УГОДА

мiж Урядом України та Урядом Республiки Болгарiя про мiжнароднi автомобiльнi перевезення пасажирiв та вантажiв

     Уряд України та Уряд Республiки Болгарiя, якi надалi iменуються Договiрнi Сторони, прагнучи сприяти розвитку економiчних i торговельних зв'язкiв i спрощенню умов перевезення пасажирiв та вантажiв мiж двома країнами, а також транзитом через їхнi територiї, домовились про наступне:

Стаття 1

     Договiрнi Сторони надають одна однiй право на виконання їх перевiзниками мiжнародних перевезень пасажирiв i вантажiв автомобiльним транспортом мiж двома країнами та транзитом через їхнi територiї, дотримуючись умов цiєї Угоди.

Стаття 2
Визначення

     1. "Пасажирський транспортний засiб" означає будь-який автомобiльний транспортний засiб з механiчним приводом, який сконструйований i пристосований для перевезення пасажирiв, має бiльше нiж дев'ять мiсць, включаючи мiсце водiя, та зареєстрований на територiї однiєї з Договiрних Сторiн;

     2. "Вантажний транспортний засiб" означає механiчний транспортний засiб, пристосований до перевезення вантажiв, зареєстрований на територiї однiєю з Договiрних Сторiн або комбiнацiю транспортних засобiв, з яких тягач зареєстрований на територiї однiєї з Договiрних Сторiн;

     3. "Перевiзник" означає фiзичну або юридичну особу, зареєстровану на територiї однiєї з Договiрних Сторiн, яка має право виконувати пасажирськi або вантажнi автомобiльнi перевезення власним транспортним засобом, або орендованим у власника, зареєстрованого на територiї однiєї з Договiрних Сторiн, згiдно з їх законодавством;

     4. "Дозвiл" означає документ, виданий Компетентним органом однiєї з Договiрних Сторiн, перевiзнику другої Договiрної Сторони для в'їзду або транзитного проїзду через її територiю, а також iншi дозволи, передбаченi цiєю Угодою.

I. Перевезення пасажирiв

Стаття 3

     1. Визначення, використанi в цiй Угодi, мають наступне значення:

     а) "Регулярнi автобуснi перевезення" - це перевезення, якi здiйснюються на автобусних лiнiях за попередньо узгодженими мiж Компетентними органами Договiрних Сторiн маршрутами, розкладами та тарифами;

     б) "Маятниковi перевезення" - це перевезення груп пасажирiв у визначений час з територiї однiєї Договiрної Сторони для тимчасового перебування на територiї другої Договiрної Сторони. Повернення цих пасажирiв здiйснюється автобусом того ж перевiзника в країну попереднього виїзду. З цiєю метою перший рейс у зворотному напрямку та останнiй рейс у головному напрямку здiйснюється без пасажирiв;

     в) "Нерегулярнi перевезення" - це такi перевезення, пiд час яких одна й та сама група пасажирiв перевозиться одним i тим самим пасажирським транспортним засобом, причому пункт вiдправлення i пункт призначення знаходяться в країнi його реєстрацiї. Пiд час поїздки по всьому маршруту посадка та висадка пасажирiв не вiдбувається i здiйснюється при "зачинених дверях".

     2. Перевезення, зазначенi в п. 1 цiєї Статтi, можуть виконуватися мiж територiями Договiрних Сторiн або транзитом через них.

     3. Пасажирськi транспортнi засоби однiєї Договiрної Сторони не можуть виконувати перевезення пасажирiв мiж двома пунктами, якi знаходяться на територiї другої Договiрної Сторони.

Стаття 4

     1. Регулярнi автобуснi перевезення мiж територiями Договiрних Сторiн i транзитом через них, як i маятниковi перевезення, виконуються за наявностi дозволiв.

     2. Компетентнi органи Договiрних Сторiн видають дозволи на ту частину маршруту, яка проходить по їхнiй територiї. Процедура видачi дозволiв i пов'язанi з цим конкретнi запитання узгоджуються Компетентними органами Договiрних Сторiн на основi паритету за пропозицiєю Змiшаної комiсiї, яка зазначена в Статтi 17.

     3. Компетентнi органи Договiрних Сторiн приймають рiшення про видачу дозволiв на регулярнi або маятниковi перевезення на пiдставi попереднього запиту Компетентного органу другої Договiрної Сторони.

     4. Дозвiл видається в письмовiй формi, яка визначається Змiшаною комiсiєю. У ньому зазначається маршрут руху, термiн дiї та iншi вiдомостi.

Стаття 5

     1. Не потрiбнi попереднi узгодження i дозвiл на нерегулярнi перевезення як мiж двома країнами, так i при транзитi по їх територiям.

     2. При здiйсненнi перевезень, зазначених у п. 1 цiєї Статтi, в пасажирському транспортному засобi повинен бути поiменний список пасажирiв.

II. Перевезення вантажiв

Стаття 6

     1. Для всiх видiв перевезення вантажiв транспортними засобами мiж територiями Договiрних Сторiн або транзитом через них, за винятком, наведеним у Статтi 7, потрiбнi дозволи.

     2. Дозвiл видається на кожну поїздку туди й назад i на кожний вантажний транспортний засiб.

     3. Для перевезення вантажiв з/до третьої країни необхiдна попередня згода Компетентного органу другої Договiрної Сторони.

     4. Кiлькiсть та вид дозволiв щороку визначається Змiшаною комiсiєю.

     5. Компетентнi органи Договiрних Сторiн будуть кожного року обмiнюватися певною кiлькiстю дозволiв, на умовах паритету.

Стаття 7

     1. Дозволи не потрiбнi при перевезеннях:

     а) вантажiв автомобiлями, також iз причепом, вантажопiдйомнiстю до 3,5 тонн або загальною вагою брутто до 6 тонн;

     б) домашнiх речей при переселеннi;

     в) тварин, технiчних засобiв, спортивних знарядь i устаткувань, призначених для спортивних заходiв;

     г) декорацiй, театрального реквiзиту та музичних iнструментiв, призначених для вистав;

     д) речей, необхiдних для ярмаркiв та виставок;

     е) речей та устаткування, необхiдного для радiо i телевiзiйних записiв i зйомок професiйних фiльмiв;

     ж) пошкоджених транспортних засобiв, включаючи замiну пошкодженого транспортного засобу при наявностi документiв для цього;

     з) тiла та праху померлих;

     i) придбаних транспортних засобiв при їх першому порожньому перегонi;

     к) пошти;

     л) медикаментiв, медичного устаткування та iнших видiв вантажу для надання екстреної допомоги при стихiйних лихах;

     2) перевезення, зазначенi в пунктах "в" - "е", не потребують наявностi дозволiв тiльки тодi, якщо названi речi або тварини вивозяться тимчасово.

III. Загальнi положення

Стаття 8

     1. Компетентнi органи Договiрних Сторiн видають дозволи на вантажнi та пасажирськi перевезення згiдно з цiєю Угодою тiльки перевiзникам, якi вiдповiдно до нацiонального законодавства мають право здiйснювати мiжнароднi перевезення.

     2. Дозволи та iншi зазначенi в цiй Угодi документи повиннi знаходитись у транспортних засобах i бути пред'явленi митним, прикордонним, полiцейським та iншим компетентним контрольним органам за їх вимогою.

Стаття 9

     Перевiзники, зареєстрованi на територiї однiєї з Договiрних Сторiн, платять дорожнi податки та збори при здiйсненнi мiжнародних перевезень на територiї другої Договiрної Сторони згiдно з її законодавством.

Стаття 10

     При здiйсненнi перевезень Договiрнi Сторони взаємно звiльняють одна одну вiд митних зборiв i податкiв за завезенi на територiю другої Договiрної Сторони:

     а) пальне, яке знаходиться в паливних баках, передбачених заводом-виробником для кожної моделi транспортного засобу;

     б) мастильнi матерiали в кiлькостi, необхiднiй для споживання пiд час кожної поїздки;

     в) запаснi частини та iнструменти, необхiднi для ремонту автотранспортного засобу, що зазнав аварiї на територiї другої Договiрної Сторони.

     Невикористанi запаснi частини пiдлягають зворотному вивозу, а замiненi запаснi частини мають бути вивезенi з країни або знищенi пiд контролем митних органiв.

Стаття 11

     1. Вiдносно ваги та габаритiв транспортних засобiв кожна з Договiрних Сторiн зобов'язується не застосовувати щодо транспортних засобiв другої Договiрної Сторони обмежувальних умов, якi рiзняться з тими, що застосовуються до транспортних засобiв, зареєстрованих на її територiї.

     2. Вiдповiдно до внутрiшнього законодавства Договiрних Сторiн i вiдповiдно до мiжнародних конвенцiй для перевезення вантажiв, якi виконують транспортнi засоби, розмiр або маса яких перевищує допустиму межу, що дiє на територiї другої Договiрної Сторони, як i для перевезення небезпечних вантажiв, потрiбний спецiальний дозвiл.

Стаття 12

     Перевезення, якi виконуються вантажними транспортними засобами однiєї з Договiрних Сторiн, мiж двома пунктами, якi знаходяться на територiї другої Договiрної Сторони, здiйснюються лише за спецiальним дозволом, виданим Компетентним органом Договiрної Сторони, на територiї якої виконуються цi перевезення.

Стаття 13

     Кожна Договiрна Сторона визнає нацiональнi реєстрацiйнi документи на транспортнi засоби та посвiдчення водiїв, виданi вiдповiдними Компетентними органами другої Договiрної Сторони.

Стаття 14

     1. Водiї транспортних засобiв кожної з Договiрних Сторiн, якi здiйснюють перевезення на територiї другої Договiрної Сторони або проїжджають транзитом через її територiю, повиннi дотримуватись усiх законiв та правил цiєї країни.

     2. Про всi подiї, якi трапились пiд час поїздки, водiй транспортного засобу зобов'язаний своєчасно повiдомити вiдповiдним Компетентним органам країни, на територiї якої трапилась ця подiя, а також Компетентним органам своєї країни.

Стаття 15

     Питання, не передбаченi пунктами цiєї Угоди, будуть вирiшуватись вiдповiдно до внутрiшнього законодавства кожної з Договiрних Сторiн i мiжнародних угод, учасниками яких вони являються.

Стаття 16

     Перевiзники однiєї з Договiрних Сторiн можуть засновувати представництва на територiї другої Договiрної Сторони.

Стаття 17

     1. Компетентнi органи Договiрних Сторiн утворюють Змiшану комiсiю з метою забезпечення:

     а) рiшення поточних питань, пов'язаних iз застосуванням i тлумаченням цiєї Угоди;

     б) обговорення пiдсумкiв виконання цiєї Угоди та внесення пропозицiй про приведення її у вiдповiднiсть з розвитком автомобiльних перевезень мiж двома країнами.

     2. Змiшана комiсiя скликається не менше одного разу на рiк або в разi необхiдностi, за проханням однiєї з Договiрних Сторiн, почергово на територiї кожної з них.

Стаття 18

     Для здiйснення виконання цiєї Угоди Договiрнi Сторони визначають Компетентнi органи:

     - в Українi - Мiнiстерство транспорту;

     - в Республiцi Болгарiя - Мiнiстерство транспорту.

Стаття 19

     Ця Угода укладається строком на один рiк. Її дiя автоматично подовжується на наступний рiк, якщо будь-яка з Договiрних Сторiн не повiдомить письмово другу Договiрну Сторону за три мiсяцi до закiнчення вiдповiдного термiну дiї про свiй намiр не продовжувати її дiю.

     Ця Угода пiдлягає затвердженню вiдповiдним урядовим органом i набуває чинностi по закiнченнi 30 днiв пiсля обмiну нотами дипломатичними каналами про її затвердження.

     Вчинено у м. Києвi 8 грудня 1994 року в двох примiрниках, кожний українською, болгарською та росiйською мовами, причому всi тексти є автентичними. У разi виникнення розбiжностей у тлумаченнi положень цiєї Угоди перевага вiддається тексту росiйською мовою.