КОНВЕНЦIЯ

мiж Урядом України i Урядом Чеської Республiки про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доходи i майно

     Уряд України i Уряд Чеської Республiки,

     бажаючи укласти Конвенцiю про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доходи i майно

     i пiдтверджуючи своє прагнення до розвитку та поглиблення взаємних економiчних стосункiв,

     домовились про таке:

Стаття 1
Особи, до яких застосовується Конвенцiя

     Ця Конвенцiя буде застосовуватись до осiб, якi є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.

Стаття 2
Податки, на якi поширюється Конвенцiя

     1. Ця Конвенцiя буде застосовуватись до податкiв на доходи i майно, що стягуються вiд iменi Договiрної Держави, її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу або мiсцевої влади, незалежно вiд способу їх стягнення.

     2. Податками на доход i на майно вважаються усi податки, що справляються вiд загального доходу та вартостi майна або з елементiв доходу та вартостi майна, включаючи податки на доходи вiд вiдчужування рухомого або нерухомого майна i податки на загальну суму заробiтної плати i платнi, сплачуванi пiдприємством, також як i податки на прирiст вартостi майна.

     3. Податками, на якi поширюється ця Конвенцiя, зокрема, є:

     a) в Українi:

(i) податок на прибуток пiдприємств; i

(ii) прибутковий податок з громадян (надалi - "український податок");

     b) у Республiцi Чехiя:

(i) податок на доход фiзичних осiб;

(ii) податок на доход юридичних осiб;

(iii) податок на нерухоме майно (надалi "чеський податок").

     4. Ця Конвенцiя застосовується також до будь-яких iдентичних або подiбних по сутi податкiв, якi стягуються пiсля дати пiдписання цiєї Конвенцiї в доповнення до або замiсть iснуючих податкiв. Компетентнi органи Договiрних Держав повiдомляють один одного про будь-якi iстотнi змiни, що вiдбудуться в їх законодавствах щодо оподаткування.

Стаття 3
Загальнi визначення

     1. У розумiннi цiєї Конвенцiї, якщо iз контексту не випливає iнше:

     a) термiн "Україна" означає територiю України, її континентальний шельф i її виключну (морську) економiчну зону, включаючи будь-яку територiю за межами територiального моря України, яка вiдповiдно до мiжнародних законiв визначається або може бути в подальшому визначена за законами України як територiя, в межах якої можуть застосовуватись права України стосовно морського дна, надр та їх природних ресурсiв;

     b) термiн "Республiка Чехiя" означає територiю Республiки Чехiя, на яку вiдповiдно до законодавства Чехiї та вiдповiдно до мiжнародного законодавства сувереннi права Республiки Чехiя можуть бути застосованi.

     c) термiни "Договiрна Держава" i "друга Договiрна Держава" означають залежно вiд контексту Україну або Республiку Чехiя;

     d) термiн "нацiональна особа" означає:

(i) будь-яку фiзичну особу, яка має громадянство Договiрної Держави;

(ii) будь-яку юридичну особу, партнерство або асоцiацiю, що одержують свiй статус як такий за чинним законодавством Договiрної Держави;

     e) термiн "особа" включає фiзичну особу, компанiю або будь-яке iнше об'єднання осiб;

     f) термiн "компанiя" означає будь-яке корпоративне об'єднання або будь-яку органiзацiю, що розглядається з метою оподаткування як корпоративне об'єднання;

     g) термiни "пiдприємство Договiрної Держави" та "пiдприємство другої Договiрної Держави" означають вiдповiдно пiдприємство, що керується резидентом Договiрної Держави, та пiдприємство, що керується резидентом другої Договiрної Держави;

     h) термiн "мiжнародне перевезення" означає будь-яке перевезення морським, рiчковим, повiтряним судном, дорожнiм або залiзничним транспортним засобом, що експлуатується пiдприємством Договiрної Держави, крiм випадкiв, коли морське, рiчкове, повiтряне судно, дорожнiй або залiзничний транспортний засiб експлуатується виключно мiж пунктами в другiй Договiрнiй Державi;

     i) термiн "компетентний орган" означає стосовно України - Мiнiстерство фiнансiв України або його повноважного представника, i, стосовно Республiки Чехiя - Мiнiстра Фiнансiв Чеської Республiки або його повноважного представника;

     2. При застосуваннi цiєї Конвенцiї Договiрною Державою будь-який термiн, не визначений у Конвенцiї, має те значення, яке надається законодавством цiєї Держави щодо податкiв, на якi поширюється ця Конвенцiя, якщо з контексту не випливає iнше.

Стаття 4
Резидент

     1. При застосуваннi цiєї Конвенцiї термiн "резидент Договiрної Держави" означає особу, яка за законодавством цiєї Держави пiдлягає оподаткуванню в нiй на пiдставi мiсця проживання, постiйного мiсця перебування, мiсця знаходження керiвного органу, мiсця реєстрацiї або iншого аналогiчного критерiю. Цей термiн, разом з тим, не включає особу, яка пiдлягає оподаткуванню в цiй Державi, тiльки якщо ця особа одержує доходи з джерел у цiй Державi або стосовно майна, що в нiй знаходиться.

     2. У випадку, коли вiдповiдно до положень пункту 1 цiєї статтi фiзична особа є резидентом обох Договiрних Держав, її статус буде визначатися таким чином:

     a) вона вважається резидентом Договiрної Держави, де вона має постiйне житло, доступне їй; якщо вона має постiйне житло в обох Договiрних Державах, вона вважається резидентом тiєї Держави, де вона має найбiльш тiснi особистi й економiчнi зв'язки (центр життєвих iнтересiв);

     b) у разi, коли Договiрна Держава, в якiй вона має центр життєвих iнтересiв, не може бути визначена, або коли вона не має постiйного житла в жоднiй з Договiрних Держав, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, де вона звичайно проживає;

     c) якщо вона звичайно проживає в обох Державах або коли вона звичайно не проживає в жоднiй з них, вона вважається резидентом Договiрної Держави, нацiональною особою якої вона є;

     d) якщо вона є нацiональною особою обох Договiрних Держав або коли вона не є нацiональною особою жодної з них, компетентнi органи Договiрних Держав будуть вирiшувати питання щодо оподаткування такого резидента за взаємною згодою.

     3. У випадку, коли вiдповiдно до положень пункту 1 цiєї статтi особа, що не є фiзичною особою, є резидентом обох Договiрних Держав, тодi вона вважається резидентом Договiрної Держави, де розмiщено її фактичний керiвний орган.

Стаття 5
Постiйне представництво

     1. Для цiлей цiєї Конвенцiї термiн "постiйне представництво" означає постiйне мiсце дiяльностi, через яке повнiстю або частково здiйснюється комерцiйна дiяльнiсть пiдприємства.

     2. Термiн "постiйне представництво", зокрема, включає:

     a) мiсце управлiння;

     b) вiддiлення;

     c) контору;

     d) фабрику;

     e) майстерню;

     f) установку або споруду для розвiдки природних ресурсiв;

     g) шахту, нафтову або газову свердловину, кар'єр або будь-яке iнше мiсце видобутку природних ресурсiв;

     h) склад або iншу споруду, що використовується для поставки товарiв.

     3. Термiн постiйне представництво включає також:

     a) будiвельний майданчик або конструкцiю, монтажний чи складальний об'єкт, або супервiзорську дiяльнiсть, пов'язану з ними, лише в тому разi, якщо такий майданчик, об'єкт або дiяльнiсть iснує бiльше дванадцяти мiсяцiв;

     b) надання послуг, включаючи консультацiйнi або управлiнськi послуги, пiдприємством Договiрної Держави через найманих робiтникiв або iнший персонал, найманий пiдприємством для таких цiлей тiльки якщо дiяльнiсть такого характеру триває на територiї другої Договiрної Держави протягом перiоду або перiодiв, якi перевищують у сукупностi три мiсяцi у будь-якому дванадцятимiсячному перiодi.

     4. Незважаючи на попереднє положення цiєї статтi, термiн "постiйне представництво" не розглядається як такий, що включає:

     a) використання споруд виключно з метою зберiгання або показу товарiв чи виробiв, що належать пiдприємству;

     b) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою зберiгання або показу;

     c) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою переробки iншим пiдприємством;

     d) утримання постiйного мiсця пiдприємницької дiяльностi виключно з метою закупiвлi товарiв чи виробiв або для збирання iнформацiї для пiдприємства;

     e) утримання постiйного мiсця пiдприємницької дiяльностi виключно з метою здiйснення реклами, збору iнформацiї, для наукових дослiджень або подiбної дiяльностi, яка має пiдготовчий або допомiжний характер для пiдприємства;

     f) утримання постiйного мiсця пiдприємницької дiяльностi виключно для здiйснення будь-якої комбiнацiї видiв дiяльностi, перелiчених у пiдпунктах вiд a) до e), за умови, що сукупна дiяльнiсть постiйного мiсця пiдприємницької дiяльностi, яка виникає внаслiдок такої комбiнацiї, має пiдготовчий або допомiжний характер.

     5. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2, якщо особа, iнша нiж агент з незалежним статусом, про якого йдеться в 6-му пунктi, дiє вiд iменi пiдприємства, має i звичайно використовує в Договiрнiй Державi повноваження укладати контракти вiд iменi пiдприємства, це пiдприємство розглядається як таке, що має постiйне представництво в цiй Державi щодо будь-якої дiяльностi, яку ця особа здiйснює для пiдприємства, якщо тiльки дiяльнiсть цiєї особи не обмежується тiєю, що зазначена в пунктi 4, яка якщо й здiйснюється через постiйне мiсце пiдприємницької дiяльностi, не робить з цього постiйного мiсця пiдприємницької дiяльностi постiйного представництва вiдповiдно до положень цього пункту.

     6. Пiдприємство не розглядається як таке, що має постiйне представництво в Договiрнiй Державi, лише якщо воно здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у цiй Державi через брокера, генерального комiсiйного агента чи будь-якого iншого агента з незалежним статусом за умови, що цi особи дiють у межах своєї звичайної дiяльностi.

     7. Той факт, що компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, контролює чи контролюється компанiєю, що є резидентом другої Договiрної Держави або яка здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй другiй Державi (або через постiйне представництво або будь-яким iншим чином), сам по собi не перетворює одну з цих компанiй у постiйне представництво другої компанiї.

Стаття 6
Доходи вiд нерухомого майна

     1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд нерухомого майна (включаючи доход вiд сiльського або лiсового господарства), яке розташоване в другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     2. Термiн "нерухоме майно" повинен мати те значення, яке вiн має у законодавствi Договiрної Держави, в якiй розташоване це майно. Цей термiн повинен у будь-якому випадку включати майно, допомiжне щодо нерухомого майна, худобу i обладнання, використовуванi в сiльському i лiсовому господарствi, права, до яких застосовуються положення загального права щодо земельної власностi, узуфрукт нерухомого майна i права на перемiннi або фiксованi платежi як компенсацiї за розробку або право на розробку мiнеральних запасiв, джерел та iнших природних ресурсiв. Морськi, рiчковi, повiтрянi судна, дорожнi i залiзничнi транспортнi засоби не розглядаються як нерухоме майно.

     3. Положення пункту 1 цiєї статтi застосовуються також до доходiв, одержуваних вiд прямого використання, здавання в оренду або використання в будь-якiй iншiй формi нерухомого майна.

     4. Положення пунктiв 1 i 3 цiєї статтi застосовуються також до доходiв вiд нерухомого майна пiдприємств i до доходiв вiд нерухомого майна, використовуваного для здiйснення незалежних особистих послуг.

Стаття 7
Прибуток вiд комерцiйної дiяльностi

     1. Прибуток пiдприємства Договiрної Держави оподатковується тiльки у цiй Державi, якщо тiльки це пiдприємство не здiйснює комерцiйної дiяльностi в другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво. Якщо пiдприємство здiйснює комерцiйну дiяльнiсть, як вказано вище, прибуток пiдприємства оподатковується в другiй Державi, але тiльки в тiй частинi, яка стосується цього постiйного представництва.

     2. З урахуванням положень пункту 3 цiєї статтi, якщо пiдприємство Договiрної Держави здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване там постiйне представництво, то в кожнiй Договiрнiй Державi до такого постiйного представництва вiдноситься прибуток, який воно могло б одержати, якби було окремим та самостiйним пiдприємством, зайнятим такою ж або аналогiчною дiяльнiстю за таких же, або аналогiчних умов i дiяло цiлком незалежно вiд пiдприємства, постiйним представництвом якого воно є.

     3. У визначеннi прибутку постiйного представництва допускається вiднiмання витрат, понесених для цiлей постiйного представництва, включаючи управлiнськi та загальноадмiнiстративнi витрати, якi були понесенi як у Державi, де розташоване постiйне представництво, так i в будь-якому iншому мiсцi. Однак нiякi такi вирахування не повиннi включати будь-якi суми, що сплачуються (iнакше, нiж покриття витрат, що дiйсно мали мiсце) постiйним представництвом головному офiсу пiдприємства або його iншому пiдроздiлу як роялтi, гонорар або iншi подiбнi платежi за користування патентами або iншими правами, або як комiсiйнi за наданi особливi послуги чи управлiння, чи, виключаючи банки, як проценти за позичку, надану пiдприємством постiйному представництву. Подiбним чином при визначеннi прибутку постiйного представництва не повиннi прийматись до уваги суми, якi виплачуються (iншi, нiж покриття витрат, якi дiйсно мали мiсце) постiйному представництву головним офiсом пiдприємства або будь-яким iншим його пiдроздiлом у виглядi роялтi, гонорару або iнших подiбних платежiв за використання патентiв або iнших прав, або у виглядi комiсiйних за наданi особливi послуги або управлiння, або, за виключенням банкiв, як проценти за позику, надану головному офiсу пiдприємства або будь-якому iншому його пiдроздiлу.

     4. У мiру того, як визначення в Договiрнiй Державi вiдповiдно до її законодавства прибутку, що стосується постiйного представництва, на базi пропорцiйного розподiлу загального прибутку пiдприємства його рiзним частинам, є звичайною практикою, нiщо в пунктi 2 цiєї статтi не буде перешкоджати цiй Договiрнiй Державi визначати оподатковуваний прибуток шляхом такого розподiлу, як це диктується практикою; обраний спосiб розподiлу однак повинен бути таким, що його результати будуть вiдповiдати принципам, якi мiстяться в цiй статтi.

     5. Нiякий прибуток не вiдноситься до постiйного представництва на основi простої закупiвлi постiйним представництвом товарiв або виробiв для пiдприємства.

     6. Для цiлей попереднiх пунктiв прибуток, що вiдноситься до постiйного представництва, визначається щорiчно одним i тим же методом, якщо тiльки немає достатньої i вагомої причини для його змiни.

     7. Якщо прибуток включає види доходiв, якi розглядаються окремо в iнших статтях цiєї Конвенцiї, положення цих статей не будуть зачiпатися положеннями цiєї статтi.

Стаття 8
Мiжнародний транспорт

     1. Прибутки, одержанi резидентом Договiрної Держави вiд експлуатацiї морських, рiчкових, повiтряних суден, дорожнiх або залiзничних транспортних засобiв у мiжнародних перевезеннях будуть оподатковуватись лише в цiй Державi.

     2. Для цiлей цiєї статтi прибутки вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях включають:

     a) доход вiд здавання в оренду морських або повiтряних суден без екiпажу та

     b) прибутки вiд використання, утримання або здавання в оренду контейнерiв (включаючи трейлери i супутнє устаткування для транспортування контейнерiв), використовуваних для транспортування товарiв чи виробiв, де така оренда або таке використання, утримання або оренда, залежно вiд випадку є побiчними стосовно експлуатацiї морського або повiтряного судна у мiжнародних перевезеннях.

     3. Положення пункту 1 цiєї статтi повиннi застосовуватись також до прибуткiв, отриманих вiд участi у пулi, спiльному пiдприємствi чи мiжнародному експлуатацiйному агентствi.

Стаття 9
Асоцiйованi пiдприємства

     У випадку, коли

     a) пiдприємство Договiрної Держави прямо або посередньо бере участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства другої Договiрної Держави, або

     b) однi й тi ж особи прямо або посередньо беруть участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства однiєї Договiрної Держави i пiдприємства другої Договiрної Держави,

     i в кожному випадку мiж двома пiдприємствами в їх комерцiйних та фiнансових взаємовiдносинах створюються або встановлюються умови, вiдмiннi вiд тих, якi мали б мiсце мiж двома незалежними пiдприємствами, тодi будь-який прибуток, який мiг би бути нарахований одному з них, але з причин наявностi цих умов не був йому нарахований, може бути включений до прибутку цього пiдприємства i вiдповiдно оподаткований.

Стаття 10
Дивiденди

     1. Дивiденди, що сплачуються компанiєю, яка є резидентом Договiрної Держави, резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     2. Однак такi дивiденди можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо фактичний одержувач є резидентом другої Договiрної Держави, податок, що стягується, не повинен перевищувати:

     a) 5 вiдсоткiв вiд загальної суми дивiдендiв, якщо право на дивiденди фактично має компанiя (на вiдмiну вiд партнерства) i ця компанiя є власником принаймнi 25 вiдсоткiв капiталу компанiї, яка сплачує дивiденди;

     b) 15 вiдсоткiв вiд загальної суми дивiдендiв у всiх iнших випадках.

     Компетентнi органи Договiрних Держав за взаємною згодою встановлюють спосiб застосування таких обмежень.

     Цей пункт не повинен торкатися оподаткування компанiй стосовно прибуткiв, з яких сплачуються дивiденди.

     3. Термiн "дивiденди" при використаннi в цiй статтi означає доход вiд акцiй чи iнших прав, якi не є борговими вимогами, що дають право на участь у прибутку, також як доход вiд iнших корпоративних прав, який пiдлягає такому ж оподаткуванню як доходи вiд акцiй вiдповiдно до податкового законодавства Держави, резидентом якої є компанiя, що розподiляє прибуток.

     4. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо особа, яка є резидентом Договiрної Держави i фактично має право на дивiденди здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, через розташоване в нiй постiйне представництво, або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої в нiй постiйної бази, i холдiнг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до такого постiйного представництва або постiйної бази. В такому випадку залежно вiд обставин застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Конвенцiї.

     5. У випадку, коли компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, одержує прибуток або доходи з другої Договiрної Держави, ця друга Держава може не стягувати будь-яких податкiв на дивiденди, що сплачуються компанiєю, за винятком випадкiв, коли цi дивiденди сплачуються резиденту цiєї другої Держави, або якщо холдiнг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до постiйного представництва або постiйної бази, розташованих у цiй другiй Державi i з нерозподiленого прибутку не стягуються податки на нерозподiлений прибуток, навiть якщо дивiденди сплачуються або нерозподiлений прибуток складається повнiстю або частково з прибутку або доходу, що утворюються у цiй Державi.

Стаття 11
Проценти

     1. Проценти, що виникають в Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     2. Однак такi проценти можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти i є резидентом другої Договiрної Держави, податок, що стягується, не повинен перевищувати 5 вiдсоткiв вiд загальної суми процентiв. Компетентнi органи Договiрних Держав за взаємною згодою встановлюють спосiб застосування такого обмеження.

     3. Незважаючи на положення пункту 2, проценти, що виникають у Договiрнiй Державi i одержуються, i фактично належать Уряду другої Договiрної Держави, включаючи її полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл та мiсцевi органи влади, Центральному Банку, включаючи будь-якiй iнший фiнансовий iнститут, який повнiстю належить цьому Уряду, або проценти, одержанi по займу i гарантованi цим Урядом, повиннi бути звiльненi вiд податку у першiй згаданiй Договiрнiй Державi.

     4. Термiн "проценти" при використаннi в цiй статтi означає доход вiд боргових вимог будь-якого виду, незалежно вiд iпотечного забезпечення i незалежно вiд володiння правом на участь у прибутках боржника, i зокрема, доход вiд урядових цiнних паперiв i доход вiд облiгацiй чи боргових вимог, включаючи премiї та винагороди, що сплачуються стосовно таких цiнних паперiв, облiгацiй та боргових зобов'язань.

     5. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на проценти, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають проценти, через розташоване там постiйне представництво або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i боргова вимога, на пiдставi якої сплачуються проценти, дiйсно вiдноситься до такого постiйного представництва або постiйної бази. У такому випадку, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Конвенцiї.

     6. Вважається, що проценти виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є сама Держава, її полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл, мiсцевi органи влади або резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує проценти, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникла заборгованiсть, по якiй сплачуються проценти, i витрати по сплатi цих процентiв несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi проценти виникають у Державi, в якiй знаходиться постiйне представництво або постiйна база.

     7. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i особою, яка фактично має право на проценти, або мiж ними обома i будь-якою третьою особою, сума сплачуваних процентiв, що стосується боргової вимоги, на пiдставi якої вона сплачується, перевищує з будь-яких причин суму, яка була б погоджена мiж платником i особою, яка фактично має право на одержання процентiв, при вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi будуть застосовуватись тiльки до останньої згаданої суми процентiв. У такому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.

Стаття 12
Роялтi

     1. Роялтi, якi виникають у Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.

     2. Однак цi роялтi можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо фактичний одержувач роялтi є резидентом другої Договiрної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 вiдсоткiв вiд загальної суми роялтi.

     Компетентнi органи Договiрних Держав за взаємною згодою встановлюють спосiб застосування такого обмеження.

     3. Термiн "роялтi" при використаннi в цiй статтi означає платежi будь-якого виду, що одержуються як вiдшкодування за користування або за надання права користування будь-яким авторським правом на лiтературнi твори, твори мистецтва або науки (включаючи кiнематографiчнi фiльми, фiльми або плiвки для радiо чи телевiзiйного мовлення), будь-якi патенти, торговi марки, дизайн або модель, план, таємну формулу або процес, або будь-яке промислове, комерцiйне або наукове обладнання, або за користування, або за iнформацiю (ноу-хау), що стосується промислового, комерцiйного або наукового досвiду.

     4. Положення пункту 1 та 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо фактичний одержувач роялтi, який є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi,

     в якiй виникають роялтi, через розташоване там постiйне представництво, або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i право або майно, стосовно яких сплачуються роялтi, дiйсно пов'язанi з цим постiйним представництвом чи постiйною базою. У такому випадку застосовуються положення статтi 7 або 14 цiєї Конвенцiї, залежно вiд обставин.

     5. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i фактичним одержувачем, або мiж ними обома i будь-якою третьою особою, сума роялтi, яка вiдноситься до використання, права або iнформацiї, на пiдставi яких вони сплачуються, перевищує, суму, яка була б узгоджена мiж платником i фактичним одержувачем за вiдсутнiстю таких вiдносин, положення цiєї статтi будуть застосовуватись тiльки до останньої згаданої суми. У цьому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави, з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.

     6. Вважається, що роялтi виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є сама Держава, її полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл, мiсцевi органи влади або резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує роялтi, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має у Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникло зобов'язання сплатити роялтi, i витрати по сплатi цих роялтi несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi роялтi виникають у Державi, в якiй розташоване постiйне представництво або постiйна база.

Стаття 13
Доходи вiд вiдчужування майна

     1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчужування нерухомого майна, як воно визначено у статтi 6 цiєї Конвенцiї i яке розташоване у другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     2. Доходи вiд вiдчужування акцiй акцiонерного капiталу компанiї, майно якої складається прямо чи непрямо головним чином з нерухомого майна, яке розташоване у Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй Державi.

     3. Доходи вiд вiдчужування рухомого майна, що формує частину комерцiйного майна постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, або рухомого майна, яке вiдноситься до постiйної бази, регулярно доступної резиденту Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi для цiлей надання незалежних особистих послуг, якi включають такi доходи вiд вiдчужування такого постiйного представництва (окремо чи в сукупностi з цiлим пiдприємством) або такої фiксованої бази, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     4. Доходи вiд вiдчужування морських, рiчкових, повiтряних суден, дорожнiх та залiзничних транспортних засобiв, що експлуатуються в мiжнародних перевезеннях пiдприємством Договiрної Держави, або вiдчуження рухомого майна, що вiдноситься до експлуатацiї таких морських, рiчкових, повiтряних суден, дорожнiх та залiзничних транспортних засобiв, будуть оподатковуватись тiльки в цiй Договiрнiй Державi.

     5. Доходи вiд вiдчужування будь-якого майна, iншого нiж те, про яке йдеться у пунктах 1, 2, 3 i 4 цiєї статтi, будуть оподатковуватись тiльки в Договiрнiй Державi, резидентом якої є особа, що вiдчужує майно.

Стаття 14
Незалежнi особистi послуги

     1. Доход, що одержується резидентом Договiрної Держави щодо професiйних послуг чи iншої дiяльностi незалежного характеру, буде оподатковуватись тiльки в цiй Державi, за винятком наступних обставин, коли такий доход може оподатковуватись у другiй Договiрнiй Державi:

     a) коли вiн володiє регулярно доступною постiйною базою в другiй Договiрнiй Державi з метою проведення цiєї дiяльностi, у цьому випадку, може оподатковуватись у тiй другiй Державi тiльки та частина доходу, яка вiдноситься до цiєї постiйної бази; або

     b) коли перiод або перiоди його перебування у другiй Державi не перевищують у сукупностi 183 днiв протягом будь-якого 12 мiсячного перiоду; у цьому випадку може оподатковуватись у тiй другiй Державi тiльки та частина доходу, яка одержується вiд його дiяльностi у цiй другiй Державi.

     2. При пiдрахуваннi перiодiв, згаданих у параграфi 1 b), повиннi бути включенi наступнi днi:

     a) усi днi фiзичної присутностi, включаючи днi прибуття i вiдбуття, i

     b) днi, проведенi за кордоном Держави, в якiй ведеться дiяльнiсть, такi як суботи та недiлi, нацiональнi свята, свята i вiдрядження, безпосередньо пов'язанi з цiєю дiяльнiстю одержувача у цiй Державi, пiсля чого дiяльнiсть була продовжена на територiї цiєї Держави.

     3. Термiн "професiйнi послуги" включає, зокрема, незалежну наукову, лiтературну, художню, освiтню або викладацьку дiяльнiсть, так само, як i незалежну дiяльнiсть лiкарiв, адвокатiв, iнженерiв, архiтекторiв, стоматологiв i бухгалтерiв.

Стаття 15
Залежнi особистi послуги

     1. З урахуванням положень статей 16, 18 i 19 цiєї Конвенцiї платня, заробiтна плата та iншi подiбнi винагороди, одержуванi резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, будуть оподатковуватись тiльки в цiй Державi, якщо тiльки робота за наймом не здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi. Якщо робота за наймом здiйснюється таким чином, така винагорода, одержана у зв'язку з цим, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     2. Незважаючи на положення пункту 1 цiєї статтi, винагорода, що одержується резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, здiйснюваною в другiй Договiрнiй Державi, оподатковується тiльки в першiй згаданiй Державi, якщо:

     a) одержувач перебуває в другiй Державi протягом перiоду або перiодiв, що не перевищують у сукупностi 183 днiв протягом будь-якого 12 мiсячного перiоду; i

     b) винагорода сплачується наймачем або вiд iменi наймача, який не є резидентом другої Держави; i

     c) витрати по сплатi винагород не несуть постiйне представництво або постiйна база, якi наймач має в другiй Державi.

     3. При пiдрахуваннi перiодiв, згаданих у параграфi 2 a), повиннi бути включенi наступнi днi:

     a) усi днi фiзичної присутностi, включаючи днi прибуття i вiдбуття, i

     b) днi, проведенi за кордоном Держави, в якiй ведеться дiяльнiсть, такi як суботи та недiлi, нацiональнi свята, свята i вiдрядження безпосередньо пов'язанi з роботою за наймом одержувача у цiй Державi, пiсля чого дiяльнiсть була продовжена на територiї цiєї Держави.

     4. Термiн "наймач", згаданий у параграфi 2 b), означає, що особа, яка має право на виконання робiт, несе вiдповiдальнiсть та ризики, пов'язанi з виконанням цiєї роботи.

     5. Незалежно вiд попереднiх положень цiєї статтi, винагорода, одержувана у зв'язку з роботою за наймом, що здiйснюється на борту морського, рiчкового, повiтряного судна, дорожнього або залiзничного транспортного засобу, яке експлуатується в мiжнародних перевезеннях, може оподатковуватись в Договiрнiй Державi, резидентом якої є пiдприємство, що експлуатує морське, рiчкове, повiтряне судно або дорожнiй транспортний засiб.

Стаття 16
Директорський гонорар

     Директорськi гонорари та iншi аналогiчнi виплати, якi одержуються резидентом однiєї Договiрної Держави як членом ради директорiв компанiї, або будь-якого подiбного органу компанiї, яка є резидентом другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

Стаття 17
Артисти i спортсмени

     1. Незважаючи на положення статей 14 i 15 цiєї Конвенцiї, доход, що одержується резидентом Договiрної Держави як працiвником мистецтва, таким як артист театру, кiно, радiо чи телебачення або музикантом, або як спортсменом вiд його особистої дiяльностi, здiйснюваної в другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     2. Якщо доход вiд особистої дiяльностi, здiйснюваної працiвником мистецтва або спортсменом у цiй своїй якостi, нараховується не самому працiвнику мистецтва чи спортсмену, а iншiй особi, цей доход може, незалежно вiд положень статей 7, 14 i 15 цiєї Конвенцiї, оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй здiйснюється дiяльнiсть працiвника мистецтва чи спортсмена.

     3. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2, доход, вказаний у цiй статтi, буде звiльнений вiд оподаткування в Договiрнiй Державi, в якiй дiяльнiсть артиста або спортсмена здiйснюється, якщо ця дiяльнiсть суттєвою мiрою фiнансується за рахунок суспiльних фондiв другої Держави, або якщо ця дiяльнiсть виконується на пiдставi угоди про культурне спiвробiтництво, укладеної мiж Договiрними Державами.

Стаття 18
Пенсiї

     1. Вiдповiдно до положень пункту 2 статтi 19 цiєї Конвенцiї пенсiї та iншi подiбнi винагороди, що сплачуються у зв'язку з минулою роботою резиденту Договiрної Держави, i будь-якi ренти, сплачуванi такому резиденту, будуть оподатковуватись тiльки в цiй Державi.

     2. Термiн "рента" означає встановлену суму, сплачувану фiзичнiй особi перiодично в установлений час, пiд час її життя або пiд час визначеного або встановленого перiоду часу за зобов'язаннями зробити зворотнi платежi для адекватної або повної компенсацiї у грошах або вартостi грошей.

     3. Незважаючи на положення параграфу 1 цiєї статтi, пенсiї та iншi подiбнi винагороди, а також будь-якi ренти, що сплачуються за державним пенсiйним забезпеченням, якi є частиною системи соцiального забезпечення Договiрної Держави, її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу або мiсцевого органу влади, пiдлягають оподаткуванню тiльки в цiй Державi.

Стаття 19
Державна служба

     1. a) Винагорода, iнша нiж пенсiя, яка сплачується Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади будь-якiй фiзичнiй особi за службу, здiйснювану для цiєї Держави або її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу, або мiсцевого органу влади, буде оподатковуватись тiльки в цiй Державi.

     b) Однак така винагорода оподатковується тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо служба здiйснюється в цiй Державi, i фiзична особа є резидентом цiєї Держави, яка:

(i) є нацiональною особою цiєї Держави; або

(ii) не стала резидентом цiєї Держави тiльки з метою здiйснення служби.

     2. a) Будь-яка пенсiя, яка сплачується Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади фiзичнiй особi за службу, здiйснювану для цiєї Держави або її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу, або мiсцевого органу влади, оподатковується тiльки в цiй Державi.

     b) Однак, така пенсiя буде оподатковуватись тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо фiзична особа є резидентом та нацiональною особою цiєї Держави.

     3. Положення статей 15, 16 i 18 цiєї Конвенцiї будуть застосовуватись до винагород i пенсiй стосовно служби, що здiйснюється у зв'язку з проведенням пiдприємницької дiяльностi Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади.

Стаття 20
Студенти

     Платежi, одержуванi студентом або стажувальником, який є або був безпосередньо до приїзду в одну Договiрну Державу резидентом другої Договiрної Держави i перебував у першiй згаданiй Державi виключно з метою одержання освiти або проходження стажування, i призначенi для проживання, одержання освiти i проходження стажування не будуть оподатковуватись в Державi, якщо джерела цих платежiв знаходяться за межами цiєї Держави.

Стаття 21
Iншi доходи

     1. Види доходiв резидента Договiрної Держави, незалежно вiд джерела їх виникнення, про якi не йдеться у попереднiх статтях цiєї Конвенцiї, будуть оподатковуватись тiльки в цiй Державi.

     2. Положення пункту 1 цiєї статтi не будуть застосовуватись до доходiв, iнших нiж доходи вiд нерухомого майна, визначеного в пунктi 2 статтi 6 цiєї Конвенцiї, якщо одержувач таких доходiв є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво або надає в цiй Державi незалежнi особистi послуги через розташовану там постiйну базу, i право або майно, у зв'язку з яким одержано доход, дiйсно пов'язанi з таким постiйним представництвом або постiйною базою. В такому випадку застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Конвенцiї залежно вiд обставин.

Стаття 22
Майно

     1. Майно, представлене нерухомим майном, про яке йдеться у статтi 6, що є власнiстю резидента однiєї Договiрної Держави та знаходиться в другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     2. Майно, представлене рухомим майном, що є частиною комерцiйного майна постiйного представництва, яке пiдприємство однiєї Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, або представлене рухомим майном, пов'язаним з постiйною базою, доступною резиденту однiєї Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi з метою надання незалежних особистих послуг, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     3. Майно, представлене морськими, рiчковими, повiтряними судами, дорожнiми та залiзничними транспортними засобами, що експлуатуються пiдприємством Договiрної Держави у мiжнародних перевезеннях, а також рухомим майном, пов'язаним з експлуатацiєю цих морських, рiчкових, повiтряних суден, дорожнiх та залiзничних транспортних засобiв, буде оподатковуватись тiльки в цiй Договiрнiй Державi.

     4. Усi iншi елементи майна резидента Договiрної Держави будуть оподатковуватись тiльки у цiй Державi.

Стаття 23
Усунення подвiйного оподаткування

     1. Якщо резидент Договiрної Держави одержує доход або володiє майном, якi, згiдно з положеннями цiєї Конвенцiї можуть оподатковуватись у другiй Договiрнiй Державi, перша згадана Держава дозволить:

     a) вирахувати з податку на доход цього резидента суму, рiвну податку на доход, сплаченому в цiй другiй Державi,

     b) вирахувати з податку на майно цього резидента суму, рiвну податку на майно, сплаченому в цiй другiй Державi.

     Цi вирахування у будь-якому випадку не повиннi перевищувати ту частину податку з доходу або майна, пiдраховану до надання вирахування стосовно доходу або майна, який може оподатковуватись податком в цiй другiй Державi залежно вiд обставин.

     2. Якщо вiдповiдно до будь-якого положення цiєї Конвенцiї одержаний доход або майно, яким володiє резидент Договiрної Держави, звiльнено вiд податку у цiй Державi, така Держава може, проте, при нарахуваннi суми податку на залишок доходу або майна такого резидента, прийняти до уваги звiльнений вiд податку доход або майно.

Стаття 24
Недискримiнацiя

     1. Нацiональнi особи Договiрної Держави не будуть пiдлягати у другiй Договiрнiй Державi будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, яке є iншим або бiльш обтяжливим нiж оподаткування i пов'язане з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися нацiональнi особи цiєї другої Держави за тих же обставин. Це положення також застосовується, незважаючи на положення статтi 1, до осiб, якi не є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.

     2. Особи без громадянства, якi є резидентами Договiрної Держави, не будуть пiддаватися в жоднiй з Договiрних Держав будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, iншому або бiльш обтяжливому нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким нацiональнi особи Держави, що вiдносяться до них, пiддаються або можуть пiддаватися за тих же умов.

     3. Оподаткування постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, не буде менш сприятливим у цiй другiй Державi нiж оподаткування пiдприємств цiєї другої Держави, якi здiйснюють подiбну дiяльнiсть у цiй другiй Державi.

     4. За винятком випадкiв, коли застосовуються положення статтi 9, пункту 7 статтi 11 i пункту 5 статтi 12, проценти, роялтi та iншi виплати, що сплачуються пiдприємством Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави, з метою визначення оподатковуваного прибутку такого пiдприємства будуть обчислюватись за таких же умов, за яких вони сплачувались резиденту першої згаданої Держави. Таким же чином будь-якi борги пiдприємства однiєї Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави повиннi, з метою визначення оподатковуваного майна цього пiдприємства, пiдлягати вирахуванням за таких же умов, що й борги резидента першої згаданої Держави.

     5. Пiдприємства Договiрної Держави, майно яких повнiстю або частково належить або контролюється прямо чи посередньо одним або кiлькома резидентами другої Договiрної Держави, не будуть пiддаватися в першiй згаданiй Державi будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, яке є iншим або бiльш обтяжливим нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися iншi подiбнi пiдприємства першої згаданої Держави.

     6. Нiякi положення цiєї статтi не будуть мати тлумачення таке, що зобов'язує Договiрну Державу надавати резидентам другої Договiрної Держави будь-якi особистi пiльги, звiльнення або вiдрахування з метою оподаткування щодо громадянського статусу або сiмейної вiдповiдальностi, якi вона гарантує своїм особистим резидентам.

     7. Положення цiєї статтi будуть застосовуватись до податкiв, якi розглядаються цiєю Конвенцiєю.

Стаття 25
Процедура взаємного узгодження

     1. Якщо особа вважає, що дiї однiєї або обох Договiрних Держав призводять або призведуть до його оподаткування не вiдповiдно до положень цiєї Конвенцiї, вiн може, незалежно вiд засобiв захисту, передбачених нацiональним законодавством цих Держав, подати свiй випадок до компетентних органiв Договiрної Держави, резидентом якої вiн є, або, якщо його випадок пiдпадає пiд дiю пункту 1 статтi 24, тiєї Договiрної Держави, нацiональною особою якої вiн є. Випадок повинен бути поданий на протязi трьох рокiв з моменту першого повiдомлення про дiю, яка призвела до оподаткування, невiдповiдного до положень цiєї Конвенцiї.

     2. Компетентний орган прагнутиме, якщо вiн буде вважати заперечення обгрунтованим i якщо вiн сам не в змозi дiйти до задовiльного рiшення, вирiшити випадок за взаємною згодою з компетентним органом другої Договiрної Держави з метою уникнення оподаткування, що не вiдповiдає цiй Конвенцiї. Будь-яка досягнута домовленiсть повинна виконуватись незалежно вiд будь-яких обмежень часу, передбачених внутрiшнiм законодавством Договiрних Держав.

     3. Компетентнi органи Договiрних Держав будуть прагнути вирiшувати за взаємною згодою будь-якi труднощi або сумнiви, що виникатимуть при тлумаченнi або застосуваннi Конвенцiї. Вони можуть також консультуватися з метою уникнення подвiйного оподаткування у випадках не передбачених цiєю Конвенцiєю.

     4. Компетентнi органи Договiрних Держав можуть вступати в прямi контакти один з одним з метою досягнення згоди в розумiннi попереднiх пунктiв.

Стаття 26
Обмiн iнформацiєю

     1. Компетентнi органи Договiрних Держав обмiнюються iнформацiєю, необхiдною для виконання положень цiєї Конвенцiї або нацiональних законодавств Договiрних Держав, що стосуються податкiв, на якi поширюється Конвенцiя, тiєю мiрою, в якiй оподаткування не суперечить цiй Конвенцiї, зокрема, щоб попереджувати шахрайство i полегшувати застосування встановлених законом положень проти легальних ухилень. Обмiн iнформацiєю не обмежений статтею 1. Будь-яка iнформацiя, одержана Договiрною Державою, буде розглядатися як конфiденцiйна i буде розкрита тiльки особам або владi (включаючи суди i органи управлiння), зайнятим оцiнкою або збором, примусовим стягненням або судовим переслiдуванням, або розглядом апеляцiй стосовно податкiв, на якi поширюється ця Конвенцiя. Такi особи або органи будуть використовувати iнформацiю тiльки з цiєю метою. Вони можуть розкривати iнформацiю на публiчних судових засiданнях i в юридичних рiшеннях.

     2. В жодному випадку положення пункту 1 цiєї статтi не будуть тлумачитись як такi, що покладають на компетентнi органи однiєї з Договiрних Держав зобов'язання:

     a) здiйснювати адмiнiстративнi заходи, такi, що вiдрiзняються вiд законiв адмiнiстративної практики, яка є в однiй з Договiрних Держав;

     b) надавати iнформацiю, яку неможливо одержати за законодавством або в ходi звичайного управлiння в однiй з Договiрних Держав;

     c) надавати iнформацiю, яка буде розкривати будь-яку торговельну, пiдприємницьку, промислову, комерцiйну або професiйну таємницю або торговельний процес, або iнформацiю, розкриття якої суперечило б громадському порядку.

Стаття 27
Члени дипломатичних представництв i консульських постiв

     Нiщо в цiй Конвенцiї не буде зачiпати податкових привiлеїв, наданих членам дипломатичних представництв або консульських постiв за загальними нормами мiжнародного права або на пiдставi спецiальних угод.

Стаття 28
Набуття чинностi

     1. Кожна iз Договiрних Держав повiдомить одна одну по дипломатичних каналах про завершення необхiдної вiдповiдно до внутрiшнього законодавства процедури набуття чинностi цiєю Конвенцiєю. Ця Конвенцiя набуває чинностi в день останнього такого повiдомлення, i її положення будуть застосовуватись в обох Державах:

     a) стосовно утримування податкiв у джерела на доходи, сплачених або кредитованих пiсля або 1-го сiчня календарного року наступного за роком, у якому Конвенцiя набуває чинностi;

     б) стосовно iнших податкiв на доход i податкiв на майно, до доходу або майна у будь-якому податковому перiодi, який починається пiсля або 1-го сiчня календарного року наступного за роком, у якому Конвенцiя набуває чинностi.

     2. З моменту введення в дiю цiєї Конвенцiї Багатостороння Угода про запобiгання подвiйному оподаткуванню доходiв та майна фiзичних осiб, пiдписана у мiстi Мiшкольцi 27 травня 1977 року, та Багатостороння Угода про запобiгання подвiйному оподаткуванню доходiв та майна юридичних осiб, пiдписана у мiстi Улан-Батор 19 травня 1978 року, у вiдносинах мiж Україною та Чеською Республiкою припиняють свою дiю.

Стаття 29
Завершення чинностi

     Ця Конвенцiя залишається чинною до припинення її дiї однiєю з Договiрних Держав. Кожна Договiрна Держава може припинити дiю Конвенцiї шляхом передачi через дипломатичнi канали повiдомлення про припинення дiї принаймнi за шiсть мiсяцiв до закiнчення будь-якого календарного року, що починається пiсля закiнчення п'яти рокiв пiсля дня набуття чинностi Конвенцiєю.

     У такому випадку чиннiсть Конвенцiї буде припинено в обох Державах:

     a) стосовно утримування податкiв у джерела на доходи, сплачених або кредитованих пiсля або 1-го сiчня календарного року наступного за роком, у якому було зроблено таке повiдомлення;

     б) стосовно iнших податкiв на доход i податкiв на майно, до доходу або майна у будь-якому податковому перiодi, який починається пiсля або 1-го сiчня календарного року наступного за роком, у якому було зроблено таке повiдомлення.

     У засвiдчення чого тi, що нижче пiдписалися, вiдповiдним чином на те уповноваженi, пiдписали цю Конвенцiю.

     Вчинено в м. Києвi 30 червня 1997 року в двох примiрниках, кожний українською, чеською та англiйською мовами, при цьому всi тексти є автентичнi. У разi будь-яких розбiжностей перевага надається англiйському тексту.

За Уряд України

За Уряд Чеської Республiки