ДОГОВIР

мiж Україною та Республiкою Вiрменiя про економiчне спiвробiтництво на 2001 - 2010 роки

(Договiр ратифiковано Законом N 2792-III вiд 15.11.2001)

Україна та Республiка Вiрменiя, далi "Високi Договiрнi Сторони",

керуючись Договором про дружбу та спiвробiтництво мiж Україною та Республiкою Вiрменiя вiд 14 травня 1996 року,

виходячи з необхiдностi подальшого змiцнення i розвитку рiвноправних та взаємовигiдних торгово-економiчних i виробничих вiдносин, надання їм довгострокового i сталого характеру, ефективного використання економiчного та науково-технiчного потенцiалу двох держав i пiдвищення добробуту їхнiх народiв,

надаючи важливого значення гармонiзацiї здiйснення економiчних реформ, створенню умов для поетапного переходу до вiльного перемiщення товарiв, послуг, капiталiв i робочої сили,

враховуючи взаємодiю на основi домовленостей в рамках Спiвдружностi Незалежних Держав,

погодились про таке:

Стаття 1

Високi Договiрнi Сторони здiйснюють Мiждержавну програму довгострокового економiчного спiвробiтництва мiж Україною та Республiкою Вiрменiя на 2001 - 2010 роки (далi - Програма), яка є складовою частиною цього Договору.

Стаття 2

Економiчне спiвробiтництво Високих Договiрних Сторiн здiйснюється шляхом взаємодiї мiж господарюючими суб'єктами незалежно вiд їхнiх форм власностi i пiдпорядкованостi, з додержанням загальновизнаних норм мiжнародного права та нацiонального законодавства.

Високi Договiрнi Сторони, визначаючи необхiднiсть поетапного формування та розвитку загального економiчного простору, створюватимуть сприятливi умови для узгодження основних напрямкiв соцiально-економiчних перетворень, структурної перебудови; зближення нормативно-правової бази у галузi зовнiшньоекономiчної дiяльностi, митно-тарифної i податкової полiтики, антимонопольного регулювання; формування окремих проектiв i програм, сприяння розвитку кооперацiї, створенню спiльних виробничих структур, взаємнiй участi у приватизацiї, в iнвестицiйних проектах згiдно з нацiональним законодавством.

Стаття 3

Кабiнет Мiнiстрiв України та Уряд Республiки Вiрменiя координують виконання Програми, здiйснюють поетапний контроль за її реалiзацiєю i, у разi необхiдностi, вносять до неї корективи.

Стаття 4

Хiд виконання Програми якнайменш один раз на рiк розглядається на найвищому рiвнi.

Стаття 5

Спори i розбiжностi щодо тлумачення i застосування положень цього Договору пiдлягають врегулюванню шляхом консультацiй та переговорiв.

Стаття 6

До цього Договору можуть вноситися змiни та доповнення, якi оформлюються окремими протоколами, що є складовими частинами цього Договору, i набувають чинностi вiдповiдно до положень Статтi 8 цього Договору.

Стаття 7

Виконання положень цього Договору не зачiпає права та обов'язки, якi випливають iз iнших мiжнародних договорiв Високих Договiрних Сторiн.

Стаття 8

Цей Договiр набуває чинностi з дати отримання останнього письмового повiдомлення, яке пiдтверджує виконання Високими Договiрними Сторонами внутрiшньодержавних процедур, необхiдних для набуття чинностi Договору, i дiє до 31 грудня 2010 року.

Кожна з Високих Договiрних Сторiн може припинити дiю цього Договору шляхом письмового повiдомлення iншої Високої Договiрної Сторони. У цьому випадку Договiр припиняє свою дiю через 6 (шiсть) мiсяцiв з дати отримання такого повiдомлення.

Припинення дiї цього Договору не зашкоджує здiйсненню проектiв, якi виконуються згiдно з Програмою.

Вчинено у м. Києвi 1 березня 2001 року в двох примiрниках, кожний українською, вiрменською та росiйською мовами, при цьому всi тексти мають однакову силу.

З метою тлумачення положень цього Договору текст росiйською мовою має переважну силу.

За Україну

За Республiку Вiрменiя

Мiждержавна програма довгострокового економiчного спiвробiтництва мiж Україною i Республiкою Вiрменiя на 2001 - 2010 роки

Україна i Республiка Вiрменiя є найбiльшими економiчними партнерами. Взаємнi економiчнi iнтереси обох держав обумовленi перш за все високим рiвнем iсторично сформованих виробничих, кооперацiйних i технологiчних зв'язкiв практично у всiх галузях економiки i об'єктивною необхiднiстю їх збереження та подальшого розвитку на взаємовигiднiй i рiвноправнiй основi.

Проте в останнi роки в силу ряду причин традицiйнi економiчнi зв'язки України i Республiки Вiрменiя в значнiй мiрi були послабленi i їх стан не вiдповiдав вимогам обох держав, що обумовило необхiднiсть спiльної розробки єдиного напрямку подальшого розвитку двостороннiх економiчних вiдносин.

Пiдписаний 14 травня 1996 року Договiр мiж Україною i Республiкою Вiрменiя про дружбу i спiвробiтництво став основою для спiльного продовження цiєї роботи. На основi положень Договору i розроблена Програма економiчного спiвробiтництва України i Республiки Вiрменiя на 2001-2010 роки.

I. Стан i проблеми розвитку українсько-вiрменського економiчного спiвробiтництва

Традицiйно сформованi тiснi торговельно-економiчнi, науково-технiчнi i культурнi зв'язки мiж Україною i Республiкою Вiрменiя, українським i вiрменським народами пiдтримуються на достатньо високому рiвнi i постiйно розвиваються.

Найважливiшими з них є:

Договiр мiж Україною i Республiкою Вiрменiя про дружбу i спiвробiтництво;
Угода про вiльну торгiвлю;
Угода про виробничу кооперацiю;
Угода про сприяння та взаємний захист iнвестицiй;
Угода про уникнення подвiйного оподаткування та iншi.

Мiж Україною i Республiкою Вiрменiя укладено понад 25 двостороннiх документiв.

Таким чином, мiж Україною i Республiкою Вiрменiя створена двостороння договiрно-правова база на принципово нових засадах, загальновизнаних правових механiзмах. Це буде створювати ефективнi правовi, економiчнi передумови для подальшого розвитку торговельно-економiчного i науково-технiчного спiвробiтництва мiж суб'єктами господарської дiяльностi на принципах ринкової економiки обох країн. Особливо перспективним для обох країн є спiвробiтництво в таких галузях, як харчова, металургiйна, хiмiчна, машинобудiвна та iн.

Разом з тим, радикальнi змiни, що вiдбулися в економiцi України i Республiки Вiрменiя пiсля проголошення незалежностi обома державами, становлення ринкових механiзмiв супроводжувалися ослабленням господарських i кооперацiйних зв'язкiв, значним падiнням обсягiв виробництва i ще бiльш глибоким скороченням взаємного товарообiгу.

В умовах порушення сформованих ранiше кооперацiйних зв'язкiв, нестабiльностi нацiональних грошових систем i погiршення фiнансового становища пiдприємств, недосконалостi системи взаєморозрахункiв, несиметричностi систем оподатковування погiршилася структура товарообiгу.

У минулi роки повiльно розвивався один з важливих напрямкiв розвитку спiвробiтництва України i Республiки Вiрменiя в економiчнiй сферi - створення спiльних виробничих структур, що сприяють вiдновленню та розвитку кооперацiйних i технологiчних зв'язкiв пiдприємств i галузей, зберiганню i бiльш ефективному використанню сформованої ранiше спецiалiзацiї пiдприємств в галузi машинобудування, хiмiї, паливно-енергетичному i вiйськово-промисловому комплексах, мобiлiзацiї фiнансових i iнвестицiйних ресурсiв за допомогою створення фiнансово-промислових груп, торгових домiв. Правова основа для органiзацiї i дiяльностi таких структур у законодавчих актах України i Республiки Вiрменiя поки що iстотно вiдрiзняється, що є серйозним гальмом на шляху їхнього створення.

Аналогiчне становище склалося з розробкою довгострокових мiждержавних цiльових комплексних програм з вирiшення проблем, що представляють взаємний iнтерес в сферi виробництва рiзноманiтних видiв продукцiї, у тому числi технiчно складної i наукомiсткої продукцiї, у проведеннi фундаментальних дослiджень.

При проявi взаємного iнтересу українських i вiрменських господарюючих суб'єктiв до участi в акцiонуваннi пiдприємств, розташованих на територiях обох держав, i насамперед, у таких галузях, як енергетика, чорна i кольорова металургiя, переробна галузь АПК з причини вiдмiнностей в нормативно-правовiй базi їхня участь у цьому процесi не отримує розвитку.

Мiж Україною i Республiкою Вiрменiя не повнiстю урегульованi проблеми, пов'язанi з узгодженням транзитних режимiв, систем стягування мiсцевих податкiв, недостатньо використовуються можливостi поромного маршруту Iльїчiвськ - Потi.

Українська i Вiрменська сторони зацiкавленi в розвитку Євро-Азiйського транспортного коридору, який дозволить Республiцi Вiрменiя активiзувати товарообмiн з європейськими країнами, а Українi (через територiю Грузiї i Республiки Вiрменiя) мати зв'язок з Iраном.

Iснуючi проблеми в економiчних вiдносинах України i Республiки Вiрменiя потребують їхнього адекватного вирiшення, вироблення довгострокової стратегiї взаємовигiдного економiчного спiвробiтництва на основi цiєї Програми.

II. Цiлi i задачi Програми

Програма розроблена з метою здiйснення Україною i Республiкою Вiрменiя на довгостроковiй основi узгодженого комплексу заходiв, у тому числi нормативно-правових, по наданню державного сприяння розвитку взаємовигiдних економiчних, науково-технiчних та iнших зв'язкiв мiж двома країнами, досягненню суттєвого прогресу у виробничому спiвробiтництвi провiдних галузей нацiональних економiк i росту на цiй основi взаємного товарообiгу.

Для реалiзацiї цих цiлей Програма передбачає взаємодiю державних органiв України i Республiки Вiрменiя по таких головних напрямках:

спiльне вишукування шляхiв, що забезпечують розвиток економiчного спiвробiтництва, спрямованого на пiдняття економiк обох держав в iнтересах пiдвищення рiвня життя населення;
взаємодiя в здiйсненнi iнституцiйних перетворень при формуваннi ринкової економiки держав, i в першу чергу, у галузi проведення приватизацiї, створення умов для сумлiнної конкуренцiї, регулювання дiяльностi природних монополiй i т.п.;
наближення концептуальних пiдходiв у структурнiй перебудовi економiк обох держав, створення господарюючим суб'єктам стимулiв для розширення виробництва, збiльшення iнвестицiй у його розвиток, впровадження новiтнiх досягнень в галузi науки i передових технологiй, пiдвищення якостi i конкурентноздатностi продукцiї, яку випускають.

У процесi виконання Програми необхiдно буде вирiшити наступнi задачi:

наближення нормативно-правової бази в галузi регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi i податкової системи, здiйснення заходiв по взаємному захисту нацiональних товаровиробникiв, розвитку мiжрегiонального спiвробiтництва;
формування окремих мiждержавних проектiв i програм економiчного спiвробiтництва, створення транснацiональних корпорацiй, створення спiльних пiдприємств рiзноманiтних видiв i форм власностi, розвиток виробничої кооперацiї, активiзацiя взаємної дiяльностi нацiональних i iноземних iнвесторiв на територiї обох держав;
ефективного використання i розвитку транспортних комунiкацiй i зв'язку;
вдосконалення платiжно-розрахункових i кредитно-фiнансових вiдносин;
взаємодiї у розвитку фондових ринкiв.

III. Спiвробiтництво в галузi економiки України i Республiки Вiрменiя

Даною Програмою намiчається здiйснення поглиблення спiвробiтництва України з Республiкою Вiрменiя з метою синхронiзацiї умов господарської дiяльностi та закладення основи для подальшого розвитку iнтеграцiйних процесiв в економiцi.

Сторони будуть гармонiзувати нормативно-правову базу, маючи на увазi створення рiвновигiдних умов для господарюючих суб'єктiв обох держав i, в першу чергу тих, що стосуються:

принципiв стягнення непрямих податкiв при здiйсненнi експортно-iмпортних операцiй у взаємнiй торгiвлi;
формування єдиного порядку здiйснення кооперованих поставок продукцiї;
гармонiзацiї законодавчо-нормативної бази держав в галузi створення мiждержавних фiнансово-промислових груп та iнших спiльних структур;
органiзацiї кореспондентських вiдносин мiж Нацiональним Банком України i Центральним Банком Республiки Вiрменiя, а також мiждержавних розрахункiв i спiвробiтництва банкiвських систем.

Необхiдно надалi розвивати намiченi тенденцiї довгострокового спiвробiтництва, що визначенi "Програмою спiвробiтництва України з країнами Закавказзя в економiчнiй, науково-технiчнiй, культурнiй i вiйськовiй сферах на 2 роки i найближчу перспективу".

Важливим напрямком спiвробiтництва мiж Україною i Республiкою Вiрменiя Сторони визнають створення i функцiонування Євро-Азiйського транспортного коридору.

До основних напрямкiв, по яких пропонується координувати дiї Сторiн у проведеннi економiчних реформ, вiдносяться:

розробка i пiдписання мiжурядових Угод по здiйсненню конкурентної полiтики, здiйснення пiдтримки пiдприємництва;
пiдготовка для внесення в законодавчi органи пропозицiй про можливе удосконалення законодавств обох держав по захисту прав споживачiв.

У рамках здiйснення координацiї прiоритетних напрямкiв структурних змiн економiк обох країн передбачається розглянути концептуальнi пiдходи до довгострокових програм структурної перебудови в економiцi, що розробляються в державах.

Основнi стратегiчнi орiєнтири:

досягнення стабiлiзацiї виробництва i економiчного росту;
пiдвищення конкурентноздатностi продукцiї, розвиток експортного потенцiалу Сторiн.

Перетворення, якi мають бути здiйсненi в Українi та Республiцi Вiрменiя в рамках узгодженої структурної полiтики, пов'язанi з глибокою якiсною перебудовою наявного виробничого потенцiалу i торкаються iнтересiв обох держав.

У зв'язку з цим буде здiйснено розгляд пропозицiй про спiльне створення i розвиток структуроутворюючих виробництв, про шляхи i форми пайової участi в забезпеченнi цих виробництв необхiдними ресурсами, зберiганнi виробничого профiлю пiдприємств, що мають ключове значення для економiки України i Республiки Вiрменiя, в першу чергу, в металургiйному, хiмiчному, енергетичному, агропромисловому комплексах, машинобудуваннi, харчовiй промисловостi, розвитку транспортних комунiкацiй.

З метою пiдвищення конкурентноздатностi продукцiї, виробленої пiдприємствами цих галузей, мають бути розглянутi можливостi зберiгання i розвитку найбiльш цiнних елементiв накопиченого науково-технiчного потенцiалу i використання його в iнтересах розвитку економiки обох держав, створення для власних товаровиробникiв прiоритетних умов для виробництва i збуту продукцiї на ринках України i Республiки Вiрменiя, сприяння росту платоспроможного попиту на продукцiю пiдприємств обох держав, захисту спiльного ринкового простору вiд несумлiнної конкуренцiї.

Дiєвим механiзмом проведення узгодженої структурної перебудови економiки України i Республiки Вiрменiя буде створення спiльних українсько-вiрменських транснацiональних структур. Формування цих структур i, насамперед у прiоритетних галузях i промислових комплексах, створює передумови для ефективного iнвестування i мiжгалузевого руху капiталу, створення i розвитку рацiональних кооперацiйних зв'язкiв, прискорення науково-технiчного прогресу, нарощування експортного потенцiалу, реалiзацiї прогресивних структурних змiн в економiцi.

Важливим напрямком в узгодженнi прiоритетних структурних змiн економiки буде здiйснення координацiї дiяльностi наукових, проектних i конструкторсько-технологiчних органiзацiй з метою ефективного використання iснуючих наукових потенцiалiв України i Республiки Вiрменiя.

Основними напрямками спiвробiтництва в iнновацiйнiй сферi буде розвиток технологiй у:

лiтакобудуваннi, радiоелектронiцi;
модернiзацiї автомобiлебудування, розширення НДДКР для створення екологiчно чистої автомобiльної продукцiї;
бiотехнологiї для сiльського господарства i виробництва медичних препаратiв;
машинобудуваннi, органiзацiї виробництва високоефективної технiки для поновлення продукцiї в галузях виробництва, сiльгоспмашинобудуваннi, виробництвi спецтехнiки, транспортних засобiв, енергетичного обладнання, у тому числi гiдроелектростанцiй;
галузi сейсмологiї - розробка методiв i комплексних програм для зменшення сейсмiчного ризику;
електротехнiцi, радiотехнiцi та апаратно-програмних систем управлiння;
металургiйнiй промисловостi - виробництво труб нафтогазового асортименту, прогресивних профiлiв прокату, виробництво феросплавiв i спецiальних сталей;
хiмiчнiй промисловостi - виробництво добрив i засобiв захисту рослин, синтетичного каучуку, каталiзаторiв, малотоннажної i анiлiнофарбної хiмiчної продукцiї;
паливно-енергетичному комплексi - вирiшення спiльних проблем по транспортуванню енергоносiїв, по реконструкцiї, модернiзацiї систем газопостачання;
галузi транспорту - розвиток мiжнародних транспортних коридорiв;
галузi будiвництва - органiзацiя виробництва нерудних будiвельних матерiалiв з природного каменю, розвиток методiв проектування сейсмостiйких конструкцiй та споруд;
галузi статистики - обмiн iнформацiєю з питань статистики зовнiшньої торгiвлi.

Програмою передбачається забезпечити найбiльш сприятливi умови для розвитку спiвробiтництва в галузi дослiдження та використання космiчного простору в мирних цiлях.

Основою практичного здiйснення узгодженої структурної полiтики є реалiзацiя обома державами, як нацiональних цiльових комплексних програм i проектiв, так i спiльних, у тому числi тих, що передбачають значнi змiни в iнвестицiйнiй дiяльностi.

Мiждержавнi цiльовi комплекснi програми вiдповiдно до програм структурної перебудови виробництва обох держав будуть передбачати проведення комплексу заходiв, спрямованих на перемiщення капiталу

в найбiльш перспективнi сфери економiки, а також згортання неефективних, неконкурентоспроможних галузей i виробництв, з метою сприяння активiзацiї цiлеспрямованої структурної полiтики, забезпечення життєво важливих систем економiки, пiдвищення конкурентоспроможностi продукцiї, зберiгання науково-технiчного, виробничого i кадрового потенцiалiв.

У процесi здiйснення даної Програми будуть прийнятi дiйовi заходи для подальшого розвитку процесу лiбералiзацiї двосторонньої торгiвлi за рахунок бiльш повної реалiзацiї режиму вiльної торгiвлi, змiцненню та розвитку взаємовигiдної виробничої кооперацiї i прямих зв'язкiв мiж пiдприємствами України i Республiки Вiрменiя. Вони будуть спрямованi на збiльшення випуску прогресивних видiв продукцiї, ефективне комплексне використання сировинних ресурсiв, розвиток iмпортозамiнних виробництв, здiйснення мiждержавних програм.

IV. Координацiя заходiв для вирiшення спiльних соцiальних проблем та проблем гуманiтарної сфери

Економiчнi перетворення, що проводяться в Українi i Республiцi Вiрменiя, викликали появу нових проблем у соцiальнiй сферi, вирiшення яких потребує взаємопогоджених дiй обох держав.

У Заходах до цiєї Програми передбачається подальше удосконалення правової бази при вирiшеннi спiльних найважливiших проблем в галузi iнформацiйного спiвробiтництва, в сферi радiо - i телетрансляцiї, в створенi спiльних українсько-вiрменських пiдприємств i вiдкриттi на їх базi консигнацiйних (лiзингових) складiв, в кооперацiї пiдприємств оборонної галузi, про участь Республiки Вiрменiя в розвитку коридору Європа-Кавказ-Азiя. Для чого в 2001-2010 роках планується пiдготувати i укласти ряд двостороннiх угод.

В перiод реалiзацiї Програми буде здiйснюватися координацiя зусиль у розвитку взаємовигiдного спiвробiтництва в розширеннi науково-технiчного спiвробiтництва у фармацевтичнiй промисловостi з залученням передових досягнень науки, технiки i сучасних технологiй виробництва, наданням технiчної допомоги в галузi фармацевтики, охорони здоров'я та покращання санiтарно-епiдемiологiчного стану, виробництва лiкарських препаратiв та медичної технiки.

Органiзацiя i здiйснення торгових вiдносин мiж країнами передбачає активний обмiн необхiдною статистичною iнформацiєю, i в першу чергу порiвняння даних по зовнiшнiй торгiвлi. Передбачається обмiн статистичними виданнями i публiкацiями, методологiчними матерiалами та розробками, програмами, а також досвiдом проведення статистичних спостережень, переписiв, обстежень, погодження принципiв формування статистики зовнiшньої торгiвлi з урахуванням законодавства обох країн в цiй сферi.

V. Розвиток торговельних вiдносин

Розвиток i поглиблення торговельного спiвробiтництва мiж Україною i Республiкою Вiрменiя буде здiйснюватися на основi режиму вiльної торгiвлi, переходу в найкоротший термiн на єдинi принципи стягнення непрямих податкiв у взаємнiй торгiвлi, поступового усунення торговельно-технiчних бар'єрiв i непрямих нетарифних обмежень, зближення митних тарифiв.

В галузi проведення узгодженої митної полiтики, створення сприятливих умов для руху транспортних засобiв, товарiв i пасажирiв, оптимiзацiї митного контролю має здiйснюватися поступовий i послiдовний розвиток взаємодiї митних, правоохоронних, прикордонних та iнших органiв на основi двостороннiх регламентуючих документiв по таких напрямках:

забезпечення свободи i недискримiнацiйних умов транзиту товарiв;
пiдвищення ефективностi митного контролю при транзитних перевезеннях;
створення спiльних робочих органiв i спецiальних програм по боротьбi з порушеннями митного законодавства, особливо в сферi припинення незаконних перевезень творiв мистецтва, антикварiату, наркотикiв, зброї i боєприпасiв, вибухових i отруйних речовин, iнших матерiалiв, небезпечних для здоров'я населення i навколишнього середовища;
вдосконалення програмного забезпечення митної справи;
розробку єдиних пiдходiв до органiзацiї митного контролю за перемiщенням пiдакцизних товарiв;
удосконалення митного контролю при поставках продукцiї в рамках виробничої кооперацiї господарюючих суб'єктiв;
удосконалення митного контролю по вiдношенню до об'єктiв iнтелектуальної i промислової власностi.

Програмою передбачається розширити спiвробiтництво в галузi взаємодiї транспортних систем України i Республiки Вiрменiя, маючи на увазi їх бiльш ефективне використання у взаємних перевезеннях вантажiв, зниженнi транспортних витрат, проведення з цiєю метою узгодженої полiтики з розвитку i реконструкцiї систем транспорту.

Передбачається розробити та реалiзувати проекти спiвробiтництва по поновленню головних транспортних магiстралей Республiки Вiрменiя.

Спiльна реалiзацiя цiєї задачi здiйснюватиметься за такими напрямками:

удосконалювання нормативно-правової бази на основi реалiзацiї iснуючих i пiдготовки нових двостороннiх угод в галузi автомобiльного, залiзничного, повiтряного та iнших видiв транспорту;
координацiя спiльних дiй щодо будiвництва на територiї обох держав Євро-Азiатського транспортного коридору, у тому числi з залученням коштiв українських i вiрменських iнвесторiв, а також кредитiв i капiталу третiх країн.

Будуть пiдготовленi пропозицiї щодо розвитку спiвробiтництва мiж iнформацiйними агентствами України i Республiки Вiрменiя, якi повиннi забезпечити вiдстеження стану ринкiв товарiв i послуг обох країн, включаючи обсяги виробництва i споживання товарiв i послуг, їхньої порiвняльної кон'юнктури на внутрiшньому i свiтовому ринках.

Подальший розвиток повинно одержати мiжрегiональне спiвробiтництво, найважливiшим напрямком якого стане створення сприятливих умов для соцiально-економiчного пiдйому цих територiй з урахуванням сформованих ранiше мiжрегiональних господарських зв'язкiв, збереження звичаїв i духовних цiнностей населення, що на них проживає.

VI. Механiзм реалiзацiї Програми

Реалiзацiя Програми здiйснюватиметься шляхом виконання державними органами i господарюючими суб'єктами України i Республiки Вiрменiя конкретних дiй, обумовлених у Програмi i Заходах до неї.

Супровiд

З метою виконання цiєї Програми в рамках Спiльної мiжурядової українсько-вiрменської комiсiї з питань економiчного спiвробiтництва створюється Координацiйна Рада по реалiзацiї Програми (далi КР) i робочi групи по основних роздiлах Програми.

Координацiйна Рада по реалiзацiї Програми включає українську i вiрменську частини, кожна з яких очолюється Головою, що призначається главами Урядiв сторiн.

До складу КР входять керiвники робочих груп вiд Української i Вiрменської сторiн.

Засiдання нацiональних частин КР проводяться за необхiднiстю, але не рiдше одного разу за пiврiччя, почергово в Українi i Республiцi Вiрменiя.

Головує на засiданнi КР голова вiд Сторони, що приймає.

Основними функцiями Координацiйної Ради є:

координацiя дiяльностi з реалiзацiї Програми у рамках нацiональних частин;
органiзацiя пiдготовки щорiчного Плану заходiв по реалiзацiї Програми, який виноситься на засiдання Спiльної мiжурядової українсько-вiрменської комiсiї з питань економiчного спiвробiтництва;
органiзацiя пiдготовки проектiв мiжурядових угод з питань, пов'язаних з реалiзацiєю i координацiєю Програми;
пiдготовка до розгляду на засiданнях Спiльної мiжурядової українсько-вiрменської комiсiї з питань економiчного спiвробiтництва окремих проблем, пов'язаних з реалiзацiєю Програми, а також iншi функцiї, що визначаються регламентом КР;
регламент КР затверджується керiвником нацiональної частини КР не пiзнiше 60-ти днiв з дати набрання чинностi цiєю Програмою.