.png)
КОНВЕНЦIЯ
мiж Урядом України i Урядом Сполученого Королiвства Великобританiї i Пiвнiчної Iрландiї про усунення подвiйного оподаткування та запобiгання податковим ухиленням стосовно податкiв на доход i на прирiст вартостi майна
Уряд України i Уряд Сполученого Королiвства Великобританiї i Пiвнiчної Iрландiї,
Прагнучи укласти Конвенцiю про усунення подвiйного оподаткування i запобiгання податковим ухиленням стосовно податкiв на доход i на прирiст вартостi майна,
Погодились про таке:
Стаття 1
Особи, до яких застосовується Конвенцiя
Ця Конвенцiя буде застосовуватись до осiб, якi є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.
Стаття 2
Податки, на якi поширюється Конвенцiя
1. Ця Конвенцiя застосовується до податкiв на доход i на прирiст вартостi майна, стягненi вiд iменi Договiрних Держав або їх полiтичних пiдроздiлiв, або мiсцевої влади, незалежно вiд способу стягнення податкiв.
2. Податками на доход i на прирiст вартостi майна вважаються всi податки, що справляються вiд загальної суми доходiв або елементiв доходу, включаючи податки на доходи вiд вiдчужування рухомого або нерухомого майна i податки на загальну суму заробiтної плати i платнi, що виплачуються пiдприємствами.
3. Податками, на якi поширюється ця Конвенцiя, є:
(а) у Сполученому Королiвствi:
(i) прибутковий податок;
(ii) корпоративний податок; i
(iii) податок на прирiст вартостi майна
(надалi - "податок Сполученого Королiвства");
(b) в Українi:
(i) податок на прибуток (доходи) пiдприємств; i
(ii) прибутковий податок з громадян України, iноземних громадян та осiб без громадянства
(надалi -"податок України");
4. Ця Конвенцiя застосовується також до всiх подiбних або по сутi аналогiчних податкiв, якi стягуються однiєю з Договiрних Держав пiсля дати пiдписання цiєї Конвенцiї, в доповнення до або замiсть податкiв цiєї Договiрної Держави, згаданих в пунктi 3 цiєї статтi. Компетентнi органи Договiрних Держав будуть повiдомляти один одного про будь-якi iстотнi змiни, що вiдбудуться в їхнiх законодавствах щодо оподаткування.
Стаття 3
Загальнi визначення
1. У розумiннi цiєї Конвенцiї, якщо з контексту не випливає iнше:
(a) термiн "Сполучене Королiвство" означає Великобританiю i Пiвнiчну Iрландiю, включаючи будь-яку територiю за межами територiального моря Сполученого Королiвства, яка вiдповiдно до мiжнародних законiв визначається або може бути в подальшому визначена за законами Сполученого Королiвства, що стосуються континентального шельфу, як територiя, в межах якої можуть застосовуватись права Сполученого Королiвства щодо морського дна, надр i їх природних ресурсiв;
(b) термiн "Україна" означає територiю України, її континентальний шельф i її виключну (морську) економiчну зону;
(c) термiн "громадянин" означає:
(i) у вiдношеннi Сполученого Королiвства будь-якого британського громадянина або будь-якого британського суб'єкта, що не має громадянства будь-якої країни або територiї Спiвдружностi, при умовi, що вiн має право на проживання у Сполученому Королiвствi, i будь-яку юридичну особу, партнерство, асоцiацiю або iншу органiзацiю, що одержала свiй статус як така за дiючим законодавством Сполученого Королiвства;
(ii) у вiдношеннi України:
(аа) фiзичну особу, яка має громадянство України;
(bb) усi юридичнi особи, партнерства i асоцiацiї, що одержують свiй статус як такий за дiючим законодавством України;
(d) термiни "Договiрна Держава" i "друга Договiрна Держава" означають, залежно вiд контексту, Сполучене Королiвство або Україну;
(е) термiн "особа" включає фiзичну особу, компанiю i будь-яке iнше об'єднання осiб, але вiдповiдно до пункту 2 цiєї статтi не включає партнерство;
(f) термiн "компанiя" означає будь-яке корпоративне об'єднання або будь-яку органiзацiю, що розглядається з метою оподаткування як корпоративне об'єднання;
(g) термiни "пiдприємство Договiрної Держави" та "пiдприємство другої Договiрної Держави" означають вiдповiдно пiдприємство, що керується резидентом Договiрної Держави, та пiдприємство, що керується резидентом другої Договiрної Держави;
(h) термiн "мiжнародне перевезення" означає будь-яке перевезення морським або повiтряним судном, що експлуатується пiдприємством Договiрної Держави, крiм випадкiв, коли морське або повiтряне судно експлуатується виключно мiж пунктами в другiй Договiрнiй Державi;
(i) термiн "компетентний орган" означає, у вiдношеннi Сполученого Королiвства, Управлiння внутрiшнiх доходiв або його повноважного представника, i, у вiдношеннi України, Мiнiстра фiнансiв України або його повноважного представника.
2. Партнерство або спiльне пiдприємство, що одержує свiй статус за українськими законами, яке розглядається як оподатковувана органiзацiя за законодавством України, для цiлей цiєї Конвенцiї буде розглядатися як особа.
3. При застосуваннi цiєї Конвенцiї Договiрною Державою будь-який термiн, не визначений у цiй Конвенцiї, має те значення, яке йому надається законодавством цiєї Держави щодо податкiв, на якi поширюється Конвенцiя, якщо з контексту не випливає iнше.
Стаття 4
Резиденцiя
1. Для цiлей цiєї Конвенцiї термiн "резидент однiєї Договiрної Держави" означає особу, яка за законодавством цiєї Держави пiдлягає оподаткуванню в нiй на пiдставi мiсця проживання, постiйного мiсця перебування, мiсця знаходження керiвного органу, мiсця реєстрацiї або будь-якого аналогiчного критерiю; цей термiн, разом з тим, не включає будь-яку особу, яка пiдлягає оподаткуванню в цiй Державi, тiльки якщо ця особа одержує доходи або прирiст вартостi майна з джерел у цiй Державi.
2. У випадку, коли, вiдповiдно до положення пункту 1 цiєї статтi, фiзична особа є резидентом в обох Договiрних Державах, її статус регулюється таким чином:
(а) вона вважається резидентом Договiрної Держави, де вона має у своєму розпорядженнi постiйне житло; якщо вона має у своєму розпорядженнi постiйне житло в обох Договiрних Державах, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, де вона має найбiльш тiснi особистi й економiчнi зв'язки (центр життєвих iнтересiв);
(b) у разi, коли Договiрна Держава, в якiй особа має центр життєвих iнтересiв, не може бути визначена або коли вона не має постiйного житла в жоднiй з Договiрних Держав, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, де вона звичайно проживає;
(c) якщо вона звичайно проживає в обох Договiрних Державах або коли вона звичайно не проживає в жоднiй з них, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, громадянином якої вона є;
(d) якщо вона є громадянином обох Договiрних Держав або коли вона не є громадянином жодної з них, компетентнi органи Договiрних Держав вирiшують питання щодо оподаткування такого резидента за взаємною згодою.
3. У випадку, коли вiдповiдно до положень пункту 1 особа, що не є фiзичною особою, є резидентом обох Договiрних Держав, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, де розмiщений її керiвний орган.
Стаття 5
Постiйне представництво
1. Для цiлей цiєї Конвенцiї термiн "постiйне представництво" означає постiйне мiсце дiяльностi, через яке пiдприємство повнiстю або частково здiйснює свою комерцiйну дiяльнiсть.
2. Термiн "постiйне представництво", зокрема, включає:
(а) мiсцезнаходження дирекцiї;
(b) вiддiлення;
(c) контору;
(d) фабрику;
(e) майстерню;
(f) установку або споруду для розвiдки природних ресурсiв;
(g) шахту, нафтову або газову свердловину, кар'єр або будь-яке мiсце видобутку природних ресурсiв.
3. Будiвельний майданчик, монтажний або складальний об'єкт є постiйним представництвом лише в тому разi, якщо вiн iснує бiльше дванадцяти мiсяцiв.
4. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi, термiн "постiйне представництво" не розглядається як такий, що включає:
(а) використання споруд виключно з метою зберiгання, показу або постачання товарiв чи виробiв, що належать пiдприємству;
(b) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству виключно з метою зберiгання, показу або постачання;
(с) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству виключно з метою переробки iншим пiдприємством;
(d) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою закупiвлi виробiв чи товарiв або збирання iнформацiї для пiдприємства ;
(e) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою здiйснення для пiдприємства будь-якої дiяльностi, яка має пiдготовчий або допомiжний характер;
(f) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно для будь-якої комбiнацiї видiв дiяльностi, перелiчених у пiдпунктах (a) - (e) цього пункту, за умови, що сукупна дiяльнiсть постiйного мiсця дiяльностi, яка виникає внаслiдок такої комбiнацiї, має пiдготовчий або допомiжний характер.
5. Якщо крiм агента з незалежним статусом, про якого йдеться в пунктi 6 цiєї статтi, iнша особа, незалежно вiд пунктiв 1 i 2 цiєї статтi, дiє вiд iменi пiдприємства, i має, i звичайно використовує в Договiрнiй Державi повноваження укладати контракти вiд iменi пiдприємства, то це пiдприємство розглядається як таке, що має постiйне представництво в цiй Державi щодо будь-якої дiяльностi, яку ця особа здiйснює для пiдприємства, за винятком, якщо дiяльнiсть цiєї особи обмежується тiєю, що зазначена в пунктi 4 цiєї статтi, яка, якщо i здiйснюється через постiйне мiсце дiяльностi, не робить з цього постiйного мiсця постiйного представництва згiдно з положеннями цього пункту.
6. Пiдприємство не розглядається як таке, що має постiйне представництво в Договiрнiй Державi, лише якщо воно здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у цiй Державi через брокера, комiсiонера чи будь-якого iншого агента з незалежним статусом за умови, що цi особи дiють в рамках своєї звичайної дiяльностi.
7. Той факт, що компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави чи контролюється компанiєю, що є резидентом другої Договiрної Держави, або яка здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у цiй другiй Договiрнiй Державi (або через постiйне представництво, або будь-яким iншим чином), сам по собi не перетворює жодну з цих компанiй у постiйне представництво другої компанiї.
Стаття 6
Доходи вiд нерухомого майна
1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд нерухомого майна (включаючи доход вiд сiльського або лiсового господарства), яке знаходиться в другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Термiн "нерухоме майно" повинно мати значення, яке воно має в законодавствах Договiрної Держави, в якiй знаходиться це майно. Цей термiн повинен у будь-якому випадку включати майно, допомiжне щодо нерухомого майна, худобу i обладнання, використовуванi в сiльському i лiсовому господарствi, права, до яких застосовуються положення загального права щодо земельної власностi, узуфрукт нерухомого майна i права на змiннi або фiксованi платежi як компенсацiя за розробку або право на розробку мiнеральних запасiв, джерел та iнших природних ресурсiв. Морськi i повiтрянi судна не розглядаються як нерухоме майно.
3. Положення пункту 1 цiєї статтi застосовуються також до доходу, одержаного вiд прямого використання, здавання в оренду або використання в будь-якiй iншiй формi нерухомого майна.
4. Положення пунктiв 1 i 3 цiєї статтi застосовуються також до доходiв вiд нерухомого майна пiдприємств i до доходiв вiд нерухомого майна, яке використовується для здiйснення незалежних особистих послуг.
Стаття 7
Прибуток вiд комерцiйної дiяльностi
1. Прибуток пiдприємства Договiрної Держави оподатковується податком тiльки у цiй Договiрнiй Державi, якщо тiльки пiдприємство не здiйснює комерцiйної дiяльностi в другiй Договiрнiй Державi через розташоване там постiйне представництво. Якщо пiдприємство здiйснює комерцiйну дiяльнiсть як вказано вище, то його прибуток може оподатковуватися в другiй Договiрнiй Державi, але тiльки в тiй частинi, яка вiдноситься до цього постiйного представництва.
2. З урахуванням положень пункту 3 цiєї статтi, якщо пiдприємство Договiрної Держави здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване там постiйне представництво, то в кожнiй Договiрнiй Державi до цього постiйного представництва вiдноситься прибуток (доход), який воно могло б одержати, якби воно було окремим та самостiйним пiдприємством, зайнятим такою ж або аналогiчною дiяльнiстю в таких самих або аналогiчних умовах i дiючим в повнiй незалежностi стосовно пiдприємства, постiйним представництвом якого воно є.
3. У визначеннi прибутку постiйного представництва дозволяється вiднiмання витрат, здiйснених для цiлей постiйного представництва, включаючи рацiональний розподiл управлiнських та загальноадмiнiстративних витрат, здiйснених для цiлей пiдприємства в цiлому як у Державi, де розташоване постiйне представництво, так i в будь-якому iншому мiсцi.
4. В мiру того, як визначення Договiрною Державою, вiдповiдно до її законодавства, прибутку, що стосується постiйного представництва, на базi пропорцiйного розподiлу загальної суми прибутку пiдприємства його рiзним частинам, є звичайною практикою, нiщо в пунктi 2 цiєї статтi не буде перешкоджати цiй Договiрнiй Державi визначати оподатковуваний прибуток шляхом такого розподiлу, як це диктується практикою; обраний спосiб розподiлу повинен бути таким, що його результати будуть вiдповiдати принципам, якi мiстяться в цiй статтi.
5. Нiякий прибуток не вiдноситься до постiйного представництва на основi простої закупiвлi постiйним представництвом товарiв або виробiв для пiдприємства.
6. Для цiлей попереднiх пунктiв прибуток, що вiдноситься до постiйного представництва, визначається щорiчно одним i тим самим методом, якщо тiльки немає достатньої i вагомої причини для його змiнення.
7. Якщо прибуток включає види доходу або прирiст вартостi майна, якi розглядаються окремо в iнших статтях цiєї Конвенцiї, положення тих статей не будуть зачiпати положень цiєї статтi.
Стаття 8
Морський та повiтряний транспорт
1. Прибуток, одержаний резидентом Договiрної Держави вiд експлуатацiї морських i повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях буде оподатковуватися лише в цiй Державi.
2. Для цiлей цiєї статтi прибуток вiд експлуатацiї морських i повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях включає:
(а) доход вiд здачi в оренду порожнiх морських або повiтряних суден;
(b) прибуток вiд використання, утримання або здачi в оренду контейнерiв (включаючи трейлери i супутнє устаткування для транспортування контейнерiв), якi застосовуються для транспортування товарiв чи виробiв,
де така оренда або таке використання, утримання або оренда, в залежностi вiд випадку, є побiчним по вiдношенню до експлуатацiї морського або повiтряного судна у мiжнародних перевезеннях.
3. Якщо прибуток, вiдповiдно до пунктiв 1 i 2 цiєї статтi, отримується резидентом Договiрної Держави вiд участi у пулi, спiльному пiдприємствi чи мiжнародному транспортному агентствi, прибуток, що вiдноситься до такого резидента, буде оподатковуватися тiльки у Договiрнiй Державi, резидентом якої вiн є.
Стаття 9
Асоцiйованi пiдприємства
1. Коли:
(а) пiдприємство Договiрної Держави прямо або посередньо бере участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства другої Договiрної Держави;
або
(b) однi й тi ж особи прямо або посередньо беруть участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства однiєї Договiрної Держави i пiдприємства другої Договiрної Держави;
i в кожному випадку мiж двома пiдприємствами в їх комерцiйних та фiнансових взаємовiдносинах створюються або встановлюються умови, вiдмiннi вiд тих, якi мали б мiсце мiж двома незалежними пiдприємствами, тодi будь-який прибуток, що мiг би бути нарахований одному з них, але з причин наявностi цих умов не був йому нарахований, може бути включений Договiрною Державою до прибутку цього пiдприємства i, вiдповiдно, оподаткований.
2. У випадку, коли Договiрна Держава включає у прибуток пiдприємства цiєї Держави - i вiдповiдно оподатковує - прибуток, по якому пiдприємство другої Договiрної Держави було оподатковано в цiй другiй Договiрнiй Державi, i включений таким чином прибуток є прибутком, який був би нарахований пiдприємству першої згаданої Держави, якби умови взаємовiдносин мiж двома пiдприємствами були б умовами, якi iснують мiж незалежними пiдприємствами, тодi друга Договiрна Держава повинна зробити вiдповiднi поступки в сумi податку, що стягується з цього прибутку. При визначеннi такої поправки повиннi бути розглянутi iншi положення цiєї Конвенцiї, а компетентнi органи Договiрних Держав можуть проконсультуватися один з одним при необхiдностi.
Стаття 10
Дивiденди
1. Дивiденди, що сплачуються компанiєю, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватися в другiй Державi.
2. Однак, дивiденди можуть також оподатковуватися в Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач фактично має право на дивiденди i пiдлягає оподаткуванню у вiдношеннi дивiдендiв у цiй другiй Договiрнiй Державi, податок, що стягується, не повинен перевищувати:
(а) 5 вiдсоткiв загальної суми дивiдендiв, якщо право на дивiденди має компанiя, яка контролює прямо або посередньо, у випадку Сполученого Королiвства, принаймнi 20 вiдсоткiв капiталу з правом голосу компанiї, що сплачує дивiденди, i, у випадку України, принаймнi 20 вiдсоткiв статутного капiталу;
(b) 10 вiдсоткiв загальної суми дивiдендiв в iнших випадках.
3. Термiн "дивiденди" при використаннi в цiй статтi означає доход вiд акцiй, чи iнших прав, якi не є борговими вимогами, що дають право на участь у прибутку, також як доход вiд iнших корпоративних прав, який пiдпадає такому ж оподаткуванню, як доходи вiд акцiй вiдповiдно до податкового законодавства Держави, резидентом якої є компанiя, що робить розподiл прибутку, а також включає будь-якi iншi доходи (iншi, нiж проценти, звiльненi вiд оподаткування згiдно з положеннями статтi 11 цiєї Конвенцiї), якi за законодавством Договiрної Держави, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, оподатковуються податком як дивiденди або розподiл прибутку компанiї.
4. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на дивiденди, яка є резидентом Договiрної Держави, здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, через розташованi в нiй постiйнi представництва, або здiйснює в цiй другiй Договiрнiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i холдiнг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до такого постiйного представництва або постiйної бази. В такому випадку, в залежностi вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Конвенцiї.
5. У випадку, коли компанiя, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, одержує прибуток або доходи з другої Договiрної Держави, ця друга Держава не може стягувати будь-якi податки на дивiденди, що сплачуються компанiєю, за винятком, якщо цi дивiденди сплачуються резиденту цiєї другої Держави або якщо холдiнг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до постiйного представництва або постiйної бази, розташованої в цiй другiй Державi, i з нерозподiленого прибутку не стягуються податки на нерозподiлений прибуток, навiть якщо дивiденди сплачуються, або нерозподiлений прибуток складається повнiстю або частково з прибутку або доходу, що утворюється в цiй другiй Державi.
Стаття 11
Проценти
1. Проценти, що виникають в однiй Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, будуть оподатковуватись тiльки в цiй другiй Державi, якщо такий резидент має фактичне право на цi проценти i пiдлягає оподаткуванню в цiй другiй Договiрнiй Державi у вiдношеннi цих процентiв.
2. Термiн "проценти" при використаннi в цiй статтi означає доход вiд боргових вимог будь-якого виду, незалежно вiд iпотечного забезпечення i незалежно вiд володiння правом на участь у прибутках боржника, i зокрема, доход вiд урядових цiнних паперiв i доход вiд облiгацiй i боргових зобов'язань. Термiн "проценти" не буде включати нiякi доходи, якi можуть розглядатись як розподiл згiдно з положеннями статтi 10 цiєї Конвенцiї.
3. Положення пункту 1 цiєї статтi не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на проценти, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi,
в якiй виникають проценти, через розташоване там постiйне представництво, або здiйснює в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i боргове зобов'язання, на пiдставi якого сплачуються проценти, дiйсно вiдноситься до такого постiйного представництва або постiйної бази. В такому випадку, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Конвенцiї.
4. Вважається, що проценти виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є сама Держава, її полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл, мiсцевi органи влади або резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує проценти, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з яким виникла заборгованiсть, по якiй сплачуються проценти, i витрати по сплатi цих процентiв несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi проценти виникають у Державi, в якiй знаходиться постiйне представництво або постiйна база.
5. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i особою, яка фактично має право на проценти, або мiж ними обома i будь-якою третьою особою, сума сплачених процентiв перевищує з будь-яких причин суму, яка була б погоджена мiж платником i особою, яка фактично має право на одержання процентiв, при вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi будуть застосовуватися тiльки до останньої згаданої суми процентiв. В такому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.
6. Будь-яке положення законодавства кожної з Договiрних Держав, що стосується тiльки процентiв, якi сплачуються нерезидентськiй компанiї, не буде застосовуватися таким чином, щоб вимагати оподаткування таких процентiв, якi сплачуються компанiї, яка є резидентом другої Договiрної Держави, як розподiл прибутку або дивiдендiв компанiї, що виплачує такi проценти. Попереднє речення не буде застосовуватися до процентiв, якi сплачуються компанiї, що є резидентом однiєї з Договiрних Держав, в якiй бiльш нiж 50 вiдсоткiв капiталу з правом голосу контролюється прямо або посередньо особою або особами, якi є резидентами другої Договiрної Держави.
7. Положення цiєї статтi не застосовуються, якщо головною метою або однiєю з головних цiлей будь-якої особи, що має вiдношення до утворення або передачi боргового зобов'язання, у вiдношеннi якого сплачуються проценти, було одержання переваг цiєї статтi шляхом цього створення або передачi.
Стаття 12
Роялтi
1. Роялтi, якi виникають в однiй Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватися в цiй другiй Договiрнiй Державi, якщо цей резидент фактично має право на одержання цих роялтi i пiдлягає оподаткуванню у вiдношеннi роялтi в цiй другiй Договiрнiй Державi.
2. Термiн "роялтi" при використаннi в цiй статтi означає платежi будь-якого виду, що одержуються як вiдшкодування за користування або надання права користування будь-яким авторським правом на лiтературнi твори, твори мистецтва або науки (включаючи кiнематографiчнi фiльми, будь-якi фiльми або плiвки для радiо чи телевiзiйного мовлення), будь-якi патенти, торговi марки, дизайн або модель, план, таємну формулу або процес, або за використання, або за iнформацiю ("ноу-хау"), що стосується промислового, комерцiйного або наукового досвiду.
3. Положення пункту 1 цiєї статтi не застосовуються, якщо особа, яка фактично має право на одержання роялтi, що є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають роялтi, через розташоване там постiйне представництво, або надає в цiй другiй Державi незалежнi iндивiдуальнi послуги з розташованої там постiйної бази, i право або майно, стосовно яких сплачуються роялтi, дiйсно зв'язанi з цим постiйним представництвом чи постiйною базою. У такому випадку застосовуються положення статтi 7 або 14 цiєї Конвенцiї, в залежностi вiд обставин.
4. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i особою, яка фактично має право на одержання роялтi, або мiж ними обома i будь-якою третьою особою, сума роялтi перевищує, з будь-яких причин, суму, що була б узгоджена мiж платником i особою, яка фактично має право на одержання роялтi, за вiдсутнiстю таких вiдносин, положення цiєї статтi будуть застосовуватися тiльки до останньої згаданої суми. У цьому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави, з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.
5. Положення цiєї статтi не застосовуються, якщо головною метою або однiєю з головних цiлей будь-якої особи, що має вiдношення до утворення або передачi прав, у вiдношеннi яких сплачуються роялтi, було одержання переваг цiєї статтi шляхом цього створення або передачi.
Стаття 13
Доходи вiд приросту вартостi майна
1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчужування нерухомого майна, як воно визначено у статтi 6 цiєї Конвенцiї, i яке знаходиться у другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Доходи, одержуванi резидентом Договiрної Держави вiд вiдчужування:
(а) акцiй, iнших нiж акцiї, що котируються на визнанiй фондовiй бiржi, якi одержують їх вартiсть або бiльшу частину вартостi прямо або посередньо вiд нерухомого майна, розташованого в другiй Договiрнiй Державi; або
(b) проценти в партнерствi або трастi, активи яких переважно складаються з нерухомого майна, розташованого в другiй Договiрнiй Державi, або з акцiй, як вони визначенi вище в пiдпунктi (а), можуть оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.
3. Доходи вiд вiдчужування рухомого майна, що складає частину комерцiйного майна постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, або рухомого майна, яке вiдноситься до постiйної бази, регулярно доступної резиденту Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi, для цiлей надання незалежних iндивiдуальних послуг, включаючи такi доходи вiд вiдчужування такого постiйного представництва (окремо чи разом з цiлим пiдприємством) або такої постiйної бази, можуть оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.
4. Доходи, одержуванi резидентом Договiрної Держави вiд вiдчужування морських або повiтряних суден, що експлуатуються в мiжнародних перевезеннях пiдприємством Договiрної Держави, або рухомого майна, що вiдноситься до експлуатацiї таких морських або повiтряних суден, оподатковуються тiльки у цiй Договiрнiй Державi.
5. Доходи вiд вiдчужування будь-якого майна, iншого нiж те, про яке йдеться у пунктах 1, 2, 3 i 4 цiєї статтi, оподатковуються тiльки в Договiрнiй Державi, резидентом якої є особа, що вiдчужує майно, i пiдлягає оподаткуванню у вiдношеннi цих доходiв у цiй Договiрнiй Державi.
6. Положення пункту 5 цiєї статтi не будуть торкатися права Договiрної Держави щодо стягнення вiдповiдно до свого законодавства податку на доходи вiд приросту вартостi майна внаслiдок вiдчуження будь-якого майна, якi одержує фiзична особа, що є резидентом другої Договiрної Держави i була резидентом першої згаданої Держави в будь-який час протягом 5 рокiв, що передують безпосередньо вiдчужуванню майна.
Стаття 14
Незалежнi iндивiдуальнi послуги
1. Доход, що одержується резидентом Договiрної Держави за професiйнi послуги чи iншу дiяльнiсть незалежного характеру, оподатковується тiльки в цiй Державi, за винятком випадку, коли вiн володiє регулярно доступною постiйною базою в другiй Договiрнiй Державi з метою проведення своєї дiяльностi. Якщо у нього є така постiйна база, доход може оподатковуватись у другiй державi, але тiльки стосовно доходу, що приписується до цiєї постiйної бази.
2. Термiн "професiйнi послуги" включає, зокрема, незалежну наукову, лiтературну, артистичну, художню, освiтню або викладацьку дiяльнiсть, так само як i незалежну дiяльнiсть лiкарiв, адвокатiв, iнженерiв, архiтекторiв, зубних лiкарiв i бухгалтерiв.
Стаття 15
Залежнi iндивiдуальнi послуги
1. З урахуванням положень статей 16, 18, 19 i 20 цiєї Конвенцiї платня, заробiтна плата та iншi подiбнi винагороди, що одержуються резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються тiльки у цiй Державi, якщо тiльки робота за наймом не здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi. Якщо робота за наймом здiйснюється таким чином, то винагорода, одержана у зв'язку з цим, може оподатковуватися у цiй другiй Державi.
2. Незалежно вiд положення пункту 1 цiєї статтi, винагорода, що одержується резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, здiйснюваною в другiй Договiрнiй Державi, оподатковується тiльки в першiй згаданiй Державi, якщо:
(а) одержувач знаходиться в другiй Державi протягом перiоду або перiодiв, що не перевищують у сукупностi 183-х днiв протягом будь-якого перiоду, що складає дванадцять мiсяцiв; i
(b) винагорода сплачується наймачем або вiд iменi наймача, який не є резидентом другої Держави; i
(с) витрати по виплатi винагороди не несуть постiйне представництво або постiйна база, якi наймач має в другiй Державi.
3. Незалежно вiд попереднiх положень цiєї статтi, винагорода, що одержується у зв'язку з роботою за наймом, що здiйснюється на борту морського або повiтряного судна, яке експлуатується в мiжнародних перевезеннях, може оподатковуватися в Договiрнiй Державi, резидентом якої є пiдприємство, що експлуатує морське або повiтряне судно.
Стаття 16
Директорський гонорар
Директорськi гонорари та iншi аналогiчнi виплати, якi одержуються резидентом Договiрної Держави як членом ради директорiв компанiї, яка є резидентом другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
Стаття 17
Артисти i спортсмени
1. Незалежно вiд положень статей 14 i 15 цiєї Конвенцiї, доход, що одержується резидентом Договiрної Держави як працiвником мистецтва, таким як артист театру, кiно, радiо чи телебачення, або музикант, або спортсмен, вiд його особистої дiяльностi, здiйснюваної в другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Якщо доход вiд особистої дiяльностi, здiйснюваної працiвником мистецтва або спортсменом у цiй своїй якостi, нараховується не самому працiвнику мистецтв чи спортсмену, а другiй особi, цей доход може, незалежно вiд положень статей 7, 14 i 15 цiєї Конвенцiї, оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй здiйснюється дiяльнiсть працiвника мистецтва чи спортсмена.
Стаття 18
Пенсiї
1. Вiдповiдно до положень пункту 2 статтi 19 цiєї Конвенцiї пенсiї та iншi подiбнi винагороди, що сплачуються у зв'язку з минулою роботою резиденту Договiрної Держави, i будь-якi ренти, сплачуванi такому резиденту, пiдлягають оподаткуванню тiльки в цiй Державi.
2. Термiн "рента" означає встановлену суму, сплачувану фiзичнiй особi перiодично у встановлений час, пiд час її життя або пiд час визначеного чи встановленого перiоду часу по зобов'язаннях зробити зворотнi платежi для адекватної або повної компенсацiї у грошах або вартостi грошей.
Стаття 19
Державна служба
1.(a) Винагорода, iнша нiж пенсiя, яка сплачується Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевими органами влади будь-якiй фiзичнiй особi за службу, здiйснювану для цiєї Держави, або її пiдроздiлу, або органу влади, оподатковується тiльки в цiй Державi.
(b) Незважаючи на положення пiдпункту (а) цього пункту така винагорода оподатковується тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо служба здiйснюється в цiй Державi i фiзична особа є резидентом цiєї Держави, яка:
(i) є громадянином цiєї Держави; або
(ii) не стала резидентом цiєї Держави тiльки з метою здiйснення служби.
2. (а) Будь-яка пенсiя, яка сплачується Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади, або iз створених ними фондiв фiзичнiй особi за службу, що здiйснюється для цiєї Держави, або її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу, або органу влади, оподатковується тiльки в цiй Державi.
(b) Незважаючи на положення пiдпункту (а) цього пункту, така пенсiя оподатковується тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо фiзична особа є її резидентом i громадянином.
3. Положення статей 15, 16 i 18 цiєї Конвенцiї застосовуються до винагород та пенсiй у вiдношеннi служби, що здiйснюється у зв'язку з проведенням комерцiйної дiяльностi Договiрною Державою, або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади.
Стаття 20
Студенти
Платежi, одержуванi студентом або стажистом, який є або був безпосередньо до приїзду в Договiрну Державу резидентом другої Договiрної Держави i перебуває у першiй згаданiй Державi виключно з метою навчання або одержання освiти, i призначенi для проживання, навчання i одержання освiти, не оподатковуються в першiй згаданiй Державi, якщо джерела цих платежiв знаходяться за межами цiєї Держави.
Стаття 21
Iншi доходи
1. Види доходу, справжнiм власником яких є резидент Договiрної Держави, незалежно вiд джерела їх виникнення, про якi не йде мова в попереднiх статтях цiєї Конвенцiї, iншi нiж доходи, сплачуванi iз трасту або iз майна особи, яка померла, в ходi розподiлу, оподатковуються тiльки в цiй Державi.
2. Положення пункту 1 цiєї статтi не застосовуються до доходiв, iнших нiж доходи вiд нерухомого майна, визначеного в пунктi 2 статтi 6, якщо одержувач таких доходiв, який є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво i надає в цiй другiй Державi незалежнi iндивiдуальнi послуги через розташовану там постiйну базу, i право або майно, у зв'язку з якими одержано доход, дiйсно пов'язанi з таким постiйним представництвом або постiйною базою. У такому випадку застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Конвенцiї залежно вiд обставин.
Стаття 22
Усунення подвiйного оподаткування
1. З урахуванням положень законодавства Сполученого Королiвства, що стосується звiльнення вiд податку, сплаченого на територiї за межами Сполученого Королiвства, у виглядi кредиту проти податку Сполученого Королiвства (якi не будуть суперечити головним принципам цього пункту):
(а) на податок України, сплачуваний за законодавством України i вiдповiдно до цiєї Конвенцiї прямо або шляхом вирахування з прибутку, доходiв або доходiв вiд приросту вартостi майна iз джерел в Українi, що пiдлягають оподаткуванню (за винятком випадку дивiдендiв, коли податок в Українi сплачується у вiдношеннi прибутку, iз якого сплачуються дивiденди), буде робитися знижка у виглядi кредиту проти будь-якого податку Сполученого Королiвства, обчисленого у вiдношеннi того ж прибутку, доходу або оподатковуваних доходiв, у вiдношеннi яких пiдраховується податок України;
(b) у вiдношеннi дивiдендiв, сплачуваних компанiєю, що є резидентом України, компанiї, яка є резидентом Сполученого Королiвства i контролює прямо або посередньо щонайменше 10 вiдсоткiв капiталу з правом голосу в компанiї, що сплачує дивiденди, у виглядi кредиту повинен бути взятий до розрахунку (у доповнення до будь-якого податку України, для якого кредит може бути наданий згiдно з положеннями пiдпункту (а) цього пункту) податок України, що сплачується компанiєю у вiдношеннi прибутку, iз якого сплачуються дивiденди.
2. На податок Сполученого Королiвства, що сплачується за законодавством Сполученого Королiвства i вiдповiдно до цiєї Конвенцiї прямо або шляхом вирахування з прибутку, доходiв або доходiв, що пiдлягають оподаткуванню, вiд приросту вартостi майна iз джерел у Сполученому Королiвствi (за винятком випадку дивiдендiв, коли податок у Сполученому Королiвствi сплачується у вiдношеннi прибуткiв, iз яких сплачуються дивiденди) буде робитися знижка у виглядi кредиту проти будь-якого податку України, який обчислюється у вiдношеннi того ж прибутку, доходу або оподатковуваних доходiв, у вiдношеннi яких обчислюється податок Сполученого Королiвства.
3. Для цiлей пунктiв 1 i 2 цiєї статтi прибуток, доход i прирiст вартостi майна, що належать резиденту Договiрної Держави, якi можуть оподатковуватися податками у другiй Договiрнiй Державi вiдповiдно до цiєї Конвенцiї, будуть вважатися такими, що виникають iз джерел у цiй Договiрнiй Державi.
Стаття 23
Обмеження пiльг
1. Якщо згiдно з будь-яким положенням цiєї Конвенцiї будь-який доход звiльняється вiд податку в Договiрнiй Державi, i за дiючим законодавством другої Договiрної Держави, особа, до якої вiдноситься цей доход, пiдлягає оподаткуванню у вiдношеннi суми цього доходу, яка переводиться або одержується iз цiєї другої Договiрної Держави, i не пiдлягає оподаткуванню у вiдношеннi повної суми цього податку, звiльнення, яке надається згiдно з цiєю Конвенцiєю в першiй згаданiй Договiрнiй Державi, буде застосовуватися тiльки до такої частини доходу, яка оподатковується в другiй Договiрнiй Державi.
2. Незважаючи на положення будь-якої iншої статтi цiєї Конвенцiї, резидент Договiрної Держави, який внаслiдок положень внутрiшнього законодавства, що стосується стимулiв до розмiщення iноземних iнвестицiй, не пiдлягає оподаткуванню або пiдлягає оподаткуванню за зменшеними ставками доходiв i доходiв вiд приросту вартостi майна в цiй Договiрнiй Державi, не буде одержувати вигоди вiд будь-якого зниження або звiльнення вiд оподаткування, передбаченого в цiй Конвенцiї.
Стаття 24
Партнерство
Якщо за будь-яким положенням цiєї Конвенцiї партнерство або спiльне пiдприємство має право, як резидент України, на звiльнення вiд податкiв у Сполученому Королiвствi на будь-який доход або доход вiд приросту вартостi майна, це положення не буде розглядатись як таке, що обмежує право Сполученого Королiвства оподатковувати будь-якого члена партнерства або спiльного пiдприємства, який є резидентом Сполученого Королiвства, за його часткою такого доходу або доходу вiд приросту вартостi майна; але будь-який такий доход буде розглядатися для цiлей статтi 22 цiєї Конвенцiї як доход iз джерел в Українi.
Стаття 25
Недискримiнацiя
1. Громадяни Договiрних Держав не будуть пiдлягати в другiй Договiрнiй Державi будь-якому оподаткуванню або пов'язаною з ним вимогою, якi є другими або бiльш обтяжливими, нiж оподаткування i пов'язана з ним вимога, яким пiддаються або можуть пiддаватися громадяни цiєї другої Держави за тих же обставин.
2. Особи без громадянства, якi є резидентами Договiрної Держави, не будуть пiдлягати в кожнiй з Договiрних Держав будь-якому оподаткуванню або пов'язаним з ним вимогами, iншим або бiльш обтяжливим, нiж оподаткування i пов'язанi з ним вимоги, яким громадяни Договiрних Держав, що дiють у подiбних умовах, пiддаються або можуть пiддаватися.
3. Оподаткування постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, не буде менш сприятливим у цiй другiй Державi, нiж оподаткування пiдприємств цiєї другої Держави, якi здiйснюють подiбну дiяльнiсть.
4. За винятком випадкiв, коли застосовуються положення пункту 1 статтi 9, пункту 5 або пункту 7 статтi 11, пункту 4 або пункту 5 статтi 12 цiєї Конвенцiї, проценти, роялтi та iншi виплати, що сплачуються пiдприємством Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави, з метою визначення оподатковуваного прибутку такого пiдприємства будуть пiдлягати вирахуванню на таких же умовах, на яких вони б сплачувались резиденту першої згаданої Держави.
5. Пiдприємства Договiрної Держави, капiтал яких повнiстю або частково належить або контролюється прямо чи посередньо одним або декiлькома резидентами другої Договiрної Держави, не буде пiдлягати в першiй згаданiй Державi будь-якому оподаткуванню або пов'язанiй з ним вимозi, якi є iншими або бiльш обтяжливими, нiж оподаткування i пов'язанi з ним вимоги, пiд якi пiдпадають або можуть пiдпадати iншi подiбнi пiдприємства першої згаданої Держави.
6. Нiякi положення цiєї статтi не будуть мати тлумачення як зобов'язання будь-якої з Договiрних Держав надавати особi, що не є резидентом цiєї Держави, будь-якi персональнi звiльнення, пiльги i вирахування для податкових цiлей, якi надаються особам, що є резидентами.
7. Положення цiєї статтi будуть застосовуватися до податкiв, якi розглядаються цiєю Конвенцiєю.
Стаття 26
Процедура взаємного узгодження
1. Якщо резидент Договiрної Держави вважає, що дiї однiєї або обох Договiрних Держав призводять або призведуть до його оподаткування невiдповiдно до положень цiєї Конвенцiї, вiн може незалежно вiд засобiв захисту, передбачених нацiональними законодавствами цих Держав, подати свiй випадок для розгляду до компетентних органiв Договiрної Держави, резидентом якої вiн є.
2. Компетентний орган прагнутиме, якщо вiн буде вважати заперечення обгрунтованим i якщо вiн сам не в змозi дiйти до задовiльного рiшення, розв'язати питання, за взаємною згодою з компетентним органом другої Договiрної Держави з метою запобiгання оподаткуванню, яке не вiдповiдає Конвенцiї.
3. Компетентнi органи Договiрних Держав будуть прагнути вирiшити за взаємною згодою будь-якi труднощi або сумнiви, що виникають при тлумаченнi чи застосуваннi Конвенцiї.
4. Компетентнi органи Договiрних Держав можуть вступати в прямi контакти один з одним з метою досягнення угоди у розумiннi попереднiх пунктiв.
Стаття 27
Обмiн iнформацiєю
1. Компетентнi органи Договiрних Держав обмiнюються iнформацiєю, необхiдною для виконання положень цiєї Конвенцiї або нацiональних законодавств Договiрних Держав, що стосуються податкiв, на якi поширюється Конвенцiя, в тiй мiрi, доки оподаткування не суперечить цiй Конвенцiї, зокрема, щоб попереджувати шахрайство i полегшувати застосування встановлених законом положень проти легальних ухилень. Будь-яка iнформацiя, одержана Договiрною Державою, буде розглядатися як конфiденцiйна i буде розкрита тiльки особам або властям (включаючи суди i органи управлiння), зайнятим оцiнкою або збиранням, примусовим стягненням або судовим переслiдуванням, або розглядом апеляцiй стосовно податкiв, на якi поширюється ця Конвенцiя. Такi особи або органи будуть використовувати iнформацiю тiльки з цiєю метою. Вони можуть розкривати iнформацiю на публiчних судових засiданнях i юридичних рiшеннях.
2. Нi в якому випадку положення пункту 1 цiєї статтi не будуть тлумачитись як такi, що покладають на компетентнi органи будь-якої з Договiрних Держав зобов'язання:
(a) здiйснювати адмiнiстративнi заходи, такi, що вiдрiзняються вiд законiв i адмiнiстративної практики, яка має перевагу в будь-якiй з Договiрних Держав;
(b) надавати iнформацiю, яку неможливо одержати за законодавством або в ходi звичайного управлiння в будь-якiй з Договiрних Держав;
(c) надавати iнформацiю, яка буде розкривати будь-яку торговельну, пiдприємницьку, промислову, комерцiйну або професiйну таємницю або торговельний процес, або iнформацiю, розкриття якої суперечило б громадським iнтересам.
Стаття 28
Члени дипломатичних або постiйних представництв
i консульських постiв
Нiякi положення цiєї Конвенцiї не зачiпають будь-яких податкових привiлеїв, наданих членам дипломатичних або постiйних представництв, або консульських постiв за загальними нормами мiжнародного права або на пiдставi спецiальних угод.
Стаття 29
Набрання чинностi
1. Кожна iз Договiрних Держав повiдомить одна одну по дипломатичних каналах про завершення необхiдної вiдповiдно до внутрiшнього законодавства процедури набрання чинностi цiєї Конвенцiї. Ця Конвенцiя вступає в дiю у день останнього такого повiдомлення, i її положення набирають чинностi:
(а) у Сполученому Королiвствi:
(i) у вiдношеннi податку на доходи i податку на прирiст вартостi майна для будь-якого податкового року, починаючи з або пiсля 6 квiтня календарного року, наступного за роком набрання Конвенцiєю чинностi;
(ii) у вiдношеннi корпоративного податку для будь-якого фiнансового року, починаючи з або пiсля 1 квiтня календарного року, наступного за роком набрання Конвенцiєю чинностi;
(b) в Українi:
(i) у вiдношеннi податкiв на дивiденди, проценти або роялтi для будь-яких платежiв, зроблених на шiстдесятий або пiсля шiстдесяти днiв, наступних за днем набрання Конвенцiєю чинностi;
(ii) у вiдношеннi податку на прибуток (доходи) пiдприємств для будь-якого оподатковуваного перiоду, починаючи з або пiсля 1 сiчня календарного року, наступного за роком набрання Конвенцiєю чинностi;
(iii) у вiдношеннi прибуткового податку з громадян України, iноземних громадян i осiб без громадянства для будь-яких платежiв, зроблених на шiстдесятий або пiсля шiстдесяти днiв, наступних за днем набрання Конвенцiєю чинностi.
2. Згiдно з положеннями пункту 3 цiєї статтi, Угода мiж Урядом Сполученого Королiвства Великобританiї i Пiвнiчної Iрландiї i Урядом Союзу Радянських Соцiалiстичних Республiк про усунення подвiйного оподаткування авiатранспортних пiдприємств та їх працiвникiв, що її було пiдписано в Лондонi 3 травня 1974 року (посилання на яку надалi будуть як на "Угоду 1974 року"), а також Конвенцiя мiж Урядом Сполученого Королiвства Великобританiї i Пiвнiчної Iрландiї i Урядом Союзу Радянських Соцiалiстичних Республiк про усунення подвiйного оподаткування щодо податкiв на доходи i прирiст вартостi майна, що її було пiдписано в Лондонi 31 липня 1985 року (посилання на яку надалi будуть як на "Конвенцiю 1985 року") втратять чиннiсть стосовно податкiв, до яких застосовується ця Конвенцiя, згiдно з положеннями пункту 1 цiєї статтi.
3. У випадках, коли положення Угоди 1974 року або Конвенцiї 1985 року забезпечуватимуть бiльшi податковi пiльги, нiж тi, що надаються цiєю Конвенцiєю, будь-якi згаданi вище положення будуть продовжувати мати чиннiсть:
(а) у Сполученому Королiвствi, для будь-якого року обчислення податку, фiнансового року або перiоду оподаткування,i
(b) в Українi, для будь-якого оподатковуваного перiоду, що починаються, в кожному з випадкiв, перед набранням чинностi цiєї Конвенцiї.
Стаття 30
Завершення чинностi
Ця Конвенцiя буде залишатися чинною до припинення її дiї однiєю з Договiрних Держав. Кожна iз Договiрних Держав може припинити дiю Конвенцiї шляхом повiдомлення по дипломатичних каналах про її припинення принаймнi за шiсть мiсяцiв до закiнчення будь-якого календарного року, що починається пiсля закiнчення п'яти рокiв пiсля набрання Конвенцiєю чинностi. В такому випадку чиннiсть Конвенцiї буде припинена:
(а) у Сполученому Королiвствi:
(i) у вiдношеннi податку на доходи i податку на прирiст вартостi майна для будь-якого податкового року, починаючи з або пiсля 6 квiтня календарного року, наступного за роком подання повiдомлення;
(ii) у вiдношеннi корпоративного податку для будь-якого фiнансового року, починаючи з або пiсля 1 квiтня календарного року, наступного за роком подання повiдомлення;
(b) в Українi:
(i) у вiдношеннi податкiв на дивiденди, проценти або роялтi для будь-яких платежiв, зроблених на шiстдесятий або пiсля шiстдесяти днiв, наступних за днем подання повiдомлення;
(ii) у вiдношеннi податку на прибуток (доходи) пiдприємств для будь-якого оподатковуваного перiоду, починаючи з або пiсля 1 сiчня календарного року, наступного за роком подання повiдомлення;
(iii) у вiдношеннi прибуткового податку з громадян України, iноземних громадян i осiб без громадянства для будь-яких платежiв, зроблених на шiстдесятий або пiсля шiстдесяти днiв, наступних за днем подання повiдомлення;
У засвiдчення чого, нижчепiдписанi, вiдповiдним чином на те уповноваженi, пiдписали цю Конвенцiю.
Вчинено в двох примiрниках, у Лондонi, 10-го дня лютого 1993 року, англiйською i українською мовами, обидва тексти мають однакову чиннiсть.
| За Уряд України | Григорiй П'ятаченко |
| За Уряд Сполученого Королiвства Великобританiї i Пiвнiчної Iрландiї | Норман Ламонт |
До Конвенцiї додається Угода мiж Урядом України та Урядом Сполученого Королiвства Великобританiї i Пiвнiчної Iрландiї, оформлена у виглядi нот мiнiстрiв фiнансiв України та Сполученого Королiвства Великобританiї i Пiвнiчної Iрландiї. Ця Угода набула чинностi одночасно з набуттям чинностi Конвенцiєю, тобто з 10 серпня 1993 року.
Ваше Превосходительство, я маю честь послатися на Конвенцiю мiж Урядом Сполученого Королiвства Великобританiї i Пiвнiчної Iрландiї i Урядом України про усунення подвiйного оподаткування та запобiгання податковим ухиленням стосовно податкiв на доход i на прирiст вартостi майна, яку було пiдписано сьогоднi, i зробити вiд iменi Уряду Сполученого Королiвства слiдуючi пропозицiї для цiлей застосування статтi 22: Усунення подвiйного оподаткування:
1. Проценти, якi сплачуються постiйним представництвом, що належать резиденту Договiрної Держави.
При обчисленнi податку на доход або прибуток, який пiдлягає стягненню, постiйному представництву резидента Договiрної Держави повинно бути дозволено вирахування у вiдношеннi процентiв, витрачених для цiлей комерцiйної дiяльностi, сплачених банку або iншiй собi, i незважаючи на перiод боргу, але таке вирахування не буде можливим для суми, на яку сплаченi проценти перевищують, з будь-яких причин, суму, що була б узгоджена, за умов вiдсутностi спецiальних вiдносин, мiж платником i фактичним власником процентiв.
2. Заробiтна плата, платня та iнша винагорода за iндивiдуальнi послуги, що виплачуються постiйним представництвам резидента Договiрної Держави.
При обчисленнi податку, що сплачується постiйним представництвом резидента Договiрної Держави на доход або прибуток, повинно бути дозволено вирахування дiйсних сум заробiтної плати, платнi або iнших винагород за iндивiдуальнi послуги, виплачених постiйним представництвом i витрачених для цiлей його комерцiйної дiяльностi.
3. Проценти, що сплачуються компанiєю або iншою оподатковуваною органiзацiєю, що є резидентом Договiрної Держави.
При обчисленнi податку на доход або прибуток, що пiдлягає стягненню, повинно бути дозволено компанiї або iншiй оподатковуванiй органiзацiї, що є резидентом Договiрної Держави i належать резиденту або резидентам другої Договiрної Держави принаймнi на 20 вiдсоткiв, вирахування у вiдношеннi процентiв, витрачених для цiлей її комерцiйної дiяльностi, сплачених банку або iншiй особi, i незважаючи на перiод боргу, але таке вирахування не буде можливим для суми, на яку сплаченi проценти перевищують, з будь-яких причин, суму, що була б узгоджена, за умов вiдсутностi спецiальних вiдносин, мiж платником i фактичним власником процентiв.
4. Заробiтна плата, платня та iнша винагорода за iндивiдуальнi послуги, яка виплачується компанiєю або iншою оподатковуваною органiзацiєю, що є резидентом Договiрної Держави.
При обчисленнi податку на доходи або прибуток, що пiдлягає стягненню, повинно бути дозволено компанiї або iншiй оподатковуванiй органiзацiї, що є резидентом Договiрної Держави i належить резиденту або резидентам другої Договiрної Держави принаймнi на 20 вiдсоткiв, вирахування дiйсних сум заробiтної плати, платнi або iнших винагород за iндивiдуальнi послуги, виплачених компанiєю або iншою оподатковуваною органiзацiєю i витрачених для цiлей її комерцiйної дiяльностi.
5. Податок на джерело доходу.
Кожна Договiрна Держава буде намагатися встановити процедури, якi б давали змогу платникам податкiв отримувати доход, про який йдеться в положеннях статей 10, 11 i 12, без стягнення податкiв на джерело доходу, там, де Конвенцiя застосовується тiльки для стягнення податкiв на джерело доходу, де Конвенцiя застосовується тiльки для стягнення податкiв в Державнi резиденцiї. Там, де положення Конвенцiї застосовуються для стягнення податкiв у країнi, де виникає доход, кожна з Держав буде намагатися встановити процедури, якi б давали змогу платникам податкiв отримувати доход завдяки вирахуванням з податку за ставкою, передбаченою цiєю Конвенцiєю.
За вимогою платника податкiв, податок, стягнений з джерела доходу в Договiрнiй Державi за ставкою, передбаченою внутрiшнiм законодавством, повинен бути своєчасно вiдшкодований, якщо цей податок був стягнений за ставкою, що перевищує передбачену умовами Конвенцiї.
Якщо цi пропозицiї можуть бути прийнятими Урядом України, я маю честь запропонувати, щоб ця Нота i вiдповiдь Вашого Превосходительства на неї вважалися такими, що утворюють угоду мiж двома Урядами в цьому питання, яка набере чинностi одночасно з набранням чинностi Конвенцiєю.
Я користуюся цiєю можливiстю висловити Вашому превосходительству запевнення моєї найвищої поваги.
Н.ЛАМОНТ
Ваше Превосходительство,
Я отримав Вашу ноту вiд 10 лютого 1993 року, в якiй вказано слiдуюче:
"я маю честь послатися на Конвенцiю мiж Урядом Сполученого Королiвства Великобританiї i Пiвнiчної Iрландiї i Урядом України про усунення подвiйного оподаткування та запобiгання податковим ухиленням стосовно податкiв на доход i на прирiст вартостi майна, яку було пiдписано сьогоднi, i зробити вiд iменi Уряду Сполученого Королiвства слiдуючi пропозицiї для цiлей застосування статтi 22: Усунення подвiйного оподаткування:
1. Проценти, якi сплачуються постiйним представництвом, що належать резиденту Договiрної Держави.
При обчисленнi податку на доход або прибуток, який пiдлягає стягненню, постiйному представництву резидента Договiрної Держави повинно бути дозволено вирахування у вiдношеннi процентiв, витрачених для цiлей комерцiйної дiяльностi, сплачених банку або iншiй особi, i незважаючи на перiод боргу, але таке вирахування не буде можливим для суми, на яку сплаченi проценти перевищують, з будь-яких причин, суму, що була б узгоджена, за умов вiдсутностi спецiальних вiдносин, мiж платником i фактичним власником процентiв.
2. Заробiтна плата, платня та iнша винагорода за iндивiдуальнi послуги, що виплачуються постiйним представництвом резидента Договiрної Держави.
При обчисленнi податку, що сплачується постiйним представництвом резидента Договiрної Держави на доход або прибуток, повинно бути дозволено вирахування дiйсних сум заробiтної плати, платнi або iнших винагород за iндивiдуальнi послуги, виплачених постiйним представництвом i витрачених для цiлей його комерцiйної дiяльностi.
3. Проценти, що сплачуються компанiєю або iншою оподатковуваною органiзацiєю, що є резидентом Договiрної Держави.
При обчисленнi податку на доход або прибуток, що пiдлягає стягненню, повинно бути дозволено компанiї або iншiй оподатковуванiй органiзацiї, що є резидентом Договiрної Держави i належить резиденту або резидентам другої Договiрної Держави принаймнi на 20 вiдсоткiв, вирахування у вiдношеннi процентiв, витрачених для цiлей її комерцiйної дiяльностi, сплачених банку або iншiй особi, i незважаючи на перiод боргу, але таке вирахування не буде можливим для суми, на яку сплаченi проценти перевищують, з будь-яких причин, суму, що була б узгоджена, за умов вiдсутностi спецiальних вiдносин, мiж платником i фактичним власником процентiв.
4. Заробiтна плата, платня та iнша винагорода за iндивiдуальнi послуги, яка виплачується компанiєю або iншою оподатковуваною органiзацiєю, що є резидентом Договiрної Держави.
При обчисленнi податку на доход або прибуток, що пiдлягає стягненню, повинно бути дозволено компанiї або iншiй оподатковуванiй органiзацiї, що є резидентом Договiрної Держави i належить резиденту або резидентам другої Договiрної Держави принаймнi на 20 вiдсоткiв, вирахування дiйсних сум заробiтної плати, платнi або iнших винагород за iндивiдуальнi послуги, виплачених компанiєю або iншою оподатковуваною органiзацiєю i витрачених для цiлей її комерцiйної дiяльностi.
5. Податок на джерело доходу.
Кожна Договiрна Держава буде намагатися встановити процедури, якi б давали змогу платникам податкiв отримувати доход, про який йдеться в положеннях статей 10, 11 i 12, без стягнення податкiв на джерело доходу, там, де конвенцiя застосовується тiльки для стягнення податкiв на джерело доходу, там, де Конвенцiя застосовується тiльки для стягнення податкiв в Державi резиденцiї. Там, де положення Конвенцiї застосовується для стягнення податкiв у країнi, де виникає доход, кожна з Держав буде намагатися встановити процедури, якi б давали змогу платникам податкiв отримувати доход завдяки вирахуванням з податку за ставкою, передбаченою цiєю Конвенцiєю.
За вимогою платника податкiв, податок, стягнений з джерела доходу в Договiрнiй Державi за ставкою, передбаченою внутрiшнiм законодавством, повинен бути своєчасно вiдшкодований, якщо цей податок був стягнений за ставкою, що перевищує передбачену умовами Конвенцiї".
Наведенi вище пропозицiї є такими, якi можуть бути прийнятими Урядом України, я маю честь пiдтвердити, що Нота Вашого Превосходительства i ця вiдповiдь повиннi вважатися такими, що утворюють угоду мiж двома Урядами в цьому питаннi, яка набере чинностi одночасно з набранням чинностi Конвенцiєю.
Я користуюся цiєю можливiстю поновити Вашому Превосходительству запевнення моєї найвищої поваги.
Г.П'ЯТАЧЕНКО
