.png)
УГОДА
мiж Урядом України i Урядом Китайської Народної Республiки про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доходи i майно
Уряд України i Уряд Китайської Народної Республiки,
бажаючи стимулювати розвиток економiчного, наукового, технiчного та культурного спiвробiтництва мiж обома державами i укласти Угоду про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доходи i майно,
домовились про таке:
СТАТТЯ 1
Особи, до яких застосовується Угода
Ця Угода застосовується до осiб, якi є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.
СТАТТЯ 2
Податки, на якi поширюється Угода
1. Ця Угода поширюється на податки на доходи i майно, що стягуються вiд iменi Договiрної Держави або її полiтико-адмiнiстративних пiдроздiлiв, або мiсцевих органiв влади, незалежно вiд способу їх стягнення.
2. Податками на доход i на майно вважаються всi податки, що стягуються iз загальної суми доходу, iз загальної суми майна або з елементiв доходу або майна, включаючи податки на доходи вiд вiдчужування рухомого або нерухомого майна, а також податки, що стягуються з прибуткiв вiд приросту капiталу.
3. Iснуючими податками, на якi поширюється Угода, є:
a) у Китайськiй Народнiй Республицi:
(i) прибутковий податок з фiзичних осiб;
(ii) прибутковий податок з пiдприємств з iноземними iнвестицiями i з iноземних пiдприємств
(iii) мiсцевий прибутковий податок;
(надалi - "китайський податок");
b) в Українi:
(i) податок на прибуток пiдприємств;
(ii) прибутковий податок з громадян
(надалi - "український податок").
4. Ця Угода поширюється також на будь-якi iдентичнi або подiбнi по сутi податки, якi будуть стягуватись однiєю з Договiрних Держав пiсля дати пiдписання цiєї Угоди в доповнення або замiсть iснуючих податкiв. Компетентнi органи Договiрних Держав повiдомлять один одного про будь-якi iстотнi змiни в їх законодавствах стосовно оподаткування.
СТАТТЯ 3
Загальнi визначення
1. Для цiлей цiєї Угоди, якщо з контексту не випливає iнше:
a) термiн "Китай" означає Китайську Народну Республiку; при застосуваннi в географiчному значеннi означає всю територiю Китайської Народної Республiки, включаючи її територiальне море, де застосовується китайське законодавство щодо оподаткування, i будь-яку територiю за межами територiального моря, де Китайська Народна Республiка має сувереннi права на розвiдку i розробку ресурсiв морського дна i його надр, i ресурсiв прилеглих вод, вiдповiдно до мiжнародного законодавства;
b) термiн "Україна" при використаннi в географiчному значеннi означає територiю України, її континентальний шельф i її виключну (морську) економiчну зону, включаючи будь-яку iншу територiю за межами територiального моря України, яка вiдповiдно до мiжнародного права визначається або може бути в подальшому визначена, як територiя, в межах якої можуть здiйснюватись права України стосовно морського дна, надр та їх природних ресурсiв;
c) термiни "Договiрна Держава" i "друга Договiрна Держава" означають залежно вiд контексту Україну або Китай;
d) термiн "особа" означає фiзичну особу, компанiю або будь-яке iнше об'єднання осiб;
e) термiн "компанiя" означає будь-яке корпоративне об'єднання або будь-яку органiзацiю, що розглядається з метою оподаткування як корпоративне об'єднання;
f) термiн "пiдприємство Договiрної Держави" та "пiдприємство другої Договiрної Держави" означають вiдповiдно пiдприємство, що керується резидентом Договiрної Держави, та пiдприємство, що керується резидентом другої Договiрної Держави;
g) термiн "нацiональна особа" означає:
(i) фiзичну особу, яка має громадянство або нацiональний статус (пiдданство) Договiрної Держави;
(ii) усi юридичнi особи, товариства i асоцiацiї, що одержують такий статус за чинним законодавством Договiрної Держави;
h) термiн "мiжнародне перевезення" означає будь-яке перевезення морським або повiтряним судном, що експлуатується пiдприємством, яке є резидентом Договiрної Держави, крiм випадкiв, коли морське або повiтряне судно експлуатується виключно мiж пунктами в другiй Договiрнiй Державi;
i) термiн "компетентний орган" означає стосовно України - Мiнiстерство фiнансiв або його повноважного представника; стосовно Китаю - Державну податкову адмiнiстрацiю або її повноважного представника.
2. При застосуваннi цiєї Угоди Договiрною Державою будь-який термiн, не визначений у нiй, має те значення, яке вiн має за законодавством цiєї Держави стосовно податкiв, на якi поширюється ця Угода, якщо iз контексту не випливає iнше.
СТАТТЯ 4
Резидент
1. Для цiлей цiєї Угоди термiн "резидент Договiрної Держави" означає особу, яка за законодавством цiєї Договiрної Держави пiдлягає оподаткуванню в нiй на пiдставi постiйного мiсця проживання, постiйного мiсця перебування, мiсцезнаходження головного офiсу, мiсцезнаходження керiвного органу, мiсця реєстрацiї або будь-якого iншого аналогiчного критерiю.
2. Якщо вiдповiдно до положень пункту 1 цiєї статтi фiзична особа є резидентом обох Договiрних Держав, її становище визначається таким чином:
a) вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, де вона має постiйне житло. Якщо вона має постiйне житло в обох Договiрних Державах, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, в якiй вона має бiльш тiснi особистi й економiчнi зв'язки (центр життєвих iнтересiв);
b) якщо Договiрна Держава, в якiй вона має центр життєвих iнтересiв, не може бути визначена або коли вона не має постiйного житла в жоднiй з Договiрних Держав, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, де вона звичайно проживає;
c) якщо вона звичайно проживає в обох Договiрних Державах або коли вона звичайно не проживає в жоднiй з них, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, нацiональною особою якої вона є;
d) якщо вона є нацiональною особою обох Договiрних Держав або якщо вона не є нацiональною особою жодної з них, компетентнi органи Договiрних Держав вирiшують питання оподаткування такої особи за взаємною згодою.
3. У випадку, коли вiдповiдно до положень пункту 1 цiєї статтi особа, iнша нiж фiзична особа, є резидентом обох Договiрних Держав, тодi компетентнi органи Договiрних Держав визначають, що особа є резидентом Договiрної Держави для цiлей цiєї Угоди за взаємною згодою.
СТАТТЯ 5
Постiйне представництво
1. Для цiлей цiєї Угоди термiн "постiйне представництво" означає постiйне мiсце дiяльностi, через яке повнiстю або частково здiйснюється пiдприємницька дiяльнiсть пiдприємства.
2. Термiн "постiйне представництво" зокрема включає: a) мiсце управлiння;
b) вiддiлення;
c) контору;
d) фабрику;
e) майстерню;
f) шахту, нафтову або газову свердловину, кар'єр, або будь-яке iнше мiсце видобутку природних ресурсiв; i
g) склад або iншу споруду, що використовується для продажу товарiв.
3. Термiн "постiйне представництво" також включає:
a) будiвельний майданчик, монтажний або складальний об'єкт або контрольну дiяльнiсть, пов'язану з ними, тiльки в тому разi, якщо такий майданчик, об'єкт або дiяльнiсть iснують на протязi перiоду, що перевищує 18 мiсяцiв.
b) надання послуг пiдприємством Договiрної Держави через найнятих службовцiв або iнший зайнятий персонал у другiй Договiрнiй Державi за умови, що така дiяльнiсть триває для такого об'єкта або пов'язаного з ним об'єкта на протязi перiоду або перiодiв, що у сукупностi перевищують 18 мiсяцiв.
4. Незважаючи на положення пунктiв з 1 по 3 цiєї статтi, термiн "постiйне представництво" не розглядається як такий, що включає:
a) використання споруд виключно з метою зберiгання, демонстрацiї або поставки товарiв чи виробiв, що належать пiдприємству;
b) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою зберiгання, демонстрацiї або поставки;
c) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою переробки iншим пiдприємством;
d) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою закупiвлi товарiв чи виробiв або для збирання iнформацiї для пiдприємства;
e) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою здiйснення для пiдприємства будь-якої iншої дiяльностi пiдготовчого чи допомiжного характеру;
f) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно для здiйснення будь-якої комбiнацiї видiв дiяльностi, перелiчених у пiдпунктах вiд a) до e), за умови, що сукупна дiяльнiсть постiйного мiсця дiяльностi, яка виникає внаслiдок такої комбiнацiї, має пiдготовчий або допомiжний характер.
5. Незалежно вiд положень пунктiв 1 i 2, якщо особа, iнша нiж агент з незалежним статусом, до якого застосовуються положення пункту 6, дiє в Договiрнiй Державi вiд iменi пiдприємства другої Договiрної Держави i має, i звичайно використовує повноваження укладати контракти вiд iменi пiдприємства або утримує запаси товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, з яких здiйснюється регулярний продаж цих товарiв i виробiв вiд iменi пiдприємства, то це пiдприємство розглядається як таке, що має постiйне представництво в першiй згаданiй Договiрнiй Державi щодо будь-якої дiяльностi, яку ця особа здiйснює для пiдприємства, за винятком, коли дiяльнiсть цiєї особи обмежується тiєю, що зазначена в пунктi 4, яка, якщо i здiйснюється через постiйне мiсце дiяльностi, не перетворює це постiйне мiсце дiяльностi у постiйне представництво вiдповiдно до положень цього пункту.
6. Пiдприємство Договiрної Держави не розглядається як таке, що має постiйне представництво в другiй Договiрнiй Державi, лише якщо воно здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй другiй Договiрнiй Державi через брокера, комiсiонера чи будь-якого iншого агента з незалежним статусом за умови, що цi особи дiють у межах своєї звичайної дiяльностi.
7. Той факт, що компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, контролює компанiю чи контролюється компанiєю, що є резидентом другої Договiрної Держави або яка здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй другiй Державi (через постiйне представництво або iншим чином), сам по собi не перетворює одну з цих компанiй у постiйне представництво другої компанiї.
СТАТТЯ 6
Доходи вiд нерухомого майна
1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд нерухомого майна, яке розташоване в другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.
2. Термiн "нерухоме майно" повинен мати те значення, яке вiн має у законодавствi Договiрної Держави, в якiй розташоване це майно. Цей термiн повинен у будь-якому випадку включати майно, допомiжне щодо нерухомого майна, худобу i обладнання, якi використовуються в сiльському i лiсовому господарствi, права, до яких застосовуються положення загального права щодо земельної власностi, узуфрукт нерухомого майна i права на перемiннi або фiксованi платежi як компенсацiї за розробку або право на розробку мiнеральних запасiв, джерел та iнших природних ресурсiв. Морськi i повiтрянi судна не розглядаються як нерухоме майно.
3. Положення пункту 1 цiєї статтi застосовуються також до доходiв, що одержуються вiд прямого використання, здавання в оренду або використання нерухомого майна в будь-якiй iншiй формi.
4. Положення пунктiв 1 i 3 цiєї статтi застосовуються також до доходiв вiд нерухомого майна пiдприємств i до доходiв вiд нерухомого майна, що використовується для здiйснення незалежних особистих послуг.
СТАТТЯ 7
Прибуток вiд пiдприємницької дiяльностi
1. Прибуток пiдприємства Договiрної Держави оподатковується лише в цiй Договiрнiй Державi, якщо тiльки це пiдприємство не здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво. Якщо пiдприємство здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть як вказано вище, прибуток пiдприємства оподатковується в другiй Державi, але тiльки щодо тiєї частини доходу, яка стосується цього постiйного представництва.
2. З урахуванням положень пункту 3 цiєї статтi, якщо пiдприємство однiєї Договiрної Держави здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване там постiйне представництво, то в кожнiй Договiрнiй Державi до такого постiйного представництва вiдноситься прибуток, який воно могло б одержати, якби було окремим i самостiйним пiдприємством, зайнятим такою ж або аналогiчною дiяльнiстю в таких же або аналогiчних умовах i дiяло в повнiй незалежностi вiд пiдприємства, постiйним представництвом якого воно є.
3. У визначеннi прибутку постiйного представництва допускається вiднiмання витрат, понесених для цiлей дiяльностi постiйного представництва, включаючи управлiнськi та загальноадмiнiстративнi витрати, що понесенi як у Державi, де розташоване постiйне представництво, так i в будь-якому iншому мiсцi. У будь-якому випадку такi витрати не повиннi включати будь-якi суми, що сплачуються (iнакше, нiж покриття витрат, що дiйсно мали мiсце) постiйним представництвом головному офiсу пiдприємства або будь-якому з його iнших пiдроздiлiв як роялтi, гонорар або iншi подiбнi платежi за користування патентами або iншими правами, або як комiсiйнi за наданi особливi послуги чи управлiння, чи, виключаючи банки, як проценти за позику, надану постiйному представництву. Таким же чином при визначеннi прибутку постiйного представництва не повиннi братися до уваги суми, що сплачуються (iнакше, нiж покриття витрат, що дiйсно мали мiсце) постiйному представництву головним офiсом пiдприємства або будь-яким з його iнших пiдроздiлiв як роялтi, гонорари або iншi подiбнi виплати за використання патентiв або iнших прав, або як комiсiйнi за особливi послуги або за управлiння, або, за винятком банкiв, як проценти за позику, надану головному офiсу пiдприємства або будь-якому з його iнших пiдроздiлiв.
4. В мiру того, як визначення в Договiрнiй Державi вiдповiдно до її законодавства прибутку, що стосується постiйного представництва на базi пропорцiйного розподiлу загальної суми прибутку пiдприємства його рiзним пiдроздiлам, є звичайною практикою, нiщо в пунктi 2 цiєї статтi не буде перешкоджати цiй Договiрнiй Державi визначати оподатковуваний прибуток шляхом такого розподiлу, як це диктується практикою; обраний спосiб розподiлу, однак, повинен бути таким, що його результати будуть вiдповiдати принципам, якi мiстяться в цiй статтi.
5. Нiякий прибуток не вiдноситься до постiйного представництва на основi простої закупки постiйним представництвом товарiв або виробiв для пiдприємства.
6. Для цiлей пунктiв з 1 по 5 цiєї статтi прибуток, що вiдноситься до постiйного представництва, визначається щорiчно одним i тим же методом, якщо тiльки немає достатньої i вагомої причини для змiни.
7. Якщо прибуток включає види доходiв, якi розглядаються окремо в iнших статтях цiєї Угоди, положення цих статей не будуть зачiпатися положеннями цiєї статтi.
СТАТТЯ 8
Мiжнародний транспорт
1. Прибутки, одержанi пiдприємством, яке є резидентом Договiрної Держави, вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях, будуть оподатковуватись лише в цiй Державi.
2. Для цiлей цiєї статтi прибуток вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях включає:
a) прибуток вiд здавання в оренду порожнiх морських або повiтряних суден; i
b) прибуток вiд використання, утримання або здавання в оренду контейнерiв (включаючи трейлери i супутнє устаткування для транспортування контейнерiв), що використовуються для перевезення товарiв чи виробiв;
де така оренда або таке використання, утримання або оренда, залежно вiд випадку, є побiчними стосовно експлуатацiї морського або повiтряного судна у мiжнародних перевезеннях.
3. Положення пункту 1 цiєї статтi застосовуються також до прибутку вiд участi у пулi, спiльному пiдприємствi або в мiжнароднiй органiзацiї щодо експлуатацiї транспортних засобiв.
СТАТТЯ 9
Асоцiйованi пiдприємства
1. У випадку, коли:
a) пiдприємство Договiрної Держави прямо або посередньо бере участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства другої Договiрної Держави, або
b) однi й тi ж особи прямо або посередньо беруть участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства однiєї Договiрної Держави i пiдприємства другої Договiрної Держави,
i в кожному випадку мiж двома пiдприємствами в їх комерцiйних i фiнансових взаємовiдносинах створюються або встановлюються умови, вiдмiннi вiд тих, якi мали б мiсце мiж двома незалежними пiдприємствами, тодi будь-який прибуток, який мiг би бути нарахований одному з них, але з причин наявностi цих умов не був йому нарахований, може бути включений Договiрною Державою до прибутку цього пiдприємства i вiдповiдно оподаткований.
2. У випадку, коли одна Договiрна Держава включає в прибутки пiдприємства цiєї Договiрної Держави, i вiдповiдно оподатковує, прибутки, по яких пiдприємство другої Договiрної Держави було оподатковано в цiй другiй Державi, i прибутки, таким чином включенi, є прибутками, якi були б нарахованi пiдприємству першої згаданої Договiрної Держави, якби умови взаємовiдносин мiж двома пiдприємствами були б умовами, якi iснують мiж незалежними пiдприємствами, тодi ця друга Держава повинна зробити вiдповiднi поступки в сумi податку, що стягується з цих прибуткiв. При визначеннi такої поправки повиннi бути розглянутi iншi положення цiєї Угоди, а компетентнi органи Договiрних Держав можуть проконсультуватися один з одним при необхiдностi.
СТАТТЯ 10
Дивiденди
1. Дивiденди, що сплачуються компанiєю, яка є резидентом Договiрної Держави, резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.
2. Однак, такi дивiденди можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, i вiдповiдно до законодавства цiєї Договiрної Держави, але якщо одержувач фактично має право на дивiденди, податок, що стягується, не повинен перевищувати:
a) 5 процентiв загальної суми дивiдендiв, якщо право на дивiденди фактично має компанiя (на вiдмiну вiд товариства) i ця компанiя є власником принаймнi 25 процентiв капiталу компанiї, яка сплачує дивiденди;
b) 10 процентiв загальної суми дивiдендiв в усiх iнших випадках.
Положення цього пункту не впливають на оподаткування компанiї стосовно прибутку, з якого сплачуються дивiденди.
3. Термiн "дивiденди" при використаннi в цiй статтi означає доход вiд акцiй чи iнших прав, якi не є борговими зобов'язаннями, що дають право на участь у прибутку, також як доход вiд iнших корпоративних прав, який пiдлягає такому ж оподаткуванню, як доходи вiд акцiй вiдповiдно до законодавства Держави, резидентом якої є компанiя, що розподiляє прибуток.
4. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на дивiденди, яка є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, через розташоване в нiй постiйне представництво, або надає в цiй другiй Договiрнiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої в нiй постiйної бази, i холдiнг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до такого постiйного представництва або постiйної бази. В такому випадку залежно вiд обставин застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Угоди.
5. У випадку, коли компанiя, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, одержує прибуток або доходи з другої Договiрної Держави, ця друга Договiрної Держава може не стягувати будь-яких податкiв з дивiдендiв, що сплачуються компанiєю, за винятком, коли цi дивiденди сплачуються резиденту цiєї другої Договiрної Держави, або якщо холдiнг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до постiйного представництва або постiйної бази, розташованих у цiй другiй Договiрнiй Державi, i з нерозподiленого прибутку компанiї не стягуються податки на нерозподiлений прибуток, навiть якщо дивiденди сплачуються або нерозподiлений прибуток складається повнiстю або частково з прибутку або доходу, що утворюються у цiй другiй Договiрнiй Державi.
СТАТТЯ 11
Проценти
1. Проценти, що виникають в однiй Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.
2. Однак такi проценти можуть також оподатковуватись у тiй Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Договiрної Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 процентiв вiд загальної суми процентiв.
3. Незважаючи на положення пункту 2 цiєї статтi, проценти, що виникають в Договiрнiй Державi i одержуються Урядом iншої Договiрної Держави, її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, мiсцевим органом влади i Центральним банком або будь-яким фiнансовим закладом, який виконує функцiї Уряду i повнiстю належить цьому Уряду, звiльняється вiд оподаткування в першiй згаданiй Державi.
4. Термiн "проценти" при використаннi в цiй статтi означає доход вiд боргових вимог будь-якого виду, незалежно вiд iпотечного забезпечення i незалежно вiд володiння правом на участь у прибутках боржника, i зокрема, доход вiд урядових цiнних паперiв i доход вiд облiгацiй чи боргових зобов'язань, включаючи премiї та винагороди, що сплачуються стосовно таких цiнних паперiв, облiгацiй та боргових зобов'язань. Штрафи за несвоєчасну сплату не розглядаються як проценти для цiлей цiєї статтi.
5. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на проценти, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають проценти, через розташоване в нiй постiйне представництво, або надає в цiй другiй Договiрної Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i боргова вимога, на пiдставi якої сплачуються проценти, дiйсно вiдноситься до такого постiйного представництва або постiйної бази. У такому випадку, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Угоди.
6. Вважається, що проценти виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є Уряд цiєї Договiрної Держави, її полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл, мiсцевi органи влади або резидент цiєї Договiрної Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує проценти, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникла заборгованiсть, по якiй сплачуються проценти, i витрати по сплатi цих процентiв несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi проценти виникають у Договiрнiй Державi, в якiй розташоване постiйне представництво або постiйна база.
7. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i особою, яка фактично має право на проценти, або мiж ними обома i будь-якою третьою особою, сума сплачуваних процентiв, що стосується боргової вимоги, на пiдставi якої вона сплачується, перевищує суму, яка була б погоджена мiж платником i особою, яка фактично має право на одержання процентiв, при вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi будуть застосовуватись тiльки до останньої згаданої суми процентiв. У такому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Угоди.
СТАТТЯ 12
Роялтi
1. Роялтi, якi виникають в однiй Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.
2. Однак цi роялтi можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Договiрної Держави, якщо одержувач фактично має право на цi роялтi, але податок, що визначається таким чином, не може перевищувати 10 процентiв загальної суми роялтi.
3. Термiн "роялтi" при використаннi в цiй статтi означає платежi будь-якого виду, що одержуються як вiдшкодування за використання або за надання права використання будь-яких авторських прав на лiтературнi твори, твори мистецтва або науки (включаючи кiнофiльми, будь-якi фiльми або плiвки, якi використовуються для радiомовлення або телебачення), будь-якого патенту, ноу-хау, торгової марки, дизайну або моделi, схеми, таємної формули або процесу, або за використання, або за надання права використання промислового, комерцiйного або наукового обладнання або за iнформацiю щодо промислового, комерцiйного або наукового досвiду.
4. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо фактичний власник роялтi, що є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають роялтi, через розташоване там постiйне представництво, або надає в цiй другiй Договiрнiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i право або майно, стосовно яких сплачуються роялтi, дiйсно пов'язанi з цим постiйним представництвом чи постiйно базою. У такому випадку застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Угоди, залежно вiд обставин.
5. Вважається, що роялтi виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є Уряд цiєї Договiрної Держави, її полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл, мiсцевий орган влади або резидент цiєї Договiрної Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує роялтi, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має у Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникло зобов'язання сплачувати роялтi, i витрати по сплатi цих роялтi несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi роялтi виникають у Договiрнiй Державi, в якiй розташоване постiйне представництво або постiйна база.
6. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i фактичним власником роялтi, або мiж ними обома i будь-якою третьою особою, сума роялтi, яка вiдноситься до використання, права або iнформацiї, на пiдставi яких вони сплачуються, перевищує з будь-яких причин суму, яка була б узгоджена мiж платником i фактичним власником роялтi за вiдсутнiстю таких вiдносин, положення цiєї статтi будуть застосовуватись тiльки до останньої згаданої суми. У цьому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави, з належним урахуванням iнших положень цiєї Угоди.
СТАТТЯ 13
Доходи вiд вiдчужування майна
1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчужування нерухомого майна, як воно визначено у статтi 6 цiєї Угоди i яке розташоване у другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.
2. Доходи, одержуванi вiд вiдчужування рухомого майна, яке складає частину комерцiйного майна постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, або вiд рухомого майна, яке вiдноситься до постiйної бази, регулярно доступної резиденту Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi для цiлей надання незалежних особистих послуг, якi включають такi доходи вiд вiдчужування такого постiйного представництва (окремо чи в сукупностi з цiлим пiдприємством) або такої постiйної бази, можуть оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.
3. Доходи вiд вiдчужування морських або повiтряних суден, що експлуатуються в мiжнародних перевезеннях пiдприємством, яке є резидентом Договiрної Держави, або рухомого майна, що вiдноситься до експлуатацiї таких морських або повiтряних суден, оподатковуються тiльки в цiй Договiрнiй Державi.
4. Доходи вiд вiдчужування частки статутного фонду компанiї, майно якої прямо або посередньо в основному складається з нерухомого майна, розташованого в Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй Договiрнiй Державi.
5. Доходи вiд вiдчужування акцiй, iнших нiж тi, що згаданi в пунктi 4, якi засвiдчують щонайменше 25 процентiв участi у компанiї, яка є резидентом Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй Договiрнiй Державi.
6. Доходи вiд вiдчужування будь-якого майна, iншого нiж те, про яке йдеться у пунктах з 1 по 5, оподатковуються тiльки в Договiрнiй Державi, резидентом якої є особа, що вiдчужує майно.
СТАТТЯ 14
Незалежнi особистi послуги
1. Доход, що одержується резидентом однiєї Договiрної Держави щодо професiйних послуг чи iншої дiяльностi незалежного характеру, оподатковується тiлькi в цiй Договiрнiй Державi, за винятком однiєї з наступних умов, коли такий доход може також оподатковуватись в iншiй Договiрнiй Державi:
a) якщо вiн володiє регулярно доступною постiйною базою в другiй Договiрнiй Державi з метою здiйснення такої дiяльностi; в такому разi тiльки та частина доходу, що вiдноситься до цiєї постiйної бази, може оподатковуватись в цiй другiй Договiрнiй Державi;
b) якщо його перебування в другiй Договiрнiй Державi продовжується протягом перiоду або перiодiв, що перевищують у сукупностi 183 днi у даному календарному роцi; у цьому випадку тiльки та частина доходу, яку вiн одержує за здiйснення такої дiяльностi у цiй другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.
2. Вираз "професiйнi послуги" включає, зокрема, незалежну наукову, лiтературну, артистичну, художню, освiтню або викладацьку дiяльнiсть, так само, як i незалежну дiяльнiсть лiкарiв, адвокатiв, iнженерiв, архiтекторiв, стоматологiв i бухгалтерiв.
СТАТТЯ 15
Залежнi особистi послуги
1. З урахуванням положень статей 16, 18, 19, 20 i 21 цiєї Угоди платня, заробiтна плата та iншi подiбнi винагороди, що одержуються резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються тiльки в цiй Договiрнiй Державi, якщо тiльки робота за наймом не здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi. Якщо робота за наймом здiйснюється таким чином, одержанi у зв'язку з цим винагороди можуть оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.
2. Незалежно вiд положень пункту 1 цiєї статтi винагорода, що одержується резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, здiйснюваною в другiй Договiрнiй Державi, оподатковується тiльки в першiй згаданiй Державi, якщо:
a) одержувач перебуває в другiй Договiрнiй Державi протягом перiоду або перiодiв, що не перевищують у сукупностi 183 днiв протягом календарного року; i
b) винагорода сплачується наймачем або вiд iменi наймача, який не є резидентом другої Договiрної Держави; i
c) витрати по сплатi винагород не несуть постiйне представництво або постiйна база, якi наймач має в другiй Договiрнiй Державi.
3. Незалежно вiд попереднiх положень пунктiв 1 i 2 цiєї статтi винагорода, одержувана у зв'язку з роботою за наймом, що здiйснюється на борту морського або повiтряного судна, яке експлуатується в мiжнародних перевезеннях пiдприємством, яке є резидентом Договiрної Держави, оподатковується тiльки в цiй Договiрнiй Державi.
СТАТТЯ 16
Гонорари директорiв
Директорськi гонорари та iншi аналогiчнi виплати, якi одержуються резидентом однiєї Договiрної Держави як членом ради директорiв компанiї, яка є резидентом другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.
СТАТТЯ 17
Артисти i спортсмени
1. Незалежно вiд положень статей 14 i 15 цiєї Угоди, доход, що одержується резидентом Договiрної Держави як працiвником мистецтва, таким як артист театру, кiно, радiо чи телебачення, або музикантом, або спортсменом вiд його особистої дiяльностi, що здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.
2. Якщо доход вiд особистої дiяльностi, що здiйснюється працiвником мистецтва або спортсменом, нараховується не самому працiвнику мистецтва чи спортсмену, а iншiй особi, цей доход може незалежно вiд положень статей 7, 14 i 15 цiєї Угоди оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй здiйснюється дiяльнiсть працiвника мистецтва чи спортсмена.
3. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi, доход, що одержується працiвником мистецтва або спортсменом, який є резидентом Договiрної Держави, вiд дiяльностi, що здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi у межах плану культурного обмiну мiж Урядами обох Договiрних Держав, або значною мiрою фiнансуються за рахунок суспiльних фондiв кожної з Договiрних Держав, пiдлягає звiльненню вiд оподаткування в цiй другiй Договiрнiй Державi.
СТАТТЯ 18
Пенсiї
Вiдповiдно до положень пункту 2 статтi 19 цiєї Угоди пенсiї та iншi подiбнi винагороди, що сплачуються резиденту Договiрної Держави у зв'язку з минулою роботою за наймом, пiдлягають оподаткуванню тiльки в цiй Договiрнiй Державi.
СТАТТЯ 19
Державна служба
1.
a) Винагорода, iнша нiж пенсiя, що сплачується Урядом Договiрної Держави або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органам влади будь-якiй фiзичнiй особi за службу, що здiйснюється для Уряду цiєї Договiрної Держави або її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу, або мiсцевого органу влади, як виконання обов'язкiв урядового характеру, оподатковується тiльки в цiй Договiрнiй Державi.
b) Незважаючи на положення пiдпункту a) цього пункту, така винагорода оподатковується тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо послуги надаються в цiй Державi i фiзична особа є резидентом цiєї другої Держави, яка:
(i) є нацiональною особою цiєї другої Держави; або
(ii) не стала резидентом цiєї другої Держави тiльки з метою надання послуг.
2.
a) Будь-яка пенсiя, яка сплачується Урядом Договiрної Держави або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади, або iз створених ними фондiв будь-якiй фiзичнiй особi стосовно послуг, що надаються Уряду цiєї Держави або її полiтико-адмiнiстративному пiдроздiлу, або мiсцевому органу влади, оподатковується тiльки в цiй Договiрнiй Державi.
b) Незважаючи на положення пiдпункту a) цього пункту, така пенсiя оподатковується тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо фiзична особа є резидентом або нацiональною особою цiєї Договiрної Держави.
3. Положення статей 15, 16, 17 i 18 цiєї Угоди застосовуються до винагород i пенсiй стосовно послуг, що надаються у зв'язку з проведенням пiдприємницької дiяльностi Урядом Договiрної Держави або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади.
СТАТТЯ 20
Викладачi та дослiдники
Фiзична особа, яка є або безпосередньо до вiдвiдування Договiрної Держави була резидентом другої Договiрної Держави i перебуває в першiй згаданiй Договiрнiй Державi виключно з метою викладання, читання лекцiй або проведення дослiджень в унiверситетi, коледжi, школi або навчальному закладi, або науково-дослiдному iнститутi, що акредитованi Урядом першої згаданої Договiрної Держави, звiльняється вiд оподаткування в першiй згаданiй Договiрнiй Державi на перiод трьох рокiв з моменту її першого прибуття в першу згадану Договiрну Державу, стосовно винагороди за таке викладання, лекцiї або дослiдження.
СТАТТЯ 21
Студенти i практиканти
1. Студент, стажувальник або практикант, який є або був безпосередньо до приїзду в Договiрну Державу резидентом другої Договiрної Держави i перебуває у першiй Договiрнiй Державi виключно з метою навчання або одержання освiти, звiльняються вiд оподаткування в цiй першiй згаданiй Державi стосовно наступних платежiв або доходiв, одержуваних ним для цiлей його утримання, освiти або навчання:
a) платежi, одержуванi з джерел за межами цiєї Договiрної Держави для цiлей його утримання, освiти, навчання, дослiджень або стажування;
b) стипендiї або винагороди, сплачуванi Урядом, або науковою, освiтньою, культурною або iншою органiзацiєю, звiльненою вiд оподаткування.
2. Студент, стажувальник або практикант, про якого йдеться у параграфi 1, буде, стосовно винагород вiд працi за наймом, мати право пiд час його або її освiти або навчання на тi ж звiльнення, пiльги та вирахування стосовно податкiв, якi надаються резидентам Держави, яку вiн або вона вiдвiдують.
СТАТТЯ 22
Iншi доходи
1. Види доходiв резидента Договiрної Держави, незалежно вiд джерела їх виникнення, про якi не йдеться у попереднiх статтях цiєї Угоди, оподатковуються тiльки в цiй Договiрнiй Державi.
2. Положення пункту 1 цiєї статтi не застосовуються до доходiв iнших нiж доходи вiд нерухомого майна, визначеного в пунктi 2 статтi 6 цiєї Угоди, якщо одержувач таких доходiв є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво або надає в цiй другiй Договiрнiй Державi незалежнi особистi послуги через розташовану там постiйну базу, i право або майно, у зв'язку з яким одержано доход, дiйсно пов'язанi з таким постiйним представництвом або постiйною базою. В такому випадку застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Угоди залежно вiд обставин.
СТАТТЯ 23
Майно
1. Майно, представлене нерухомим майном, про яке йдеться у статтi 6 цiєї Угоди, що є власнiстю резидента однiєї Договiрної Держави та розташоване в другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Майно, представлене рухомим майном, що є частиною комерцiйного майна постiйного представництва, яке пiдприємство однiєї Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, або представлене рухомим майном, пов'язаним з постiйною базою, доступною резиденту однiєї Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi з метою надання незалежних особистих послуг, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
3. Майно, представлене морськими та повiтряними судами, що експлуатуються у мiжнародних перевезеннях пiдприємством, яке є резидентом Договiрної Держави, а також рухомим майном, пов'язаним з експлуатацiєю цих морських та повiтряних суден, оподатковується тiльки в цiй Договiрнiй Державi.
4. Усi iншi елементи майна резидента Договiрної Держави оподатковуються тiльки в цiй Державi.
СТАТТЯ 24
Усунення подвiйного оподаткування
1. У Китаї подвiйне оподаткування усувається таким чином:
a) Якщо резидент Китаю одержує доход з України, то сума податку на цей доход, що сплачується в Українi згiдно з положеннями цiєї Угоди, може бути кредитована проти китайського податку, що стягується з цього резидента. Сума кредиту, однак, не повинна перевищувати суму китайського податку на цей доход, що пiдраховується згiдно з податковим законодавством i iнструкцiями Китаю.
b) Якщо доход, що одержується з України, є дивiдендами, якi сплачуються компанiєю, що є резидентом України,компанiї, яка є резидентом Китаю i яка володiє принаймнi 10 % акцiй компанiї, що сплачує дивiденди, то кредит вiзьме до уваги податок, сплачуваний в Українi, компанiєю, що сплачує дивiденди, стосовно її доходу.
2. В Українi подвiйне оподаткування усувається таким чином:
З урахуванням положень законодавства України, що стосуються звiльнення податку, сплаченого на територiї за межами України (якi не будуть суперечити головним принципам цього пункту), на китайський податок, сплачуваний за законодавством Китаю та вiдповiдно до цiєї Угоди прямо або шляхом вирахування з прибутку, доходiв або майна, що пiдлягає оподаткуванню, iз джерел у Китаї, буде робитись знижка у виглядi кредиту проти будь-якого українського податку, обчислюваного стосовно того ж прибутку, доходу або майна, стосовно яких обчислюється український податок.
Такi вирахування в будь-якому випадку не повиннi перевищувати тiєї частини податку з доходу або з майна, як було пiдраховано до надання вирахування, яка стосується доходу або майна, якi можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi, залежно вiд обставин.
СТАТТЯ 25
Недискримiнацiя
1. Нацiональнi особи Договiрної Держави не будуть пiдлягати у другiй Договiрнiй Державi будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, iншому або бiльш обтяжливому нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися нацiональнi особи цiєї другої Договiрної Держави за тих же обставин.Це положення також застосовується, незалежно вiд положення статтi 1, до осiб, якi не є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.
2. Оподаткування постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, не буде менш сприятливим у цiй другiй Договiрнiй Державi, нiж оподаткування пiдприємств цiєї другої Договiрної Держави, якi здiйснюють подiбну дiяльнiсть. Положення цього пункту не повиннi тлумачитись як такi, що зобов'язують одну Договiрну Державу надавати резидентам другої Договiрної Держави будь-якi особистi пiльги, вирахування i знижки щодо оподаткування на пiдставi їх громадянського статусу або сiмейних зобов'язань, якi вона надає своїм власним резидентам.
3. За винятком випадкiв, де застосовуються положення статтi 9, пункту 7 статтi 11 або пункту 6 статтi 12 цiєї Угоди, проценти, роялтi та iншi виплати, що сплачуються пiдприємством Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави, з метою визначення оподатковуваного прибутку такого пiдприємства, будуть обчислюватись за таких же умов, за яких вони сплачувались резиденту першої згаданої Держави. Таким же чином будь-якi борги пiдприємства однiєї Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави повиннi, з метою визначення оподатковуваного майна цього пiдприємства, пiдлягати вирахуванням за таких же умов, що й борги резидента першої згаданої Держави.
4. Пiдприємства Договiрної Держави, майно яких повнiстю або частково належить або контролюється прямо чи посередньо одним або кiлькома резидентами другої Договiрної Держави, не будуть пiддаватися в першiй згаданiй Державi будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, яке є iншим або бiльш обтяжливим, нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися iншi подiбнi пiдприємства першої згаданої Держави.
5. Положення цiєї статтi будуть застосовуватись до податкiв, якi розглядаються цiєю Угодою.
СТАТТЯ 26
Процедура взаємного узгодження
1. Якщо особа вважає, що дiї однiєї або обох Договiрних Держав призводять або призведуть до її оподаткування невiдповiдно до положень цiєї Угоди, вона може, незважаючи на засоби захисту, передбаченi нацiональним законодавством цих Держав, представити свiй випадок на розгляд до компетентного органу Договiрної Держави, резидентом якої вона є, або, якщо її випадок пiдпадає пiд дiю пункту 1 статтi 25, тiєї Договiрної Держави, нацiональною особою якої вона є. Заява повинна бути подана протягом трьох рокiв з моменту першого повiдомлення про дiю, яка призводить до оподаткування, що не вiдповiдає положенням Угоди.
2. Компетентний орган прагнутиме, якщо вiн вважатиме заперечення обгрунтованим i якщо вiн сам не зможе прийти до задовiльного рiшення, вирiшити питання за взаємною згодою з компетентним органом другої Договiрної Держави з метою уникнення оподаткування, яке не вiдповiдає положенням цiєї Угодi. Будь-яка досягнута домовленiсть повинна виконуватись незалежно вiд будь-яких обмежень часу, передбачених внутрiшнiм законодавством Договiрних Держав.
3. Компетентнi органи Договiрних Держав прагнутимуть вирiшувати за взаємною згодою будь-якi труднощi або сумнiви, що виникають при тлумаченнi або застосуваннi цiєї Угоди. Вони можуть також консультуватися один з одним щодо уникнення подвiйного оподаткування у випадках, якi не передбаченi цiєю Угодою.
4. Компетентнi органи Договiрних Держав можуть вступати в прямi контакти один з одним з метою досягнення згоди в розумiннi попереднiх пунктiв.
СТАТТЯ 27
Обмiн iнформацiєю
1. Компетентнi органи Договiрних Держав обмiнюються iнформацiєю, яка необхiдна для виконання положень цiєї Угоди або нацiональних законодавств Договiрних Держав стосовно податкiв, на якi поширюється Угода, тiєю мiрою, якою оподаткування не протирiчить цiй Угодi, зокрема, для попередження ухилень вiд сплати податкiв. Обмiн iнформацiєю не обмежується статтею 1 цiєї Угоди. Будь-яка iнформацiя, отримана Договiрною Державою, буде розглядатися як конфiденцiйна i буде розкрита тiльки особам або органам влади (включаючи суди i органи управлiння), якi займаються оцiнкою або стягненням, примусовим стягненням або судовим переслiдуванням, або розглядом апеляцiй стосовно податкiв, на якi поширюється ця Угода. Такi особи чи органи будуть використовувати iнформацiю лише для таких цiлей. Вони можуть розкривати iнформацiю на публiчних судових засiданнях та при прийняттi юридичних рiшень.
2. В жодному випадку положення пункту 1 цiєї статтi не будуть тлумачитись як такi, що зобов'язують Договiрнi Держави:
a) здiйснювати адмiнiстративнi заходи, що протирiчать законодавству та адмiнiстративнiй практицi однiєї або другої Договiрної Держави;
b) надавати iнформацiю, яку неможливо одержати за законодавством або в ходi звичайної адмiнiстративної практики цiєї або другої Договiрної Держави;
c) надавати iнформацiю, яка розкриває будь-яку торговельну, пiдприємницьку, промислову, комерцiйну або професiйну таємницю, або торговельний процес, або iнформацiю, розкриття якої суперечило б загальноприйнятiй практицi (суспiльному порядку).
СТАТТЯ 28
Дипломатичнi агенти i консульськi службовцi
Нiщо в цiй Угодi не буде впливати на податковi привiлеї дипломатичних агентiв або консульських службовцiв, що наданi за загальними нормами мiжнародного права або вiдповiдно до положень спецiальних угод.
СТАТТЯ 29
Набуття чинностi
Кожна з Договiрних Держав повiдомить другу по дипломатичних каналах про завершення необхiдної вiдповiдно до внутрiшнього законодавства процедури набуття чинностi цiєю Угодою. Ця Угода набуває чинностi у день одержання останнього з таких повiдомлень, i її положення будуть застосовуватись:
a) у Китаї:
стосовно доходiв, що одержуються протягом податкових рокiв, що починаються з або пiсля першого сiчня, наступних за роком, в якому ця Угода набуває чинностi;
b) в Українi:
(i) стосовно податкiв на дивiденди, проценти або роялтi для будь-яких платежiв, зроблених на шiстдесятий або пiсля шiстдесяти днiв, наступних за днем, коли Угода набуває чинностi;
(ii) стосовно податкiв на прибуток пiдприємств для будь-якого перiоду оподаткування, що починається з або пiсля 1 сiчня календарного року, наступного за роком, коли Угода набуває чинностi;
(iii) стосовно прибуткового податку з громадян для будь-яких платежiв, зроблених на шiстдесятий або пiсля шiстдесяти днiв, наступних за днем, коли Угода набуває чинностi.
СТАТТЯ 30
Припинення дiї
Ця Угода є чинною до припинення її дiї однiєю з Договiрних Держав. Кожна з Договiрних Держав може припинити дiю Угоди шляхом передачi через дипломатичнi канали повiдомлення про припинення дiї принаймнi за 6 мiсяцiв до закiнчення будь-якого календарного року, що починається пiсля завершення перiоду п'яти рокiв з дня набуття Угодою чинностi. У такому випадку Угода припиняє свою дiю:
a) у Китаї:
стосовно доходiв, що одержуються протягом податкових рокiв, що починаються з або пiсля першого сiчня календарного року, наступного за роком подачi повiдомлення про припинення дiї;
b) в Українi:
(i) стосовно податкiв на дивiденди, проценти або роялтi для будь-яких платежiв, зроблених на шiстдесятий або пiсля шiстдесяти днiв, наступних за днем подачi повiдомлення;
(ii) стосовно податкiв на прибуток пiдприємств для будь-якого перiоду оподаткування, що починається з або пiсля 1 сiчня календарного року, наступного за роком подачi повiдомлення;
(iii) стосовно прибуткового податку з громадян для будь-яких платежiв, зроблених на шiстдесятий або пiсля шiстдесяти днiв, наступних за днем подачi повiдомлення.
У засвiдчення чого тi, що нижче пiдписалися, вiдповiдним чином на те уповноваженi, пiдписали цю Угоду.
Вчинено в м. Пекiнi 4 грудня 1995 року в двох примiрниках, кожний українською, китайською i англiйською мовами, причому всi тексти однаково автентичнi. У разi розбiжностей в тлумаченнi переважну силу матиме англiйський текст.
| За Уряд України | (пiдпис) |
| За Уряд Китайської Народної Республiки | (пiдпис) |
ПРОТОКОЛ
При пiдписаннi Угоди мiж Урядом України i Урядом Китайської Народної Республiки про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доходи i майно (тут та надалi згадана як "Угода"), обидвi сторони погодились щодо таких положень, якi складають невiд'ємну частину Угоди.
1. Стосовно статтi 2:
Розумiється, що положення цiєї Угоди не будуть включати будь-якi штрафи, стягуванi за невиконання законодавства та правил стосовно податкiв, до яких застосовується Угода.
2. Стосовно статтi 3:
Зрозумiло, що визначення термiну "компанiя" як будь-якого корпоративного об'єднання або будь-якої органiзацiї, що розглядається з метою оподаткування як корпоративне об'єднання, визначене в пiдпунктi e) пункту 1 статтi 3, включає в себе "товариство", яке розглядається як "компанiя" або корпоративне об'єднання для цiлей оподаткування.
3. Стосовно статтi 5:
a) Перiод часу для визнання постiйного представництва, передбачений пунктом 3 статтi 5, дiє на протязi 5 рокiв з дати, коли ця Угода набуває чинностi; компетентнi органи Договiрних Держав повиннi пiсля закiнчення перiоду 5 рокiв консультуватися один з одним з метою досягнення згоди щодо перiоду часу для визначення постiйного представництва, iншого нiж перiод, передбачений пунктом 3 статтi 5, або щодо подовження такого перiоду, виходячи з практики застосування пункту 3 статтi 5.
b) Незважаючи на положення пiдпункту b) пункту 3 статтi 5, виконання консультативних послуг пiдприємством Договiрної Держави через найнятих службовцiв або iнший зайнятий персонал в другiй Договiрнiй Державi утворює постiйне представництво тiльки в тому разi, якщо такi послуги виконуються на протязi перiоду або перiодiв, що в сукупностi перевищують 12 мiсяцiв.
4. Стосовно статтi 8:
Доход, одержуваний з Китаю пiдприємством, що є резидентом України, вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях, буде звiльнено вiд пiдприємницького податку в Китаї; доход, одержуваний з України пiдприємством, що є резидентом Китаю, вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях, буде звiльнено вiд будь-якого податку, аналогiчного пiдприємницькому податку в Китаї, який може бути запроваджено в Українi.
У засвiдчення чого тi, що нижче пiдписалися, вiдповiдним чином на те уповноваженi, пiдписали цей Протокол.
Вчинено в м. Пекiнi 4 грудня 1995 року в двох примiрниках, кожний українською, китайською i англiйською мовами. Всi тексти однаково автентичнi. У разi розбiжностей в тлумаченнi переважну силу матиме англiйський текст.
| За Уряд України | За Уряд Китайської Народної Республiки |
