ДПС виявляє схеми обходу режиму експортного забезпечення

   З грудня 2024 року в Україні запроваджено «режим експортного забезпечення», який змінив правила експорту сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки - тепер його можуть здійснювати винятково суб'єкти, зареєстровані платниками ПДВ, а всі ланцюги постачання перевіряються до вивезення продукції з території України. Це дало можливість ефективно запобігати реалізації схемних операцій, розповіли в ДПС.

   Проте податківці досі виявляють суб'єктів, які намагаються зареєструвати податкові накладні, нехтуючи правилами роботи даної системи.

Зокрема, один з яскравих кейсів - спроба реєстрації податкових накладних товарів без походження:

• Компанія «А» вирішила «протестувати» роботу системи, намагаючись зареєструвати експортні накладні на 46 т сої за рахунок податкового ліміту, сформованого в результаті придбання паркомісць у Києві та послуг з утримання паркінгів. Реєстрація накладних була зупинена. Але, завдячуючи такій зухвалій спробі, тепер відомо, що середня «врожайність» сої на підземному паркінгу - 1,7 ц на метр квадратний.
• Компанія «Б»  імпортувала фрукти, овочі, рибу та м'ясо, а ось експортувати намагалася теж сою. Система зупинила таку спробу.
• Підприємство «В» спробувало зареєструвати експортні накладні, навіть не маючи рахунків в банку, землі, товарів чи основних засобів та не сплачуючи податки. Система автоматично заблокувала експортну податкову  накладну на партію соняшникової олії на суму 5,7 млн гривень.
• Компанія «Г» подала накладну з номенклатурою товару «Соя», але кодом товару, що відповідає пшениці. Податкова накладна на партію у 24500 кг була зупинена. Моніторинг встановив, що підприємство не закуповувало ані сої, ані пшениці. У суб'єкта також були відсутні відомості про походження товарів, відсутня сплата податків, основні засоби, земля.

Типові спроби обійти режим експортного забезпечення:

• реєстрація за рахунок сформованого ліміту в СЕА ПДВ за операціями з імпорту продуктів харчування;
• реєстрація за рахунок сформованого ліміту в СЕА ПДВ за операціями з придбання на внутрішньому ринку основних засобів, які не мають жодного відношення до операцій з с/г товарами;
• підміна номенклатури, яка не відповідає коду УКТ ЗЕД в податковій накладній;
• відсутність будь-якого походження та навіть відкритих рахунків в банках;
• реєстрація 1 тонни продукції за відсутності її придбання, виробництва та історії операцій з с/г продукцією;
• 12 СГД, перебуваючи в ризиках ще з 2020 - 2023 років, також протестували цю систему.

Всі ці спроби були зупинені діючим режимом експортного забезпечення.

Основні правила роботи «режиму експортного забезпечення»:

1. експорт такої продукції можуть здійснювати лише суб'єкти, які зареєстровані платниками ПДВ;
2. митне оформлення операції з експорту розпочинається після реєстрації в ЄРПН податкової накладної, моніторинг якої триває протягом трьох операційних днів;
3. аналіз походження такої продукції, декларування та сплата податків за ланцюгами постачання здійснюється до фактичного вивезення такої продукції за межі митної території України;
4. нульову ставку ПДВ за такими операціями мають право застосовувати лише ті суб'єкти, у яких повернення валютної виручки за попередні 12 місяців складає не менше 80%. Решта суб'єктів таке право матиме лише після повернення валютної виручки за цими операціями;
5. для суб'єктів, які мають позитивну історію за експортними операціями з походженням продукції, зареєстровані платниками ПДВ не менше року та вчасно подають звітність, мають землю, задекларованих працівників з належною заробітною платнею, не мають боргів зі сплати податків, не перебувають у стадії ліквідації, запроваджено ознаки безумовної реєстрації податкових накладних.

Станом на сьогодні роботою цього режиму скористалась вже понад 1 тисяча суб'єктів, які зареєстрували понад 11 тисяч податкових накладних.

ТОП 5 товарів:

• кукурудза - 1 718 ПН/РК у кількості 5 504,9 тис. тонн на загальний обсяг 45 935,5 млн грн;
• олія соняшникова - 3 822 ПН/РК у кількості 804,5 тис. тонн на загальний обсяг 37 734,9 млн грн;
• пшениця - 982 ПН/РК у кількості 2 185,3 тис. тонн на загальний обсяг 19 128,3 млн грн;
• соєві боби - 1 045 ПН/РК у кількості 596,5 тис. тонн на загальний обсяг 9 739,3 млн грн;
• ріпак - 230 ПН/РК у кількості 245,1 тис. тонн на загальний обсяг 5 440,5 млн грн. 

   На сьогодні у статусі «скасовано реєстрацiю ПН/РК вiдповiдно до пiдпунту 97.2 пункту 97 пiдроздiлу 2 роздiлу XX "Перехiднi положення" ПКУ» перебуває 712 ПН/РК у 218 СГД на загальний обсяг 98,8 млрд гривень. З них направлених на реєстрацію у період з 02-06.12.2024 - 419 ПН/РК у 150 СГД на загальний обсяг 96,6 млрд гривень.

ДПС здійснює моніторинг таких операцій на постійній основі не лише по суб'єкту-експортеру, але й за його ланцюгами постачання.