КАБIНЕТ МIНIСТРIВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
Київ

Про затвердження критерiїв, за якими оцiнюється ступiнь ризику вiд провадження господарської дiяльностi у сферi охорони прав на сорти рослин та визначається перiодичнiсть здiйснення планових заходiв державного нагляду (контролю) Державною службою з питань безпечностi харчових продуктiв та захисту споживачiв

     Вiдповiдно до частини другої статтi 5 Закону України "Про основнi засади державного нагляду (контролю) у сферi господарської дiяльностi" Кабiнет Мiнiстрiв України постановляє:

     1. Затвердити критерiї, за якими оцiнюється ступiнь ризику вiд провадження господарської дiяльностi у сферi охорони прав на сорти рослин та визначається перiодичнiсть здiйснення планових заходiв державного нагляду (контролю) Державною службою з питань безпечностi харчових продуктiв та захисту споживачiв, згiдно з додатком.

     2. Визнати таким, що втратив чиннiсть, пункт 1 постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 26 жовтня 2011 р. N 1113 "Про затвердження критерiю, за яким оцiнюється ступiнь ризику вiд провадження господарської дiяльностi, пов'язаної з використанням прав на сорти рослин, та визначається перiодичнiсть проведення планових заходiв державного нагляду (контролю)" (Офiцiйний вiсник України, 2011 р., N 84, ст. 3082).

     Iнд. 75

КРИТЕРIЇ,
за якими оцiнюється ступiнь ризику вiд провадження господарської дiяльностi у сферi охорони прав на сорти рослин та визначається перiодичнiсть здiйснення планових заходiв державного нагляду (контролю) Державною службою з питань безпечностi харчових продуктiв та захисту споживачiв

     1. Критерiями, за якими оцiнюється ступiнь ризику вiд провадження господарської дiяльностi у сферi охорони прав на сорти рослин, є:

     1) набуття та використання юридичними та фiзичними особами прав iнтелектуальної власностi на сорти рослин згiдно з вимогами законодавства з охорони прав на сорти рослин щодо:

     майнових прав iнтелектуальної власностi на сорт рослин, засвiдчених патентом на сорт рослин;

     майнового права iнтелектуальної власностi на поширення сорту рослин, засвiдченого свiдоцтвом про державну реєстрацiю сорту рослин;

     особистого немайнового права iнтелектуальної власностi, засвiдченого свiдоцтвом про авторство на сорт рослин;

     яких здiйснюється виробництво, використання, зберiгання, реалiзацiя та розмноження у господарськiй дiяльностi;

     2) проведення експертизи заявки на сорт рослин;

     3) ввезення в Україну садивного матерiалу (насiння) незареєстрованих в Українi сортiв рослин.

     2. Вiдповiдно до встановлених критерiїв суб'єкти господарювання належать до одного з трьох ступенiв ризику - високого, середнього та незначного.

     3. До суб'єктiв господарювання з високим ступенем ризику вiдносяться:

     суб'єкти, якi провадять господарську дiяльнiсть, пов'язану з використанням та поширенням сорту та його посадкового матерiалу (насiння) сорту, майновi права iнтелектуальної власностi якого засвiдченi патентом та/або майнове право iнтелектуальної власностi на поширення якого засвiдчене свiдоцтвом про державну реєстрацiю, з дотриманням законодавства у сферi охорони прав на сорти рослин;

     суб'єкти, якi провадять дiяльнiсть у сферi охорони прав на сорти рослин з проведення експертизи заявки на сорт рослин;

     суб'єкти, якi провадять господарську дiяльнiсть, пов'язану iз ввезенням в Україну садивного матерiалу (насiння) незареєстрованих в Українi сортiв рослин.

     4. До суб'єктiв господарювання iз середнiм ступенем ризику вiдносяться суб'єкти, якi провадять господарську дiяльнiсть, є роботодавцями (замовниками) - власниками майнових прав та здiйснюють виплату винагороди авторовi (авторам) сортiв рослин вiдповiдно до законодавства у сферi охорони прав на сорти рослин.

     5. До суб'єктiв господарювання з незначним ступенем ризику вiдносяться суб'єкти, що не вiднесенi до суб'єктiв господарювання з високим та середнiм ступенем ризику.

     6. У разi коли суб'єкт господарювання може бути вiднесений одночасно до двох або бiльше ступенiв ризику, такий суб'єкт господарювання вiдноситься до бiльш високого ступеня ризику.

     7. Плановi заходи державного нагляду (контролю) за дiяльнiстю суб'єктiв господарювання здiйснюються з такою перiодичнiстю:

     з високим ступенем ризику - не частiше одного разу на два роки;

     iз середнiм ступенем ризику - не частiше одного разу на три роки;

     з незначним ступенем ризику - не частiше одного разу на п'ять рокiв.

     8. У разi коли за результатами планових та позапланових заходiв державного нагляду (контролю) (за наявностi) протягом останнiх шести рокiв для суб'єктiв господарювання, якi вiднесенi до середнього ступеня ризику, та протягом останнiх десяти рокiв для суб'єктiв господарювання, якi вiднесенi до незначного ступеня ризику, у суб'єкта господарювання не виявлено порушень вимог законодавства у сферi охорони прав на сорти рослин, наступний плановий захiд державного нагляду (контролю) щодо такого суб'єкта господарювання здiйснюється не ранiше нiж через перiод часу, встановлений для вiдповiдного ступеня ризику, збiльшений в 1,5 раза.

     Якщо з дня прийняття такого рiшення за результатами позапланових перевiрок виявлено порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства у вiдповiднiй сферi, наступний плановий захiд державного нагляду (контролю) щодо такого суб'єкта господарювання здiйснюється у наступному плановому перiодi.