КОНВЕНЦIЯ

мiж Урядом України i Урядом Азербайджанської Республiки про уникнення подвiйного оподаткування та попередження ухилень вiд сплати податкiв на доход i майно

     Уряд України i

     Уряд Азербайджанської Республiки,

     бажаючи укласти Конвенцiю про уникнення подвiйного оподаткування та попередження ухилень вiд сплати податкiв на доход i майно

     i пiдтверджуючи своє прагнення до розвитку та поглиблення взаємних економiчних стосункiв,

     домовились про таке:

Стаття 1
Особи, до яких застосовується Конвенцiя

     Ця Конвенцiя буде застосовуватись до осiб, якi є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.

Стаття 2
Податки, на якi поширюється Конвенцiя

     1. Ця Конвенцiя буде застосовуватись до податкiв на доходи i майно, що стягуються вiд iменi Договiрної Держави, або її полiтико-адмiнiстративного або територiально-адмiнiстративного пiдроздiлу, або мiсцевої влади, незалежно вiд способу їх стягнення.

     2. Податками на доход i на майно вважаються усi податки, що справляються вiд загальної суми доходу та вартостi майна або з елементiв доходу, включаючи податки на доходи вiд вiдчужування рухомого або нерухомого майна i податки на загальну суму заробiтної плати i платнi, сплачуваних пiдприємством.

     3. Iснуючими податками, на якi поширюється ця Конвенцiя, зокрема, є:

     a) в Українi:

     (I) податок на прибуток пiдприємств; i

     (II) прибутковий податок з громадян

     (надалi "український податок");

     b) у Азербайджанськiй Республiцi:

     (I) податок на прибуток пiдприємств та органiзацiй;

     (II) прибутковий податок з фiзичних осiб;

     (III) податок на майно

     (надалi "азербайджанський податок").

     4. Ця Конвенцiя застосовується також до будь-яких iдентичних або подiбних по сутi податкiв, якi будуть стягуватись одною з Договiрних Держав пiсля дати пiдписання цiєї Конвенцiї в доповнення до або замiсть iснуючих податкiв цiєї Договiрної Держави. Компетентнi органи Договiрних Держав повiдомляють один одного про будь-якi iстотнi змiни, що вiдбудуться в їх законодавствах щодо оподаткування.

Стаття 3
Загальнi визначення

     1. У розумiннi цiєї Конвенцiї, якщо iз контексту не випливає iнше:

     a) термiн "Україна" при застосуваннi у географiчному значеннi означає територiю України, її континентальний шельф i її виключну (морську) економiчну зону, включаючи будь-яку територiю за межами територiальних вод України, яка вiдповiдно до мiжнародних законiв визначається або може бути в подальшому визначена як територiя, в межах якої можуть застосовуватись права України стосовно морського дна, надр та їх природних ресурсiв;

     b) термiн "Азербайджан" означає територiю Азербайджанської Республiки, визначену в Конституцiї Азербайджанської Республiки, включаючи морський простiр, у межах якого можуть здiйснюватись сувереннi права Азербайджанської Республiки по вiдношенню до морського дна, надр та природних ресурсiв, а також будь-яку територiю, що визначена або може бути визначена у подальшому у вiдповiдностi з мiжнародним правом i законодавством Азербайджанської Республiки.

     с) термiн "нацiональна особа" означає:

     I) вiдносно України:

     a) фiзичну особу, яка має громадянство України;

     b) всi юридичнi особи, партнерства i асоцiацiї, що одержують свiй статус як такий за чинним законодавством України;

     II) вiдносно Азербайджану - будь-яку фiзичну особу, яка має громадянство Азербайджану або будь-яку юридичну особу, що одержує свiй статус як такий за чинним законодавством Азербайджану;

     d) термiни "Договiрна Держава" i "друга Договiрна Держава" означають залежно вiд контексту Україну або Азербайджан;

     e) термiн "особа" означає фiзичну особу, компанiю або будь-яке iнше об'єднання осiб;

     f) термiн "компанiя" означає будь-яке корпоративне об'єднання або будь-яку органiзацiю, що розглядається з метою оподаткування як корпоративне об'єднання;

     g) термiни "пiдприємство Договiрної Держави" та "пiдприємство другої Договiрної Держави" означають вiдповiдно пiдприємство, що керується резидентом Договiрної Держави, та пiдприємство, що керується резидентом другої Договiрної Держави;

     h) термiн "мiжнародне перевезення" означає будь-яке перевезення морським та повiтряним судном, що експлуатується пiдприємством Договiрної Держави, крiм випадкiв, коли таке перевезення здiйснюється виключно мiж пунктами в другiй Договiрнiй Державi;

     i) термiн "компетентний орган" означає стосовно України - Державну податкову адмiнiстрацiю України або її повноважного представника, i, стосовно Азербайджану - Мiнiстерство фiнансiв Азербайджанської Республiки або його повноважного представника;

     2. При застосуваннi цiєї Конвенцiї Договiрною Державою будь-який термiн, не визначений у Конвенцiї, має те значення, яке надається законодавством цiєї Держави щодо податкiв, на якi поширюється ця Конвенцiя, якщо з контексту не випливає iнше.

Стаття 4
Резиденцiя

     1. При застосуваннi цiєї Конвенцiї термiн "резидент Договiрної Держави" означає особу, яка за законодавством цiєї Договiрної Держави пiдлягає оподаткуванню в нiй на пiдставi мiсця проживання, постiйного мiсця перебування, мiсця знаходження керiвного органу, мiсця реєстрацiї (iнкорпорацiї) або iншого аналогiчного критерiю. Цей термiн, разом з тим, не включає особу, яка пiдлягає оподаткуванню в цiй Державi, тiльки якщо ця особа одержує доходи з джерел у цiй Державi або стосовно майна, що в нiй знаходиться.

     2. У випадку, коли вiдповiдно до положень пункту 1 цiєї статтi фiзична особа є резидентом обох Договiрних Держав, її статус буде визначатися наступним чином:

     a) вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, де вона має постiйне житло. Якщо вона має постiйне житло в обох Договiрних Державах, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, де вона має найбiльш тiснi особистi й економiчнi зв'язки (центр життєвих iнтересiв);

     b) у разi, коли Договiрна Держава, в якiй вона має центр життєвих iнтересiв, не може бути визначена, або коли вона не має постiйного житла в жоднiй з Договiрних Держав, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, де вона звичайно проживає;

     c) якщо вона звичайно проживає в обох Договiрних Державах або коли вона звичайно не проживає в жоднiй з них, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, нацiональною особою якої вона є;

     d) якщо вона є нацiональною особою обох Договiрних Держав або коли вона не є нацiональною особою жодної з них, компетентнi органи Договiрних Держав вирiшують це питання шляхом взаємної згоди.

     3. У випадку, коли вiдповiдно до положень пункту 1 цiєї статтi особа, що не є фiзичною особою, є резидентом обох Договiрних Держав, тодi вона вважається резидентом Договiрної Держави, у якiй вона зареєстрована.

Стаття 5
Постiйне представництво

     1. Для цiлей цiєї Конвенцiї термiн "постiйне представництво" означає постiйне мiсце дiяльностi, через яке повнiстю або частково здiйснюється пiдприємницька дiяльнiсть пiдприємства в iншiй Договiрнiй Державi.

     2. Термiн "постiйне представництво", зокрема, включає:

     a) мiсце управлiння;

     b) вiддiлення (фiлiю);

     c) контору (офiс);

     d) фабрику;

     e) майстерню;

     f) установку, споруду або судно, використовуванi для розвiдки природних ресурсiв ;

     g) шахту, нафтову або газову свердловину, кар'єр або будь-яке iнше мiсце видобутку природних ресурсiв;

     h) склад або iншу споруду, що використовується для поставки товарiв.

     3. Термiн "постiйне представництво" включає також:

     a) будiвельний майданчик або будiвельний, монтажний чи складальний об'єкт, якщо такий майданчик, об'єкт або сукупна будiвельна дiяльнiсть iснує бiльше 6 мiсяцiв;

     b) виконання послуг, включаючи консультацiйнi послуги, резидентами через службовцiв або iнший персонал, найманих резидентом для таких цiлей, але тiльки якщо дiяльнiсть такого характеру продовжується (для такого або пов'язаного з ними проекту) у межах країни бiльше 6 мiсяцiв.

     4. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi, термiн "постiйне представництво" не включає:

     a) використання споруд виключно з метою зберiгання, демонстрацiї, доставки товарiв або виробiв, що належать пiдприємству;

     b) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать цьому пiдприємству, виключно з метою зберiгання, демонстрацiї або доставки;

     c) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать цьому пiдприємству, виключно з метою переробки другим пiдприємством;

     d) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою закупiвлi або поставки товарiв чи виробiв або для збору iнформацiї для пiдприємства;

     e) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою здiйснення для пiдприємства будь-якої дiяльностi пiдготовчого або допомiжного характеру;

     f) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно для здiйснення будь-якої комбiнацiї видiв дiяльностi, перелiчених у пiдпунктах вiд a) до e), за умови, що сукупна дiяльнiсть постiйного мiсця дiяльностi, яка виникає внаслiдок такої комбiнацiї, має пiдготовчий або допомiжний характер.

     5. Незалежно вiд положень пунктiв 1 i 2 цiєї статтi, якщо особа, iнша нiж агент з незалежним статусом, про якого йдеться в пунктi 6 цiєї статтi, дiє вiд iменi пiдприємства i має i звичайно використовує в Договiрнiй Державi повноваження укладати контракти, або утримує запаси товарiв i виробiв, що належать пiдприємству, з яких здiйснюється регулярна поставка цих товарiв та виробiв, вiд iменi пiдприємства, то це пiдприємство розглядається як таке, що має постiйне представництво в цiй Державi вiдносно будь-якої дiяльностi, яку ця особа здiйснює для пiдприємства, за виключенням, якщо дiяльнiсть цiєї особи не обмежується тiєю, що зазначена в пунктi 4, яка якщо й здiйснюється через постiйне мiсце дiяльностi, не робить з цього постiйного мiсця дiяльностi постiйного представництва, вiдповiдно до положень цього пункту.

     6. Пiдприємство не розглядається як таке, що має постiйне представництво в Договiрнiй Державi, лише якщо воно здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй Державi через брокера, комiсiонера або будь-якого iншого агента з незалежним статусом за умови, що цi особи дiють у межах своєї звичайної дiяльностi. Однак, якщо дiяльнiсть такого агента повнiстю або майже повнiстю призначена для цього пiдприємства, то у рамках даної статтi цей агент не буде розглядатися як агент з незалежним статусом.

     7. Той факт, що компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, контролює чи контролюється компанiєю, яка є резидентом другої Договiрної Держави або яка здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй другiй Договiрнiй Державi (або через постiйне представництво або будь-яким iншим чином), сам по собi не перетворює одну з цих компанiй у постiйне представництво другої компанiї.

Стаття 6
Доходи вiд нерухомого майна

     1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд нерухомого майна (включаючи доход вiд сiльського або лiсового господарства), яке знаходиться в другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.

     2. Термiн "нерухоме майно" повинен мати те значення, яке вiн має у законодавствi Договiрної Держави, в якiй знаходиться це майно. Цей термiн повинен у будь-якому випадку включати майно, допомiжне щодо нерухомого майна, худобу i обладнання, використовуванi в сiльському i лiсовому господарствi, права, до яких застосовуються положення загального права щодо земельної власностi, узуфрукт нерухомого майна i права на перемiннi або фiксованi платежi як компенсацiї за розробку або право на розробку мiнеральних запасiв, джерел та iнших природних ресурсiв. Морськi i повiтрянi судна не розглядаються як нерухоме майно.

     3. Положення пункту 1 цiєї статтi застосовуються також до доходiв, одержуваних вiд прямого використання, здавання в оренду або використання нерухомого майна в будь-якiй iншiй формi.

     4. Положення пунктiв 1 i 3 цiєї статтi застосовуються також до доходiв вiд нерухомого майна пiдприємств i до доходiв вiд нерухомого майна, використовуваного для здiйснення незалежних особистих послуг.

Стаття 7
Прибуток вiд пiдприємницької дiяльностi

     1. Прибуток пiдприємства Договiрної Держави оподатковується тiльки у цiй Державi, якщо тiльки це пiдприємство не здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво. Якщо пiдприємство здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть, як вказано вище, прибуток пiдприємства оподатковується в другiй Державi, але тiльки в тiй частинi, яка стосується цього постiйного представництва.

     2. З урахуванням положень пункту 3 цiєї статтi, якщо пiдприємство Договiрної Держави здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване там постiйне представництво, то в кожнiй Договiрнiй Державi такому постiйному представництву нараховується прибуток, який воно могло б одержати, якби було окремим та самостiйним пiдприємством, зайнятим такою ж або аналогiчною дiяльнiстю в таких же, або аналогiчних умовах i дiяло в повнiй незалежностi вiд пiдприємства, постiйним представництвом якого воно є.

     3. У визначеннi прибутку постiйного представництва допускається вiднiмання витрат, понесених для цiлей цього постiйного представництва, включаючи рацiональний розподiл управлiнських та загальноадмiнiстративних витрат, якi були понесенi для цiлей пiдприємства у цiлому як у Державi, де розташоване постiйне представництво, так i в будь-якому iншому мiсцi у вiдповiдностi з правилами встановленими внутрiшнiм законодавством цiєї Держави. В будь-якому випадку такi витрати не повиннi включати будь-якi суми, що сплачуються (iнакше, нiж покриття витрат, що дiйсно мали мiсце) постiйним представництвом пiдприємству або його iншому пiдроздiлу як роялтi, гонорар або iншi подiбнi платежi за користування патентами або iншими правами, або як комiсiйнi за наданi особливi послуги чи управлiння, чи, як проценти за позику (виключаючи банки), надану пiдприємством постiйному представництву.

     4. Якщо в Договiрнiй Державi вiдповiдно до її законодавства визначення прибутку, що стосується постiйного представництва, на базi пропорцiйного розподiлу загальної суми прибутку пiдприємства його рiзним пiдроздiлам, є звичайною практикою, нiщо в пунктi 2 цiєї статтi не буде перешкоджати Договiрнiй Державi визначати оподатковуваний прибуток шляхом такого розподiлу, як це диктується практикою; обраний спосiб розподiлу однак повинен бути таким, що його результати будуть вiдповiдати принципам цiєї статтi.

     5. Нiякий прибуток не вiдноситься до постiйного представництва на основi простої закупiвлi постiйним представництвом товарiв або виробiв для пiдприємства.

     6. Для цiлей попереднiх пунктiв прибуток, що вiдноситься до постiйного представництва, визначається щорiчно одним i тим же методом, якщо тiльки немає достатньої i вагомої причини для його змiни.

     7. Якщо прибуток включає види доходiв, якi розглядаються окремо в iнших статтях цiєї Конвенцiї, положення цих статей не будуть зачiпатися положеннями цiєї статтi.

Стаття 8
Мiжнародний транспорт

     1. Прибутки, одержанi пiдприємством Договiрної Держави вiд експлуатацiї морських i повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях будуть оподатковуватись лише в цiй Державi.

     2. Для цiлей цiєї статтi прибутки вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях включають, зокрема:

     a) доход вiд здавання в оренду порожнiх морських або повiтряних суден без екiпажу; та

     b) прибутки вiд використання, утримання або здавання в оренду контейнерiв (включаючи трейлери i супутнє устаткування для транспортування контейнерiв), використовуваних для транспортування товарiв чи виробiв, де така оренда або таке використання або утримання в залежностi вiд випадку є побiчним по вiдношенню до експлуатацiї морського або повiтряного судна у мiжнародних перевезеннях.

     3. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi застосовуються також до прибуткiв, отриманих пiдприємством Договiрної Держави вiд участi у пулi, спiльному пiдприємствi чи мiжнароднiй органiзацiї (агентствi), з експлуатацiї транспортних засобiв.

Стаття 9
Асоцiйованi пiдприємства

     1. У випадку, коли:

     a) пiдприємство Договiрної Держави прямо або посередньо бере участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства другої Договiрної Держави, або

     b) однi й тi ж особи прямо або посередньо беруть участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства однiєї Договiрної Держави i пiдприємства другої Договiрної Держави,

     i в кожному випадку мiж двома пiдприємствами в їх пiдприємницьких та фiнансових взаємовiдносинах створюються або встановлюються умови, вiдмiннi вiд тих, якi мали б мiсце мiж двома незалежними пiдприємствами, тодi будь-який прибуток, який мiг би бути нарахований одному з них, але з причин наявностi цих умов не був йому нарахований, може бути включений до прибутку цього пiдприємства i вiдповiдно оподаткований.

     2. У випадку, коли одна Договiрна Держава включає в доходи пiдприємства цiєї Держави - i вiдповiдно оподатковує - прибутки, вiдносно яких пiдприємство другої Договiрної Держави було оподатковано в цiй другiй Державi, i прибутки, таким чином включенi, є прибутками, якi були б нарахованi пiдприємству першої згаданої Держави, якби умови взаємовiдносин мiж двома пiдприємствами були б умовами, якi iснують мiж незалежними пiдприємствами, тодi ця друга Держава повинна зробити вiдповiднi поправки в сумi податку, що стягується з цих прибуткiв. При визначеннi такої поправки повиннi розглядатись iншi положення цiєї Конвенцiї, а компетентнi органи Договiрних Держав можуть проконсультуватися один з одним при необхiдностi.

Стаття 10
Дивiденди

     1. Дивiденди, що сплачуються компанiєю, яка є резидентом Договiрної Держави, резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     2. Однак такi дивiденди можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач є фактичним власником дивiдендiв, податок, що стягується, не повинен перевищувати 10 вiдсоткiв вiд загальної суми дивiдендiв.

     3. Термiн "дивiденди" при використаннi в цiй статтi означає доход вiд акцiй чи iнших прав, якi не є борговими вимогами, що дають право на участь у прибутку, також як доход вiд iнших корпоративних прав, який пiдпадає такому ж оподаткуванню як доходи вiд акцiй вiдповiдно до податкового законодавства тiєї Держави, резидентом якої є компанiя, що розподiляє прибуток.

     4. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо фактичний власник дивiдендiв, який є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, через розташоване в нiй постiйне представництво, або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої в нiй постiйної бази, i холдинг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до такого постiйного представництва або постiйної бази. В такому випадку залежно вiд обставин застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Конвенцiї.

     5. У випадку, коли компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, одержує прибуток або доходи з другої Договiрної Держави, ця друга Держава може не стягувати будь-яких податкiв на дивiденди, що сплачуються компанiєю, за винятком, випадкiв коли цi дивiденди сплачуються резиденту цiєї другої Держави, або якщо холдинг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до постiйного представництва або постiйної бази, розташованих у цiй другiй Державi i з нерозподiленого прибутку компанiї не стягуються податки на нерозподiлений прибуток, навiть якщо дивiденди сплачуються або нерозподiлений прибуток складається повнiстю або частково з прибутку або доходу, що утворюються у цiй Державi.

Стаття 11
Проценти

     1. Проценти, що виникають в Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     2. Однак такi проценти можуть також оподатковуватись у тiй Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але, якщо одержувач є фактичним власником процентiв, податок, що стягується, не повинен перевищувати 10 вiдсоткiв вiд загальної суми процентiв.

     3. Термiн "проценти" при використаннi в цiй статтi означає доход вiд боргових вимог будь-якого виду, незалежно вiд iпотечного забезпечення i незалежно вiд володiння правом на участь у прибутках боржника, i зокрема, доход вiд урядових цiнних паперiв i доход вiд облiгацiй чи боргових вимог, включаючи премiї та iншi винагороди, що сплачуються стосовно таких цiнних паперiв, облiгацiй та боргових зобов'язань.

     4. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо фактичний власник процентiв, який є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають проценти, через розташоване там постiйне представництво або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i боргова вимога, на пiдставi якої сплачуються проценти, дiйсно вiдноситься до такого постiйного представництва або постiйної бази. У такому випадку, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 Конвенцiї.

     5. Вважається, що проценти виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є сама Держава, її полiтико-адмiнiстративний або територiально-адмiнiстративний пiдроздiл, мiсцевий орган влади або резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує проценти, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникла заборгованiсть, по якiй сплачуються проценти, i витрати по сплатi цих процентiв несе це постiйне представництво або ця постiйна база, то вважається, що такi проценти виникають у Державi, в якiй знаходиться постiйне представництво або постiйна база.

     6. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i фактичним власником процентiв, або мiж ними обома i будь-якою третьою особою, сума сплачуваних процентiв, що стосується боргової вимоги, на пiдставi якої вона сплачується, перевищує з будь-яких причин суму, яка була б погоджена мiж платником i фактичним власником процентiв, при вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi будуть застосовуватись тiльки до останньої згаданої суми процентiв. У такому випадку надмiрна частина платежу пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.

     7. Положення цiєї статтi не застосовуються, якщо головною метою або однiєю з головних цiлей будь-якої особи, пов'язаного з створенням або передачею боргових зобов'язань, стосовно яких сплачуються проценти, було одержання переваг цiєї статтi шляхом цього створення або передачi.

     8. Незважаючи на положення пункту 2 цiєї статтi, проценти, що виникають у Договiрнiй Державi, повиннi звiльнятися вiд податку у цiй Державi, якщо вони отриманi i дiйсно належать Уряду другої Договiрної Держави або її мiсцевому органу влади.

Стаття 12
Роялтi

     1. Роялтi, якi виникають в однiй Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.

     2. Однак цi роялтi можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач є фактичним власником цих роялтi, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 вiдсоткiв вiд загальної суми роялтi.

     3. Термiн "роялтi" при використаннi в цiй статтi означає платежi будь-якого виду, що одержуються як вiдшкодування за користування або за надання права користування авторськими правами на будь-який лiтературний твiр, твiр мистецтва або науки (включаючи кiнофiльми, будь-якi фiльми або записи, використовуванi для радiомовлення чи телебачення), будь-якi патенти, фабричнi або торговi марки, креслення, дизайн або модель, план, таємну формулу або процес, або за користування, або за надання права користування промисловим, комерцiйним або науковим обладнанням, або за iнформацiю, що стосується промислового, комерцiйного або наукового досвiду.

     4. Положення пункту 1 та 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо фактичний власник роялтi, який є резидентом однiєї Договiрної Держави, проводить пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають роялтi, через розташоване там постiйне представництво, або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i право або майно, стосовно яких сплачуються роялтi, дiйсно пов'язанi з цим постiйним представництвом чи постiйною базою. У такому випадку, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або 14 цiєї Конвенцiї.

     5. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i фактичним власником роялтi, або мiж ними обома i будь-якою третьою особою, сума роялтi, яка вiдноситься до використання, права або iнформацiї, на пiдставi яких вони сплачуються, перевищує з будь-яких причин суму, яка була б узгоджена мiж платником i фактичним власником за вiдсутнiстю таких вiдносин, положення цiєї статтi будуть застосовуватись тiльки до останньої згаданої суми. У цьому випадку надмiрна частина платежу пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави, з урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.

     6. Положення цiєї статтi не застосовуються, якщо головною метою або однiєю iз головних цiлей будь-якої особи, пов'язаної з утворенням або передачею прав, стосовно яких сплачуються роялтi, було одержання переваг вiд застосування цiєї статтi шляхом цього створення або передачi.

     7. Вважається, що роялтi виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є сама Договiрна Держава, її полiтико-адмiнiстративний або територiально-адмiнiстративний пiдроздiл, мiсцевi органи влади або резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує роялтi, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має у Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникло зобов'язання сплатити роялтi, i витрати по сплатi цих роялтi несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi роялтi виникають у Державi, в якiй розташоване постiйне представництво або постiйна база.

Стаття 13
Доходи вiд вiдчужування майна

     1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчужування нерухомого майна, як воно визначено у статтi 6 цiєї Конвенцiї, розташованого у другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     2. Доходи, одержуванi резидентом Договiрної Держави вiд вiдчужування:

     a) акцiй, якi одержують їх вартiсть або бiльшу частину вартостi прямо або посередньо вiд нерухомого майна, розташованого в другiй Договiрнiй Державi; або

     b) паїв у партнерствi або довiрчому фондi, активи якого складаються переважно з нерухомого майна, розташованого в другiй Договiрнiй Державi, або з акцiй, як вони визначенi в пiдпунктi a) вище, можуть оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.

     3. Доходи вiд вiдчужування рухомого майна, що формує частину пiдприємницького майна постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, або вiд рухомого майна, яке вiдноситься до постiйної бази, що знаходиться у розпорядженнi резидента Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi для цiлей надання незалежних особистих послуг, якi включають такi доходи вiд вiдчужування такого постiйного представництва (окремо чи в сукупностi з цiлим пiдприємством) або такої постiйної бази, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     4. Доходи, отримуванi пiдприємством Договiрної Держави вiд вiдчужування морських або повiтряних суден, що експлуатуються в мiжнародних перевезеннях цим пiдприємством, або рухомого майна, що вiдноситься до експлуатацiї таких морських або повiтряних суден, оподатковуються тiльки в цiй Договiрнiй Державi.

     5. Доходи вiд вiдчужування будь-якого майна, не згаданого у пунктах 1, 2, 3 i 4 цiєї статтi, оподатковуються тiльки в Договiрнiй Державi, резидентом якої є особа, що вiдчужує майно.

Стаття 14
Незалежнi особистi послуги

     1. Доход, що одержується резидентом Договiрної Держави щодо надання професiйних послуг чи iншої дiяльностi незалежного характеру, оподатковується тiльки в цiй Державi, за винятком випадкiв наявностi в другiй Договiрнiй Державi доступної постiйної бази для здiйснення цiєї дiяльностi. Якщо у нього є така постiйна база, доход може оподатковуватись у другiй Державi, але тiльки стосовно доходу, що приписаний до цiєї постiйної бази.

     2. Термiн "професiйнi послуги" включає, зокрема, незалежну наукову, лiтературну, артистичну, художню, освiтню або викладацьку дiяльнiсть, так само, як i незалежну дiяльнiсть лiкарiв, адвокатiв, iнженерiв, архiтекторiв, стоматологiв i бухгалтерiв.

Стаття 15
Залежнi особистi послуги

     1. З урахуванням положень статей 16, 18, 19 та 20 цiєї Конвенцiї платня, заробiтна плата та iншi подiбнi винагороди, одержуванi резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, будуть оподатковуватись тiльки в цiй Державi, якщо тiльки робота за наймом не здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi. Якщо робота за наймом здiйснюється таким чином, одержанi у зв'язку з цим винагороди, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     2. Незалежно вiд положень пункту 1 цiєї статтi, винагорода, що одержується резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, здiйснюваною в другiй Договiрнiй Державi, оподатковується тiльки в першiй згаданiй Державi, якщо:

     a) одержувач перебуває у другiй Договiрнiй Державi протягом перiоду або перiодiв, що не перевищують у сукупностi 183 днiв протягом будь-якого 12 мiсячного перiоду, що починається або закiнчується у даному фiнансовому роцi; i

     b) винагорода сплачується наймачем або вiд iменi наймача, який не є резидентом другої Держави; i

     c) витрати по сплатi винагород не несуть постiйне представництво або постiйна база, якi наймач має в другiй Державi.

     3. Незалежно вiд попереднiх положень цiєї статтi, винагорода, одержувана у зв'язку з роботою за наймом, що здiйснюється на борту морського або повiтряного судна, яке експлуатується в мiжнародних перевезеннях, може оподатковуватись в Договiрнiй Державi, резидентом якої є пiдприємство, що експлуатує морське або повiтряне судно.

Стаття 16
Директорський гонорар

     Гонорари директорiв та iншi подiбнi виплати, якi одержуються резидентом Договiрної Держави як членом ради директорiв компанiї, або будь-якого аналогiчного керiвного органу компанiї, яка є резидентом другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

Стаття 17
Артисти i спортсмени

     1. Незалежно вiд положень статей 14 i 15 цiєї Конвенцiї, доход, що одержується резидентом Договiрної Держави як працiвником мистецтва, таким як артист театру, кiно, радiо чи телебачення, або музикантом, або як спортсменом вiд його особистої дiяльностi, здiйснюваної в другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     2. Якщо доход вiд особистої дiяльностi, здiйснюваної працiвником мистецтв або спортсменом у цiй своїй якостi, нараховується не йому самому, а iншiй особi, цей доход може, незалежно вiд положень статей 7, 14 i 15 цiєї Конвенцiї, оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй здiйснюється дiяльнiсть працiвника мистецтва чи спортсмена.

     3. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2, доход, вказаний у цiй статтi, буде звiльнений вiд оподаткування в тiй Договiрнiй Державi, в якiй дiяльнiсть артиста або спортсмена здiйснюється, якщо ця дiяльнiсть суттєвою мiрою фiнансується за рахунок суспiльних фондiв тiєї Держави та другої Держави, або якщо ця дiяльнiсть виконується на пiдставi угоди про культурне спiвробiтництво, укладеної мiж Договiрними Державами.

Стаття 18
Пенсiї

     1. З урахуванням положень пункту 2 статтi 19 цiєї Конвенцiї пенсiї та iншi виплати соцiального забезпечення, що сплачуються резиденту Договiрної Держави у зв'язку з минулою роботою за наймом, будуть оподатковуватись тiльки в цiй Державi.

     2. Незважаючи на положення параграфа 1, пенсiї та iншi виплати соцiального забезпечення, що сплачуються за державною пенсiйною програмою, яка є частиною системи соцiального забезпечення Договiрної Держави, її полiтико-адмiнiстративного або територiально-адмiнiстративного пiдроздiлу, або мiсцевого органу влади, пiдлягають оподаткуванню тiльки в цiй Державi.

Стаття 19
Державна служба

     1. a) Винагорода iнша, нiж пенсiя, яка сплачується Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним або територiально-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади будь-якiй фiзичнiй особi за службу, здiйснювану для цiєї Держави або її полiтико-адмiнiстративного або територiально-адмiнiстративного пiдроздiлу, або мiсцевого органу влади, оподатковується тiльки в цiй Державi.

     b) Однак, така винагорода оподатковується тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо служба здiйснюється в цiй Державi, i фiзична особа є резидентом цiєї Держави, яка:

     (i) є нацiональною особою цiєї Держави; або

     (ii) не стала резидентом цiєї Держави тiльки з метою здiйснення служби.

     2. a) Будь-яка пенсiя, яка сплачується Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним або територiально-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади, або з створених ним фондiв фiзичнiй особi за службу, здiйснювану для цiєї Держави або її полiтико-адмiнiстративного або територiально-адмiнiстративного пiдроздiлу, або мiсцевого органу влади може оподатковуватись тiльки в цiй Державi.

     b) Однак, така пенсiя може оподатковуватись тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо фiзична особа є її резидентом та нацiональною особою цiєї другої Договiрної Держави.

     3. Положення статей 15, 16 i 18 цiєї Конвенцiї застосовуються до винагород i пенсiй стосовно служби, що здiйснюється у зв'язку з проведенням пiдприємницької дiяльностi Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним або територiально-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади.

Стаття 20
Студенти

     Виплати, одержуванi студентами або практикантами, якi є або були безпосередньо до приїзду в Договiрну Державу резидентами другої Договiрної Держави i перебувають у першiй згаданiй Державi виключно з метою навчання або одержання освiти, i призначенi для проживання, навчання i одержання освiти, не оподатковуються у першiй згаданiй Державi, якщо джерела цих платежiв знаходяться за межами цiєї Держави.

Стаття 21
Iншi доходи

     1. Види доходiв резидента Договiрної Держави, про якi не йдеться мова у попереднiх статтях цiєї Конвенцiї, пiдлягають оподаткуванню в цiй Державi.

     2. Незважаючи на положення пункту 1 цiєї статтi доходи, отриманi вiд виграшiв в лотереях, тоталiзаторi i iнших сферах грального бiзнесу, можуть оподатковуватись також в Договiрнiй Державi, в якiй вони виникли.

     3. Положення пункту 1 цiєї статтi не застосовуються до доходiв iнших, нiж доходи вiд нерухомого майна, визначеного в пунктi 2 статтi 6 цiєї Конвенцiї, якщо одержувач таких доходiв є резидентом Договiрної Держави i здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у iншiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво або надає в цiй Державi незалежнi особистi послуги через розташовану там постiйну базу, i право або майно, у зв'язку з яким одержано доход, дiйсно пов'язанi з таким постiйним представництвом або постiйною базою. В такому випадку застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Конвенцiї залежно вiд обставин.

     4. Положення цiєї статтi не застосовуються, якщо головною метою або однiєю iз головних цiлей будь-якої особи, пов'язаної iз створенням або передачею прав стосовно яких сплачується доход, було одержання переваг вiд застосування цiєї статтi шляхом такого створення або передачi прав.

Стаття 22
Майно

     1. Майно, представлене нерухомим майном, про яке йдеться у статтi 6 цiєї Конвенцiї, що є власнiстю резидента Договiрної Держави та знаходиться в другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     2. Майно, представлене рухомим майном, що є частиною пiдприємницького майна постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, або представлене рухомим майном, пов'язаним з постiйною базою, що знаходиться у розпорядженнi резидента Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi з метою надання незалежних особистих послуг, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     3. Майно, представлене морськими i повiтряними судами, що експлуатуються пiдприємством Договiрної Держави у мiжнародних перевезеннях, а також рухомим майном, пов'язаним з експлуатацiєю цих морських i повiтряних суден, оподатковується тiльки в цiй Договiрнiй Державi.

     4. Усi iншi види майна резидента Договiрної Держави будуть оподатковуватись тiльки у цiй Державi.

Стаття 23
Усунення подвiйного оподаткування

     1. Якщо резидент Договiрної Держави одержує доход або володiє майном, якi згiдно з положеннями цiєї Конвенцiї, можуть оподатковуватись податками у другiй Договiрнiй Державi сума сплаченого податку на цей доход або майно у другiй Договiрнiй Державi буде вирахувана з податку, що справляється з цiєї особи стосовно такого доходу або майна у Договiрнiй Державi. Таке вирахування, однак, не повинне перевищувати суму податку на такий доход та майно, яка була б нарахована на такий доход та майно у вiдповiдностi з законодавством Договiрної Держави.

     2. Якщо у вiдповiдностi з будь-яким положенням цiєї Конвенцiї одержаний доход або майно резидента Договiрної Держави звiльненi вiд податку у цiй Державi, така Держава може, проте, при нарахуваннi суми податку на залишок доходу або майна такого резидента, прийняти до уваги звiльнений вiд податку доход або майно.

Стаття 24
Недискримiнацiя

     1. Нацiональнi особи Договiрної Держави не будуть пiдлягати у другiй Договiрнiй Державi будь-якому оподаткуванню або пов'язаному

     з ним зобов'язанню, яке є iншим або бiльш обтяжливим нiж оподаткування i пов'язане з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися нацiональнi особи цiєї другої Держави за тих же обставин. Це положення також застосовується, незважаючи на положення статтi 1 цiєї Конвенцiї, до фiзичних осiб, якi не є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.

     2. Особи без громадянства, якi є резидентами Договiрної Держави, не будуть пiддаватися в жоднiй з Договiрних Держав будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, iншому або бiльш обтяжливому, нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися нацiональнi особи Договiрної Держави за тих же умов.

     3. Оподаткування постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в Договiрнiй Державi, не повинно бути менш сприятливим, нiж оподаткування пiдприємств цiєї другої Держави, якi здiйснюють аналогiчний вид дiяльностi.

     4. За винятком випадкiв, коли застосовуються положення пункту 1 статтi 9, пункту 6 статтi 11 або пункту 5 статтi 12 цiєї Конвенцiї, проценти, роялтi та iншi виплати, що здiйснюються пiдприємством Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави, з метою визначення оподатковуваного прибутку такого пiдприємства пiдлягають вирахуванню за таких же умов, за яких вони сплачувались резиденту першої згаданої Держави.

     5. Пiдприємства Договiрної Держави, майно яких повнiстю або частково належить або контролюється прямо чи посередньо одним або кiлькома резидентами другої Договiрної Держави, не будуть пiддаватися в першiй згаданiй Державi будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, яке є iншим або бiльш обтяжливим нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися iншi аналогiчнi пiдприємства першої згаданої Держави.

     6. Ця стаття не повинна розглядатись як така, що зобов'язує Договiрну Державу надавати фiзичним особам, що не є резидентами цiєї Договiрної Держави будь-якi особистi пiльги, звiльнення, вiдрахування або знижки стосовно оподаткування, якi вона надає фiзичним особам, що є його резидентами.

     7. Положення цiєї статтi будуть застосовуватись до податкiв, якi розглядаються цiєю Конвенцiєю.

Стаття 25
Процедура взаємного узгодження

     1. Якщо резидент Договiрної Держави вважає, що дiї однiєї або обох Договiрних Держав призводять або призведуть до його оподаткування не вiдповiдно до положень цiєї Конвенцiї, вiн може, незалежно вiд засобiв захисту, передбачених нацiональними законодавствами цих Держав, подати свiй випадок для розгляду до компетентних органiв Договiрної Держави, резидентом якої вiн є, або, якщо його випадок пiдпадає пiд дiю пункту 1 статтi 24, тiєї Договiрної Держави, нацiональною особою якої вiн є.

     2. Компетентний орган прагнутиме, якщо вiн буде вважати заперечення обгрунтованим, i якщо вiн сам не в змозi дiйти до задовiльного рiшення, вирiшити випадок за взаємною згодою з компетентним органом другої Договiрної Держави з метою уникнення оподаткування, невiдповiдного Конвенцiї.

     3. Компетентнi органи Договiрних Держав будуть прагнути вирiшувати за взаємною згодою будь-якi труднощi або сумнiви, що виникатимуть при тлумаченнi або застосуваннi цiєї Конвенцiї. Вони можуть також консультуватися один з одним з метою уникнення подвiйного оподаткування у випадках не передбачених цiєю Конвенцiєю.

     4. Компетентнi органи Договiрних Держав можуть вступати в прямi контакти один з одним з метою досягнення згоди в розумiннi попереднiх пунктiв.

Стаття 26
Обмiн iнформацiєю

     1. Компетентнi органи Договiрних Держав обмiнюються iнформацiєю, необхiдною для виконання положень цiєї Конвенцiї або нацiональних законодавств Договiрних Держав, що стосуються податкiв, на якi поширюється Конвенцiя, тiєю мiрою, в якiй оподаткування не суперечить цiй Конвенцiї, зокрема, щоб попереджувати ухилення вiд сплати податкiв i полегшувати застосування встановлених законом положень проти легальних ухилень. Будь-яка iнформацiя, одержана Договiрною Державою, буде розглядатися як конфiденцiйна i буде розкрита тiльки особам або владi (включаючи суди i органи управлiння), зайнятим оцiнкою або збором, примусовим стягненням або судовим переслiдуванням, або розглядом апеляцiй стосовно податкiв, на якi поширюється ця Конвенцiя. Такi особи або органи будуть використовувати iнформацiю тiльки з цiєю метою. Вони можуть розкривати iнформацiю на публiчних судових засiданнях i в юридичних рiшеннях.

     2. В жодному випадку положення пункту 1 цiєї статтi не будуть тлумачитись як такi, що покладають на компетентнi органи однiєї з Договiрних Держав зобов'язання:

     a) здiйснювати адмiнiстративнi заходи, такi, що протирiчать законам i адмiнiстративнiй практицi Договiрних Держав;

     b) надавати iнформацiю, яку неможливо одержати за законодавством або в ходi звичайного адмiнiстративної практики Договiрних Держав;

     c) надавати iнформацiю, яка буде розкривати будь-яку торговельну, пiдприємницьку, промислову, комерцiйну або професiйну таємницю або торговельний процес, або iнформацiю, розкриття якої суперечило б державнiй полiтицi.

Стаття 27
Члени дипломатичних представництв i консульських установ

     Жоднi положення цiєї Конвенцiї не зачiпатимуть податкових привiлеїв, наданих членам дипломатичних представництв та консульських установ, встановлених загальними нормами мiжнародного права або на пiдставi спецiальних угод.

Стаття 28
Набуття чинностi

     Кожна iз Договiрних Держав повiдомить одна одну по дипломатичних каналах про завершення необхiдної, вiдповiдно до внутрiшнього законодавства, процедури набуття чинностi цiєю Конвенцiєю. Ця Конвенцiя набуває чинностi в день останнього такого повiдомлення, i її положення будуть застосовуватись:

     (I) стосовно податкiв, що стягуються у джерела, - до сум, що сплаченi з або пiсля 1 сiчня календарного року, наступного за роком, в якому Конвенцiя набула чинностi;

     (II) стосовно iнших податкiв - за оподатковуванi перiоди, що починаються з або пiсля 1 сiчня календарного року, наступного за роком, в якому Конвенцiя набула чинностi.

Стаття 29
Завершення чинностi

     Ця Конвенцiя буде залишатися чинною до тих пiр, поки одна з Договiрних Держав не денонсує її. Кожна з Договiрних Держав може денонсувати цю Конвенцiю шляхом передачi через дипломатичнi канали письмового повiдомлення про її денонсацiю не пiзнiше, чим за 6 мiсяцiв до закiнчення будь-якого календарного року.

     У такому випадку ця Конвенцiя припиняє свою дiю:

     (I) стосовно податкiв що стягуються у джерела, - до сум, що сплаченi з або пiсля 1 сiчня календарного року, наступного за роком, в якому було отримано повiдомлення;

     (II) стосовно iнших податкiв - за оподатковуванi перiоди, що починаються з або пiсля 1 сiчня календарного року, наступного за роком, в якому було отримано повiдомлення.

     У засвiдчення чого тi, що нижче пiдписалися, вiдповiдним чином на те уповноваженi своїми Урядами, пiдписали цю Конвенцiю.

     Вчинено в м.Києвi, 30 липня 1999 року в двох примiрниках українською, азербайджанською та росiйською мовами, причому всi тексти мають однакову силу. У разi розбiжностей в тлумаченнi положень цiєї Конвенцiї за основу береться текст росiйською мовою.

За Уряд України

За Уряд Азербайджанської Республiки