ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМIНIСТРАЦIЯ УКРАЇНИ

вiд 08.10.2003 р.	N 15657/7/23-5317

 

Державним податковим адмiнiстрацiям в Автономнiй Республiцi Крим, областях, мiстах Києвi та Севастополi

Щодо надання роз'яснення з окремих питань валютного законодавства

     У зв'язку iз численними запитами, якi надходять на адресу Державної податкової адмiнiстрацiї України з окремих питань валютного законодавства, Державна податкова адмiнiстрацiя України надає наступнi роз'яснення.

     1. Щодо правомiрностi застосування фiнансових санкцiй у сферi зовнiшньоекономiчної дiяльностi у разi, якщо резидент України звернувся з позовною заявою до третейського суду.

     Законом України вiд 23.09.94 N 185/94-ВР "Про порядок здiйснення розрахункiв в iноземнiй валютi" (далi - Закон) встановлено порядок розрахункiв в iноземнiй валютi при здiйсненнi експортно-iмпортних операцiй та вiдповiдальнiсть за недотримання термiнiв розрахункiв визначено.

     Згiдно зi статтею 4 Закону порушення резидентами термiнiв, передбачених статтями 1 i 2 Закону, тягне за собою стягнення пенi за кожний день прострочення у розмiрi 0,3 вiдсотка вiд суми неодержаної виручки (митної вартостi недопоставленої продукцiї) в iноземнiй валютi, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Нацiонального банку України на день виникнення заборгованостi.

     У разi прийняття судом або арбiтражним судом, Мiжнародним комерцiйним арбiтражним судом чи Морською арбiтражною комiсiєю при Торгово-промисловiй палатi України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованостi, яка виникла внаслiдок недотримання нерезидентом термiнiв, передбачених експортно-iмпортними контрактами, термiни, передбаченi статтями 1 i 2 цього Закону, зупиняються i пеня за їх порушення в цей перiод не сплачується.

     У разi прийняття судом або арбiтражним судом рiшення про задоволення позову пеня за порушення термiнiв, передбачених статтями 1 i 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом або арбiтражним судом.

     Статтею 4 Закону наведено судовi органи, рiшення яких є пiдставою для зупинення нарахування пенi за порушення термiнiв, передбачених статтями 1 та 2 цього Закону, i в перелiку зазначених у цiй статтi судових органiв третейськi суди вiдсутнi.

     Вiдповiдно до статтi 18 Закону України вiд 07.02.2002 N 3018-III "Про судоустрiй в Українi" систему судiв загальної юрисдикцiї складають мiсцевi суди, апеляцiйнi суди, Апеляцiйний суд України, Касацiйний суд України, вищi спецiалiзованi суди, Верховний Суд України.

     Враховуючи викладене, третейськi суди не входять у систему судiв загальної юрисдикцiї, а також у систему господарських судiв, тому поширювати поняття "суд" на третейськi суди законодавчих пiдстав немає.

     Також, Вищий арбiтражний суд України своїм листом вiд 01.08.2000 N 01-8/383 зазначає, що перелiк названих у статтi 4 Закону судових органiв та арбiтражiв (третейських судiв) є вичерпним i розширеному тлумаченню не пiдлягає.

     Таким чином, враховуючи те, що третейський суд не вiдноситься до жодного iз зазначених у статтi 4 Закону судових органiв, то прийняття ним рiшення про задоволення позову резидента не є пiдставою для зупинення нарахування пенi за порушення термiнiв, передбачених статтями 1 та 2 цього Закону.

     2. Стосовно визначення моменту прийняття позовної заяви судом або Мiжнародним комерцiйним арбiтражним судом при Торгово-промисловiй палатi України, пов'язаних iз застосуванням статтi 4 Закону України "Про порядок здiйснення розрахункiв в iноземнiй валютi".

     Вiдповiдно до частини другої статтi 4 Закону України "Про порядок здiйснення розрахункiв в iноземнiй валютi" вiд 23.09.94 N 185/94-ВР (далi - Закон) пiдставою для зупинення передбачених статтями 1 i 2 Закону термiнiв є прийняття зазначеної у ньому позовної заяви судом, Мiжнародним комерцiйним арбiтражним судом чи Морською арбiтражною комiсiєю при Торгово-промисловiй палатi України.

     Вiдповiдно до статтi 61 Господарського процесуального кодексу (далi - Кодекс) України питання про прийняття позовної заяви вирiшується суддею. Згiдно зi статтею 64 Кодексу суддя, прийнявши позовну заяву, не пiзнiше п'яти днiв з дня її надходження виносить i надсилає сторонам, прокурору, якщо вiн є заявником, ухвалу про порушення провадження у справi, в якiй вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засiданнi господарського суду, про час i мiсце його проведення, необхiднi дiї щодо пiдготовки справи до розгляду в засiданнi.

     Мiжнародний комерцiйний арбiтражний суд при Торгово-промисловiй палатi України (далi - "Арбiтражний суд") є самостiйною постiйно дiючою арбiтражною установою (третейським судом), що здiйснює свою дiяльнiсть згiдно з Законом України "Про мiжнародний комерцiйний арбiтраж" вiд 24 лютого 1994 року, Положенням про Мiжнародний комерцiйний арбiтражний суд при ТПП України i Регламентом мiжнародного комерцiйного арбiтражного суду при Торгово-промисловiй палатi України (далi - Регламент).

     Згiдно з пунктом 5.1 Регламенту, затвердженого рiшенням президiї Торгово-промислової палати України вiд 25.08.94, протокол N 107 (3), провадження у справi порушується поданням належно оформленої позовної заяви до Арбiтражного суду.

     Днем подання позову до Арбiтражного суду вважається день його вручення Арбiтражному суду, в разi вiдправлення поштою - дата штемпеля на конвертi поштового вiдомства мiсця вiдправлення.

     При цьому, вiдповiдно до пункту 5.4 Регламенту, одержавши позовну заяву, вiдповiдальний секретар надсилає позивачу Регламент, Рекомендацiйний список арбiтрiв та повiдомляє суму арбiтражного збору, який позивач має сплатити на рахунок Торгово-промислової палати України.

     Якщо очевидно, що Арбiтражний суд не компетентний розглядати справу, вiн вiдмовляє у прийняттi позовної заяви i повертає її позивачу протягом 10 днiв.

     Пiсля одержання належно оформленої позовної заяви вiдповiдальний секретар Арбiтражного суду протягом десяти днiв повiдомляє про це вiдповiдача i надсилає йому копiї позовної заяви та доданих до неї документiв, а також Регламент i Рекомендацiйний список арбiтрiв.

     Крiм того, невиконання позивачем вимоги про представлення доказiв про сплату арбiтражного збору в 30-денний строк пiсля одержання повiдомлення є пiдставою для припинення арбiтражного розгляду (5.6).

     Згiдно з пунктом 1.6 Регламенту питання про компетенцiю Арбiтражного суду в кожнiй конкретнiй справi вирiшує голова Арбiтражного суду.

     Виходячи з викладеного, подання позовної заяви резидента ще не означає, що справу обов'язково буде прийнято у провадження та крiм того, термiни "подання" та "прийняття" не є тотожними поняттями.

     Враховуючи викладене, датою зупинення термiнiв, передбачених статтею 1 i 2 Закону, у разi подання пiдприємством позову про стягнення з нерезидента заборгованостi, яка виникла внаслiдок недотримання нерезидентом законодавчо встановлених термiнiв, до господарського суду - є винесення суддею ухвали про порушення провадження у справi, до Мiжнародного комерцiйного арбiтражного суду при Торгово-промисловiй палатi України - є прийняття Головою арбiтражного суду постанови про прийняття справи до провадження.

     3. Щодо порядку пiдтвердження здiйснення iмпортної частини товарообмiнної (бартерної) операцiї у зовнiшньоекономiчнiй сферi.

     Порядок здiйснення товарообмiнних (бартерних) операцiй у галузi зовнiшньоекономiчної дiяльностi регулюється Законом України вiд 23.12.98 N 351-XIV "Про регулювання товарообмiнних (бартерних) операцiй у галузi зовнiшньоекономiчної дiяльностi" (далi - Закон), яким передбачено вiдповiдальнiсть за порушення його норм та визначено повноваження i функцiї державних органiв пiд час здiйснення контролю за проведенням таких операцiй.

     Вiдповiдно до пункту 1 статтi 2 Закону товари, що iмпортуються за бартерним договором, пiдлягають ввезенню на митну територiю України у строки, зазначенi в такому договорi, але не пiзнiше 90 календарних днiв з дати митного оформлення (дати оформлення вантажної митної декларацiї на експорт) товарiв, що фактично експортованi за бартерним договором, а в разi експорту за бартерним договором робiт i послуг - з дати пiдписання акта або iншого документа, що засвiдчує виконання робiт, надання послуг.

     Датою ввезення товарiв за бартерним договором на митну територiю України вважається дата їх митного оформлення (дата оформлення вантажної митної декларацiї на iмпорт), а в разi iмпорту за бартерним договором робiт або послуг - дата пiдписання акта або iншого документа, що засвiдчує виконання робiт, надання послуг.

     Згiдно з пунктом 1 статтi 3 Закону, порушення суб'єктом зовнiшньоекономiчної дiяльностi України передбачених частиною першою - третьою статтi 2 Закону строкiв ввезення товарiв (виконання робiт, надання послуг), що iмпортуються за бартерним договором, тягне за собою згiдно зi статтею 3 Закону стягнення пенi за кожний день прострочення у розмiрi 0,3 вiдсотка вартостi неодержаних товарiв (робiт, послуг), що iмпортуються за бартерним договором.

     Положенням про вантажну митну декларацiю (ВМД), затвердженим постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 09.06.97 N 574, передбачено, що вантажна митна декларацiя вважається оформленою за наявностi на всiх її аркушах особистої номерної печатки iнспектора митницi, який здiйснив митне оформлення товару.

     Оформлена ВМД засвiдчує надання суб'єкту зовнiшньоекономiчної дiяльностi права на розмiщення товарiв у визначений митний режим i пiдтверджує права та обов'язки зазначених у вантажнiй митнiй декларацiї осiб щодо здiйснення ними вiдповiдних правових, фiнансових, господарських та iнших операцiй.

     Враховуючи те, що вiдповiдно до Закону датою ввезення товарiв за бартерним договором вважається дата оформлення ВМД на iмпорт, а iмпорт це митний режим, вiдповiдно до якого товари ввозяться на митну територiю України для вiльного обiгу без обмеження строку їх перебування на цiй територiї та можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень, то пiдтвердженням здiйснення товарообмiнної (бартерної) операцiї у зовнiшньоекономiчнiй сферi є належним чином оформлена ВМД типу IМ-40 (митний режим випуску у вiльний обiг).

     4. Щодо порядку нарахування пенi за порушення термiнiв розрахункiв у зовнiшньоекономiчнiй сферi у разi недоотримання валютної виручки за експорт продукцiї, зменшеної на суму уцiнки експортованого товару.

     Порядок здiйснення розрахункiв резидентами України регулюється Законом України вiд 23.09.94 N 185/94-ВР "Про порядок здiйснення розрахункiв в iноземнiй валютi" (далi - Закон) та установлено порядок розрахункiв в iноземнiй валютi при здiйсненнi експортно-iмпортних операцiй та вiдповiдальнiсть за недотримання термiнiв розрахункiв.

     Статтею 1 Закону передбачено, що виручка резидентiв у iноземнiй валютi пiдлягає зарахуванню на їхнi валютнi рахунки в уповноважених банках у термiни виплати заборгованостей, зазначенi в контрактах, але не пiзнiше 90 календарних днiв з дати митного оформлення (виписки вивiзної вантажної митної декларацiї) продукцiї, що експортується, а в разi експорту робiт (послуг), прав iнтелектуальної власностi - з моменту пiдписання акта або iншого документа, що засвiдчує виконання робiт, надання послуг, експорт прав iнтелектуальної власностi.

     Згiдно зi статтею 4 Закону порушення резидентами термiнiв, передбачених статтями 1 i 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пенi за кожний день прострочення у розмiрi 0,3 вiдсотка вiд суми неодержаної виручки (митної вартостi недопоставленої продукцiї) в iноземнiй валютi, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Нацiонального банку України на день виникнення заборгованостi.

     Пунктом 2.3 Iнструкцiї про порядок здiйснення контролю i отримання лiцензiй за експортними, iмпортними та лiзинговими операцiями, затвердженого постановою Правлiння НБУ вiд 24.03.99 N 136, що зареєстрована в Мiнiстерствi юстицiї України 28.05.99 за N 338/3631, також передбачено зняття банком експортної операцiї резидента з контролю пiсля зарахування виручки за цiєю операцiєю (або її частини - у разi здiйснення обов'язкового продажу) на поточний рахунок останнього.

     При цьому слiд зазначити, що розмiр виручки резидента у iноземнiй валютi визначається виходячи з умов договору та вiдображеної вартостi експортованих товарiв, робiт (послуг) в первинних документах, якi засвiдчують фактичне виконання зовнiшньоекономiчної операцiї. Тобто надходження в установлений термiн валютної виручки не в повному обсязi, передбаченому в контрактi, а зменшеному на суму уцiнки продукцiї не звiльняє резидента України вiд вiдповiдальностi, передбаченої статтею 4 зазначеного Закону.

     Враховуючи викладене, виручка українського пiдприємства за експортовану ним продукцiю пiдлягає зарахуванню на його рахунок в уповноваженому банку у строки виплати заборгованостi, зазначеної в контрактi, але не пiзнiше 90 календарних днiв з дати митного оформлення (виписки вивiзної вантажної митної декларацiї) продукцiї, що експортується, або з моменту пiдписання акта або iншого документа, що засвiдчує виконання робiт, надання послуг.

     5. Щодо вiдповiдальностi суб'єкта зовнiшньоекономiчної дiяльностi за подання даних, якi мiстяться у V роздiлi Декларацiї про валютнi цiнностi, доходи та майно, що належать резиденту України i знаходяться за її межами.

     Декларування валютних цiнностей, доходiв та майна здiйснюється суб'єктами пiдприємницької дiяльностi за формою Декларацiї про валютнi цiнностi, доходи та майно, що належать резиденту України i знаходяться за її межами, затвердженої наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 25.12.95 N 207.

     У роздiлах II - III зазначеної Декларацiї вiдображаються валютнi кошти та товари, що знаходяться за межами України з порушенням термiнiв розрахункiв, встановлених статтями 1 i 2 Закону України вiд 23.09.94 N 185/94-ВР "Про порядок здiйснення розрахункiв в iноземнiй валютi".

     Роздiл V Декларацiї, в якому вiдображаються данi про проведенi поточнi операцiї у сферi зовнiшньоекономiчної дiяльностi, зокрема i про валютнi кошти та товари, повернутi з порушенням законодавчо встановлених термiнiв, носить лише iнформацiйний характер.

     Отже, враховуючи те, що в роздiлi V Декларацiї мiститься iнформацiя про валютнi цiнностi, якi повернутi на Україну, то згiдно з пунктом 2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правлiння Нацiонального банку України вiд 08.02.2000 N 49, неподання або несвоєчасне подання резидентами України декларацiї (за вiдсутностi валютних цiнностей та майна за межами України) не тягне за собою застосування фiнансових санкцiй.

Заступник Голови ДПА України

Ю. Гриб