.png)
КАБIНЕТ МIНIСТРIВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
Київ
| вiд 28 червня 2024 р. | N 763 |
|---|
Про внесення змiн у додаток 1 до Технiчного
регламенту аерозольних розпилювачiв
Кабiнет Мiнiстрiв України постановляє:
1. Внести у додаток 1 до Технiчного регламенту аерозольних розпилювачiв, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 21 лютого 2023 р. N 154 (Офiцiйний вiсник України, 2023 р., N 25, ст. 1408), змiни, що додаються.
2. Ця постанова набирає чинностi через шiсть мiсяцiв з дня її опублiкування.
| Прем'єр-мiнiстр України | Д. ШМИГАЛЬ |
Iнд. 75
| ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 28 червня 2024 р. N 763 |
ЗМIНИ,
що вносяться у додаток 1 до Технiчного регламенту
аерозольних розпилювачiв
1. У пiдпунктi 3 пункту 1.10:
1) друге речення виключити;
2) доповнити пiдпункт абзацом такого змiсту:
"Це визначення не включає речовини та сумiшi, що є пiрофорними, самонагрiвними та реагують з водою, оскiльки їх нiколи не використовують як компоненти вмiсту аерозолю.".
2. У першому реченнi пiдпункту "в" пiдпункту 1 пункту 1.11.1 слова "куб. сантиметрiв" замiнити словами "секунд на куб. метр", а слова "куб. грам на метр" - словами "грам на куб. метр".
3. Пункт 1.12 викласти в такiй редакцiї:
"1.12. Теплота згоряння.
Теплота згоряння аерозолю (DHc) визначається iз застосуванням методiв i даних, установлених у стандартах, зокрема ДСТУ ASTM D240:2023 (ASTM D240-19, IDT) "Палива рiдиннi вуглеводневi. Метод визначення теплоти згоряння в калориметричнiй бомбi", ДСТУ EN ISO 13943:2022 (EN ISO 13943:2017, IDT; ISO 13943:2017, IDT) "Пожежна безпека. Словник термiнiв", i розрахункового методу, наведеного нижче.".
4. Друге речення абзацу першого роздiлу 2 пiсля слова "ризики" доповнити словом ", зокрема".
5. У пунктi 2.1.3 слово "повинен" замiнити словом "повинна".
6. В абзацi другому пункту 2.2 слово "видимиме" замiнити словом "видиме".
7. У пiдпунктi 1 пункту 3.1.1 слова "тиском не менше" замiнити словами "тиском менше".
8. В абзацi першому пункту 6.1.3 слово "контейнерiв" замiнити словом "ємностей".
9. Пункт 6.3 викласти в такiй редакцiї:
"6.3. Випробування аерозолiв на займистiсть.
6.3.1. Випробування щодо визначення вiдстанi, на якiй вiдбувається займання аерозолiв, що розпиляються.
6.3.1.1. Вступ.
6.3.1.1.1. Цей стандартний метод випробування призначено для визначення вiдстанi, на якiй вiдбувається займання розпилених аерозолiв, для оцiнки ризику займання. Аерозоль розпилюють у напрямку джерела запалювання з iнтервалом 150 мiлiметрiв для виявлення займання або стiйкого горiння аерозолю. Вважається, що займання та стiйке горiння вiдбувається, якщо стабiльне полум'я тримається не менше 5 секунд. Джерелом запалювання є створене газовим пальником блакитне полум'я без свiтiння заввишки 40 - 50 мiлiметрiв.
6.3.1.1.2. Таке випробування застосовують до аерозолiв, що розпилюють на вiдстань 150 мiлiметрiв i бiльше. Аерозолi з вiдстанню розпилювання менше нiж 150 мiлiметрiв, наприклад пiна, муси, гелi та пасти, або розпилювачi, оснащенi дозувальним пристроєм, такому випробуванню не пiддають. Аерозолi, що мiстять пiну, муси, гелi або пасти, випробовують на займистiсть як аерозолi, що пiняться.
6.3.1.2. Устатковання та матерiали.
6.3.1.2.1. Потрiбне таке устатковання:
| водяна баня за температури 20° C | точнiсть ± 1° C |
| вiдкалiброванi лабораторнi ваги | точнiсть ± 0,1 г |
| хронометр (секундомiр) | точнiсть ± 0,2 с |
| мiрна лiнiйка, опорна стiйка та затискач | градуйована в см i мм |
| газовий пальник iз пiдставкою та затискачем | |
| термометр | точнiсть ± 1° C |
| гiгрометр | точнiсть ± 5 вiдсоткiв |
| манометр | точнiсть ± 0,1 бара |
6.3.1.3. Процедура.
6.3.1.3.1. Загальнi вимоги.
6.3.1.3.1.1. Перед випробуванням кожний аерозольний розпилювач пiддають кондицiюванню та вивiльняють його вмiст приблизно упродовж 1 секунди з метою видалення неоднорiдного матерiалу iз зануреної трубки.
6.3.1.3.1.2. Необхiдно неухильно дотримуватися iнструкцiї з використання, особливо в частинi, що стосується положення розпилювача: вертикальне чи перевернуте. У разi коли згiдно з iнструкцiєю аерозольний розпилювач перед використанням необхiдно струшувати, перед випробуванням його струшують.
6.3.1.3.1.3. Випробування проводять у добре провiтреному примiщеннi без протягiв за температури 20° C ± 5° C та вiдносної вологостi 30 - 80 вiдсоткiв.
6.3.1.3.1.4. Кожний аерозольний розпилювач:
1) наповнений повнiстю, проходить весь комплекс випробувань за умов розташування газового пальника вiдносно випускного пристрою аерозольного розпилювача на вiдстанi в дiапазонi 150 - 900 мiлiметрiв;
2) вмiст якого становить 10 - 12 вiдсоткiв номiнального рiвня наповнення (маси), пiддається лише одному випробуванню або на вiдстанi 150 мiлiметрiв мiж газовим пальником та випускним пристроєм аерозольного розпилювача у разi, коли аерозоль, вивiльнений iз повнiстю наповненої ємностi, взагалi не займається, або на вiдстанi, на якiй вiдбувається займання аерозолю, вивiльненого з повнiстю наповненої ємностi, плюс 150 мiлiметрiв.
6.3.1.3.1.5. Пiд час випробування аерозольний розпилювач розмiщують так, як зазначено в iнструкцiї до нього. Джерело запалювання розмiщують вiдповiдним чином.
6.3.1.3.1.6. Аерозоль розпилюють на вiдстанi мiж полум'ям пальника та випускним пристроєм аерозольного розпилювача в дiапазонi 150 - 900 мiлiметрiв iз змiною iнтервалу на 150 мiлiметрiв. Розпочинають iз вiдстанi 600 мiлiметрiв мiж полум'ям пальника та випускним пристроєм аерозольного розпилювача. Вiдстань мiж полум'ям пальника та випускним пристроєм аерозольного розпилювача збiльшують на 150 мiлiметрiв, якщо вiдбувається займання аерозолю на вiдстанi 600 мiлiметрiв. Вiдстань мiж полум'ям пальника та випускним пристроєм аерозольного розпилювача зменшують на 150 мiлiметрiв, якщо не вiдбувається займання аерозолю на вiдстанi 600 мiлiметрiв. Метою такої процедури є встановлення максимальної вiдстанi мiж полум'ям пальника та випускним пристроєм аерозольного розпилювача, на якiй вiдбувається стiйке горiння аерозолю, або вiдсутностi займання аерозолю, якщо вiдстань мiж полум'ям пальника та випускним пристроєм аерозольного розпилювача вiдстанi дорiвнює 150 мiлiметрiв.
6.3.1.3.2. Процедура випробування:
1) мiнiмум три повнiстю наповненi аерозольнi розпилювачi пiддають кондицiюванню за температури 20° C ± 1° C шляхом занурення принаймнi 95 вiдсоткiв розпилювача у воду не менше нiж на 30 хвилин перед кожним випробуванням (якщо аерозольний розпилювач занурюють повнiстю, для кондицiювання достатньо 30 хвилин);
2) дотримуються загальних вимог. Реєструють температуру та вiдносну вологiсть повiтря у примiщеннi;
3) зважують аерозольний розпилювач i реєструють його масу;
4) визначають внутрiшнiй тиск i початкову швидкiсть вивiльнення вмiсту за температури 20° C ± 1° C (для виявлення несправних або частково наповнених аерозольних розпилювачiв);
5) розмiщують газовий пальник на рiвнiй горизонтальнiй поверхнi або фiксують його за допомогою затискачiв на пiдставцi;
6) утворюють на газовому пальнику блакитне полум'я без свiтiння заввишки 40 - 50 мiлiметрiв;
7) розмiщують отвiр випускного пристрою на визначенiй вiдстанi вiд полум'я. Аерозольний розпилювач випробовують у положеннi, у якому його потрiбно використовувати, наприклад у вертикальному чи перевернутому;
8) установлюють отвiр випускного пристрою по вiдношенню до полум'я пальника на рiвнi, що забезпечує направлення аерозолю в сторону до полум'я (малюнок 1). Аерозоль повинен потрапляти на верхню частину полум'я;
9) дотримуються загальних вимог щодо струшування розпилювача;
10) натискають на випускний пристрiй аерозольного розпилювача i випускають його вмiст упродовж 5 секунд, якщо за цей час не вiдбувається займання. У разi займання продовжують його випуск та пiдтримання полум'я впродовж 5 секунд вiд моменту займання;
Малюнок 1
11) реєструють у таблицi 5 результати визначення вiдстанi мiж газовим пальником та аерозольним розпилювачем, на якiй вiдбувається займання аерозолю;
12) у разi коли на етапi 10 процедури випробування займання не вiдбувається, аерозоль випробовують в iнших положеннях, наприклад у перевернутому положеннi для розпилювача, що використовується у вертикальному положеннi, щоб виявити займання;
13) повторюють етапи 7 - 12 процедури випробування двiчi (усього тричi) iз тим самим розпилювачем на тiй самiй вiдстанi мiж газовим пальником та випускним пристроєм аерозолю;
14) повторюють процедуру випробування для iнших двох аерозольних розпилювачiв iз тим самим вмiстом на тiй самiй вiдстанi мiж газовим пальником та випускним пристроєм аерозолю;
15) повторюють етапи 7 - 14 процедури випробування на вiдстанi вiд 150 до 900 мiлiметрiв мiж полум'ям пальника та випускним пристроєм аерозольного розпилювача залежно вiд результатiв кожного випробування (див. пункти 6.3.1.3.1.4 i 6.3.1.3.1.5);
16) у разi коли на вiдстанi 150 мiлiметрiв займання не вiдбувається, випробування повнiстю наповнених розпилювачiв завершують. Їх також завершують, коли займання та стiйке горiння вiдбувається на вiдстанi 900 мiлiметрiв. У разi коли займання не вiдбувається на вiдстанi 150 мiлiметрiв, це потрiбно зареєструвати. В усiх iнших випадках як вiдстань, на якiй вiдбувається займання, обирають максимальну вiдстань мiж полум'ям пальника та випускним пристроєм аерозольного розпилювача, на якiй спостерiгалося займання та стiйке горiння;
17) одному випробуванню також пiддають три розпилювачi, вмiст яких становить 10 - 12 вiдсоткiв номiнального рiвня наповнення. Такi розпилювачi випробують на вiдстанi мiж полум'ям пальника та випускним пристроєм аерозолю, що дорiвнює вiдстанi, на якiй вiдбувається займання аерозолю для повнiстю наповнених розпилювачiв, плюс 150 мiлiметрiв;
18) вмiст аерозольного розпилювача випускають перiодично максимум впродовж 30 секунд до досягнення рiвня, що становить 10 - 12 вiдсоткiв номiнального рiвня наповнення (маси). Промiжок часу мiж випусками вмiсту становить мiнiмум 300 секунд. Пiд час таких промiжкiв часу розпилювачi пiддають кондицiюванню шляхом занурення у водяну баню;
19) повторюють етапи 7 - 15 процедури випробування для аерозольних розпилювачiв, вмiст яких становить 10 - 12 вiдсоткiв номiнального рiвня наповнення (маси), не виконуючи етапи 13 i 14 процедури випробування. Таке випробування проводять iз аерозольними розпилювачами тiльки в одному положеннi, наприклад у вертикальному чи перевернутому, обираючи те, за якого вiдбувалося займання (якщо це траплялося) повнiстю наповнених розпилювачiв;
20) усi результати реєструють у таблицi 5.
6.3.1.3.2.1. Усi випробування проводяться у витяжнiй шафi, розмiщенiй у добре провiтреному примiщеннi. Вентиляцiю витяжної шафи та примiщення здiйснюють щонайменше упродовж 3 хвилин пiсля кожного випробування. Вживають усiх необхiдних заходiв безпеки з метою запобiгання вдиханню продуктiв згоряння.
6.3.1.3.2.2. Розпилювачi, вмiст яких становить 10 - 12 вiдсоткiв номiнального рiвня наповнення (маси), випробовують лише один раз. У таблицi 5 реєструють лише один результат.
6.3.1.3.2.3. У разi коли пiд час випробування в положеннi, в якому потрiбно використовувати розпилювач, отримано негативний результат, випробування повторюють пiд час розмiщення розпилювача в такому положеннi, за якого ймовiрне отримання позитивного результату.
6.3.1.4. Метод оцiнки результатiв.
6.3.1.4.1. Усi результати реєструють за формою вiдповiдно до таблицi 5.
Таблиця 5
| Дата ___________ | Температура _____ (°C) Вiдносна вологiсть _____ (вiдсоткiв) |
|||||||||
| Найменування аерозольного розпилювача | ||||||||||
| Мiсткiсть нетто | Розпилювач 1 | Розпилювач 2 | Розпилювач 3 | |||||||
| Початковий рiвень наповнення | вiдсоткiв | вiдсоткiв | вiдсоткiв | |||||||
| Вiдстань, на якiй розташований розпилювач | Випробування | 1 | 2 | 3 | 1 | 2 | 3 | 1 | 2 | 3 |
| 150 мiлiметрiв | Займання? ТАК чи НI |
|||||||||
| 300 мiлiметрiв | Займання? ТАК чи НI |
|||||||||
| 450 мiлiметрiв | Займання? ТАК чи НI |
|||||||||
| 600 мiлiметрiв | Займання? ТАК чи НI |
|||||||||
| 750 мiлiметрiв | Займання? ТАК чи НI |
|||||||||
| 900 мiлiметрiв | Займання? ТАК чи НI |
|||||||||
| Спостереження, зокрема, за положенням розпилювача | ||||||||||
6.3.2. Випробування на займистiсть у замкнутому просторi.
6.3.2.1. Це стандартний метод випробування, призначений для оцiнки займання аерозолю, що вивiльняється з аерозольних розпилювачiв, у замкнутому чи обмеженому просторi. Вмiст аерозольного розпилювача розпиляється у випробувальнiй цилiндричнiй камерi, що мiстить палаючу свiчку. У разi коли вiдбувається займання, реєструють витрачений на це час i кiлькiсть вивiльненого вмiсту.
6.3.2.2. Устатковання та матерiали.
6.3.2.2.1. Потрiбне таке устатковання:
| хронометр (секундомiр) | точнiсть ± 0,2 с |
| водяна баня за температури 20° C | точнiсть ± 1° C |
| вiдкалiброванi лабораторнi ваги | точнiсть ± 0,1 г |
| термометр | точнiсть ± 1° C |
| гiгрометр | точнiсть ± 5 вiдсоткiв |
| манометр | точнiсть ± 0,1 бара |
| випробувальна цилiндрична камера | докладно викладено нижче |
6.3.2.2.2. Пiдготовка випробувального устатковання.
6.3.2.2.2.1. Камера об'ємом приблизно 200 дм3, дiаметром приблизно 600 мiлiметрiв та завдовжки приблизно 720 мiлiметрiв, вiдкрита з одного боку, розмiщується так:
1) на камерi встановлюють систему закривання, що складається з дверцят, розмiщених на поворотних петлях;
2) як систему закривання можна використати пластикову плiвку завтовшки вiд 0,01 до 0,02 мiлiметра. У разi використання пластикової плiвки її натягують на вiдкритому боцi камери та закрiплюють еластичною стрiчкою. Еластичнiсть стрiчки має бути такою, щоб пiд час обвивання навколо вiдкритого боку та прикладання до її нижньої частини маси 0,45 кiлограма вона подовжувалася тiльки на 25 мiлiметрiв. На плiвцi на вiдстанi 50 мiлiметрiв вiд краю камери роблять 25-мiлiметровий розрiз. Переконуються в тому, що плiвка туго натягнута;
3) на камерi просвердлюють отвiр дiаметром 50 мiлiметрiв на вiдстанi 100 мiлiметрiв вiд краю так, щоб отвiр був у верхнiй частинi камери, коли вона встановлена i готова для випробування (малюнок 2);
Малюнок 2
4) на металевiй пiдставцi розмiром 200 x 200 мiлiметрiв розмiщують парафiнову свiчку дiаметром вiд 20 до 40 мiлiметрiв та заввишки 100 мiлiметрiв. Свiчку замiнюють у разi, коли її висота стає менше нiж 80 мiлiметрiв. Полум'я свiчки захищають вiд впливу розпиленого аерозолю екраном завширшки 150 мiлiметрiв i заввишки 200 мiлiметрiв. Екран має поверхню, нахилену пiд кутом 45° на вiдстанi 150 мiлiметрiв вiд його основи (малюнок 3);
Малюнок 3
5) свiчку, встановлену на металевiй пiдставцi, розмiщують посерединi мiж двома боками камери (малюнок 4);
Малюнок 4
6) камеру розмiщують на основi або пiдставцi в мiсцi, де температура становить вiд 15° C до 25° C. Аерозоль, що випробовують, розпилюють у камерi об'ємом приблизно 200 дм3, у якiй розмiщене джерело запалювання.
6.3.2.2.2.2. Зазвичай аерозоль випускають iз аерозольного розпилювача пiд кутом 90° вiдносно його вертикальної осi. Описанi устатковання та процедура стосуються такого способу розпалювання аерозолю. У разi коли аерозолi, що вивiльняються незвичайно (наприклад, розпилюються у вертикальному положеннi), доцiльним може бути внесення змiн до устатковання та процедур iз дотриманням вимог ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 (EN ISO/IEC 17025:2017, IDT; ISO/IEC 17025:2017, IDT) "Загальнi вимоги до компетентностi випробувальних та калiбрувальних лабораторiй".
6.3.2.3. Процедура.
6.3.2.3.1. Загальнi вимоги.
6.3.2.3.1.1. Перед випробуванням кожний аерозольний розпилювач пiддають кондицiюванню та вивiльняють приблизно упродовж 1 секунди з метою видалення неоднорiдного матерiалу iз зануреної трубки.
6.3.2.3.1.2. Необхiдно неухильно дотримуватися iнструкцiї iз використання, особливо в частинi, що стосується положення розпилювача: вертикальне чи перевернуте. У разi коли згiдно з iнструкцiєю аерозольний розпилювач перед використанням необхiдно струшувати, перед випробуванням його струшують.
6.3.2.3.1.3. Випробування проводять у добре провiтреному примiщеннi без протягiв за температури 20° C ± 5° C та вiдносної вологостi 30 - 80 вiдсоткiв.
6.3.2.3.2. Процедура випробування:
1) мiнiмум три повнiстю наповненi аерозольнi розпилювачi пiддають кондицiюванню за температури 20° C ± 1° C шляхом занурення принаймнi 95 вiдсоткiв розпилювача у воду не менше нiж на 30 хвилин (якщо аерозольний розпилювач занурюють повнiстю, для кондицiювання достатньо 30 хвилин);
2) вимiрюють або визначають фактичний об'єм камери в дм3;
3) дотримуються загальних вимог. Реєструють температуру та вiдносну вологiсть повiтря;
4) визначають внутрiшнiй тиск i початкову швидкiсть вивiльнення вмiсту за температури 20° C ± 1° C (для виявлення несправних або частково наповнених аерозольних розпилювачiв);
5) зважують один iз аерозольних розпилювачiв та реєструють його масу;
6) запалюють свiчку та закривають вiдкритий бiк камери (кришкою або пластиковою плiвкою);
7) розмiщують отвiр випускного пристрою аерозольного розпилювача на вiдстанi 35 мiлiметрiв вiд центру вхiдного отвору в камеру або ближче, якщо аерозоль розпилюється ширше. Запускають хронометр (секундомiр) та виконують iнструкцiї з використання розпилювача, направляють розпилений аерозоль на центр протилежного боку (кришки або пластикової плiвки). Аерозольний розпилювач випробовують у положеннi, у якому його потрiбно використовувати, наприклад у вертикальному чи перевернутому;
8) розпилюють до моменту займання. Зупиняють хронометр i реєструють час. Знову зважують аерозольний розпилювач i реєструють масу;
9) провiтрюють та очищають камеру, прибираючи всi залишки, що можуть вплинути на наступне випробування. За потреби дають можливiсть камерi охолонути;
10) повторюють етапи 4 - 9 процедури випробування для двох iнших аерозольних розпилювачiв iз тим самим вмiстом (усього три розпилювачi, водночас кожний аерозольний розпилювач випробовують лише один раз).
6.3.2.4. Метод оцiнки результатiв.
6.3.2.4.1. Складають протокол випробування, у якому має мiститися така iнформацiя:
1) аерозоль, що пiддавався випробуванням, та його основнi характеристики;
2) внутрiшнiй тиск i швидкiсть вивiльнення аерозолю;
3) температура та вiдносна вологiсть у примiщеннi;
4) для кожного випробування - тривалiсть (с) вивiльнення вмiсту до досягнення займання (якщо аерозоль не займається, це реєструють);
5) маса аерозолю, розпиленого пiд час кожного випробування (г);
6) фактичний об'єм камери (дм3).
6.3.2.4.2. Часовий еквiвалент (teq), за якого вiдбувається займання в 1 м3, розраховують так:
| teq = | 1000 x час вивiльнення аерозолю (с) _________________________________________ фактичний об'єм камери (дм3) |
. |
6.3.2.4.3. Густину дефлаграцiї (Ddef), за якої вiдбувається займання пiд час випробування, розраховують так:
| Ddef = | 1000 x кiлькiсть розпиленого аерозолю (г) ______________________________________________ фактичний об'єм камери (дм3) |
. |
6.3.3. Випробування на займистiсть аерозолiв, що пiняться.
6.3.3.1. Це стандартний метод випробування, призначений для визначення займання аерозолю, що розпилюється у виглядi пiни, мусу, гелю або пасти. Аерозоль у виглядi пiни, мусу, гелю або пасти розпилюється (приблизно 5 грам) на часове скло, а джерело запалювання (свiчку, вощаний ґнiт, сiрник або запальничку) розмiщують бiля основи часового скла для спостерiгання за займанням i стiйким горiнням пiни, мусу, гелю або пасти. Займанням вважається стабiльне полум'я, що пiдтримується принаймнi впродовж 2 секунд i має мiнiмальну висоту 40 мiлiметрiв.
6.3.3.2. Устатковання та матерiали.
6.3.3.2.1. Потрiбне таке устатковання:
| мiрна лiнiйка, опорна стiйка та затискач | градуйована в см i мм |
| вогнестiйке часове скло дiаметром приблизно 150 мм | |
| хронометр (секундомiр) | точнiсть ± 0,2 с |
| свiчка, вощаний ґнiт, сiрник або запальничка | |
| вiдкалiброванi лабораторнi ваги | точнiсть ± 0,1 г |
| водяна баня за температури 20° C | точнiсть ± 1° C |
| термометр | точнiсть ± 1° C |
| гiгрометр | точнiсть ± 5 вiдсоткiв |
| манометр | точнiсть ± 0,1 бара |
6.3.3.2.2. Часове скло розмiщують на вогнетривкiй поверхнi в примiщеннi без протягiв, що може бути провiтрене пiсля кожного випробування. Мiрну лiнiйку розмiщують безпосередньо за часовим склом за допомогою опорної стiйки та затискача.
6.3.3.2.3. Лiнiйку встановлюють так, щоб її початкова подiлка була на рiвнi основи часового скла, яка розмiщена в горизонтальнiй площинi.
6.3.3.3. Процедура.
6.3.3.3.1. Загальнi вимоги.
6.3.3.3.1.1. Перед випробуванням кожний аерозольний розпилювач пiддають кондицiюванню та вивiльняють приблизно упродовж 1 секунди з метою видалення неоднорiдного матерiалу iз зануреної трубки.
6.3.3.3.1.2. Необхiдно неухильно дотримуватися iнструкцiї iз використання, особливо в частинi, що стосується положення розпилювача: вертикальне чи горизонтальне. У разi коли згiдно з iнструкцiєю аерозольний розпилювач перед використанням необхiдно струшувати, перед випробуванням його струшують.
6.3.3.3.1.3. Випробування проводять у добре провiтреному примiщеннi без протягiв за температури 20° C ± 5° C та вiдносної вологостi 30 - 80 вiдсоткiв.
6.3.3.3.2. Процедура випробування:
1) мiнiмум чотири повнiстю наповненi аерозольнi розпилювачi пiддають кондицiюванню за температури 20° C ± 1° C шляхом занурення принаймнi 95 вiдсоткiв розпилювача у воду не менше нiж на 30 хвилин (якщо аерозольний розпилювач занурюють повнiстю, для кондицiювання достатньо 30 хвилин);
2) дотримуються загальних вимог. Реєструють температуру та вiдносну вологiсть повiтря у примiщеннi;
3) визначають внутрiшнiй тиск i початкову швидкiсть вивiльнення вмiсту за температури 20° C ± 1° C (для виявлення несправних або частково наповнених аерозольних розпилювачiв);
4) вимiрюють швидкiсть вивiльнення вмiсту або витрату аерозолю, що випробовується, для бiльш точного вимiрювання кiлькостi вивiльненого аерозолю, що випробовувався;
5) зважують один iз аерозольних розпилювачiв i реєструють його масу;
6) на основi вимiряної швидкостi вивiльнення або витрати вмiсту з дотриманням iнструкцiй виробника вивiльняють приблизно 5 грам аерозолю на центр очищеного часового скла так, щоб утворилася горбкувата поверхня не вище 25 мiлiметрiв;
7) пiсля завершення вивiльнення вмiсту джерело запалювання впродовж 5 секунд прикладають до краю зразка бiля основи та одночасно запускають хронометр (секундомiр). За потреби джерело запалювання вiдводять вiд краю зразка приблизно через 2 секунди для вiзуального виявлення займання. У разi коли явного займання не сталося, до краю зразка повторно пiдносять джерело запалювання;
8) якщо вiдбувається займання, реєструють:
максимальну висоту полум'я (мм) над основою часового скла;
тривалiсть горiння (с);
висушують i повторно зважують аерозольний розпилювач i розраховують його масу;
9) провiтрюють зону випробування пiсля кожного випробування;
10) у разi коли займання не вiдбувається, а вивiльнений аерозоль залишається у виглядi пiни або пасти упродовж усього часу використання, повторюють етапи 5 - 9 процедури випробування. Перед застосуванням джерела запалювання аерозолю дають можливiсть вiдстоятися впродовж 30 секунд, 1 хвилини, 2 хвилин або 4 хвилин;
11) повторюють етапи 5 - 10 процедури випробування ще двiчi (усього тричi) iз тим самим розпилювачем;
12) повторюють етапи 5 - 11 процедури випробування для iнших двох розпилювачiв (усього три розпилювачi) iз таким самим вмiстом.
6.3.3.4. Метод оцiнки результатiв.
6.3.3.4.1. Складають протокол випробування, у якому мiститься така iнформацiя:
1) наявнiсть займання аерозолю;
2) максимальна висота полум'я (мм);
3) тривалiсть горiння (с);
4) маса аерозолю, що випробовувався.".
