МIНIСТЕРСТВО IНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНА АДМIНIСТРАЦIЯ ЗАЛIЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ

вiд 21.03.2012 р.	N 2/3-1-6-6/581

 

Головi громадської Ради при Державнiй митнiй службi України Платонову О. I.

Шановний Олегу Iсааковичу!

     Державна адмiнiстрацiя залiзничного транспорту України висловлює занепокоєння з приводу прийняття Верховною Радою України 13.03.2012 Закону України "Про внесення змiн до Митного кодексу України та iнших законодавчих актiв України", положення статтi 305 якого в разi його пiдписання Президентом України практично знищать транзитний потенцiал України та призведуть до втрати значних фiнансових надходжень до бюджету країни вiд транзитних вантажних перевезень, зокрема залiзничним транспортом, оскiльки саме на цей вид транспорту припадає до 85 вiдсоткiв усього транзитного вантажопотоку держави.

     Застосувавши своє право вето на прийнятий Верховною Радою України 3 листопада 2011 року Митний кодекс України (далi - Кодекс), Президент України повернув його до Верховної Ради України для повторного розгляду, зауваживши, що вiн не може бути пiдписаний, оскiльки порушує взятi Україною мiжнароднi зобов'язання, зокрема в рамках СОТ. У своїх пропозицiях Президент України наголосив на необхiдностi утриматися вiд запровадження в новому Кодексi положення щодо забезпечення сплати митних платежiв пiд час перемiщення територiєю України товарiв (крiм пiдакцизних) прохiдним та внутрiшнiм транзитом (частина друга статтi 305).

     Проте народними депутатами України - членами Комiтету Верховної Ради України з питань фiнансiв, банкiвської дiяльностi, податкової та митної полiтики ця пропозицiя була проiгнорована та врахована лише "редакцiйно", а не по сутi.

     Такi дiї призведуть до зменшення обсягiв перевезень транзитних вантажiв залiзничним транспортом у зв'язку зi збiльшенням вартостi перевезення (вiд 0,4 до 2 доларiв США за одну тонну) та остаточної втрати Україною iмiджу транзитної держави.

     Сьогоднi транзитнi перевезення територiєю України стають невигiдними, незважаючи на те, що розвиток транзитного потенцiалу не потребує вiд держави жодних витрат i може забезпечуватися шляхом прийняття прозорого законодавства, яке б вiдповiдало нормам мiжнародного права в частинi спрощення та сприяння транзиту.

     Крiм цього, це суперечить вiдповiдним нацiональним i мiжнародним нормам права та є безпрецедентним випадком у практицi як нацiональної, так i мiжнародної законодавчої дiяльностi.

     Статтею 3 Закону України "Про транзит вантажiв" передбачено, що свобода транзиту вантажiв забезпечується шляхом вiдсутностi необґрунтованих затримок i обмежень, у тому числi стосовно засобiв транзиту, та звiльнення вiд сплати будь-яких iнших платежiв, крiм єдиного збору, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України.

     Крiм того, вiдповiдно до частини другої статтi V Генеральної угоди з тарифiв i торгiвлi (ГАТТ 1947) транзитний рух не повинен зазнавати будь-яких непотрiбних затримок чи обмежень i повинен бути звiльнений вiд мит та вiд усiх транзитних мит чи iнших зборiв, що накладаються стосовно транзиту, за винятком зборiв за транспортування чи зборiв, що вiдповiдають адмiнiстративним витратам, якi спричиняються транзитом, чи вiдповiдають вартостi наданих послуг.

     Виходячи з вищевикладеного, просимо пiдтримати позицiю Укрзалiзницi та звернутися до Президента України з проханням повторно застосувати право вето щодо Кодексу з метою встановлення такого порядку, згiдно з яким надання митним органам забезпечення сплати митних платежiв було б обов'язковим у разi ввезення виключно пiдакцизних товарiв на митну територiю України та їх перемiщення територiєю України прохiдним i внутрiшнiм транзитом.

З повагою, Перший заступник генерального директора

М. I. Сергiєнко