ДОГОВIР

мiж Україною та Грузiєю про економiчне спiвробiтництво на 1999 - 2008 роки

     Україна та Грузiя, далi "Високi Договiрнi Сторони", керуючись Договором про дружбу, спiвробiтництво i взаємодопомогу мiж Україною та Грузiєю вiд 13 квiтня 1993 року,виходячи з необхiдностi подальшого змiцнення i розвитку рiвноправних та взаємовигiдних торгово-економiчних i виробничих вiдносин, надання їм довгострокового

     i сталого характеру, ефективного використання економiчного та науково-технiчного потенцiалу двох держав i пiдвищення добробуту їхнiх народiв,

     надаючи важливого значення гармонiзацiї здiйснення економiчних реформ, створенню умов для поетапного переходу до вiльного перемiщення товарiв, послуг, капiталiв i робочої сили,

     домовились про таке:

Стаття 1

     Високi Договiрнi Сторони будуть здiйснювати Мiждержавну програму довгострокового економiчного спiвробiтництва мiж Україною та Грузiєю на 1999 - 2008 роки (далi - Програма), яка є складовою частиною цього Договору.

     Порядок фiнансування Програми погоджується при необхiдностi по кожному iз заходiв Програми окремо.

Стаття 2

     Економiчне спiвробiтництво Високих Договiрних Сторiн здiйснюється шляхом взаємодiї мiж господарюючими суб'єктами незалежно вiд їхнiх форм власностi i пiдпорядкованостi, з додержанням загальновизнаних норм мiжнародного права та нацiонального законодавства.

     Високi Договiрнi Сторони створюватимуть сприятливi умови для узгодження основних напрямкiв соцiально-економiчних перетворень, структурної перебудови; зближення нормативно-правової бази в галузi зовнiшньоекономiчної дiяльностi, митно-тарифної i податкової полiтики, антимонопольного регулювання; формування окремих проектiв i програм, сприяння розвитку кооперацiї, створенню спiльних виробничих структур, взаємнiй участi у приватизацiї, в iнвестицiйних проектах згiдно з нацiональним законодавством.

Стаття 3

     Кабiнет Мiнiстрiв України та Виконавча Влада Грузiї будуть координувати виконання Програми, здiйснювати поетапний контроль за її реалiзацiєю i, у разi необхiдностi, вноситимуть до неї корективи.

Стаття 4

     Хiд виконання Програми якнайменш один раз на рiк розглядається на засiданнi Спiльної мiжурядової українсько-грузинської комiсiї по економiчному спiвробiтництву.

Стаття 5

     Спори щодо тлумачення i застосування положень цього Договору пiдлягають врегулюванню шляхом консультацiй та переговорiв.

Стаття 6

     До цього Договору можуть вноситися змiни та доповнення, якi оформлюються мiжурядовими протоколами, що є невiд'ємними частинами цього Договору, i набувають чинностi у вiдповiдностi до положень статтi 8.

Стаття 7

     Виконання положень цього Договору не зашкоджує правам та обов'язкам, якi випливають iз iнших мiжнародних договорiв Високих Договiрних Сторiн.

Стаття 8

     Цей договiр набуває чинностi з дати отримання останнього повiдомлення, яке пiдтверджує виконання Високими Договiрними Сторонами внутрiшньодержавних процедур, необхiдних для набуття чинностi Договору, i дiє до 31 грудня 2008 року.

     Кожна з Високих Договiрних Сторiн може припинити дiю цього Договору шляхом письмового повiдомлення iншої Високої Договiрної Сторони. У цьому випадку Договiр припиняє свою дiю через 6 (шiсть) мiсяцiв вiд дати отримання такого повiдомлення.

     Припинення дiї цього Договору не зашкоджує здiйсненню проектiв, якi виконуються згiдно з Програмою.

     Вчинено у м. Тбiлiсi 16 квiтня 1999 року в двох примiрниках, кожний українською, грузинською та росiйською мовами, при цьому всi тексти є автентичними.

     З метою тлумачення положень цього Договору використовується текст росiйською мовою.

     За Україну

     За Грузiю

     Мiждержавна програма довгострокового економiчного спiвробiтництва мiж Україною i Грузiєю на 1999 - 2008 роки

     Тбiлiсi 1999

     I. Стан i проблеми розвитку Українсько-Грузинського економiчного спiвробiтництва

     Мiж Україною i Грузiєю укладено бiльше 70 двостороннiх документiв.

     Основоположними документами у взаємовiдносинах двох Держав є Договiр про дружбу, спiвробiтництво i взаємодопомогу, Декларацiї про основи економiчних вiдносин i про перспективи розвитку спiвробiтництва i спiльних пiдходiв щодо питань мiжнародних вiдносин.

     Важливими в поглибленнi зовнiшньоекономiчних вiдносин є такi мiжурядовi угоди: про вiльну торгiвлю, про виробничу кооперацiю, про сприяння i взаємний захист iнвестицiй.

     Розвитку двостороннього спiвробiтництва будуть сприяти пiдписанi угоди по таких напрямках спiвробiтництва: митному, платiжно-розрахунковому, транспортному, вiйськовому, зв'язку, по гуманiтарних питаннях.

     Таким чином мiж Україною i Грузiєю створена належна двостороння договiрно-правова база на принципово нових основах, загальновизнаних правових механiзмах. Це буде створювати ефективнi правовi, економiчнi передумови для подальшого розвитку торгово-економiчного i науково-технiчного спiвробiтництва мiж суб'єктами господарської дiяльностi на принципах ринкової економiки обох країн.

     Водночас, радикальнi змiни, що вiдбулися в економiцi України i Грузiї пiсля проголошення незалежностi обома державами, становлення ринкових механiзмiв супроводжувалися ослабленням господарських i кооперацiйних зв'язкiв, значним падiнням обсягiв виробництва i ще бiльш глибоким скороченням взаємного товарообiгу.

     В умовах порушення сформованих ранiше кооперацiйних зв'язкiв, нестабiльностi нацiональних грошових систем i погiршення фiнансового становища пiдприємств, недосконалостi системи взаєморозрахункiв, несиметричностi систем оподатковування погiршилася структура товарообiгу.

     У минулi роки слабко розвивалося одне з важливих напрямкiв розвитку спiвробiтництва України i Грузiї в економiчнiй сферi - створення спiльних виробничих структур, що сприяють вiдновленню i розвитку кооперацiйних i технологiчних зв'язкiв пiдприємств i галузей, зберiганню i бiльш ефективному використанню сформованої ранiше спецiалiзацiї пiдприємств в галузi машинобудування, хiмiї, паливно-енергетичного i вiйськово-промислового комплексiв, мобiлiзацiї фiнансових i iнвестицiйних ресурсiв за допомогою створення фiнансово-промислових груп. Правова основа для органiзацiї

     i дiяльностi, таких структур у законодавчих актах України i Грузiї поки iстотно вiдрiзняється, що є серйозним гальмом на шляху їхнього створення.

     Аналогiчне становище склалося з розробкою довгострокових мiждержавних цiльових комплексних програм з вирiшення проблем, що представляють взаємний iнтерес, в областi виробництва рiзноманiтних видiв, у тому числi технiчно складної i наукомiсткої продукцiї, у проведеннi фундаментальних дослiджень, в розвитку метрологiї i удосконаленнi еталонної бази України i Грузiї.

     При проявi взаємного iнтересу українських i грузинських суб'єктiв, що господарюють, до участi в акцiонуваннi пiдприємств, розташованих на територiях обох держав, i насамперед у таких галузях, як енергетика, чорна i кольорова металургiя, переробна галузь АПК, через розходження в нормативно-правовiй базi їхня участь у цьому процесi не одержує розвитку.

     Мiж Україною i Грузiєю не повнiстю врегульованi проблеми, пов'язанi з узгодженням транзитних режимiв, систем стягування мiсцевих податкiв i портових зборiв, недостатньо використовуються можливостi взаємовигiдного спiвробiтництва в областi торгового судноплавства, в тому числi можливостей поромної переправи, повiтряного сполучення, трубопровiдного транспорту.

     Проблеми, що iснують, в економiчних вiдносинах України i Грузiї потребують їхнього адекватного вирiшення, вироблення довгострокової стратегiї взаємовигiдного економiчного спiвробiтництва на основi цiєї Програми.

II. Цiлi i задачi програми

     Програма розроблена з метою здiйснення Україною i Грузiєю на довгостроковiй основi узгодженого комплексу заходiв, у тому числi нормативно-правових, по наданню державного сприяння розвитку взаємовигiдних економiчних, науково-технiчних i iнших зв'язкiв мiж двома країнами, досягненню суттєвого прогресу у виробничому спiвробiтництвi провiдних галузей нацiональних економiк i щорiчного росту на цiй основi взаємного товарообiгу.

     Для реалiзацiї цих цiлей Програма передбачає взаємодiю державних органiв України i Грузiї по таких головних напрямках:

     - спiльне вишукування шляхiв, що забезпечують розвиток економiчного спiвробiтництва, спрямованого на пiдняття економiк обох держав в iнтересах пiдвищення рiвня життя населення;

     - узгоджена взаємодiя в здiйсненнi iнституцiональних перетворень при формуваннi ринкової економiки держав, i в першу чергу в областi проведення приватизацiї, створення умов для сумлiнної конкуренцiї, регулювання дiяльностi природних монополiй i т. п.;

     - зближення концептуальних пiдходiв у структурнiй перебудовi економiки обох держав, створення господарюючим суб'єктам стимулiв для розширення виробництва, збiльшення iнвестицiй у його розвиток, упровадження новiтнiх досягнень в областi науки i передових технологiй, пiдвищення якостi i конкурентоздатностi продукцiї, яку випускають, а також забезпечення достовiрностi та вимiрiв пiд час виробництва, поставок i контролю якостi продукцiї. У процесi виконання Програми треба буде розв'язати такi задачi:а- зближення нормативно-правової бази в областi регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi i податкової системи, здiйснення заходiв для взаємного захисту нацiональних товаровиробникiв, розвитку мiжрегiонального спiвробiтництва;

     - формування окремих мiждержавних проектiв i програм економiчного спiвробiтництва, створення спiльних пiдприємств рiзноманiтних видiв i форм власностi, розвитку виробничої кооперацiї, активiзацiї взаємної дiяльностi нацiональних i iноземних iнвесторiв на територiї обох держав;

     - ефективного використання i розвитку транспортних комунiкацiй i зв'язку;

     - удосконалення платiжно-розрахункових i кредитно-фiнансових вiдносин;

     - взаємодiї в розвитку фондових ринкiв.

     III. Спiвробiтництво в областi економiки України i Грузiї

     Даною Програмою намiчається здiйснити поглиблення спiвробiтництва мiж Україною i Грузiєю з метою синхронiзацiї умов господарської дiяльностi i закласти основу для подальшого розвитку iнтеграцiйних процесiв в економiцi.

     Сторони будуть гармонiзувати нормативно-правову базу, маючи на увазi створення рiвних умов для господарюючих суб'єктiв обох держав i в першу чергу що стосується:

     - формування єдиного порядку здiйснення кооперованих поставок продукцiї, включаючи застосування непрямих податкiв;

     - зближення законодавчо-нормативної бази держав в областi створення мiждержавних фiнансово-промислових груп i iнших спiльних структур;

     - органiзацiя кореспондентських вiдносин мiж ЦБ i НБУ, а також мiждержавних розрахункiв i спiвробiтництва банкiвських систем.

     Важливим напрямком спiвробiтництва мiж Україною i Грузiєю Сторони визнають створення i функцiонування Євро-Азiатського транспортного коридору, що є надзвичайно важливим для розширення торгово-економiчних вiдносин Сторiн з регiоном Закавказзя в цiлому, а також з країнами Європи й Азiї.

     До головних напрямкiв, по яких пропонується координувати дiї Сторiн у проведеннi економiчних реформ, вiдноситься:

     - розробка i пiдписання мiжурядових Угод по здiйсненню конкурентної полiтики, здiйснення пiдтримки пiдприємництва;

     - пiдготування для внесення в законодавчi органи пропозицiй про можливе удосконалення законодавств обох держав по захисту прав споживачiв.

     У рамках здiйснення координацiї прiоритетних напрямкiв структурних змiн економiк обох країн передбачається розглянути концептуальнi пiдходи до розроблюваного в державах довгостроковим Програмам структурної перебудови в економiцi. Головними стратегiчними орiєнтирами при цьому вважати:

     - досягнення стабiлiзацiї виробництва й економiчного росту;

     - пiдвищення конкурентоздатностi продукцiї, розвиток експортного потенцiалу Сторiн.

     Перетворення, що мають бути здiйсненi в Українi й Грузiї в рамках погодженої структурної полiтики, пов'язанi з глибокою якiсною перебудовою наявного виробничого потенцiалу i торкаються iнтересiв обох держав.

     У цьому зв'язку буде здiйснений розгляд пропозицiй про спiльне створення i розвиток виробництв, що створюють структуру, про шляхи i форми пайової участi в забезпеченнi цих виробництв необхiдними ресурсами, зберiганнi виробничого профiлю пiдприємств, що мають ключове значення в забезпеченнi економiчної безпеки України i Грузiї.

     До таких виробництв насамперед вiдноситься: авiабудування, сiльськогосподарське машинобудування, паливно-енергетичний комплекс, харчова промисловiсть, фармацевтична i мiкробiологiчна промисловiсть, хiмiчний комплекс.

     З метою пiдвищення конкурентоздатностi продукцiї, виробленої пiдприємствами цих галузей, мають бути розглянутi можливостi зберiгання i розвитку найбiльш цiнних елементiв накопиченого науково-технiчного потенцiалу i використання його в iнтересах розвитку економiки обох держав, створення для власних товаровиробникiв для виробництва i збуту продукцiї на ринках України i Грузiї, сприяння росту платоспроможного попиту на продукцiю пiдприємств обох держав, захисту спiльного ринкового простору вiд несумлiнної конкуренцiї.

     Дiючим механiзмом проведення погодженої структурної перебудови економiки України i Грузiї буде створення спiльних українсько-грузинських структур. Формування цих структур i, насамперед у прiоритетних галузях i промислових комплексах, створює передумови для ефективного iнвестування i мiжгалузевого переливу капiталу, створення i розвитку рацiональних кооперованих зв'язкiв, прискорення науково-технiчного прогресу, нарощування експортного потенцiалу, реалiзацiї прогресивних структурних змiн в економiцi.

     Важливим напрямком в узгодженнi прiоритетних структурних змiн економiки буде здiйснення координацiї дiяльностi наукових, проектних i конструкторсько-технологiчних органiзацiй iз метою ефективного використання наукових потенцiалiв України i Грузiї.

     Головними напрямками спiвробiтництва в iнновацiйнiй сферi буде розвиток технологiй у:

     - лiтакобудуваннi, радiоелектронiцi;

     - модернiзацiї автомобiлебудування, розширення НIОКР в областi створення екологiчно чистої автомобiльної продукцiї;

     - бiотехнологiї для сiльського господарства i виробництва медичних препаратiв;

     - формування й освоєння державної Програми "Лазермаш";

     - машинобудуваннi, органiзацiї виробництва високоефективної технiки для вiдновлення продукцiї в галузях виробництва, сiльгоспмашинобудуваннi, - виробництвi спецтехнiки, транспортних засобiв, енергетичного устаткування, у тому числi вiтроелектростанцiй;

     - у металургiйнiй промисловостi - виробництво труб нафтогазового сортаменту, прогресивних профiлiв прокату, виробництво феросплавiв i спецiальних сталей;

     - у хiмiчнiй промисловостi - виробництво добрив i засобiв захисту рослин, каталiзаторiв, малотоннажної i анiлiнокрасочної хiмiчної продукцiї;

     - у паливно-енергетичному комплексi - вирiшення спiльних проблем по транспортуванню енергоносiїв:

     - в областi транспорту - розвиток мiжнародних транспортних коридорiв;

     - в областi зв'язку - спiльна участь у реалiзацiї мiжнародних проектiв по будiвництву волоконно-оптичних кабельних систем зв'язку;

     - в областi метрологiї, стандартизацiї i сертифiкацiї - удосконалення еталонної бази, порiвняння фiзичних величин.

     Основою практичного здiйснення погодженої структурної полiтики є реалiзацiя обома державами як нацiональних цiльових комплексних програм i проектiв, так i спiльних, у тому числi значнi змiни, що передбачають, в iнвестицiйнiй дiяльностi.

     Мiждержавнi цiльовi комплекснi програми вiдповiдно до програм структурної перебудови виробництва обох держав будуть передбачати проведення комплексу мiр, спрямованих на перемiщення капiталу в найбiльш перспективнi сфери економiки, а також згортання неефективних, неконкурентоспроможних галузей i виробництв, iз метою сприяння активiзацiї цiлеспрямованої структурної полiтики, забезпечення життєво важливих систем економiки, пiдвищення конкурентоспроможностi продукцiї, зберiгання науково-технiчного, виробничого i кадрового потенцiалу.

     У процесi здiйснення даної Програми будуть прийнятi дiйовi заходи по змiцненню i розвитку взаємовигiдної виробничої кооперацiї i прямих зв'язкiв мiж пiдприємствами України i Грузiї. Вони будуть спрямованi на збiльшення випуску прогресивних видiв продукцiї, ефективне комплексне використання сировинних ресурсiв, розвиток виробництв, якi є iмпортозамiнними, здiйснення мiждержавних програм.

     IV. Координацiя заходiв для вирiшення спiльних соцiальних проблем

     Проведенi в Українi й у Грузiї економiчнi перетворення викликали появу нових проблем у соцiальнiй сферi, вирiшення яких потребує взаємопогоджуваних дiй обох держав.

     У Заходах до цiєї Програми передбачається подальше удосконалювання правової бази при вирiшеннi спiльних найважливiших проблем в областi соцiального захисту, включаючи соцiальне забезпечення громадян, зайнятiсть, умови працi, запобiгання нещасливих випадкiв на виробництвi i фаховi захворювання, гiгiєну працi, шляхом укладення окремих угод.

     У перiод реалiзацiї Програми буде здiйснюватися координацiя зусиль у розвитку взаємовигiдного спiвробiтництва в областi охорони здоров'я i полiпшення санiтарно-епiдемiологiчного стану, виробництва лiкарських препаратiв i медичної технiки, у сферi пiдготування висококвалiфiкованих кадрiв для рiзноманiтних галузей i обмiну фахiвцями, вченими, аспiрантами, стажистами i студентами, а також в областi культури i мистецтва, фiзичної культури, спорту, санаторно-курортної справи i туризму.

     Подальше розширення одержить спiвробiтництво в областi захисту i полiпшення стану навколишнього середовища, запобiгання транскордонних забруднень, рацiонального i ресурсозберiгаючого природокористування.

     V. Розвиток торгових вiдносин

     Розвиток i поглиблення торгового спiвробiтництва мiж Україною та Грузiєю буде здiйснюватися на основi режиму вiльної торгiвлi, поступового усунення торгово-технiчних бар'єрiв i непрямих нетарифних обмежень, зближення митних тарифiв.

     У областi проведення погодженої митної полiтики, створення сприятливих умов для руху транспортних засобiв, товарiв i пасажирiв, оптимiзацiї митного контролю має бути поступовий i послiдовний розвиток взаємодiї митних, правоохоронних, прикордонних i iнших органiв на основi двостороннiх регламентуючих документiв по таких напрямках:

     - забезпечення свободи i недискримiнацiйних умов транзиту товарiв;

     - пiдвищення ефективностi митного контролю при транзитних перевезеннях;

     - створення спiльних робочих органiв i спецiальних програм по боротьбi з порушеннями митного законодавства, особливо в сферi припинення незаконних перевезень наркотикiв, зброї i боєприпасiв, вибухових i отруйних речовин, iнших матерiалiв, небезпечних для здоров'я населення i навколишнього середовища;

     - удосконалювання програмного забезпечення митної справи;

     - виробiтку єдиних пiдходiв до органiзацiї митного контролю за перемiщенням пiдакцизних товарiв;

     - удосконалювання митного контролю при поставках продукцiї в рамках виробничої кооперацiї господарюючих суб'єктiв;

     - удосконалювання митного контролю у вiдношеннi об'єктiв iнтелектуальної i промислової власностi.

     Програмою передбачається розширити спiвробiтництво в областi взаємодiї транспортних систем України i Грузiї, маючи на увазi їх бiльш ефективне використання у взаємних перевезеннях вантажiв, зниженнi транспортних витрат, проведення з цiєю цiллю погодженої полiтики з розвитку i реконструкцiї систем транспорту. Передбачається розробити i реалiзувати спiльнi програми розвитку транспортної iнфраструктури, сприяти взаємному розгляду податкової i тарифної полiтики в областi транспорту, координувати дiї транспортних служб у частинi рацiонального використання парку вагонiв, контейнерiв i цистерн, задiяних на перевезеннi вантажiв мiж державами, установити єдинi технiчнi вимоги до транспортних комунiкацiй, навантаженням i габаритам транспортних засобiв, перевезенням великовагових i великогабаритних вантажiв.

     Спiльна реалiзацiя цiєї задачi буде здiйснюватися по таких напрямках:

     - удосконалювання нормативно-правової бази на основi реалiзацiї iснуючих i пiдготовки нових двостороннiх угод в областi автомобiльного, залiзничного, повiтряного, морського i рiчкового транспорту;

     - координацiя спiльних дiй по будiвництву на територiї обох держав Євро-Азiатського транспортного коридору, у тому числi з притягненням засобiв українських i грузинських iнвесторiв, а також кредитiв i капiталу третiх країн.

     Органiзацiя i здiйснення торгових вiдносин мiж країнами припускає активний обмiн необхiдною статистичною iнформацiєю, i в першу чергу зiставлення даних по зовнiшнiй торгiвлi. Передбачається обмiн статистичними виданнями i публiкацiями, методологiчними матерiалами i розробками, програмами, а також досвiдом проведення статистичних спостережень, переписiв, обстежень, узгодження принципiв формування статистики зовнiшньої торгiвлi з урахуванням законодавства обох країн у цiй областi.

     Будуть пiдготовленi пропозицiї по створенню спiльної iнформацiйної системи України i Грузiї, що повинна забезпечити вiдслiдковування стану ринкiв товарiв i послуг обох країн, включаючи обсяги виробництва i споживання товарiв i послуг, їхньої порiвняльної кон'юнктури на внутрiшньому i свiтовому ринку, використання при цьому мiжнародних проектiв волоконно-оптичних кабельних систем зв'язку. Надання iнформацiї в спiльну iнформацiйну систему буде здiйснюватися за погодженим перелiком показникiв вiдповiдними вiдомствами України i Грузiї.

     Подальший розвиток повинно одержати мiжрегiональне спiвробiтництво, найважливiшим напрямком якого стане створення сприятливих умов для соцiально-економiчного пiдйому цих територiй з урахуванням сформованих ранiше мiжрегiональних господарських зв'язкiв, збереження звичаїв i духовних цiнностей проживаючого в них населення.

VI. Механiзм реалiзацiї програми

     Реалiзацiя Програми буде здiйснюватися за допомогою виконання державними органами i господарюючими суб'єктами України i Грузiї конкретних дiй, обумовлених у Програмi i Додатку до неї.

     Супровiд.

     З метою виконання цiєї Програми в рамках Спiльної мiжурядової українсько-грузинської комiсiї з економiчного спiвробiтництва створюється Координацiйний Рада по реалiзацiї Програми (далi - КС) i робочi групи по головних роздiлах Програми.

     Координацiйний Рада по реалiзацiї Програми включає українську i грузинську частини, кожна з який очолюється Головою, який призначається головами урядiв Сторiн.

     До складу КС входять керiвники робочих груп вiд української i грузинської Сторiн.

     Засiдання нацiональних частин КС проводяться по необхiдностi, але не рiдше одного разу в пiврiччя, по черзi в Українi й у Грузiї. Головує на засiданнi КС голова вiд Сторони, що приймає. Головними функцiями Координацiйної Ради є:

     - координацiя дiяльностi по реалiзацiї Програми в рамках нацiональних частин;

     - органiзацiя пiдготовки щорiчного Плану заходiв щодо реалiзацiї Програми на вiдповiдний рiк, що виноситься на засiдання Спiльної мiжурядової українсько-грузинської комiсiї з економiчного спiвробiтництва;

     - органiзацiя пiдготовки проектiв мiжурядових угод з питань пов'язаних iз реалiзацiєю i координацiєю Програми;

     - пiдготовка для розгляду на засiданнях Спiльної мiжурядової українсько-грузинської комiсiї з економiчного спiвробiтництва окремих проблем, пов'язаних iз реалiзацiєю Програми, а також iншi функцiї, обумовленi регламентом КС.

     Регламент КС затверджується керiвником нацiональної частини КС не пiзнiше 60-ти днiв iз дати вступу в силу цього Договору.