.png)
КОНВЕНЦIЯ
мiж Урядом України i Урядом Королiвства Бельгiї про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доходи i майно
Уряд України i Уряд Королiвства Бельгiї,
бажаючи укласти Конвенцiю про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доходи i майно i пiдтверджуючи своє прагнення до розвитку та поглиблення взаємних економiчних стосункiв,
домовились про таке:
СТАТТЯ 1
Особи, до яких застосовується Конвенцiя
Ця Конвенцiя застосовується до осiб, якi є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.
СТАТТЯ 2
Податки, на якi поширюється Конвенцiя
1. Ця Конвенцiя поширюється на податки на доходи i на майно, що стягуються вiд iменi Договiрної Держави або її полiтико-адмiнiстративних пiдроздiлiв чи мiсцевих органiв влади, незалежно вiд способу їх стягнення.
2. Податками на доходи i на майно вважаються всi податки, що стягуються iз загальної суми доходу, iз загальної вартостi майна або з елементiв доходу чи майна, включаючи податки на доходи вiд вiдчужування рухомого або нерухомого майна, податки на загальну суму заробiтної плати або жалування, сплачуваних пiдприємством, а також податки на прирiст вартостi майна.
3. Iснуючими податками, на якi поширюється Конвенцiя, зокрема, є:
а) в Українi:
(i) податок на прибуток пiдприємств; i
(ii) прибутковий податок з громадян
(надалi "український податок");
b) у Бельгiї:
(i) прибутковий податок фiзичних осiб;
(ii) корпоративний прибутковий податок;
(iii) прибутковий податок юридичних осiб;
(iv) прибутковий податок нерезидентiв;
(v) спецiальний збiр з доходу вiд рухомого майна, що прирiвнюється до прибуткового податку фiзичних осiб;
(vi)додаткове кризове стягнення, включаючи попереднi вiдрахування, додатковi стягнення до цих податкiв та попереднiх вiдрахувань, та надбавки до прибуткового податку фiзичних осiб
(надалi "бельгiйський податок").
4. Ця Конвенцiя поширюється також на будь-якi iдентичнi або подiбнi по сутi податки, якi справляються пiсля дати пiдписання цiєї Конвенцiї в доповнення або замiсть iснуючих податкiв. Компетентнi органи Договiрних Держав повiдомлять один одного про будь-якi iстотнi змiни, якi вiдбулися в їх вiдповiдних податкових законодавствах.
СТАТТЯ 3
Загальнi визначення
1. Для цiлей цiєї Конвенцiї, якщо з контексту не випливає iнше:
а) термiн "Україна" при використаннi в географiчному значеннi означає територiю України, її континентальний шельф i її виключну (морську) економiчну зону, включаючи будь-яку територiю за межами територiального моря України, яка вiдповiдно до мiжнародного права визначається або може бути в подальшому визначена як територiя, в межах якої можуть здiйснюватись права України стосовно морського дна, надр та їх природних ресурсiв;
b) термiн "Бельгiя", використаний у географiчному значеннi, означає територiю Королiвства Бельгiї, включаючи територiальне море i будь-яку морську територiю та повiтряний простiр, в межах яких згiдно з мiжнародним правом Королiвство Бельгiї здiйснює сувереннi права i юрисдикцiю;
c) термiн "нацiональна особа" означає:
(i) будь-яку фiзичну особу, що має громадянство України або пiдданство Бельгiї;
(ii) будь-яку юридичну особу, товариство або асоцiацiю, що одержує свiй статус як такий за чинним законодавством Договiрної Держави;
d) термiн "Договiрна Держава" i "друга Договiрна Держава" означають залежно вiд контексту Україну або Бельгiю;
е) термiн "особа" включає фiзичну особу, компанiю або будь-яке iнше об'єднання осiб;
f) термiн "компанiя" означає будь-яке корпоративне об'єднання або будь-яку органiзацiю, що розглядається з метою оподаткування як корпоративне об'єднання;
g) термiни "пiдприємство Договiрної Держави" та "пiдприємство другої Договiрної Держави" означають вiдповiдно пiдприємство, що керується резидентом Договiрної Держави, та пiдприємство, що керується резидентом другої Договiрної Держави;
h) термiн "мiжнародне перевезення" означає будь-яке перевезення морським або повiтряним судном, що експлуатується пiдприємством Договiрної Держави, за винятком тих випадкiв, коли морське або повiтряне судно експлуатується виключно мiж пунктами в другiй Договiрнiй Державi;
i) термiн "компетентний орган" означає стосовно України Мiнiстерство фiнансiв України або його повноважного представника;
i стосовно Бельгiї Мiнiстра фiнансiв Бельгiї або його повноважного представника.
2. При застосуваннi цiєї Конвенцiї Договiрною Державою будь-який термiн, не визначений у Конвенцiї, буде мати те значення, яке вiн має за законодавством цiєї Держави стосовно податкiв, на якi поширюється ця Конвенцiя, якщо з контексту не випливає iнше.
СТАТТЯ 4
Резидент
1. Для цiлей цiєї Конвенцiї термiн "резидент Договiрної Держави" означає будь-яку особу, яка за законодавством цiєї Держави пiдлягає оподаткуванню в нiй на пiдставi постiйного мiсця проживання, постiйного мiсцеперебування, мiсцезнаходження керiвного органу, мiсця реєстрацiї або будь-якого iншого аналогiчного критерiю. Але цей термiн не включає будь-яку особу, яка пiдлягає оподаткуванню в цiй Державi, тiльки на пiдставi одержання доходiв з джерел у цiй Державi або стосовно майна що в нiй знаходиться.
2. Якщо вiдповiдно до положень пункту 1 цiєї статтi фiзична особа є резидентом обох Договiрних Держав, її статус визначається таким чином:
а) вона вважається резидентом тiєї Держави, де вона має у своєму розпорядженнi постiйне житло; якщо вона має у своєму розпорядженнi постiйне житло в обох Договiрних Державах, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, в якiй вона має бiльш тiснi особистi й економiчнi зв'язки (центр життєвих iнтересiв);
b) у разi, якщо Договiрна Держава, в якiй вона має центр життєвих iнтересiв, не може бути визначена або коли вона не має постiйного житла в жоднiй з Договiрних Держав, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, де вона звичайно проживає;
c) якщо вона звичайно проживає в обох Договiрних Державах або коли вона звичайно не проживає в жоднiй з них, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, нацiональною особою якої вона є;
d) якщо вона є нацiональною особою обох Договiрних Держав або якщо вона не є нацiональною особою жодної з них, тодi компетентнi органи Договiрних Держав вирiшують питання за взаємною згодою.
3. У разi, коли вiдповiдно до положень пункту 1 цiєї статтi особа, що не є фiзичною особою, є резидентом обох Договiрних Держав, вона буде вважатися резидентом тiєї Договiрної Держави, де мiститься її фактичний керiвний орган.
СТАТТЯ 5
Постiйне представництво
1. Для цiлей цiєї Конвенцiї термiн "постiйне представництво" означає постiйне мiсце дiяльностi, через яке повнiстю або частково здiйснюється пiдприємницька дiяльнiсть пiдприємства.
2. Термiн "постiйне представництво", зокрема, включає:
a) мiсце управлiння;
b) вiддiлення;
c) контору;
d) фабрику;
e) майстерню;
f) установку або споруду для розвiдки природних ресурсiв, якщо тiльки така розвiдка не є дiяльнiстю, що згадана у пiдпунктi е) пункту 4 цiєї статтi;
g) шахту, нафтову або газову свердловину, кар'єр або будь-яке iнше мiсце видобутку природних ресурсiв;
h) склад або будь-яке примiщення, яке використовується як торгова точка.
3. Будiвельний майданчик, або монтажний, або складальний об'єкт утворюють постiйне представництво лише в тому разi, якщо вони iснують бiльше дванадцяти мiсяцiв.
4. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi, термiн "постiйне представництво" не включає :
а) використання споруд виключно з метою зберiгання, демонстрацiї або поставки товарiв чи виробiв, що належать пiдприємству;
b) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою зберiгання, демонстрацiї або поставки;
c) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою переробки iншим пiдприємством;
d) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою закупiвлi товарiв чи виробiв або для збирання iнформацiї для пiдприємства;
e) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою здiйснення для пiдприємства будь-якої iншої дiяльностi пiдготовчого чи допомiжного характеру;
f) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно для здiйснення будь-якої комбiнацiї видiв дiяльностi, перелiчених у пiдпунктах вiд а) до е), за умови, що сукупна дiяльнiсть постiйного мiсця дiяльностi, яка виникає внаслiдок такої комбiнацiї, має пiдготовчий або допомiжний характер.
5. Незалежно вiд положень пунктiв 1 i 2 цiєї статтi, якщо особа, iнша нiж агент з незалежним статусом, про якого йдеться в пунктi 6 цiєї статтi, дiє вiд iменi пiдприємства i має, i звичайно використовує в Договiрнiй Державi повноваження укладати контракти вiд iменi пiдприємства або утримує запаси товарiв чи виробiв, що належать пiдприємству, з яких здiйснюється регулярний продаж цих товарiв i виробiв вiд iменi пiдприємства, то це пiдприємство розглядається як таке, що має постiйне представництво в цiй Державi щодо будь-якої дiяльностi, яку ця особа здiйснює для пiдприємства, за винятком, коли дiяльнiсть цiєї особи обмежується тiєю, що зазначена в пунктi 4 цiєї статтi, яка, якщо i здiйснюється через постiйне мiсце дiяльностi, не перетворює це постiйне мiсце дiяльностi у постiйне представництво вiдповiдно до положень цього пункту.
6. Пiдприємство не розглядається як таке, що має постiйне представництво в Договiрнiй Державi, лише в разi, якщо воно здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй Державi через брокера, комiсiонера чи будь-якого iншого агента з незалежним статусом за умови, що цi особи дiють у межах своєї звичайної дiяльностi.
7. Той факт, що компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, контролює чи контролюється компанiєю, що є резидентом другої Договiрної Держави або яка здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй другiй Державi (через постiйне представництво або iншим чином), сам по собi не перетворює одну з цих компанiй у постiйне представництво другої компанiї.
СТАТТЯ 6
Доходи вiд нерухомого майна
1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд нерухомого майна (включаючи доходи вiд сiльського або лiсового господарства), яке знаходиться в другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Термiн "нерухоме майно" повинен мати те значення, яке вiн має у законодавствi Договiрної Держави, в якiй знаходиться майно, що розглядається. Цей термiн повинен у будь-якому випадку включати майно, допомiжне щодо нерухомого майна, худобу i обладнання, яке використовується в сiльському i лiсовому господарствi, права, до яких застосовуються положення загального права щодо земельної власностi, узуфрукт нерухомого майна i права на перемiннi або фiксованi платежi як компенсацiї за розробку або право на розробку мiнеральних запасiв, джерел та iнших природних ресурсiв. Морськi i повiтрянi судна не розглядаються як нерухоме майно.
3. Положення пункту 1 цiєї статтi будуть застосовуватись до доходiв, що одержуються вiд прямого використання, здавання в оренду або використання в будь-якiй iншiй формi нерухомого майна.
4. Положення пунктiв 1 i 3 цiєї статтi застосовуються також до доходiв вiд нерухомого майна пiдприємства i до доходiв вiд нерухомого майна, що використовується для здiйснення незалежних особистих послуг.
СТАТТЯ 7
Прибуток вiд пiдприємницької дiяльностi
1. Прибуток пiдприємства Договiрної Держави оподатковується лише в цiй Державi, якщо тiльки це пiдприємство не здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво. Якщо пiдприємство здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть, як вказано вище, прибуток пiдприємства може оподатковуватись у другiй Державi, але тiльки стосовно тiєї частини, яка вiдноситься до цього постiйного представництва.
2. З урахуванням положень пункту 3 цiєї статтi, якщо пiдприємство Договiрної Держави здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване там постiйне представництво, то в кожнiй Договiрнiй Державi до такого постiйного представництва вiдноситься прибуток, який воно могло б одержати, якби було окремим i самостiйним пiдприємством, зайнятим такою ж або аналогiчною дiяльнiстю в таких же або аналогiчних умовах i дiяло цiлком незалежно вiд пiдприємства постiйним представництвом якого воно є.
3. При визначеннi прибутку постiйного представництва допускається вiднiмання витрат, понесених для цiлей постiйного представництва, включаючи управлiнськi та загальноадмiнiстративнi витрати, понесенi таким чином як у Державi, де розташоване постiйне представництво, так i за її межами. Однак такi вирахування не дозволяються стосовно сум, що сплачуються (iнакше, нiж покриття витрат, що дiйсно мали мiсце) постiйним представництвом пiдприємству або будь-якому з його iнших пiдроздiлiв у виглядi роялтi, гонорарiв або iнших подiбних платежiв за користування патентами або iншими правами, або як комiсiйнi за наданi особливi послуги чи управлiння, чи, виключаючи банки, як проценти за позику, надану постiйному представництву пiдприємством.
4. У мiру того, як визначення в Договiрнiй Державi вiдповiдно до її законодавства прибутку, що стосується постiйного представництва, на базi пропорцiйного розподiлу загальної суми прибутку пiдприємства його рiзним пiдроздiлам, є звичайною практикою, нiщо в пунктi 2 цiєї статтi не буде перешкоджати цiй Договiрнiй Державi визначати оподатковуваний прибуток шляхом такого розподiлу, як це диктується практикою; обраний спосiб розподiлу, однак, повинен бути таким, що його результати будуть вiдповiдати принципам, якi мiстяться в цiй статтi.
5. Жодний прибуток не вiдноситься до постiйного представництва лише на основi простої закупки постiйним представництвом товарiв або виробiв для пiдприємства.
6. Для цiлей попереднiх пунктiв прибуток, що вiдноситься до постiйного представництва, визначається щорiчно одним i тим же методом, якщо тiльки немає достатньої i вагомої причини для змiни.
7. Якщо прибуток включає види доходiв, якi розглядаються окремо в iнших статтях цiєї Конвенцiї, положення цих статей не будуть зачiпатися положеннями цiєї статтi.
СТАТТЯ 8
Морський i повiтряний транспорт
1. Прибутки, одержанi резидентом Договiрної Держави вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях, будуть оподатковуватись лише в цiй Державi.
2. Для цiлей цiєї статтi прибутки вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях включають:
а) прибуток вiд здавання в оренду порожнiх морських або повiтряних суден; i
b) прибутки вiд використання, утримання або здавання в оренду контейнерiв (включаючи трейлери i супутнє устаткування для транспортування контейнерiв), що використовуються для транспортування товарiв чи виробiв;
де така оренда або таке використання, утримання або оренда, залежно вiд випадку, є побiчними стосовно експлуатацiї морського або повiтряного судна у мiжнародних перевезеннях.
3. Якщо прибутки, вiдповiдно до пункту 1 цiєї статтi, отримуються резидентом Договiрної Держави вiд участi у пулi, спiльному пiдприємствi чи мiжнародному транспортному агентствi, прибутки, що вiдносяться до такого резидента, будуть оподатковуватись тiльки в Договорнiй Державi, резидентом якої вiн є.
СТАТТЯ 9
Асоцiйованi пiдприємства
1.У випадку, коли:
а) пiдприємство Договiрної Держави прямо або посередньо бере участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства другої Договiрної Держави; або
b) однi й тi ж особи прямо або посередньо беруть участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства однiєї Договiрної Держави i пiдприємства другої Договiрної Держави;
i в кожному випадку мiж двома пiдприємствами в їх комерцiйних i фiнансових взаємовiдносинах створюються або складаються умови, вiдмiннi вiд тих, якi мали б мiсце мiж двома незалежними пiдприємствами, тодi будь-який прибуток, який мiг би бути нарахований одному з них, але з причин наявностi цих умов не був йому нарахований, може бути включений Договiрною Державою до прибутку цього пiдприємства i вiдповiдно оподаткований.
2. У разi, коли одна Договiрна Держава включає в прибутки пiдприємства цiєї Держави - i вiдповiдно оподатковує - прибутки, по яких пiдприємство другої Договiрної Держави було оподатковано в цiй другiй Державi, i прибутки, таким чином включенi, є прибутками, якi були б нарахованi пiдприємству першої згаданої Держави, якби умови взаємовiдносин мiж двома пiдприємствами були б умовами, якi iснують мiж незалежними пiдприємствами, тодi ця друга Держава повинна, якщо вона вважає таке включення виправданим, зробити вiдповiднi поправки в сумi податку, що стягується з цих прибуткiв. При визначеннi такої поправки повиннi бути розглянутi iншi положення цiєї Конвенцiї, а компетентнi органи Договiрних Держав можуть проконсультуватися один з одним при необхiдностi.
СТАТТЯ 10
Дивiденди
1. Дивiденди, що сплачуються компанiєю, яка є резидентом Договiрної Держави, резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Однак такi дивiденди можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач фактично має право на дивiденди, то податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати:
а) 5 процентiв загальної суми дивiдендiв, якщо право на дивiденди фактично має компанiя, яка безпосередньо володiє принаймнi 20 процентами капiталу компанiї, яка сплачує дивiденди;
b) 15 процентiв загальної суми дивiдендiв в iнших випадках.
Цей пункт не впливає на оподаткування компанiї стосовно прибутку, з якого сплачуються дивiденди.
3. Термiн "дивiденди" при використаннi в цiй статтi означає доход вiд акцiй чи iнших прав, якi не є борговими вимогами, що дають право на участь у прибутку, а також доход, навiть якщо вiн сплачується у виглядi процентiв або у вiдношеннi iнших корпоративних прав, який пiдлягає такому ж оподаткуванню як i доход вiд акцiй, вiдповiдно до законодавства тiєї Держави, резидентом якої є компанiя, що розподiляє прибуток.
4. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на дивiденди, яка є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, через розташоване в нiй постiйне представництво, або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої в нiй постiйної бази, i холдiнг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до такого постiйного представництва або постiйної бази. В такому випадку залежно вiд обставин застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Конвенцiї.
5. У разi, коли компанiя, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, одержує прибуток або доход з другої Договiрної Держави, ця друга Держава може не стягувати будь-яких податкiв з дивiдендiв, що сплачуються компанiєю, за винятком, коли цi дивiденди сплачуються резиденту цiєї другої Держави, або якщо холдiнг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до постiйного представництва або постiйної бази, розташованих у цiй другiй Державi, i з нерозподiленого прибутку компанiї не стягуються податки на нерозподiлений прибуток, навiть якщо дивiденди сплачуються або нерозподiлений прибуток складається повнiстю або частково з прибутку або доходу, що утворюються у цiй другiй Державi.
СТАТТЯ 11
Проценти
1. Проценти, що виникають у Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись в цiй другiй Державi, якщо такий резидент фактично має право на цi проценти.
2. Однак такi проценти можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати:
а) 2 процентiв вiд загальної суми процентiв, що сплачуються
i) у зв'язку з продажем у кредит будь-якого промислового, комерцiйного або наукового обладнання;
ii) у зв'язку з продажем або наданням у кредит будь-яких виробiв чи послуг одним пiдприємством iншому пiдприємству; або
iii) за позиками будь-якого виду, що надаються банком або iншою фiнансовою установою;
b) 5 процентiв вiд загальної суми процентiв в усiх iнших випадках.
3. Незважаючи на положення пункту 2 цiєї статтi, проценти, що виникають у Договiрнiй Державi, пiдлягають звiльненню вiд оподаткування у цiй Державi, якщо це:
а) проценти, одержувачем i фактичним власником яких є сама друга Договiрна Держава або її полiтико-адмiнiстративнi пiдроздiли, або будь-яке агентство, що перебуває у власностi або контролюється цiєю Договiрною Державою або таким пiдроздiлом;
b) проценти, фактичне право на якi має резидент другої Договiрної Держави, i якi сплачуються йому стосовно позики або будь-якої iншої боргової вимоги або кредиту, наданих, гарантованих або застрахованих суспiльними органiзацiями, що належать або контролюються цiєю другою Договiрною Державою, метою яких є стимулювання експорту i якi визначаються i узгоджуються у листах, якими обмiнюються компетентнi органи Договiрних Держав.
4. Термiн "проценти" при використаннi в цiй статтi означає доход вiд боргових вимог будь-якого виду, незалежно вiд iпотечного забезпечення i незалежно вiд володiння правом на участь у прибутках боржника, i зокрема, доход вiд урядових цiнних паперiв i доход вiд облiгацiй чи боргових зобов'язань, включаючи премiї та винагороди, що сплачуються стосовно таких цiнних паперiв, облiгацiй або боргових зобов'язань. Однак для цiлей цiєї статтi термiн "проценти" не включає проценти, що розглядаються як дивiденди згiдно з пунктом 3 статтi 10.
5. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на проценти, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають проценти, через розташоване в нiй постiйне представництво, або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i боргова вимога, на пiдставi якої сплачуються проценти, дiйсно вiдноситься до такого постiйного представництва або постiйної бази. У такому випадку, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Конвенцiї.
6. Вважається, що проценти виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є сама ця Держава, полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл, мiсцевий орган влади або резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує проценти, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникла заборгованiсть, по якiй сплачуються проценти, i витрати по сплатi цих процентiв несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi проценти виникають у Державi, в якiй розташоване постiйне представництво або постiйна база.
7. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i особою, яка фактично має право на проценти, або мiж ними обома i будь-якою третьою особою, сума сплачуваних процентiв, що стосується боргової вимоги, на пiдставi якої вона сплачується, перевищує суму, яка була б погоджена мiж платником i особою, яка фактично має право на одержання процентiв, при вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi будуть застосовуватись тiльки до останньої згаданої суми процентiв. У такому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.
СТАТТЯ 12
Роялтi
1. Роялтi, якi виникають у Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi, якщо резидент є фактичним власником роялтi.
2. Однак такi роялтi можуть також оподатковуватись у тiй Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач є фактичним власником роялтi, то податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 5 процентiв загальної суми роялтi у межах значення пiдпункту а) пункту 4 цiєї статтi.
3. Незважаючи на положення пункту 2 цiєї статтi, роялтi, що виникають у Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, пiдлягають оподаткуванню тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо цей резидент є фактичним власником роялтi, та якщо роялтi є виплатами в межах значення пiдпункту b) пункту 4 цiєї статтi.
4. Термiн "роялтi" при використаннi в цiй статтi означає платежi будь-якого виду, що одержуються як вiдшкодування:
а) за користування або за надання права використання будь-яких авторських прав на твори лiтератури, мистецтва або науки, включаючи кiнематографiчнi фiльми i фiльми або плiвки для радiомовлення чи телебачення; i
b) за користування або за надання права на використання будь-якого авторського права на наукову працю, патент, торгову марку, дизайн або модель, план, таємну формулу або процес, або за iнформацiю щодо промислового, комерцiйного або наукового досвiду.
5. Положення пункту 1 цiєї статтi не застосовуються, якщо фактичний власник роялтi, що є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають роялтi, через розташоване там постiйне представництво, або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i право або майно, стосовно яких сплачуються роялтi, дiйсно пов'язанi з цим постiйним представництвом чи постiйною базою. У такому випадку застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Конвенцiї залежно вiд обставин.
6. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i фактичним власником роялтi або мiж ними обома i будь-якою третьою особою сума роялтi, яка вiдноситься до використання, права або iнформацiї, на пiдставi яких вони сплачуються, перевищує з будь-яких причин суму, яка була б узгоджена мiж платником i фактичним власником роялтi за вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi будуть застосовуватись тiльки до останньої згаданої суми. У цьому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.
7. Положення пунктiв 2 i 3 цiєї статтi не застосовуються, якщо головною метою або однiєю з головних цiлей будь-якої особи, що має причетнiсть до утворення або передачi прав, стосовно яких сплачуються роялтi, було одержання переваг цiєї статтi шляхом цього створення або передачi.
8. Вважається, що роялтi виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є сама Держава, її полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл, мiсцевий орган влади або резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує роялтi, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має у Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникло зобов'язання сплачувати роялтi, i витрати по сплатi цих роялтi несе таке постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi роялтi виникають у Державi, в якiй розташоване постiйне представництво або постiйна база.
СТАТТЯ 13
Доходи вiд вiдчужування майна
1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчужування нерухомого майна, як воно визначено у статтi 6 цiєї Конвенцiї i яке знаходиться у другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчужування:
а) акцiй компанiї, активи якої складаються головним чином з нерухомого майна, розташованого в другiй Договiрнiй Державi, або
b) паїв у партнерствi або трастi, активи якого складаються головним чином з нерухомого майна, розташованого в другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
3. Доходи вiд вiдчужування рухомого майна, що складає частину комерцiйного майна постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, або вiд рухомого майна, яке вiдноситься до постiйної бази, доступної резиденту Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi для цiлей надання незалежних особистих послуг, якi включають такi доходи вiд вiдчужування такого постiйного представництва (окремо чи в сукупностi з цiлим пiдприємством) або такої постiйної бази, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
4. Доходи вiд вiдчужування морських або повiтряних суден, що експлуатуються в мiжнародних перевезеннях пiдприємством Договiрної Держави, або рухомого майна, що вiдноситься до експлуатацiї таких морських або повiтряних суден, оподатковуються тiльки в цiй Договiрнiй Державi.
5. Доходи вiд вiдчужування будь-якого майна, iншого нiж те, про яке йдеться у пунктах 1, 2, 3 i 4 цiєї статтi, пiдлягають оподаткуванню тiльки в Договiрнiй Державi, резидентом якої є особа, що вiдчужує майно, i пiдлягає оподаткуванню щодо цих доходiв у цiй Договiрнiй Державi.
СТАТТЯ 14
Незалежнi особистi послуги
1. Доход, що одержується резидентом Договiрної Держави щодо професiйних послуг чи iншої дiяльностi незалежного характеру, оподатковується тiльки в цiй Державi, за винятком випадку, коли вiн володiє регулярно доступною постiйною базою в другiй Договiрнiй Державi з метою проведення цiєї дiяльностi. Якщо у нього є така постiйна база, доход може оподатковуватись у другiй Державi, але тiльки тiєю мiрою, якою вiн вiдноситься до цiєї постiйної бази.
2. Термiн "професiйнi послуги" включає, зокрема, незалежну наукову, лiтературну, артистичну, художню, освiтню або викладацьку дiяльнiсть, так само, як i незалежну дiяльнiсть лiкарiв, адвокатiв, iнженерiв, архiтекторiв, стоматологiв i бухгалтерiв.
СТАТТЯ 15
Залежнi особистi послуги
1. З урахуванням положень статей 16, 18, 19 i 20 цiєї Конвенцiї жалування, заробiтна плата та iншi подiбнi винагороди, що одержуються резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються тiльки в цiй Державi, якщо тiльки робота за наймом не здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi. Якщо робота за наймом здiйснюється таким чином, одержана в зв'язку з цим винагорода може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Незалежно вiд положень пункту 1 цiєї статтi, винагорода, що одержується резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, яка здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi, оподатковується тiльки в першiй згаданiй Державi, якщо:
а) одержувач перебуває в другiй Державi протягом перiоду або перiодiв, що не перевищують у сукупностi 183 днiв протягом будь-якого дванадцятимiсячного перiоду, що починається або закiнчується у даному фiнансовому роцi; i
b) винагорода сплачується наймачем або вiд iменi наймача, який не є резидентом другої Держави; i
c) витрати по сплатi винагород не несуть постiйне представництво або постiйна база, якi наймач має в другiй Державi.
3. Незалежно вiд попереднiх положень цiєї статтi, винагорода, що одержується у зв'язку з роботою за наймом, яка здiйснюється на борту морського, рiчкового або повiтряного судна, автодорожнього або залiзничного транспортного засобу, що експлуатується в мiжнародних перевезеннях, може оподатковуватись у Договiрнiй Державi, резидентом якої є пiдприємство, що експлуатує морське, рiчкове або повiтряне судно, автодорожнiй або залiзничний транспортний засiб.
СТАТТЯ 16
Гонорари директорiв
1. Директорськi гонорари та iншi аналогiчнi виплати, якi одержуються резидентом однiєї Договiрної Держави як членом ради директорiв або аналогiчного органу компанiї, яка є резидентом другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Винагороди, якi одержує особа, про яку йдеться у пунктi 1 цiєї статтi, вiд компанiї за виконання щоденних функцiй управлiнського або технiчного характеру, а також винагороди, якi резидент однiєї Договiрної Держави одержує за свою особисту дiяльнiсть як партнер компанiї, iншої нiж компанiя з акцiонерним капiталом, яка є резидентом другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватися вiдповiдно до положень статтi 15 таким же чином, як якщо б ця винагорода була б винагородою, що одержується службовцем за роботу за наймом, i якщо б при посиланнi на "наймача" малася на увазi компанiя.
СТАТТЯ 17
Артисти i спортсмени
1. Незалежно вiд положень статей 14 i 15 цiєї Конвенцiї, доход, що одержується резидентом Договiрної Держави як працiвником мистецтв, таким як артист театру, кiно, радiо чи телебачення, або музикантом, або спортсменом вiд його особистої дiяльностi, що здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Якщо доход вiд особистої дiяльностi, що здiйснюється працiвником мистецтв або спортсменом у цiй своїй якостi, нараховується не самому працiвнику мистецтв чи спортсмену, а iншiй особi, цей доход може незалежно вiд положень статей 7, 14 i 15 цiєї Конвенцiї оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй здiйснюється дiяльнiсть працiвника мистецтв чи спортсмена.
3. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi, доход, вказаний у цiй статтi, буде звiльнений вiд оподаткування в Договiрнiй Державi, в якiй дiяльнiсть артиста або спортсмена здiйснюється, якщо така дiяльнiсть суттєвою мiрою фiнансується за рахунок суспiльних фондiв обох Держав, або якщо ця дiяльнiсть виконується на пiдставi угоди про культурне спiвробiтництво, укладеної мiж Договiрними Державами.
СТАТТЯ 18
Пенсiї
1. З урахуванням положень пункту 2 статтi 19 цiєї Конвенцiї пенсiї й iншi подiбнi винагороди, що сплачуються резиденту Договiрної Держави як вiдшкодування за роботу за наймом у минулому, i будь-якi аннуїтети, сплачуванi такому резиденту, будуть оподатковуватись тiльки в цiй Державi.
2. Термiн "аннуїтет" означає встановлену суму, сплачувану фiзичнiй особi перiодично в установлений час пiд час її життя або протягом визначеного або встановленого перiоду часу за зобов'язанням зробити зворотнi платежi для адекватної або повної компенсацiї у грошах або вартостi грошей.
3. Незважаючи на положення пункту 1 цiєї статтi, пенсiї та iншi подiбнi винагороди, а також будь-якi аннуїтети, що сплачуються за державною пенсiйною програмою або на пiдставi законодавства щодо соцiального забезпечення Договiрної Держави, її полiтико-адмiнiстративних пiдроздiлiв або мiсцевих органiв влади, пiдлягають оподаткуванню тiльки в цiй Державi.
СТАТТЯ 19
Державна служба
1.
а) Винагорода, iнша нiж пенсiя, що сплачується Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади фiзичнiй особi за службу, що здiйснюється для цiєї Держави, пiдроздiлу або органу влади, оподатковується тiльки в цiй Державi.
b) Незважаючи на положення пiдпункту а) цього пункту така винагорода оподатковується тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо послуги надаються в цiй Державi i фiзична особа є резидентом цiєї Держави, яка:
(i) є нацiональною особою цiєї Держави; або
(ii) не стала резидентом цiєї Держави тiльки з метою здiйснення служби.
2.
а) Будь-яка пенсiя, що сплачується Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом чи мiсцевим органом влади, або iз створених ними фондiв фiзичнiй особi за службу, що здiйснюється для цiєї Держави, або пiдроздiлу, або органу влади, оподатковується лише в цiй Державi.
b) Незважаючи на положення пiдпункту а) цього пункту, така пенсiя буде оподатковуватись тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо фiзична особа є резидентом i нацiональною особою цiєї Держави.
3. Положення статей 15, 16 i 18 цiєї Конвенцiї будуть застосовуватись до винагород i пенсiй стосовно служби, що здiйснюється у зв'язку з проведенням пiдприємницької дiяльностi Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади.
СТАТТЯ 20
Студенти
1. Платежi, одержуванi студентом або стажувальником, який є або був безпосередньо до приїзду в Договiрну Державу резидентом другої Договiрної Держави i який перебуває у першiй згаданiй Державi виключно з метою навчання або одержання освiти, i призначенi для проживання, навчання або одержання освiти, не оподатковуються в першiй згаданiй Державi, якщо джерела цих платежiв знаходяться за межами цiєї Держави.
2. Доход, що одержується студентом або стажувальником, про якого йдеться у пунктi 1 цiєї статтi, у зв'язку з дiяльнiстю, що виконується в тiй Договiрнiй Державi, в якiй вiн перебуває виключно з метою навчання чи одержання освiти у зв'язку iз звичайною програмою навчання або одержання освiти, не буде оподатковуватись у цiй Державi протягом перiоду часу, необхiдного для завершення навчання або одержання освiти. В жодному разi вищезгаданий перiод часу не може перевищувати 5 рокiв з дня його прибуття в цю другу Державу.
СТАТТЯ 21
Iншi доходи
1. Види доходiв резидента Договiрної Держави, незалежно вiд джерела їх виникнення, про якi не йдеться у попереднiх статтях цiєї Конвенцiї i якi пiдлягають оподаткуванню в цiй Державi, будуть оподатковуватись тiльки в цiй Державi.
2. Положення пункту 1 цiєї статтi не застосовуються до доходiв iнших, нiж доходи вiд нерухомого майна, визначеного в пунктi 2 статтi 6 цiєї Конвенцiї, якщо одержувач таких доходiв є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги через розташовану там постiйну базу, i право або майно, у зв'язку з яким одержано доход, дiйсно пов'язанi з таким постiйним представництвом або постiйною базою. В такому випадку застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Конвенцiї залежно вiд обставин.
СТАТТЯ 22
Майно
1. Майно, представлене нерухомим майном, про яке йдеться у статтi 6 цiєї Конвенцiї, що є власнiстю резидента Договiрної Держави i яке розташоване у другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Майно, представлене рухомим майном, що є частиною комерцiйного майна постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, або представлене рухомим майном, пов'язаним з постiйною базою, доступною резиденту Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi з метою надання незалежних особистих послуг, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
3. Майно, представлене морськими та повiтряними судами, що експлуатуються пiдприємством Договiрної Держави у мiжнародних перевезеннях, а також рухомим майном, пов'язаним з експлуатацiєю цих морських, рiчкових та повiтряних суден, автодорожнiх або залiзничних транспортних засобiв оподатковується тiльки в цiй Договiрнiй Державi.
4. Усi iншi елементи майна резидента Договiрної Держави оподатковуються тiльки в цiй Державi.
СТАТТЯ 23
Усунення подвiйного оподаткування
1. В Українi подвiйне оподаткування усувається таким чином:
а) З урахуванням положень законодавства України, що стосуються звiльнення податку, сплаченого на територiї за межами України (якi не будуть суперечити головним принципам цього пункту), на бельгiйський податок, сплачуваний за законодавством Бельгiї, та вiдповiдно до цiєї Конвенцiї прямо або шляхом вирахування, на прибуток, або доходи з джерел, розташованих у Бельгiї, або на майно, що пiдлягає оподаткуванню, розташоване у Бельгiї, буде робитися знижка у виглядi кредиту проти будь-якого українського податку, обчислюваного стосовно таких прибутку, доходу або майна. Наданий таким чином кредит не повинен перевищувати бельгiйський податок, обчислений стосовно прибутку, доходу або майна, що пiдлягають оподаткуванню згiдно з українським податковим законодавством.
b) Цi вирахування в будь-якому випадку не повиннi перевищувати тiєї частини податку з доходу або податку з майна, як було пiдраховано до надання вирахування, яка стосується доходу або майна, що можуть оподатковуватись в Українi, залежно вiд обставин;
с) Якщо вiдповiдно до будь-якого положення Конвенцiї одержуваний доход або майно резидента України звiльнено вiд податку в Українi, Україна може, незважаючи на це, при пiдрахунку суми оподаткування на частину доходу, прибутку або майна цього резидента, що залишилась, взяти до уваги звiльнений доход або майно;
d) Для цiлей цього пункту прибуток, доход i доход вiд вiдчужування майна, що належать резиденту України, якi можуть оподатковуватись у Бельгiї вiдповiдно до цiєї Конвенцiї, будуть вважатися такими, що виникають iз джерел у Бельгiї.
2. У Бельгiї подвiйне оподаткування усувається таким чином:
а) Якщо резидент Бельгiї одержує доходи чи володiє елементами майна, що пiдлягають оподаткуванню в Українi згiдно з положеннями цiєї Конвенцiї, за винятком положень пункту 2 статтi 10, пунктiв 2 та 7 статтi 11 i пунктiв 2 та 6 статтi 12, Бельгiя звiльняє вiд оподаткування цi доходи чи цi елементи майна, але може при обчисленнi суми податку на доход чи майно цього резидента, що залишились, застосовувати ставку податку, яка була б застосована, якщо б такi доходи чи елементи майна не були звiльненi вiд оподаткування.
b) З урахуванням положень законодавства Бельгiї, якi стосуються вирахування з бельгiйського податку податкiв, сплачених за кордоном, якщо резидент Бельгiї отримує види його сукупного доходу для цiлей бельгiйського оподаткування, якi є дивiдендами, що пiдлягають оподаткуванню згiдно з пунктом 2 статтi 10 i не звiльняються вiд бельгiйського податку згiдно з пiдпунктом с), наведеним нижче, якi є процентами, що пiдлягають оподаткуванню згiдно з пунктом 2 або 7 статтi 11, або якi є роялтi, що пiдлягають оподаткуванню згiдно з пунктом 2 або 6 статтi 12, український податок, що справляється з цього доходу, дозволяється у виглядi кредиту проти бельгiйського податку, що вiдноситься до такого доходу.
с) Дивiденди, як вони визначенi у пунктi 3 статтi 10, що одержуються компанiєю, яка є резидентом Бельгiї, вiд компанiї, яка є резидентом України i яка пiдлягає в Українi оподаткуванню, передбаченому пунктом 2 статтi 10, пiдлягають звiльненню вiд податку на корпоративний доход у Бельгiї на умовах i у рамках обмежень, передбачених бельгiйським законодавством.
d) Якщо згiдно з бельгiйським законодавством збитки, що понесенi пiдприємством, яким керує резидент Бельгiї, у постiйному представництвi, розташованому в Українi, були дiйсно вирахуванi з прибутку цього пiдприємства для його оподаткування у Бельгiї, то звiльнення вiд оподаткування, передбачене пiдпунктом а), не буде застосовуватись у Бельгiї до прибутку за iншi податковi перiоди, що вiдносяться до цього представництва, тiєю мiрою, якою такий прибуток був також звiльнений вiд оподаткування в Українi на пiдставi вiдшкодування згаданих збиткiв.
СТАТТЯ 24
Недискримiнацiя
1. Нацiональнi особи Договiрної Держави, не пiдлягатимуть у другiй Договiрнiй Державi будь-якому оподаткуванню або будь-якому пов'язаному з ним зобов'язанню, iншому або бiльш обтяжливому нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися нацiональнi особи цiєї другої Держави за тих же обставин, зокрема з точки зору резиденцiї. Це положення також застосовується, незалежно вiд положень статтi 1 цiєї Конвенцiї, до фiзичних осiб, якi не є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.
2. Особи без громадянства, якi є резидентами Договiрної Держави, не будуть пiддаватися в жоднiй з Договiрних Держав будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, iншому або бiльш обтяжливому, нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися нацiональнi особи Держави, за тих же умов.
3. Оподаткування постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, не повинно бути менш сприятливим у цiй другiй Державi, нiж оподаткування пiдприємств цiєї другої Держави, якi здiйснюють подiбну дiяльнiсть.
4. За винятком випадкiв, коли застосовуються положення пункту 1 статтi 9, пункту 7 статтi 11 або пунктiв 6 i 7 статтi 12, проценти, що не є процентами, якi розглядаються як дивiденди у рамках значення пункту 3 статтi 10 цiєї Конвенцiї, роялтi та iншi виплати, що сплачуються пiдприємством Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави, з метою визначення оподатковуваного прибутку такого пiдприємства пiдлягають обчисленню за таких же умов, за яких вони сплачувались резиденту першої згаданої Держави. Таким же чином будь-якi борги пiдприємства однiєї Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави повиннi, з метою визначення оподатковуваного майна цього пiдприємства, пiдлягати вирахуванням за таких же умов, що й борги резидента першої згаданої Держави.
5. Пiдприємства Договiрної Держави, майно яких повнiстю або частково належить або контролюється прямо чи посередньо одним або кiлькома резидентами другої Договiрної Держави, не пiдлягатимуть в першiй згаданiй Державi будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, яке є iншим або бiльш обтяжливим нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися iншi подiбнi пiдприємства першої згаданої Держави.
6. Нiщо в цiй статтi не буде мати тлумачення як зобов'язання однiєї з Договiрних Держав надавати фiзичнiй особi, що не є резидентом цiєї Держави, будь-якi персональнi звiльнення, пiльги i вирахування для податкових цiлей, якi надаються фiзичним особам, що є резидентами, на пiдставi їх громадянського статусу або сiмейних зобов'язань.
7. Нiщо в цiй статтi не буде мати тлумачення як таке, що забороняє Договiрнiй Державi оподаткування прибутку, що вiдноситься до постiйного представництва в цiй Договiрнiй Державi, компанiї, яка є резидентом другої Договiрної Держави, за ставкою, передбаченою законодавством першої Договiрної Держави, за умови, що ця ставка не перевищує максимальну ставку, яка застосовується стосовно прибутку компанiй, що є резидентами першої Договiрної Держави.
8. Положення цiєї статтi, незважаючи на положення статтi 2, застосовуються до податкiв будь-якого виду i роду.
СТАТТЯ 25
Процедура взаємного узгодження
1. Якщо особа вважає, що дiї однiєї або обох Договiрних Держав призводять або призведуть до її оподаткування невiдповiдно до положень цiєї Конвенцiї, вона може, незалежно вiд засобiв захисту, передбачених нацiональним законодавством цих Держав, подати свiй випадок до компетентних органiв Договiрної Держави, резидентом якої вона є, або, якщо її випадок пiдпадає пiд дiю пункту 1 статтi 24, тiєї Договiрної Держави, нацiональною особою якої вона є. Справа повинна бути подана протягом трьох рокiв з моменту першого повiдомлення про дiю, яка призводить до оподаткування, що не вiдповiдає положенням Конвенцiї.
2. Компетентний орган прагнутиме, якщо вiн вважатиме заперечення обгрунтованим i якщо вiн сам не в змозi дiйти до задовiльного рiшення, вирiшити випадок за взаємною згодою з компетентним органом другої Договiрної Держави з метою уникнення оподаткування, яке не вiдповiдає Конвенцiї. Будь-яка досягнута домовленiсть повинна виконуватись незалежно вiд будь-яких обмежень часу, передбачених внутрiшнiм законодавством Договiрних Держав.
3. Компетентнi органи Договiрних Держав прагнутимуть вирiшувати за взаємною згодою будь-якi труднощi або сумнiви, що виникають при тлумаченнi або застосуваннi Конвенцiї.
4. Компетентнi органи Договiрних Держав будуть узгоджувати практичнi заходи, необхiднi для виконання положень Конвенцiї i, зокрема, докази, якi повиннi бути наданi резидентами кожної з Договiрних Держав з метою одержання у другiй Державi звiльнення вiд сплати податку або його зменшення, якi передбаченi Конвенцiєю.
5. Компетентнi органи Договiрних Держав можуть вступати в прямi контакти один з одним з метою досягнення згоди в розумiннi попереднiх пунктiв.
СТАТТЯ 26
Обмiн iнформацiєю
1. Компетентнi органи Договiрних Держав будуть обмiнюватися iнформацiєю, необхiдною для виконання положень цiєї Конвенцiї або нацiональних законодавств Договiрних Держав, що стосуються податкiв, на якi поширюється Конвенцiя, тiєю мiрою, якою оподаткування не суперечить цiй Конвенцiї, зокрема, щоб попереджувати ухилення вiд сплати податкiв i полегшувати застосування встановлених законом положень проти легальних ухилень. Обмiн iнформацiєю не обмежується статтею 1. Будь-яка iнформацiя, отримана Договiрною Державою, буде вважатися конфiденцiйною таким же чином, як i iнформацiя, що одержана у межах нацiонального законодавства цiєї Держави, i буде розкрита тiльки особам або органам (включаючи суди i адмiнiстративнi органи), якi займаються оцiнкою або стягненням, примусовим стягненням або судовим переслiдуванням, або розглядом апеляцiй стосовно податкiв, на якi поширюється ця Конвенцiя. Такi особи чи органи будуть використовувати iнформацiю тiльки з цiєю метою. Вони можуть розкривати iнформацiю в ходi вiдкритого судового засiдання або при прийняттi юридичних рiшень.
Компетентнi органи шляхом консультацiй прагнутимуть розвивати вiдповiднi умови, методи та технiку, що стосуються справ, щодо яких такий обмiн iнформацiєю може бути зроблений, включаючи, якщо необхiдно, обмiн iнформацiєю, яка стосується податкових ухилень.
2. У жодному випадку положення пункту 1 цiєї статтi не будуть тлумачитись як такi, що покладають на компетентнi органи кожної з Договiрних Держав зобов'язання:
а) здiйснювати адмiнiстративнi заходи, такi, що вiдрiзняються вiд законiв або адмiнiстративної практики цiєї або другої Договiрної Держави;
b) надавати iнформацiю, яку неможливо одержати за законодавством або в ходi звичайної адмiнiстративної практики цiєї або другої Договiрної Держави;
c) надавати iнформацiю, яка розкриває будь-яку торговельну, пiдприємницьку, промислову, комерцiйну або професiйну таємницю або торговельний процес, або iнформацiю, розкриття якої суперечило б установленiй практицi.
СТАТТЯ 27
Члени дипломатичних або постiйних мiсiй та
консульських постiв
Нiщо у цiй Конвенцiї не буде впливати на податковi привiлеї членiв дипломатичних або постiйних мiсiй чи консульських постiв за загальними нормами мiжнародного права або вiдповiдно до положень спецiальних угод.
СТАТТЯ 28
Набуття чинностi
1. Кожна з Договiрних Держав повiдомить iншу по дипломатичних каналах про завершення процедур, необхiдних вiдповiдно до внутрiшнього законодавства для набуття чинностi цiєю Конвенцiєю. Ця Конвенцiя набуває чинностi у день одержання останнього з таких повiдомлень i її положення матимуть дiю:
(а) в Українi:
(i) стосовно податкiв, що стягуються у джерела доходу для будь-яких платежiв, зроблених на шiстдесятий або пiсля шiстдесяти днiв, наступних за днем, коли Конвенцiя набуває чинностi;
(ii) стосовно iнших податкiв на доход або прибуток для будь-якого оподатковуваного перiоду, що починається з або пiсля першого сiчня календарного року, наступного за роком, в якому Конвенцiя набуває чинностi;
(iii) стосовно податкiв на майно, що стягуються з елементiв майна, iснуючих на або пiсля першого сiчня календарного року, наступного за роком, в якому Конвенцiя набуває чинностi;
b) у Бельгiї:
(i) стосовно податкiв, що стягуються у джерела доходу, якi кредитуються або сплачуються з або пiсля першого сiчня року, наступного за роком, в якому Конвенцiя набуває чинностi;
(ii) стосовно iнших податкiв, що стягуються з доходу протягом будь-яких перiодiв оподаткування, що починаються з або пiсля першого сiчня календарного року, наступного за роком, в якому Конвенцiя набуває чинностi;
(iii) стосовно податкiв на майно, що стягуються з елементiв майна, якi iснують на або пiсля першого сiчня календарного року, наступного за роком, в якому Конвенцiя набуває чинностi.
3. Положення Конвенцiї мiж Урядом Королiвства Бельгiї i Урядом Союзу Радянських Соцiалiстичних Республiк про уникнення подвiйного оподаткування стосовно податкiв на доход i капiтал, пiдписаної у Брюсселi 17 грудня 1987 р, припиняють свою дiю щодо будь-яких українських чи бельгiйських податкiв, стосовно яких ця Конвенцiя є чинною згiдно з положеннями пункту 1 цiєї статтi.
СТАТТЯ 29
Припинення дiї
1. Ця Конвенцiя залишається чинною до припинення її дiї однiєю з Договiрних Держав. Кожна з Договiрних Держав може припинити дiю Конвенцiї шляхом повiдомлення через дипломатичнi канали про припинення дiї принаймнi за 6 мiсяцiв до закiнчення будь-якого календарного року, що починається пiсля закiнчення п'яти рокiв з дня, коли Конвенцiя набуває чинностi.
2. У такому разi Конвенцiя припиняє свою дiю:
а) в Українi:
(i) стосовно податкiв, що стягуються у джерела доходу для будь-яких платежiв, зроблених на шiстдесятий або пiсля шiстдесяти днiв, наступних за днем подачi повiдомлення;
(ii) стосовно iнших податкiв на доход або прибуток для будь-якого оподатковуваного перiоду, що починається з або пiсля першого сiчня календарного року, наступного за роком подачi повiдомлення;
(iii) стосовно податкiв на майно, що стягуються з елементiв майна, iснуючих на або пiсля першого сiчня календарного року, наступного за роком подачi повiдомлення;
b) у Бельгiї:
(i) стосовно податкiв, що стягуються у джерела доходу, якi кредитуються або сплачуються з або пiсля першого сiчня року, наступного за роком подачi повiдомлення про припинення дiї;
(ii) стосовно iнших податкiв, що стягуються з доходу протягом будь-яких перiодiв оподаткування, що починаються з або пiсля першого сiчня календарного року, наступного за роком подачi повiдомлення про припинення дiї;
(iii) стосовно податкiв на майно, що стягуються з елементiв майна, якi iснують на або пiсля першого сiчня календарного року, наступного за роком подачi повiдомлення про припинення дiї.
На засвiдчення чого тi, що нижче пiдписалися, вiдповiдним чином на те уповноваженi, пiдписали цю Конвенцiю.
Вчинено у м. Києвi 20 травня 1996 року в двох примiрниках українською, французькою, англiйською та голландською мовами, всi тексти є однаково аутентичними. У разi розходжень у текстах перевагу має англiйський текст.
| За Уряд України | За Уряд Королiвства Бельгiї |
ПРОТОКОЛ
При пiдписаннi Конвенцiї мiж Україною i Бельгiєю про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доходи i майно, тi, що пiдписалися нижче, домовилися по нижченаведених положеннях, що складають невiд'ємну частину цiєї Конвенцiї.
1. Стосовно пункту 1 с) статтi 23:
Незважаючи на умови податкового зобов'язання, передбаченi бельгiйським законодавством, дивiденди, що отримуються компанiєю, яка є резидентом Бельгiї вiд компанiї, яка є резидентом України, i що сплачуються з прибутку, тимчасово звiльненого вiд оподаткування в Українi податком на прибуток пiдприємств згiдно з Декретом Кабiнету Мiнiстрiв України "Про режим iноземного iнвестування", пiдлягають звiльненню вiд корпоративного прибуткового податку у Бельгiї щонайбiльше протягом двох наступних податкових перiодiв, перший з яких починається протягом першого календарного року, наступного за роком , у якому Конвенцiя набуває чинностi.
Попереднiй пункт не застосовується, якщо головною метою або однiєю з головних цiлей будь-якої особи, що має причетнiсть до створення або передачi прав, стосовно яких сплачуються дивiденди, було одержання переваг цих положень або ухилення вiд сплати податку на доход шляхом цього створення або передачi.
2. Допомога у вiдшкодуваннi
Якщо пiсля пiдписання цiєї Конвенцiї Україна пiдпише з третьою країною Угоду, яка передбачає допомогу у вiдшкодуваннi, наступнi положення будуть застосовуватися з дати, коли Угода мiж Україною i цiєю третьою Державою набуде чинностi:
a) Договiрнi Держави повиннi надавати одна однiй сприяння i допомогу в оповiщеннi i вiдшкодуваннi податкiв, згаданих у статтi 2, а також додаткових стягнень, приростiв, вiдсоткiв, витрат та пенi, якi не мають кримiнального характеру.
b) За запитом компетентного органу однiєї Договiрної Держави компетентний орган другої Договiрної Держави згiдно з положеннями i iнструкцiями, якi мають юридичну силу, щодо оповiщення та вiдшкодування згаданих податкiв останньої Держави повинен забезпечити оповiщення i вiдшкодування податкових позовiв, згаданих у пiдпунктi а), якi повиннi бути вiдшкодованi першiй згаданiй Державi. Такi позови не повиннi мати жодного прiоритету у Державi, до якої звертаються, i ця Держава не зобов'язана застосовувати будь-якi заходи примусового характеру, якi не передбаченi положеннями або iнструкцiями що мають юридичну силу у Державi, яка запитує.
c) Запити, згаданi у пiдпунктi b), повиннi супроводжуватись офiцiйною копiєю документа, що дозволяє виконання запиту, i при необхiдностi офiцiйною копiєю будь-якого остаточного адмiнiстративного чи судового рiшення.
d) Стосовно податкових позовiв, що оскаржуються, компетентний орган Договiрної Держави для забезпечення своїх прав може зажадати вiд компетентного органу другої Договiрної Держави прийняття охоронних засобiв, передбачених законодавством цiєї другої Держави; положення пiдпунктiв з a) до c) застосовуються шляхом пристосування їх щодо таких засобiв такою мiрою, якою це необхiдно.
e) Положення пункту 1 статтi 26 застосовуються також до будь-якої iнформацiї, яка на пiдставi цiєї статтi надається компетентному органу Договiрної Держави.
Вчинено у м. Києвi 20 травня 1996 року в двох примiрниках українською, французькою, англiйською та голландською мовами, всi тексти є однаково аутентичними. У разi розходжень у текстах перевагу має англiйський текст.
| За Уряд України | За Уряд Королiвства Бельгiї |
