БАГАТОСТОРОННЯ КОНВЕНЦIЯ

про виконання заходiв, якi стосуються угод про оподаткування, з метою протидiї розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-пiд оподаткування

     Офiцiйний переклад.

     Сторони цiєї Конвенцiї,

     Визнаючи, що уряди втрачають значнi надходження вiд податку на прибуток пiдприємств внаслiдок агресивного мiжнародного податкового планування, в результатi якого прибутки штучно виводяться з-пiд оподаткування до мiсць, де вони не пiдлягають оподаткуванню або податки на них зниженi;

     Беручи до уваги, що розмивання бази оподаткування та виведення прибутку з-пiд оподаткування (далi - "РБО i ВПзО") є нагальним питанням не тiльки для промислово розвинутих країн, але також для країн з перехiдною економiкою та для країн, що розвиваються;

     Визнаючи важливiсть забезпечення того, щоб прибутки оподатковувалися в мiсцi, де здiйснюються основнi види дiяльностi, якi приносять цi прибутки, i де створюється вартiсть;

     Пiдтримуючи пакет заходiв, розроблених в рамках проекту OECP/G20 РБО i ВПзО (далi - "пакет OECP/G20 РБО i ВПзО");

     Вiдзначаючи, що пакет OECP/G20 РБО i ВПзО включав заходи, пов'язанi з угодами про оподаткування, покликанi розв'язувати питання застосування певних гiбридних схем зменшення податкового навантаження, попереджати зловживання положеннями угод, розв'язувати проблеми штучного уникнення статусу постiйного представництва та удосконалити процедуру вирiшення спорiв;

     Усвiдомлюючи необхiднiсть забезпечення швидкого, скоординованого та послiдовного впровадження в багатосторонньому контекстi заходiв РБО i ВПзО, пов'язаних з угодами;

     Пам'ятаючи про необхiднiсть забезпечення того, щоб iснуючi угоди про уникнення подвiйного оподаткування стосовно податкiв на доходи тлумачились з метою усунення подвiйного оподаткування стосовно податкiв, на якi поширюються цi угоди, i при цьому не створювалися можливостi для звiльнення вiд оподаткування або зменшення розмiру податкiв через ухилення вiд сплати податкiв або уникнення (у тому числi, через домовленостi про неналежне використання угод, спрямованi на отримання пiльг, передбачених цими угодами, для одержання непрямої вигоди резидентами третiх юрисдикцiй);

     Визнаючи необхiднiсть iснування ефективного механiзму впровадження погоджених змiн скоординованим та ефективним способом стосовно всiх iснуючих угод про уникнення подвiйного оподаткування стосовно податкiв на доходи без необхiдностi проводити двостороннi переговори щодо перегляду кожної такої угоди;

     домовилися про таке:

Частина I
СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ I ТЛУМАЧЕННЯ ТЕРМIНIВ

Стаття 1 - Сфера застосування Конвенцiї

     Цiєю Конвенцiєю вносяться змiни до усiх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, визначенi у пiдпунктi a) пункту 1 статтi 2 (Тлумачення термiнiв).

Стаття 2 - Тлумачення термiнiв

     1. У рамках цiєї Конвенцiї застосовуються такi визначення:

     a) термiн "Угода про оподаткування, на яку поширюється дiя Конвенцiї" означає угоду про уникнення подвiйного оподаткування стосовно податкiв на доходи (незважаючи на те, чи угодою також охопленi iншi види податкiв):

     i) що є чинною мiж двома або бiльше:

     A) Сторонами; та/або

     B) юрисдикцiями або територiями, якi є сторонами вище зазначеної угоди, i за чиї мiжнароднi вiдносини вiдповiдальною є Сторона; та

     ii) по вiдношенню до якої кожна така Сторона направила повiдомлення Депозитарiю, у якому зазначається угода, а також iнструменти внесення змiн до неї або супровiднi документи (iз зазначенням назви, найменувань Сторiн, дати пiдписання, i, якщо це можливо на час направлення повiдомлень, дати набрання чинностi), як угода, на яку має поширюватися дiя цiєї Конвенцiї.

     b) Термiн "Сторона" означає:

     i) державу, для якої ця Конвенцiя є чинною згiдно зi статтею 34 (Набрання чинностi); або

     ii) юрисдикцiю, яка пiдписала цю Конвенцiю вiдповiдно до пiдпункту b) або c) пункту 1 статтi 27 (Пiдписання i ратифiкацiя, прийняття або схвалення), i для якої ця Конвенцiя є чинною згiдно зi статтею 34 (Набрання чинностi).

     c) Термiн "Договiрна юрисдикцiя" означає Сторону Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї.

     d) Термiн "Сторона, що пiдписала цю Конвенцiю" означає державу або юрисдикцiю, що пiдписала цю Конвенцiю, але для якої ця Конвенцiя ще не набрала чинностi.

     2. Що стосується застосування цiєї Конвенцiї у будь-який час Стороною, будь-який термiн, не визначений у нiй, якщо з контексту не випливає iнше, має те значення, яке надається йому вiдповiдно до Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї.

Частина II
ГIБРИДНI СХЕМИ ЗМЕНШЕННЯ ПОДАТКОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ

Стаття 3 - Фiскально-прозорi особи

     1. У рамках Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, прибуток, одержаний особою або через особу, або за допомогою структур, якi вважаються повнiстю або частково прозорими для цiлей оподаткування вiдповiдно до податкового законодавства будь-якої з Договiрних юрисдикцiй, вважається доходом резидента Договiрної юрисдикцiї, але тiльки в тiй частинi, в якiй такий дохiд вважається доходом резидента цiєї Договiрної юрисдикцiї для цiлей оподаткування в цiй Договiрнiй юрисдикцiї.

     2. Положення Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якi вимагають, щоб Договiрна юрисдикцiя звiльнила вiд сплати податку на прибуток або забезпечила податкове вирахування або податковий кредит, що вiдповiдає податку на прибуток, який сплачується щодо прибутку, одержаного резидентом цiєї Договiрної юрисдикцiї, який може оподатковуватися в iншiй Договiрнiй юрисдикцiї, згiдно з положеннями Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, не застосовуються у випадку, якщо такi положення передбачають оподаткування такою iншою Договiрною юрисдикцiєю, лише з тiєї причини, що цей прибуток є також прибутком, одержаним резидентом такої iншої Договiрної юрисдикцiї.

     3. В угодах про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, у яких одна або декiлька Сторiн зробили застереження, зазначене у пiдпунктi a) пункту 3 статтi 11 (Застосування угод про оподаткування для обмеження права Сторони на оподаткування своїх резидентiв), в кiнцi пункту 1 буде додано таке положення: "У жодному випадку положення цього пункту не повиннi тлумачитися як такi, що впливають на право Договiрної юрисдикцiї оподатковувати резидентiв цiєї Договiрної юрисдикцiї."

     4. Пункт 1 (до якого пунктом 3 можуть бути внесенi змiни) застосовується замiсть або за вiдсутностi положень Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, в тiй мiрi, в якiй дохiд, одержаний через осiб або структури, якi вважаються прозорими для цiлей оподаткування вiдповiдно до податкового законодавства будь-якої з Договiрних юрисдикцiй (або згiдно з загальними нормами або шляхом детального визначення конкретних форм та видiв осiб або структур), вважається доходом резидента цiєї Договiрної юрисдикцiї.

     5. Сторона може залишити за собою право:

     a) не застосовувати у повному обсязi цю статтю до своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї;

     b) не застосовувати пункт 1 до своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якi вже мiстять положення, зазначене в пунктi 4;

     c) не застосовувати пункт 1 до своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якi вже мiстять положення, зазначенi в пунктi 4, якi позбавляють можливостi користуватися вигодами, передбаченими угодою, у випадку, коли дохiд одержаний особою або через особу, або за допомогою структури, яка заснована в третiй юрисдикцiї;

     d) не застосовувати пункт 1 до своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якi вже мiстять положення, зазначене в пунктi 4, яке детально визначає конкретнi форми та види таких осiб або структур;

     e) не застосовувати пункт 1 до своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якi вже мiстять положення, зазначене в пунктi 4, яке детально визначає вiдображення фактичних обставин, конкретних справ i форм осiб або домовленостей i позбавляє можливостi користуватися вигодами, передбаченими угодою, у випадку, коли дохiд одержаний особою або через особу, або за допомогою структури, яка заснована в третiй юрисдикцiї;

     f) не застосовувати пункт 2 до своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї;

     g) застосовувати пункт 1 тiльки до своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якi вже мiстять положення, зазначене у пунктi 4, яке детально визначає конкретнi форми та види таких осiб або структур.

     6. Кожна Сторона, яка не зробила застереження, зазначеного у пiдпунктi a) або b) пункту 5, повiдомляє Депозитарiй про те, чи кожна з її угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, мiстить положення, зазначене у пунктi 4, якого не стосується застереження згiдно з пунктами c) - e) пункту 5, i якщо вони мiстять таке положення, зазначити статтю та номер пункту, що мiстить кожне таке положення. У тому випадку, якщо Сторона зробила застереження, зазначене у пiдпунктi g) пункту 5, повiдомлення, про яке йдеться у попередньому реченнi, обмежується угодами про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, стосовно яких зроблено це застереження. Якщо усi Договiрнi юрисдикцiї надiслали таке повiдомлення стосовно положення Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, таке положення замiнюється положеннями пункту 1 (до якого пунктом 3 можуть бути внесенi змiни) у випадках, передбачених пунктом 4. В iнших випадках пункт 1 (зi змiнами, якi можуть бути внесенi пунктом 3) змiнює собою положення угод про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, тiльки в тих випадках, коли цi положення є несумiсними з пунктом 1 (зi змiнами, якi можуть бути внесенi пунктом 3).

Стаття 4 - Особи, якi є резидентами двох юрисдикцiй

     1. Якщо вiдповiдно до положень Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, особа, яка не є фiзичною особою, є резидентом бiльш нiж однiєї Договiрної юрисдикцiї, компетентнi органи цих Договiрних юрисдикцiй намагаються визначити за взаємною згодою Договiрну юрисдикцiю, резидентом якої є така особа для цiлей Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, з урахуванням фактичного мiсцезнаходження її керiвного органу, мiсця, в якому вона зареєстрована або заснована iншим чином, а також будь-яких iнших вiдповiдних обставин. За вiдсутностi такої згоди, такiй особi не надаються будь-якi пiльги або звiльнення вiд податку, передбаченi Угодою про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якщо тiльки компетентними органами Договiрних юрисдикцiй не буде узгоджено в якiй мiрi та в який спосiб.

     2. Пункт 1 застосовується замiсть або за вiдсутностi положень Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якi передбачають правила визначення того, чи буде особа, яка не є фiзичною особою, вважатися резидентом однiєї з Договiрних юрисдикцiй, тодi, коли ця особа в iнших випадках вважалася б резидентом бiльш нiж однiєї з Договiрних юрисдикцiй. Проте, пункт 1 не застосовується до Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, який безпосередньо стосується визначення постiйного мiсця перебування компанiй, якi беруть участь у домовленостях з компанiями, якi зареєстрованi у двох юрисдикцiях.

     3. Сторона може зберiгати за собою право:

     a) не застосовувати цю статтю у повному обсязi до своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї;

     b) не застосовувати цю статтю у повному обсязi до своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якi вже мiстять положення, якi стосуються випадкiв, коли особа, яка не є фiзичною особою, є резидентом бiльш нiж однiєї Договiрної юрисдикцiї, вимагаючи вiд компетентних органiв Договiрних юрисдикцiй досягти взаємної згоди у визнаннi цiєї особи резидентом однiєї з Договiрних юрисдикцiй;

     c) не застосовувати цю статтю у повному обсязi до своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якi вже мiстять положення, якi стосуються випадкiв, коли особа, яка не є фiзичною особою, є резидентом бiльш нiж однiєї Договiрної юрисдикцiї, вiдмовлено в отриманнi вигiд, передбачених угодою, не вимагаючи вiд компетентних органiв Договiрних юрисдикцiй досягти взаємної згоди у визнаннi цiєї особи резидентом однiєї з Договiрних юрисдикцiй;

     d) не застосовувати цю статтю у повному обсязi до своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якi вже мiстять положення, якi стосуються випадкiв, коли особа, яка не є фiзичною особою, є резидентом бiльш нiж однiєї Договiрної юрисдикцiйної територiї, вимагаючи вiд компетентних органiв Договiрних юрисдикцiйних територiй досягти взаємної згоди на визнання такої особи резидентом однiєї з Договiрних юрисдикцiй, та якi встановлюють правила застосування угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, до такої особи, якщо такої згоди не можна досягти;

     e) замiнити останнє речення пункту 1 для цiлей своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї таким текстом: "За вiдсутностi такої згоди такiй особi не надаються будь-якi пiльги або звiльнення вiд податку, передбаченi цiєю угодою про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї.";

     f) не застосовувати цю статтю у повному обсязi до своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, зi Сторонами, якi зробили застереження, визначене в пiдпунктi e).

     4. Кожна Сторона, яка не зробила застереження, зазначеного у пiдпунктi a) пункту 3, повинна повiдомити Депозитарiй про те, чи кожна з її угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї мiстить положення, зазначене у пунктi 2, якого не стосується застереження згiдно з пунктами b) - d) пункту 3, i якщо вони мiстять таке положення, зазначити номер статтi та пункту, що мiстить кожне таке положення. Якщо усi Договiрнi юрисдикцiї надiслали таке повiдомлення стосовно положення Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, таке положення має бути замiнене положеннями пункту 1. В iнших випадках пункт 1 замiнює положення Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, коли такi положення несумiснi з пунктом 1.

Стаття 5 - Застосування методiв усунення подвiйного оподаткування

     1. Сторона може на власний розсуд застосувати пункти 2 i 3 (варiант A), пункти 4 i 5 (варiант B), або пункти 6 i 7 (варiант C), або може не застосовувати жоден з варiантiв. Якщо кожна з Договiрних юрисдикцiй Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, обирає застосувати рiзнi варiанти (або якщо одна Договiрна юрисдикцiя вирiшила застосувати певний варiант, а iнша Договiрна юрисдикцiя вирiшила не застосовувати жоден з варiантiв), варiант, обраний кожною Договiрною юрисдикцiєю, застосовується до своїх резидентiв.

     Варiант A

     2. Положення Угоди про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якi в iншому випадку звiльняють одержаний дохiд або капiтал, що належить такiй особi, вiд податку в цiй Договiрнiй юрисдикцiї для цiлей усунення подвiйного оподаткування, не застосовуються, якщо iнша Договiрна юрисдикцiя застосовує положення Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, для звiльнення такого доходу або капiталу вiд податку або застосовує знижену ставку податку, за якою такий дохiд або капiтал можуть оподатковуватися. В останньому випадку, перша Договiрна юрисдикцiя дозволяє вирахування з податку на прибуток або капiтал такого резидента суми, у розмiрi що дорiвнює податку, сплаченому в цiй iншiй Договiрнiй юрисдикцiї. Проте, таке вирахування не повинно перевищувати ту частину податку, сума якого визначається до того, як надається вирахування, що вiдноситься до таких статей прибутку або капiталу, який може оподатковуватись в цiй iншiй Договiрнiй юрисдикцiї.

     3. Пункт 2 застосовується до Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, вiдповiдно до якого, в iншому випадку Договiрна юрисдикцiя повинна звiльняти вiд оподаткування дохiд або капiтал, зазначенi в цьому пунктi.

     Варiант B

     4. Положення Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якi в iншому випадку звiльнили б дохiд, одержаний резидентом Договiрної юрисдикцiї, вiд податку в цiй Договiрнiй юрисдикцiї для цiлей усунення подвiйного оподаткування, оскiльки такий дохiд вважається дивiдендами в цiй Договiрнiй юрисдикцiї, не застосовуються, якщо такий дохiд пiдлягає вирахуванню для цiлей визначення оподатковуваного прибутку резидента iншої Договiрної юрисдикцiї, вiдповiдно до законодавства цiєї iншої Договiрної юрисдикцiї. У такому випадку, перша згадана Договiрна юрисдикцiя надає вирахування з податку на прибуток цього резидента суми у розмiрi, що дорiвнює податку на прибуток, сплаченому в цiй iншiй Договiрнiй юрисдикцiї. Проте, таке вирахування не повинно перевищувати ту частину податку на прибуток, розраховану до надання вирахування з такого прибутку, який може оподатковуватися в цiй iншiй Договiрнiй юрисдикцiї.

     5. Пункт 4 застосовується до Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, вiдповiдно до якої в iншому випадку Договiрна юрисдикцiя звiльняла б вiд податку прибуток, зазначений у цьому пунктi.

     Варiант C

     6. a) Якщо резидент Договiрної юрисдикцiї одержує дохiд або володiє капiталом, який може оподатковуватись в iншiй Договiрнiй юрисдикцiї вiдповiдно до положень Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї (крiм випадкiв, коли цi положення дозволяють оподаткування цiєю iншою Договiрною юрисдикцiєю лише тому, що цей дохiд також є доходом, одержаним резидентом цiєї iншої Договiрної юрисдикцiї), перша згадана Договiрна юрисдикцiя дозволяє:

     i) у якостi вирахування з податку на прибуток цього резидента - суми, що дорiвнює податку на прибуток, сплаченому в цiй iншiй Договiрнiй юрисдикцiї;

     ii) у якостi вирахування з податку на капiтал цього резидента - суми, що дорiвнює податку на капiтал, сплаченому в цiй iншiй Договiрнiй юрисдикцiї.

     Однак, таке вирахування не повинно перевищувати тiєї частини податку на прибуток або податку на капiтал, сума якого визначається до того, як надається вирахування, що вiдноситься до прибутку або капiталу, який може оподатковуватися в цiй iншiй Договiрнiй юрисдикцiї.

     b) Якщо, вiдповiдно до будь-якого положення Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, дохiд, одержаний резидентом Договiрної юрисдикцiї, або капiтал, що належить цьому резиденту, звiльняється вiд оподаткування в цiй Договiрнiй юрисдикцiї, така Договiрна юрисдикцiя проте може, вираховуючи розмiр податку на залишок доходу або капiталу такого резидента, враховувати звiльнений дохiд або капiтал.

     7. Пункт 6 застосовується замiсть положень Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якi, для цiлей усунення подвiйного оподаткування, вимагають, щоб Договiрна юрисдикцiя звiльнила вiд податку в цiй Договiрнiй юрисдикцiї дохiд, одержаний резидентом цiєї Договiрної юрисдикцiї, або капiтал, що належить такому резиденту, який, вiдповiдно до положень Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, може бути оподаткований в iншiй Договiрнiй юрисдикцiї.

     8. Сторона, яка вирiшила не застосовувати один з варiантiв, зазначених у пунктi 1, може залишити за собою право не застосовувати цю статтю в повному обсязi стосовно однiєї або декiлькох зазначених угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї (або стосовно усiх своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї).

     9. Сторона, яка вирiшила не застосовувати варiант C, може залишити за собою право, стосовно однiєї або декiлькох зазначених угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї (або стосовно усiх своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї), не дозволяти iншiй Договiрнiй юрисдикцiї (iншим Договiрним юрисдикцiям) застосовувати варiант C.

     10. Кожна сторона, яка вирiшила застосовувати варiант, зазначений у пунктi 1, повiдомляє Депозитарiю про обраний нею варiант. Таке повiдомлення також включає:

     a) у випадку, якщо сторона вирiшила застосовувати варiант A, перелiк своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, що мiстять положення, зазначенi у пунктi 3, а також номер статтi та пункту, що мiстять кожне таке положення;

     b) у випадку, якщо Сторона вирiшила застосовувати варiант B, перелiк своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якi мiстять положення, зазначенi у пунктi 5, а також номер статтi та пункту, що мiстять кожне таке положення;

     c) у випадку, якщо Сторона вирiшила застосовувати варiант C, перелiк своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, що мiстять положення, зазначенi у пунктi 7, а також номер статтi та пункту, що мiстять кожне таке положення.

     Варiант застосовується до положення Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, тiльки коли Сторона, яка вирiшила застосовувати цей варiант, надiслала таке повiдомлення стосовно цього положення.

Частина III
ЗЛОВЖИВАННЯ ПОЛОЖЕННЯМИ ДОГОВОРIВ

Стаття 6 - Мета Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї

     1. До Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, вносяться змiни шляхом включення такого тексту преамбули:

     "Маючи намiр усунути подвiйне оподаткування стосовно податкiв, на якi поширюється дiя цiєї Угоди, без створення можливостей для повного звiльнення вiд оподаткування або зменшення оподаткування шляхом податкового ухилення або уникнення (у тому числi, шляхом неправомiрного використання угод з метою отримання пiльг, передбачених цiєю Угодою, задля отримання непрямої вигоди резидентами третiх юрисдикцiй)".

     2. Текст, зазначений у пунктi 1, включається до Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, замiсть або за вiдсутностi тексту преамбули Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, який стосується намiру усунути подвiйне оподаткування, незалежно вiд того вказується чи не вказується в такому формулюваннi намiр не створювати можливостей для повного звiльнення вiд оподаткування або зменшення оподаткування.

     3. Сторона може також вирiшити включити такий текст преамбули до своєї Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, що не мiстить тексту преамбули, в якому йдеться про бажання розвивати економiчнi вiдносини або посилити спiвробiтництво з питань оподаткування:

     "Бажаючи надалi розвивати економiчнi вiдносини та посилити спiвробiтництво з питань оподаткування,".

     4. Сторона може залишати за собою право не застосовувати пункт 1 до своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якi вже мiстять текст преамбули, що описує намiр Договiрної юрисдикцiї усунути подвiйне оподаткування без створення можливостей для повного звiльнення вiд оподаткування або зменшення оподаткування, незважаючи на те, чи цей текст обмежений випадками ухилення вiд сплати податкiв або уникнення (у тому числi, шляхом неправомiрного використання угод з метою отримання пiльг, передбачених цiєю Угодою, що має наслiдком отримання непрямої вигоди резидентами третiх юрисдикцiй), або застосовувати у ширшому значеннi.

     5. Кожна Сторона повiдомляє Депозитарiю про те, чи кожна з її угод про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, окрiм тих, що пiдпадають пiд застереження вiдповiдно до пункту 4, мiстять текст преамбули, зазначений у пунктi 2, i, якщо це так, текст вiдповiдного пункту преамбули. Якщо усi Договiрнi юрисдикцiї надiслали таке повiдомлення щодо цього тексту преамбули, такий текст преамбули замiнюється текстом, зазначеним у пунктi 1. В iнших випадках текст, зазначений у пунктi 1, включається до iснуючого тексту преамбули.

     6. Кожна Сторона, яка вирiшила застосувати пункт 3, повiдомляє про це Депозитарiй. Таке повiдомлення також включає перелiк угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якi вже не мiстять тексту преамбули, в якому йдеться про бажання розвивати економiчнi вiдносини або посилювати спiвробiтництво з питань оподаткування. Текст, зазначений у пунктi 3, включається до угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, тiльки якщо усi Договiрнi юрисдикцiї вирiшили застосовувати цей пункт i надiслали таке повiдомлення вiдносно угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї.

Стаття 7 - Попередження зловживань положеннями договору

     1. Незважаючи на будь-якi положення Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, пiльга, передбачена Угодою про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, не надається стосовно виду доходу або капiталу, якщо iснують пiдстави зробити висновок, з урахуванням усiх вiдповiдних фактiв та обставин, що одержання цiєї пiльги було однiєю з основних цiлей будь-яких домовленостей або операцiй, якi прямо або опосередковано призвели до цiєї пiльги, якщо не було визначено, що надання цiєї пiльги за цих обставин буде вiдповiдати цiлi i задачi вiдповiдних положень Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї.

     2. Пункт 1 застосовується замiсть або за вiдсутностi положень Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, що забороняють надання будь-яких пiльг або частини пiльг, якi в iншому випадку були б передбаченi вiдповiдно до Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якщо основною цiллю або однiєю з основних цiлей будь-якої домовленостi або операцiї або будь-якої особи, задiяної у домовленостi або операцiї, було одержання цих пiльг.

     3. Сторона, яка не зробила застереження, зазначене у пiдпунктi a) пункту 15, може також висловити бажання застосовувати пункт 4 по вiдношенню до своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї.

     4. Якщо особi вiдмовлено у наданнi пiльги, передбаченої Угодою про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї (до якої можуть бути внесенi змiни цiєю Конвенцiєю), вiдповiдно до положень Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, що забороняють надання усiх або частини пiльг, якi за iнших обставин були б передбаченi вiдповiдно до Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якщо основною цiллю або однiєю з основних цiлей будь-якої домовленостi або операцiї або будь-якої особи, задiяної у домовленостi або операцiї, було одержання цих пiльг, компетентний орган Договiрної юрисдикцiї, яка за iнших обставин надала б цю пiльгу, повинен, незважаючи на це, розглядати цю особу як таку, що має право на цю пiльгу або на iншi пiльги стосовно конкретного виду доходу або капiталу, якщо такий компетентний орган, за запитом, поданим цiєю особою i пiсля розгляду вiдповiдних фактiв та обставин, визначить, що такi пiльги були б наданi такiй особi за вiдсутностi цiєї угоди або домовленостi. Компетентний орган Договiрної юрисдикцiї, до якого був направлений запит, передбачений цим пунктом, резидентом iншої Договiрної юрисдикцiї, повинен проконсультуватися з компетентним органом цiєї iншої Договiрної юрисдикцiї, перш нiж вiдхилити цей запит.

     5. Пункт 4 застосовується до положень Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї (до якої можуть бути внесенi змiни цiєю Конвенцiєю), що забороняють надання усiх або частини пiльг, якi за iнших обставин були б наданi вiдповiдно до Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якщо основною цiллю або однiєю з основних цiлей будь-якої домовленостi або операцiї або будь-якої особи, задiяної у домовленостi або трансакцiї, було одержання цих пiльг.

     6. Сторона може також вирiшили застосовувати положення, що мiстяться у пунктах 8 - 13 (далi - "спрощене положення про обмеження пiльг") до своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї шляхом надсилання повiдомлення, зазначеного у пiдпунктi c) пункту 17. Спрощене положення про обмеження пiльг застосовується стосовно Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, тiльки якщо усi Договiрнi юрисдикцiї вирiшили застосовувати його.

     7. У випадках, якщо деякi, але не усi Договiрнi юрисдикцiї Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, вирiшили застосовувати спрощене положення про обмеження пiльг, про яке йдеться у пунктi 6, тодi, незважаючи на положення цього пункту 6, спрощене положення про обмеження пiльг застосовується стосовно надання пiльг вiдповiдно до Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї:

     a) усiма Договiрними юрисдикцiями, якщо усi Договiрнi юрисдикцiї, якi, згiдно з пунктом 6, не вирiшують застосовувати спрощене положення про обмеження пiльг, погоджуються застосовувати його, висловивши бажання застосовувати цей пiдпункт i вiдповiдним чином повiдомивши про це Депозитарiй; або

     b) тiльки тими Договiрними юрисдикцiями, що вирiшують застосовувати спрощене положення про обмеження пiльг, якщо усi Договiрнi юрисдикцiї, якi, згiдно з пунктом 6, не вирiшують застосовувати спрощене положення про обмеження пiльг, погоджуються застосовувати його, висловивши бажання застосовувати цей пiдпункт i вiдповiдним чином повiдомивши про це Депозитарiй.

     Спрощене положення про обмеження пiльг

     8. Якщо iнше не передбачено спрощеним положенням про обмеження пiльг, резидент Договiрної юрисдикцiї Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, не має права на одержання пiльги, яка за iнших обставин була б надана Угодою про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, крiм пiльги, передбаченої положеннями Угодою про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї:

     a) якi визначають постiйне мiсце перебування особи, яка не є фiзичною особою, яка є резидентом бiльш нiж однiєї Договiрної юрисдикцiї, з огляду на положення Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якi визначають резидента Договiрної юрисдикцiї;

     b) якi передбачають, що Договiрна юрисдикцiя надасть пiдприємству цiєї Договiрної юрисдикцiї, вiдповiдне коригування пiсля початкового коригування, зробленого iншою Договiрною юрисдикцiєю, вiдповiдно до Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, на суму податку на прибуток асоцiйованого пiдприємства, що стягується в першiй згаданiй Договiрнiй юрисдикцiї; або

     c) якi дозволяють резидентам Договiрних юрисдикцiй направляти запит про розгляд компетентним органом Договiрної юрисдикцiї випадкiв про оподаткування не у вiдповiдностi з Угодою про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, крiм випадкiв, якщо такий резидент є "квалiфiкованою особою", як визначено у пунктi 9, на той час, коли ця пiльга могла б бути надана.

     9. Резидент Договiрної юрисдикцiї Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, є квалiфiкованою особою на той час, коли за iнших обставин ця пiльга могла бути надана вiдповiдно до Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якщо у той час резидент є:

     a) фiзичною особою;

     b) цiєю Договiрною юрисдикцiєю або її адмiнiстративно-територiальною одиницею чи мiсцевим органом влади, або органiзацiєю чи адмiнiстративним органом будь-якої такої Договiрної юрисдикцiї, адмiнiстративно-територiальної одиницi або мiсцевого органу влади;

     c) компанiєю або iншою особою, якщо основним класом його акцiй регулярно торгують на однiй або декiлькох визнаних фондових бiржах;

     d) особою, iншою нiж фiзична особа, яка:

     i) є неприбутковою органiзацiєю виду, погодженого Договiрними юрисдикцiями шляхом обмiну дипломатичними нотами; або

     ii) є особою або структурою, заснованою в цiй Договiрнiй юрисдикцiї, яка вважається окремою особою згiдно з податковим законодавством цiєї Договiрної юрисдикцiї, та:

     A) яка заснована та дiє виключно або майже виключно для того, щоб управляти або надавати пенсiйну допомогу, а також додаткову або принагiдну допомогу для фiзичних осiб, та регулюється як така цiєю Договiрною юрисдикцiєю або однiєю з її адмiнiстративно-територiальних одиниць або мiсцевим органом влади; або

     B) яка заснована та дiє виключно або майже виключно для того, щоб iнвестувати кошти на користь осiб або структур, про якi йдеться у пiдпунктi (A);

     e) особою, iншою нiж фiзична особа, якщо, протягом щонайменше половини днiв з 12-мiсячного перiоду, що включає час, коли ця пiльга за iнших обставин була б надана, особи, якi є резидентами цiєї Договiрної юрисдикцiї i якi мають право на одержання пiльг Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, передбаченi пунктами a) - d), володiють, прямо або опосередковано, щонайменше 50 вiдсотками акцiй цiєї особи.

     10. a) Резидент Договiрної юрисдикцiї Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, матиме право на пiльги Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї стосовно виду доходу, одержаного вiд iншої Договiрної юрисдикцiї, незважаючи на те, чи є резидент квалiфiкованою особою, чи нi, якщо резидент займається активним здiйсненням комерцiйної дiяльностi в першiй згаданiй Договiрнiй юрисдикцiї, а дохiд, одержаний вiд iншої Договiрної юрисдикцiї, безпосередньо або опосередковано походить вiд цiєї комерцiйної дiяльностi або пов'язаний з нею. Для цiлей спрощеного положення про обмеження пiльг термiн "активне здiйснення комерцiйної дiяльностi" не включає такi види дiяльностi або будь-якi їх поєднання:

     i) дiяльнiсть у якостi холдингової компанiї;

     ii) здiйснення загального нагляду або управлiння групою компанiй;

     iii) здiйснення фiнансування групи (у тому числi об'єднання грошових коштiв); або

     iv) здiйснення iнвестицiй або управлiння ними, якщо цi види дiяльностi не здiйснюються банком, страховою компанiєю або зареєстрованим дилером з цiнних паперiв у їх звичайнiй комерцiйнiй дiяльностi як такiй.

     b) Якщо резидент Договiрної юрисдикцiї Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї одержує вид доходу вiд комерцiйної дiяльностi, яка здiйснюється цим резидентом в iншiй Договiрнiй юрисдикцiї, або одержує вид доходу, який походить з iншої Договiрної юрисдикцiї вiд особи, пов'язаної з ним, умови, зазначенi у пiдпунктi a) вважаються виконаними стосовно такого виду доходу, тiльки якщо комерцiйна дiяльнiсть, що здiйснюється резидентом в першiй Договiрнiй юрисдикцiї, якої стосується цей вид доходу, є основним стосовно такої самої комерцiйної дiяльностi або додаткової комерцiйної дiяльностi, що здiйснюється резидентом або такою особою, пов'язаною з ним, в iншiй Договiрнiй юрисдикцiї. Чи є комерцiйна дiяльнiсть основною для цiлей цього пункту, визначається з урахуванням усiх фактiв та обставин.

     c) Для цiлей застосування цього пункту види дiяльностi, що здiйснюються особами, пов'язаними з резидентом, стосовно резидента Договiрної юрисдикцiї Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, вважаються такими, що здiйснюються таким резидентом.

     11. Резидент Договiрної юрисдикцiї Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, який не є уповноваженою особою, також має право на пiльгу, котра за iнших обставин була б надана Угодою про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї стосовно виду доходу, якщо, протягом щонайменше половини днiв з будь-якого 12-мiсячного перiоду, що включає час, коли ця пiльга за iнших обставин була б надана, особi, яка прирiвняна до осiб, що мають право на пiльгу, володiють, безпосередньо або опосередковано, щонайменше 75 вiдсотками бенефiцiарних часток резидента.

     12. Якщо резидент Договiрної юрисдикцiї Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, не є квалiфiкованою особою згiдно з положеннями пункту 9, також не має права на пiльги згiдно з пунктами 10 або 11, компетентний орган iншої Договiрної юрисдикцiї може, однак, надати пiльги, передбаченi Угодою про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї або пiльги стосовно окремого виду доходу, враховуючи цiль i завдання Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, але тiльки якщо такий резидент належним чином продемонструє такому компетентному органу, що однiєю з основних цiлей його заснування, придбання або забезпечення функцiонування, а також ведення його дiяльностi, не було одержання пiльг вiдповiдно до Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї. Перш нiж прийняти або вiдхилити запит, направлений резидентом Договiрної юрисдикцiї згiдно з цим пунктом, компетентний орган iншої Договiрної юрисдикцiї, до якої було направлено запит, консультується з компетентним органом першої згаданої Договiрної юрисдикцiї.

     13. Для цiлей Спрощеного положення про обмеження пiльг:

     a) термiн "визнана фондова бiржа" означає:

     i) будь-яку фондову бiржу, яка заснована та регулюється як така згiдно з законодавством будь-якої з Договiрних юрисдикцiй; а також

     ii) будь-яку iншу фондову бiржу, погоджену компетентними органами Договiрних юрисдикцiй;

     b) термiн "основний клас акцiй" означає клас або класи акцiй компанiї, який представляє бiльшiсть загальної кiлькостi голосiв i вартiсть компанiї, або клас чи класи бенефiцiарних часток особи, який представляє у сукупностi бiльшiсть загальної кiлькостi голосiв та вартостi особи;

     c) термiн "еквiвалентний бенефiцiар", означає будь-яку особу, яка мала б право на пiльги стосовно виду доходу, що надається Договiрною юрисдикцiєю Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї вiдповiдно до нацiонального законодавства цiєї Договiрної юрисдикцiї, Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, або будь-якого iншого мiжнародного акту, якi є аналогiчними або бiльш вигiдними, нiж пiльги, що будуть наданi цьому виду доходу вiдповiдно до Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї; для цiлей визначення того, чи є особа еквiвалентним бенефiцiаром стосовно дивiдендiв, вважається, що така особа володiє таким самим капiталом компанiї, що виплачує дивiденди, яким володiє компанiя, яка претендує на пiльги стосовно цих дивiдендiв;

     d) стосовно осiб, якi не є компанiями, термiн "акцiї" означає долi участi, якi є спiвставними з акцiями;

     e) двi особи вважаються "пов'язаними особами" якщо одна безпосередньо або опосередковано володiє щонайменше 50 вiдсотками частки участi в iншiй (або, якщо йдеться про компанiю, щонайменше 50 вiдсотками загальної кiлькостi голосiв i вартостi акцiй компанiї) або iнша особа прямо чи опосередковано володiє щонайменше 50 вiдсотками частки участi (або, якщо йдеться про компанiю, щонайменше 50 вiдсотками загальної кiлькостi голосiв i вартостi акцiй компанiї) у кожнiй особi; у будь-якому випадку особа вважається пов'язаною з iншою особою, якщо, з урахуванням усiх вiдповiдних фактiв i обставин, одна контролює iншу або обидвi знаходяться пiд контролем однiєї й тiєї самої особи чи осiб.

     14. Спрощене положення про обмеження пiльг застосовується замiсть або за вiдсутностi положень Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якi обмежували б вигоди, передбаченi Угодою про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї (або якi обмежували б пiльги, iншi нiж такi, що передбаченi положеннями Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якi стосуються постiйного мiсця знаходження, дочiрнiх пiдприємств або недискримiнацiї або пiльги, що не обмежуються виключно резидентами Договiрної юрисдикцiї) тiльки до резидента, який має право на такi пiльги, якi вiдповiдають одному або декiльком критерiям.

     15. Сторона може зберiгати за собою право:

     a) не застосовувати пункт 1 до своїх Угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, на тiй пiдставi, що вона має намiр застосовувати у поєднаннi деталiзоване положення про обмеження надання пiльг та або правило щодо кондуїтних фiнансових структур, або тест на визначення основної мети, якi таким чином вiдповiдають мiнiмальному стандарту щодо попереджання зловживань положеннями угоди вiдповiдно до пакету OECP/G20 РБО i ВПзО; у таких випадках Договiрнi юрисдикцiї будуть намагатись досягти взаємовигiдного рiшення, яке вiдповiдає мiнiмальному стандарту;

     b) не застосовувати пункт 1 (i пункт 4, у випадку, коли Сторона висловила бажання застосовувати цей пункт) до своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якi вже мiстять положення, що забороняють усi пiльги, якi за iнших обставин були б наданi вiдповiдно до Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якщо основною цiллю або однiєю з основних цiлей будь-якої домовленостi або операцiї або будь-якої особи, що бере участь у домовленостi або операцiї, було одержання цих пiльг;

     c) не застосовувати спрощене положення про обмеження пiльг до своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якi вже мiстять положення, зазначенi в пунктi 14.

     16. За винятком випадкiв, коли спрощене положення про обмеження вигоди застосовується стосовно надання пiльг вiдповiдно до Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, однiєю або декiлькома Сторонами вiдповiдно до пункту 7, Сторона, яка обирає згiдно з пунктом 6 застосовувати спрощене положення про обмеження пiльг, може залишати за собою право на те, щоб ця стаття не застосовувалась в повному обсязi стосовно її угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, для яких одна або декiлька iнших Договiрних юрисдикцiй не висловили бажання застосовувати спрощене положення про обмеження пiльг. У таких випадках Договiрнi юрисдикцiї будуть намагатись досягти взаємовигiдного рiшення, яке вiдповiдає мiнiмальному стандарту щодо попереджання зловживань положеннями угод згiдно з пакетом OECP/G20 РБО i ВПзО.

     17. a) Кожна Сторона, яка не зробила застереження, зазначеного у пiдпунктi a) пункту 15, повинна повiдомити Депозитарiй про те, чи кожна з її угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якої не стосується застереження, зазначене у пiдпунктi b) пункту 15, мiстить положення, зазначене у пунктi 2, i, якщо це так, зазначити номер статтi та пункту кожного такого положення. Коли усi Договiрнi юрисдикцiї надiслали таке повiдомлення стосовно положення Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, це положення замiнюють положеннями пункту 1 (i, якщо прийнятно, пунктом 4). В iнших випадках пункт 1 (i, якщо прийнятно, пункт 4), замiнює собою положення Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, тiльки у тому випадку, коли цi положення несумiснi з пунктом 1 (i, якщо прийнятно, пунктом 4). Сторона, яка надсилає повiдомлення згiдно з цим пiдпунктом, може також додати заяву про те, що, хоча така Сторона приймає застосування тiльки пункту 1 як тимчасовий захiд, вона має намiр, де можливо, прийняти положення щодо обмеження пiльг на додаток до пункту 1 або замiсть нього, шляхом двостороннiх переговорiв.

     b) Кожна Сторона, яка висловлює бажання застосовувати пункт 4, повiдомляє про це Депозитарiй. Пункт 4 застосовується до Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, тiльки коли усi Договiрнi юрисдикцiї надiслали таке повiдомлення.

     c) Кожна Сторона, яка висловлює бажання застосовувати спрощене положення про обмеження пiльг згiдно з пунктом 6, повiдомляє про це Депозитарiй. Якщо така Сторона не зробила застереження, зазначеного у пiдпунктi c) пункту 15, таке повiдомлення також включає перелiк її угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якi мiстять положення, зазначенi у пунктi 14, а також номер статтi i пункту для кожного такого положення.

     d) Кожна Сторона, яка не висловлює бажання застосовувати спрощене положення про обмеження пiльг згiдно з пунктом 6, але висловлює бажання застосовувати пiдпункти a) або b) пункту 7, повiдомляє Депозитарiй про те, який пiдпункт вона обрала. За винятком випадкiв, коли така Сторона зробила застереження, зазначене у пiдпунктi c) пункту 15, таке повiдомлення також включає перелiк її угод про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якi мiстять положення, зазначенi у пунктi 14, а також номер статтi i пункту для кожного такого положення.

     e) Якщо усi Договiрнi юрисдикцiї надiслали повiдомлення згiдно з пiдпунктом c) або d) стосовно положення Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, це положення замiнюється спрощеним положенням про обмеження пiльг. В iнших випадках спрощеним положенням про обмеження пiльг замiнює положення Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї тiльки в тих випадках, коли цi положення несумiснi зi спрощеним положенням про обмеження пiльг.

Стаття 8 - Операцiї з переказу дивiдендiв

     1. Положення Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якi звiльняють дивiденди, виплаченi компанiєю, яка є резидентом Договiрної юрисдикцiї, вiд податку, або обмежують розмiр, у якому такi дивiденди можуть оподатковуватися, за умови, що дiйсний власник або одержувач є компанiєю, що є резидентом iншої Договiрної юрисдикцiї i володiє, тримає або контролює бiльше певної частини капiталу, акцiй, пакету акцiй, кiлькостi голосiв, прав голосу або подiбних часток у правi власностi компанiї, що виплачує дивiденди, застосовуються тiльки якщо умови володiння, зазначенi у цих положеннях, будуть виконанi упродовж 365-денного перiоду, що включає день виплати дивiдендiв (для цiлей вирахування такого перiоду не слiд брати до уваги змiни власностi, якi стали б безпосереднiм результатом реорганiзацiї корпорацiї, такої як злиття або роздiлення компанiї, яка володiє акцiями або яка виплачує дивiденди).

     2. Мiнiмальний строк володiння, передбачений у пунктi 1, застосовується замiсть або за вiдсутностi мiнiмального строку володiння у положеннях Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, зазначених у пунктi 1.

     3. Сторона може залишати за собою право:

     a) не застосовувати цю статтю у повному обсязi до своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї;

     b) не застосовувати цю статтю у повному обсязi до своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, у тому випадку, коли положення, зазначенi у пунктi 1, уже включають:

     i) мiнiмальний строк володiння;

     ii) мiнiмальний строк володiння, який є коротшим за 365-денний перiод; або

     iii) мiнiмальний строк володiння, який є довшим за 365-денний перiод.

     4. Кожна Сторона, яка не зробила застереження, зазначеного у пiдпунктi a) пункту 3, повiдомляє Депозитарiй про те, чи кожна з її угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, мiстить положення, зазначене у пунктi 1, стосовно якого не зроблено застереження, зазначене у пiдпунктi b) пункту 3, i, якщо це так, зазначає номер статтi та пункту кожного такого положення. Пункт 1 застосовується стосовно положення Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, тiльки тодi, коли усi Договiрнi юрисдикцiї надiслали таке повiдомлення стосовно цього положення.

Стаття 9 - Доходи вiд вiдчуження акцiй або частки участi особи, вартiсть яких одержується здебiльшого з нерухомого майна

     1. Положення Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якi передбачають, що доходи, одержанi резидентом Договiрної юрисдикцiї шляхом вiдчуження акцiй або iнших прав участi у суб'єктi господарювання, можуть оподатковуватися в iншiй Договiрнiй юрисдикцiї, за умови, що цi акцiї або права одержали бiльше встановленої частини своєї вартостi вiд нерухомого майна (нерухомостi), розмiщеного в цiй iншiй Договiрнiй юрисдикцiї (або за умови, що бiльше встановленої частини власностi особи складається з такого нерухомого майна (нерухомостi)):

     a) застосовуються, якщо вiдповiдне порогове значення вартостi виконується у будь-який час впродовж 365 днiв, що передують вiдчуженню; i

     b) застосовуються до акцiй або спiвставних з ними часток у правi власностi, таких як участь у партнерствi або трастовiй компанiї (у випадку, коли такi акцiї або частки у правi власностi ще неохопленi), на додаток до будь-яких акцiй або прав, на якi цi положення вже поширюються.

     2. Перiод, передбачений у пiдпунктi a) пункту 1, застосовується замiсть або за вiдсутностi строку для визначення того, чи виконується вiдповiдне порогове значення у положеннях угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, зазначених у пунктi 1.

     3. Сторона також може висловити бажання застосовувати пункт 4 стосовно своєї Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї.

     4. Для цiлей Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, доходи, одержанi резидентом Договiрної юрисдикцiї вiд вiдчуження акцiй або спiвставних з ними часток у правi власностi, таких як участь у партнерствi або трастовiй компанiї, можуть оподатковуватися в iншiй Договiрнiй юрисдикцiї, якщо у будь-який час протягом 365 днiв, що передують вiдчуженню, цi акцiї або спiвставнi з ними частки у правi власностi одержали бiльше 50 вiдсоткiв своєї вартостi безпосередньо або опосередковано вiд нерухомого майна (нерухомостi), розташованого в цiй iншiй Договiрнiй юрисдикцiї.

     5. Пункт 4 застосовується замiсть або за вiдсутностi положень Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якi передбачають, що доходи, одержанi резидентом Договiрної юрисдикцiї вiд вiдчуження акцiй або iнших прав участi в особi, можуть оподатковуватися в iншiй Договiрнiй юрисдикцiї, за умови, що цi акцiї або права одержали бiльше визначеної частини своєї вартостi вiд нерухомого майна (нерухомостi), розташованого в цiй iншiй Договiрнiй юрисдикцiї, або за умови, що бiльше визначеної частини майна особи складається з такого нерухомого майна (нерухомостi).

     6. Сторона може залишати за собою право:

     a) не застосовувати пункт 1 до своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї;

     b) не застосовувати пiдпункт a) пункту 1 до своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї;

     c) не застосовувати пiдпункт b) пункту 1 до своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї;

     d) не застосовувати пiдпункт a) пункту 1 до своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якi вже мiстять положення такого типу, зазначеного у пунктi 1, що включає перiод, який визначає, чи було дотримане вiдповiдне порогове значення вартостi;

     e) не застосовувати пiдпункт b) пункту 1 до своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якi вже мiстять положення такого типу, зазначеного у пунктi 1, який застосовується до вiдчуження часток участi, iнших, нiж акцiї;

     f) не застосовувати пункт 4 до своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якi вже мiстять положення, описанi у пунктi 5.

     7. Кожна Сторона, яка не зробила застереження, зазначеного у пiдпунктi a) пункту 6, повiдомляє Депозитарiй про те, чи кожна з її угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, мiстить положення, зазначене у пунктi 1, i, якщо це так, зазначає номер статтi i пункту кожного такого положення. Пункт 1 застосовується до положення Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, тiльки тодi, коли усi Договiрнi юрисдикцiї надiслали повiдомлення щодо цього положення.

     8. Кожна Сторона, яка висловлює бажання застосувати пункт 4, повiдомляє про це Депозитарiй. Пункт 4 застосовується до Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, тiльки коли усi Договiрнi юрисдикцiї надiслали таке повiдомлення. У такому випадку пункт 1 не застосовується до цiєї Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї. Якщо Сторона не зробила застереження, зазначеного у пiдпунктi f) пункту 6 та зробила застереження, зазначене у пiдпунктi a) пункту 6, таке повiдомлення також має мiстити перелiк її угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якi мiстять положення, зазначене у пунктi 5, а також номер статтi i пункту кожного такого положення. Якщо усi Договiрнi юрисдикцiї надiслали повiдомлення стосовно Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, згiдно з цим пунктом або пунктом 7, таке положення замiнюється положеннями пункту 4. В iнших випадках пункт 4 замiнює положення Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, тiльки тодi, коли цi положення несумiснi з пунктом 4.

Стаття 10 - Правило протидiї зловживань постiйними представництвами, розташованими в третiх юрисдикцiях

     1. Якщо:

     a) пiдприємство Договiрної юрисдикцiї Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, одержує дохiд з iншої Договiрної юрисдикцiї, а перша Договiрна юрисдикцiя розглядає такий дохiд як такий, що стосується постiйного представництва пiдприємства, яке розташоване в третiй юрисдикцiї; i

     b) прибуток, який стосується такого постiйного представництва, звiльняється вiд оподаткування в першiй згаданiй Договiрнiй юрисдикцiї, пiльги, передбаченi Угодою про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, не застосовуються до будь-якого виду доходу, для якого податок в третiй юрисдикцiї є меншим за 60 вiдсоткiв вiд податку, який був би стягнений в першiй згаданiй Договiрнiй юрисдикцiї з такого виду доходу, якщо б таке постiйне представництво було розташоване в першiй згаданiй Договiрнiй юрисдикцiї. У такому випадку будь-який дохiд, до якого застосовуються положення цiєї статтi, залишається таким, що оподатковується згiдно з нацiональним законодавством iншої Договiрної юрисдикцiї, незалежно вiд будь-яких iнших положень Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї.

     2. Пункт 1 не застосовується, якщо дохiд, одержаний з iншої Договiрної юрисдикцiї, зазначеної у пунктi 1, одержаний у зв'язку з або пов'язаний з активним здiйсненням комерцiйної дiяльностi через постiйне представництво (крiм комерцiйної дiяльностi, пов'язаної iз здiйсненням, управлiнням або простим володiнням iнвестицiями на власному рахунку пiдприємства, якщо цiєю дiяльнiстю не є банкiвська, страхова дiяльнiсть або фондовi операцiї, що здiйснюються банком, страховою компанiєю або зареєстрованим дилером цiнних паперiв вiдповiдно).

     3. Якщо у наданнi пiльг, передбачених Угодою про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, вiдмовлено вiдповiдно до пункту 1 щодо виду доходу, одержаного резидентом Договiрної юрисдикцiї, компетентний орган iншої Договiрної юрисдикцiї може, незважаючи на це, надати цi пiльги щодо такого виду доходу, якщо у вiдповiдь на запит цього резидента, такий компетентний орган визначає, що надання зазначених пiльг є виправданим з тих причин, що такий резидент не вiдповiдає вимогам пунктiв 1 i 2. Компетентний орган Договiрної юрисдикцiї, до якого резидентом iншої Договiрної юрисдикцiї було направлено запит, про який йдеться у попередньому реченнi, проводить консультацiї з компетентним органом цiєї iншої Договiрної юрисдикцiї перед тим, як задовольнити або вiдмовити у виконаннi запиту.

     4. Пункти 1 - 3 застосовуються замiсть або за вiдсутностi в Угодi про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, положень, що вiдмовляють у наданнi або обмежують пiльги, якi за iнших обставин були б наданi пiдприємству Договiрної юрисдикцiї, що одержує дохiд з iншої Договiрної юрисдикцiї, який стосується постiйного представництва пiдприємства, розташованого в третiй юрисдикцiї.

     5. Сторона може залишити за собою право:

     a) не застосовувати цю статтю в повному обсязi до своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї;

     b) не застосовувати цю статтю в повному обсязi до своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якi вже мiстять положення, зазначенi у пунктi 4;

     c) застосовувати цю статтю тiльки до своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якi вже мiстять положення, зазначенi у пунктi 4.

     6. Кожна Сторона, яка не зробила застереження, зазначеного у пiдпунктi a) або b) пункту 5, повiдомляє Депозитарiй про те, чи кожна з її Угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї мiстить положення, зазначене у пунктi 4, i, якщо це так, зазначає номер статтi та пункту кожного такого положення. Якщо усi Договiрнi юрисдикцiї направили таке повiдомлення стосовно положення Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, це положення замiнюється положеннями пунктiв 1 - 3. В iнших випадках пункти 1 - 3 замiнюють положення Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, але лише у тiй мiрi, наскiльки такi положення несумiснi з цими пунктами.

Стаття 11 - Застосування угод про оподаткування для обмеження прав Сторони щодо оподатковування своїх резидентiв

     1. Угода про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, не впливає на оподаткування Договiрною юрисдикцiєю своїх резидентiв за винятком пiльг, наданих згiдно з положеннями Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї:

     a) якi вимагають, щоб Договiрна юрисдикцiя надавала пiдприємству цiєї Договiрної юрисдикцiї спiвставне або симетричне коригування пiсля первинного коригування, зробленого iншою Договiрною юрисдикцiєю вiдповiдно до Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, на суму податку, який стягується в першiй Договiрнiй юрисдикцiї з прибуткiв постiйного представництва пiдприємства або з прибуткiв дочiрнього пiдприємства;

     b) якi можуть вплинути на те, як Договiрна юрисдикцiя оподатковує фiзичну особу, що є резидентом цiєї Договiрної юрисдикцiї, якщо ця фiзична особа одержує дохiд стосовно послуг, наданих iншiй Договiрнiй юрисдикцiї або її адмiнiстративно-територiальнiй одиницi або мiсцевого органу влади або iншому подiбному органу;

     c) якi можуть вплинути на те, як Договiрна юрисдикцiя оподатковує фiзичну особу, що є резидентом цiєї Договiрної юрисдикцiї, якщо ця фiзична особа є також студентом, стажером або особою, що проходить практику, або учителем, професором, лектором, iнструктором, дослiдником або науковим спiвробiтником, який вiдповiдає вимогам Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї;

     d) якi вимагають, щоб Договiрна юрисдикцiя надавала податковий кредит або звiльняла вiд оподаткування резидентiв цiєї Договiрної юрисдикцiї стосовно доходу, який iнша Договiрна юрисдикцiя може оподаткувати вiдповiдно до Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї (у тому числi прибутки, якi стосуються постiйного представництва, розташованого в цiй iншiй Договiрнiй юрисдикцiї вiдповiдно до Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї);

     e) якi захищають резидентiв цiєї Договiрної юрисдикцiї вiд певних дискримiнацiйних режимiв оподаткування цiєї Договiрної юрисдикцiї;

     f) якi дозволяють резидентам цiєї Договiрної юрисдикцiї просити, щоб компетентний орган цiєї або iншої Договiрної юрисдикцiї розглядав справи щодо оподаткування, що не вiдповiдають Угодi про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї;

     g) якi можуть вплинути на те, як Договiрна юрисдикцiя оподатковувала фiзичну особу, яка є резидентом цiєї Договiрної юрисдикцiї, якщо ця фiзична особа є членом дипломатичного представництва, урядової мiсiї або консульства iншої Договiрної юрисдикцiї;

     h) якi передбачають, що пенсiї або iншi виплати, здiйсненi згiдно з законодавством про соцiальне забезпечення iншої Договiрної юрисдикцiї, оподатковуються тiльки в цiй iншiй Договiрнiй юрисдикцiї;

     i) якi передбачають, що пенсiї та подiбнi виплати, допомоги, алiменти або iншi виплати на утримання, що виникають iншiй Договiрнiй юрисдикцiї, оподатковуються тiльки в цiй iншiй Договiрнiй юрисдикцiї; або

     j) якi iншим чином безпосередньо обмежують право Договiрної юрисдикцiї оподатковувати своїх власних резидентiв або безпосередньо передбачають, що Договiрна юрисдикцiя, в якiй з'являється вид доходу, має виключне право оподатковувати цей вид доходу.

     2. Пункт 1 застосовується замiсть або за вiдсутностi положень Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, в яких зазначається, що Угода про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, не впливала би на оподаткування Договiрною юрисдикцiєю своїх резидентiв.

     3. Сторона може зберiгати за собою право:

     a) не застосовувати цю статтю в повному обсязi до своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї;

     b) не застосовувати цю статтю в повному обсязi до своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якi вже мiстять положення, зазначенi у пунктi 2.

     4. Кожна Сторона, яка не зробила застереження, зазначеного у пiдпунктi a) або b) пункту 3, повiдомляє Депозитарiй про те, чи кожна з її угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, мiстить положення, зазначене у пунктi 2, i, якщо це так, зазначає номер статтi i пункту кожного такого положення. Якщо усi Договiрнi юрисдикцiї зробили таке повiдомлення стосовно положення Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, це положення замiнюється положеннями пункту 1. В iнших випадках пункт 1 замiнює положення Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, тiльки тодi, коли цi положення несумiснi з пунктом 1.

Частина IV
УНИКНЕННЯ СТАТУСУ ПОСТIЙНОГО ПРЕДСТАВНИЦТВА

Стаття 12 - Штучне уникнення статусу постiйного представництва шляхом договорiв комiсiй та подiбних стратегiй

     1. Незважаючи на положення Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якi визначають термiн "постiйне представництво", але з урахуванням пункту 2, коли особа дiє в Договiрнiй юрисдикцiї, яка є Стороною Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, вiд iменi пiдприємства i, дiє таким чином, систематично укладає контракти або систематично вiдiграє основну роль, що призводить до укладення контрактiв, якi регулярно укладаються без внесення пiдприємством суттєвих змiн, i цi контракти:

     a) укладенi вiд iменi пiдприємства; або

     b) стосуються передачi права власностi або надання права на використання майна, яким володiє це пiдприємство або яким це пiдприємство має право користуватися; або

     c) стосуються надання послуг цим пiдприємством, це пiдприємство вважається таким, що має постiйне представництво в цiй Договiрнiй юрисдикцiї по вiдношенню до будь-яких видiв дiяльностi, якi ця особа здiйснює для пiдприємства, за винятком тих випадкiв коли такi види дiяльностi здiйснювалися пiдприємством через постiйне мiсце ведення дiяльностi цього пiдприємства, розташоване в цiй Договiрнiй юрисдикцiї, не будуть призводити до того, що постiйне мiсце ведення дiяльностi буде вважатися постiйним представництвом згiдно з визначенням постiйного представництва, що мiститься в Угодi про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї (до якої можуть бути внесенi змiни цiєю Конвенцiєю).

     2. Пункт 1 не застосовується, якщо особа, яка дiє в Договiрнiй юрисдикцiї, яка є Стороною Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, вiд iменi пiдприємства iншої Договiрної юрисдикцiї, здiйснює комерцiйну дiяльнiсть в першiй згаданiй Договiрнiй юрисдикцiї як незалежний агент i дiє для пiдприємства у рамках своєї звичайної дiяльностi. Однак, якщо особа дiє виключно або майже виключно вiд iменi одного або декiлькох пiдприємств, з якими вона тiсно пов'язана, ця особа не вважається незалежним агентом у межах значення цього пункту по вiдношенню до будь-якого такого пiдприємства.

     3. a) Пункт 1 застосовується замiсть положень Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якi описують умови, за яких пiдприємство вважається таким, що має постiйне представництво в Договiрнiй юрисдикцiї (або особа вважається такою, що є постiйним представництвом в Договiрнiй юрисдикцiї) стосовно дiяльностi, яку особа, iнша нiж агент з незалежним статусом, здiйснює для пiдприємства, але тiльки у випадках, коли такi положення стосуються ситуацiї, коли така особа має i систематично використовує в цiй Договiрнiй юрисдикцiї повноваження укладати контракти вiд iменi пiдприємства.

     b) Пункт 2 застосовується замiсть положень Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якi передбачають, що пiдприємство не вважається таким, що має постiйне представництво в Договiрнiй юрисдикцiї щодо дiяльностi, яку агент, що має незалежний статус, здiйснює для пiдприємства.

     4. Сторона може залишати за собою право не застосовувати цю статтю у повному обсязi до своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї.

     5. Кожна Сторона, яка не зробила застереження, зазначеного у пунктi 4, повiдомляє Депозитарiй про те, чи кожна з її угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, мiстить положення, зазначене у пiдпунктi a) пункту 3, а також вказує номер статтi та пункту кожного такого положення. Пункт 1 застосовується до положення Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, тiльки якщо всi Договiрнi юрисдикцiї зробили повiдомлення стосовно цього положення.

     6. Кожна Сторона, яка не зробила застереження, зазначеного у пунктi 4, повiдомляє Депозитарiй про те, чи кожна з її угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, мiстить положення, зазначене у пiдпунктi b) пункту 3, а також зазначається номер статтi та пункту кожного такого положення. Пункт 2 застосовується до положення Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, тiльки якщо всi Договiрнi юрисдикцiї зробили таке повiдомлення стосовно цього положення.

Стаття 13 - Штучне уникнення статусу постiйного представництва шляхом виключень, передбачених для окремих видiв дiяльностi

     1. Сторона може висловити бажання застосовувати пункт 2 (варiант A) або пункт 3 (варiант B), або не застосовувати жоден з варiантiв.

     Варiант A

     2. Незалежно вiд положень Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якi визначають термiн "постiйне представництво", термiн "постiйне представництво" вважається таким, що не охоплює:

     a) види дiяльностi, безпосередньо вказанi в Угодi про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї (до внесення змiн цiєю Конвенцiєю), як види дiяльностi, якi вважаються такими, що не засновують постiйне представництво, незалежно вiд того, чи таке виключення зi статусу постiйного представництва залежить вiд пiдготовчого або допомiжного характеру дiяльностi, чи нi;

     b) пiдтримання постiйного мiсця ведення дiяльностi, виключно з метою продовження для пiдприємства будь-якого виду дiяльностi, не зазначеного у пiдпунктi a);

     c) пiдтримання постiйного мiсця ведення дiяльностi, виключно для поєднання видiв дiяльностi, зазначених у пiдпунктах a) i b); за умови, що така дiяльнiсть, або, у випадку, коли застосовується пiдпункт c), загальна дiяльнiсть постiйного офiсу має пiдготовчий або допомiжний характер.

     Варiант B

     3. Незалежно вiд положень Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якi визначають термiн "постiйне представництво", термiн "постiйне представництво" вважається таким, що не охоплює:

     a) види дiяльностi, конкретно зазначенi в Угодi про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї (до внесення змiн цiєю Конвенцiєю), як види дiяльностi, якi вважаються такими, що не засновують постiйне представництво, незалежно вiд того, чи таке виключення зi статусу постiйного представництва залежить вiд пiдготовчого або допомiжного характеру дiяльностi, чи нi, окрiм випадкiв, коли вiдповiдне положення Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, прямо встановлює, що конкретний вид дiяльностi не вважається таким, що засновує постiйне представництво, за умови, що цей вид дiяльностi має пiдготовчий або допомiжний характер;

     b) пiдтримання постiйного мiсця ведення дiяльностi, виключно з метою продовження для пiдприємства будь-якого виду дiяльностi, не зазначеного у пiдпунктi a), за умови, що цей вид дiяльностi має пiдготовчий або допомiжний характер;

     c) пiдтримання постiйного мiсця ведення дiяльностi, виключно для поєднання видiв дiяльностi, зазначених у пiдпунктах a) i b); за умови, що загальна дiяльнiсть постiйного мiсця ведення дiяльностi, що є результатом цього поєднання, має пiдготовчий або допомiжний характер.

     4. Положення Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї (до якої можуть бути внесенi змiни пунктом 2 або 3), у якому наводиться перелiк конкретних видiв дiяльностi, якi вважаються такими, що не засновують постiйне представництво, не застосовується до постiйного мiсця ведення дiяльностi, яке використовується або пiдтримується пiдприємством, якщо це пiдприємство або пiдприємство, що тiсно пов'язане з ним, здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у цьому самому мiсцi або в iншому мiсцi цiєї Договiрної юрисдикцiї i:

     a) це мiсце або iнше мiсце засновує постiйне представництво для даного пiдприємства або пiдприємства, яке тiсно з ним пов'язане, згiдно з положеннями Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї прямо встановлює, що визначають постiйне представництво; або

     b) загальна дiяльнiсть, що є результатом поєднання видiв дiяльностi, якi здiйснюються двома пiдприємствами в одному й тому самому мiсцi, або одним i тим самим пiдприємством чи пiдприємствами, тiсно пов'язаними мiж собою, у двох мiсцях, не має пiдготовчого або допомiжного характеру, за умови, що комерцiйна дiяльнiсть, здiйснювана цими двома пiдприємства на одному i тому самому мiсцi, або одним i тим самим пiдприємством або пiдприємствами, тiсно пов'язаними мiж собою, у двох мiсцях, являє собою взаємопов'язанi функцiї, якi є частиною цiлiсної дiлової операцiї.

     5. a) Пункт 2 або 3 застосовується замiсть вiдповiдних частин положень Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якi мiстять такий перелiк конкретних видiв дiяльностi, якi вважаються такими, що не засновують постiйне представництво, навiть якщо дiяльнiсть здiйснюється через постiйне мiсце ведення дiяльностi (або положень Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, прямо встановлює, якi застосовуються подiбним чином).

     b) Пункт 4 застосовується до положень Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, (до яких можуть бути внесенi змiни пунктом 2 або 3), у яких наводиться перелiк конкретних видiв дiяльностi, якi вважаються такими, що не засновують постiйне представництво, навiть якщо дiяльнiсть здiйснюється через постiйне мiсце ведення дiяльностi (або положень Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї прямо встановлює, якi застосовуються подiбним чином).

     6. Сторона може залишати за собою право:

     a) не застосовувати цю статтю в повному обсязi до своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї.

     b) не застосовувати пункт 2 до своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якi однозначно вказують, що перелiк конкретних видiв дiяльностi буде вважатися таким, що не засновують постiйне представництво тiльки якщо кожен з видiв дiяльностi має пiдготовчий або допомiжний характер;

     c) не застосовувати пункт 4 до своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї.

     7. Кожна Сторона, яка висловлює бажання застосовувати будь-який варiант, згiдно з пунктом 1, повiдомляє Депозитарiй про те, який варiант вона обрала. Таке повiдомлення також включає перелiк її угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якi мiстять положення, зазначене у пiдпунктi a) пункту 5, а також зазначає номер статтi i пункту кожного такого положення. Варiант застосовується стосовно положення Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї тiльки тодi, коли усi Договiрнi юрисдикцiї вирiшили застосовувати один i той самий варiант i зробили таке повiдомлення щодо цього положення.

     8. Кожна Сторона, яка не зробила застереження, зазначеного у пiдпунктi a) або c) пункту 6, i не висловлює бажання застосовувати один з варiантiв згiдно з пунктом 1, повiдомляє Депозитарiй про те, чи кожна з її угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, мiстить положення, зазначене у пiдпунктi b) пункту 5, а також зазначити номер статтi i пункту кожного такого положення. Пункт 4 застосовується стосовно положення Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї тiльки тодi, коли усi Договiрнi юрисдикцiї зробили повiдомлення щодо такого положення згiдно з цим пунктом або пунктом 7.

Стаття 14 - Роздiлення контрактiв

     1. З єдиною метою визначення того, чи було перевищено перiод (або перiоди), зазначений у положеннi Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, який обумовлений перiодом (або перiодами) часу, пiсля завершення якого конкретнi проекти або види дiяльностi, якi вважаються постiйним представництвом,

     a) якщо пiдприємство Договiрної юрисдикцiї здiйснює дiяльнiсть в iншiй Договiрнiй юрисдикцiї у мiсцi, яке є будiвельним об'єктом, проектом будiвництва, проектом iнсталяцiї або iншим конкретним проектом, зазначеним у вiдповiдному положеннi Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, або здiйснює наглядову або консультацiйну дiяльнiсть у зв'язку з цим об'єктом, у випадку, коли йдеться про положення Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, яке стосується такої дiяльностi, i ця дiяльнiсть здiйснюється протягом одного або декiлькох перiодiв, якi в сукупностi перевищують 30 днiв, не перевищуючи перiоду або перiодiв, зазначених у вiдповiдному положеннi Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї; i

     b) якщо пов'язанi види дiяльностi здiйснюються в цiй iншiй Договiрнiй юрисдикцiї на (або, якщо вiдповiдне положення Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, застосовується до наглядової або консультацiйної дiяльностi, у зв'язку з) тому самому будiвельному об'єктi, проектi будiвництва або iнсталяцiї або в iншому мiсцi, визначеному у вiдповiдному положеннi Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, протягом рiзних перiодiв, кожен з яких перевищує 30 днiв, одним або декiлькома пiдприємствами, що тiсно пов'язанi з першим пiдприємством, цi рiзнi перiоди додаються до сукупного перiоду часу, протягом якого перше пiдприємство здiйснює дiяльнiсть на цьому будiвельному об'єктi, проектi будiвництва або iнсталяцiї або в iншому мiсцi, вказаному у вiдповiдному положеннi Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї.

     2. Пункт 2 застосовується замiсть або за вiдсутностi положень Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, у тих випадках, коли такi положення стосуються роздiлення контрактiв на багато частин для уникнення застосування перiоду або перiодiв, якi стосуються iснування постiйного представництва для окремих проектiв або дiяльностi, зазначених у пунктi 1.

     3. Сторона може залишати за собою право:

     a) не застосовувати цю статтю в повному обсязi до своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї; або

     b) не застосовувати цю статтю в повному обсязi стосовно положень своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, що стосуються розвiдки i розробки природних ресурсiв.

     4. Кожна Сторона, яка не зробила застереження, зазначеного у пiдпунктi a) пункту 3, повiдомляє Депозитарiй про те, чи кожна з її угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, мiстить положення, зазначене у пунктi 2, стосовно якого не зроблено застереження вiдповiдно до пiдпункту b пункту 3, i, якщо це так, зазначає номер статтi i пункту кожного такого положення. Коли усi Договiрнi юрисдикцiї надiслали таке повiдомлення стосовно положення Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, це положення замiнюється положеннями пункту 1 у випадку, передбаченому в пунктi 2. В iнших випадках пункт 1 замiнює положення Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, тiльки тодi, коли цi положення несумiснi з пунктом 1.

Стаття 15 - Визначення особи, тiсно пов'язаної з пiдприємством

     Для цiлей положень Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, змiнених пунктом 2 статтi 12 (Штучне уникнення статусу постiйного представництва шляхом договорiв комiсiй та подiбних стратегiй), пунктом 4 статтi 13 (Штучне уникнення статусу постiйного представництва шляхом виключень, передбачених для окремих видiв дiяльностi), або пунктом 1 статтi 14 (Роздiлення контрактiв), особа є тiсно пов'язаною з пiдприємством, якщо, з урахуванням усiх вiдповiдних фактiв i обставин, одна з них має контроль над iншою або обидвi знаходяться пiд контролем одних i тих самих осiб або пiдприємств. У будь-якому випадку особа вважається тiсно пов'язаною з пiдприємством, якщо бенефiцiарна частка участi особи в iншiй особi безпосередньо або опосередковано складає бiльш нiж 50 вiдсоткiв (або, якщо йдеться про компанiю, бiльш нiж 50 вiдсоткiв загальної кiлькостi голосiв i вартостi акцiй компанiї або 50 вiдсоткiв акцiонерного капiталу компанiї), або якщо бенефiцiарна частка участi iншої в особi та в пiдприємствi безпосередньо або опосередковано складає бiльш нiж 50 вiдсоткiв (або, якщо йдеться про компанiю, бiльш нiж 50 вiдсотками загальної кiлькостi голосiв i вартостi акцiй компанiї або 50 вiдсоткiв акцiонерного капiталу компанiї).

     Сторона, яка зробила застереження, зазначенi у пунктi 4 статтi 12 (Штучне уникнення статусу постiйного представництва шляхом договорiв комiсiй та подiбних стратегiй), пiдпункту a) або c) пункту 6 статтi 13 (Штучне уникнення статусу постiйного представництва шляхом виключень, передбачених для конкретних видiв дiяльностi) i пiдпункту a) пункту 3 статтi 14 (Роздiлення контрактiв), може залишити за собою право на те, щоб ця стаття не застосовувалась у повному обсязi до угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, до яких застосовуються цi застереження.

Частина V
ПОКРАЩЕННЯ МЕХАНIЗМУ ВИРIШЕННЯ СПОРIВ

Стаття 16 - Процедура взаємного узгодження

     1. Якщо особа вважає, що дiї однiєї або обох Договiрних юрисдикцiй призводять або призведуть до того, що для цiєї особи оподаткування не буде вiдповiдати положенням Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, ця особа може, незалежно вiд засобiв судового захисту, передбачених нацiональним законодавством цих Договiрних юрисдикцiй, подати заяву до компетентного органу будь-якої з Договiрних юрисдикцiй. Заява повинна бути подана протягом трьох рокiв з моменту першого повiдомлення про дiю, результатом якої є невiдповiднiсть оподаткування положенням Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї.

     2. Якщо компетентний орган вважає, що заперечення є обґрунтованим, а вiн сам не може досягти задовiльного рiшення, вiн докладає зусиль для того, щоб вирiшити справу шляхом досягнення взаємного узгодження з компетентним органом iншої Договiрної юрисдикцiї з метою уникнення невiдповiдностi оподаткування Угодi про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї. Будь-яка досягнута домовленiсть виконується незалежно вiд будь-яких строкiв, передбачених нацiональним законодавством Договiрних юрисдикцiй.

     3. Компетентнi органи Договiрних юрисдикцiй докладають зусиль для розв'язання шляхом досягнення взаємного узгодження будь-яких складних або спiрних ситуацiй, що виникають щодо тлумачення або застосування Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї. Вони можуть також проводити спiльнi консультацiї стосовно усунення подвiйного оподаткування у випадках, не передбачених Угодою про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї.

     4. a) i) Перше речення пункту 1 застосовується замiсть або за вiдсутностi положень Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї (або її частин), якi передбачають, що, якщо особа вважає, що дiї однiєї або обох Договiрних юрисдикцiй призводять або призведуть до того, що оподаткування для цiєї особи не буде вiдповiдати положенням Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, ця особа може, незалежно вiд засобiв судового захисту, передбачених нацiональним законодавством цих Договiрних юрисдикцiй, подати заяву компетентному органу Договiрної юрисдикцiї, резидентом якої є ця особа, враховуючи положення, вiдповiдно до яких, якщо заява, подана цiєю особою, пiдпадає пiд положення Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, що стосуються недискримiнацiї на пiдставi нацiональностi, заява може бути подана до компетентного органу Договiрної юрисдикцiї, громадянином якої ця особа є.

     ii) Друге речення пункту 1 застосовується замiсть положень Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якi передбачають, що заява, про яку йдеться у першому реченнi пункту 1, повинна бути подана протягом конкретного перiоду часу, коротшого за три роки вiд першого повiдомлення про дiю, результатом якої є невiдповiднiсть оподаткування положенням Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, або за вiдсутностi положення Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, у якому зазначається перiод часу, протягом якого така справа повинна бути подана.

     b) i) Перше речення пункту 2 застосовується за вiдсутностi положень Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якi передбачають, що, якщо компетентний орган, якому особа, зазначена у пунктi 1, подала заяву, вважає, що заперечення є обґрунтованим, а вiн сам не може досягти задовiльного рiшення, докладає зусиль для того, щоб вирiшити справу шляхом досягнення взаємного узгодження з компетентним органом iншої Договiрної юрисдикцiї з метою уникнення невiдповiдностi оподаткування Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї.

     ii) Друге речення пункту 2 застосовується за вiдсутностi положень Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якi передбачають, що будь-яка досягнута домовленiсть виконується незалежно вiд будь-яких перiодiв часу, передбачених нацiональним законодавством Договiрних юрисдикцiй.

     c) i) Перше речення пункту 3 застосовується за вiдсутностi положень Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якi передбачають, що компетентнi органи Договiрних юрисдикцiй докладають зусиль для розв'язання шляхом досягнення взаємного узгодження будь-яких складних або спiрних ситуацiй, що виникають щодо тлумачення або застосування Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї.

     ii) Друге речення пункту 3 застосовується за вiдсутностi положень Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якi передбачають, що компетентнi органи Договiрних юрисдикцiй можуть також проводити спiльнi консультацiї стосовно усунення подвiйного оподаткування у випадках, не передбачених Угодою про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї.

     5. Сторона може зберiгати за собою право:

     a) не застосовувати перше речення пункту 1 до своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, на тiй пiдставi, що вона має намiр виконати мiнiмальний стандарт для покращення розв'язання спорiв вiдповiдно до пакету OECP/G20 РБО i ВПзО, забезпечивши, щоб вiдповiдно до кожної зi своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї (окрiм Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, яка дозволяє особi подати справу до компетентного органу будь-якої з Договiрних юрисдикцiй), коли особа вважає, що дiї однiєї або обох Договiрних юрисдикцiй призводять або призведуть до того, що оподаткування для цiєї особи не буде вiдповiдати положенням Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, незалежно вiд засобiв судового захисту, передбачених нацiональним законодавством цих Договiрних юрисдикцiй, ця особа може розпочати справу в компетентному органi Договiрної юрисдикцiї, резидентом якої ця особа є, або, якщо справа, викладена цiєю особою, пiдпадає пiд положення Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, що стосується недискримiнацiї на пiдставi нацiональностi, компетентному органу Договiрної юрисдикцiї, громадянином якої ця особа є; i компетентний орган цiєї Договiрної юрисдикцiї застосує процедуру двостороннього повiдомлення або консультацiй з компетентним органом iншої Договiрної юрисдикцiї щодо справ, стосовно яких компетентний орган, до якого було подано заяву про процедуру взаємного узгодження, не вважає, що заперечення платника податкiв є виправданим;

     b) не застосовувати друге речення пункту 1 до своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якi не передбачають, що справа, про яку йдеться у першому реченнi пункту 1, повинна бути подана протягом конкретного перiоду часу на тiй пiдставi, що вона має намiр виконати мiнiмальний стандарт щодо удосконалення механiзму розв'язання спорiв, передбачений пакетом OECP/G20 РБО i ВПзО, забезпечивши, щоб для цiлей такої Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, платнику податкiв, про якого йдеться у пунктi 1, дозволялося викласти справу протягом перiоду часу, що дорiвнює щонайменше трьом рокам з моменту першого повiдомлення про дiю, яка призвела до того, що оподаткування не вiдповiдає положенням Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї;

     c) не застосовувати друге речення пункту 2 до своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, на тiй пiдставi, що для цiлей всiх своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї:

     i) будь-яка домовленiсть, досягнута шляхом процедури взаємного узгодження, виконується незалежно вiд будь-яких строкiв у нацiональному законодавствi Договiрних юрисдикцiй; або

     ii) вона має намiр виконати мiнiмальний стандарт щодо удосконалення механiзму вирiшення спорiв, передбаченого пакетом OECP/G20 РБО i ВПзО, шляхом прийняття у своїх переговорах щодо двостороннiх угод положення, яке передбачає, що

     A) Договiрнi юрисдикцiї не роблять коригування прибуткiв, якi приписуються постiйному представництву пiдприємства однiєї з Договiрних юрисдикцiй пiсля перiоду, тривалiсть якого спiльно погоджена мiж обома Договiрними юрисдикцiями з кiнця податкового року, в якому прибуток був би вiднесений до постiйного представництва (це положення не застосовується у випадку шахрайства, грубої недбалостi або навмисного невиконання обов'язкiв); i

     B) Договiрнi юрисдикцiї не включають до прибуткiв пiдприємства, i, вiдповiдно, не оподатковують прибутки, якi б нараховувалися пiдприємству, але за умов, зазначених у положеннi Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, що стосується пов'язаних пiдприємств, не накопичилися, пiсля перiоду, тривалiсть якого спiльно погоджена мiж обома Договiрними юрисдикцiями з кiнця податкового року, у якому прибуток був би накопичений пiдприємством (це положення не застосовується у випадку шахрайства, грубої недбалостi чи навмисного невиконання обов'язкiв).

     6. a) Кожна Сторона, яка не зробила застереження, зазначеного у пiдпунктi a) пункту 5, повiдомляє Депозитарiй про те, чи кожна з її угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, мiстить положення, зазначене в абзацi i) пiдпункту a) пункту 4, i, якщо це так, зазначає номер статтi та пункту кожного такого положення. Якщо усi Договiрнi юрисдикцiї надiслали повiдомлення стосовно положення Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, це положення замiнюється першим реченням пункту 1. В iнших випадках перше речення пункту 1 замiнює положення Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, тiльки тодi, коли цi положення несумiснi з цим реченням.

     b) Кожна Сторона, яка не зробила застереження, зазначеного у пiдпунктi b) пункту 5, повiдомляє Депозитарiй про:

     i) перелiк своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якi мiстять положення, що передбачає, що заява, про яку йдеться у першому реченнi пункту 1, повинна бути подана протягом чiтко визначеного строку перiоду часу, який є коротшим за три роки вiд першого повiдомлення про дiю, результатом якої є невiдповiднiсть оподаткування положенням Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, а також зазначити номер статтi та пункту кожного такого положення; положення Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, змiнюється другим реченням пункту 1 тiльки тодi, коли усi Договiрнi юрисдикцiї надiслали повiдомлення стосовно такого положення; в iнших випадках, з урахуванням абзацу ii), друге речення пункту 1 замiнює положення Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, тiльки у тих випадках, коли цi положення є несумiсними з другим реченням пункту 1;

     ii) перелiк своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якi мiстять положення, що передбачає, що заява, про яку йдеться у першому реченнi пункту 1, повинна бути подана протягом чiтко визначеного строку перiоду часу, який триває щонайменше протягом трьох рокiв з моменту першого повiдомлення про дiю, результатом якої є невiдповiднiсть оподаткування положенням Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, а також зазначити номер статтi i пункту кожного такого положення; друге речення пункту 1 не застосовується до Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, коли будь-яка Договiрна юрисдикцiя надiслала таке повiдомлення стосовно цiєї Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї.

     c) Кожна Сторона повiдомляє Депозитарiй про:

     i) перелiк своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якi не мiстять положення, зазначене в абзацi i) пiдпункту b) пункту 4; перше речення пункту 2 застосовується до Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, тiльки якщо всi Договiрнi юрисдикцiї надiслали таке повiдомлення стосовно цiєї Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї;

     ii) у випадку, коли Сторона не зробила застереження, зазначене у пiдпунктi c) пункту 5, перелiк угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якi не мiстять положення, зазначене в абзацi ii) пiдпункту b) пункту 4; друге речення пункту 2 застосовується до Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, тiльки якщо всi Договiрнi юрисдикцiї надiслали таке повiдомлення стосовно цiєї Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї.

     d) Кожна сторона повiдомляє Депозитарiй про:

     i) перелiк своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якi не мiстять положення, зазначеного в абзацi i) пiдпункту c) пункту 4; перше речення пункту 3 застосовується до Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, тiльки якщо всi Договiрнi юрисдикцiї надiслали таке повiдомлення стосовно цiєї Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї;

     ii) перелiк угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якi не мiстять положення, зазначеного в абзацi ii) пiдпункту c) пункту 4; друге речення пункту 3 застосовується до Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, тiльки якщо всi Договiрнi юрисдикцiї надiслали таке повiдомлення стосовно цiєї Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї.

Стаття 17 - Вiдповiднi коригування

     1. Якщо Договiрна юрисдикцiя включає до прибуткiв пiдприємства цiєї Договiрної юрисдикцiї - i вiдповiдно оподатковує - прибутки, на якi пiдприємству iншої Договiрної юрисдикцiї було накладено податки в цiй другiй Договiрнiй юрисдикцiї, i включенi таким чином прибутки є прибутками, що були б накопиченi пiдприємством першої Договiрної юрисдикцiї, якщо умови, встановленi мiж цими двома пiдприємствами, були б такими, що були б встановленi мiж двома незалежними пiдприємствами, тодi ця iнша Договiрна юрисдикцiя робить необхiднi коригування розмiру податку, що стягується в нiй з цих прибуткiв. Визначаючи таке коригування, слiд придiляти належну увагу iншим положенням Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, а компетентнi органи Договiрних юрисдикцiй у разi необхiдностi проводять мiж собою консультацiї.

     2. Пункт 1 застосовується замiсть або за вiдсутностi положення, яке вимагає, щоб Договiрна юрисдикцiя робила вiдповiдне коригування розмiру податку, що стягується в нiй з прибуткiв пiдприємства цiєї Договiрної юрисдикцiї, якщо iнша Договiрна юрисдикцiя включає цi прибутки до прибуткiв пiдприємства цiєї iншої Договiрної юрисдикцiї i вiдповiдно оподатковує цi прибутки, i включенi таким чином прибутки є прибутками, якi б накопичились пiдприємством цiєї iншої Договiрної юрисдикцiї, якщо умови, встановленi мiж цими двома пiдприємствами, були б такими, як i були б встановленi мiж незалежними пiдприємствами.

     3. Сторона може залишати за собою право:

     a) не застосовувати цю статтю в повному обсязi до своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якi вже мiстять положення, зазначенi у пунктi 2;

     b) не застосовувати цю статтю в повному обсязi до своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, на пiдставi того, що за вiдсутностi положення, про яке йдеться у пунктi 2, в своїх угодах про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї:

     i) вона зробить вiдповiдне коригування, про яке йдеться у пунктi 1; або

     ii) її компетентний орган докладе зусиль для розв'язання справи вiдповiдно до положень Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, що стосуються процедури взаємного узгодження.

     c) у випадку, коли Сторона зробила застереження вiдповiдно до абзацу ii) пiдпункту c) пункту 5 статтi 16 (Процедура взаємного узгодження), щоб вся ця стаття не застосовувалася в повному обсязi до своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, на пiдставi того, що у ходi своїх переговорiв щодо двостороннiх угод вона погодить положення такого ж типу, що й у пунктi 1, за умови, що Договiрнi юрисдикцiї могли досягти згоди щодо цього положення i щодо положень, зазначених в абзацi ii) пiдпункту c) пункту 5 статтi 16 (Процедура взаємного узгодження).

     4. Кожна Сторона, яка не зробила застереження, зазначеного у пунктi 3, повiдомляє Депозитарiй про те, чи кожна з її угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, мiстить положення, зазначене в пунктi 2, i, якщо це так, зазначає номер статтi та пункту кожного такого положення. Коли усi Договiрнi юрисдикцiї надiслали таке повiдомлення стосовно положення Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, це положення замiнюється положеннями пункту 1. В iнших випадках пункт 1 замiнює положення Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, тiльки тодi, коли цi положення несумiснi з пунктом 1.

ЧАСТИНА VI
АРБIТРАЖ

Стаття 18 - Вибiр можливостi застосовувати Частину VI

     Сторона може вибрати можливiсть застосовувати цю Частину стосовно своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, i повiдомляє Депозитарiй вiдповiдним чином. Ця Частина застосовується у вiдношеннi до двох Договiрних юрисдикцiй стосовно Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, лише тодi, коли обидвi Договiрнi юрисдикцiї надiслали таке повiдомлення.

Стаття 19 - Обов'язкове виконання рiшення арбiтражу

     1. Якщо:

     a) вiдповiдно до положення Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї (з урахуванням можливого внесення змiн пунктом 1 статтi 16 (Процедура взаємного узгодження), яке передбачає, що особа може передати свою справу компетентному органу Договiрної юрисдикцiї, якщо ця особа вважає, що дiї однiєї або обох Договiрних юрисдикцiй призводять або призведуть до оподаткування цiєї особи, яке не вiдповiдає положенням Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї (з урахуванням можливого внесення змiн Конвенцiєю), особа передала справу компетентному органу Договiрної юрисдикцiї на пiдставi того, що дiї однiєї або обох Договiрних юрисдикцiй призвели до оподаткування такої особи, яке не вiдповiдає положенням Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї (з урахуванням можливого внесення змiн Конвенцiєю); i

     b) компетентнi органи не можуть досягти згоди для вирiшення такої справи вiдповiдно до положення Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї (з урахуванням можливого внесення змiн пунктом 2 статтi 16 (Процедура взаємного узгодження), яке передбачає, що компетентний орган докладає зусиль, щоб вирiшити справу шляхом взаємної угоди з компетентним органом iншої Договiрної юрисдикцiї, протягом двох рокiв починаючи з початкової дати, що згадується у пунктi 8 або 9, залежно вiд обставин (якщо до закiнчення зазначеного строку компетентнi органи Договiрних юрисдикцiй не погодили iнший перiод часу стосовно такої справи i не сповiстили особу, яка передала справу, про таку угоду), будь-якi невирiшенi спiрнi питання, що виникають в результатi розгляду справи, якщо особа подає письмовий запит про це, передаються до арбiтражу у спосiб, зазначений в цiй Частинi, вiдповiдно до будь-яких правил або процедур, узгоджених компетентними органами Договiрних юрисдикцiй вiдповiдно до положень пункту 10.

     2. Якщо компетентний орган призупинив процедуру взаємного узгодження, що згадується у пунктi 1, оскiльки справа стосовно одного або кiлькох аналогiчних спiрних питань перебуває на розглядi у судi або адмiнiстративному трибуналi, перiод, передбачений у пiдпунктi b) пункту 1, призупиняється доти, доки суд або адмiнiстративний трибунал не винесе остаточне рiшення або поки справа не буде призупинена або вiдкликана. Крiм того, якщо особа, яка передала справу, i компетентний орган погодилися призупинити процедуру взаємного узгодження, перiод, передбачений у пiдпунктi b) пункту 1, призупиняється доти, доки призупинення не буде вiдмiнено.

     3. Якщо обидва компетентнi органи погоджуються, що особа, якої безпосередньо стосується справа, не подала своєчасно будь-яку додаткову суттєву iнформацiю, затребувану будь-яким компетентним органом пiсля початку перiоду, передбаченого у пiдпунктi b) пункту 1, перiод, передбачений у пiдпунктi b) пункту 1 продовжується на промiжок часу, що дорiвнює перiоду, який починається з дати затребування iнформацiї i закiнчується на дату надання iнформацiї.

     4. a) Арбiтражне рiшення стосовно спiрних питань, переданих на арбiтраж, виконується шляхом взаємного узгодження стосовно справи, яка згадується у пунктi 1. Арбiтражне рiшення є остаточним.

     b) Арбiтражне рiшення є обов'язковим для обох Договiрних юрисдикцiй за винятком таких випадкiв:

     i) якщо особа, якої безпосередньо стосується справа, не визнає взаємного узгодження, яке призводить до виконання рiшення арбiтражу. У такому випадку справа не пiдлягає подальшому розгляду компетентними органами. Взаємне узгодження, яке призводить до виконання арбiтражного рiшення щодо справи, вважається таким, що не прийняте особою, якої безпосередньо стосується справа, якщо будь-яка особа, якої безпосередньо стосується справа, протягом 60 днiв здати, надсилання повiдомлення про взаємну угоду такiй особi, не вiдкликає всi спiрнi питання, що вирiшуються шляхом взаємного узгодження, яке впроваджує арбiтражне рiшення, з розгляду будь-яким судом або адмiнiстративним трибуналом або iншим чином не припиняє будь-яке судове або адмiнiстративне провадження стосовно таких питань у спосiб, що вiдповiдає такому взаємному узгодженню.

     ii) якщо остаточне рiшення судiв однiєї з Договiрних юрисдикцiй визнає, що арбiтражне рiшення є юридично недiйсним. У такому випадку, запит про арбiтраж вiдповiдно до пункту 1 вважається неподаним, i арбiтражне провадження вважається таким, що не вiдбулося (окрiм як для цiлей статей 21 (Конфiденцiйнiсть арбiтражного провадження) i 25 (Витрати на арбiтражнi процедури)). У такому випадку, новий запит про арбiтраж може бути поданий, якщо компетентнi органи не домовляються про заборону подання такого нового запиту.

     iii) якщо особа, якої безпосередньо стосується справа, наполягає на судовому розглядi щодо спiрних питань, якi вирiшувались шляхом взаємного узгодження, яке запроваджує арбiтражне рiшення, в будь-якому судi або адмiнiстративному трибуналi.

     5. Компетентний орган, який отримав первинний запит про процедуру взаємного узгодження, як зазначено у пiдпунктi a) пункту 1, протягом двох календарних мiсяцiв з моменту отримання запиту:

     a) надсилає повiдомлення особi, яка передала справу, про те, що вiн отримав запит; i

     b) надсилає повiдомлення про цей запит, разом з копiєю запиту, компетентному органу iншої Договiрної юрисдикцiї.

     6. Протягом трьох календарних мiсяцiв пiсля того, як компетентний орган отримає запит про процедуру взаємного узгодження (або його копiю вiд компетентного органу iншої Договiрної юрисдикцiї) вiн або:

     a) повiдомляє особу, яка передала справу, i другий компетентний орган про те, що вiн отримав iнформацiю, необхiдну для здiйснення розгляду справи по сутi; або

     b) затребує додаткову iнформацiю для цього у зазначеної особи.

     7. Якщо на виконання пiдпункту b) пункту 6, один або обидва компетентнi органи затребували вiд особи, яка передала справу, додаткову iнформацiю, необхiдну для розгляду справи по сутi, компетентний орган, який затребував додаткову iнформацiю, протягом трьох календарних мiсяцiв з моменту отримання додаткової iнформацiї вiд такої особи повiдомляє таку особу та iнший компетентний орган або:

     a) що вiн отримав затребувану iнформацiю; або

     b) що деяка затребувана iнформацiя все ще вiдсутня.

     8. Якщо жоден компетентний орган не затребував додаткову iнформацiю вiдповiдно до пiдпункту b) пункту 6, початкова дата, що згадується у пунктi 1, буде перша з таких дат:

     a) дата, на яку обидва компетентнi органи сповiстили особу, яка передала справу, вiдповiдно до пiдпункту a) пункту 6; або

     b) дата, яка настає через три календарних мiсяцi пiсля повiдомлення компетентного органу iншої Договiрної юрисдикцiї вiдповiдно до пiдпункту b) пункту 5.

     9. Якщо додаткову iнформацiю було затребувано вiдповiдно до пiдпункту b) пункту 6, початкова дата, яка згадується у пунктi 1, буде перша з таких дат:

     a) найпiзнiша дата, коли компетентнi органи, якi затребували додаткову iнформацiю, повiдомили особу, яка передала справу, а також iнший компетентний орган вiдповiдно до пiдпункту a) пункту 7; або

     b) дата, яка настає через три календарних мiсяцi пiсля того, як обидва компетентнi органи отримали всю iнформацiю, затребувану будь-яким компетентним органом вiд особи, яка передала справу.

     Проте, якщо один або обидва компетентнi органи надiслали повiдомлення, що згадується у пiдпунктi b) пункту 7, таке повiдомлення розглядається як запит про отримання додаткової iнформацiї вiдповiдно до пiдпункту b) пункту 6.

     10. Компетентнi органи Договiрних юрисдикцiй за взаємною згодою (вiдповiдно до статтi вiдповiдної Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, стосовно процедур взаємного узгодження) визначають спосiб застосування положень, що мiстяться в цiй Частинi, включаючи мiнiмум iнформацiї, необхiдної для кожного компетентного органу для здiйснення розгляду справи по сутi. Така угода має бути укладена до дати, коли невирiшенi проблемнi питання у справi вперше є такими, що вiдповiдають критерiям для подання на арбiтраж, i в подальшому може перiодично змiнюватись.

     11. Для цiлей застосування цiєї статтi до своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, будь-яка Сторона може зберiгати за собою право замiнити дворiчний перiод, передбачений у пiдпунктi b) пункту 1 на трирiчний перiод.

     12. Будь-яка Сторона може зберiгати за собою право застосовувати такi правила стосовно своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, незважаючи на iншi положення цiєї Статтi:

     a) будь-яке невирiшене спiрне питання, що стосується справи щодо процедури взаємного узгодження iншим чином, нiж у рамках арбiтражного процесу, передбаченого цiєю Конвенцiєю, не передається в арбiтраж, якщо рiшення щодо цього питання вже винесене судом або адмiнiстративним трибуналом будь-якої з Договiрних юрисдикцiй;

     b) якщо, у будь-який час пiсля подання запиту про арбiтраж i до офiцiйної передачi рiшення арбiтражної комiсiї до компетентних органiв Договiрних юрисдикцiй, рiшення щодо справи виноситься судом або адмiнiстративним трибуналом однiєї з Договiрних юрисдикцiй, арбiтражний процес припиняється.

Стаття 20 - Призначення арбiтрiв

     1. За виключенням випадку, коли компетентнi органи Договiрних юрисдикцiй взаємно погодились щодо iнших правил, пункти з 2 по 4 застосовуються для цiлей цiєї Частини.

     2. Призначення членiв арбiтражної комiсiї регулюються такими правилами:

     a) Арбiтражна комiсiя складається з трьох незалежних членiв з професiйними знаннями i досвiдом в питаннях мiжнародного оподаткування.

     b) Кожний компетентний орган призначає одного члена арбiтражної комiсiї протягом 60 днiв з дати подання запиту про арбiтраж згiдно пунктом 1 Статтi 19 (Обов'язкове до виконання рiшення арбiтражу). Обидва члени арбiтражної комiсiї, призначенi таким чином, протягом 60 днiв з дати бiльш пiзнього призначення, призначають третього члена, який виконує функцiю Голови арбiтражної комiсiї. Голова не є громадянином або резидентом будь-якої Договiрної юрисдикцiї.

     c) Кожний член арбiтражної комiсiї, призначений до неї, має бути неупередженим i незалежним вiд компетентних органiв, податкових адмiнiстрацiй i мiнiстерств фiнансiв Договiрних юрисдикцiй, а також вiд усiх осiб, що безпосередньо впливають на справу (а також їхнiх радникiв), на момент прийняття призначення, зберiгати свою неупередженiсть i незалежнiсть протягом розгляду справи i уникати будь-яких вчинкiв протягом вiдповiдного перiоду часу пiсля цього, що можуть зашкодити сприйняттю арбiтрiв як неупереджених i незалежних стосовно провадження.

     3. У випадку, коли компетентний орган Договiрної юрисдикцiї не призначає члена арбiтражної комiсiї у спосiб i у строки, визначенi у пунктi 2 або узгодженi компетентними органами Договiрних юрисдикцiй, член комiсiї призначається вiд iменi того компетентного органу високопосадовою офiцiйною особою Центру податкової полiтики та адмiнiстрування Органiзацiї економiчного спiвробiтництва та розвитку, який не є громадянином будь-якої з Договiрних юрисдикцiй.

     4. Якщо два першi члени арбiтражної комiсiї не призначають Голову у спосiб i протягом строку, визначеного у пунктi 2 або погодженого компетентними органами Договiрних юрисдикцiй, Голова призначається високопосадовою офiцiйною особою Центру податкової полiтики та адмiнiстрування Органiзацiї економiчного спiвробiтництва та розвитку, яка не є громадянином будь-якої з Договiрних юрисдикцiй.

Стаття 21 - Конфiденцiйнiсть арбiтражних процедур

     1. Виключно для цiлей застосування положень цiєї Частини i положень вiдповiдної Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, а також нацiонального законодавства Договiрних юрисдикцiй, пов'язаних з обмiном iнформацiєю, конфiденцiйнiстю i адмiнiстративною допомогою, члени арбiтражної комiсiї i щонайбiльше три спiвробiтники на кожного члена (а також ймовiрнi арбiтри, лише в межах, необхiдних для пiдтвердження їхньої здатностi задовольняти вимоги до арбiтрiв) вважаються особами або органами, яким iнформацiя може бути розкрита. Iнформацiя, отримана арбiтражною комiсiєю або ймовiрними арбiтрами, а також iнформацiя, яку отримують компетентнi органи вiд арбiтражної комiсiї, вважається iнформацiєю, якою обмiнюються вiдповiдно до положень Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, що пов'язанi з обмiном iнформацiєю i адмiнiстративною допомогою.

     2. Компетентнi органи Договiрних юрисдикцiй гарантують, що члени арбiтражної комiсiї i їхнi спiвробiтники погоджуються у письмовiй формi, до здiйснення ними арбiтражного провадження, розглядати будь-яку iнформацiю, яка стосується арбiтражного провадження, вiдповiдно до зобов'язань щодо конфiденцiйностi i не розкриття, зазначених у положеннях Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, що пов'язанi з обмiном iнформацiєю i адмiнiстративною допомогою, i вiдповiдно до дiючих законiв Договiрних юрисдикцiй.

Стаття 22 - Вирiшення справи до завершення арбiтражу

     Для цiлей цiєї Частини i положень вiдповiдної Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якi передбачають вирiшення справ шляхом взаємної згоди, процедура взаємного узгодження, а також арбiтражний процес стосовно справи припиняються, якщо у будь-який час пiсля подання запиту про арбiтраж i до офiцiйної передачi арбiтражною комiсiєю свого рiшення до компетентних органiв Договiрних юрисдикцiй:

     a) компетентнi органи Договiрних юрисдикцiй досягли згоди у вирiшеннi справи; або

     b) особа, яка передала справу, вiдкликає запит про арбiтраж або запит про процедуру взаємного узгодження.

Стаття 23 - Вид арбiтражного процесу

     1. Крiм випадку, коли компетентнi органи Договiрних юрисдикцiй взаємно домовляються щодо iнших правил, наведенi нижче правила застосовуються стосовно арбiтражного провадження вiдповiдно до цiєї Частини:

     a) Пiсля того як справа передається до арбiтражу, компетентнi органи кожної Договiрної юрисдикцiї передають арбiтражнiй комiсiї, до дати, встановленої за взаємною згодою, проект рiшення, який розглядає всi невирiшенi питання у справi (з урахування всiх ранiше досягнутих угод в тiй справi мiж компетентними органами Договiрних юрисдикцiй). Проект рiшення обмежується розподiлом конкретних грошових сум (наприклад, доходiв або витрат) або, якщо визначено, максимальною ставкою податку, що нараховується, вiдповiдно до Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, для кожного коригування або подiбного спiрного питання у справi. У справi, в якiй компетентнi органи Договiрних юрисдикцiй не змогли досягти згоди стосовно питання щодо умов застосування положення вiдповiдної Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї (далi - "вирiшальне питання"), зокрема про те, чи є фiзична особа резидентом або чи iснує постiйне представництво, компетентнi органи можуть надати альтернативнi проекти рiшень стосовно спiрних питань, вирiшення яких залежить вiд вирiшення таких вирiшальних питань.

     b) Компетентний орган кожної Договiрної юрисдикцiї може також подати на розгляд арбiтражної комiсiї додатковий документ з викладенням позицiї. Кожний компетентний орган, який надає проект рiшення або додатковий документ з викладенням позицiї, надає копiю iншому компетентному органу додати, коли належало подати проект рiшення i додатковий документ з викладенням позицiї. Кожний компетентний орган може також подати арбiтражнiй комiсiї, до дати, встановленої за взаємною згодою, заяву у вiдповiдь стосовно проекту рiшення i додаткового документа з викладенням позицiї, наданих iншим компетентним органом. Копiя будь-якої заяви у вiдповiдь надається iншому компетентному органу додати, коли належало подати заяву у вiдповiдь.

     c) Арбiтражна комiсiя обирає як своє рiшення один з проектiв рiшення у справi, переданих компетентними органами, стосовно кожного спiрного питання i будь-яких вирiшальних питань, i не включає обґрунтування або будь-яке iнше пояснення свого рiшення. Арбiтражне рiшення приймається простою бiльшiстю членiв комiсiї. Арбiтражна комiсiя передає своє рiшення у письмовiй формi компетентним органам Договiрних юрисдикцiй. Арбiтражне рiшення не має прецедентного значення.

     2. Для цiлей застосування цiєї статтi стосовно своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, будь-яка Сторона може зберiгати право не застосовувати пункт 1 до своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї. В такiй справi, крiм випадку, коли компетентнi органи Договiрних юрисдикцiй взаємно домовляються щодо iнших правил, наведенi нижче правила застосовуються стосовно арбiтражного процесу:

     a) Пiсля того як справа передається до арбiтражу, компетентний орган кожної Договiрної юрисдикцiї надає будь-яку iнформацiю, яка може бути необхiдною для винесення арбiтражного рiшення для усiх членiв комiсiї без невиправданої затримки. Якщо компетентнi органи Договiрних юрисдикцiй не домовляться про iнше, будь-яка iнформацiя, що не була доступною для обох компетентних органiв до того як запит про арбiтраж було отримано ними, не береться до уваги для цiлей винесення рiшення.

     b) Арбiтражна комiсiя виносить рiшення з питань, переданих до арбiтражу, вiдповiдно до положень, що застосовуються в Угодi про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, i, з урахуванням цих положень, також положень нацiонального законодавств Договiрних юрисдикцiй. Члени комiсiї розглядають також будь-якi iншi джерела, якi можуть однозначно визначити компетентнi органи Договiрних юрисдикцiй за взаємною згодою.

     c) Арбiтражне рiшення представляється компетентним органам Договiрних юрисдикцiй у письмовiй формi i визначає джерела права, на яких воно ґрунтується, i викладає мотиви, якi призвели до його результату. Арбiтражне рiшення приймається простою бiльшiстю членiв комiсiї. Арбiтражне рiшення не має прецедентного значення.

     3. Сторона, яка не зробила застереження, зазначеного в пунктi 2, може зберiгати право не застосовувати попереднi пункти статтi стосовно своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, зi Сторонами, якi зробили таке застереження. У такому випадку компетентнi органи Договiрних юрисдикцiй кожної такої Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, намагаються досягти згоди щодо виду арбiтражного процесу, який застосовується стосовно такої Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї. Поки такої згоди не досягнуто, стаття 19 (Обов'язкове до виконання рiшення арбiтражу) не застосовується стосовно такої Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї.

     4. Сторона може також обрати застосування пункту 5 стосовно своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, i повiдомляє про це Депозитарiй вiдповiдним чином. Пункт 5 застосовується до двох Договiрних юрисдикцiй стосовно Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, коли будь-яка з Договiрних юрисдикцiй надiслала таке повiдомлення.

     5. До початку арбiтражного процесу компетентнi органи Договiрних юрисдикцiй Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, забезпечують, щоб кожна особа, яка передала справу, i їхнi радники дали згоду у письмовiй формi не розкривати будь-якiй особi будь-яку iнформацiю, отриману пiд час арбiтражного провадження вiд будь-якого компетентного органу або арбiтражної комiсiї. Процедура взаємного узгодження вiдповiдно до Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, а також арбiтражне провадження вiдповiдно до цiєї Частини стосовно справи припиняється, якщо у будь-який час пiсля подання запиту про арбiтраж i до офiцiйної передачi арбiтражною комiсiєю свого рiшення до компетентних органiв Договiрних юрисдикцiй, особа, яка передала справу, або один з радникiв тiєї особи порушує ту угоду по сутi.

     6. Незважаючи на пункт 4, будь-яка Сторона, яка не вирiшила застосовувати пункт 5, може зберiгати за собою право не застосовувати пункт 5 стосовно однiєї або кiлькох визначених угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, або стосовно усiх своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї.

     7. Сторона, яка обирає можливiсть застосовувати пункт 5, може зберiгати за собою право не застосовувати цю Частину стосовно усiх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, для яких iнша Договiрна юрисдикцiя робить застереження вiдповiдно до пункту 6.

Стаття 24 - Угода про iнше рiшення

     1. Для цiлей застосування цiєї Частини стосовно своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, будь-яка Сторона може обрати можливiсть застосовувати пункт 2 i повiдомити вiдповiдним чином Депозитарiй. Пункт 2 застосовується до двох Договiрних юрисдикцiй Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, тiльки коли обидвi Договiрнi юрисдикцiї надiслали таке повiдомлення.

     2. Незважаючи на пункт 4 Статтi 19 (Обов'язкове для виконання рiшення арбiтражу), арбiтражне рiшення вiдповiдно до цiєї Частини не є обов'язковим для Договiрних юрисдикцiй Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, i не виконується, якщо компетентнi органи Договiрних юрисдикцiй домовляються щодо iншого вирiшення усiх спiрних питань протягом трьох календарних мiсяцiв пiсля надання їм рiшення.

     3. Сторона, яка обирає можливiсть застосовувати пункт 2, може зберiгати право застосовувати пункт 2 лише стосовно своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, для яких застосовується пункт 2 статтi 23 (Вид арбiтражного процесу).

Стаття 25 - Витрати на арбiтражнi процедури

     Пiд час арбiтражної процедури вiдповiдно до цiєї Частини винагорода i витрати членiв арбiтражної комiсiї, а також будь-якi витрати, понесенi у зв'язку з арбiтражною процедурою Договiрними юрисдикцiями, несуть Договiрнi юрисдикцiї у спосiб, що визначається взаємною угодою мiж компетентними органами Договiрних юрисдикцiй. За вiдсутностi такої угоди кожна Договiрна юрисдикцiя несе свої власнi витрати i витрати свого призначеного члена комiсiї. Витрати голови арбiтражної комiсiї та iншi витрати, пов'язанi з веденням арбiтражного процесу несуть Договiрнi юрисдикцiї у рiвних частках.

Стаття 26 - Сумiснiсть

     1. З урахуванням статтi 18 (Вибiр можливостi застосовувати Частину VI), положення цiєї Частини застосовуються замiсть або за вiдсутностi положень Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якi передбачають арбiтражне провадження щодо невирiшених питань, що стосуються справи щодо процедури взаємного узгодження. Кожна Сторона, яка обирає застосування цiєї Частини, повiдомляє Депозитарiй про те, чи кожна з її угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, крiм тих, що пiдпадають пiд дiю застереження вiдповiдно до пункту 4, мiстить таке положення, i, якщо це так, номер статтi i пункту кожного такого положення. Коли двi Договiрнi юрисдикцiї надiслали повiдомлення стосовно положень Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, це положення замiнюється положеннями цiєї Частини у вiдношеннях мiж цими Договiрними юрисдикцiями.

     2. Будь-яке невирiшене питання, що стосується справи щодо процедури взаємного узгодження iншим способом, нiж у рамках арбiтражного процесу, передбаченого цiєю Частиною, не передається до арбiтражу, якщо питання не вiдноситься до справи, стосовно якої арбiтражна комiсiя або подiбний орган був попередньо створений вiдповiдно до двосторонньої або багатосторонньої конвенцiї, яка передбачає обов'язкове до виконання рiшення арбiтражу щодо невирiшених спiрних питань, якi стосуються справи щодо процедури взаємного узгодження.

     3. З урахуванням пункту 1, нiщо в цiй Частинi не впливає на виконання бiльш широких зобов'язань стосовно арбiтражу невирiшених спiрних питань, що випливають в контекстi процедури взаємного узгодження, яка є результатом iнших конвенцiй, сторонами яких є або стануть Договiрнi юрисдикцiї.

     4. Сторона може зберiгати за собою право не застосовувати цю Частину стосовно однiєї або кiлькох визначених угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї (або стосовно усiх своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї), якi вже передбачають обов'язкове до виконання рiшення арбiтражу щодо невирiшених спiрних питань, що випливають зi справи щодо процедури взаємного узгодження.

ЧАСТИНА VII.
ЗАКЛЮЧНI ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 27 - Пiдписання i ратифiкацiя, прийняття або затвердження

     1. Починаючи з 31 грудня 2016 року ця Конвенцiя є вiдкритою для пiдписання:

     a) усiма державами;

     b) Гернсi (Сполучене Королiвство Великої Британiї i Пiвнiчної Iрландiї); островом Мен (Сполучене Королiвство Великої Британiї i Пiвнiчної Iрландiї); Джерсi (Сполучене Королiвство Великої Британiї i Пiвнiчної Iрландiї); i

     c) будь-якою iншою юрисдикцiєю, яка має право стати Стороною шляхом винесення рiшення за загальною згодою Сторiн i Сторiн, що пiдписали цю Конвенцiю.

     2. Ця Конвенцiя пiдлягає ратифiкацiї, прийняттю або затвердженню.

Стаття 28 - Застереження

     1. З урахуванням пункту 2, до цiєї Конвенцiї не можуть бути зробленi жоднi застереження, за винятком тих, що безпосередньо дозволенi:

     a) пунктом 5 статтi 3 (Фiскально-прозорi особи);

     b) пунктом 3 статтi 4 (Особи, що є резидентами двох юрисдикцiй);

     c) пунктами 8 i 9 статтi 5 (Застосування методiв усунення подвiйного оподаткування);

     d) пунктом 4 статтi 6 (Мета Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї);

     e) пунктами 15 i 16 статтi 7 (Попередження зловживань положеннями договору);

     f) пунктом 3 статтi 8 (Операцiї з переказу дивiдендiв);

     g) пунктом 6 статтi 9 (Доходи вiд вiдчуження акцiй або частки участi особи, вартiсть яких одержується переважно з нерухомого майна);

     h) пунктом 5 статтi 10 (Правило протидiї зловживань для постiйних представництв, розташованих в третiх юрисдикцiях);

     i) пунктом 3 статтi 11 (Застосування угод про оподаткування для обмеження прав Сторони щодо оподаткування своїх резидентiв);

     j) пунктом 4 статтi 12 (Штучне уникнення статусу постiйного представництва шляхом договорiв комiсiї та подiбних стратегiй);

     k) Пунктом 6 статтi 13 (Штучне уникнення статусу постiйного представництва шляхом виключень, передбачених для окремих видiв дiяльностi);

     l) пунктом 3 статтi 14 (Роздiлення контрактiв);

     m) пунктом 2 статтi 15 (Визначення особи, тiсно пов'язаної з пiдприємством);

     n) пунктом 5 статтi 16 (Процедура взаємного узгодження);

     o) пунктом 3 статтi 17 (Вiдповiднi коригування);

     p) пунктами 11 i 12 статтi 19 (Обов'язкове до виконання рiшення арбiтражу);

     q) пунктами 2, 3, 6 i 7 статтi 23 (Вид арбiтражного процесу);

     r) пунктом 3 статтi 24 (Угода про iнше рiшення);

     s) пунктом 4 статтi 26 (Сумiснiсть);

     t) пунктами 6 i 7 статтi 35 (Введення в дiю);

     u) пунктом 2 статтi 36 (Введення в дiю Частини VI).

     2. a) Незважаючи на пункт 1, будь-яка Сторона, яка обирає вiдповiдно до статтi 18 (Вибiр можливостi застосовувати Частину VI) можливiсть застосовувати Частину VI (Арбiтраж), може сформулювати одне або декiлька застережень стосовно змiсту справ, якi пiдлягають арбiтражу вiдповiдно до положення Частини VI (Арбiтраж). Для Сторони, яка обирає вiдповiдно до статтi 18 (Вибiр можливостi застосовувати Частину VI) можливiсть застосовувати Частину VI (Арбiтраж) пiсля того, як вона стала Стороною цiєї Конвенцiї, робляться застереження вiдповiдно до цього пiдпункту одночасно з надсиланням Стороною повiдомлення Депозитарiю вiдповiдно до статтi 18 (Вибiр можливостi застосовувати Частину VI).

     b) Застереження, зробленi вiдповiдно до пiдпункту a) пiдлягають прийняттю. Застереження, зроблене вiдповiдно до пiдпункту a) вважається прийнятим Стороною, якщо вона не повiдомила Депозитарiй про те, що вона заперечує проти застереження, до закiнчення строку у дванадцять календарних мiсяцiв, що починається на дату повiдомлення про застереження Депозитарiєм або до дати, на яку вона депонує свiй документ про ратифiкацiю, прийняття або затвердження, в залежностi вiд того, яка є пiзнiшою. Для Сторони, яка обирає вiдповiдно до статтi 18 (Вибiр можливостi застосовувати Частину VI) можливiсть застосовувати Частину VI (Арбiтраж) пiсля того, як вона стала Стороною цiєї Конвенцiї, заперечення щодо попереднiх застережень, зробленi iншими Сторонами вiдповiдно до пiдпункту a), можуть бути зробленi пiд час надсилання Стороною, яка була зазначена першою, повiдомлення до Депозитарiю вiдповiдно до статтi 18 (Вибiр можливостi застосовувати Частину VI). Якщо Сторона висловлює заперечення проти застереження, зробленого згiдно з пiдпунктом a), Частина VI (Арбiтраж) не застосовується повнiстю у вiдносинах мiж Стороною, що заперечує, i Стороною, що робить застереження.

     3. Якщо iнше спецiально не передбачено у вiдповiдних положеннях цiєї Конвенцiї, застереження, зроблене вiдповiдно до пункту 1 або 2:

     a) змiнює положення цiєї Конвенцiї, яких стосується застереження в межах застереження, для Сторони, що робить застереження, у її вiдносинах з iншою Стороною; i

     b) змiнює цi положення в тих самих межах для iншої Сторони у її вiдносинах зi Стороною, яка робить застереження.

     4. Застереження, що застосовуються до угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, укладених юрисдикцiєю або вiд її iменi, за чиї мiжнароднi вiдносини Сторона є вiдповiдальною, якщо така юрисдикцiя не є Стороною Конвенцiї вiдповiдно до пiдпункту b) або c) пункту 1 статтi 27 (Пiдписання i ратифiкацiя, прийняття або затвердження), робиться вiдповiдальною Стороною i може вiдрiзнятись вiд застережень, зроблених Стороною для своїх власних угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї.

     5. Застереження робляться на момент пiдписання або при депонуваннi документа про ратифiкацiю, прийняття або затвердження, з урахуванням положень пунктiв 2, 6 i 9 цiєї статтi i пункту 5 статтi 29 (Повiдомлення). Проте для Сторони, яка обирає вiдповiдно до статтi 18 (Вибiр можливостi застосовувати Частину VI) можливiсть застосовувати Частину VI (Арбiтраж) пiсля того, як вона стала Стороною цiєї Конвенцiї, застереження, зазначенi у пiдпунктах p), q), r) та s) пункту 1 цiєї статтi робляться пiд час надсилання Стороною, яка була зазначена першою, повiдомлення до Депозитарiю вiдповiдно до статтi 18 (Вибiр можливостi застосовувати Частину VI).

     6. Якщо застереження робляться на момент пiдписання, вони пiдтверджуються пiсля депонування документа про ратифiкацiю, прийняття або затвердження, якщо документ, який мiстить застереження, безпосередньо не визначає, що вiн вважається остаточним, з урахуванням положень пунктiв 2, 5 i 9 цiєї Статтi i пункту 5 статтi 29 (Повiдомлення).

     7. Якщо застереження не робляться на момент пiдписання, попереднiй перелiк очiкуваних застережень надається Депозитарiю на цей момент.

     8. Для застережень, зроблених вiдповiдно до кожного з наведених нижче положень, перелiк угод, про якi повiдомлено вiдповiдно до абзацу ii) пiдпункту a) пункту 1 статтi 2 (Тлумачення термiнiв), якi пiдпадають пiд сферу застосування застереження, як це визначено у вiдповiдному положеннi (i, у випадку застереження вiдповiдно до будь-яких з таких положень, окрiм положень, перелiчених у пiдпунктах c), d) i n), номер статтi i пункту кожного вiдповiдного положення), надається тодi, коли робляться такi застереження:

     a) пiдпунктiв b), c), d), e) i g) пункту 5 статтi 3 (Фiскально-прозорi особи);

     b) пiдпунктiв b), c) i d) пункту 3 статтi 4 (Особи, якi є резидентами двох юрисдикцiй);

     c) пунктiв 8 i 9 статтi 5 (Застосування методiв усунення подвiйного оподаткування);

     d) пункту 4 статтi 6 (Мета Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї);

     e) пiдпунктiв b) i c) пункту 15 статтi 7 (Попередження зловживань положеннями договору);

     f) абзацiв i), ii), i iii) пiдпункту b) пункту 3 статтi 8 (Операцiї з переказу дивiдендiв);

     g) пiдпунктiв d), e) i f) пункту 6 статтi 9 (Прибуток на капiтал вiд вiдчуження акцiй або прав участi осiб, вартiсть яких одержується переважно з нерухомого майна);

     h) пiдпунктiв b) i c) пункту 5 статтi 10 (Правило протидiї зловживань для постiйних представництв, розташованих у третiх юрисдикцiях);

     i) пiдпункту b) пункту 3 статтi 11 (Застосування угод про оподаткування для обмеження прав Сторони щодо оподаткування своїх резидентiв);

     j) пiдпункту b) пункту 6 статтi 13 (Штучне уникнення статусу постiйного представництва шляхом виключень, передбачених для окремих видiв дiяльностi);

     k) пiдпункту b) пункту 3 статтi 14 (Роздiлення контрактiв);

     l) пiдпункту b) пункту 5 статтi 16 (Процедура взаємного узгодження);

     m) пiдпункту a) пункту 3 статтi 17 (Вiдповiднi коригування);

     n) пункту 6 статтi 23 (Вид арбiтражного процесу); i

     o) пункту 4 статтi 26 (Сумiснiсть).

     Застереження, зазначенi у пiдпунктах a) - o) вище, не застосовуються до будь-якої Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, яка не включена до перелiку, зазначеному в цьому пунктi.

     9. Будь-яка Сторона, яка зробила застереження вiдповiдно до пункту 1 або 2, може у будь-який час вiдкликати його або замiнити його бiльш обмеженим застереженням шляхом повiдомлення, направленого Депозитарiю. Така сторона робить будь-яке додаткове повiдомлення вiдповiдно до пункту 6 статтi 29 (Повiдомлення), яке може бути необхiдним в результатi вiдкликання або замiни застереження. З урахуванням пункту 7 статтi 35 (Введення в дiю), вiдкликання або замiна набирає чинностi:

     a) стосовно Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, лише з державами або юрисдикцiями, якi є Сторонами Конвенцiї, коли повiдомлення про вiдкликання або замiну застереження отримує Депозитарiй:

     i) для застережень стосовно положень, що стосуються податкiв, утриманих у джерела, якщо подiя, що має результатом такi податки, вiдбувається 1 сiчня року, наступного пiсля закiнчення перiоду в шiсть календарних мiсяцiв починаючи з дати передачi Депозитарiєм повiдомлення про вiдкликання або замiну застереження, або пiзнiше; i

     ii) для застережень стосовно усiх iнших положень, для податкiв, утриманих стосовно податкових перiодiв, що починаються з 1 сiчня року, наступного пiсля закiнчення перiоду в шiсть календарних мiсяцiв починаючи з дати передачi Депозитарiєм повiдомлення про вiдкликання або замiну застереження, або пiзнiше; i

     b) стосовно Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, для якої одна або декiлька Договiрних юрисдикцiй стає Стороною цiєї Конвенцiї пiсля дати отримання Депозитарiєм повiдомлення про вiдкликання або замiну: з найбiльш пiзньою iз дат, на якi Конвенцiя набирає чинностi для цих Договiрних юрисдикцiй.

Стаття 29 - Повiдомлення

     1. З урахуванням пунктiв 5 i 6 цiєї статтi, а також пункту 7 статтi 35 (Набрання чинностi), повiдомлення вiдповiдно до нижчезгаданих положень, направляється на момент пiдписання або при депонуваннi документа про ратифiкацiю, прийняття або схвалення:

     a) абзацу ii) пiдпункту a) пункту 1 статтi 2 (Тлумачення термiнiв);

     b) пункту 6 статтi 3 (Фiскально-прозорi особи);

     c) пункту 4 статтi 4 (Особи, якi є резидентами двох юрисдикцiй);

     d) пункту 10 статтi 5 (Застосування методiв усунення подвiйного оподаткування);

     e) пунктiв 5 i 6 статтi 6 (Мета Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї);

     f) пункту 17 статтi 7 (Попередження зловживань положеннями договору);

     g) пункту 4 статтi 8 (Операцiї з переказу дивiдендiв);

     h) пунктiв 7 i 8 статтi 9 (Доходи вiд вiдчуження акцiй або частки участi особи, вартiсть яких одержується здебiльшого з нерухомого майна);

     i) пункту 6 статтi 10 (Правило протидiї зловживанню для постiйних представництв, розташованих у третiх юрисдикцiях);

     j) пункту 4 статтi 11 (Застосування угод про оподаткування для обмеження прав Сторони щодо оподаткування своїх резидентiв);

     k) пунктiв 5 i 6 статтi 12 (Штучне уникнення статусу постiйного представництва шляхом договорiв комiсiї та подiбних стратегiй);

     l) пунктiв 7 i 8 статтi 13 (Штучне уникнення статусу постiйного представництва шляхом виключень окремих видiв дiяльностi);

     m) пункту 4 статтi 14 (Роздiлення контрактiв);

     n) пункту 6 статтi 16 (Процедура взаємного узгодження);

     o) пункту 4 статтi 17 (Вiдповiднi коригування);

     p) статтi 18 (Вибiр можливостi застосовувати Частину VI);

     q) пункту 4 статтi 23 (Вид арбiтражного процесу);

     r) пункту 1 статтi 24 (Угода про iнше рiшення);

     s) пункту 1 статтi 26 (Сумiснiсть); i

     t) пунктiв 1, 2, 3, 5 i 7 статтi 35 (Введення в дiю).

     2. Повiдомлення стосовно угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, укладених юрисдикцiєю або вiд її iменi, за чиї мiжнароднi вiдносини Сторона є вiдповiдальною, якщо така юрисдикцiя не є Стороною Конвенцiї вiдповiдно до пiдпункту b) або c) пункту 1 статтi 27 (Пiдписання i ратифiкацiя, прийняття або затвердження), готуються вiдповiдальною Стороною i можуть вiдрiзнятись вiд повiдомлень, пiдготовлених Стороною стосовно своїх власних угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї.

     3. Якщо повiдомлення робляться на момент пiдписання, вони пiдтверджуються пiсля депонування документа про ратифiкацiю, прийняття або затвердження, якщо документ, що мiстить повiдомлення, не має прямої вказiвки, що вiн вважається остаточним, з урахуванням положень пунктiв 5 i 6 цiєї статтi i пункту 7 статтi 35 (Введення в дiю).

     4. Якщо повiдомлення не робляться на момент пiдписання, попереднiй перелiк очiкуваних повiдомлень надається на той момент.

     5. Будь-яка Сторона може у будь-який час розширити перелiк угод, щодо яких вiдповiдно до абзацу ii) пiдпункту a) пункту 1 статтi 2 (Тлумачення термiнiв) було направлено повiдомлення Депозитарiю. Сторона визначає в цьому застереженнi, чи пiдпадає угода пiд сферу застосування будь-яких застережень, зроблених Стороною, якi зазначаються у пунктi 8 статтi 28 (Застереження). Сторона може також зробити нове застереження, зазначене у пунктi 8 статтi 28 (Застереження), якщо додаткова угода вперше пiдпадатиме пiд сферу застосування такого застереження. Сторона також визначає будь-якi додатковi повiдомлення, якi можуть бути необхiдними вiдповiдно до пiдпунктiв b) - s) пункту 1 для вiдображення включення додаткових угод. Крiм того, якщо розширення вперше призводить до включення угоди про оподаткування, укладеною юрисдикцiєю або вiд її iменi, за чиї мiжнароднi вiдносини Сторона є вiдповiдальною, така Сторона визначає будь-якi застереження (вiдповiдно до пункту 4 статтi 28 (Застереження) або повiдомлення (вiдповiдно до пункту 2 цiєї статтi), що застосовуються до угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, внесених такою юрисдикцiєю або вiд її iменi. На дату, коли додаткова угода (угоди), щодо якої зроблено повiдомлення вiдповiдно до абзацу ii) пiдпункту a) пункту 1 статтi 2 (Тлумачення термiнiв), стають угодами про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, положення статтi 35 (Введення в дiю) регулюють дату, з якої змiни до Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, є чинними.

     6. Сторона може робити додатковi повiдомлення вiдповiдно до пiдпунктiв b) - s) пункту 1 шляхом повiдомлення, направленого Депозитарiю. Цi повiдомлення набирають чинностi:

     a) стосовно угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, лише з Державами або юрисдикцiями, якi є Сторонами Конвенцiї, коли додаткове повiдомлення отримує Депозитарiй:

     i) для повiдомлень стосовно положень, пов'язаних з податками, утриманими з джерела, якщо подiя, що має результатом такi податки, вiдбувається з або пiсля 1 сiчня року, що настає пiсля закiнчення перiоду в шiсть календарних мiсяцiв починаючи з дати передачi Депозитарiю додаткового повiдомлення; i

     ii) для повiдомлень стосовно усiх iнших положень, пов'язаних з податками, утриманими стосовно податкових перiодiв, що починаються 1 сiчня року, наступного пiсля закiнчення перiоду в шiсть календарних мiсяцiв починаючи з дати передачi Депозитарiєм додаткового повiдомлення, або пiзнiше; i

     b) стосовно Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, для якої одна або декiлька Договiрних юрисдикцiй стає Стороною цiєї Конвенцiї пiсля дати отримання Депозитарiєм додаткового повiдомлення: з найбiльш пiзньою iз дат, коли Конвенцiя набирає чинностi для тих Договiрних юрисдикцiй.

Стаття 30 - Подальшi змiни до угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї,

     Положення цiєї Конвенцiї не перешкоджають подальшим змiнам до Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якi можуть бути погодженi мiж Договiрними юрисдикцiями Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї.

Стаття 31 - Конференцiя Сторiн

     1. Сторони можуть скликати Конференцiю Сторiн для цiлей винесення будь-яких рiшень або здiйснення будь-яких функцiй, якi можуть бути необхiдними або доречними вiдповiдно до положень цiєї Конвенцiї.

     2. Конференцiя Сторiн забезпечується Депозитарiєм.

     3. Будь-яка Сторона може направити запит про проведення Конференцiї Сторiн шляхом передачi запиту Депозитарiю. Депозитарiй iнформує всi Сторони про будь-який запит. Пiсля цього Депозитарiй скликає Конференцiю Сторiн, за умови, що запит пiдтримується однiєю третиною Сторiн, протягом шести календарних мiсяцiв з моменту повiдомлення Депозитарiєм про запит.

Стаття 32 - Тлумачення i виконання

     1. Будь-яке питання, що виникає в результатi тлумачення або виконання положень Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, зi змiнами, внесеними цiєю Конвенцiю, вирiшується вiдповiдно до положення (положень) Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, що стосуються вирiшення шляхом взаємної згоди щодо питань тлумачення або застосування Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї (оскiльки такi положення можуть бути змiненi цiєю Конвенцiєю).

     2. Будь-яке питання, що виникає стосовно тлумачення або виконання цiєї Конвенцiї, може розглядатись Конференцiєю Сторiн, що скликається вiдповiдно до пункту 3 статтi 31 (Конференцiя Сторiн).

Стаття 33 - Внесення змiн

     1. Будь-яка сторона може запропонувати внести змiну до цiєї Конвенцiї шляхом направлення запропонованої змiни Депозитарiю.

     2. Конференцiя Сторiн може скликатись для розгляду запропонованої змiни вiдповiдно до пункту 3 Статтi 31 (Конференцiя Сторiн).

Стаття 34 - Набрання чинностi

     1. Ця Конвенцiя набирає чинностi з першого дня мiсяця, що настає пiсля закiнчення перiоду в три календарних мiсяцi, що починається з дати направлення п'ятого документа про ратифiкацiю, прийняття або затвердження на зберiгання.

     2. Для кожної Сторони, що пiдписала цю Конвенцiю, i яка ратифiкує, приймає або схвалює цю Конвенцiю пiсля направлення п'ятої ратифiкацiйної грамоти або документа про прийняття або затвердження на зберiгання, Конвенцiя набирає чинностi у перший день мiсяця, що настає пiсля закiнчення перiоду в три календарних мiсяцi, що починається з дати здачi на зберiгання такою Стороною, що пiдписала цю Конвенцiю, своєї ратифiкацiйної грамоти або документа про прийняття або затвердження.

Стаття 35 - Введення в дiю

     1. Положення цiєї Конвенцiї дiють в кожнiй Договiрнiй юрисдикцiї стосовно Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї:

     a) стосовно податкiв, утриманих у джерела з сум, сплачених або перерахованих нерезидентам, якщо подiя, що має результатом такi податки, вiдбувається першого або пiсля першого дня наступного календарного року, що починається на найбiльш пiзню з дат, коли Конвенцiя набирає чинностi для кожної з Договiрних юрисдикцiй Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї; i

     b) стосовно усiх iнших податкiв, утриманих тiєю Договiрною юрисдикцiєю, для податкiв, утриманих стосовно податкових перiодiв, що починаються з або пiсля закiнчення перiоду у шiсть календарних мiсяцiв (або бiльш короткого перiоду, якщо усi Договiрнi юрисдикцiї повiдомляють Депозитарiю, що вони мають намiр застосувати такий коротший перiод) з найбiльш пiзньої з дат, коли ця Конвенцiя набуває чинностi для кожної з Договiрних юрисдикцiй Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї.

     2. Лише для цiлi власного застосування пiдпункту a) пункту 1 i пiдпункту a) пункту 5, Сторона може вибрати можливiсть замiнити "податковий перiод" на "календарний рiк", i належним чином повiдомити про це Депозитарiй.

     3. Лише для цiлi власного застосування пiдпункту b) пункту 1 i пiдпункту b) пункту 5, Сторона може вибрати можливiсть замiнити посилання на "податковi перiоди, якi починаються з або пiсля закiнчення перiоду" посиланням "податковi перiоди, якi починаються першого або пiсля першого сiчня наступного року, що починається з або пiсля закiнчення перiоду", i належним чином повiдомити про це Депозитарiй.

     4. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi, стаття 16 (Процедура взаємного узгодження) є чинною стосовно Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, для справи, переданої до компетентного органу Договiрної юрисдикцiї, з або пiсля найбiльш пiзньої iз дат, коли Конвенцiя набирає чинностi для кожної з Договiрних юрисдикцiй Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, за винятком справ, якi були не прийнятними для подання на ту дату вiдповiдно до Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, до внесення змiн до неї Конвенцiєю, без урахування податкового перiоду, якого справа стосується.

     5. Для нової Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, що є результатом розширення вiдповiдно до пункту 5 статтi 29 (Повiдомлення) перелiку угод, щодо яких зроблено повiдомлення вiдповiдно до абзацу ii) пiдпункту a) пункту 1 статтi 2 (Тлумачення термiнiв), положення цiєї Конвенцiї є чинними в кожнiй Договiрнiй юрисдикцiї:

     a) стосовно податкiв, утриманих у джерела з сум, сплачених або перерахованих нерезидентам, якщо подiя, що має результатом такi податки, вiдбувається першого або пiсля першого дня наступного календарного року, що починається з або пiсля 30 днiв пiсля дати передачi Депозитарiєм повiдомлення про розширення перелiку угод; i

     b) стосовно усiх iнших податкiв, утриманих такою Договiрною юрисдикцiєю, для податкiв, утриманих стосовно податкових перiодiв, що починаються з або пiсля закiнчення перiоду у дев'ять календарних мiсяцiв, (або бiльш короткого перiоду, якщо усi Договiрнi юрисдикцiї повiдомляють Депозитарiю, що вони мають намiр застосувати такий коротший перiод) з дати передачi Депозитарiєм повiдомлення про розширення перелiку угод.

     6. Будь-яка Сторона може зберiгати право не застосовувати пункт 4 стосовно своїх угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї.

     7. a) Будь-яка Сторона може зберiгати право замiнити:

     i) посилання у пунктах з 1 i 4 на "найбiльш пiзню з дат, на яку Конвенцiя набирає чинностi для кожної з Договiрних юрисдикцiй Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї"; i

     ii) посилання у пунктi 5 на "дату передачi Депозитарiєм повiдомлення про розширення перелiку угод";

     посиланнями "30 днiв пiсля дати отримання Депозитарiєм найбiльш пiзнього повiдомлення вiд кожної Договiрної юрисдикцiї, яка робить застереження, зазначене у пунктi 7 статтi 35 (Введення в дiю), про завершення своїх внутрiшнiх процедур для того, щоб положення цiєї Конвенцiї набули чинностi стосовно тiєї конкретної Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї";

     iii) посилання у пiдпунктi a) пункту 9 статтi 28 (Застереження) на "з дати передачi Депозитарiєм повiдомлення про вiдкликання або замiну застереження"; i

     iv) посилання у пiдпунктi b) пункту 9 статтi 28 (Застереження) на "з найбiльш пiзньої iз дат, коли Конвенцiя набирає чинностi для тих Договiрних юрисдикцiй";

     посиланнями "30 днiв пiсля дати отримання Депозитарiєм найбiльш пiзнього повiдомлення вiд кожної Договiрної юрисдикцiї, яка робить застереження, зазначене у пунктi 7 статтi 35 (Введення в дiю), про завершення своїх внутрiшнiх процедур для того, щоб вiдкликання або замiна застереження набрали чинностi стосовно тiєї конкретної Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї";

     v) посилання у пiдпунктi a) пункту 6 статтi 29 (Повiдомлення) на "з дати повiдомлення Депозитарiєм про додаткове повiдомлення"; i

     vi) посилання у пiдпунктi b) пункту 6 статтi 29 (Повiдомлення) на "з найбiльш пiзньої iз дат, на яку Конвенцiя набирає чинностi для тих Договiрних юрисдикцiй";

     посиланнями "30 днiв пiсля дати отримання Депозитарiєм найбiльш пiзнього повiдомлення вiд кожної Договiрної юрисдикцiї, яка робить застереження, зазначене у пунктi 7 статтi 35 (Введення в дiю), про завершення своїх внутрiшнiх процедур для того, щоб додаткове повiдомлення набуло чинностi стосовно тiєї конкретної Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї";

     vii) посилання у пунктi 1 i 2 статтi 36 (Введення в дiю частини VI) на "пiзнiшу з дат, на яку ця Конвенцiя набирає чинностi для кожної з Договiрних юрисдикцiй Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї";

     посиланнями "30 днiв пiсля дати отримання Депозитарiєм найбiльш пiзнього повiдомлення вiд кожної Договiрної юрисдикцiї, яка робить застереження, зазначене у пунктi 7 статтi 35 (Введення в дiю), про завершення своїх внутрiшнiх процедур для набрання чинностi положеннями цiєї Конвенцiї стосовно цiєї конкретної Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї"; i

     viii) посилання у пунктi 3 статтi 36 (Введення в дiю частини VI) на "дату повiдомлення Депозитарiєм про повiдомлення про розширення перелiку угод";

     ix) посилання у пунктi 4 статтi 36 (Введення в дiю частини VI) на "дату повiдомлення Депозитарiєм про повiдомлення про вiдкликання застереження", "дату повiдомлення Депозитарiєм про повiдомлення про замiну застереження" i "дату повiдомлення Депозитарiєм про повiдомлення про вiдкликання заперечення до застереження"; i

     x) посилання у пунктi 5 статтi 36 (Введення в дiю частини VI) на "дату повiдомлення Депозитарiєм про додаткове повiдомлення";

     посиланнями на "30 днiв пiсля дати отримання Депозитарiєм найбiльш пiзнього повiдомлення вiд кожної Договiрної юрисдикцiї, яка робить застереження, зазначене у пунктi 7 статтi 35 (Введення в дiю), про завершення своїх внутрiшнiх процедур для того набрання чинностi положеннями Частини VI (Арбiтраж) стосовно цiєї конкретної Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї".

     b) Сторона, яка робить застереження вiдповiдно до пiдпункту a), надсилає пiдтвердження про завершення своїх внутрiшнiх процедур одночасно Депозитарiю та iншiй Договiрнiй юрисдикцiї.

     c) Якщо одна або декiлька Договiрних юрисдикцiй Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, роблять застереження вiдповiдно до цього пункту, дата набрання чинностi положень Конвенцiї, вiдкликання або замiни застереження, додаткового повiдомлення стосовно цiєї Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, або Частини VI (Арбiтраж) регулюється цим пунктом для всiх Договiрних юрисдикцiй цiєї Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї.

Стаття 36 - Введення в дiю Частини VI

     1. Незважаючи на пункт 9 статтi 28 (Застереження), пункт 6 статтi 29 (Повiдомлення) i пункти 1 - 6 статтi 35 (Введення в дiю), стосовно двох Договiрних юрисдикцiй Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, положення Частини VI (Арбiтраж) починають застосовуватись:

     a) стосовно справ, переданих компетентному органу Договiрної юрисдикцiї (як це зазначено у пiдпунктi a) пункту 1 статтi 19 (Обов'язкове для виконання рiшення арбiтражу), з або пiсля бiльш пiзньої з дат, на яку ця Конвенцiя набирає чинностi для кожної з Договiрних юрисдикцiй цiєї Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї; i

     b) стосовно справ, переданих компетентному органу Договiрної юрисдикцiї до бiльш пiзньої з дат, на яку ця Конвенцiя набирає чинностi для кожної з Договiрних юрисдикцiй цiєї Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, з дати, коли обидвi Договiрнi юрисдикцiї повiдомили Депозитарiй, що вони досягли взаємної згоди вiдповiдно до пункту 10 статтi 19 (Обов'язкове до виконання рiшення арбiтражу), разом з iнформацiєю стосовно дати або дат, з якої цi справи вважаються такими, що були представленi компетентному органу Договiрної юрисдикцiї (як це зазначено у пiдпунктi a) пункту 1 статтi 19 (Обов'язкове до виконання рiшення арбiтражу) вiдповiдно до умов цiєї взаємної угоди.

     2. Сторона може зберiгати право на застосування Частини VI (Арбiтраж) до справи, переданої компетентному органу Договiрної юрисдикцiї, до бiльш пiзньої з дат, на яку ця Конвенцiя набирає чинностi для кожної з Договiрних юрисдикцiй Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, лише у тих випадках, коли компетентнi органи обох Договiрних юрисдикцiй погоджуються, що вони будуть застосовувати її до такої конкретної справи.

     3. У випадку нової Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, що є результатом розширення вiдповiдно до пункту 5 статтi 29 (Повiдомлення) перелiку угод, про якi було повiдомлено вiдповiдно до пункту ii) пiдпункту a) пункту 1 статтi 2 (Тлумачення термiнiв), посилання у пунктах 1 i 2 цiєї статтi на "пiзнiшу з дат, на яку ця Конвенцiя набирає чинностi для кожної з Договiрних юрисдикцiй Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї" замiнюється посиланнями на "дату повiдомлення Депозитарiєм про повiдомлення про розширення перелiку угод".

     4. Вiдкликання або замiна застереження, зробленого вiдповiдно до пункту 4 статтi 26 (Сумiснiсть) вiдповiдно до пункту 9 статтi 28 (Застереження), або вiдкликання заперечення до застереження, поданого вiдповiдно до пункту 2 статтi 28 (Застереження), в результатi якого застосовується Частина VI (Арбiтраж) мiж двома Договiрними юрисдикцiями Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, будуть мати юридичну силу вiдповiдно до пiдпунктiв a) i b) пункту 1 цiєї статтi, окрiм випадку, коли посилання на "пiзнiшу з дат, на яку ця Конвенцiя набирає чинностi для кожної з Договiрних юрисдикцiй Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї" замiнюється посиланнями на "дату повiдомлення Депозитарiєм про повiдомлення про вiдкликання застереження", "дату повiдомлення Депозитарiєм про повiдомлення про замiну застереження" або "дату повiдомлення Депозитарiєм про повiдомлення про вiдкликання заперечення до застереження" вiдповiдно.

     5. Додаткове повiдомлення, зроблене вiдповiдно до пiдпункту р) пункту 1 статтi 29 (Повiдомлення), матиме юридичну силу вiдповiдно до пiдпунктiв a) i b) пункту 1, крiм випадку, коли посилання у пунктах 1 i 2 цiєї статтi на "пiзнiшу з дат, на яку ця Конвенцiя набирає чинностi для кожної з Договiрних юрисдикцiй Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї" замiнюється посиланнями на "дату повiдомлення Депозитарiєм про додаткове повiдомлення".

Стаття 37 - Денонсацiя

     1. Будь-яка Сторона може у будь-який час денонсувати цю Конвенцiю шляхом направлення повiдомлення Депозитарiю.

     2. Денонсацiя вiдповiдно до пункту 1 набирає чинностi з дати отримання повiдомлення Депозитарiєм. У випадках, коли ця Конвенцiя почала застосовуватись до всiх Договiрних юрисдикцiй Угоди про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, до дати, з якої набирає чинностi денонсацiя Стороною Конвенцiї, така Угода про оподаткування, на яку поширюється дiя цiєї Конвенцiї, залишається у змiненому цiєю Конвенцiєю виглядi.

Стаття 38 - Зв'язок з протоколами

     1. Конвенцiя може бути доповнена одним або кiлькома протоколами.

     2. Для того, щоб стати стороною протоколу, Держава або юрисдикцiя повинна також бути Стороною цiєї Конвенцiї.

     3. Сторона цiєї Конвенцiї не має зобов'язань за протоколом, якщо вона не стає стороною протоколу вiдповiдно до його положень.

Стаття 39 - Депозитарiй

     1. Генеральний секретар Органiзацiї економiчного спiвробiтництва та розвитку є Депозитарiєм цiєї Конвенцiї та будь-яких протоколiв вiдповiдно до статтi 38 (Зв'язок з протоколами).

     2. Депозитарiй повiдомляє Сторони i Сторони, що пiдписали цю Конвенцiю, протягом одного календарного мiсяця про:

     a) будь-яке пiдписання вiдповiдно до Статтi 27 (Пiдписання i ратифiкацiя, прийняття або затвердження);

     b) зберiгання будь-якої ратифiкацiйної грамоти, документу про прийняття або затвердження вiдповiдно до статтi 27 (Пiдписання i ратифiкацiя, прийняття або затвердження);

     c) будь-яке застереження або вiдкликання чи замiну застереження вiдповiдно до статтi 28 (Застереження);

     d) будь-яке повiдомлення або додаткове повiдомлення вiдповiдно до статтi 29 (Повiдомлення);

     e) будь-яку запропоновану змiну до цiєї Конвенцiї вiдповiдно до статтi 33 (Внесення змiн);

     f) будь-яку денонсацiю цiєї Конвенцiї вiдповiдно до статтi 37 (Денонсацiя); i

     g) будь-яке iнше повiдомлення, пов'язане з цiєю Конвенцiєю.

     3. Депозитарiй веде загальнодоступнi перелiки:

     a) угод про оподаткування, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї;

     b) застережень, зроблених Сторонами; i

     c) повiдомлень, зроблених Сторонами.

     На посвiдчення чого тi, що нижче пiдписалися, вiдповiдним чином на те уповноваженi, пiдписали цю Конвенцiю.

     Вчинено у м. Париж 24 листопада 2016 року, англiйською i французькою мовами, обидва тексти є рiвно автентичними, в одному примiрнику, який зберiгається в архiвах Органiзацiї економiчного спiвробiтництва та розвитку.