МIНIСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛIТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

НАКАЗ

11.06.2012	N 339

Про затвердження Положення щодо здiйснення аналiзу ризикiв для розробки та/або перегляду фiтосанiтарних заходiв

Зареєстровано в Мiнiстерствi юстицiї України 27 червня 2012 р. за N 1081/21393

     На виконання розпорядження Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 17 серпня 2011 року N 790-р "Про затвердження плану заходiв щодо виконання у 2011 роцi Загальнодержавної програми адаптацiї законодавства України до законодавства Європейського Союзу", вiдповiдно до статей 14, 15, 16 та 17 Закону України "Про карантин рослин" наказую:

     1. Затвердити Положення щодо здiйснення аналiзу ризикiв для розробки та/або перегляду фiтосанiтарних заходiв, що додається.

     2. Департаменту землеробства (Демидов О. А.) подати наказ на державну реєстрацiю до Мiнiстерства юстицiї України.

     3. Цей наказ набирає чинностi з дня його офiцiйного опублiкування.

     4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Мiнiстра Сеня О. В.

Мiнiстр	М. В. Присяжнюк
ПОГОДЖЕНО:
Голова Державної ветеринарної та фiтосанiтарної служби України	I. Ю. Бiсюк

 

	ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Мiнiстерства аграрної полiтики та продовольства України 11.06.2012 N 339
	Зареєстровано в Мiнiстерствi юстицiї України 27 червня 2012 р. за N 1081/21393

ПОЛОЖЕННЯ
щодо здiйснення аналiзу ризикiв для розробки та/або перегляду фiтосанiтарних заходiв

I. ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     1.1. Це Положення визначає умови проведення аналiзу ризикiв для розробки та/або перегляду фiтосанiтарних заходiв.

     1.2. Проведення аналiзу ризику здiйснюється на пiдставi Мiжнародної конвенцiї про захист рослин (далi - МКЗР), стандартiв Європейської i Середземноморської органiзацiї захисту рослин (далi - ЄОКЗР) та на основi Мiжнародних стандартiв з фiтосанiтарних заходiв (N 2 "Структура аналiзу фiтосанiтарного ризику", N 11 "Аналiз фiтосанiтарного ризику для карантинних шкiдникiв, зокрема аналiз ризику для навколишнього середовища та ризику, що завдається живими модифiкованими органiзмами", N 21 "Аналiз фiтосанiтарного ризику для регульованих некарантинних шкiдникiв") (далi - МСФЗ) та цього Положення.

     1.3. У цьому Положеннi термiни вживаються у такому значеннi:

     аналiз ризикiв, пов'язаний iз переглядом, - аналiз ризикiв для потенцiйних регульованих шкiдливих органiзмiв, який здiйснюється у випадку необхiдностi перегляду фiтосанiтарних правил згiдно з чинним законодавством України;

     аналiз ризикiв, пов'язаний iз садивним та насiннєвим матерiалом, - аналiз ризикiв для визначення регульованого некарантинного шкiдливого органiзму, рослини, призначеної для садiння i висiвання, що може бути шляхом перенесення шкiдливих органiзмiв;

     аналiз ризикiв, пов'язаний iз шкiдливим органiзмом, - аналiз ризикiв для потенцiйних регульованих шкiдливих органiзмiв, який здiйснюється пiсля iдентифiкацiї шкiдливого органiзму, що може вимагати застосування фiтосанiтарних заходiв;

     аналiз ризикiв, пов'язаний зi шляхом загрози вiд шкiдливого органiзму, - аналiз ризикiв для потенцiйних регульованих шкiдливих органiзмiв, який здiйснюється пiсля iдентифiкацiї шляху загрози вiд шкiдливого органiзму (далi - аналiз ризикiв, пов'язаний зi шляхом проникнення);

     вiдповiдний рiвень фiтосанiтарного захисту - рiвень захисту, який зменшує ризик занесення/проникнення шкiдливого органiзму на територiю країни до низького прийнятного рiвня ризику;

     господарi (рослини-господарi, рослини-живителi) - рослини, продукти рослинного походження та iншi об'єкти регулювання, якi використовує шкiдливий органiзм для харчування, проживання, захисту вiд ворогiв, а також як засiб пересування;

     зона аналiзу ризикiв - чiтко визначена зона у державi, для якої проводиться аналiз ризикiв шкiдливого органiзму;

     зона ризику - зона, в якiй екологiчнi фактори сприяють укорiненню шкiдливого органiзму, чия присутнiсть у зонi призведе до значних економiчних втрат;

     категоризацiя - це процес визначення та вiднесення шкiдливого органiзму до категорiї карантинних органiзмiв, регульованих некарантинних шкiдливих органiзмiв чи до iншої категорiї шкiдливих органiзмiв;

     органiзм - бiологiчна одиниця, здатна до розмноження або самовiдтворення у природному станi;

     переносник, в тому числi резерватор, - засоби та/або шляхи (органiзм, транспортний засiб, рослина або продукт рослинного походження) для перемiщення (передачi) патогену;

     прийнятний рiвень ризику - рiвень ризику вiд шкiдливого органiзму, який є прийнятним для забезпечення вiдповiдного рiвня фiтосанiтарного захисту;

     проникнення - перемiщення шкiдливого органiзму в зону, де вiн ще не є присутнiм або має обмежене поширення i знаходиться у процесi монiторингу;

     товар - рослини, продукти рослинного походження або iнший об'єкт регулювання, який перемiщується для мiжнародної або внутрiшньої торгiвлi чи з iншою метою;

     шлях проникнення - будь-який спосiб, за допомогою якого вiдбувається проникнення або поширення шкiдливого органiзму.

     Iншi термiни вживаються у значеннi, наведеному у статтi 1 Закону України "Про карантин рослин".

     1.4. Аналiз ризикiв повинен проводитися для конкретної зони аналiзу ризикiв.

     1.5. Метою проведення аналiзу ризикiв у межах визначеної зони є:

     а) вiднесення шкiдливих органiзмiв до карантинних органiзмiв або регульованих некарантинних шкiдливих органiзмiв;

     б) визначення iнтенсивностi фiтосанiтарних заходiв, що будуть застосовуватися до таких шкiдливих органiзмiв, якщо вiдсутнi вiдповiднi мiжнароднi стандарти, настанови та рекомендацiї щодо проведення фiтосанiтарних заходiв або якщо доступнi мiжнароднi стандарти, настанови та рекомендацiї не є достатнiми для забезпечення прийнятного рiвня фiтосанiтарного захисту для України.

     1.6. Метою проведення аналiзу ризикiв щодо потенцiйного карантинного органiзму є:

     а) визначення проблемних шкiдливих органiзмiв та/або шляхiв проникнення та оцiнка їх небезпеки;

     б) визначення зони ризику;

     в) визначення варiантiв управлiння ризиками (у разi необхiдностi).

     1.7. Метою проведення аналiзу ризикiв щодо потенцiйного регульованого некарантинного шкiдливого органiзму є:

     а) визначення шкiдливих органiзмiв, пов'язаних з рослинами, призначеними для садiння i висiвання, й оцiнка ризикiв, пов'язаних з такими органiзмами;

     б) визначення варiантiв управлiння ризиками (у разi необхiдностi).

     1.8. Для проведення аналiзу ризикiв щодо потенцiйних карантинних органiзмiв зона аналiзу ризикiв повинна бути чiтко визначена. Це може бути зона у межах країни або її частини або зона в межах декiлькох країн.

     1.9. Пiд час проведення аналiзу ризикiв щодо потенцiйних регульованих некарантинних шкiдливих органiзмiв зона аналiзу ризикiв повинна бути чiтко визначена. Така зона може займати територiю всiєї країни або її частини. Зона аналiзу ризикiв повинна збiгатися iз зоною, для якої застосовуються або плануються до застосування вiдповiднi фiтосанiтарнi заходи стосовно локалiзацiї та лiквiдацiї попередньо класифiкованих або потенцiйних регульованих некарантинних шкiдливих органiзмiв.

     1.10. Аналiз ризикiв складається з таких етапiв:

     а) пiдготовчий етап (iнiцiювання аналiзу ризикiв);

     б) оцiнка ризику, який становить потенцiйний регульований шкiдливий органiзм;

     в) оцiнка варiантiв управлiння ризиками.

II. ПIДГОТОВЧИЙ ЕТАП (IНIЦIЮВАННЯ АНАЛIЗУ РИЗИКIВ)

     2.1. Iнiцiювання аналiзу ризикiв щодо потенцiйних регульованих шкiдливих органiзмiв здiйснюється шляхом:

     а) аналiзу ризикiв, пов'язаного зi шляхом проникнення;

     б) аналiзу ризикiв, пов'язаного iз садивним та насiннєвим матерiалом;

     в) аналiзу ризикiв, пов'язаного iз шкiдливим органiзмом;

     г) аналiзу ризикiв, пов'язаного з переглядом.

     2.2. Аналiз ризикiв, пов'язаний зi шляхом проникнення, повинен проводитись у таких випадках:

     а) отримання запиту на видачу карантинного дозволу на iмпорт або транзит через територiю України об'єктiв регулювання, що ранiше не ввозились, включаючи рослини, отриманi за допомогою використання сучасних бiотехнологiй, або об'єктiв регулювання з країн, з яких ранiше не здiйснювався iмпорт цих об'єктiв;

     б) отримання запиту на видачу карантинного дозволу на iмпорт нового виду рослин з метою розмноження та/або наукових дослiджень;

     в) визначення iншого шляху проникнення потенцiйного карантинного органiзму (вiдходи, пакувальний матерiал i поштовi перевезення).

     2.3. Аналiз ризикiв, пов'язаний iз садивним та насiннєвим матерiалом, повинен проводитись у таких випадках:

     а) необхiднiсть регулювання нового виду рослин для садiння i висiвання;

     б) виявлення змiн у вразливостi або стiйкостi рослин для садiння i висiвання до потенцiйного регульованого некарантинного шкiдливого органiзму.

     2.4. Аналiз ризикiв, пов'язаний iз шкiдливим органiзмом, повинен проводитись у таких випадках:

     а) виникнення надзвичайної ситуацiї через встановлення пiдтвердженого зараження або спалаху нового шкiдливого органiзму у межах зони аналiзу ризикiв;

     б) виникнення надзвичайної ситуацiї, коли в iмпортованому об'єктi регулювання знаходиться новий шкiдливий органiзм;

     в) визначення нового ризику вiд шкiдливого органiзму за допомогою наукових дослiджень;

     г) занесення шкiдливого органiзму до зони;

     ґ) надходження iнформацiї про шкоду, що може спричиняти шкiдливий органiзм в iншiй зонi, крiм зони походження;

     д) неодноразове виявлення шкiдливого органiзму в iмпортованих партiях об'єктiв регулювання в результатi їхнього огляду та фiтосанiтарної експертизи;

     е) запит на отримання карантинного дозволу на iмпорт органiзму з метою бiологiчного контролю, наукових дослiджень або для iнших цiлей;

     є) змiни у поширеннi або частотi виявлення шкiдливого органiзму; змiни у статусi шкiдливих органiзмiв (наприклад, карантинний органiзм набув широкого поширення або бiльше не регулюється як карантинний органiзм); присутнiсть нового шкiдливого органiзму, який не пiдлягає регулюванню як карантинний органiзм, - для потенцiйного регульованого некарантинного шкiдливого органiзму;

     ж) виявлення органiзму, що слугує засобом перенесення шкiдливих органiзмiв.

     2.5. Аналiз ризикiв, пов'язаний iз переглядом, повинен застосовуватися в таких випадках:

     а) якщо фiтосанiтарний захiд, прийнятий за надзвичайних обставин, проводиться впродовж шести мiсяцiв;

     б) отримання нової пiдтвердженої iнформацiї щодо статусу шкiдливих органiзмiв у країнi - iмпортерi об'єктiв регулювання, якi є вразливими до шкiдливих органiзмiв або можуть їх переносити;

     в) змiни статусу шкiдливих органiзмiв в Українi, що вимагає внесення змiн до фiтосанiтарних правил та/або фiтосанiтарних процедур, що застосовуються до конкретного шкiдливого органiзму;

     г) розгляду фiтосанiтарних заходiв стосовно локалiзацiї та лiквiдацiї шкiдливих органiзмiв, включаючи iнтенсивнiсть заходiв, що застосовуються до шкiдливого органiзму, з метою уникнення неприйнятного економiчного впливу зазначених регульованих некарантинних шкiдливих органiзмiв на рослини, призначенi для садiння i висiвання в зонi аналiзу ризикiв;

     ґ) розширення фiтосанiтарних вимог до iмпорту насiннєвого та посадкового матерiалу, якi вже є регульованими в зонi аналiзу ризикiв;

     д) якщо країна - iмпортер об'єктiв регулювання подає обґрунтований запит на перегляд чинних фiтосанiтарних заходiв;

     е) неузгодженостi позицiй мiж державами щодо фiтосанiтарних заходiв.

     2.6. Система отримання даних з ЄОКЗР повинна використовуватися як основне джерело iнформацiї для виявлення шкiдливих органiзмiв, рослин, якi виступають їхнiми господарями, їхнього поширення в iноземних країнах, вiдомих шляхiв та об'єктiв. Данi щодо зафiксованих випадкiв виявлення шкiдливих органiзмiв в об'єктах регулювання, що ввозяться в Україну, можуть також використовуватись як iнформацiйне джерело.

     2.7. У випадку потенцiйного регульованого некарантинного шкiдливого органiзму щодо шкiдливого органiзму необхiдно використовувати iнформацiю ЄОКЗР, вiдповiднi мiжнароднi стандарти, настанови та рекомендацiї, а також данi Державної ветеринарної та фiтосанiтарної служби України.

III. ОЦIНКА РИЗИКУ, ЯКИЙ СТАНОВИТЬ ПОТЕНЦIЙНИЙ РЕГУЛЬОВАНИЙ ШКIДЛИВИЙ ОРГАНIЗМ

     3.1. Оцiнювання ризику, який становить потенцiйний регульований шкiдливий органiзм, складається з таких взаємопов'язаних етапiв:

     а) категоризацiя шкiдливих органiзмiв;

     б) для потенцiйного карантинного органiзму - оцiнка вiрогiдностi занесення та поширення шкiдливих органiзмiв;

     в) для потенцiйного регульованого некарантинного шкiдливого органiзму - оцiнка рослин, призначених для садiння i висiвання, як основного джерела зараження шкiдливими органiзмами;

     г) оцiнка потенцiйних економiчних наслiдкiв, включаючи вплив на навколишнє середовище.

     3.2. Оцiнка ризикiв може бути якiсною або кiлькiсною залежно вiд доступностi даних та технiчної складностi процесу, необхiдних для забезпечення вiдповiдного рiвня фiтосанiтарного захисту.

     3.3. Метою процесу категоризацiї є визначення потреби класифiкацiї шкiдливого органiзму як карантинного органiзму.

     3.4. У випадку оцiнки ризикiв, пов'язаної зi шляхом, численнi шкiдливi органiзми можуть бути iдентифiкованi як такi, що здатнi до перенесення або передачi за допомогою одного типу/виду товару. У таких випадках будь-який iдентифiкований шкiдливий органiзм потрiбно категоризувати або як шкiдливий органiзм, що не становить загрози, або як потенцiйний чи вiдомий карантинний органiзм.

     3.5. Процес категоризацiї шкiдливих органiзмiв складається з таких етапiв:

     а) визначення шкiдливого(их) органiзму(iв);

     б) у випадку потенцiйного регульованого некарантинного шкiдливого органiзму - iдентифiкацiя рослини-господаря, частини рослини, що вважається зараженою, та передбачуваного використання, зв'язок мiж шкiдливим органiзмом та рослинами, призначеними для садiння та висiвання, та його вплив на передбачуване використання рослин;

     в) визначення присутностi iдентифiкованого(их) шкiдливого(их) органiзму(iв) на територiї України, включаючи (у разi його/їх присутностi) його (їх) поширення;

     г) регуляторний статус;

     ґ) у випадку потенцiйного карантинного органiзму - потенцiал аклiматизацiї та поширення в зонi аналiзу ризикiв;

     д) прогнозованi економiчнi наслiдки (включаючи наслiдки для навколишнього середовища) в зонi аналiзу ризикiв.

     3.6. Якщо iдентифiкований(i) шкiдливий(i) органiзм(и) присутнiй(i) на територiї Українi i цей(i) шкiдливий(i) органiзм(и) не потребує(ють) застосування вiдповiдних фiтосанiтарних заходiв, оцiнка ризикiв не повинна продовжуватися.

     3.7. Якщо було визначено, що iдентифiкований(i) шкiдливий(i) органiзм(и) присутнiй(i) на територiї України та потребує(ють) застосування вiдповiдних фiтосанiтарних заходiв, однак не iснує або iснує незначна можливiсть аклiматизацiї та поширення шкiдливого(их) органiзму(iв) в зонi аналiзу ризикiв, оцiнка ризикiв не повинна продовжуватися.

     3.8. Якщо iдентифiкований(i) шкiдливий(i) органiзм(и) може(уть) стати карантинним(и) органiзмом(ами) або iнформацiї для повної категоризацiї iдентифiкованого(их) шкiдливого(их) органiзму(iв) недостатньо, процес оцiнки ризикiв повинен продовжуватися.

     3.9. Iмовiрнiсть занесення шкiдливого органiзму до зони аналiзу ризикiв залежить вiд шляхiв, за допомогою яких шкiдливий органiзм може проникнути до зони та аклiматизуватись в нiй.

     3.10. У випадку аналiзу ризикiв, пов'язаного зi шляхом проникнення, iмовiрнiсть проникнення шкiдливого органiзму повинна оцiнюватися стосовно iдентифiкованого шляху проникнення. Iмовiрнiсть проникнення шкiдливого органiзму для аналiзу ризикiв, пов'язаного з певним шкiдливим органiзмом або переглядом, повинна оцiнюватися стосовно всiх потенцiйних шляхiв.

     3.11. Загальна iмовiрнiсть занесення може виражатися кiлькiсно, якiсно або порiвняно до iмовiрностi занесення за результатами аналiзу ризикiв iнших шкiдливих органiзмiв, залежно вiд того, що найбiльш пiдходить для даних i методiв, якi використовувалися для визначення ймовiрностей.

     3.12. Для того, щоб визначити iмовiрнiсть проникнення потенцiйного карантинного органiзму, потрiбно:

     а) у випадку аналiзу ризикiв, пов'язаного зi шкiдливим органiзмом, - iдентифiкувати можливi шляхи проникнення;

     б) оцiнити вiрогiднiсть зв'язку потенцiйного карантинного органiзму з вихiдним шляхом проникнення;

     в) оцiнити вiрогiднiсть виживання потенцiйного карантинного органiзму впродовж транспортування або зберiгання.

     3.13. При iдентифiкацiї шляхiв проникнення повиннi враховуватись географiчне поширення, спектр рослин-господарiв шкiдливого органiзму та данi щодо проникнення шкiдливого органiзму у минулому.

     3.14. Iмовiрнiсть зв'язку потенцiйного карантинного органiзму з вихiдним шляхом необхiдно оцiнювати на основi таких даних:

     а) домiнування шкiдливого органiзму на територiї, з якої вiн походить;

     б) поширення шкiдливого органiзму впродовж життєвого циклу в середовищi, пов'язаному з товарами, контейнерами та транспортними засобами;

     в) об'єм та частота перемiщень шкiдливого органiзму на шляху розповсюдження;

     г) пора року, у якiй здiйснюється перевезення;

     ґ) заходи впливу на шкiдливi органiзми (фiтосанiтарнi, агротехнiчнi та iншi заходи, що застосовуються до них на територiї країни походження: застосування препаратiв для захисту рослин, переробка, вiдбраковування, прополювання, сортування тощо).

     3.15. Iмовiрнiсть виживання потенцiйного шкiдливого органiзму в процесi транспортування або зберiгання необхiдно оцiнювати на основi таких даних:

     а) швидкiсть та умови транспортування, а також тривалiсть життєвого циклу шкiдливого органiзму в порiвняннi з тривалiстю перевезень i зберiгання;

     б) вплив транспортування або зберiгання на тривалiсть життєвого циклу;

     в) перевага чисельностi шкiдливого органiзму на конкретних видах вантажiв пiд час здiйснення їх транспортування та зберiгання;

     г) процедури, що застосовуються до вантажiв у країнi походження, країнi призначення або впродовж транспортування чи зберiгання (рефрижерацiя тощо).

     3.16. Iмовiрнiсть виживання шкiдливого органiзму при застосуваннi iнших процедур, визначених вiдповiдними фiтосанiтарними заходами (зокрема огляд вантажiв, що проводиться вiд мiсця походження до кiнцевого пункту призначення вантажу), потрiбно оцiнити в аспектi ефективностi зазначених заходiв до потенцiйного карантинного органiзму.

     3.17. Iмовiрнiсть потрапляння потенцiйного карантинного органiзму на придатного господаря слiд оцiнювати на основi таких даних:

     а) механiзми поширення вiд шляху перенесення на придатного господаря;

     б) кiлькiсть пунктiв призначення для iмпортованого товару у зонi аналiзу ризикiв;

     в) близькiсть розмiщення пунктiв проникнення, транзиту та мiсць призначення до придатних господарiв;

     г) пора року, пiд час якої вiдбувається iмпорт чи транзит товару;

     ґ) ризик, пов'язаний iз цiльовим призначенням товару, який є вищим для садивного/насiннєвого матерiалу та нижчим для товару, який призначено для переробки або прямого споживання;

     д) ризики вiд побiчних продуктiв i вiдходiв.

     3.18. Для оцiнки iмовiрностi аклiматизацiї потенцiйного карантинного органiзму необхiдно отримати надiйну iнформацiю щодо його бiологiї (життєвий цикл, спектр господарiв, життєздатнiсть) з територiй, де зустрiчається шкiдливий органiзм.

     Приклади факторiв, якi враховуються для оцiнки iмовiрностi аклiматизацiї потенцiйного карантинного органiзму:

     а) наявнiсть, кiлькiсть i поширення господарiв у зонi аналiзу ризикiв;

     б) вiдповiднiсть навколишнього середовища у зонi аналiзу ризикiв;

     в) дотримання агротехнiчних заходiв та контрольнi заходи;

     г) можливiсть адаптацiї шкiдливого органiзму;

     ґ) репродуктивна стратегiя шкiдливого органiзму;

     д) метод виживання шкiдливого органiзму.

     3.19. Крiм факторiв, зазначених у пунктi 3.18 цього роздiлу, необхiдно враховувати данi попереднього досвiду боротьби з подiбними шкiдливими органiзмами.

     3.20. Для оцiнювання доступностi придатних господарiв, альтернативних господарiв i переносникiв у зонi аналiзу ризикiв потрiбно враховувати такi фактори:

     а) чи є господар та альтернативнi господарi присутнiми, їхня кiлькiсть та поширення;

     б) чи зустрiчаються господарi та альтернативнi господарi у достатнiй географiчнiй близькостi для завершення життєвого циклу шкiдливого органiзму;

     в) чи iснують iншi види рослин, якi можуть виявитися придатними господарями за умови вiдсутностi звичайних видiв господарiв;

     г) чи є переносник (якщо вiн необхiдний для поширення шкiдливого органiзму) вже присутнiм у зонi аналiзу ризикiв або чи iснує iмовiрнiсть його занесення;

     ґ) чи зустрiчаються iншi види переносникiв в зонi аналiзу ризикiв.

     3.21. Для оцiнювання придатностi навколишнього середовища у зонi аналiзу ризикiв шкiдливого органiзму потрiбно враховувати рiзнi впливи навколишнього середовища на шкiдливий органiзм, його господаря та переносникiв, а також екологiчнi фактори, що є вирiшальними для розвитку шкiдливого органiзму, його господаря та переносника, якщо такий є. Вiдповiднi фактори включають: придатнiсть клiмату; придатнiсть ґрунту; конкуренцiю серед господарiв; наявнiсть захищених середовищ (теплиць тощо) i як це може вплинути на здатнiсть до аклiматизацiї; здатнiсть шкiдливого органiзму, господарiв та переносникiв, якщо такi є, до виживання протягом несприятливих клiматичних перiодiв та до завершення свого життєвого циклу.

     3.22. Дозволяється використовувати системи клiматичного моделювання для порiвняння клiматичних даних з мiсць вiдомого (пiдтвердженого) поширення шкiдливого органiзму з вiдповiдними даними для зони аналiзу ризикiв.

     3.23. У деяких випадках необхiдно враховувати практику вирощування та виробництва культур, якi є господарями у зонi аналiзу ризикiв та зонi походження шкiдливого органiзму, що може впливати на його здатнiсть до аклiматизацiї.

     3.24. Слiд враховувати вiдповiднi фiтосанiтарнi заходи стосовно локалiзацiї та лiквiдацiї шкiдливих органiзмiв, що застосовуються в зонi аналiзу ризикiв для iнших шкiдливих органiзмiв, або природних ворогiв потенцiйного карантинного органiзму, що вже знаходяться в зонi аналiзу ризикiв та зменшують iмовiрнiсть аклiматизацiї. Шкiдливi органiзми, боротьба з якими не є ефективною, вважаються такими, що являють собою бiльший ризик, нiж тi, яких можна легко знищити, проводячи обробки. Необхiдно також враховувати наявнiсть та доступнiсть придатних методiв лiквiдацiї.

     3.25. Потенцiал адаптацiї шкiдливого органiзму до умов у зонi аналiзу ризикiв залежатиме вiд того, чи є вид пластичним, та вiд продемонстрованої здатностi шкiдливого органiзму адаптуватися до аналогiчних умов у зонi аналiзу фiтосанiтарного ризику.

     3.26. Слiд оцiнити ефект репродуктивної стратегiї та метод виживання шкiдливих органiзмiв, беручи до уваги здатнiсть до ефективної репродукцiї в новому середовищi, таку як партеногенез або самозапилення, тривалiсть життєвого циклу, кiлькiсть поколiнь на рiк, стадiя спокою тощо.

     3.27. Для аклiматизацiї необхiдно оцiнити порогову чисельнiсть популяцiї, яка необхiдна для пристосування.

     3.28. Якщо було визначено, що iмовiрностi укорiнення не iснує, аналiз ризикiв потрiбно завершити.

     3.29. Для того, щоб оцiнити iмовiрнiсть поширення потенцiйного карантинного органiзму, необхiдно отримати бiологiчну iнформацiю з територiй, де зустрiчається шкiдливий органiзм, з метою порiвняння з ситуацiєю в зонi аналiзу ризикiв. При оцiнцi iмовiрностi поширення використовуються приклади iз практики стосовно подiбних шкiдливих органiзмiв, а також такi фактори: придатнiсть природного та/або штучно пiдтримуваного середовища для природного поширення шкiдливого органiзму; наявнiсть природних перешкод; здатнiсть до перемiщення разом iз товарами або транспортними засобами; цiль призначення товару; потенцiйнi переносники шкiдливого органiзму в зонi аналiзу ризикiв; потенцiйнi природнi вороги шкiдливого органiзму в зонi аналiзу ризикiв.

     3.30. Крiм того, для оцiнки iмовiрностi поширення потенцiйного карантинного органiзму враховується те, чи є рослини, призначенi для садiння i висiвання, основним джерелом зараження потенцiйним регульованим некарантинним шкiдливим органiзмом.

     3.31. Оскiльки потенцiйний регульований некарантинний шкiдливий органiзм є присутнiм у зонi аналiзу ризикiв, необхiдна перевiрка того, чи рослини, призначенi для садiння i висiвання, є основним джерелом зараження цим потенцiйним регульованим некарантинним шкiдливим органiзмом.

     3.32. Всi джерела зараження рослин, призначених для садiння i висiвання, потрiбно оцiнювати на основi таких факторiв:

     а) життєвi цикли шкiдливого органiзму та господаря шкiдливого органiзму i джерела зараження шкiдливого органiзму;

     б) визначення вiдносного економiчного впливу джерел зараження шкiдливого органiзму.

     3.33. Джерела зараження рослин, призначених для садiння i висiвання, потенцiйними регульованими некарантинними шкiдливими органiзмами можуть включати: ґрунт; воду; повiтря; iншi рослини або продукти рослинного походження; переносникiв шкiдливого органiзму; забруднене обладнання або транспортнi засоби; побiчнi продукти або вiдходи.

     3.34. Необхiдно розглянути значення впливу iнших джерел зараження на розвиток шкiдливого органiзму та його вплив на передбачуване використання рослин. На визначення цих джерел можуть впливати такi фактори:

     а) кiлькiсть життєвих циклiв шкiдливого органiзму на рослинах, призначених для садiння i висiвання (наприклад, моноциклiчнi або полiциклiчнi шкiдливi органiзми);

     б) репродуктивна здатнiсть шкiдливого органiзму;

     в) ефективнiсть шляху, включаючи механiзми та швидкiсть поширення (розселення);

     г) вторинне зараження та перенесення вiд рослин, призначених для садiння i висiвання, на iншi рослини;

     ґ) клiматичнi фактори;

     д) агротехнiчнi заходи до i пiсля збирання врожаю;

     е) типи ґрунтiв;

     є) вразливiсть та стiйкiсть рослин (наприклад, початковi стадiї розвитку рослини можуть бути бiльш або менш вразливими до рiзних шкiдливих органiзмiв);

     ж) присутнiсть переносникiв;

     з) присутнiсть природних ворогiв та/або антагонiстiв;

     и) присутнiсть iнших вразливих господарiв;

     i) чисельнiсть шкiдливого органiзму в зонi аналiзу ризикiв;

     ї) вплив вiдповiдних фiтосанiтарних заходiв, що застосовуються на територiї оцiнки ризикiв, пов'язаних з рослинами, або впродовж транспортування чи зберiгання рослин.

     3.35. Рiзнi види та строки передачi шкiдливого органiзму вiд заражених рослин, призначених для садiння i висiвання (вiд насiння до насiння, вiд насiння до рослини, вiд рослини до рослини, у межах рослини), можуть бути важливими факторами, якi необхiдно брати до уваги. Їхня важливiсть може залежати вiд цiльового призначення рослин, призначених для садiння i висiвання, оскiльки те саме початкове зараження шкiдливим органiзмом може мати дуже рiзнi впливи на насiння для подальшого розмноження або на рослини, призначенi для садiння i висiвання.

     3.36. Якщо рослини, призначенi для садiння i висiвання, виявляються не основним джерелом зараження потенцiйним регульованим некарантинним шкiдливим органiзмом, аналiз ризикiв слiд завершити. У випадках, коли також є iншi джерела зараження, слiд оцiнити їхнiй вплив (шкоду) на цiльове призначення рослин, призначених для садiння i висiвання.

     3.37. У випадку наявностi достатнiх доказiв, що занесення шкiдливого органiзму матиме неприйнятнi економiчнi наслiдки (включаючи наслiдки для навколишнього середовища), детальний аналiз передбачуваних економiчних наслiдкiв не проводиться.

     3.38. Оцiнка економiчних наслiдкiв включає оцiнку прямих i непрямих впливiв шкiдливого органiзму, аналiзу комерцiйних наслiдкiв, некомерцiйних наслiдкiв та наслiдкiв для навколишнього середовища.

     3.39. Результати оцiнювання економiчних наслiдкiв повиннi бути вираженi у грошовому еквiвалентi, крiм випадкiв, коли оцiнка неможлива у грошовому еквiвалентi (вплив на навколишнє середовище, туризм тощо). В останньому випадку економiчнi наслiдки можуть виражатися якiсно або з використанням кiлькiсних значень без грошових еквiвалентiв.

     3.40. Економiчнi наслiдки вiд шкiдливого органiзму, який було занесено до зони аналiзу ризикiв, можуть вiдчуватися впродовж одного року, декiлькох рокiв або невизначеного перiоду.

     3.41. Аналiтичнi методи, що можуть використовуватися для оцiнки економiчних наслiдкiв потенцiйного карантинного органiзму, можуть включати:

     а) часткове складання бюджету, коли економiчнi наслiдки впливу шкiдливого органiзму зазвичай обмежуються впливом на виробникiв та вважаються незначними;

     б) часткову рiвновагу, коли наявнi значнi змiни у прибутках виробника або споживчому попитi, що є необхiдним для вимiрювання змiн в економiчному добробутi або чистих змiн цiни, якi виникають внаслiдок впливу шкiдливих органiзмiв на виробникiв i споживачiв;

     в) загальну рiвновагу, за якої економiчнi наслiдки є суттєвими для нацiональної економiки та можуть спричинити змiни у таких факторах, як заробiтна плата, процентнi ставки або офiцiйний валютний курс.

     3.42. Оцiнка прямих та непрямих економiчних наслiдкiв впливу шкiдливого органiзму повинна ґрунтуватися на вiдомостях, наданих з мiсць, в якi потрапив шкiдливий органiзм.

     3.43. Для визначення та характеристики прямих впливiв шкiдливого органiзму на кожного потенцiйного господаря в зонi аналiзу ризикiв або впливiв, якi є специфiчними для господаря, можуть розглядатися такi фактори:

     а) вiдомi або потенцiйнi рослини-господарi (в польових умовах, в умовах закритого ґрунту або в природних умовах);

     б) втрати врожаю, якiснi та кiлькiснi;

     в) бiологiчнi фактори, якi впливають на шкоду та збитки;

     г) абiотичнi фактори (клiмат тощо), якi впливають на шкоду та збитки;

     ґ) темпи поширення;

     д) темпи розмноження;

     е) заходи боротьби, їх ефективнiсть та вартiсть;

     є) вплив на iснуючу практику виробництва;

     ж) наслiдки для довкiлля.

     3.44. Для встановлення та характеристики непрямих наслiдкiв шкiдливого органiзму в зонi аналiзу ризикiв або наслiдкiв, якi не є специфiчними для господаря, можуть розглядатися такi фактори:

     а) наслiдки для внутрiшнього ринку;

     б) наслiдки для експортних ринкiв та наслiдки для доступу до експортних ринкiв через застосування фiтосанiтарних заходiв торговими партнерами у випадку встановлення наявностi шкiдливого органiзму;

     в) змiни у витратах виробника;

     г) змiни у споживчому попитi на продукт на iноземному та вiтчизняному ринках;

     ґ) наслiдки для довкiлля та iншi небажанi наслiдки застосування фiтосанiтарних заходiв;

     д) можливiсть застосування та вартiсть заходiв з лiквiдацiї i/або локалiзацiї;

     е) здатнiсть виступати переносником для iнших шкiдливих органiзмiв;

     є) ресурси, необхiднi для додаткових дослiджень;

     ж) соцiальнi та iншi наслiдки (туризм тощо).

     3.45. Оцiнка економiчних наслiдкiв для торгiвлi може бути позитивною або негативною. Для цього розглядаються:

     а) змiни у прибутках виробникiв, обумовленi впливом шкiдливого органiзму, внаслiдок змiн у витратах на виробництво, випуску продукцiї або цiнах;

     б) змiни, викликанi впливом шкiдливого органiзму на попит та цiни, сплаченi за товари.

     3.46. При розглядi потенцiйного регульованого некарантинного шкiдливого органiзму для встановлення економiчних наслiдкiв повиннi враховуватись такi фактори:

     а) скорочення обсягу виробництва продукцiї, придатної для продажу;

     б) погiршення якостi;

     в) додатковi витрати на застосування фiтосанiтарних заходiв;

     г) додатковi витрати на збирання врожаю та сортування;

     ґ) додатковi витрати на пересадку рослин;

     д) втрати, обумовленi необхiднiстю вирощування нових сiльськогосподарських культур.

     3.47. Наслiдки впливу шкiдливого органiзму для iнших рослин-господарiв або для iнших сортiв рослин-господарiв на мiсцi виробництва повиннi враховуватись при визначеннi економiчних наслiдкiв. У таких випадках оцiнка наслiдкiв цiльового призначення таких рослин може включати всi вiдповiднi рослини-господарi, що вирощуються на мiсцi виробництва.

     3.48. За наявностi довгострокових наслiдкiв можуть визначатись економiчнi наслiдки для майбутнiх культур, якi включаються до оцiнки економiчних наслiдкiв.

     3.49. Для оцiнки ймовiрностi занесення шкiдливого органiзму та вiдповiдних економiчних наслiдкiв необхiдно документально зафiксувати рiвень невизначеностi, а також вказати вiдповiдне джерело, з якого взята iнформацiя.

     3.50. Загальний ризик визначається в процесi розгляду результатiв оцiнок ймовiрностi занесення та поширення шкiдливого органiзму, а також економiчних наслiдкiв. Якщо загальний ризик вже є прийнятним, застосування фiтосанiтарних заходiв є необґрунтоване i потреби в управлiннi ризиками не iснує.

     3.51. Якщо загальний ризик визнано неприйнятним, пiсля аналiзу ризикiв здiйснюється управлiння ризиками для встановлення можливих фiтосанiтарних заходiв, якi забезпечать належний рiвень фiтосанiтарного захисту.

IV. ОЦIНКА ВАРIАНТIВ УПРАВЛIННЯ РИЗИКАМИ

     4.1. Управлiння ризиками, пов'язаними зi шкiдливими органiзмами, - це процес, що визначає шляхи протидiї завданим ризикам, оцiнку ефективностi цих дiй та найбiльш доцiльнi методи. В процесi вибору варiанта управлiння ризиками, пов'язаними зi шкiдливими органiзмами, також повинна враховуватися невизначенiсть в оцiнках економiчних наслiдкiв та ймовiрнiсть занесення шкiдливого органiзму.

     4.1.1. Управлiння ризиками має на метi досягнення вiдповiдного рiвня фiтосанiтарного захисту.

     4.1.2. Вiдповiдний рiвень фiтосанiтарного захисту також забезпечується визначенням прийнятного рiвня ризику, який становить шкiдливий органiзм (далi - прийнятний рiвень ризику).

     4.1.3. Прийнятний рiвень ризику виражається за допомогою посилання на iснуючi фiтосанiтарнi вимоги, показникiв приблизно розрахованих економiчних збиткiв, вираження в масштабi граничного ризику порiвняно з прийнятним рiвнем ризику iнших країн.

     4.2. Фiтосанiтарнi заходи повиннi обиратися на пiдставi їхньої ефективностi за умови виконання таких вимог:

     а) фiтосанiтарнi заходи повиннi бути економiчно вигiдними та здiйсненними;

     б) фiтосанiтарнi заходи повиннi застосовуватись лише до мiнiмальної зони та забезпечувати ефективний захист небезпечних зон;

     в) при ефективностi iснуючих заходiв жодних додаткових заходiв не потрiбно;

     г) при виявленнi iнших аналогiчних фiтосанiтарних заходiв такi заходи приймаються як альтернативнi (принцип "еквiвалентностi фiтосанiтарних заходiв");

     ґ) у випадку визначення шкiдливого органiзму карантинним органiзмом, обмежено поширеним в Українi, фiтосанiтарнi заходи, що застосовуються до iмпорту, не повиннi бути суворiшими, нiж заходи, що застосовуються в зонi аналiзу ризикiв.

     4.3. Фiтосанiтарнi заходи, якi застосовуються до вантажiв, можуть складатися з:

     а) iнспектування i проведення фiтосанiтарної експертизи;

     б) заборони на ввезення деяких частин рослин-господарiв;

     в) процедури перевiрки до ввезення або пiсля ввезення вантажу;

     г) визначення умов поводження з товаром;

     ґ) проведення спецiальної обробки товару;

     д) встановлення кiнцевого призначення, реалiзацiї та перiодiв ввезення товару.

     4.4. Варiанти управлiння ризиками, пов'язаними з потенцiйними карантинними органiзмами, для запобiгання або зменшення зараження культур передбачають: обробку культури, поля або мiсця виробництва; обмеження щодо складу товару; вирощування рослин в спецiальних захисних умовах (теплицi, iзоляцiя); збирання врожаю рослин на певному етапi зрiлостi або в конкретну пору року; ввезення рослин, вирощених за сертифiкованою схемою.

     4.5. Варiанти управлiння ризиками, пов'язаними з територiями, мiсцями або дiлянками виробництва, вiльними вiд шкiдливих органiзмiв, передбачають: ввезення господарiв iз зон, офiцiйно вiльних вiд карантинних органiзмiв; ввезення рослин-господарiв лише з мiсць виробництва або виробничих дiлянок, вiльних вiд карантинних органiзмiв; перевiрка рослин-господарiв для пiдтвердження того, що вони є вiльними вiд карантинних органiзмiв.

     4.6. Варiанти управлiння ризиками, пов'язаними з потенцiйними карантинними органiзмами, для iнших шляхiв розповсюдження передбачають застосування таких заходiв:

     а) фiтосанiтарнi заходи, що застосовуються в країнi походження, включаючи виявлення, локалiзацiю та лiквiдацiю, - у випадку природного поширення карантинних органiзмiв (самостiйнi перельоти, за допомогою вiтру, комах, птахiв тощо);

     б) iнспектування, обробка - стосовно багажу подорожуючих;

     в) очистка або обробка зараженого (забрудненого) устаткування або транспортних засобiв.

     4.7. У зонi ризику або в зонi аналiзу ризикiв можуть застосовуватися iнспектування для виявлення шляхiв проникнення шкiдливих органiзмiв та заходи з локалiзацiї та/або лiквiдацiї вогнищ карантинних органiзмiв.

     4.8. Якщо неможливо знайти жодного вiдповiдного заходу для зменшення ступеня ризику до прийнятного, останнiм заходом може бути заборона iмпорту вiдповiдних об'єктiв регулювання. Цей захiд повинен розглядатися з урахуванням передбачуваної ефективностi, особливо у випадках, де iснують вагомi стимули до здiйснення нелегального iмпорту.

     4.9. Для регульованих некарантинних шкiдливих органiзмiв з метою зменшення ризику до прийнятного рiвня може використовуватись встановлення вiдповiдної допустимостi.

     Рiвнi допустимостi повиннi ґрунтуватися на рiвнях iнфiкування/зараження рослин, призначених для садiння i висiвання. Якщо рiвень допустимостi перевищений, це може справити неприйнятний вплив на рослини, призначенi для садiння i висiвання.

     Якщо рiвнi iнфiкування/зараження було визначено пiд час стадiї оцiнки ризикiв, вони повиннi бути врахованими пiд час встановлення рiвня допустимостi.

     Рiвнi допустимостi встановлюються, зважаючи на вiдповiдну наукову iнформацiю, а саме:

     цiльове призначення рослин для садiння i висiвання;

     бiологiю, зокрема епiдемiологiчнi особливостi, регульованого некарантинного шкiдливого органiзму;

     сприйнятливiсть господаря;

     процедури вiдбору зразкiв;

     надiйнiсть iдентифiкацiї;

     спiввiдношення мiж шкiдливим органiзмом та економiчними втратами;

     клiмат та агротехнiчнi заходи в зонi аналiзу ризикiв.

     4.10. Джерелом вищенаведеної iнформацiї можуть виступати достовiрнi дослiдження, вiдповiднi мiжнароднi стандарти, настанови та рекомендацiї.

     4.11. Нульова допустимiсть не є головною вимогою i може бути виправдана в окремих випадках за таких обставин:

     а) якщо рослини, призначенi для садiння i висiвання, виступають єдиним джерелом зараження регульованими некарантинними шкiдливими органiзмами та будь-який рiвень зараження призведе до неприйнятного економiчного впливу;

     б) якщо шкiдливi органiзми вiдповiдають критерiям регульованих некарантинних шкiдливих органiзмiв, то вони повиннi бути вiдсутнi у рослинах, призначених для садiння i висiвання, згiдно з вiдповiдними фiтосанiтарними заходами стосовно локалiзацiї та лiквiдацiї.

     4.12. Iснує багато засобiв досягнення необхiдного рiвня допустимостi. Вiдбiр зразкiв, тестування та дослiдження можуть бути важливими для досягнення необхiдного рiвня допустимостi. Засоби досягнення рiвнiв допустимостi можуть застосовуватись до:

     зони виробництва;

     мiсця вирощування;

     батькiвських лiнiй рослин;

     партiї рослин, призначених для садiння i висiвання.

     4.13. Для зони виробництва можуть застосовуватись такi параметри: обробка; встановлення зони низької чисельностi шкiдливого органiзму, встановлення зони, де вiдсутнi шкiдливi органiзми; встановлення буферної зони (в тому числi рiчки, гори, населенi пункти тощо); монiторинг територiї.

     4.14. Для мiсця виробництва можуть застосовуватись такi параметри: iзоляцiя посiвiв; встановлення вiльних вiд регульованих шкiдливих органiзмiв мiсць виробництва чи виробничих дiлянок; заходи боротьби з регульованими шкiдливими органiзмами; обробка.

     4.15. Для батькiвських лiнiй рослин, призначених для садiння та висiвання, можуть застосовуватись такi параметри: обробка; використання стiйких сортiв рослин; використання здорового садивного та насiннєвого матерiалу; сортування та видалення стороннiх культур з посiву; вибiр матерiалу для розмноження.

     4.16. Для партiй рослин, призначених для садiння i висiвання, можуть застосовуватись такi параметри: обробка; дотримання умов заготiвлi та перемiщення; сортування.

     4.17. До рослин можуть застосовуватися фiтосанiтарнi заходи:

     а) до садiння i висiвання: використання культурних сортiв рослин, стiйких або менш уразливих до вiдповiдного шкiдливого органiзму (органiзмiв); запровадження вимоги щодо закупiвлi вiдповiдного товару iз зон, мiсць виробництва або виробничих дiлянок, вiльних вiд вiдповiдного шкiдливого органiзму (органiзмiв);

     б) до збирання врожаю: проведення сертифiкацiї на пiдставi обстежень; здiйснення захисних умов; проведення агротехнiчних заходiв боротьби iз регульованими шкiдливими органiзмами; знищення регульованих шкiдливих органiзмiв; проведення тестування.

     4.18. Пiд час збирання врожаю можуть застосовуватися фiтосанiтарнi заходи: збирання врожаю рослин на конкретному етапi розвитку або у конкретну пору року; видалення заражених рослин; перевiрка з метою селекцiї; вилучення домiшок, смiття; дотримання технологiї збирання врожаю.

     4.19. Пiсля збирання врожаю можуть застосовуватися фiтосанiтарнi заходи: обробка з метою знищення, стерилiзацiї або вилучення регульованих шкiдливих органiзмiв; перевiрка та класифiкацiя (у тому числi вiдбiр для певних етапiв визрiвання); видалення частин рослини-господаря; маркування пакувального матерiалу; вiдбiр зразкiв; тестування.

     4.20. При транспортуваннi та реалiзацiї можуть застосовуватися фiтосанiтарнi заходи: огляд або обробка пiд час транспортування; огляд або обробка пiсля прибуття; обмеження щодо кiнцевого призначення, визначення пунктiв перемiщення; обмеження щодо перiоду iмпорту через сезонну рiзницю мiж країною походження та країною кiнцевого призначення; маркування пакувального матерiалу; карантинний нагляд; iнспектування та/або фiтосанiтарна експертиза; термiни та спосiб транспортування; вiдсутнiсть умов зараження регульованими шкiдливими органiзмами пiд час транспортування.

     4.21. За результатами управлiння ризиками, пов'язаними зi шкiдливими органiзмами, може бути не визначено жодних заходiв, якi б вважалися придатними, або може бути обрано один чи бiльше варiантiв управлiння, якi зменшують ризики, пов'язанi зi шкiдливими органiзмами, до прийнятного рiвня.

V. ДОКУМЕНТУВАННЯ АНАЛIЗУ ФIТОСАНIТАРНОГО РИЗИКУ

     5.1. Увесь процес вiд пiдготовчого етапу (iнiцiювання аналiзу ризикiв) до оцiнки варiантiв управлiння ризиками повинен бути викладений у звiтi для того, щоб при здiйсненнi перегул яду використанi джерела iнформацiї та висновки з оцiнки ризику були пред'явленими вiдповiдним органам державної влади.

     5.2. Звiт включає:

     а) мету проведення аналiзу фiтосанiтарного ризику;

     б) назву шкiдливого органiзму, перелiк шкiдливих органiзмiв, шляхи проникнення, зону ризику i зону, яка може наражатись на небезпеку;

     в) джерела iнформацiї;

     г) перелiк шкiдливих органiзмiв за категорiями;

     ґ) висновки з оцiнки ризику:

     про ймовiрнiсть;

     про наслiдки;

     д) керування ризиком:

     установленi варiанти;

     вiдiбранi варiанти.

Директор Департаменту землеробства

О. А. Демидов