ПРОТОКОЛ

про внесення змiн до Конвенцiї мiж Україною i Королiвством Нiдерландiв про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доходи i майно

     Україна i Королiвство Нiдерланди,

     бажаючи укласти Протокол про внесення змiн до Конвенцiї мiж Україною i Королiвством Нiдерландiв про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доходи i майно та Протоколу до неї, пiдписаних у м. Києвi 24 жовтня 1995 року (далi - Конвенцiя та Протокол вiдповiдно),

     домовились про таке:

Стаття I

     Назву та преамбулу Конвенцiї видалити та замiнити такими назвою та преамбулою Конвенцiї:

"Конвенцiя мiж Україною та Королiвством Нiдерландiв про усунення подвiйного оподаткування стосовно податкiв на доходи i майно та попередження податкового ухилення i уникнення

     Україна i Королiвство Нiдерландiв,

     бажаючи надалi розвивати економiчнi вiдносини та посилити спiвпрацю у податкових питаннях,

     маючи намiр усунути подвiйне оподаткування стосовно податкiв, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, без створення можливостей для повного звiльнення вiд оподаткування або зменшення оподаткування шляхом податкового ухилення або уникнення (у тому числi, шляхом неправомiрного використання угод з метою отримання пiльг, передбачених цiєю Конвенцiєю, що має наслiдком отримання непрямої вигоди резидентами третiх юрисдикцiй),

     домовились про таке:".

Стаття II

     1. Пункт 3 статтi 2 Конвенцiї видалити та замiнити таким пунктом:

     "3. Податками, на якi поширюється ця Конвенцiя, зокрема, є:

     a) у Нiдерландах:

     - податок на доходи;

     - податок на заробiтну плату;

     - податок на доходи компанiй, включаючи частку Уряду в чистих прибутках вiд експлуатацiї природних ресурсiв, що стягується згiдно з Законом "Про видобуток корисних копалин"; та

     - податок на дивiденди;

     (надалi "податок Нiдерландiв");

     b) в Українi:

     - податок на доходи фiзичних осiб; та

     - податок на прибуток пiдприємств;

     (надалi "український податок")".

Стаття III

     1. У пiдпунктi a) пункту 1 статтi 3 Конвенцiї слова "(Нiдерланди)" видалити та замiнити словами: ", у випадку Нiдерландiв,".

     2. Пiдпункти b) та c) пункту 1 статтi 3 Конвенцiї видалити та замiнити такими пiдпунктами:

     "b) термiн "Нiдерланди" означає європейську частину Королiвства Нiдерландiв, включаючи її територiальне море i будь-яку територiю поза територiальним морем та сумiжну з ним, в межах якої Королiвство Нiдерландiв, згiдно з мiжнародним правом, виконує юрисдикцiю або сувереннi права;

     c) термiн "Україна" у разi використання в географiчному значеннi означає територiю України, її континентальний шельф i її виключну (морську) економiчну зону, у тому числi будь-яку iншу територiю за межами територiальних вод України, яка вiдповiдно до мiжнародного права визначена або може бути в подальшому визначена як територiя, в межах якої можуть застосовуватися права України стосовно морського дна, надр та їхнiх природних ресурсiв;".

     3. У пiдпунктi h) пункту 1 статтi 3 Конвенцiї слова "громадянство Нiдерландiв" видалити та замiнити словами "громадянство Королiвства Нiдерландiв".

     4. У пiдпунктi i) пункту 1 статтi 3 Конвенцiї у кiнцi речення знак "." замiнити на ";".

     5. Пiсля пiдпункту i) пункту 1 статтi 3 Конвенцiї додати такий пункт:

     "j) термiн "пенсiйний фонд" означає будь-який план, схему, фонд, траст або iншу форму взаємовiдносин, створену у Договiрнiй Державi, який:

     i) загалом звiльняється вiд оподаткування податками на доходи у цiй Державi; та

     ii) функцiонує переважно для адмiнiстрування та виплати пенсiй або iнших платежiв, пов'язаних з виходом на пенсiю, або для заробляння доходу на користь однiєї або бiльше таких форм взаємовiдносин.".

Стаття IV

     1. Пункт 1 статтi 4 Конвенцiї видалити та замiнити такими пунктами:

     "1. Для цiлей цiєї Конвенцiї термiн "резидент Договiрної Держави" означає будь-яку особу, яка за законодавством цiєї Держави пiдлягає оподаткуванню в нiй на пiдставi мiсця проживання, постiйного мiсцеперебування, мiсця управлiння, або iншого аналогiчного критерiю, а також включає цю Державу та будь-яку її адмiнiстративно-територiальну одиницю або мiсцевий орган влади.

     2. Особа, вiдмiнна вiд фiзичної, пiдлягає оподаткуванню:

     a) у Нiдерландах, якщо особа є резидентом Нiдерландiв для цiлей оподаткування податком на доходи компанiй;

     b) в Українi, якщо особа є резидентом України для цiлей оподаткування податком на прибуток пiдприємств;

     за умови, що дохiд, отриманий такою особою, вважається вiдповiдно до податкового законодавства цiєї Держави доходом цiєї особи та не є доходом бенефiцiарних (фактичних) власникiв, членiв або учасникiв цiєї особи.

     3. Незважаючи на положення пунктiв 1 та 2 цiєї статтi термiн "резидент Договiрної Держави" не включає будь-яку особу, яка пiдлягає оподаткуванню у цiй Державi лише стосовно доходiв iз джерел у цiй Державi або стосовно майна, що розташоване в нiй.".

     2. Чиннi пункти 2 та 3 статтi 4 Конвенцiї перенумерувати на пункти 4 та 5 вiдповiдно.

     3. Чинний пункт 4 статтi 4 Конвенцiї видалити.

Стаття V

     1. Пункт 3 статтi 5 Конвенцiї видалити та замiнити таким пунктом:

     "3. Будiвельний майданчик або монтажний чи складальний об'єкт створює постiйне представництво тiльки у разi, коли вiн iснує бiльше 12 мiсяцiв.".

Стаття VI

     1. Пункти 2, 3 та 4 статтi 10 Конвенцiї видалити та замiнити такими пунктами:

     "2. Однак дивiденди, що сплачуються компанiєю, яка є резидентом Договiрної Держави можуть також оподатковуватись у цiй Державi вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо фактичний власник дивiдендiв є резидентом iншої Договiрної Держави, то податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати:

     a) 5 вiдсоткiв вiд загальної суми дивiдендiв, якщо фактичним власником дивiдендiв є компанiя (iнша, нiж товариство), яка безпосередньо володiє щонайменше 20 вiдсотками капiталу компанiї, яка виплачує дивiденди;

     b) 15 вiдсоткiв вiд загальної суми дивiдендiв в усiх iнших випадках.

     3. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi, дивiденди, що виплачуються компанiєю, яка є резидентом Договiрної Держави, резиденту iншої Договiрної Держави, оподатковуються тiльки в iншiй Договiрнiй Державi за умови, що одержувачем - фактичним власником дивiдендiв, є:

     a) компанiя (iнша нiж партнерство), чия iнвестицiя в капiтал компанiї, що виплачує дивiденди, гарантована або застрахована iншою Договiрною Державою, центральним банком iншої Договiрної Держави або будь-яким агентством чи органом (включаючи фiнансовий iнститут), яким володiє або який контролює ця Договiрна Держава;

     b) пенсiйний фонд iншої Договiрної Держави.

     4. Компетентнi органи Договiрних Держав можуть за взаємною згодою встановлювати порядок застосування пунктiв 2 та 3 цiєї статтi.".

Стаття VII

     Статтю 11 Конвенцiї видалити та замiнити такою статтею:

"Стаття 11
Проценти

     1. Проценти, що виникають у Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту iншої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.

     2. Однак проценти, якi виникають у Договiрнiй Державi, можуть також оподатковуватись у цiй Державi вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо фактичний власник процентiв є резидентом iншої Договiрної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 5 вiдсоткiв вiд загальної суми процентiв.

     3. Незважаючи на положення пункту 2 цiєї статтi:

     a) проценти, що виникають у Договiрнiй Державi i сплачуються стосовно облiгацiй, боргових зобов'язань або iнших подiбних зобов'язань цiєї Держави, центрального банку цiєї Держави, її адмiнiстративно-територiальної одиницi або мiсцевого органу влади звiльняються вiд оподаткування у цiй Державi;

     b) проценти, що виникають у Договiрнiй Державi i сплачуються стосовно облiгацiй, боргових зобов'язань або iнших подiбних зобов'язань iншiй Договiрнiй Державi, центральному банку iншої Договiрної Держави, її адмiнiстративно-територiальнiй одиницi або мiсцевому органу влади, або пенсiйному фонду iншої Договiрної Держави звiльняються вiд оподаткування у першiй згаданiй Державi; та

     c) проценти, що виникають у Договiрнiй Державi i сплачуються стосовно позик, гарантованих або застрахованих iншою Договiрною Державою, центральним банком iншої Договiрної Держави або будь-яким агентством чи органом (включаючи фiнансову установу), яким володiє або який контролює ця Держава, звiльняються вiд оподаткування в першiй згаданiй Державi;

     при умовi, що отримувачем процентiв є їх фактичний власник.

     4. Компетентнi органи Договiрних Держав можуть за взаємною згодою встановлювати порядок застосування пунктiв 2 i 3 цiєї статтi.

     5. Термiн "проценти", який використовується у цiй статтi, означає дохiд вiд боргових вимог будь-якого виду, незалежно вiд iпотечного забезпечення i незалежно вiд володiння правом на участь у прибутках боржника, i, зокрема, дохiд вiд урядових цiнних паперiв i облiгацiй чи боргових зобов'язань, включаючи премiї та виграшi за цими цiнними паперами, облiгацiями або борговими зобов'язаннями та включаючи штрафи, що стягуються за прострочення платежiв.

     6. Положення пунктiв 1, 2 i 3 цiєї статтi не застосовуються, якщо фактичний власник процентiв, який є резидентом Договiрної Держави, здiйснює комерцiйну дiяльнiсть в iншiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають проценти, через розташоване в нiй постiйне представництво або надає у цiй iншiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i боргова вимога, на пiдставi якої сплачуються проценти, фактично вiдноситься до такого постiйного представництва або постiйної бази. У такому разi, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Конвенцiї.

     7. Вважається, що проценти виникають у Договiрнiй Державi, якщо їхнiм платником є резидент цiєї Держави. Проте, якщо особа, що сплачує проценти, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникла заборгованiсть, за якою сплачуються проценти, i витрати зi сплати цих процентiв несе це постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi проценти виникають у Державi, в якiй розташоване постiйне представництво або постiйна база.

     8. Якщо у зв'язку з наявнiстю особливих вiдносин мiж платником i фактичним власником процентiв або мiж ними обома i будь-якою iншою особою, сума сплачених процентiв, зважаючи на вид боргової вимоги, за якою сплачуються проценти, перевищує суму, яка була б погоджена мiж платником i фактичним власником процентiв за вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi застосовуються тiльки до останньої згаданої суми. У такому разi надмiрна частина платежу оподатковується виключно вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави, але з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.".

Стаття VIII

     Статтю 12 Конвенцiї видалити та замiнити такою статтею:

"Стаття 12
Роялтi

     1. Роялтi, якi виникають в однiй Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту iншої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.

     2. Однак роялтi, що виникають у Договiрнiй Державi, можуть також оподатковуватись у цiй Державi вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо фактичний власник роялтi є резидентом iншої Договiрної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 вiдсоткiв вiд загальної суми платежiв, зазначених у пiдпунктi a) пункту 5 цiєї статтi.

     3. Незважаючи на положення пунктiв 1 та 2 цiєї статтi, роялтi, що виникають у Договiрнiй Державi можуть також оподатковуватись у цiй Державi вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо фактичний власник роялтi є резидентом iншої Договiрної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 5 вiдсоткiв вiд загальної суми платежiв, зазначених у пiдпунктi b) пункту 5 цiєї статтi.

     4. Компетентнi органи Договiрних Держав можуть за взаємною згодою встановлювати порядок застосування пунктiв 2 i 3 цiєї статтi.

     5. Термiн "роялтi", що використовується у цiй статтi, означає платежi будь-якого виду, якi отримуються як компенсацiя за:

     a) використання або право на використання будь-яких авторських прав на твори лiтератури або мистецтва (включаючи кiнематографiчнi фiльми i фiльми або плiвки для радiо або телебачення); та

     b) використання або право на використання будь-яких авторських прав на науковi роботи, будь-який патент, торгову марку, дизайн або модель, секретну формулу або процес, або за iнформацiю, що стосується промислового, комерцiйного або наукового досвiду.

     6. Положення пунктiв 1, 2 i 3 цiєї статтi не застосовуються, якщо фактичний власник роялтi, який є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює комерцiйну дiяльнiсть в iншiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають роялтi, через розташоване там постiйне представництво або надає у цiй iншiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, та права або майно, стосовно яких сплачуються роялтi, фактично пов'язанi з цим постiйним представництвом чи постiйною базою. У такому разi застосовуються положення статей 7 або 14 цiєї Конвенцiї залежно вiд обставин.

     7. Вважається, що роялтi виникають у Договiрнiй Державi, якщо їхнiм платником є резидент цiєї Держави. Проте, якщо особа, що сплачує роялтi, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з яким виникло зобов'язання сплачувати роялтi i витрати зi сплати цих роялтi несе таке постiйне представництво або постiйна база, тодi вважається, що роялтi виникають у тiй Договiрнiй Державi, в якiй розташоване постiйне представництво або постiйна база.

     8. Якщо у зв'язку з наявнiстю особливих вiдносин мiж платником i фактичним власником роялтi або мiж ними обома i будь-якою iншою особою, сума сплачених роялтi, зважаючи на тип використання, права чи iнформацiї, за якi сплачуються роялтi, перевищує суму, яка була б погоджена мiж платником i фактичним власником роялтi за вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi застосовуються тiльки до останньої згаданої суми. У такому разi надмiрна частина платежу оподатковується виключно вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави, але з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.".

Стаття IX

     У пунктi 3 статтi 15 Конвенцiї слова "у зв'язку з будiвельним майданчиком або спорудою, або установочним об'єктом, або установкою або спорудою для розвiдки чи експлуатацiї природних ресурсiв i дiяльнiсть, пов'язана з таким майданчиком або об'єктом, або установкою або спорудою для розвiдки чи експлуатацiї природних ресурсiв" видалити та замiнити словами "у зв'язку з будiвельним майданчиком або спорудою, або установочним об'єктом i дiяльнiсть, пов'язана з таким майданчиком або об'єктом".

Стаття X

     Статтю 18 Конвенцiї видалити та замiнити такою статтею:

"Стаття 18
Пенсiї, ануїтети та iншi платежi з соцiального забезпечення

     1. Вiдповiдно до положень пункту 2 статтi 19 Конвенцiї, пенсiї та iншi подiбнi винагороди а також ануїтети, якi виникають у Договiрнiй Державi та сплачуються резиденту iншої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у першiй згаданiй Державi.

     2. Пенсiї та iншi платежi, сплаченi вiдповiдно до положень законодавства Договiрної Держави про соцiальне забезпечення резиденту iншої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись в першiй згаданiй Державi.

     3. Вважається, що пенсiя, iнша подiбна винагорода або ануїтет виникають у Договiрнiй Державi, якщо внески або платежi, пов'язанi з такою пенсiєю або iншою подiбною винагородою, або ануїтетом, або правами, отриманими вiд такої пенсiї або iншої подiбної винагороди, або ануїтету, звiльняються вiд оподаткування у цiй Державi. Перерахування пенсiї, iншої подiбної винагороди або ануїтету з пенсiйного фонду або страхової компанiї в Договiрнiй Державi до пенсiйного фонду або страхової компанiї в iншiй Державi не обмежує будь-яким чином право першої згаданої Держави на стягнення податкiв вiдповiдно до цiєї статтi.

     4. Положення цiєї статтi також застосовуються, якщо замiсть виплати пенсiї, iншої подiбної винагороди або ануїтету здiйснюється одноразова виплата до дати початку нарахування такої пенсiї, iншої подiбної винагороди або ануїтету.".

Стаття XI

     Статтю 21 Конвенцiї видалити та замiнити такою статтею:

"Стаття 21
Студенти

     Платежi, якi одержує для оплати проживання, навчання або професiйної пiдготовки студент або стажер, що є чи безпосередньо до приїзду в Договiрну Державу був резидентом iншої Договiрної Держави i перебуває в першiй згаданiй Державi виключно з метою навчання чи професiйної пiдготовки, не оподатковуються в першiй згаданiй Державi за умови, що такi платежi здiйснюються з джерел, якi розташованi за межами цiєї Держави.".

Стаття XII

     1. У пунктi 1 статтi 24 Конвенцiї слова "можуть оподатковуватись в Українi" видалити та замiнити словами "можуть оподатковуватись або оподатковуються тiльки в Українi".

     2. У пунктi 2 статтi 24 Конвенцiї слова "можуть оподатковуватись в Українi" видалити та замiнити словами "можуть оподатковуватись або оподатковуються тiльки в Українi" та слова "пункт 3 статтi 18" замiнити словами "пункти 1 та 2 статтi 18".

     3. У пунктi 3 статтi 24 Конвенцiї слова "пункт 2 статтi 12" замiнити словами "пункти 2 та 3 статтi 12" i слова "пункт 2 статтi 18" замiнити словами "пункт 4 статтi 18".

     4. Пiсля пункту 3 статтi 24 Конвенцiї додати такий пункт:

     "4. Незважаючи на положення пункту 2, Нiдерланди повиннi дозволити зменшувати податок Нiдерландiв на суму податку, сплаченого в Українi стосовно видiв доходу, якi, вiдповiдно до статтi 7, пункту 7 статтi 10, пункту 6 статтi 11, пункту 6 статтi 12, пункту 2 статтi 13 та пункту 2 статтi 22 цiєї Конвенцiї можуть оподатковуватись в Українi, в межах, у яких цi види доходу включенi до бази, визначеної у пунктi 1, i якщо Нiдерланди, вiдповiдно до положень Закону Нiдерландiв "Про уникнення подвiйного оподаткування", дозволяють зменшувати податок Нiдерландiв на суму податку, стягнутого в iншiй державi з таких видiв доходу. Для розрахунку суми такого зменшення застосовуються вiдповiдно положення пункту 3 цiєї статтi.".

     5. Чиннi пункти 4, 5, 6 та 7 статтi 24 Конвенцiї перенумерувати на пункти 5, 6, 7 та 8 вiдповiдно.

     6. У новому пунктi 6 статтi 24 Конвенцiї слова "пункт 4" видалити та замiнити словами "пункт 5".

     7. У новому пунктi 8 статтi 24 Конвенцiї слова "пункт 4" видалити та замiнити словами "пункт 5".

Стаття XIII

     Пiсля статтi 24 Конвенцiї додати таку статтю:

"Стаття 24A
Право на отримання вигiд

     1. Незважаючи на iншi положення цiєї Конвенцiї, вигоди, передбаченi цiєю Конвенцiєю, не надаються стосовно певного виду доходу або майна, якщо з урахуванням всiх вiдповiдних фактiв та обставин можна дiйти обґрунтованого висновку, що отримання такої вигоди було однiєю з головних цiлей угоди чи операцiї, яка прямо або опосередковано створила пiдстави для такої вигоди, якщо не встановлено, що надання такої вигоди i за таких обставин узгоджується з метою та цiлями вiдповiдних положень цiєї Конвенцiї.

     2. Якщо, вiдповiдно до пункту 1 цiєї статтi, особi вiдмовлено в наданнi вигоди, передбаченої цiєю Конвенцiєю, компетентний орган Договiрної Держави, який в iншому випадку надав би цю вигоди, тим не менш, повинен вважати цю особу як таку, що має право на отримання цiєї вигоди або iнших вигiд стосовно певного виду доходiв або майна, якщо такий компетентний орган за запитом цiєї особи та пiсля розгляду вiдповiдних фактiв та обставин доходить висновку, що такi вигоди були б наданi цiй особi за вiдсутностi угоди або операцiї, зазначених у пунктi 1 цiєї статтi.

     3. Компетентний орган Договiрної Держави повинен проконсультуватися з компетентним органом iншої Договiрної Держави, перш нiж вiдмовити в наданнi вигоди вiдповiдно до пунктiв 1 або 2 цiєї статтi.".

Стаття XIV

     1. Пункт 1 статтi 27 Конвенцiї видалити та замiнити таким пунктом:

     "1. Якщо особа вважає, що дiї однiєї або обох Договiрних Держав призводять або призведуть до її оподаткування не у вiдповiдностi до положень цiєї Конвенцiї, вона може, незалежно вiд заходiв, передбачених внутрiшнiм законодавством цих Держав, передати свою справу на розгляд компетентного органу будь-якої з Договiрних Держав. Справа має бути подана протягом трьох рокiв з моменту першого повiдомлення про дiї, якi призвели до оподаткування не у вiдповiдностi до положень Конвенцiї.".

     2. Пункт 5 статтi 27 Конвенцiї видалити та замiнити таким пунктом:

     "5. Якщо

     a) вiдповiдно до пункту 1 цiєї статтi, особа передала справу компетентному органу Договiрної Держави на пiдставi того, що дiї однiєї або обох Договiрних Держав призвели до оподаткування такої особи не у вiдповiдностi до положень цiєї Конвенцiї; та

     b) компетентнi органи не можуть досягти згоди у вирiшеннi цiєї справи вiдповiдно до пункту 2 цiєї статтi протягом двох рокiв з моменту подання справи до компетентного органу iншої Договiрної Держави;

     будь-яке невирiшене питання, що виникло у справi, повинно бути подане на розгляд арбiтражу, якщо цього вимагає особа. Рiшення арбiтражу є обов'язковим до виконання обома Договiрними Державами незалежно вiд будь-яких часових обмежень, визначених нацiональним законодавством цих Держав, за винятком ситуацiї, коли особу, якої безпосередньо стосується справа, не влаштовують умови взаємної згоди, згiдно з якою виконується таке рiшення арбiтражу. Компетентнi органи Договiрних Держав можуть за взаємною згодою встановлювати порядок застосування цього пункту.".

Стаття XV

     Статтю 28 Конвенцiї видалити та замiнити такою статтею:

"Стаття 28
Обмiн iнформацiєю

     1. Компетентнi органи Договiрних Держав обмiнюються iнформацiєю, яка згiдно очiкуванням є значимою для виконання положень цiєї Конвенцiї або адмiнiстрування чи виконання нацiональних законiв, що стосуються податкiв будь-якого виду та визначення, якi стягуються вiд iменi Договiрних Держав або їхнiх адмiнiстративно-територiальних одиниць, або мiсцевих органiв влади тiєю мiрою, якою оподаткування, згiдно з такими законами, не суперечить цiй Конвенцiї. Обмiн iнформацiєю не обмежується статтями 1 та 2 цiєї Конвенцiї.

     2. Будь-яка iнформацiя, одержана Договiрною Державою вiдповiдно до пункту 1 цiєї статтi, вважається конфiденцiйною так само, як i iнформацiя, одержана вiдповiдно до нацiонального законодавства цiєї Держави, вона може розкриватися тiльки особам або органам влади (у тому числi судам i адмiнiстративним органам), якi займаються нарахуванням або збором, примусовим стягненням податкiв, зазначених у пунктi 1 цiєї статтi, або судовим розслiдуванням, або розглядом апеляцiй стосовно таких податкiв, або наглядом за вищенаведеним. Такi особи або органи використовують iнформацiю тiльки з цiєю метою. Вони можуть розкривати iнформацiю пiд час вiдкритого судового засiдання або в текстi судових рiшень. Незважаючи на вищевикладене, iнформацiя, отримана Договiрною Державою, може використовуватись для iнших цiлей, якщо така iнформацiя може використовуватися для таких iнших цiлей вiдповiдно до законодавств обох Держав, i якщо компетентний орган Держави, яка надає iнформацiю, дав дозвiл на таке використання.

     3. Договiрнi Держави можуть передавати арбiтражному комiтету, створеному вiдповiдно до положень пункту 5 статтi 27 цiєї Конвенцiї, таку iнформацiю, яка необхiдна для здiйснення процедури арбiтражу. На членiв арбiтражного комiтету поширюються обмеженням щодо розкриття iнформацiї, зазначенi у пунктi 2 цiєї статтi, стосовно будь-якої iнформацiї, переданої таким чином.

     4. У жодному разi положення попереднiх пунктiв не слiд тлумачити як такi, що покладають на Договiрнi Держави зобов'язання:

     a) здiйснювати адмiнiстративнi заходи, що суперечать законодавству та адмiнiстративнiй практицi однiєї або iншої Договiрної Держави;

     b) надавати iнформацiю, яку неможливо одержати за законодавством або в межах звичайного процесу адмiнiстрування в однiй або iншiй Договiрнiй Державi;

     c) надавати iнформацiю, яка розкриватиме будь-яку торговельну, пiдприємницьку, промислову, комерцiйну або професiйну таємницю або торговельний процес, або iнформацiю, розкриття якої суперечило б iнтересам державної полiтики (ordre public).

     5. Якщо iнформацiя запитується Договiрною Державою вiдповiдно до цiєї статтi, iнша Договiрна Держава для отримання iнформацiї, стосовно якої здiйснено запит, повинна застосувати всi свої заходи зi збору iнформацiї навiть якщо ця iнша Держава може не потребувати такої iнформацiї для своїх власних податкових цiлей. На зобов'язання, викладене у попередньому реченнi, поширюються обмеження, зазначенi у пунктi 4 цiєї статтi, але у жодному разi такi обмеження не можуть тлумачитися як такi, що дозволяють Договiрнiй Державi вiдмовити у наданнi iнформацiї виключно на пiдставi того, що вона не має нацiонального iнтересу щодо такої iнформацiї.

     6. У жодному разi положення пункту 4 цiєї статтi не повиннi тлумачитися як такi, що дозволяють Договiрнiй Державi вiдмовляти у наданнi iнформацiї виключно на пiдставi того, що iнформацiя належить банку, iншiй фiнансовiй установi, уповноваженiй особi (номiнальному власнику) або особi, що дiє як агент або фiдуцiар, або тому, що вона стосується майнових часток в особi.".

Стаття XVI

     Статтю 29 Конвенцiї видалити та замiнити такою статтею:

"Стаття 29
Допомога у стягненнi податкiв

     1. Договiрнi Держави погоджуються надавати одна однiй допомогу у стягненнi податкових вимог. Така допомога не обмежується статтями 1 та 2 цiєї Конвенцiї. Компетентнi органи Договiрних Держав можуть за взаємною згодою встановлювати порядок застосування цiєї статтi.

     2. Термiн "податкова вимога", який використовується в цiй статтi, означає суму вимоги стосовно податкiв будь-якого виду та визначення, що стягуються вiд iменi Договiрних Держав або їхнiх адмiнiстративно-територiальних одиниць, або мiсцевих органiв влади тiєю мiрою, якою оподаткування не суперечить цiй Конвенцiї або будь-якому iншому акту, сторонами якого є Договiрнi Держави, а також проценти, адмiнiстративнi штрафи та витрати на стягнення або на забезпечення сплати податкiв, що стосуються такої суми.

     3. Положення цiєї статтi застосовуються тiльки до податкової вимоги, яка визначається як об'єкт, на який можуть бути спрямованi заходи стягнення у Державi, що робить запит, та яка (якщо iнше не було погоджено мiж компетентними органами) не була оскаржена. Однак, якщо вимога стосується податкового зобов'язання особи як нерезидента Держави, що робить запит, ця стаття повинна застосовуватись лише тодi (якщо iнше не погоджено мiж компетентними органами), коли вимога не може бути оскаржена. Така податкова вимога повинна стягуватись цiєю iншою Державою вiдповiдно до положень її законодавства, якi стосуються примусового стягнення її власних податкiв, так, нiби ця податкова вимога є податковою вимогою Держави, що отримала запит.

     4. Якщо податкова вимога Договiрної Держави є вимогою, щодо якої ця Держава для забезпечення її стягнення може згiдно зi своїм законодавством вжити заходи щодо забезпечення сплати податкiв, така податкова вимога повинна прийматися компетентним органом iншої Договiрної Держави за запитом компетентного органу першої згаданої Держави для здiйснення заходiв щодо забезпечення сплати податкiв. Iнша Держава повинна вдаватися до заходiв щодо забезпечення сплати податкiв стосовно такої податкової вимоги вiдповiдно до положень свого законодавства так, нiби ця податкова вимога є податковою вимогою цiєї iншої Держави, навiть якщо на момент, коли такi заходи здiйснюються, податкова вимога не пiдлягає примусовому стягненню у першiй згаданiй Державi, або боржником за нею є особа, яка має право запобiгти її стягненню.

     5. Незважаючи на положення пунктiв 3 та 4 цiєї статтi, на податкову вимогу, прийняту Договiрною Державою для цiлей пунктiв 3 або 4 цiєї статтi, в цiй Державi не поширюються часовi обмеження, їй не може надаватися прiоритет, що може застосовуватися до податкової вимоги вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, зважаючи на її природу, та (якщо iнше не погоджено мiж компетентними органами) вона не може бути стягнена шляхом ув'язнення боржника за несплату боргу. Також податковiй вимозi, прийнятiй Договiрною Державою для цiлей пунктiв 3 або 4 цiєї статтi, не може надаватися в цiй Державi нiякий прiоритет, який застосовується до такої податкової вимоги вiдповiдно до законодавства iншої Договiрної Держави.

     6. Факт наявностi, чиннiсть або сума податкової вимоги Договiрної Держави не може бути предметом розгляду у судах або адмiнiстративних органах iншої Договiрної Держави.

     7. Якщо, у будь-який момент пiсля здiйснення запиту Договiрною Державою згiдно з пунктами 3 або 4 цiєї статтi та до того, як iнша Договiрна Держава стягнула та переказала суму податкової вимоги першiй згаданiй Державi, вказана сума податкової вимоги перестає бути:

     a) у разi здiйснення запиту вiдповiдно до пункту 3 цiєї статтi, податковою вимогою першої згаданої Держави, яка пiдлягає примусовому стягненню згiдно iз законодавством цiєї Держави, та боржником за якою є особа, яка в цей момент не може, вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, запобiгти її стягненню; або

     b) у разi здiйснення запиту вiдповiдно до пункту 4 цiєї статтi, податковою вимогою першої згаданої Держави, щодо якої ця Держава для забезпечення її стягнення може, вiдповiдно до свого законодавства, вжити заходи щодо забезпечення сплати податкiв;

     компетентнi ограни першої згаданої Держави повиннi негайно повiдомити компетентним органам iншої Держави про такий факт, i на розсуд iншої Держави перша згадана Держава повинна призупинити або вiдкликати свiй запит.

     8. У жодному разi положення цiєї статтi не повиннi тлумачитись як такi, що накладають на Договiрну Державу зобов'язання:

     a) здiйснювати адмiнiстративнi заходи, що суперечать законодавству та адмiнiстративнiй практицi цiєї або iншої Договiрної Держави;

     b) здiйснювати заходи, що суперечать державнiй полiтицi (ordre public);

     c) надавати допомогу, якщо iнша Договiрна Держава не вжила всiх прийнятних та передбачених законодавством або адмiнiстративною практикою заходiв для, залежно вiд обставин, стягнення або забезпечення сплати податкiв;

     d) надавати допомогу у тих випадках, коли адмiнiстративнi витрати для цiєї Держави явно непропорцiйнi вигодi, яку має отримати iнша Договiрна Держава".

Стаття XVII

     Статтю 30 Конвенцiї видалити.

Стаття XVIII

     Статтю 32 Конвенцiї видалити.

Стаття XIX

     Преамбулу Протоколу видалити та замiнити на таку преамбулу Протоколу:

     "Стосовно Конвенцiї, укладеної мiж Україною та Королiвством Нiдерландiв, про усунення подвiйного оподаткування стосовно податкiв на доходи i майно та попередження податкового ухилення i уникнення тi, що нижче пiдписалися, домовились про те, що нижченаведенi положення повиннi становити невiд'ємну частину Конвенцiї.".

Стаття XX

     Чинну статтю 1 Протоколу до Конвенцiї перенумерувати на статтю 1A.

Стаття XXI

     1. Перед новою статтею 1A Протоколу до Конвенцiї додати таку статтю:

     "1. До статей 1 та 4

     1. Вигоди, передбаченi статтями 10, 11, 12, 13 та 22 Конвенцiї, не поширюються на Iнвестицiйну установу, яка звiльнена вiд податку Нiдерландiв (vrijgestelde beleggingsinstelling).

     2. Стосовно iнших спецiальних режимiв, компетентнi органи Договiрних Держав повиннi вирiшити за взаємною згодою, до якої мiри на резидента Договiрної Держави, який є об'єктом такого спецiального режиму, не можуть поширюватися вигоди цiєї Конвенцiї.".

Стаття XXII

     Статтю 6 Протоколу до Конвенцiї видалити.

Стаття XXIII

     Статтю 7 Протоколу до Конвенцiї видалити та замiнити такою статтею:

     "7. До статей 10 та 13

     Дохiд, отриманий у зв'язку з частковою лiквiдацiєю компанiї або купiвлею компанiєю власних акцiй, вважається доходом вiд акцiй.".

Стаття XXIV

     Статтю 10 Протоколу до Конвенцiї видалити та замiнити такою статтею:

     "10. До статтi 18

     Термiн "ануїтет" означає:

     a) у випадку ануїтету, який виникає у Нiдерландах, ануїтет, визначений у Законi Нiдерландiв "Про податок на доходи" вiд 2001 року ("Wet inkomstenbelasting 2001"), або у будь-якому прийнятому у майбутньому iдентичному або значною мiрою подiбному законi або постановi, якi замiнюють цей Закон, та дохiд вiд якого є частиною оподаткованого доходу вiд роботи та вiд володiння житлом ("belastbaar inkomen uit werk en woning");

     b) у випадку ануїтету, який виникає в Українi, встановлену суму, яка перiодично у встановлений термiн виплачується фiзичнiй особi протягом її життя або протягом певного або встановленого перiоду вiдповiдно до взятих платiжних зобов'язань та в обмiн на адекватну i повну компенсацiю у грошовiй формi або у грошовому еквiвалентi.".

Стаття XXV

     Статтю 11 Протоколу до Конвенцiї видалити.

Стаття XXVI

     Статтю 14 Протоколу до Конвенцiї видалити та замiнити такою статтею:

     "14. До статей 28 та 29

     Положення статей 28 та 29 застосовуються вiдповiдно до регуляторних актiв, що стосуються нiдерландського доходу.".

Стаття XXVII
Набрання чинностi

     1. Договiрнi Держави повиннi письмово повiдомити одна однiй дипломатичними каналами про завершення всiх процедур у вiдповiдностi з нацiональним законодавством, необхiдних для набрання чинностi Протоколом про внесення змiн.

     2. Цей Протокол про внесення змiн є невiд'ємною частиною Конвенцiї та набуває чинностi в останнiй день мiсяця, наступного за мiсяцем, у якому отримано останнє письмове повiдомлення, зазначене у пунктi 1 цiєї статтi.

     Дiя цього Протоколу про внесення змiн поширюється:

     a) щодо податкiв, утриманих у джерела, на суми, сплаченi або перерахованi нерезидентам станом на або пiсля першого сiчня календарного року, наступного за роком набрання чинностi цим Протоколом про внесення змiн;

     b) на iншi податки з податкових рокiв, що починаються станом на або пiсля першого сiчня календарного року, наступного за роком набрання чинностi цим Протоколом про внесення змiн.

     На посвiдчення вище наведеного тi, що нижче пiдписалися, вiдповiдним чином на те уповноваженi, пiдписали цей Протокол про внесення змiн.

     Вчинено в м. Гаага 12 березня 2018 р. у двох примiрниках, кожен українською, голландською та англiйською мовами, при цьому всi тексти мають силу оригiналу. У разi наявностi будь-яких розбiжностей мiж українським та нiдерландським текстами, перевага надається англiйському тексту.

За Україну

За Королiвство Нiдерланди