ДОГОВIР

мiж Україною та Королiвством Таїланд про взаємну правову допомогу у кримiнальних справах

     Україна та Королiвство Таїланд (далi - Договiрнi Держави),

     прагнучи пiдтвердити та змiцнити тривалi зв'язки, що поєднують двi держави, та полiпшити ефективнiсть зусиль обох держав у боротьбi зi злочинами, а також у розслiдуваннi злочинiв та переслiдуваннi шляхом спiвробiтництва i взаємної правової допомоги у кримiнальних справах,

     домовились про таке:

Стаття 1
Зобов'язання надавати взаємну правову допомогу

     1. Вiдповiдно до положень цього Договору Договiрнi Держави погоджуються надавати одна однiй найширшу взаємну правову допомогу у зв'язку з розслiдуванням, переслiдуванням та iншими провадженнями, що стосуються кримiнальних справ, незалежно вiд того, чи така допомога запитується чи надається судом або iншим компетентним органом.

     2. Правова допомога охоплює:

     (a) одержання свiдчень та заяв вiд осiб;

     (b) надання iнформацiї, документiв, записiв та доказiв;

     (c) вручення документiв;

     (d) виконання запитiв про розшук i вилучення;

     (e) передачу осiб пiд вартою або сприяння явцi iнших осiб у запитуючу Державу для надання показань;

     (f) встановлення мiсцезнаходження осiб та предметiв;

     (g) заходи для виявлення, арешту та конфiскацiї доходiв, одержаних злочинним шляхом; та

     (h) iншу правову допомогу, що вiдповiдає цiлям цього Договору.

     3. Правова допомога надається незалежно вiд того, чи становить дiяння, яке є предметом розслiдування, переслiдування чи судового розгляду в запитуючiй Державi, злочин у запитуванiй Державi або чи воно може переслiдуватися у запитуванiй Державi.

     4. Цей Договiр призначений виключно для надання взаємної правової допомоги мiж компетентними органами Договiрних Держав. Жодна приватна особа не має права перешкоджати виконанню цього Договору.

     5. Цей Договiр не застосовується до арешту або затримання будь-якої особи з метою її видачi.

     6. Цей Договiр не застосовується до вiйськових злочинiв. Для цiлей цього Договору вiйськовими злочинами вважаються порушення вiйськових законiв та iнструкцiй, якi не становлять злочину за загальним кримiнальним правом.

Стаття 2
Пiдстави для вiдмови або вiдкладення виконання запиту

     1. Запитувана Держава може вiдмовити у виконаннi запиту, якщо вона вважає, що:

     (a) запит може завдати шкоди суверенiтету, безпецi або iншим iстотним державним iнтересам запитуваної Держави чи безпецi будь-якої особи; або

     (b) запит стосується полiтичного злочину.

     2. Надання правової допомоги може бути вiдкладено запитуваною Державою, якщо виконання запиту може зашкодити розслiдуванню, переслiдуванню чи судовому розгляду, що тривають у запитуванiй Державi.

     3. Запитувана Держава, перш нiж вiдмовити чи вiдкласти виконання будь-якого запиту згiдно з цiєю статтею, визначає, чи може правова допомога бути надана на таких умовах, якi вона вважає необхiдними. Якщо запитуюча Держава приймає правову допомогу на таких умовах, тодi вона дотримується цих умов.

     4. Запитувана Держава невiдкладно iнформує запитуючу Державу про причини вiдмови або вiдкладення виконання запиту.

Стаття 3
Центральнi органи

     1. Зносини за цим Договором здiйснюються через Центральнi органи Договiрних Держав.

     2. Для Королiвства Таїланду Центральним органом є Генеральний аторней або особа, призначена Генеральним аторнеєм.

     3. Для України Центральним органом є Мiнiстерство юстицiї (стосовно запитiв судiв) та Генеральна прокуратура (стосовно запитiв органiв досудового слiдства).

     У разi необхiдностi, один Центральний орган України передає iншому Центральному органу України запит Центрального органу Таїланду для його виконання. У цьому випадку Центральному органу Таїланду повiдомляють про таку передачу.

Стаття 4
Мова

     Запити i документи, що до них додаються, супроводжуються перекладом на офiцiйну мову запитуваної Держави або на англiйську мову.

Стаття 5
Змiст запитiв про взаємну правову допомогу

     1. Запит про надання правової допомоги подається у письмовiй формi. За термiнових обставин або якщо iнше дозволено запитуваною Державою, запит може бути зроблений факсимiльним зв'язком, але одразу пiсля цього пiдтверджений письмово.

     2. Запит повинен мiстити:

     (a) назву компетентного органу, що проводить розслiдування, переслiдування або судовий розгляд, яких стосується запит;

     (b) опис характеру розслiдування, переслiдування або судового розгляду, включаючи стислий виклад вiдповiдних фактiв та вiдповiдних положень закону;

     (c) опис доказiв або iнформацiї, надання яких запитується, або дiй правової допомоги, якi мають бути здiйсненi; та

     (d) мету, з якою запитуються докази, iнформацiя або iнша правова допомога.

     3. За необхiдностi, запит також включає:

     (a) якщо можливо, iдентифiкацiйнi данi, громадянство та мiсцезнаходження особи або осiб, яких стосується розслiдування, переслiдування чи судовий розгляд у запитуючiй Державi;

     (b) наявну iнформацiю про iдентифiкацiйнi данi та мiсцезнаходження особи, мiсце перебування якої у запитуванiй Державi належить встановити;

     (c) iдентифiкацiйнi данi та мiсце перебування особи, якiй слiд здiйснити вручення, зв'язок особи з розслiдуванням, переслiдуванням або судовим розглядом, та спосiб, у який необхiдно здiйснити вручення;

     (d) iдентифiкацiйнi данi та мiсце перебування осiб, вiд яких запитуються свiдчення;

     (e) у випадку запитiв про отримання доказiв, розшук i вилучення або виявлення доходiв, одержаних злочинним шляхом, - виклад пiдстав вважати, що докази чи доходи, одержанi злочинним шляхом, можуть знаходитися пiд юрисдикцiєю запитуваної Держави;

     (f) точний опис мiсця, де повинен бути проведений обшук, та доказiв, розшук яких треба здiйснити;

     (g) зазначення необхiдностi, якщо така є, у дотриманнi конфiденцiйностi та пiдстав для цього;

     (h) опис предмета доказiв чи свiдчень, що запитуються, включаючи список запитань, на якi слiд одержати вiдповiдi;

     (i) опис будь-якої спецiальної процедури, якої необхiдно дотримуватися пiд час виконання запиту;

     (j) iнформацiю про виплати та витрати, на якi матиме право особа, яка з'явиться у запитуючу Державу;

     (k) у разi передачi осiб пiд вартою - особа чи орган, що здiйснюватиме тримання пiд вартою пiд час передачi, мiсце, куди особа пiд вартою повинна бути передана, та дату повернення такої особи; та

     (l) будь-яку iншу iнформацiю, яку необхiдно довести до уваги запитуваної Держави для полегшення виконання нею запиту.

     4. Якщо запитувана Держава вважає, що iнформацiя, яка мiститься у запитi, не є достатньою для його розгляду, ця Сторона може зробити запит про надання додаткової iнформацiї.

Стаття 6
Виконання запитiв

     1. Запити про правову допомогу виконуються невiдкладно вiдповiдно до законодавства запитуваної Держави та у спосiб, що запитується запитуючою Державою, у тiй мiрi, у якiй це не заборонено її законодавством.

     2. Запитувана Держава не вiдмовляє у виконаннi запиту, посилаючись на банкiвську таємницю.

Стаття 7
Витрати

     1. Запитувана Держава покриває всi витрати, що стосуються виконання запиту, за винятком винагороди експерту, свiдкам та виплат i витрат на проїзд i перебування особам, зазначеним у статтях 13 i 15, якi покриваються запитуючою Державою.

     2. Якщо у ходi виконання запиту стає очевидним, що його виконання вимагає витрат надзвичайного характеру, Договiрнi Держави проводять консультацiї для визначення строкiв та умов, згiдно з якими може продовжуватися виконання запиту.

Стаття 8
Обмеження у використаннi i дотримання конфiденцiйностi

     1. Iнформацiя та докази, одержанi вiдповiдно до цього Договору, не можуть бути розкритi чи використанi для цiлей iнших, нiж зазначенi у запитi, без попередньої згоди запитуваної Держави.

     2. Запитуюча Держава може вимагати дотримання конфiденцiйностi стосовно запиту про надання правової допомоги, його змiсту та пов'язаних з ним документiв, а також щодо надання правової допомоги. Якщо запит не може бути виконаний без порушення необхiдної конфiденцiйностi, запитувана Держава повiдомляє про це запитуючу Державу, яка визначає, чи повинен запит бути виконаний у такому випадку.

     3. Запитувана Держава може вимагати дотримання конфiденцiйностi стосовно наданих iнформацiї або доказiв та джерел такої iнформацiї чи доказiв вiдповiдно до визначених нею умов. У такому випадку запитуюча Держава дотримується таких умов у тiй мiрi, в якiй ця iнформацiя чи докази необхiднi у вiдкритому судовому процесi у зв'язку з розслiдуванням, переслiдуванням чи провадженням, зазначеним у запитi.

Стаття 9
Одержання свiдчень i заяв та надання доказiв у запитуванiй Державi

     1. На запит про виклик особи для надання свiдчень, заяви або надання документiв, записiв чи предметiв у запитуванiй Державi, така особа може бути зобов'язана зробити це вiдповiдно до вимог законодавства запитуваної Держави.

     2. Запитувана Держава за наявностi прохання заздалегiдь надає iнформацiю про дату i мiсце одержання доказiв.

     3. Запитувана Держава дозволяє присутнiсть осiб, зазначених у запитi про одержання свiдчень або заяв пiд час його виконання i дозволяє таким особам ставити запитання особi, вiд якої вимагаються свiдчення або заяви, у тiй мiрi, у якiй це не заборонено законодавством запитуваної Держави.

Стаття 10
Надання документiв або iнформацiї державних установ або органiв

     1. Запитувана Держава надає копiї загальнодоступних документiв або iнформацiї у будь-якiй формi, що знаходяться у володiннi державної установи або органу.

     2. Запитувана Держава може надавати будь-якi документи або iнформацiю, що знаходяться у володiннi державної установи або органу, якi не є загальнодоступними, у такому самому обсязi та на таких самих умовах, на яких вони можуть бути наданi її власним компетентним органам. Запитувана Держава на свiй розсуд може вiдхилити запит в цiлому або частково.

Стаття 11
Передача документiв та предметiв

     1. Якщо запит про правову допомогу стосується передачi записiв та документiв, запитувана Держава може передати оригiнали або їхнi засвiдченi копiї.

     2. Запитуюча Держава на запит повертає якомога швидше будь-якi оригiнали документiв чи записiв або предмети, наданi на виконання запитiв.

     3. Наскiльки це не заборонено законодавством запитуваної Держави, документи, предмети i записи передаються у такiй формi або разом з таким засвiдченням, якi можуть вимагатися запитуючою Державою для забезпечення їхньої допустимостi вiдповiдно до законодавства запитуючої Держави.

     4. Докази або документи, переданi вiдповiдно до цього Договору, не потребують будь-якого засвiдчення, крiм зазначеного у пунктi 3.

Стаття 12
Вручення документiв

     1. Запитувана Держава забезпечує вручення будь-якого документу, пов'язаного з розслiдуванням, переслiдуванням або судовим розглядом, переданого їй з цiєю метою запитуючою Державою.

     2. Будь-який запит про вручення документа з вимогою про явку особи до компетентного органу запитуючої Держави передається в межах розумного строку до призначеної дати явки.

     3. Запитувана Держава на пiдтвердження вручення повертає розписку з датою i пiдписом особи, якiй було вручено документ, або заяву, пiдписану посадовою особою, яка здiйснила вручення, iз зазначенням форми i дати вручення.

Стаття 13
Явка до запитуючої Держави

     У разi, коли присутнiсть особи, що перебуває у запитуванiй Державi, потрiбна запитуючiй Державi, Центральний орган запитуваної Держави на запит запрошує цю особу з'явитися до вiдповiдного органу запитуючої Держави. Запитуюча Держава зазначає обсяг витрат, якi пiдлягають вiдшкодуванню. Про вiдповiдь цiєї особи негайно повiдомляють запитуючiй Державi.

Стаття 14
Розшук i арешт

     Запит про розшук, арешт i передачу будь-якого предмета запитуючiй Державi виконується, якщо вiн мiстить iнформацiю, яка обґрунтовує такий захiд за законодавством запитуваної Держави.

Стаття 15
Передача осiб пiд вартою для надання свiдчень

     1. Особа пiд вартою у запитуванiй Державi, яка потрiбна як свiдок у запитуючiй Державi, перепроваджується у таку Державу, якщо ця особа i запитувана Держава надали згоду.

     2. Для цiлей цiєї статтi:

     (a) запитуюча Держава має повноваження i зобов'язання утримувати передану особу пiд вартою, якщо запитувана Держава не надала дозволу на iнше;

     (b) запитуюча Держава повертає передану особу пiд вартою запитуванiй Державi якомога швидше пiсля виконання запиту;

     (c) якщо закiнчується строк призначеного покарання, або якщо запитувана Держава повiдомляє запитуючiй Державi, що передану особу бiльше не потрiбно тримати пiд вартою, таку особу звiльняють i поводяться з нею як з особою, яка присутня у запитуючiй Державi вiдповiдно до запиту про явку особи.

Стаття 16
Установлення мiсцезнаходження осiб та предметiв

     1. Запитувана Держава на запит вживає усiх належних заходiв для встановлення мiсцезнаходження осiб та предметiв, якi ймовiрно перебувають у цiй Державi та потрiбнi у зв'язку з кримiнальним розслiдуванням, переслiдуванням чи судовим розглядом у запитуючiй Державi.

     2. Запитувана Держава повiдомляє якомога швидше запитуючiй Державi про результати такого встановлення.

Стаття 17
Доходи, одержанi злочинним шляхом

     1. Запитувана Держава на запит вживає заходiв для з'ясування того, чи знаходяться будь-якi доходи, одержанi злочинним шляхом, пiд її юрисдикцiєю, та повiдомляє запитуючiй Державi про результати перевiрки.

     2. Якщо вiдповiдно до пункту 1 цiєї статтi ймовiрнi доходи вiд злочину виявлено, то запитувана Держава вживає таких заходiв, якi дозволенi її законодавством, для арешту, вилучення та конфiскацiї таких доходiв.

     3. При застосуваннi цiєї статтi права добросовiсних третiх сторiн дотримуються вiдповiдно до законодавства запитуваної Держави.

Стаття 18
Гарантiї безпеки

     1. Жоднiй особi, яка знаходиться на територiї запитуючої Держави для надання свiдчень або заяв вiдповiдно до положень цього Договору, не може бути вручено будь-якi документи, або її не може бути затримано чи пiддано будь-якому iншому обмеженню особистої свободи у зв'язку з дiями чи бездiяльнiстю, що мали мiсце до виїзду цiєї особи з територiї запитуваної Держави. Крiм того, таку особу не може бути зобов'язано надавати докази у будь-якому провадженнi, крiм того, якого стосується цей запит.

     2. Гарантiї безпеки, передбаченi цiєю статтею, припиняються коли особа, маючи можливiсть залишити територiю запитуючої Держави протягом 15 днiв пiсля повiдомлення вiдповiдними органами про вiдсутнiсть потреби у присутностi цiєї особи, тим не менш залишилася у цiй Державi або добровiльно повернулася пiсля вiд'їзду.

Стаття 19
Консультацiї

     Договiрнi Держави невiдкладно проводять консультацiї на запит будь-якої з Договiрних Держав стосовно тлумачення i застосування цього Договору.

Стаття 20
Прикiнцевi положення

     1. Цей Договiр пiдлягає ратифiкацiї i набирає чинностi на тридцятий день пiсля дати обмiну ратифiкацiйними грамотами.

     2. Цей Договiр застосовується до будь-якого запиту, поданого пiсля набрання ним чинностi, навiть якщо вiдповiднi дiї чи бездiяльнiсть мали мiсце до цiєї дати.

     3. Будь-яка Договiрна Держава може припинити дiю цього Договору шляхом направлення письмового повiдомлення iншiй Договiрнiй Державi у будь-який час. Дiя припиняється через шiсть мiсяцiв пiсля дати одержання такого повiдомлення iншою Договiрною Державою.

     На посвiдчення чого, нижчепiдписанi, належним чином на це уповноваженi, пiдписали цей Договiр.

     УКЛАДЕНО в м. ____________ у _________ день _____________ мiсяця, _______ року у двох примiрниках українською, тайською i англiйською мовами, причому всi тексти є автентичними. У разi виникнення будь-яких розбiжностей у тлумаченнi Договiрнi Держави звертатимуться до тексту, викладеного англiйською мовою.

ЗА УКРАЇНУ

ЗА КОРОЛIВСТВО ТАЇЛАНД