ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

IНДИВIДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦIЯ

     Державна податкова служба України розглянула звернення товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю щодо довiдки, яка пiдтверджує податковий статус нерезидента, з метою застосування мiжнародного договору України про уникнення подвiйного оподаткування та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далi - Кодекс), повiдомляє.

     Як зазначено у зверненнi, заявником укладено договiр кредиту з акцiонерним товариством, що засноване та дiє вiдповiдно до законодавства Латвiйської Республiки. На пiдтвердження статусу резидента Латвiї для цiлей ст. 103 Кодексу банк-нерезидент надав сертифiкат резидента Латвiйської Республiки, сформований в електронному виглядi.

     Заявник просить надати роз'яснення з таких питань:

     1. Чи є довiдка (сертифiкат резидента Латвiйської Республiки) сформована в електронному виглядi в системi електронного декларування Державної служби доходiв Латвiйської Республiки та роздрукована заявником, за умови здiйснення її перекладу українською мовою в порядку, передбаченому чинним законодавством України, пiдставою для застосування норм Конвенцiї мiж Урядом України i Урядом Латвiйської Республiки про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на дохiд i на майно (далi - Конвенцiя)?

     2. Чи необхiдна легалiзацiя у виглядi апостилю, виданого в електронному виглядi в Латвiйськiй Республiцi, сертифiкату резидента Латвiї з урахуванням того, що мiж Україною та Латвiйською Республiкою укладений Договiр про правову допомогу та правовi вiдносини у цивiльних, сiмейних та кримiнальних справах вiд 23.05.95, який набрав чинностi 12.07.96 (далi - українсько-латвiйський Договiр про правову допомогу)?

     Щодо питання 1

     Пунктом 103.2 ст. 103 Кодексу, якою встановлено порядок застосування мiжнародного договору України про уникнення подвiйного оподаткування стосовно повного або часткового звiльнення вiд оподаткування доходiв нерезидентiв iз джерелом їх походження з України, визначено, що особа (податковий агент) має право самостiйно застосувати звiльнення вiд оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену вiдповiдним мiжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефiцiарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу (якщо вiдповiдна умова передбачена мiжнародним договором) i є резидентом країни, з якою укладено мiжнародний договiр України.

     Застосування мiжнародного договору України в частинi звiльнення вiд оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тiльки за умови надання нерезидентом особi (податковому агенту) документа, який пiдтверджує статус податкового резидента згiдно з вимогами п. 103.4 ст. 103 Кодексу.

     Вiдповiдно до п. 103.4 ст. 103 Кодексу пiдставою для звiльнення (зменшення) вiд оподаткування доходiв iз джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 i 103.6 цiєї статтi, особi (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довiдки (або її нотарiально засвiдченої копiї), яка пiдтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено мiжнародний договiр України (далi - довiдка), а також iнших документiв, якщо це передбачено мiжнародним договором України.

     Згiдно з положеннями п. 103.5 ст. 103 Кодексу довiдка видається компетентним (уповноваженим) органом вiдповiдної країни, визначеним мiжнародним договором України, за формою, затвердженою згiдно iз законодавством вiдповiдної країни, i повинна бути належним чином легалiзована, перекладена вiдповiдно до законодавства України.

     При цьому зазначимо, що положення порядку, встановленого ст. 103 Кодексу, крiм форми зазначеної довiдки, не мiстить iнших застережень, зокрема щодо способу видачi цiєї довiдки компетентним (уповноваженим) органом вiдповiдної країни, визначеним мiжнародним договором України.

     Положення Конвенцiї, ратифiкованої 12.07.96 року (Закон України N 331/96-ВР), яка є чинною в українсько-латвiйських податкових вiдносинах з 21.11.96, застосовуються "до осiб, якi є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав" (ст. 1) i поширюються на iснуючi податки, одним з яких, зокрема в Українi, є "податок на прибуток пiдприємств" (ст. 2).

     Для цiлей цiєї Конвенцiї термiн "компетентний орган" означає стосовно Латвiї - "Мiнiстра фiнансiв або його повноважного представника" (пп. "i" п. 1 ст. 3 Конвенцiї).

     Таким чином, згiдно з порядком, встановленим ст. 103 Кодексу, резидент України, який виплачує резиденту Латвiї доходи iз джерелом їх походження з України, має право на самостiйне застосування зменшеної ставки податку чи звiльнення вiд оподаткування, передбачених Конвенцiєю на час виплати цих доходiв, якщо фактичним власником - нерезидентом надано довiдку (або її нотарiально засвiдчену копiю), видану компетентним органом Латвiйської Республiки (за формою та у спосiб, встановленими латвiйським законодавством), яка вiдповiдає зазначеним у п. 103.5 ст. 103 Кодексу вимогам щодо легалiзацiї та перекладу на українську мову офiцiйних документiв, виданих iноземними компетентними органами, у порядку, встановленому законодавством України.

     Щодо питання 2

     Згiдно з положеннями Конвенцiї, що скасовує вимогу легалiзацiї iноземних офiцiйних документiв, вчиненої в Ґаазi 5 жовтня 1961 року, яка набрала чинностi для України 22.12.2003 (далi - Ґаазька Конвенцiя), єдиною формальною процедурою, яка може вимагатись для засвiдчення офiцiйних документiв, якi використовуються на територiї держав-учасниць цiєї Конвенцiї, має бути проставлення компетентним органом держави, в якiй був складений документ, апостилю. Офiцiйнi документи, на яких проставлено апостиль, не потребують будь-якого подальшого засвiдчення (легалiзацiї).

     Однак вiдповiдно до ст. 3 Ґаазької Конвенцiї "дотримання згаданої <...> формальної процедури не може вимагатися, якщо закони, правила або практика, що дiють в державi, в якiй документ представлений, або угода мiж двома чи декiлькома договiрними державами, вiдмiняють чи спрощують дану формальну процедуру або звiльняють сам документ вiд легалiзацiї".

     За iнформацiю, розмiщеною на офiцiйних сайтах Гаазької конференцiї з мiжнародного приватного права (www.hcch.net), Мiнiстерства закордонних справ України (www.mfa.gov.ua) та Мiнiстерства юстицiї України (www.minjust.gov.ua), Латвiя є однiєю з договiрних країн - учасниць Ґаазької Конвенцiї.

     Крiм того, на офiцiйному сайтi Мiнюсту розмiщено iнформацiю щодо перелiку мiжнародних договорiв України про правову допомогу, до якого, зокрема, входить українсько-латвiйський Договiр про правову допомогу, а також вiдповiднi роз'яснення щодо застосування мiжнародних договорiв України про правову допомогу в частинi, що стосується скасування вимоги легалiзацiї офiцiйних документiв, виданих компетентними органами договiрних сторiн.

     Разом з тим звертаємо увагу, що Кодексом регулюються вiдносини, що виникають у сферi справляння податкiв i зборiв, та визначаються повноваження контролюючих органiв, до функцiй яких належить, зокрема, надання iндивiдуальних податкових консультацiй з питань податкового та iншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на такi контролюючi органи (пп. 19¹.1.28 п. 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу).

     Таким чином, надання роз'яснень з питань, якi стосуються засвiдчення iноземних офiцiйних документiв, зокрема необхiдностi та особливостей проведення щодо таких документiв процедур легалiзацiї та апостилiзацiї, не належить до повноважень ДПС.

     Водночас повiдомляємо, що питання, пов'язанi iз проведенням зазначених процедур, у тому числi щодо практичного застосування положень Ґаазької Конвенцiї та мiжнародних договорiв України про правову допомогу в частинi, що стосується скасування вимоги легалiзацiї офiцiйних документiв, виданих компетентними органами договiрних сторiн, зокрема українсько-латвiйського Договору про правову допомогу, належать до компетенцiї МЗС та Мiнюсту.

     Iндивiдуальна податкова консультацiя має iндивiдуальний характер i може використовуватися виключно платником податкiв, якому надано таку консультацiю (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).