.png)
УГОДА
мiж Урядом України та Урядом Держави Катар про уникнення подвiйного оподаткування та запобiгання податковим ухиленням стосовно податкiв на доходи
Уряд України (Кабiнет Мiнiстрiв) та Уряд Держави Катар,
бажаючи укласти Угоду про уникнення подвiйного оподаткування та запобiгання податковим ухиленням стосовно податкiв на доходи,
домовились про таке:
Стаття 1
Особи, на яких поширюється дiя Угоди
Дiя цiєї Угоди поширюється на осiб, якi є резидентами однiєї чи обох Договiрних Держав.
Стаття 2
Податки, на якi поширюється дiя Угоди
1. Дiя цiєї Угоди поширюється на податки на доходи, що стягуються вiд iменi Договiрної Держави або її адмiнiстративно-територiальних одиниць, або мiсцевих органiв влади, незалежно вiд способу їхнього стягнення.
2. Податками на доходи вважаються всi податки, що справляються iз загальної суми доходу або з елементiв доходу.
3. Податками, на якi поширюється дiя цiєї Угоди, є:
a) в Українi.
- податок на доходи фiзичних осiб; i
- податок на прибуток пiдприємств;
(далi - український податок);
b) в Державi Катар:
податки на доходи або прибуток;
(далi - катарський податок).
4. Дiя цiєї Угоди поширюється також на будь-якi iдентичнi або значним чином подiбнi податки, якi стягуються пiсля дати пiдписання цiєї Угоди, на додаток до iснуючих податкiв або замiсть них. Компетентнi органи Договiрних Держав повiдомляють один одного про будь-якi iстотнi змiни, що вiдбулися в їхнiх податкових законодавствах.
Стаття 3
Загальнi визначення
1. Для цiлей цiєї Угоди, якщо iз контексту не випливає iнше:
a) термiн "Україна" у разi використання в географiчному значеннi означає територiю України, її континентальний шельф i її виключну (морську) економiчну зону, у тому числi будь-яку iншу територiю за межами територiальних вод України, яка вiдповiдно до мiжнародного права визначена або може бути в подальшому визначена як територiя, в межах якої можуть здiйснюватись права України стосовно морського дна, надр та їхнiх природних ресурсiв;
b) термiн "Катар" означає землi Держави Катар, внутрiшнi води, територiальне море, у тому числi їх дно та надра, повiтряний простiр над ними, виключну економiчну зону та континентальний шельф, в межах якої можуть здiйснюватись сувереннi права та юрисдикцiя Держави Катар вiдповiдно до положень мiжнародного права та нацiонального законодавства i норм Катару;
c) термiни "Договiрна Держава" i "iнша Договiрна Держава" означають, залежно вiд контексту, Україну або Катар;
d) термiн "особа" означає фiзичну особу, компанiю i будь-яке iнше об'єднання осiб;
e) термiн "компанiя" означає будь-яку юридичну особу чи будь-яке утворення, що розглядається з метою оподаткування як юридична особа;
f) термiни "пiдприємство Договiрної Держави" та "пiдприємство iншої Договiрної Держави" означають вiдповiдно пiдприємство, що керується резидентом Договiрної Держави, та пiдприємство, що керується резидентом iншої Договiрної Держави;
g) термiн "мiжнародне перевезення" означає будь-яке перевезення морським або повiтряним судном, що експлуатується пiдприємством, що має фактичний керiвний орган у Договiрнiй Державi, крiм випадкiв, коли морське або повiтряне судно експлуатується виключно мiж пунктами в iншiй Договiрнiй Державi;
h) термiн "компетентний орган" означає:
(i) у випадку України - Мiнiстерство фiнансiв або його повноважного представника, та
(ii) у випадку Катару - Мiнiстерство економiки та фiнансiв, або його повноважного представника;
i) термiн "нацiональна особа", стосовно Договiрної Держави, означає:
(i) будь-яку фiзичну особу, яка має громадянство Договiрної Держави;
(ii) будь-яку юридичну особу, товариство або асоцiацiю, що одержує свiй статус як такий згiдно з чинним законодавством Договiрної Держави.
2. Пiд час застосування цiєї Угоди у будь-який час Договiрною Державою будь-який термiн, не визначений в Угодi, має те значення, яке надається йому на той момент законодавством цiєї Держави щодо податкiв, на якi поширюється дiя цiєї Угоди, якщо з контексту не випливає iнше, будь-яке значення такого термiна, яке надається йому за чинним податковим законодавством цiєї Держави, переважає над значенням, що надається цьому термiну за iншими законами цiєї Держави.
Стаття 4
Резидент
1. Для цiлей цiєї Угоди термiн "резидент Договiрної Держави" означає:
(a) у випадку України, будь-яку особу, яка за законодавством України пiдлягає оподаткуванню в нiй на пiдставi мiсця проживання, постiйного мiсця перебування, мiсця управлiння, мiсця реєстрацiї або iншого аналогiчного критерiю, а також включає Україну i будь-яку її адмiнiстративно-територiальну одиницю чи мiсцевий орган влади. Цей термiн, проте, не включає будь-яку особу, яка пiдлягає оподаткуванню в Українi лише стосовно доходiв iз джерел в Українi.
(b) у випадку Катару, будь-яку особу, яка має постiйне мiсце проживання, свiй центр життєвих iнтересiв, або звичайно проживає в Катарi, та компанiю, що зареєстрована або має фактичний керiвний орган у Катарi. Термiн також включає Державу Катар та будь-яку її адмiнiстративно-територiальну одиницю, мiсцевий орган влади або орган, заснований вiдповiдно до закону;
2. Якщо вiдповiдно до положень пункту 1 фiзична особа є резидентом обох Договiрних Держав, її статус визначається згiдно з такими правилами:
a) вона вважається резидентом тiльки тiєї Договiрної Держави, де вона має мiсце постiйного проживання; якщо вона має мiсце постiйного проживання в обох Договiрних Державах, вона вважається резидентом тiльки тiєї Договiрної Держави, де вона має тiснiшi особистi й економiчнi зв'язки (центр життєвих iнтересiв);
b) якщо Держава, в якiй вона має центр життєвих iнтересiв, не може бути визначена або якщо вона не має мiсця постiйного проживання в жоднiй з Договiрних Держав, вона вважається резидентом тiльки тiєї Договiрної Держави, де вона зазвичай проживає;
c) якщо вона зазвичай проживає в обох Договiрних Державах або в жоднiй з них, вона вважається резидентом тiльки тiєї Договiрної Держави, нацiональною особою якої вона є;
d) якщо вона є нацiональною особою обох Держав або не є нацiональною особою жодної з них, то компетентнi органи Договiрних Держав вирiшують це питання за взаємною згодою.
3. Якщо вiдповiдно до положень пункту 1 особа, що не є фiзичною особою, є резидентом обох Договiрних Держав, вона вважається резидентом тiльки тiєї Держави, де розмiщений її фактичний керiвний орган.
Стаття 5
Постiйне представництво
1. Для цiлей цiєї Угоди термiн "постiйне представництво" означає постiйне мiсце дiяльностi, через яке повнiстю або частково здiйснюється пiдприємницька дiяльнiсть пiдприємства.
2. Термiн "постiйне представництво", зокрема, включає:
a) мiсце управлiння;
b) фiлiал;
c) офiс;
d) фабрику;
e) майстерню;
f) примiщення, що використовується як торговельна точка; та
g) шахту, нафтову або газову свердловину, кар'єр чи будь-яке iнше мiсце розвiдки, видобутку та експлуатацiї природних ресурсiв.
3. Термiн "постiйне представництво" також включає:
(a) будiвельний майданчик, будiвельний, складальний або монтажний об'єкт чи пов'язану з такими майданчиком або об'єктом наглядову дiяльнiсть, якщо тiльки роботи, пов'язанi з таким майданчиком, об'єктом чи дiяльнiстю, тривають протягом перiоду або перiодiв, якi становлять у сукупностi бiльше нiж шiсть мiсяцiв у будь-якому дванадцятимiсячному перiодi; та
(b) надання послуг, у тому числi консультацiйних послуг, пiдприємством через спiвробiтникiв або iнший персонал, найнятий пiдприємством для таких цiлей, але тiльки якщо дiяльнiсть такого характеру триває (в рамках одного й того самого або пов'язаного з ним проекту) в Договiрнiй Державi протягом перiоду або перiодiв, якi становлять у сукупностi бiльше нiж шiсть мiсяцiв у будь-якому дванадцятимiсячному перiодi.
4. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi, термiн "постiйне представництво" не включає:
a) використання споруд виключно з метою зберiгання, демонстрацiї або доставки товарiв чи виробiв, що належать пiдприємству;
b) складування запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою зберiгання, демонстрацiї або доставки;
c) складування запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою переробки iншим пiдприємством;
d) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою закупiвлi товарiв чи виробiв або для збирання iнформацiї для пiдприємства;
e) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою здiйснення для пiдприємства будь-якої iншої дiяльностi, яка має пiдготовчий або допомiжний характер;
f) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно для здiйснення будь-якої комбiнацiї видiв дiяльностi, перелiчених у пiдпунктах вiд "a" до "e", за умови, що сукупна дiяльнiсть, яка виникає внаслiдок такої комбiнацiї, має пiдготовчий або допомiжний характер.
5. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2, якщо особа, iнша нiж агент з незалежним статусом, до якого застосовується пункт 7, дiє в Договiрнiй Державi вiд iменi пiдприємства та має i звичайно використовує у цiй Державi повноваження укладати контракти вiд iменi пiдприємства, то це пiдприємство вважається таким, що має постiйне представництво в першiй згаданiй Державi стосовно будь-якої дiяльностi, яку ця особа виконує для цього пiдприємства, за винятком, якщо дiяльнiсть цiєї особи обмежується тiєю, що зазначена в пунктi 4, яка якщо i здiйснюється через постiйне мiсце дiяльностi, не може перетворити це постiйне мiсце дiяльностi у постiйне представництво вiдповiдно до положень цього пункту.
6. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi, страхова компанiя Договiрної Держави вважається, за винятком стосовно перестрахування такою, що має постiйне представництво в iншiй Договiрнiй Державi, якщо вона збирає страховi премiї на територiї цiєї iншої Договiрної Держави або страхує ризики, що знаходяться в нiй, через особу, iншу нiж агент з незалежним статусом, до якого застосовується пункт 7.
7. Пiдприємство Договiрної Держави не розглядається як таке, що має постiйне представництво в iншiй Договiрнiй Державi, лише якщо воно здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй iншiй Державi через брокера, комiсiонера чи будь-якого iншого агента з незалежним статусом за умови, що цi особи дiють у межах своєї звичайної дiяльностi. Однак, якщо дiяльнiсть такого агента здiйснюється повнiстю або майже повнiстю вiд iменi цього пiдприємства i якщо мiж цим пiдприємством i агентом в їхнiх комерцiйних i фiнансових зв'язках iснують або встановлюються умови, якi вiдрiзняються вiд тих, якi могли б iснувати мiж незалежними пiдприємствами, вiн не вважатиметься агентом з незалежним статусом у значеннi цього пункту.
8. Той факт, що компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, контролює чи контролюється компанiєю, яка є резидентом iншої Договiрної Держави або яка здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй iншiй Державi (через постiйне представництво чи будь-яким iншим чином), сам по собi не перетворює одну з цих компанiй у постiйне представництво iншої.
Стаття 6
Доходи вiд нерухомого майна
1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд нерухомого майна (у тому числi дохiд вiд сiльського або лiсового господарства), яке знаходиться в iншiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Договiрнiй Державi.
2. Термiн "нерухоме майно" має те значення, яке вiн має у законодавствi Договiрної Держави, в якiй знаходиться це майно. Цей термiн у будь-якому випадку включає майно, що доповнює нерухоме майно, худобу i обладнання, використовуванi в сiльському i лiсовому господарствах, права, до яких застосовуються положення загального права щодо земельної власностi, узуфрукт нерухомого майна i права на змiннi або фiксованi платежi як компенсацiя за розробку або право на розробку родовищ корисних копалин, мiнеральних джерел та iнших природних ресурсiв; морськi, рiчковi i повiтрянi судна не розглядаються як нерухоме майно.
3. Положення пункту 1 застосовуються до доходiв, одержуваних вiд прямого використання, здавання в оренду або використання в будь-якiй iншiй формi нерухомого майна.
4. Положення пунктiв 1 i 3 також застосовуються до доходiв вiд нерухомого майна пiдприємства i до доходiв вiд нерухомого майна, що використовується для надання незалежних особистих послуг.
Стаття 7
Прибуток вiд пiдприємницької дiяльностi
1. Прибуток пiдприємства Договiрної Держави оподатковується тiльки у цiй Державi, якщо тiльки пiдприємство не здiйснює пiдприємницької дiяльностi в iншiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво. Якщо пiдприємство здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть як зазначено вище, прибуток пiдприємства може бути оподаткований в iншiй Державi, але тiльки в тiй частинi, яка стосується цього постiйного представництва.
2. З урахуванням положень пункту 3, якщо пiдприємство Договiрної Держави здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в iншiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво, то в кожнiй Договiрнiй Державi цьому постiйному представництву приписується прибуток, який воно могло б одержати, якби було окремим та самостiйним пiдприємством, що здiйснює таку саму або аналогiчну дiяльнiсть у таких самих або аналогiчних умовах, i дiяло в повнiй незалежностi вiд пiдприємства, постiйним представництвом якого воно є.
3. Пiд час визначення прибутку постiйного представництва допускається вiднiмання витрат, понесених для цiлей пiдприємницької дiяльностi постiйного представництва, у тому числi управлiнських та загальноадмiнiстративних витрат, як у Державi, де розташоване постiйне представництво, так i в будь-якому iншому мiсцi, i якi дозволенi вiдповiдно до положень нацiонального законодавства Договiрної Держави, в якiй розташовано таке постiйне представництво.
4. Настiльки наскiльки в Договiрнiй Державi визначення прибутку, що приписується постiйному представництву, на основi пропорцiйного розподiлу загальної суми прибутку пiдприємства мiж його рiзними пiдроздiлами, є звичайною практикою, нiщо в пунктi 2 не перешкоджатиме цiй Договiрнiй Державi визначати оподатковуваний прибуток шляхом такого пропорцiйного розподiлу, як це диктується практикою; прийнятий спосiб розподiлу, однак, повинен бути таким, щоб його результати вiдповiдали принципам, якi мiстяться в цiй статтi.
5. Нiякий прибуток не приписується постiйному представництву на основi простої закупки постiйним представництвом товарiв або виробiв для пiдприємства.
6. Для цiлей попереднiх пунктiв прибуток, що приписується постiйному представництву, визначається щороку одним i тим самим методом, якщо тiльки немає достатньої i вагомої причини для його змiни.
7. Якщо прибуток включає види доходiв, якi розглядаються окремо в iнших статтях цiєї Угоди, положення цих статей не зачiпатимуться положеннями цiєї статтi.
Стаття 8
Морський та повiтряний транспорт
1. Прибутки, одержанi резидентом Договiрної Держави вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях, оподатковуються лише у Договiрнiй Державi, в якiй розташований фактичний керiвний орган пiдприємства.
2. Для цiлей цiєї статтi прибутки вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях включають:
a) дохiд вiд здавання в оренду морських або повiтряних суден без екiпажу; та
b) прибутки вiд використання, утримання або здавання в оренду контейнерiв (у тому числi трейлерiв i супутнього устаткування для транспортування контейнерiв), використовуваних для транспортування товарiв чи виробiв;
де така оренда або таке використання, утримання або оренда, залежно вiд випадку, є побiчними стосовно експлуатацiї морського або повiтряного судна у мiжнародних перевезеннях.
3. Якщо фактичний керiвний орган судноплавного пiдприємства знаходиться на борту судна, то тодi вважатиметься, що вiн розташований у Договiрнiй Державi, в якiй знаходиться порт приписки такого судна, або у випадку вiдсутностi такого порту приписки - в Договiрнiй Державi, резидентом якої є власник судна.
4. Положення пункту 1 також застосовуються до прибуткiв вiд участi у пулi, спiльному пiдприємствi чи мiжнародному транспортному агентствi.
Стаття 9
Асоцiйованi пiдприємства
1. Якщо:
a) пiдприємство Договiрної Держави безпосередньо або опосередковано бере участь в управлiннi, контролi або капiталi пiдприємства iншої Договiрної Держави, або
b) однi й тi самi особи безпосередньо чи опосередковано беруть участь в управлiннi, контролi або капiталi пiдприємства Договiрної Держави i пiдприємства iншої Договiрної Держави
i в кожному випадку мiж двома пiдприємствами в їхнiх комерцiйних або фiнансових взаємовiдносинах створюються або встановлюються умови, вiдмiннi вiд тих, якi мали б мiсце мiж двома незалежними пiдприємствами, тодi будь-який прибуток, який за вiдсутностi таких умов мiг би бути нарахований одному з них, але з причин наявностi цих умов не був йому нарахований, може бути включений до прибутку цього пiдприємства i вiдповiдно оподаткований.
2. Якщо Договiрна Держава включає до прибуткiв пiдприємства цiєї Держави i, вiдповiдно, оподатковує прибутки, за якими пiдприємство iншої Договiрної Держави було оподатковано в цiй iншiй Державi, i прибутки, таким чином включенi, є прибутками, якi були б нарахованi пiдприємству першої згаданої Держави, якби умови взаємовiдносин мiж двома пiдприємствами були б умовами, якi iснують мiж незалежними пiдприємствами, тодi ця iнша Держава повинна зробити вiдповiдну поправку в сумi податку, що стягується з цих прибуткiв. Пiд час визначення такої поправки повиннi бути розглянутi iншi положення цiєї Угоди, а компетентнi органи Договiрних Держав мають консультуватися один з одним у разi потреби.
Стаття 10
Дивiденди
1. Дивiденди, що сплачуються компанiєю, яка є резидентом Договiрної Держави, резиденту iншої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.
2. Однак такi дивiденди можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо особа - фактичний власник дивiдендiв є резидентом iншої Договiрної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати:
a) 5 вiдсоткiв вiд загальної суми дивiдендiв, якщо фактичним власником дивiдендiв є компанiя (яка не є партнерством), яка володiє безпосередньо принаймнi 10 вiдсотками капiталу компанiї, що сплачує дивiденди;
b) 10 вiдсоткiв вiд загальної суми дивiдендiв у всiх iнших випадках.
Спосiб застосування цих обмежень встановлюється компетентними органами Договiрних Держав за взаємною домовленiстю.
Цей пункт не стосується оподаткування прибутку компанiї, з якого виплачуються дивiденди.
3. Незважаючи на положення пунктiв 1 та 2, дивiденди, що сплачуються компанiєю, яка є резидентом Договiрної Держави, оподатковуються тiльки в iншiй Договiрнiй Державi якщо фактичний власник дивiдендiв є безпосередньо ця iнша Держава, адмiнiстративно-територiальна одиниця, мiсцевий орган або Центральний банк, Пенсiйний фонд, включаючи iнвестицiйний орган у випадку Катару, Холдинг Катару та Банк розвитку Катару або будь-яка органiзацiя чи фонд, який вважається невiд'ємною частиною Держави, адмiнiстративно-територiальної одиницi або мiсцевого органу, за взаємною згодою компетентних органiв Договiрних Держав.
4. Термiн "дивiденди" що використовується в цiй статтi, означає дохiд вiд акцiй або iнших прав, якi не є борговими вимогами, що дають право на участь у прибутку, а також дохiд вiд iнших корпоративних прав, який пiдлягає такому самому оподаткуванню, як дохiд вiд акцiй вiдповiдно до законодавства тiєї Договiрної Держави, резидентом якої є компанiя, що розподiляє прибуток.
5. Положення пунктiв 1 i 2 не застосовуються, якщо особа - фактичний власник дивiдендiв, яка є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в iншiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, через розташоване в нiй постiйне представництво або надає в цiй iншiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої в нiй постiйної бази i холдинг, стосовно якого сплачуються дивiденди, справдi пов'язаний з такими постiйним представництвом або постiйною базою. У такому випадку, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14.
6. Якщо компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, одержує прибуток або доходи з iншої Договiрної Держави, ця iнша Держава не може стягувати будь-яких податкiв на дивiденди, що сплачуються компанiєю, за винятком, коли цi дивiденди сплачуються резиденту цiєї iншої Держави або якщо холдинг, стосовно якого сплачуються дивiденди, справдi пов'язаний з постiйним представництвом або постiйною базою, розташованими в цiй iншiй Державi, або стягувати з нерозподiленого прибутку податки на нерозподiлений прибуток, навiть якщо дивiденди сплачуються або нерозподiлений прибуток складається повнiстю або частково з прибутку або доходу, що утворюється у цiй Державi.
Стаття 11
Проценти
1. Проценти, що виникають у Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту iншої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.
2. Однак такi проценти можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо особа - фактичний власник процентiв є резидентом iншої Договiрної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 вiдсоткiв вiд загальної суми процентiв.
3. Незважаючи на положення пункту 2 цiєї статтi, будь-якi проценти, якi згадуються у пунктi 1 цiєї статтi, оподатковуються за ставкою 5 вiдсоткiв вiд загальної суми процентiв якщо такi проценти виникають в Договiрнiй Державi та сплачуються:
i) в зв'язку з продажем в кредит будь-якого промислового, комерцiйного або наукового обладнання;
ii) вiдносно будь-якої позики, що надається банком.
Спосiб застосування цих обмежень встановлюється компетентними органами Договiрних Держав за взаємною домовленiстю.
4. Незважаючи на положення пунктiв 2 та 3, проценти, якi згадуються у пунктi 1, оподатковуються тiльки у Договiрнiй Державi, в якiй особа - фактичний власник є резидентом, якщо особою - фактичним власником є Договiрна Держава, адмiнiстративно-територiальна одиниця, мiсцевi органи влади, орган, заснований вiдповiдно до закону, або Центральний банк, крiм того:
a) в Українi:
(i) Державний ощадний банк України (Ощадбанк);
(ii) Державний експортно-iмпортний банк України (Укрексiмбанк); та
(iii) будь-який фiнансовий iнститут, що належить або контролюється Урядом України, якi можуть бути узгодженi мiж компетентними органами Договiрних Держав.
b) в Катарi:
(i) Катарський iнвестицiйний орган;
(ii) Катарський Холдинг;
(iii) Катарськi пенсiйнi фонди;
(iv) Банк розвитку Катару, та
(v) будь-який фiнансовий iнститут, що належить або контролюється Урядом Катару, якi можуть бути узгодженi мiж компетентними органами Договiрних Держав.
5. Термiн "проценти", що використовується в цiй, статтi означає дохiд вiд боргових вимог будь-якого виду, незалежно вiд iпотечного забезпечення i незалежно вiд володiння правом на участь у прибутках боржника, i зокрема, дохiд вiд урядових цiнних паперiв i дохiд вiд облiгацiй чи боргових зобов'язань, у тому числi премiї та винагороди, що сплачуються стосовно таких цiнних паперiв, облiгацiй та боргових зобов'язань. Штрафнi санкцiї за несвоєчаснi платежi не вважаються процентами для цiлей цiєї статтi.
6. Положення пунктiв 1 i 2 не застосовуються, якщо особа - фактичний власник процентiв, яка є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в iншiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають проценти, через розташоване в нiй постiйне представництво або надає в цiй iншiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої в нiй постiйної бази, i боргова вимога, на пiдставi якої сплачуються проценти, справдi пов'язана з таким постiйним представництвом або постiйною базою. У такому випадку, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14.
7. Вважається, що проценти виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є резидент цiєї Держави. Проте, якщо особа, що сплачує проценти, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйне представництво чи постiйну базу, у зв'язку з якими виникла заборгованiсть, за якою сплачуються проценти, i витрати зi сплати цих процентiв несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi проценти виникають у Державi, в якiй знаходиться постiйне представництво або постiйна база.
8. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i особою - фактичним власником процентiв, або мiж ними обома i будь-якою iншою особою, сума сплачуваних процентiв, що стосується боргової вимоги, на пiдставi якої вона сплачується, перевищує суму, яка була б погоджена мiж платником i особою - фактичним власником процентiв, за вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi застосовуються тiльки до останньої згаданої суми. У такому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Угоди.
Стаття 12
Роялтi
1. Роялтi, якi виникають у Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту iншої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.
2. Термiн "роялтi", що використовується в цiй статтi, означає платежi будь-якого виду, що одержуються як винагорода за користування або за надання права користування будь-яким авторським правом на лiтературнi твори, твори мистецтва або науки, (в тому числi комп'ютернi програми, iншi записи на носiях iнформацiї, кiнематографiчнi фiльми, будь-якi фiльми, плiвки або диски, що використовуються для телебачення чи радiомовлення), будь-яким патентом, торговою маркою, дизайном або моделлю, планом, таємною формулою або процесом, або за користування чи надання права на користування промисловим, комерцiйним або науковим обладнанням, або за iнформацiю, щодо промислового, комерцiйного або наукового досвiду.
3. Однак такi роялтi можуть також бути оподаткованi у тiй Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Договiрної Держави, але якщо особа - фактичний власник роялтi є резидентом iншої Договiрної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 вiдсоткiв вiд загальної суми роялтi. Спосiб застосування цих обмежень встановлюється компетентними органами Договiрних Держав за взаємною домовленiстю.
4. Незважаючи на положення пункту 3, у випадку сплати роялтi стосовно будь-якого авторського права на наукову роботу, будь-якого патенту, торгової марки, таємної формули, процесу, або iнформацiї щодо промислового, комерцiйного або наукового досвiду, податок, що стягується не повинен перевищувати 5 вiдсоткiв вiд загальної суми роялтi. Спосiб застосування цих обмежень встановлюється компетентними органами Договiрних Держав за взаємною домовленiстю.
5. Положення пунктiв 1, 2, 3 та 4 не застосовуються, якщо особа - фактичний власник роялтi, яка є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в iншiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають роялтi, через розташоване в нiй постiйне представництво або надає в цiй iншiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої в нiй постiйної бази i право або майно, стосовно яких сплачуються роялтi, справдi пов'язанi з таким постiйним представництвом або постiйною базою. У такому випадку застосовуються положення статтi 7 або 14, залежно вiд обставин.
6. Вважається, що роялтi виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є резидент цiєї Держави. Проте, якщо особа, що сплачує роялтi, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має у Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникло зобов'язання сплатити роялтi, i витрати зi сплати цих роялтi несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi роялтi виникають у Державi, в якiй розташоване постiйне представництво або постiйна база.
7. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i особою - фактичним власником роялтi або мiж ними обома i будь-якою iншою особою сума роялтi, яка стосується використання, права використання або iнформацiї, у зв'язку з якими вони сплачуються, перевищує суму, яка була б узгоджена мiж платником i особою - фактичним власником роялтi за вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi застосовуються тiльки до останньої згаданої суми. У цьому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави, з належним урахуванням iнших положень цiєї Угоди.
Стаття 13
Доходи вiд вiдчуження майна
1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчуження нерухомого майна, яке згадується у статтi 6 цiєї Угоди i яке знаходиться в iншiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.
2. Доходи вiд вiдчуження рухомого майна, що формує частину майна постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в iншiй Договiрнiй Державi, або рухомого майна, яке вiдноситься до постiйної бази, що знаходиться в розпорядженнi резидента Договiрної Держави в iншiй Договiрнiй Державi для цiлей надання незалежних особистих послуг, якi включають такi доходи вiд вiдчуження такого постiйного представництва (окремо чи в сукупностi з цiлим пiдприємством) або такої постiйної бази, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.
3. Доходи вiд вiдчуження морських або повiтряних суден, що експлуатуються у мiжнародних перевезеннях пiдприємством Договiрної Держави, або рухомого майна, що вiдноситься до експлуатацiї таких морських або повiтряних суден, оподатковуються тiльки в цiй Договiрнiй Державi, в якiй знаходиться фактичний керiвний орган пiдприємства.
4. Доходи, одержуванi резидентом Договiрної Держави вiд вiдчуження акцiй, якi одержують бiльше нiж 50 вiдсоткiв їхньої вартостi чи бiльшої частини вартостi прямо або опосередковано вiд нерухомого майна, розташованого в iншiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись в iншiй Державi.
5. Доходи вiд вiдчуження будь-якого майна, iншого нiж те, про яке йдеться у пунктах 1, 2 i 3 оподатковуються тiльки в тiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є особа, що вiдчужує майно.
Стаття 14
Незалежнi особистi послуги
1. Дохiд, що одержується резидентом Договiрної Держави щодо професiйних послуг чи iншої дiяльностi незалежного характеру, оподатковується тiльки в цiй Державi, крiм наведених нижче випадкiв, коли такий дохiд може також оподатковуватися в iншiй Договiрнiй Державi:
(a) якщо вiн володiє постiйною базою, що використовується ним в iншiй Договiрнiй Державi з метою здiйснення своєї дiяльностi, у такому разi тiльки та частина доходу, яка вiдноситься до постiйної бази, може бути оподаткована у цiй iншiй Договiрнiй Державi; або
(b) якщо його перебування в iншiй Договiрнiй Державi становить або перевищує у сукупностi 183 днi у будь-якому дванадцятимiсячному перiодi, що починається або закiнчується протягом вiдповiдного фiнансового року; у такому разi тiльки та частина доходу, яка отримується вiд його дiяльностi у цiй iншiй Державi, може бути оподаткована у цiй iншiй Державi.
2. Термiн "професiйнi послуги" включає, зокрема, незалежну наукову, лiтературну, художню, освiтню або викладацьку дiяльнiсть, а також незалежну дiяльнiсть лiкарiв, адвокатiв, iнженерiв, архiтекторiв, стоматологiв i бухгалтерiв.
Стаття 15
Залежнi особистi послуги
1. З урахуванням положень статей 16, 18 та 19 платня, заробiтна плата та iншi подiбнi винагороди, одержуванi резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються тiльки в цiй Державi, якщо тiльки робота за наймом не здiйснюється в iншiй Договiрнiй Державi. Якщо робота за наймом здiйснюється таким чином, то винагорода, одержана у зв'язку iз цим, може оподатковуватись у цiй iншiй Державi.
2. Незалежно вiд положень пункту 1, винагорода, що одержується резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, здiйснюваною в iншiй Договiрнiй Державi, оподатковується тiльки в першiй згаданiй Державi, якщо:
a) одержувач перебуває в iншiй Державi протягом перiоду або перiодiв, що не перевищують у сукупностi 183 (ста вiсiмдесяти трьох) днiв у будь-якому дванадцятимiсячному перiодi, що починається або закiнчується протягом вiдповiдного фiнансового року; i
b) винагорода сплачується наймачем або вiд iменi наймача, який не є резидентом iншої Держави; та
c) витрати зi сплати винагород не несуть постiйне представництво або постiйна база, якi наймач має в iншiй Державi.
3. Незалежно вiд попереднiх положень цiєї статтi, винагорода, одержувана у зв'язку з роботою за наймом, що здiйснюється на борту морського або повiтряного судна, яке експлуатується в мiжнародних перевезеннях може оподатковуватись в Договiрнiй Державi, в якiй розташований фактичний керiвний орган пiдприємства.
Стаття 16
Директорськi гонорари та винагороди посадових
осiб вищого керiвного складу
Директорськi гонорари та iншi аналогiчнi виплати, якi одержуються резидентом Договiрної Держави як членом ради директорiв компанiї, яка є резидентом iншої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Договiрнiй Державi.
Стаття 17
Артисти i спортсмени
1. Незалежно вiд положень статей 14 i 15, дохiд, що одержується резидентом Договiрної Держави як артистом, таким як артист театру, кiно, радiо чи телебачення, або музикантом, або спортсменом вiд його особистої дiяльностi, що здiйснюється в iншiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй iншiй Державi.
2. Якщо дохiд вiд особистої дiяльностi, здiйснюваної артистом або спортсменом у цiй своїй якостi, нараховується не самому артисту чи спортсмену, а iншiй особi, цей дохiд може, незалежно вiд положень статей 7, 14 i 15, оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй здiйснюється дiяльнiсть артиста чи спортсмена.
3. Дохiд, що одержується резидентом Договiрної Держави вiд дiяльностi, яка проводиться в iншiй Договiрнiй Державi, який розглядається у пунктах 1 i 2, звiльняється вiд оподаткування в цiй Договiрнiй Державi, якщо вiзит до цiєї iншої Держави пiдтримується повнiстю або частково за рахунок фондiв iншої Договiрної Держави, її адмiнiстративно-територiальною одиницею або мiсцевим органом влади або приймає участь на пiдставi угоди про культурне спiвробiтництво мiж урядами Договiрних Держав.
Стаття 18
Пенсiї та ануїтети
1. Вiдповiдно до положень пункту 2 статтi 19 пенсiї та iншi подiбнi винагороди, та ануїтети, що сплачуються резиденту Договiрної Держави, i будь-якi ануїтети, сплачуванi такому резиденту, оподатковуються тiльки в цiй Державi.
2. Термiн "ануїтет" означає встановлену суму, сплачувану перiодично в установлений час протягом життя або визначеного чи встановленого промiжку часу за зобов'язаннями зробити зворотнi платежi для адекватної та повної компенсацiї грошима або вiдповiдно до вартостi грошей.
Стаття 19
Державна служба
1. (a) Заробiтна плата, платня та iнша подiбна винагорода, iнша, нiж пенсiя, що сплачується Договiрною Державою або її адмiнiстративно-територiальною одиницею, або мiсцевими органами влади будь-якiй фiзичнiй особi за послуги, наданi для цiєї Держави або її адмiнiстративно-територiальної одиницi, або мiсцевого органу влади, оподатковується тiльки в цiй Державi.
b) Однак, така заробiтна плата, платня та iнша подiбна винагорода оподатковується тiльки в iншiй Договiрнiй Державi, якщо послуги надаються у цiй iншiй Державi i фiзична особа є резидентом цiєї iншої Держави, яка:
(i) є нацiональною особою цiєї iншої Держави; або
(ii) не стала резидентом цiєї iншої Держави тiльки з метою надання послуг.
2. (a) Будь-яка пенсiя, яка сплачується Договiрною Державою або її адмiнiстративно-територiальною одиницею, або мiсцевим органом влади, або iз створених ними фондiв фiзичнiй особi за послуги, що надаються для цiєї Держави або її адмiнiстративно-територiальної одиницi, або мiсцевого органу влади оподатковується тiльки в цiй Державi.
(b) Однак, така пенсiя оподатковується тiльки в iншiй Договiрнiй Державi, якщо фiзична особа є її резидентом або нацiональною особою цiєї Держави.
3. Положення статей 15, 16, 17 i 18 застосовуються до заробiтної плати, платнi та iншої подiбної винагороди та пенсiй стосовно послуг, що надаються у зв'язку зi здiйсненням пiдприємницької дiяльностi Договiрною Державою або її адмiнiстративно-територiальною одиницею, або мiсцевим органом влади.
Стаття 20
Педагогiчнi та науковi працiвники
1. Фiзична особа, яка є чи була безпосередньо до вiдвiдання однiєї Договiрної Держави резидентом iншої Договiрної Держави та яка на запрошення Уряду першої згаданої Договiрної Держави або унiверситету, коледжу, школи, музею або iншого культурного закладу першої згаданої Договiрної Держави, або вiдповiдно до офiцiйної програми культурного обмiну знаходиться в цiй Договiрнiй Державi протягом перiоду, що не перевищує трьох послiдовних рокiв, виключно з метою викладання, проведення лекцiй чи проведення дослiджень в такому навчальному закладi, звiльняється вiд оподаткування в цiй Договiрнiй Державi за умови, що такi платежi здiйснюються з джерел, якi знаходяться за межами цiєї Держави.
2. Положення пункту 1 не застосовуватимуться до доходу вiд дослiдницьких робiт, якщо такi роботи проводяться не в державних iнтересах, а для особистої користi певних осiб або особи.
Стаття 21
Студенти, практиканти i стажисти
1. Платежi, що одержуються для утримання, навчання або професiйної пiдготовки студентом, практикантом або стажистом, який є чи був безпосередньо до вiдвiдання Договiрної Держави резидентом iншої Договiрної Держави та який перебуває в першiй зазначенiй Договiрнiй Державi виключно для навчання чи професiйної пiдготовки, не оподатковуються в цiй Договiрнiй Державi за умови, що такi платежi здiйснюються з джерел, якi знаходяться за межами цiєї Договiрної Держави.
2. Стосовно грантiв, стипендiй та винагород вiд роботи за наймом, до яких не застосовуються положення пункту 1, студент, практикант або стажист, якi описанi у пунктi 1, додатково має право протягом такого навчання чи професiйної пiдготовки отримувати тi ж самi звiльнення, пiльги або зниження стосовно податкiв, якi застосовуються до резидентiв Держави, яку вiн вiдвiдує.
Стаття 22
Iншi доходи
1. Види доходiв резидента Договiрної Держави, незалежно вiд джерела їхнього виникнення, про якi не йде мова у попереднiх статтях цiєї Угоди, оподатковуються тiльки в цiй Державi.
2. Положення пункту 1 не застосовуються до доходiв iнших, нiж доходи вiд нерухомого майна, визначеного в пунктi 2 статтi 6, якщо одержувач таких доходiв є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в iншiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво або надає в цiй iншiй Державi незалежнi особистi послуги через розташовану в нiй постiйну базу, i право або майно, у зв'язку з яким одержано дохiд, справдi пов'язанi з таким постiйним представництвом або постiйною базою. У такому випадку застосовуються положення статтi 7 або статтi 14, залежно вiд обставин.
Стаття 23
Усунення подвiйного оподаткування
1. Якщо резидент Договiрної Держави одержує дохiд, який згiдно iз положеннями цiєї Угоди можуть оподатковуватись в iншiй Договiрнiй Державi, перша згадана Держава дозволить вирахувати з податку на дохiд цього резидента суму, що дорiвнює сумi податку на дохiд, сплаченiй в цiй iншiй Державi.
Цi вирахування у будь-якому випадку не повиннi перевищувати ту частину податку з доходу, розраховану до надання вирахування стосовно доходу, який може обкладатись податком в цiй iншiй Державi.
2. Якщо вiдповiдно до будь-якого положення цiєї Угоди одержаний дохiд, яким володiє резидент Договiрної Держави, звiльнено вiд податку у цiй Державi, така Держава може, проте, пiд час нарахування суми податку на залишок доходу такого резидента, взяти до уваги звiльнений вiд податку дохiд.
Стаття 24
Недискримiнацiя
1. Нацiональнi особи Договiрної Держави не пiдлягають в iншiй Договiрнiй Державi будь-якому оподаткуванню, або їм не пред'являють будь-яких пов'язаних iз оподаткуванням вимог, якi є iншими чи бiльш обтяжливими нiж оподаткування, або пов'язанi з оподаткуванням вимоги, яким пiдлягають або можуть пiдлягати нацiональнi особи цiєї iншої Держави за тих самих обставин. Це положення також застосовується, незважаючи на положення статтi 1, до фiзичних осiб, якi не є резидентами однiєї чи обох Договiрних Держав.
2. Особи без громадянства, якi є резидентами Договiрної Держави, не пiддаються в жоднiй з Договiрних Держав будь-якому оподаткуванню, або їм не пред'являють будь-яких пов'язаних з оподаткуванням вимог, якi є iншими або бiльш обтяжливими нiж оподаткування, або пов'язанi з оподаткуванням вимоги, яким за таких же умов пiддаються нацiональнi особи вiдповiдної Держави.
3. Оподаткування постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в iншiй Договiрнiй Державi, не повинно бути менш сприятливим у цiй iншiй Державi, нiж оподаткування пiдприємств цiєї iншої Держави, якi здiйснюють подiбну дiяльнiсть. Це положення не тлумачиться як таке, що зобов'язує Договiрну Державу надавати резидентам iншої Договiрної Держави будь-якi особистi звiльнення, пiльги та знижки в оподаткуваннi на пiдставi їхнього громадянського статусу або сiмейних зобов'язань, якi вона надає своїм власним резидентам.
4. За винятком випадкiв, коли застосовуються положення пункту 1 статтi 9, пункту 8 статтi 11 або пункту 7 статтi 12, проценти, роялтi та iншi виплати, що сплачуються пiдприємством Договiрної Держави резиденту iншої Договiрної Держави, з метою визначення оподатковуваного прибутку такого пiдприємства пiдлягають вирахуванню на тих самих умовах, так, якби вони сплачувались резиденту першої згаданої Держави.
5. Пiдприємства Договiрної Держави, капiтал яких повнiстю або частково належить або контролюється безпосередньо чи опосередковано одним або кiлькома резидентами iншої Договiрної Держави, не пiдлягають в першiй згаданiй Державi будь-якому оподаткуванню або їм не пред'являються будь-якi пов'язанi з оподаткуванням вимоги, якi є iншими чи бiльш обтяжливими нiж оподаткування i пов'язанi з оподаткуванням вимоги, яким пiдлягають або можуть пiдлягати iншi подiбнi пiдприємства першої згаданої Держави.
6. Вiдповiдно до положень цiєї статтi звiльнення вiд оподаткування нацiональних осiб Катару згiдно катарського податкового законодавства не вважається дискримiнацiєю.
7. Визначення "оподаткування" в цiй статтi означає податки, якi є об'єктом цiєї Угоди.
Стаття 25
Процедура взаємного узгодження
1. Якщо особа вважає, що в результатi дiй однiєї чи обох Договiрних Держав вона пiддається чи пiддаватиметься оподаткуванню, яке не вiдповiдає положенням цiєї Угоди, вона може, незалежно вiд засобiв правового захисту, передбачених нацiональним законодавством цих Держав, передати свою справу до компетентного органу Договiрної Держави, резидентом якої вона є, або, якщо її справа пiдпадає пiд дiю пункту 1 статтi 24, тiєї Договiрної Держави, нацiональною особою якої вона є. Ця справа повинна бути представлена протягом трьох рокiв з моменту першого повiдомлення про дiї, що призводять до оподаткування, яке не вiдповiдає положенням цiєї Угоди.
2. Компетентний орган намагатиметься, якщо вважатиме заперечення обгрунтованим i якщо сам не в змозi дiйти до задовiльного рiшення, вирiшити справу за взаємною згодою з компетентним органом iншої Договiрної Держави з метою уникнення оподаткування, яке не вiдповiдає Угодi.
3. Компетентнi органи Договiрних Держав намагатимуться вирiшити за взаємною згодою будь-якi суперечки або спiрнi питання щодо тлумачення або застосування Угоди. Вони можуть також консультуватися, з метою усунення подвiйного оподаткування, у випадках, не передбачених цiєю Угодою.
4. Компетентнi органи Договiрних Держав можуть безпосередньо контактувати один з одним, включаючи органiзацiю спiльних комiсiй, що складаються з них самих або їх представникiв з метою досягнення згоди в розумiннi попереднiх пунктiв.
Стаття 26
Обмiн iнформацiєю
1. Компетентнi органи Договiрних Держав обмiнюються iнформацiєю, яка, як передбачається, є справдi необхiдною для виконання положень цiєї Угоди або виконання, або застосування нацiональних законодавств, що стосуються податкiв будь-якого виду та визначення, що стягуються вiд iменi Договiрних Держав або їх адмiнiстративно-територiальних одиниць, або мiсцевих органiв влади тiєю мiрою, в якiй оподаткування не суперечить цiй Угодi. Обмiн iнформацiєю не обмежується статтями 1 та 2.
2. Будь-яка iнформацiя, одержана Договiрною Державою, вiдповiдно до пункту 1 вважається конфiденцiйною так само, як i iнформацiя, одержана вiдповiдно до нацiонального законодавства цiєї Держави i розкриватиметься тiльки особам або органам влади (у тому числi судам i адмiнiстративним органам), зайнятим оцiнкою або збором, примусовим стягненням або судовим переслiдуванням, або розглядом апеляцiй стосовно податкiв, зазначених у пунктi 1, або наглядом за вищенаведеним. Такi особи або органи використовують iнформацiю тiльки з цiєю метою. Вони можуть розкривати iнформацiю в ходi вiдкритого судового засiдання або в судових рiшеннях.
3. У жодному випадку положення пункту 1 та 2 не слiд тлумачити як такi, що покладають на Договiрнi Держави зобов'язання:
a) здiйснювати адмiнiстративнi заходи, що суперечать законодавству та адмiнiстративнiй практицi однiєї або iншої Договiрної Держави;
b) надавати iнформацiю, яку неможливо одержати за законодавством або в ходi звичайного управлiння однiєї або iншої Договiрної Держави;
c) надавати iнформацiю, яка розкриватиме будь-яку торговельну, пiдприємницьку, промислову, комерцiйну або професiйну таємницю або торговельний процес, або iнформацiю, розкриття якої суперечило б iнтересам державної полiтики.
4. Якщо iнформацiя запитується Договiрною Державою вiдповiдно до цiєї статтi, iнша Договiрна Держава використовує свої заходи щодо збору iнформацiї з метою отримання iнформацiї стосовно якої здiйснено запит, навiть тодi, коли ця iнша Держава може не потребувати такої iнформацiї для своїх власних податкових цiлей. Зобов'язання, яке мiститься у попередньому реченнi, пiдлягає обмеженням, що мiстяться у пунктi 3, але у жодному випадку такi обмеження не будуть розглядатися як такi, що дозволяють Договiрнiй Державi вiдмовлятись вiд надання iнформацiї виключно з тiєї причини, що вона не має нацiонального iнтересу щодо такої iнформацiї.
5. У жодному випадку положення пункту 3 не розглядаються як такi, що дозволяють Договiрнiй Державi вiдхиляти надання iнформацiї виключно тому, що iнформацiя належить банку, iншiй фiнансовiй установi, призначенiй особi чи особi, що дiє як агент або довiрена особа, або тому що вона вiдноситься до майнових часток в особi.
Стаття 27
Спiвробiтники дипломатичних представництв i
консульських установ
Нiщо в цiй Угодi не зачiпає податкових привiлеїв спiвробiтникiв дипломатичних представництв або консульських установ згiдно з нормами мiжнародного права чи положеннями спецiальних угод.
Стаття 28
Обмеження переваг
Незважаючи на положення будь-якої iншої статтi цiєї Угоди, резидент Договiрної Держави не отримує переваг у виглядi будь-якої знижки або звiльнення вiд оподаткування, передбачених в цiй Угодi, вiд iншої Договiрної Держави, якщо основною цiллю або однiєю з основних цiлей такого резидента або особи, пов'язаної з таким резидентом, було отримання переваг Угоди.
Стаття 29
Набрання чинностi
1. Договiрнi Держави письмово повiдомлять одна одну дипломатичними каналами про завершення всiх внутрiшньодержавних процедур необхiдних для набрання Угодою чинностi. Ця Угода набирає чинностi з дати отримання останнього письмового повiдомлення.
2. Положення цiєї Угоди застосовуються:
(a) стосовно податкiв, утриманих у джерела щодо сум, якi виплаченi на або пiсля першого сiчня календарного року, що настає за роком набрання Угодою чинностi; та
b) стосовно iнших податкiв, якi стягуються пiд час податкових рокiв або перiодiв, що починаються на або пiсля першого сiчня календарного року, що настає за роком набрання Угодою чинностi.
Стаття 30
Припинення дiї
1. Ця Угода укладається на невизначений строк. Будь-яка Договiрна Держава може припинити дiю цiєї Угоди шляхом направлення дипломатичними каналами письмового повiдомлення про свiй намiр припинити її дiю за шiсть мiсяцiв до закiнчення будь-якого календарного року, що настає по закiнченню п'яти рокiв з дати набрання чинностi цiєю Угодою.
2. Ця Угода перестає застосовуватися:
a) стосовно податкiв, утриманих у джерела, щодо сум, якi виплаченi або за якими надано кредит на або пiсля першого сiчня календарного року, що настає за роком надання повiдомлення про припинення дiї; та
b) стосовно iнших податкiв за податковi роки або перiоди, що починаються на або пiсля першого сiчня календарного року, що настає за роком надання повiдомлення про припинення дiї.
На посвiдчення чого тi, що нижче пiдписалися, вiдповiдним чином на те уповноваженi, пiдписали цю Угоду.
Учинено в м. Доха 20 березня 2018 року в двох примiрниках, кожний українською, арабською та англiйською мовами, при цьому всi тексти є автентичними. У разi виникнення розбiжностей щодо тлумачення та застосування положень цiєї Угоди переважну силу матиме текст, викладений англiйською мовою.
| За Уряд України | За Уряд Держави Катар |
ПРОТОКОЛ
При пiдписаннi Угоди мiж Урядом України та Урядом Держави Катар про уникнення подвiйного оподаткування та запобiгання податковим ухиленням стосовно податкiв на доходи, Сторони, що її пiдписали, домовились, що наступне положення буде становити невiд'ємну частину Угоди:
До статтi 2
Податки, на якi поширюється дiя цiєї Угоди, для Держави Катар включають:
- податок на доходи, що стягується у вiдповiдностi iз Законом про податок на дохiд вiд 2009 року N 21; та
- податок на прибуток, що стягується у вiдповiдностi з податковими положеннями Катарського Фiнансового Центру (КФЦ), що дiють у вiдповiдностi iз Законом про (КФЦ) вiд 2005 року N 7.
До статтi 13 пункту 4
При цьому передбачається, що для цiлей обчислення 50 % порогу не буде враховуватись нерухоме майно, яке є частиною основних фондiв пiдприємства та використовується ним в його дiяльностi.
На посвiдчення чого тi, що нижче пiдписалися, вiдповiдним чином на те уповноваженi, пiдписали цей Протокол.
Учинено в м. Доха 20 березня 2018 року в двох примiрниках українською, арабською та англiйською мовами, при цьому всi тексти є автентичними. У разi виникнення розбiжностей щодо тлумачення та застосування положень цього Протоколу переважну силу матиме текст, викладений англiйською мовою.
| За Уряд України | За Уряд Держави Катар |
