² Кодексу адмiнiстративного судочинства України, вiдповiдно до якої висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постановi, прийнятiй за результатами розгляду справи з пiдстав, передбачених пунктами 1 i 2 частини першої статтi 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всiх суб'єктiв владних повноважень, якi застосовують у своїй дiяльностi нормативно-правовий акт, що мiстить вiдповiдну норму права.

     Враховуючи викладене, Державна фiскальна служба України зобов'язує довести цей лист до вiдома юридичних та iнших зацiкавлених структурних пiдроздiлiв для використання в роботi.

     Додатки на 33 арк. в 1 прим.