.png)
КОНВЕНЦIЯ
мiж Кабiнетом Мiнiстрiв України i Урядом Туркменiстану про уникнення подвiйного оподаткування стосовно податкiв на доходи i на майно
Кабiнет Мiнiстрiв України i Уряд Туркменiстану,
бажаючи укласти Конвенцiю про уникнення подвiйного оподаткування стосовно податкiв на доходи i на майно i з метою розвивати економiчне спiвробiтництво мiж двома країнами,
домовились про таке:
Стаття 1
Особи, до яких застосовується Конвенцiя
Ця Конвенцiя застосовується до осiб, якi є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.
Стаття 2
Податки, на якi поширюється Конвенцiя
1. Ця Конвенцiя застосовується до податкiв на доходи i на майно, що стягуються Договiрною Державою або її адмiнiстративно-територiальними пiдроздiлами, або мiсцевими органами влади, незалежно вiд способу їх стягнення.
2. Податками на доходи i на майно вважаються всi податки, що справляються вiд загальної суми доходiв, з вартостi майна або з окремих їх елементiв, включаючи податки на доходи вiд вiдчужування рухомого або нерухомого майна, податки на загальну суму заробiтної плати або платнi, сплачуваних пiдприємствами, а також податки, що стягуються з доходiв вiд приросту вартостi майна.
3. Iснуючими податками, на якi поширюється Конвенцiя, зокрема, є:
a) в Українi:
(i) податок на прибуток пiдприємств; i
(ii) податок на доходи фiзичних осiб (надалi "податки України");
b) у Туркменiстанi:
(i) податок на прибуток (доход);
(ii) податок з фiзичних осiб;
(iii) податок на майно пiдприємств (надалi "податки Туркменiстану").
4. Конвенцiя застосовується також до всiх iдентичних або подiбних податкiв, якi будуть стягуватись в доповнення до iснуючих податкiв або замiсть них пiсля дати пiдписання цiєї Конвенцiї. Компетентнi органи Договiрних Держав повiдомлятимуть один одного про принциповi змiни, що будуть внесенi в їх вiдповiднi податковi закони.
5. Положення цiєї Конвенцiї не поширюються на штрафи та пеню, сплаченi за порушення податкового законодавства Договiрних Держав.
Стаття 3
Загальнi визначення
1. Для цiлей цiєї Конвенцiї, якщо iз контексту не випливає iнше:
a) термiни "одна Договiрна Держава" i "друга Договiрна Держава" означають Україну або Туркменiстан залежно вiд контексту;
b) термiн "Україна" при використаннi в географiчному значеннi означає територiю України, її континентальний шельф i її виключну (морську) економiчну зону, а також будь-яку iншу територiю за межами територiальних вод України, яка вiдповiдно до мiжнародного права визначається або може бути в подальшому визначена як територiя, в межах якої можуть здiйснюватись права України стосовно морського дна, надр та їх природних ресурсiв;
c) термiн "Туркменiстан" означає Туркменiстан i при використаннi в географiчному значеннi означає його територiю, а також визначенi вiдповiдно до мiжнародного права райони, де може здiйснюватись дiяльнiсть, по вiдношенню до якої застосовується податкове законодавство Туркменiстану;
d) термiн "особа" означає фiзичну особу, компанiю або будь-яке iнше об'єднання осiб;
e) термiн "компанiя" означає будь-яке корпоративне утворення або будь-яку iншу органiзацiю, що розглядається з метою оподаткування як корпоративне утворення;
f) термiни "пiдприємство однiєї Договiрної Держави" та "пiдприємство другої Договiрної Держави" означають вiдповiдно пiдприємство, що керується резидентом однiєї Договiрної Держави, та пiдприємство, що керується резидентом другої Договiрної Держави;
g) термiн "мiжнародне перевезення" означає будь-яке перевезення морським або повiтряним судном, автомобiльним або залiзничним транспортним засобом, що експлуатується пiдприємством Договiрної Держави, крiм випадкiв, коли таке перевезення здiйснюється виключно мiж пунктами, розташованими в другiй Договiрнiй Державi;
h) термiн "компетентний орган" означає:
i) в Українi - Державну податкову адмiнiстрацiю України або її повноважного представника;
ii) в Туркменiстанi - Мiнiстерство економiки i фiнансiв та Головну державну податкову iнспекцiю або їх повноважного представника;
i) термiн "нацiональна особа" означає:
(i) будь-яку фiзичну особу, яка має громадянство Договiрної Держави;
(ii) будь-яку юридичну особу, товариство або асоцiацiю, що одержують свiй статус як такий за чинним законодавством Договiрної Держави.
2. При застосуваннi цiєї Конвенцiї Договiрною Державою будь-який термiн, не визначений в нiй, матиме те значення, яке надається йому законодавством цiєї Держави щодо податкiв, на якi поширюється Конвенцiя, якщо з контексту не випливає iнше.
Стаття 4
Резидент
1. Для цiлей цiєї Конвенцiї термiн "резидент Договiрної Держави" означає особу, яка за законодавством цiєї Держави пiдлягає оподаткуванню в нiй на пiдставi мiсця проживання, постiйного мiсця перебування, мiсця знаходження керiвного органу, мiсця реєстрацiї або iншого аналогiчного критерiю. Цей термiн, однак, не включає особу, яка пiдлягає оподаткуванню в цiй Державi тiльки стосовно доходiв з джерел в цiй Державi або стосовно майна, що в нiй знаходиться.
2. У випадку, коли вiдповiдно до положень пункту 1 фiзична особа є резидентом обох Договiрних Держав, її статус визначається таким чином:
a) вона вважається резидентом тiєї Держави, де вона має постiйне житло; якщо вона має постiйне житло в обох Державах, вона вважається резидентом тiєї Держави, де вона має бiльш тiснi особистi й економiчнi зв'язки (центр життєвих iнтересiв);
b) коли Держава, в якiй вона має центр життєвих iнтересiв, не може бути визначена або коли вона не має постiйного житла в жоднiй з Держав, вона вважається резидентом тiєї Держави, де вона звичайно проживає;
c) якщо вона звичайно проживає в обох Державах або коли вона звичайно не проживає в жоднiй з них, вона вважається резидентом тiєї Держави, нацiональною особою якої вона є;
d) якщо вона є нацiональною особою обох Держав або жодної з них, компетентнi органи Договiрних Держав вирiшують питання оподаткування такого резидента за взаємною згодою.
3. У випадку, коли вiдповiдно до положень пункту 1 особа, що не є фiзичною особою, є резидентом обох Договiрних Держав, вона вважається резидентом тiєї Держави, де розмiщений її фактичний керiвний орган.
Стаття 5
Постiйне представництво
1. Для цiлей цiєї Конвенцiї термiн "постiйне представництво" означає постiйне мiсце дiяльностi, через яке повнiстю або частково здiйснюється пiдприємницька дiяльнiсть пiдприємства.
2. Термiн "постiйне представництво", зокрема, включає:
a) мiсце управлiння;
b) фiлiал;
c) офiс;
d) фабрику;
e) майстерню;
f) шахту, нафтову або газову свердловину, кар'єр або будь-яке iнше мiсце видобутку природних ресурсiв.
3. Термiн "постiйне представництво" включає також:
a) будiвельний майданчик, будiвельний, монтажний чи складальний об'єкт або наглядову дiяльнiсть, пов'язану з згаданими об'єктами, але тiльки у випадку, коли тривалiсть пов'язаних з ними робiт перевищує 12 мiсяцiв;
b) надання послуг, включаючи консультативнi послуги, пiдприємством через службовцiв або iнший персонал, найнятих пiдприємством для цих цiлей, але лише якщо дiяльнiсть такого роду (для одного або декiлькох об'єктiв) в межах держави триває протягом перiоду або перiодiв, що складають у сукупностi бiльше нiж 183 днi протягом будь-якого дванадцятимiсячного перiоду;
c) установку або споруду, що використовується для розвiдки природних ресурсiв або послуги, пов'язанi з наглядом за виконанням цих робiт, або бурову установку або судно, що використовується для розвiдки природних ресурсiв, якщо тiльки тривалiсть такого використання перевищує 6 мiсяцiв, або тривалiсть надання таких послуг перевищує 6 мiсяцiв.
4. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi, термiн "постiйне представництво" не включає:
a) використання споруд виключно з метою зберiгання або демонстрацiї товарiв чи виробiв, що належать пiдприємству;
b) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою зберiгання або демонстрацiї;
c) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою переробки iншим пiдприємством;
d) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою закупiвлi товарiв чи виробiв або для збору iнформацiї для пiдприємства;
e) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою здiйснення для пiдприємства будь-якої iншої дiяльностi, яка має пiдготовчий або допомiжний характер;
f) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно для здiйснення будь-якої комбiнацiї видiв дiяльностi, перелiчених у пiдпунктах вiд a) до e), за умови, що сукупна дiяльнiсть постiйного мiсця дiяльностi, яка виникає внаслiдок такої комбiнацiї, має пiдготовчий або допомiжний характер.
5. Незалежно вiд положень пунктiв 1 i 2, якщо особа, iнша нiж агент з незалежним статусом, про якого йдеться в пунктi 7, дiє в Договiрнiй Державi вiд iменi пiдприємства другої Договiрної Держави, то це пiдприємство розглядається як таке, що має постiйне представництво в першiй згаданiй Договiрнiй Державi щодо будь-якої дiяльностi, яку ця особа здiйснює для пiдприємства, якщо ця особа:
a) має i звичайно використовує в цiй Державi повноваження укладати контракти вiд iменi пiдприємства, за винятком, коли дiяльнiсть цiєї особи обмежується тiєю, що зазначена в пунктi 4, яка, якщо i здiйснюється через постiйне мiсце дiяльностi, вiдповiдно до положень цього пункту, не робить з цього постiйного мiсця дiяльностi постiйного представництва;
b) не має таких повноважень, але звичайно утримує запаси товарiв або продукцiї в першiй згаданiй Державi, якi вона регулярно доставляє для пiдприємства.
6. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi, страхове пiдприємство Договiрної Держави, за винятком випадкiв перестрахування, буде вважатись таким, що має постiйне представництво в другiй Договiрнiй Державi, якщо воно збирає страховi премiї на територiї цiєї другої Держави або страхує вiд можливого там ризику через особу, яка не є агентом з незалежним статусом, до якого застосовуються положення пункту 7.
7. Пiдприємство не розглядається як таке, що має постiйне представництво в Договiрнiй Державi, лише якщо воно здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй Державi через брокера, комiсiонера чи будь-якого iншого агента з незалежним статусом за умови, що цi особи дiють у межах своєї звичайної дiяльностi. Однак, якщо дiяльнiсть такого агента зосереджена повнiстю або майже повнiстю на дiях, здiйснюваних для цього пiдприємства, то в межах даного пункту вiн не буде розглядатись як агент з незалежним статусом.
8. Той факт, що компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, контролює чи контролюється компанiєю, що є резидентом другої Договiрної Держави або яка здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй другiй Державi (або через постiйне представництво або будь-яким iншим чином), сам по собi не перетворює одну з цих компанiй у постiйне представництво другої компанiї.
Стаття 6
Доходи вiд нерухомого майна
1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд нерухомого майна (включаючи доход вiд сiльського або лiсового господарства), яке знаходиться в другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Термiн "нерухоме майно" повинен мати те значення, яке вiн має у законодавствi Договiрної Держави, в якiй знаходиться це майно. Цей термiн повинен у будь-якому випадку включати майно, допомiжне щодо нерухомого майна, худобу i обладнання, використовуванi в сiльському i лiсовому господарствi, права, до яких застосовуються положення загального права щодо земельної власностi, узуфрукт нерухомого майна i права на перемiннi або фiксованi платежi, що сплачуються як компенсацiї за розробку або право на розробку мiнеральних ресурсiв, джерел та iнших природних копалин; морськi або повiтрянi судна, автомобiльнi або залiзничнi транспортнi засоби не розглядаються як нерухоме майно.
3. Положення пункту 1 застосовуються також до доходiв, одержуваних вiд прямого використання, здавання в оренду або використання в будь-якiй iншiй формi нерухомого майна.
4. Положення пунктiв 1 i 3 застосовуються також до доходiв вiд нерухомого майна пiдприємства i до доходiв вiд нерухомого майна, використовуваного для здiйснення незалежних особистих послуг.
Стаття 7
Прибуток вiд пiдприємницької дiяльностi
1. Прибуток пiдприємства Договiрної Держави оподатковується тiльки у цiй Державi, якщо лише таке пiдприємство не здiйснює пiдприємницької дiяльностi в другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво. Якщо пiдприємство здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть таким чином, його прибуток може оподатковуватись у другiй Державi, але тiльки в тiй частинi, яка стосується цього постiйного представництва.
2. З урахуванням положень пункту 3, у випадку, якщо пiдприємство Договiрної Держави здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване там постiйне представництво, в кожнiй Договiрнiй Державi до цього постiйного представництва вiдноситься прибуток, який воно могло б одержати, якби було вiдокремленим та окремим пiдприємством, зайнятим такою ж або аналогiчною дiяльнiстю в таких же або аналогiчних умовах i дiяло в повнiй незалежностi вiд пiдприємства, постiйним представництвом якого воно є.
3. У визначеннi прибутку постiйного представництва допускається вiднiмання витрат, понесених для цiлей постiйного представництва, включаючи рацiональний розподiл управлiнських та загальноадмiнiстративних витрат, понесених для цiлей пiдприємства в цiлому як у Державi, де розташоване постiйне представництво, так i в будь-якому iншому мiсцi. У будь-якому випадку такi витрати не повиннi включати будь-якi суми, що сплачуються (iнакше, нiж покриття витрат, що дiйсно мали мiсце) постiйним представництвом пiдприємству або його iншому пiдроздiлу як роялтi, гонорар або iншi подiбнi платежi за користування патентами або iншими правами, або як комiсiйнi за наданi особливi послуги чи управлiння, чи, виключаючи банки, як проценти за позику, надану пiдприємством постiйному представництву.
4. Якщо в Договiрнiй Державi визначення прибутку, що вiдноситься до постiйного представництва на основi пропорцiйного розподiлу загальної суми прибутку пiдприємства по його рiзних пiдроздiлах, є звичайною практикою, нiщо в пунктi 2 не забороняє Договiрнiй Державi визначати оподатковуваний прибуток шляхом такого розподiлу. Вибраний метод розподiлу повинен давати результати, вiдповiдно до принципiв, що мiстяться в цiй статтi.
5. Нiякий прибуток не буде зараховуватися постiйному представництву на основi лише закупiвлi цим постiйним представництвом товарiв або виробiв для пiдприємства.
6. Для цiлей попереднiх пунктiв прибуток, що вiдноситься до постiйного представництва, визначається щорiчно одним i тим же методом, якщо тiльки не буде вагомої i достатньої причини для його змiни.
7. У випадку, коли прибуток включає види доходiв, про якi йдеться окремо в iнших статтях цiєї Конвенцiї, положення згаданих статей не зачiпаються положеннями цiєї статтi.
Стаття 8
Мiжнароднi перевезення
1. Прибуток, що отримується пiдприємством Договiрної Держави вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден, автомобiльних або залiзничних транспортних засобiв в мiжнародних перевезеннях, оподатковується тiльки в цiй Державi.
2. Для цiлей цiєї статтi прибуток вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден в мiжнародних перевезеннях включає:
a) доход вiд здачi в оренду морських або повiтряних судiв без екiпажу;
b) прибуток вiд використання, утримання або здавання в оренду контейнерiв (включаючи трейлери i супутнє устаткування для транспортування контейнерiв), використовуваних для транспортування товарiв або виробiв, де така оренда або таке використання, утримання або оренда, залежно вiд випадку, є побiчними стосовно експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях.
3. Якщо прибуток, згiдно з пунктом 1 цiєї статтi, отримує резидент Договiрної Держави вiд участi у пулi, спiльному пiдприємствi чи в мiжнародному транспортному агентствi, прибуток, що вiдноситься до такого резидента, буде оподатковуватись тiльки в Договiрнiй Державi, резидентом якої вiн є.
Стаття 9
Асоцiйованi пiдприємства
1. У випадку, коли:
a) пiдприємство Договiрної Держави прямо або посередньо бере участь в керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства другої Договiрної Держави, або
b) однi i тi ж особи прямо або опосередковано беруть участь в керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства однiєї Договiрної Держави i пiдприємства другої Договiрної Держави,
i в кожному випадку мiж двома пiдприємствами в їх комерцiйних i фiнансових взаємовiдносинах створюються або встановлюються умови, вiдмiннi вiд тих, якi мали б мiсце мiж двома незалежними пiдприємствами, тодi будь-який прибуток, який мiг би бути нарахований одному з них, але за наявностi цих умов не був йому нарахований, може бути включений до прибутку цього пiдприємства i вiдповiдно оподаткований.
2. У випадку, коли одна Договiрна Держава включає в прибуток пiдприємства цiєї Держави - i вiдповiдно оподатковує - прибуток, вiдносно якого пiдприємство другої Договiрної Держави було оподатковано в цiй другiй Державi, i прибуток, включений таким чином, є прибутком, який був би нарахований пiдприємству першої згаданої Держави, якби вiдносини мiж двома пiдприємствами були б такими ж як мiж незалежними пiдприємствами, то тодi ця друга Держава проведе вiдповiдне коригування нарахованого в нiй податку на цей прибуток. При здiйсненнi такого коригування будуть належним чином врахованi iншi положення цiєї Конвенцiї, а компетентнi органи Договiрних Держав будуть консультуватися один з одним при необхiдностi.
Стаття 10
Дивiденди
1. Дивiденди, що сплачуються компанiєю, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись в цiй другiй Державi.
2. Однак такi дивiденди можуть також оподатковуватись в Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що виплачує дивiденди, вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач є фактичним власником дивiдендiв, то податок, що стягується таким чином, що не повинен перевищувати 10 вiдсоткiв валової суми дивiдендiв. Компетентнi органи Договiрних Держав за взаємною згодою встановлять спосiб застосування цього обмеження. Цей пункт не зачiпає оподаткування компанiї вiдносно прибутку, з якого сплачуються дивiденди.
3. Термiн "дивiденди" при використаннi в цiй статтi означає доход вiд акцiй чи iнших прав, якi не є борговими вимогами, що дають право на участь в прибутках, а також доход вiд iнших корпоративних прав, який пiдлягає такому ж податковому регулюванню, як доход вiд акцiй, вiдповiдно до законодавства тiєї Держави, резидентом якої є компанiя, що розподiляє прибуток.
4. Положення пунктiв 1 i 2 не застосовуються, якщо фактичний власник дивiдендiв, будучи резидентом Договiрної Держави здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, через розташоване там постiйне представництво, або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i холдинг, вiдносно якого виплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до такого постiйного представництва або постiйної бази. У такому випадку застосовуються положення статтi 7 або статтi 14, залежно вiд обставин.
5. У випадку, коли компанiя, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, отримує прибуток або доходи з другої Договiрної Держави, ця друга Держава може повнiстю звiльнити вiд податкiв дивiденди, що виплачуються цiєю компанiєю, за винятком випадку, коли цi дивiденди сплачуються резиденту цiєї другої Держави, або якщо холдинг, вiдносно якого виплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до постiйного представництва або постiйної бази, розташованих у цiй другiй Державi, i не може пiддавати оподаткуванню нерозподiлений прибуток компанiї, навiть якщо дивiденди виплачуються або нерозподiлений прибуток складається повнiстю або частково з прибутку або доходу, що утворюються у цiй другiй Державi.
Стаття 11
Проценти
1. Проценти, що виникають в однiй Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись в цiй другiй Державi.
2. Однак такi проценти можуть також оподатковуватись в тiй Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач є фактичним власником процентiв, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 вiдсоткiв вiд валової суми процентiв. Компетентнi органи Договiрних Держав за взаємною згодою встановлюють спосiб застосування цього обмеження.
3. Незважаючи на положення пункту 2, проценти, що виникають в:
a) Туркменiстанi i сплаченi Уряду України або Нацiональному Банку України, звiльняються вiд податку Туркменiстану;
b) Українi i сплаченi Уряду Туркменiстану або Центральному Банку Туркменiстану, звiльняються вiд податку України.
4. Термiн "проценти" при використаннi в цiй статтi означає доход вiд боргових вимог будь-якого виду, незалежно вiд iпотечного забезпечення i вiд наявностi права на участь в прибутках боржника, i, зокрема, доход вiд урядових цiнних паперiв i облiгацiй або боргових зобов'язань, включаючи премiї i виграшi по цих цiнних паперах, облiгацiях або боргових зобов'язаннях.
5. Положення пунктiв 1 i 2 не застосовуються, якщо фактичний власник процентiв, який є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають проценти, через розташоване там постiйне представництво або здiйснює в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i боргова вимога, на пiдставi якої сплачуються проценти, дiйсно вiдноситься до такого постiйного представництва або до постiйної бази. У такому випадку, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14.
6. Вважається, що проценти виникають в Договiрнiй Державi, якщо платником є сама ця Держава, її адмiнiстративно-територiальний пiдроздiл, мiсцевий орган влади або резидент цiєї Держави. Якщо ж особа, що виплачує проценти, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, в зв'язку з якими виникла заборгованiсть, по якiй сплачуються проценти, i витрати по виплатi цих процентiв несе таке постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi проценти виникають в Державi, в якiй знаходиться постiйне представництво або постiйна база.
7. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i фактичним власником процентiв або мiж ними обома i будь-якою третьою особою сума процентiв, що стосується боргової вимоги, на пiдставi якої вона сплачується, перевищує суму, яка була б погоджена мiж платником i фактичним власником процентiв, при вiдсутностi таких вiдносин, то положення цiєї статтi застосовуються тiльки до останньої згаданої суми. У такому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.
8. Положення цiєї статтi не застосовуються, якщо основною метою або однiєю з основних цiлей будь-якої особи, пов'язаної з створенням або передачею боргових вимог, вiдносно яких сплачуються проценти, було отримання вигоди вiд цiєї статтi шляхом створення або передачi цих боргових вимог.
Стаття 12
Роялтi
1. Роялтi, якi виникають в однiй Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись в цiй другiй Державi.
2. Однак подiбнi роялтi можуть також оподатковуватись в Договiрнiй Державi, де вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувачем є фактичний власник роялтi, то податок, що стягується в цьому випадку, не повинен перевищувати 10 вiдсоткiв вiд загальної суми роялтi. Компетентнi органи Договiрних Держав повиннi прийти до взаємної згоди щодо способiв застосування цього обмеження.
3. Термiн "роялтi" при використаннi в цiй статтi означає платежi будь-якого виду, що одержуються як вiдшкодування за користування або за надання права використання авторських прав на лiтературнi твори, твори мистецтва або науки, включаючи кiнематографiчнi фiльми, записи для радiомовлення або телебачення, комп'ютернi програми, будь-який патент, торгову марку, дизайн або модель, план, секретну формулу або процес, або за використання, або за надання права користування промисловим, комерцiйним або науковим обладнанням, або за iнформацiю, що стосується промислового, комерцiйного або наукового досвiду.
4. Положення пунктiв 1 i 2 не застосовуються, якщо фактичний власник роялтi, який є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають роялтi, через розташоване там постiйне представництво, або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i право або майно, стосовно яких виплачуються роялтi, дiйсно пов'язанi з цим постiйним представництвом чи постiйною базою. У такому випадку застосовуються положення статтi 7 або статтi 14, залежно вiд обставин.
5. Вважається, що роялтi виникають в Договiрнiй Державi, якщо платником виступає сама Договiрна Держава, її адмiнiстративно-територiальний пiдроздiл, мiсцевi органи влади або резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що виплачує роялтi, незалежно вiд того, чи є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, в зв'язку з якими виникло зобов'язання виплачувати роялтi, i витрати по сплатi таких роялтi несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi роялтi виникають в Державi, в якiй розташоване постiйне представництво або постiйна база.
6. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i фактичним власником або мiж ними обома i будь-якою третьою особою сума роялтi, що вiдноситься до використання, права або iнформацiї, на пiдставi яких вони сплачуються, перевищує суму, яка була б узгоджена мiж платником i фактичним власником за вiдсутностi таких вiдносин, то положення цiєї статтi застосовуються тiльки до останньої згаданої суми. У такому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.
7. Положення цiєї статтi не застосовуються, якщо головною метою або однiєю з головних цiлей будь-якої особи, що має вiдношення до утворення або передачi прав, стосовно яких виплачуються роялтi, було одержання переваг цiєї статтi шляхом цього створення або передачi.
Стаття 13
Доходи вiд вiдчуження майна
1. Доходи, що отримуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчужування нерухомого майна, як воно визначене у статтi 6 i яке знаходиться в другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись в цiй другiй Державi.
2. Доходи вiд вiдчужування рухомого майна, що складає частину комерцiйного майна постiйного представництва, яке пiдприємство однiєї Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, або рухомого майна, яке вiдноситься до постiйної бази, регулярно доступної резиденту однiєї Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi для надання незалежних особистих послуг, якi включають доходи вiд вiдчужування такого постiйного представництва (окремо або в сукупностi з цiлим пiдприємством), або такої постiйної бази, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
3. Доходи, що отримуються пiдприємством Договiрної Держави вiд вiдчужування морських або повiтряних суден, автомобiльних або залiзничних транспортних засобiв, що експлуатуються в мiжнародних перевезеннях, або рухомого майна, зв'язаного з їх експлуатацiєю, оподатковуються тiльки в цiй Державi.
4. Доходи вiд вiдчужування акцiй акцiонерного капiталу компанiї, майно якої головним чином складається безпосередньо або непрямо з нерухомого майна, розташованого на територiї Договiрної Держави, можуть оподатковуватися в цiй Державi.
5. Доходи вiд вiдчужування будь-якого майна, iншого нiж те, про яке йдеться в пунктах 1, 2, 3 i 4, оподатковуються тiльки в тiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є особа, що вiдчужує майно.
Стаття 14
Незалежнi особистi послуги
1. Доход, що отримується резидентом однiєї Договiрної Держави вiд надання професiйних послуг чи iншої дiяльностi незалежного характеру, оподатковується тiльки в цiй Державi, за винятком випадку, коли вiн володiє регулярно доступною постiйною базою в другiй Договiрнiй Державi з метою проведення цiєї дiяльностi. Якщо у нього є така постiйна база, доход може оподатковуватись у другiй Державi, але тiльки стосовно доходу, що приписується до цiєї постiйної бази.
2. Термiн "професiйнi послуги" включає, зокрема, незалежну наукову, лiтературну, артистичну, освiтню або викладацьку дiяльнiсть, а також незалежну дiяльнiсть лiкарiв, адвокатiв, iнженерiв, архiтекторiв, стоматологiв i бухгалтерiв.
Стаття 15
Залежнi особистi послуги
1. З урахуванням положень статей 16, 18 i 19, платня, заробiтна плата i iншi подiбнi винагороди, що отримуються резидентом однiєї Договiрної Держави в зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються тiльки в цiй Державi, якщо тiльки робота за наймом не здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi. Якщо робота за наймом здiйснюється таким чином, винагорода, отримана в зв'язку з цим, може оподатковуватися в цiй другiй Державi.
2. Незалежно вiд положень пункту 1, винагорода, що отримується резидентом однiєї Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, здiйснюваною в другiй Договiрнiй Державi, оподатковується тiльки в першiй згаданiй Державi, якщо:
a) одержувач перебуває в другiй Державi протягом перiоду або перiодiв, якi не перевищують у сукупностi 183 днiв у будь-якому дванадцятимiсячному перiодi, що починається або що закiнчується в даному календарному роцi, i
b) винагорода сплачується наймачем або вiд iменi наймача, який не є резидентом другої Держави, i
c) витрати по сплатi винагород не несуть постiйне представництво або постiйна база, якi наймач має в другiй Державi.
3. Незалежно вiд попереднiх положень цiєї статтi, винагорода, що отримується у зв'язку з роботою за наймом, що здiйснюється на борту морського або повiтряного судна, автомобiльних або залiзничних транспортних засобiв, що експлуатуються в мiжнародних перевезеннях пiдприємством Договiрної Держави, може оподатковуватись в цiй Державi.
Стаття 16
Гонорари директорiв
Гонорари директорiв i iншi подiбнi виплати, що отримуються резидентом однiєї Договiрної Держави як членом ради директорiв компанiї, яка є резидентом другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись в цiй другiй Державi.
Стаття 17
Артисти i спортсмени
1. Незалежно вiд положень статей 14 i 15, доход, що отримується резидентом однiєї Договiрної Держави як працiвником мистецтв, таким як артист театру, кiно, радiо або телебачення, або музикантом, або як спортсменом вiд його особистої дiяльностi як такої, здiйснюваної в другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись в цiй другiй Державi.
2. Якщо доход вiд особистої дiяльностi, здiйснюваної працiвником мистецтв або спортсменом в цiй своїй якостi, нараховується не самому працiвнику мистецтв або спортсмену, а iншiй особi, цей доход може, незалежно вiд положень статей 7, 14 i 15, оподатковуватись в Договiрнiй Державi, в якiй здiйснюється дiяльнiсть працiвника мистецтв або спортсмена.
3. Положення пунктiв 1 i 2 не вiдносяться до доходу, що отримується вiд дiяльностi, здiйснюваної в Договiрнiй Державi працiвниками мистецтв або спортсменами, якщо така дiяльнiсть повнiстю фiнансується з суспiльних фондiв однiєї з Договiрних Держав, їх адмiнiстративно-територiальних пiдроздiлiв або мiсцевих органiв влади. У такому випадку доход оподатковується тiльки в Договiрнiй Державi, резидентом якої є даний працiвник мистецтв або спортсмен.
Стаття 18
Пенсiї
З урахуванням положень пункту 2 статтi 19, пенсiї та iншi подiбнi винагороди, що сплачуються резиденту Договiрної Держави у зв'язку з минулою роботою за наймом, пiдлягають оподаткуванню тiльки в цiй Державi.
Стаття 19
Державна служба
1. a) Винагорода, iнша нiж пенсiя, що сплачується Договiрною Державою, або її адмiнiстративно-територiальним пiдроздiлом, або мiсцевими органами влади будь-якiй фiзичнiй особi вiдносно послуг, що надаються цiй Державi, або її адмiнiстративно-територiальному пiдроздiлу, або мiсцевому органу влади, оподатковується тiльки в цiй Державi.
b) Однак така винагорода оподатковується тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо послуги надаються в цiй Державi i фiзична особа є резидентом цiєї Держави, яка:
(i) є нацiональною особою цiєї Держави, або
(ii) не стала резидентом цiєї Держави тiльки з метою надання послуг.
2. a) Будь-яка пенсiя, що сплачується Договiрною Державою, або адмiнiстративно-територiальним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади, або iз створених ними фондiв будь-якiй фiзичнiй особi вiдносно послуг, що надаються цiй Державi, або її адмiнiстративно-територiальному пiдроздiлу, або мiсцевому органу влади, оподатковується тiльки в цiй Державi.
b) Однак така пенсiя оподатковується тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо фiзична особа є резидентом i нацiональною особою цiєї Держави.
3. Положення статей 15, 16 i 18 будуть застосовуватись до винагороди i пенсiй вiдносно послуг, що надаються в зв'язку iз здiйсненням пiдприємницької дiяльностi Договiрною Державою, або її адмiнiстративно-територiальним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади.
Стаття 20
Студенти
Платежi, одержуванi студентом або стажувальником, якi є або були безпосередньо до приїзду в одну Договiрну Державу резидентами другої Договiрної Держави i перебувають в першiй згаданiй Державi виключно з метою навчання або одержання освiти, i призначенi для проживання, навчання i одержання освiти, не оподатковуються в першiй Договiрнiй Державi, якщо джерела цих платежiв знаходяться за межами цiєї Держави.
Стаття 21
Iншi доходи
1. Види доходiв резидента Договiрної Держави, незалежно вiд джерела їх виникнення, про якi не йдеться у попереднiх статтях цiєї Конвенцiї, оподатковуються тiльки в першiй Державi.
2. Положення пункту 1 не застосовуються до доходiв, iнших нiж доходи вiд нерухомого майна, визначеного в пунктi 2 статтi 6, якщо одержувач таких доходiв є резидентом однiєї Договiрної Держави i здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i право або майно, в зв'язку з якими одержано доход, дiйсно пов'язанi з таким постiйним представництвом або постiйною базою. У такому випадку застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 залежно вiд обставин.
Стаття 22
Майно
1. Нерухоме майно, про яке йдеться в статтi 6, що є власнiстю резидента однiєї Договiрної Держави та знаходиться в другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись в цiй другiй Державi.
2. Рухоме майно, що є частиною комерцiйного майна постiйного представництва, яке пiдприємство однiєї Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, або рухоме майно, пов'язане з постiйною базою, що знаходиться в розпорядженнi резидента однiєї Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi для цiлей надання незалежних особистих послуг, може оподатковуватись в цiй другiй Державi.
3. Майно, що є власнiстю пiдприємства Договiрної Держави i представлене морськими або повiтряними судами, автомобiльними або залiзничними транспортними засобами, що експлуатуються в мiжнародному перевезеннi, i рухомим майном, пов'язаним з їх експлуатацiєю, оподатковується тiльки в цiй Державi.
4. Усi iншi елементи майна резидента Договiрної Держави оподатковуються тiльки в цiй Державi.
Стаття 23
Усунення подвiйного оподаткування
1. Якщо резидент однiєї Договiрної Держави отримує доход або володiє майном, якi, згiдно з положеннями цiєї Конвенцiї, можуть оподатковуватися в другiй Договiрнiй Державi, перша згадана Держава дозволить:
a) вирахувати з податку на доход цього резидента суму, рiвну податку на доход, сплаченому в цiй другiй Державi;
b) вирахувати з податку на майно цього резидента суму, рiвну податку на майно, сплаченому в цiй другiй Державi.
Цi вирахування в будь-якому випадку не повиннi перевищувати частину податку з доходу або з майна, пiдраховану до надання вирахування, що вiдноситься до доходу або майна, якi можуть оподатковуватися в цiй другiй Державi, залежно вiд обставин.
2. Якщо, вiдповiдно до будь-якого положення Конвенцiї, отриманий доход або майно резидента однiєї Договiрної Держави звiльнено вiд податку в цiй Державi, ця Держава може, проте, при пiдрахунку суми податку на частину доходу або майна цього резидента, що залишилась, взяти до уваги звiльнений вiд податку прибуток або майно.
3. Для цiлей попереднього пункту цiєї статтi податок, сплачений в Договiрнiй Державi, вважається таким, що включає податок, який був би сплачений, якби не пiльга або зменшення, що надається вiдповiдно до положень законiв цiєї Договiрної Держави щодо пiльгового режиму, за умови, що така пiльга або зменшення надавалися вiдносно доходу, отриманого вiд здiйснення дiяльностi на територiї цiєї Держави.
Стаття 24
Недискримiнацiя
1. Нацiональнi особи однiєї Договiрної Держави не пiдлягатимуть в другiй Договiрнiй Державi iншому, або бiльш обтяжливому оподаткуванню, або пов'язаному з ним зобов'язанню, нiж оподаткування i пов'язане з ним зобов'язання, яким пiдлягають або можуть пiдлягати нацiональнi особи цiєї другої Держави за тих же обставин, зокрема з точки зору резиденцiї. Це положення також застосовується, незважаючи на положення статтi 1, до фiзичних осiб, якi не є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.
2. Особи без громадянства, якi є резидентами Договiрної Держави, не повиннi пiддаватися в жоднiй з Договiрних Держав будь-якому оподаткуванню або будь-яким пов'язаним з ним зобов'язанням, iншим або бiльш обтяжливим нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким пiдлягають нацiональнi особи цих Держав за тих же обставин.
3. Оподаткування постiйного представництва, яке пiдприємство однiєї Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, не повинно бути менш сприятливим в цiй другiй Державi, нiж оподаткування пiдприємств, що здiйснюють подiбну дiяльнiсть в цiй другiй Державi. Це положення не повинне тлумачитися як таке, що зобов'язує одну Договiрну Державу надавати резидентам другої Договiрної Держави якi-небудь особистi пiльги, вирахування i знижки з оподаткування на пiдставi їх громадянського статусу або сiмейних зобов'язань, якi вона надає своїм власним резидентам.
4. За винятком випадкiв, коли застосовуються положення пункту 1 статтi 9, пункту 7 статтi 11 або пункту 6 статтi 12, проценти, роялтi i iншi виплати, що здiйснюються пiдприємством однiєї Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави, повиннi, з метою визначення оподатковуваного прибутку такого пiдприємства, пiдлягати вирахуванню за тих же умов, за яких би вони сплачувались резиденту першої згаданої Держави. Аналогiчно будь-яка заборгованiсть пiдприємства однiєї Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави повинна, з метою визначення оподатковуваного майна цього пiдприємства, пiдлягати вирахуванню за тих же умов, що i заборгованiсть резиденту першої згаданої Держави.
5. Пiдприємства однiєї Договiрної Держави, майно яких повнiстю або частково належить одному або декiльком резидентам або, прямо або непрямо, контролюється одним або декiлькома резидентами другої Договiрної Держави, не повиннi в першiй згаданiй Державi пiдлягати будь-якому оподаткуванню або будь-яким зобов'язанням, пов'язаним з ним, iншим або бiльш обтяжливим, нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким можуть пiдлягати iншi подiбнi пiдприємства першої згаданої Держави.
6. Незважаючи на положення статтi 2, положення цiєї статтi застосовуються до податкiв будь-якого роду i виду.
Стаття 25
Процедура взаємного узгодження
1. Якщо особа вважає, що дiї однiєї або обох Договiрних Держав призводять або призведуть до її оподаткування не вiдповiдно до положень цiєї Конвенцiї, вона може, незалежно вiд засобiв захисту, передбачених нацiональним законодавством цих Держав, подати свою справу для розгляду в компетентнi органи Договiрної Держави, резидентом якої вона є, або, якщо її випадок пiдпадає пiд дiю пункту 1 статтi 24, тiєї Держави, нацiональною особою якої вона є. Заява повинна бути подана протягом трьох рокiв з моменту першого повiдомлення про дiї, що призводять до оподаткування не вiдповiдно до положень Конвенцiї.
2. Компетентний орган прагнутиме, якщо вважатиме заяву обгрунтованою i якщо вiн сам не в змозi прийти до задовiльного рiшення, вирiшити питання за взаємною згодою з компетентним органом другої Договiрної Держави з метою уникнення оподаткування, яке не вiдповiдає Конвенцiї. Будь-яка досягнута домовленiсть повинна виконуватись незалежно вiд яких-небудь обмежень часу, якi є в нацiональних законодавствах Договiрних Держав.
3. Компетентнi органи Договiрних Держав будуть прагнути вирiшити за взаємною згодою будь-якi труднощi або сумнiви, що виникають при тлумаченнi або застосуваннi Конвенцiї. Вони можуть також консультуватися один з одним з метою усунення подвiйного оподаткування у випадках, що не передбачаються Конвенцiєю.
4. Компетентнi органи Договiрних Держав можуть вступати в прямi контакти один з одним з метою досягнення згоди в розумiннi попереднiх пунктiв. Якщо для досягнення згоди доцiльно буде органiзувати усний обмiн думками, такий обмiн може вiдбутися в рамках засiдання комiсiї, що складається з представникiв компетентних органiв Договiрних Держав.
Стаття 26
Обмiн iнформацiєю
1. Компетентнi органи Договiрних Держав обмiнюються iнформацiєю, необхiдною для виконання положень цiєї Конвенцiї або нацiональних законодавств Договiрних Держав, що стосується податкiв, на якi поширюється Конвенцiя тiєю мiрою, в якiй оподаткування не суперечить Конвенцiї, зокрема, щоб попереджувати ухилення вiд сплати податкiв i полегшувати застосування встановлених законом положень проти легальних ухилень. Обмiн iнформацiєю не обмежується статтею 1. Будь-яка iнформацiя, що отримується Договiрною Державою, вважається конфiденцiйною таким же чином, як i iнформацiя, отримана в рамках нацiонального законодавства цiєї Держави, i повiдомляється тiльки особам або органам (включаючи суди i адмiнiстративнi органи), зайнятим оцiнкою або збором, примусовим стягненням, або судовим переслiдуванням, або розглядом апеляцiй стосовно податкiв, на якi поширюється Конвенцiя. Такi особи або органи будуть використовувати цю iнформацiю тiльки в цих цiлях. Вони можуть розкривати цю iнформацiю в ходi вiдкритого судового засiдання або при прийняттi судових рiшень.
2. В жодному випадку положення пункту 1 не будуть тлумачитись як такi, що покладають на компетентнi органи однiєї з Договiрних Держав зобов'язання:
a) проводити адмiнiстративнi заходи, такi, що суперечать законодавству або адмiнiстративнiй практицi цiєї або другої Договiрної Держави;
b) надавати iнформацiю, яку неможливо одержати за законодавством або в ходi звичайної адмiнiстративної практики цiєї або другої Договiрної Держави;
c) надавати iнформацiю, яка б розкривала яку-небудь торговельну, пiдприємницьку, промислову, комерцiйну або професiйну таємницю, або торговельний процес, або iнформацiю, розкриття якої суперечило б державнiй полiтицi (громадському порядку).
Стаття 27
Члени дипломатичних представництв i
консульських установ
Жоднi положення цiєї Конвенцiї не зачiпають податкових привiлеїв членiв дипломатичних представництв або консульських службовцiв, встановлених загальними нормами мiжнародного права або на пiдставi спецiальних угод.
Стаття 28
Набуття чинностi
1. Ця Конвенцiя буде ратифiкована i обмiн ратифiкацiйними грамотами вiдбудеться в можливо короткий термiн.
2. Конвенцiя набуває чинностi з моменту обмiну ратифiкацiйними грамотами i її положення будуть застосовуватися:
a) вiдносно податкiв, що стягуються у джерела, - до сум доходiв, що виплачуються з або пiсля першого сiчня календарного року, наступного за роком набуття чинностi Конвенцiєю;
b) вiдносно iнших податкiв на доходи i на майно - до таких податкiв, якi пiдлягають сплатi за будь-який податковий перiод, що починається з або пiсля першого сiчня календарного року, наступного за роком набуття чинностi Конвенцiєю.
Стаття 29
Завершення чинностi
Ця Конвенцiя залишається чинною до припинення її дiї однiєю з Договiрних Держав. Кожна Договiрна Держава може припинити дiю Конвенцiї шляхом передачi через дипломатичнi канали повiдомлення про припинення дiї принаймнi за шiсть мiсяцiв до закiнчення будь-якого календарного року, що починається пiсля закiнчення п'яти рокiв з дня набуття чинностi Конвенцiєю.
У такому випадку чиннiсть Конвенцiї буде припинено:
a) вiдносно податкiв, що стягуються у джерела, - до сум доходiв, що виплачуються з або пiсля першого сiчня календарного року, наступного за роком передачi повiдомлення;
b) вiдносно iнших податкiв на доходи i на майно - до таких податкiв, якi пiдлягають до сплати за будь-який податковий перiод, що починається з або пiсля першого сiчня календарного року, наступного за роком передачi повiдомлення.
У засвiдчення чого тi, що нижче пiдписалися, вiдповiдним чином на те уповноваженi, пiдписали цю Конвенцiю.
Вчинено в двох примiрниках в мiстi Ашгабадi 29 сiчня 1998 року, туркменською, українською i росiйською мовами, всi три тексти автентичнi. У випадку розбiжностей в тлумаченнi текстiв текст росiйською мовою повинен бути прийнятий за основу.
| За Кабiнет Мiнiстрiв України | За Уряд Туркменiстану |
